Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мо́кош, Макош, Мокоша — слов'янська язичницька богиня, функції якої достеменно невідомі. Мокош входила до загальноруського пантеону, встановленого Володимиром Великим. З поширенням православ'я образ Мокоші злився з образом Параскеви П'ятниці.
| Мокош | |
|---|---|
 | |
| Божество в | слов'янська міфологія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Висуваються припущення, що Мокош могла бути богинею долі, удачі та родючості, але ці версії не мають достатнього обґрунтування: окрім імені та жіночої природи божества.
Етимологія
Походження імені богині не цілком ясне. Наявні джерела дозволяють лише проводити паралелі з дав.-інд. makhah («багатий», «шляхетний») і з грец. μαχηος («хтивий», переважно про жінку, «пишний», «буйний», «розмаяний») чи виводити від прасл. *mokrъ («мокрий»).
У фіно-угрів відомий злий дух Мокоша/ Мокуша та плем'я мокша, але ці назви ймовірно запозичені від слов'ян, а не навпаки.
Образ і функції
З язичницьких часів достеменно відомо лише ім'я цієї богині. Твердження про її образ і функції мають гіпотетичний характер.
Зв'язок Мокоші з прядінням і тканням засновується на функціях Параскеви П'ятниці, заснованої на Мокоші, що містяться у фольклорно-етнографічних джерелах XIX — початку XX ст.
У російському фольклорі Мокуша — це дух, що опікується стриженням овець і прядінням. Вважалося, що коли веретено крутиться саме — це пряде Мокуша.
Культ Мокоші
Назви деяких поселень (Макошине на Чернігівщині, у Чехії) підтверджують думку про те, що культ цієї богині мав загальнослов'янське поширення. Жегота Паулі вказує, що в чехів і морав'ян було божество Макосла, Макош, Мокош, яке особливо вшановували в часи посухи. Він зіставляє його з сербською Додолою. На території Росії відомі топоніми, що пов'язуються з Мокошшю: Мокош, Мокшани, Мокше, Мокшеве Болото, Мокушів.
Росіяни лишали в жертву своїй Мокуші клаптик вовни, яку клали наніч між ножицями, якими стригли овець.
У народному християнстві
У середньовіччі християнство наклало на образ Мокоші образ святої Параскеви, утворивши Параскеву П'ятницю. Східними слов'янами Параскева П'ятниця особливо вшановувалася як покровителька жінок, навіть такою мірою, що її образ малювали на звороті ікон Божої Матері. Священним днем Параскеви П'ятниці була п'ятниця, коли жінкам заборонялося працювати, зокрема прясти. До XIX ст. в Україні існував звичай у п'ятницю водити до церкви жінку під супроводі хору, яку називали «п'ятницею». Поширений образ Параскеви П'ятниці — це дівчина чи молода жінка в білій сорочці та плахті, або гола; часто — зі слідами уколів від веретен. Іноді ототожнювалася з Долею, поставала порадницею щодо майбутніх дій.
Подібні функції поділяла Неділя. В білорусів та українців зафіксовано перекази про те, що Неділя за недотримання заборони на працю в свій день могла здерти жінці шкіру з рук чи тулуба, налякати, наслати хворобу.
Трактування образу
Володимир Гнатюк пропускав зв'язок Мокоші з християнською святою Мокриною.
Александр Ґейштор зазначав, що Мокош має паралелі з Матір'ю-землею як життєдайною силою. На його думку, в народів півночі Росії образ Мокоші деградував від богині родючості до жіночого духа, котрий стриже овець і пряде льон.
На думку Бориса Рибакова, в пантеоні Володимира, Мокош замістила Ладу та Лелю. В його реконструкції, Мокош — це богиня землі та родючості, «Мати-земля», якій допомагають русалки та віли, зрошуючи землю; аналог давньогрецької Деметри. З Мокошшю Рибаков асоціював жіноче зображення на Збручанському ідолі.
