Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сісаванг Ваттана лаос ພຣະບາທສ ມເດ ຈພຣະເຈ າມະຫາຊ ວ ຕສ ສວ າງວ ດທະນາ 13 листопада 1907 13 травня 1978 другий і останній вол

Сісаванг Ваттана

Сісаванг Ваттана

Сісаванг Ваттана (лаос. ພຣະບາທສົມເດັຈພຣະເຈົ້າມະຫາຊີວິຕສີສວ່າງວັດທະນາ; 13 листопада 1907 — 13 травня 1978) — другий і останній володар королівства Лаос, прем'єр-міністр Лаосу від жовтня до листопада 1951 року.

Сісаванг Ваттана
лаос. ເຈົ້າສີສະຫວ່າງວັດທະນາ
image
image
Прапор
 2-й Король Лаосу
29 жовтня 1959 — 2 грудня 1975
Попередник: Сісаванг Вонг
Наступник: Посаду ліквідовано
image
Прапор
 6-й Прем'єр-міністр Лаосу
15 жовтня — 21 листопада 1951
Попередник: Пхуї Сананікон
Наступник: Суванна Пхума
 
Народження: 13 листопада 1907(1907-11-13)[1][2]
Луанґпхабанґ, Лаос
Смерть: 13 травня 1978(1978-05-13) (70 років)
d, Лаос
Країна: Лаос
Освіта: Інститут політичних досліджень
Батько: Сісаванг Вонг
Мати: d
Шлюб: d
Діти: d, d, d і d
Нагороди:
image
image image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Був сином і спадкоємцем короля Сісаванг Вонга. У 10-річному віці вирушив на навчання до Франції, де здобував освіту в ліцеї в Монпельє та в Інституті політичних досліджень у Парижі.

7 серпня 1930 року одружився з , від шлюбу з якою народились шестеро дітей.

1930 року був призначений на посаду генерального секретаря королівства Луанґпхабанґ. Під час Другої світової війни представляв свого батька у Сайгоні при японській адміністрації, де висловлював протест щодо японського вторгнення до Лаосу та проголошення японцями незалежності Лаосу від Франції. Від 1941 до 1946 року очолював Таємну раду двору.

1951 року зайняв посаду посаду прем'єр-міністра, а у серпні 1959 став регентом при хворому батькові. Після смерті батька 29 жовтня того ж року Сісаванг Ваттана зійшов на трон, однак він вирішив не проводити офіційну церемонію коронації через нестабільне становище в країні.

Правління

Зійшовши на престол, Сісаванг Ваттана почав активно займатись політикою, намагаючись стабілізувати становище в державі після важких політичних потрясінь, що почалися з Женевської конференції 1954 року, за результатами якої Лаосу було надано цілковиту незалежність, однак яка не зняла питання про те, хто буде правити країною. Принц Суванна Пхума, нейтраліст, який діяв з В'єнтьяна, претендуючи на посаду прем'єр-міністра й отримавши визнання з боку СРСР; принц Бун Ум з Тямпасаку на півдні, правий, проамериканський політик, домінував у районі Паксе, якого уряд США визнав прем'єр-міністром; чи ж принц Суфанувонг з півночі, який очолював лівацький рух Патет Лао, що мав підтримку Північного В'єтнаму. Задля уникнення суперечок про те, чи були Суванна Пхума чи Бун Ум «законними» прем'єр-міністрами в Лаосі, обидві сторони намагались вести свої справи через прозахідного короля Сісаванга Ваттана.

Наприкінці 1960 року більшість членів Національних зборів проголосували за прихід до уряду принца Бун Ума, і король залишив Луанґпхабанґ, відвідавши столицю, щоб благословити новий уряд. Разом з тим, монарх бажав, щоб три принца сформували коаліційний уряд, що й відбулось 1962 року, втім невдовзі той уряд розпався.

19 лютого 1961 року король Сісаванг Ваттана зробив надзвичайну заяву: він попрохав іноземні держави припинити втручання до громадянської війни, що тривала в його державі, та звернувся до всіх лаосців із закликом об'єднатись під його королівським стягом. Після такого звернення короля уряд прем'єр-міністра Бум Ума звернувся до нейтральної міжнародної комісії з проханням відвідати Лаос для спостереження за ситуацією. Голова уряду раніше звинувачував комуністів Північного В'єтнаму у втручанні до війни на боці лівих сил шляхом надання їм своїх військ та озброєння.

