Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх фон Візер нім Friedrich von Wieser 10 липня 1851 Відень 22 липня 1926 економіст представник Австрійської школи в

Фрідріх фон Візер

Фрідріх фон Візер

Фрідріх фон Візер (нім. Friedrich von Wieser, 10 липня 1851, Відень — 22 липня 1926, ) — економіст, представник Австрійської школи в економічній науці.

Фрідріх фон Візер
image
Народився10 липня 1851(1851-07-10)[1][…]
Відень, Австрійська імперія[4]
Помер22 липня 1926(1926-07-22)[1][2] (75 років)
d, Санкт-Гільген, Зальцбург-Умгебунг, Зальцбург, Австрія[5][7]
Похованняd
Країнаimage Австро-Угорщина
image Австрія
Діяльністьекономіст, педагог, викладач університету, політик
Alma materВіденський університет
Науковий керівникКарл Менґер[8]
ВчителіКарл Менґер
Знання мовнімецька[1][9]
ЗакладВіденський університет і Карлів університет
УчасникПерша світова війна
Титулфрайгер
Посадаd і член Палати панів Імперської Ради[d][10]
Брати, сестриd
Нагороди

d

З 1903 професор політекономії у Віденському університеті. Спільно з К. Менгером і Е. Бем-Баверком розробляв теорію граничної корисності і ввів цей термін. Спростовував марксистську теорії трудової вартості і додаткової вартості. Створив теорію зобов'язання, згідно з якою кожному з трьох чинників виробництва — праці, землі і капіталу — ставиться певна частина цінності створеного ними продукту. Висунув теорію грошей, визначаючи їх цінність в залежності від співвідношення грошових і реальних доходів.

Біографія

Народився у Відні 10 липня 1851 року. Його батько був інтендантом австрійської армії під час австро-пруссько-італійської війни 1859 року, за що був зведений у дворянське звання. Згодом став бароном, таємним радником і віце-президентом австрійського управління по аудиту. Після закінчення бенедиктинського гімназії, де він подружився з Ойген фон Бем-Баверк, продовжив навчання на юридичному факультеті Віденського університету. Згодом вступив на державну службу і деякий час працював в міністерстві фінансів.

З метою поглиблення знань з економіки продовжив її вивчення в університетах Гейдельберга та Лейпцига. У 1883 році отримав місце приват-доцента у Віденському університеті і захистив докторську дисертацію. Після публікації книги «Про походження та основні закони економічної вартості» (нім. Über den Ursprung und die Hauptgesetze des wirtschaftlichen Werthes) Карл Менгер рекомендував Візера до заняття посади професора в університеті Праги. Викладав в ньому до 1902 року. У Празі одружився з Маріаною Вольф. У 1903 році Менгер передав йому завідування кафедрою у Віденському університеті. Викладацька діяльність фон Візер переривалася лише один раз. У 1917—1918 рр. займав посаду міністра торгівлі Австро-Угорської імперії. У 1922 році пішов на пенсію, зберігши звання почесного професора.

Помер 22 липня 1926 року в селі Бруннвінкель під Зальцбургом від пневмонії. Похований у Відні.

Науковий внесок

Найбільш відомим внеском Візера є теорія приписування (англ. imputation theory), запозичена з його праці 1889 року «Природна цінність» (нім. Der natürliche Wert), та теорія альтернативної вартості (або альтернативних витрат), запозичена з його праці 1914 року «Теорія соціальної економіки» (нім. Theorie der gesellschaftlichen Wirtschaft), в якій він запровадив термін «альтернативна вартість». Йому приписують економічне розмежування між суспільними та приватними благами, яке згодом використовували Фрідріх фон Гаєк та вісім його учнів, а також розробку концепції граничної корисності (нім. Grenznutzen).