В'ячеслав Іванов і Володимир Топоров пропонували, що Мокош в язичницьких віруваннях була матір'ю чи дружиною Перуна, а отже мала важливу роль у центральному міфі, де Перун повертає полонянку, викрадену змієм (можливо Велесом).
Дмитро Гаврилов і Станіслав Єрмаков ототожнювали Мокош з Бабою-Ягою, пояснюючи, що спершу Мокош як богиня долі мала двох сестер (аналог давньогрецьких мойр), і це відображено в деяких казках, де Баба-Яга має сестер ягівн і дарує героєві дороговказний клубок. Віктор Давидюк характеризував Мокош як вторинний щодо Баби-Яги образ, оскільки Мокош більш знеособлена та позбавлена тотемістичної символіки.
Юлія Буйських пояснювала, що всі наявні припущення про місце Мокоші в віруваннях давніх слов'ян засновані на фольклорному матеріалі XIX—XX ст., який хибно співвідносити з давнім язичництвом. Тому і твердження про те, що Параскева П'ятниця «підмінила» собою Мокош у часи поширення християнства теж безпідставні.
У мистецтві
- «Богиня Мокоша» — камерна симфонія № 4 Сергія Ярунського.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мокош |
Примітки
- ВУЕ
- Мокош – давньослов’янська богиня? – Лікбез (uk-UK) . Процитовано 15 серпня 2022.
- Культова особливість як основа конфесійної диференціації // Академічне релігієзнавство. Підручник / За наук. ред. проф. А. Колодного. — Київ: Світ Знань, 2000. — С. 271. — 862 с.
- Писаренко Ю. Г. Мокош // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 24. — .
- Мокоша [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська релігієзнавча енциклопедія / А. Колодний та ін. — Київ: Інститут філософії НАН України, 2015.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 193—194.
- Гнатюк, Володимир (2000). Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України. с. 74—75.
- Pauli Žegota. Piesni ludu ruskiego w Galicyi. — Lwów: nakladem Kajetana Jablońskiego, 1839. — T. I. — S. 47.
- Слащёв, В. В. (1995). Параскева Пятница / Славянская мифология. Эллис Лак. с. 297—298.
- Белова, О. В.; Tolstai︠a︡, S. M.; Толстой, Никита; Агапкина, Т. А.; Толстая, С. М.; Institut slavi︠a︡novedenii︠a︡ i balkanistiki; Институт славяноведения и балканистики (1995-2012). Неделя / Славянские древности: этнолингвистический словарь в пяти томах. Москва: Международные отношения. с. 392. ISBN . OCLC 32988664.
{{}}: Пропущено|author2=() - Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 194—196.
- Рыбаков, Б. А. (1987). Язычество древней Руси. Москва: Наука. с. 419, 444.
- К реконструкции Мокоши как женского персонажа в славянской версии основного мифа. Балто-славянские исследования. Москва: Индрик. 1982. с. 175—187.
- Гаврилов, Д.; Ермаков, С. (2009). Боги славянского и русского язичества. Москва: Ганга. с. 237.
- Давидюк, Віктор (2005). Первісна міфологія українського фольклору. Луцьк: Волинська обласна друкарня. с. 103.
Посилання
- Буйських Юлія. Мокош – давньослов’янська богиня? / Лікбез: Історичний фронт
- Мокоша [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Мокош // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1028. — 1000 екз.