Лаоські ліві повстанці та Китай засудили спробу короля Сісаванга Ваттана витягнути Лаос через шторм холодної війни, дотримуючись нейтрального курсу. Радіопередачі повстанців критикували декларацію короля про нейтралітет Лаосу та його план створення комісії нейтральних країн у складі трьох членів для попередження іноземного втручання. За повідомленням «Radio Peiping», міністр закордонних справ КНР заявив, що пропозиція про створення наглядової комісії була справою рук Сполучених Штатів і не спрямована на сприяння миру та нейтралітету в Лаосі. За словами Чень І, це започаткувало нову схему США з перетворення Лаосу на друге Конго та колонію Сполучених Штатів. Керівники Патет Лао засудили той план, заявивши, що король висунув його під збройним тиском з боку уряду В'єнтьяна прем'єр-міністра Бум Ума. Заява короля про нейтралітет і його пропозиція про те, щоб Камбоджа, Бірма та Малая відрядили комісію до Лаосу, здобули підтримку з боку США та породили сподівання Заходу на політичне врегулювання громадянської війни.

23 червня 1962 року король своїм указом затвердив кабінет, поданий йому Суванною Пхумою. Того ж дня було оголошено та затверджено політичну програму уряду. У програмному документі зазначалось, що населенню країни буде надано демократичні права та свободи, а також буде відновлено закон про демократичні права громадян та виборчий закон, прийняті 1957 року. Для досягнення національної єдності уряд передбачив забезпечення безпеки та рівності всіх національностей, незалежно від походження чи політичної приналежності. Програма уряду передбачала розвиток національної економіки та покращення рівня життя підданих шляхом заохочення та надання допомоги селянам у розвитку всіх галузей сільського господарства, а промисловцям і торгівцям — у розвитку промисловості, ремесел і торгівлі; уряд пропонував приділити належну увагу розвитку дорожньої мережі і транспорту, охороні здоров'я та просвіті.

У березні 1963 року король здійснив поїздку тринадцятьма країнами світу, зокрема він зустрічався з президентом Кеннеді у США. У Женеві Сісаванг Ваттана підписав пакт про нейтральність Лаосу. Також він відвідав СРСР.

Становище у країні, тим не менше, було вкрай заплутаним, трьох принців — претендентів на посаду прем'єр-міністра — підтримували різні держави, й вони базувались у різних частинах країни.

Спроби сформувати коаліційний уряд виявились невдалими, 1964 року країна зазнала серії переворотів і контрпереворотів. Саме з того періоду часу непримиренну позицію зайняла організація Патет Лао, яка вступила до громадянської війни.

Зречення та смерть

Від середини травня 1975 року розпочався процес реорганізації старого адміністративного, військового та поліцейського апарату. Патет Лао всюди почала створювати нові органи влади — революційні комітети, що проводили чистку адміністрації від прибічників монархії. Підрозділи Народних збройних сил Лаосу 15 травня ввійшли до міста Паксе, 19 травня — до Тхакхека, Сено та Кенгкока, а 21 травня — до Саваннакхета.

2 грудня 1975 року Патет Лао змогла здійснити переворот і змусила короля зректись престолу. На Конгресі виступив спадковий принц Вонґ Саванг, який від імені батька зачитав текст зречення.

Колишній король отримав посаду «Верховного радника при президенті». Він не виявив бажання залишати країну.

У березні 1977 року його разом з дружиною, дітьми та братами відправили на «перенавчання» до табору Сам-Ноа, який називали «Табором номер один» у провінції Хуапхан.