Візер також підкреслював важливість підприємця для економічних змін, які, на його думку, були спричинені «героїчним втручанням окремих людей, які з'являються як лідери на нових економічних рубежах». Цю ідею менеджменту пізніше розвинув Йозеф Шумпетер у своєму трактуванні економічних інновацій. Теорія вартості була революційною, оскільки відкрила дебати про економічну цінність, ввівши об'єктивний розрахунок у суб'єктивну теорію. Це було одне з перших математичних рішень проблеми визначення цін на фактори виробництва. Його теорія приписування виправила можливі помилки в теорії його вчителя Карла Менгера і досі використовується в мікроекономіці в споживчих дослідженнях для розрахунку систематичної заміни факторів виробництва.

Ще одним фундаментальним внеском Візера в економіку є теорія альтернативних витрат («закон Візера»), яку ігнорували Альфред Маршалл та британські економісти. Спираючись на роботи Вільфредо Парето, Візер створив концепції граничної корисності та альтернативних витрат, які підштовхнули економістів до вивчення та аналізу дефіциту та розподілу обмежених ресурсів.

Отже, Візер удосконалив теорію Карла Менгера, викладену у його «Принципах економічної науки» (1871), ввівши визначення вартості, альтернативної вартості, сумісне з теорією граничної корисності, відому також як «закон Візера». Він також використав монетарну теорію Карла Менгера, на основі якої розробив власну монетарну теорію, що представляє дослідження можливих впливів на грошову вартість, які можуть змінити співвідношення між натуральною та монетарною економікою.

Найважливіший внесок Візера полягає в тому, що завдяки своєму знанню соціології він поєднав австрійську теорію корисності з еволюційною теорією інститутів, пропонуючи рішення парадоксу між приватною власністю та максимізацією корисності. Візер стверджував, що ідеалізовані класичні та неокласичні моделі нехтують такими базовими поняттями, як можливість існування монополій та економія на масштабах виробництва. Візер стверджував, що ідеалізовані рафіновані та самодостатні моделі не можуть бути корисними інструментами для економічної політики, що призводить до неоптимальних рішень. У своєму трактаті «Теорія суспільної економіки» (нім. Theorie der Wirtschaft gesellschaftliche) він висунув концепцію суспільної економіки (нім. gesellschaftliche Wirtschaft), використовуючи ефективність втручання в певних випадках як орієнтир для оцінки ефективності політики.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. https://www.newworldencyclopedia.org/entry/Friedrich_von_Wieser
  3. Friedrich Von Wieser, 1851-1926 // Am. Econ. Rev. / E. Duflo — AEA, 1927. — Vol. 17, Iss. 4. — ISSN 0002-8282; 1944-7981
    d:Track:Q464096d:Track:Q434509d:Track:Q1740221
  4. Bell A. Friedrich von Wieser // Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  5. Friedrich Freiherr von Wieser (1851-1926)
  6. Higgs H. Friedrich von Wieser, 1851-1926 // Economica — , 1927. — Iss. 20. — ISSN 0013-0427; 1468-0335 — doi:10.1111/(ISSN)1468-0335
    d:Track:Q5723001d:Track:Q1479654d:Track:Q5333562
  7. https://www.wien.gv.at/wiki/index.php/Friedrich_Wieser
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  9. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  10. https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Wieser.shtml