- Moksha [ 30 квітня 2015 у Wayback Machine.] Стаття в «Британській Енциклопедії» (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mo kosh Makosh Mokosha slov yanska yazichnicka boginya funkciyi yakoyi dostemenno nevidomi Mokosh vhodila do zagalnoruskogo panteonu vstanovlenogo Volodimirom Velikim Z poshirennyam pravoslav ya obraz Mokoshi zlivsya z obrazom Paraskevi P yatnici MokoshBozhestvo vslov yanska mifologiya Mediafajli u Vikishovishi Visuvayutsya pripushennya sho Mokosh mogla buti bogineyu doli udachi ta rodyuchosti ale ci versiyi ne mayut dostatnogo obgruntuvannya okrim imeni ta zhinochoyi prirodi bozhestva EtimologiyaPohodzhennya imeni bogini ne cilkom yasne Nayavni dzherela dozvolyayut lishe provoditi paraleli z dav ind makhah bagatij shlyahetnij i z grec maxhos htivij perevazhno pro zhinku pishnij bujnij rozmayanij chi vivoditi vid prasl mokr mokrij U fino ugriv vidomij zlij duh Mokosha Mokusha ta plem ya moksha ale ci nazvi jmovirno zapozicheni vid slov yan a ne navpaki Obraz i funkciyiReplika kumira Mokoshi u Chehiyi Z yazichnickih chasiv dostemenno vidomo lishe im ya ciyeyi bogini Tverdzhennya pro yiyi obraz i funkciyi mayut gipotetichnij harakter Zv yazok Mokoshi z pryadinnyam i tkannyam zasnovuyetsya na funkciyah Paraskevi P yatnici zasnovanoyi na Mokoshi sho mistyatsya u folklorno etnografichnih dzherelah XIX pochatku XX st U rosijskomu folklori Mokusha ce duh sho opikuyetsya strizhennyam ovec i pryadinnyam Vvazhalosya sho koli vereteno krutitsya same ce pryade Mokusha Kult MokoshiNazvi deyakih poselen Makoshine na Chernigivshini u Chehiyi pidtverdzhuyut dumku pro te sho kult ciyeyi bogini mav zagalnoslov yanske poshirennya Zhegota Pauli vkazuye sho v chehiv i morav yan bulo bozhestvo Makosla Makosh Mokosh yake osoblivo vshanovuvali v chasi posuhi Vin zistavlyaye jogo z serbskoyu Dodoloyu Na teritoriyi Rosiyi vidomi toponimi sho pov yazuyutsya z Mokoshshyu Mokosh Mokshani Mokshe Moksheve Boloto Mokushiv Rosiyani lishali v zhertvu svoyij Mokushi klaptik vovni yaku klali nanich mizh nozhicyami yakimi strigli ovec U narodnomu hristiyanstviU serednovichchi hristiyanstvo naklalo na obraz Mokoshi obraz svyatoyi Paraskevi utvorivshi Paraskevu P yatnicyu Shidnimi slov yanami Paraskeva P yatnicya osoblivo vshanovuvalasya yak pokrovitelka zhinok navit takoyu miroyu sho yiyi obraz malyuvali na zvoroti ikon Bozhoyi Materi Svyashennim dnem Paraskevi P yatnici bula p yatnicya koli zhinkam zaboronyalosya pracyuvati zokrema pryasti Do XIX st v Ukrayini isnuvav zvichaj u p yatnicyu voditi do cerkvi zhinku pid suprovodi horu yaku nazivali p yatniceyu Poshirenij obraz Paraskevi P yatnici ce divchina chi moloda zhinka v bilij sorochci ta plahti abo gola chasto zi slidami ukoliv vid vereten Inodi ototozhnyuvalasya z Doleyu postavala poradniceyu shodo majbutnih dij Podibni funkciyi podilyala Nedilya V bilorusiv ta ukrayinciv zafiksovano perekazi pro te sho Nedilya za nedotrimannya zaboroni na pracyu v svij den mogla zderti zhinci shkiru z ruk chi tuluba nalyakati naslati hvorobu Traktuvannya obrazuVolodimir Gnatyuk propuskav zv yazok Mokoshi z hristiyanskoyu svyatoyu Mokrinoyu Aleksandr Gejshtor zaznachav sho Mokosh maye paraleli z Matir yu zemleyu yak zhittyedajnoyu siloyu Na jogo dumku v narodiv pivnochi Rosiyi obraz Mokoshi degraduvav vid bogini rodyuchosti do zhinochogo duha kotrij strizhe ovec i pryade lon Na dumku Borisa Ribakova v panteoni