1978 року з'явились повідомлення про смерть Сісаванга Ваттана (13 червня), а також про смерть колишньої королеви та спадкового принца Вонґ Саванга (5 лютого). Однак за заявою Кейсона Фомвіхана, Ваттана помер 1984 у 77-річному віці.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. Mansfield, Mike (1954). (англ.) . U.S. Government Printing Office. с. 47. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021. {{}}: Пропущено |author1= ()
  4. Кожевников В.А., 1979, с. 37.
  5. Evans, Grant (1998). (англ.) . University of Hawaii Press. с. 185. ISBN . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  6. Pine, Frances; Pina-Cabral, João de (2008). (англ.) . Berghahn Books. с. 119. ISBN . Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  7. . Le Monde.fr (фр.) . 4 грудня 1975. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  8. Donald Richie. «Travels in the East», Stone Bridge Press, (2008), стор. 66 (англ.)
  9. Stieglitz, Perry (1990). (англ.) . M.E. Sharpe. с. 33. ISBN . Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  10. Burchett, Wilfred G. (1970). Second Indochina War: Cambodia and Laos Today (англ.) . Lorrimer Publishing Limited. с. 114. Процитовано 15 січня 2021.
  11. Loveless, Dr Alton E. (2009). (англ.) . Xlibris Corporation. с. 127. ISBN . Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  12. Heenan, Patrick; Lamontagne, Monique (2013). (англ.) . Routledge. с. 257. ISBN . Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  13. Stephen P. Gibert, Wynfred Joshua. «Guns and Rubles: Soviet Aid Diplomacy in Neutral Asia», American-Asian Educational Exchange, (1970), стор. 47
  14. . The Daily Illini. 18 лютого 1961. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  15. . The Daily Illini (англ.) . 23 лютого 1961. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  16. Les Accords entre les trois forces politiques concernant la formation du Gouvernement d'Union national du Laos et les Accords de Geneve de 1962 sur le Laos. Ed. du Neo Lao Haksat, стор. 17-21.
  17. Кожевников В.А., 1979, с. 176.
  18. (англ.) (вид. 1st). Hong Kong: New Horizon Press. 1990. ISBN . Архів оригіналу за 12 червня 2014. Процитовано 16 січня 2021.
  19. Rust, William J. (2014). So Much to Lose: John F. Kennedy and American Policy in Laos (англ.) . University Press of Kentucky. ISBN . Процитовано 16 січня 2021.
  20. Asian Recorder Volume 9. K. K. Thomas at Recorder Press, (1963) (англ.)
  21. Владимир Батшев. Жизнь молодая. Голос-Пресс, (1994), стор. 21 (рос.)
  22. «Office lao de traduction». Vientiane. [22.V.1975]
  23. Rosario, Teresita Cruz-del (2014). (англ.) . Routledge. с. 141. ISBN . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2021.
  24. Михеев, Ю. Я. «ЛНДР на пути строительства социализма», АН СССР, Институт востоковедения (1986), стор. 21 (рос.)
  25. (англ.) . news.google.com. 4 грудня 1975. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2021.
  26. Albert P. Blaustein, Gisbert H. Flanz. «Constitutions of the Countries of the World: Lao People's Democratic Republic (Laos)», Oceana Publications, (1976)
  27. Bamboo Palace, Kremmer . 2003, стор. 1989
  28. A Political Chronology of South East Asia and Oceania (англ.) . Routledge. 2003. с. 92. ISBN . Процитовано 16 січня 2021.
  29. John H. Esterline, Mae H. Esterline. «How the Dominoes Fell»: Southeast Asia in Perspective. University Press of America, (1990), стор. 137
  30. Jane Hamilton-Merritt (1993). (англ.) . Indiana University Press. с. 495. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2021.
  31. Laos «Le roi est mort», Le Monde. 16 грудня 1989, стор. 7

Література

  • Кожевников В.А. Очерки новейшей истории Лаоса. — М.: Наука, 1979.