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fridrih fon Vizer nim Friedrich von Wieser 10 lipnya 1851 Viden 22 lipnya 1926 ekonomist predstavnik Avstrijskoyi shkoli v ekonomichnij nauci Fridrih fon VizerNarodivsya10 lipnya 1851 1851 07 10 1 Viden Avstrijska imperiya 4 Pomer22 lipnya 1926 1926 07 22 1 2 75 rokiv d Sankt Gilgen Zalcburg Umgebung Zalcburg Avstriya 5 7 PohovannyadKrayina Avstro Ugorshina AvstriyaDiyalnistekonomist pedagog vikladach universitetu politikAlma materVidenskij universitetNaukovij kerivnikKarl Menger 8 VchiteliKarl MengerZnannya movnimecka 1 9 ZakladVidenskij universitet i Karliv universitetUchasnikPersha svitova vijnaTitulfrajgerPosadad i chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d 10 Brati sestridNagorodid Mediafajli u Vikishovishi Z 1903 profesor politekonomiyi u Videnskomu universiteti Spilno z K Mengerom i E Bem Baverkom rozroblyav teoriyu granichnoyi korisnosti i vviv cej termin Sprostovuvav marksistsku teoriyi trudovoyi vartosti i dodatkovoyi vartosti Stvoriv teoriyu zobov yazannya zgidno z yakoyu kozhnomu z troh chinnikiv virobnictva praci zemli i kapitalu stavitsya pevna chastina cinnosti stvorenogo nimi produktu Visunuv teoriyu groshej viznachayuchi yih cinnist v zalezhnosti vid spivvidnoshennya groshovih i realnih dohodiv BiografiyaNarodivsya u Vidni 10 lipnya 1851 roku Jogo batko buv intendantom avstrijskoyi armiyi pid chas avstro prussko italijskoyi vijni 1859 roku za sho buv zvedenij u dvoryanske zvannya Zgodom stav baronom tayemnim radnikom i vice prezidentom avstrijskogo upravlinnya po auditu Pislya zakinchennya benediktinskogo gimnaziyi de vin podruzhivsya z Ojgen fon Bem Baverk prodovzhiv navchannya na yuridichnomu fakulteti Videnskogo universitetu Zgodom vstupiv na derzhavnu sluzhbu i deyakij chas pracyuvav v ministerstvi finansiv Z metoyu pogliblennya znan z ekonomiki prodovzhiv yiyi vivchennya v universitetah Gejdelberga ta Lejpciga U 1883 roci otrimav misce privat docenta u Videnskomu universiteti i zahistiv doktorsku disertaciyu Pislya publikaciyi knigi Pro pohodzhennya ta osnovni zakoni ekonomichnoyi vartosti nim Uber den Ursprung und die Hauptgesetze des wirtschaftlichen Werthes Karl Menger rekomenduvav Vizera do zanyattya posadi profesora v universiteti Pragi Vikladav v nomu do 1902 roku U Prazi odruzhivsya z Marianoyu Volf U 1903 roci Menger peredav jomu zaviduvannya kafedroyu u Videnskomu universiteti Vikladacka diyalnist fon Vizer pererivalasya lishe odin raz U 1917 1918 rr zajmav posadu ministra torgivli Avstro Ugorskoyi imperiyi U 1922 roci pishov na pensiyu zberigshi zvannya pochesnogo profesora Pomer 22 lipnya 1926 roku v seli Brunnvinkel pid Zalcburgom vid pnevmoniyi Pohovanij u Vidni Naukovij vnesokNajbilsh vidomim vneskom Vizera ye teoriya pripisuvannya angl imputation theory zapozichena z jogo praci 1889 roku Prirodna cinnist nim Der naturliche Wert ta teoriya alternativnoyi vartosti abo alternativnih vitrat zapozichena z jogo praci 1914 roku Teoriya socialnoyi ekonomiki nim Theorie der gesellschaftlichen Wirtschaft v yakij vin zaprovadiv termin alternativna vartist Jomu pripisuyut ekonomichne rozmezhuvannya mizh suspilnimi ta privatnimi blagami yake zgodom vikoristovuvali Fridrih fon Gayek ta visim jogo uchniv a takozh rozrobku koncepciyi granichnoyi korisnosti nim Grenznutzen