Volodimira Mokosh zamistila Ladu ta Lelyu V jogo rekonstrukciyi Mokosh ce boginya zemli ta rodyuchosti Mati zemlya yakij dopomagayut rusalki ta vili zroshuyuchi zemlyu analog davnogreckoyi Demetri Z Mokoshshyu Ribakov asociyuvav zhinoche zobrazhennya na Zbruchanskomu idoli V yacheslav Ivanov i Volodimir Toporov proponuvali sho Mokosh v yazichnickih viruvannyah bula matir yu chi druzhinoyu Peruna a otzhe mala vazhlivu rol u centralnomu mifi de Perun povertaye polonyanku vikradenu zmiyem mozhlivo Velesom Dmitro Gavrilov i Stanislav Yermakov ototozhnyuvali Mokosh z Baboyu Yagoyu poyasnyuyuchi sho spershu Mokosh yak boginya doli mala dvoh sester analog davnogreckih mojr i ce vidobrazheno v deyakih kazkah de Baba Yaga maye sester yagivn i daruye geroyevi dorogovkaznij klubok Viktor Davidyuk harakterizuvav Mokosh yak vtorinnij shodo Babi Yagi obraz oskilki Mokosh bilsh zneosoblena ta pozbavlena totemistichnoyi simvoliki Yuliya Bujskih poyasnyuvala sho vsi nayavni pripushennya pro misce Mokoshi v viruvannyah davnih slov yan zasnovani na folklornomu materiali XIX XX st yakij hibno spivvidnositi z davnim yazichnictvom Tomu i tverdzhennya pro te sho Paraskeva P yatnicya pidminila soboyu Mokosh u chasi poshirennya hristiyanstva tezh bezpidstavni U mistectvi Boginya Mokosha kamerna simfoniya 4 Sergiya Yarunskogo Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mokosh Nedilya mifologiya StrichaPrimitkiVUE Mokosh davnoslov yanska boginya Likbez uk UK Procitovano 15 serpnya 2022 Kultova osoblivist yak osnova konfesijnoyi diferenciaciyi Akademichne religiyeznavstvo Pidruchnik Za nauk red prof A Kolodnogo Kiyiv Svit Znan 2000 S 271 862 s Pisarenko Yu G Mokosh Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 24 ISBN 978 966 00 1061 1 Mokosha 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska religiyeznavcha enciklopediya A Kolodnij ta in Kiyiv Institut filosofiyi NAN Ukrayini 2015 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 193 194 Gnatyuk Volodimir 2000 Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini s 74 75 Pauli Zegota Piesni ludu ruskiego w Galicyi Lwow nakladem Kajetana Jablonskiego 1839 T I S 47 Slashyov V V 1995 Paraskeva Pyatnica Slavyanskaya mifologiya Ellis Lak s 297 298 Belova O V Tolstai a S M Tolstoj Nikita Agapkina T A Tolstaya S M Institut slavi a novedenii a i balkanistiki Institut slavyanovedeniya i balkanistiki 1995 2012 Nedelya Slavyanskie drevnosti etnolingvisticheskij slovar v pyati tomah Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya s 392 ISBN 5 7133 0703 4 OCLC 32988664 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Propusheno author2 dovidka Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 194 196 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi Moskva Nauka s 419 444 K rekonstrukcii Mokoshi kak zhenskogo personazha v slavyanskoj versii osnovnogo mifa Balto slavyanskie issledovaniya Moskva Indrik 1982 s 175 187 Gavrilov D Ermakov S 2009 Bogi slavyanskogo i russkogo yazichestva Moskva Ganga s 237 Davidyuk Viktor 2005 Pervisna mifologiya ukrayinskogo folkloru Luck Volinska oblasna drukarnya s 103 PosilannyaBujskih Yuliya Mokosh davnoslov yanska boginya Likbez Istorichnij front Mokosha 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Mokosh Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1028 1000 ekz Moksha 30 kvitnya 2015 u Wayback Machine Stattya v Britanskij Enciklopediyi angl