Посилання

  • Laos — «Seminar Camps» And The Death Of King Savang Vatthana [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Photographs of Royal Family of Laos [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Biography of King Sauryavong Savang [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
  • Death of King Savang Vatthana reported [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sisavang Vattana laos ພຣະບາທສ ມເດ ຈພຣະເຈ າມະຫາຊ ວ ຕສ ສວ າງວ ດທະນາ 13 listopada 1907 13 travnya 1978 drugij i ostannij volodar korolivstva Laos prem yer ministr Laosu vid zhovtnya do listopada 1951 roku Sisavang Vattana laos ເຈ າສ ສະຫວ າງວ ດທະນາ Prapor 2 j Korol Laosu 29 zhovtnya 1959 2 grudnya 1975 Poperednik Sisavang Vong Nastupnik Posadu likvidovano Prapor 6 j Prem yer ministr Laosu 15 zhovtnya 21 listopada 1951 Poperednik Phuyi Sananikon Nastupnik Suvanna Phuma Narodzhennya 13 listopada 1907 1907 11 13 1 2 Luangphabang LaosSmert 13 travnya 1978 1978 05 13 70 rokiv d LaosKrayina LaosOsvita Institut politichnih doslidzhenBatko Sisavang VongMati dShlyub dDiti d d d i d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaBuv sinom i spadkoyemcem korolya Sisavang Vonga U 10 richnomu vici virushiv na navchannya do Franciyi de zdobuvav osvitu v liceyi v Monpelye ta v Instituti politichnih doslidzhen u Parizhi 7 serpnya 1930 roku odruzhivsya z vid shlyubu z yakoyu narodilis shestero ditej 1930 roku buv priznachenij na posadu generalnogo sekretarya korolivstva Luangphabang Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni predstavlyav svogo batka u Sajgoni pri yaponskij administraciyi de vislovlyuvav protest shodo yaponskogo vtorgnennya do Laosu ta progoloshennya yaponcyami nezalezhnosti Laosu vid Franciyi Vid 1941 do 1946 roku ocholyuvav Tayemnu radu dvoru 1951 roku zajnyav posadu posadu prem yer ministra a u serpni 1959 stav regentom pri hvoromu batkovi Pislya smerti batka 29 zhovtnya togo zh roku Sisavang Vattana zijshov na tron odnak vin virishiv ne provoditi oficijnu ceremoniyu koronaciyi cherez nestabilne stanovishe v krayini Pravlinnya Zijshovshi na prestol Sisavang Vattana pochav aktivno zajmatis politikoyu namagayuchis stabilizuvati stanovishe v derzhavi pislya vazhkih politichnih potryasin sho pochalisya z Zhenevskoyi konferenciyi 1954 roku za rezultatami yakoyi Laosu bulo nadano cilkovitu nezalezhnist odnak yaka ne znyala pitannya pro te hto bude praviti krayinoyu Princ Suvanna Phuma nejtralist yakij diyav z V yentyana pretenduyuchi na posadu prem yer ministra j otrimavshi viznannya z boku SRSR princ Bun Um z Tyampasaku na pivdni pravij proamerikanskij politik dominuvav u rajoni Pakse yakogo uryad SShA viznav prem yer ministrom chi zh princ Sufanuvong z pivnochi yakij ocholyuvav livackij ruh Patet Lao sho mav pidtrimku Pivnichnogo V yetnamu Zadlya uniknennya superechok pro te chi buli Suvanna Phuma chi Bun Um zakonnimi prem yer ministrami v Laosi obidvi storoni namagalis vesti svoyi spravi cherez prozahidnogo korolya Sisavanga Vattana Naprikinci 1960 roku bilshist chleniv Nacionalnih zboriv progolosuvali za prihid do uryadu princa Bun Uma i korol zalishiv Luangphabang vidvidavshi stolicyu shob blagosloviti novij uryad Razom z tim monarh bazhav shob tri princa sformuvali koalicijnij uryad sho j vidbulos 1962 roku vtim nevdovzi toj uryad rozpavsya 19 lyutogo 1961 roku korol Sisavang Vattana zrobiv nadzvichajnu zayavu vin poprohav inozemni derzhavi pripiniti vtruchannya do gromadyanskoyi vijni sho trivala v jogo derzhavi ta zvernuvsya do vsih laosciv iz zaklikom ob yednatis pid jogo korolivskim styagom Pislya takogo zvernennya korolya uryad prem yer ministra Bum Uma zvernuvsya do nejtralnoyi mizhnarodnoyi komisiyi z prohannyam vidvidati Laos dlya sposterezhennya za situaciyeyu Golova uryadu ranishe zvinuvachuvav