Vizer takozh pidkreslyuvav vazhlivist pidpriyemcya dlya ekonomichnih zmin yaki na jogo dumku buli sprichineni geroyichnim vtruchannyam okremih lyudej yaki z yavlyayutsya yak lideri na novih ekonomichnih rubezhah Cyu ideyu menedzhmentu piznishe rozvinuv Jozef Shumpeter u svoyemu traktuvanni ekonomichnih innovacij Teoriya vartosti bula revolyucijnoyu oskilki vidkrila debati pro ekonomichnu cinnist vvivshi ob yektivnij rozrahunok u sub yektivnu teoriyu Ce bulo odne z pershih matematichnih rishen problemi viznachennya cin na faktori virobnictva Jogo teoriya pripisuvannya vipravila mozhlivi pomilki v teoriyi jogo vchitelya Karla Mengera i dosi vikoristovuyetsya v mikroekonomici v spozhivchih doslidzhennyah dlya rozrahunku sistematichnoyi zamini faktoriv virobnictva She odnim fundamentalnim vneskom Vizera v ekonomiku ye teoriya alternativnih vitrat zakon Vizera yaku ignoruvali Alfred Marshall ta britanski ekonomisti Spirayuchis na roboti Vilfredo Pareto Vizer stvoriv koncepciyi granichnoyi korisnosti ta alternativnih vitrat yaki pidshtovhnuli ekonomistiv do vivchennya ta analizu deficitu ta rozpodilu obmezhenih resursiv Otzhe Vizer udoskonaliv teoriyu Karla Mengera vikladenu u jogo Principah ekonomichnoyi nauki 1871 vvivshi viznachennya vartosti alternativnoyi vartosti sumisne z teoriyeyu granichnoyi korisnosti vidomu takozh yak zakon Vizera Vin takozh vikoristav monetarnu teoriyu Karla Mengera na osnovi yakoyi rozrobiv vlasnu monetarnu teoriyu sho predstavlyaye doslidzhennya mozhlivih vpliviv na groshovu vartist yaki mozhut zminiti spivvidnoshennya mizh naturalnoyu ta monetarnoyu ekonomikoyu Najvazhlivishij vnesok Vizera polyagaye v tomu sho zavdyaki svoyemu znannyu sociologiyi vin poyednav avstrijsku teoriyu korisnosti z evolyucijnoyu teoriyeyu institutiv proponuyuchi rishennya paradoksu mizh privatnoyu vlasnistyu ta maksimizaciyeyu korisnosti Vizer stverdzhuvav sho idealizovani klasichni ta neoklasichni modeli nehtuyut takimi bazovimi ponyattyami yak mozhlivist isnuvannya monopolij ta ekonomiya na masshtabah virobnictva Vizer stverdzhuvav sho idealizovani rafinovani ta samodostatni modeli ne mozhut buti korisnimi instrumentami dlya ekonomichnoyi politiki sho prizvodit do neoptimalnih rishen U svoyemu traktati Teoriya suspilnoyi ekonomiki nim Theorie der Wirtschaft gesellschaftliche vin visunuv koncepciyu suspilnoyi ekonomiki nim gesellschaftliche Wirtschaft vikoristovuyuchi efektivnist vtruchannya v pevnih vipadkah yak oriyentir dlya ocinki efektivnosti politiki Div takozhAvstrijska shkola Alternativna vartist Zakon VizeraPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www newworldencyclopedia org entry Friedrich von Wieser Friedrich Von Wieser 1851 1926 Am Econ Rev E Duflo AEA 1927 Vol 17 Iss 4 ISSN 0002 8282 1944 7981 d Track Q464096d Track Q434509d Track Q1740221 Bell A Friedrich von Wieser Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Friedrich Freiherr von Wieser 1851 1926 Higgs H Friedrich von Wieser 1851 1926 Economica Wiley 1927 Iss 20 ISSN 0013 0427 1468 0335 doi 10 1111 ISSN 1468 0335 d Track Q5723001d Track Q1479654d Track Q5333562 https www wien gv at wiki index php Friedrich Wieser Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 CONOR Sl d Track Q16744133 https www parlament gv at WWER PARL J1848 Wieser shtml

Дата публікації:
Топ