komunistiv Pivnichnogo V yetnamu u vtruchanni do vijni na boci livih sil shlyahom nadannya yim svoyih vijsk ta ozbroyennya Laoski livi povstanci ta Kitaj zasudili sprobu korolya Sisavanga Vattana vityagnuti Laos cherez shtorm holodnoyi vijni dotrimuyuchis nejtralnogo kursu Radioperedachi povstanciv kritikuvali deklaraciyu korolya pro nejtralitet Laosu ta jogo plan stvorennya komisiyi nejtralnih krayin u skladi troh chleniv dlya poperedzhennya inozemnogo vtruchannya Za povidomlennyam Radio Peiping ministr zakordonnih sprav KNR zayaviv sho propoziciya pro stvorennya naglyadovoyi komisiyi bula spravoyu ruk Spoluchenih Shtativ i ne spryamovana na spriyannya miru ta nejtralitetu v Laosi Za slovami Chen I ce zapochatkuvalo novu shemu SShA z peretvorennya Laosu na druge Kongo ta koloniyu Spoluchenih Shtativ Kerivniki Patet Lao zasudili toj plan zayavivshi sho korol visunuv jogo pid zbrojnim tiskom z boku uryadu V yentyana prem yer ministra Bum Uma Zayava korolya pro nejtralitet i jogo propoziciya pro te shob Kambodzha Birma ta Malaya vidryadili komisiyu do Laosu zdobuli pidtrimku z boku SShA ta porodili spodivannya Zahodu na politichne vregulyuvannya gromadyanskoyi vijni 23 chervnya 1962 roku korol svoyim ukazom zatverdiv kabinet podanij jomu Suvannoyu Phumoyu Togo zh dnya bulo ogolosheno ta zatverdzheno politichnu programu uryadu U programnomu dokumenti zaznachalos sho naselennyu krayini bude nadano demokratichni prava ta svobodi a takozh bude vidnovleno zakon pro demokratichni prava gromadyan ta viborchij zakon prijnyati 1957 roku Dlya dosyagnennya nacionalnoyi yednosti uryad peredbachiv zabezpechennya bezpeki ta rivnosti vsih nacionalnostej nezalezhno vid pohodzhennya chi politichnoyi prinalezhnosti Programa uryadu peredbachala rozvitok nacionalnoyi ekonomiki ta pokrashennya rivnya zhittya piddanih shlyahom zaohochennya ta nadannya dopomogi selyanam u rozvitku vsih galuzej silskogo gospodarstva a promislovcyam i torgivcyam u rozvitku promislovosti remesel i torgivli uryad proponuvav pridiliti nalezhnu uvagu rozvitku dorozhnoyi merezhi i transportu ohoroni zdorov ya ta prosviti U berezni 1963 roku korol zdijsniv poyizdku trinadcyatma krayinami svitu zokrema vin zustrichavsya z prezidentom Kennedi u SShA U Zhenevi Sisavang Vattana pidpisav pakt pro nejtralnist Laosu Takozh vin vidvidav SRSR Stanovishe u krayini tim ne menshe bulo vkraj zaplutanim troh princiv pretendentiv na posadu prem yer ministra pidtrimuvali rizni derzhavi j voni bazuvalis u riznih chastinah krayini Sprobi sformuvati koalicijnij uryad viyavilis nevdalimi 1964 roku krayina zaznala seriyi perevorotiv i kontrperevorotiv Same z togo periodu chasu neprimirennu poziciyu zajnyala organizaciya Patet Lao yaka vstupila do gromadyanskoyi vijni Zrechennya ta smert Vid seredini travnya 1975 roku rozpochavsya proces reorganizaciyi starogo administrativnogo vijskovogo ta policejskogo aparatu Patet Lao vsyudi pochala stvoryuvati novi organi vladi revolyucijni komiteti sho provodili chistku administraciyi vid pribichnikiv monarhiyi Pidrozdili Narodnih zbrojnih sil Laosu 15 travnya vvijshli do mista Pakse 19 travnya do Thakheka Seno ta Kengkoka a 21 travnya do Savannakheta 2 grudnya 1975 roku Patet Lao zmogla zdijsniti perevorot i zmusila korolya zrektis prestolu Na Kongresi vistupiv spadkovij princ Vong Savang yakij vid imeni batka zachitav tekst zrechennya Kolishnij korol otrimav posadu Verhovnogo radnika pri prezidenti Vin ne viyaviv bazhannya zalishati krayinu U berezni 1977 roku jogo razom z druzhinoyu ditmi ta bratami vidpravili na perenavchannya do taboru Sam Noa yakij nazivali Taborom nomer odin u provinciyi Huaphan 1978 roku z yavilis povidomlennya pro smert Sisavanga Vattana 13 chervnya a takozh pro smert kolishnoyi korolevi ta spadkovogo princa Vong Savanga 5 lyutogo Odnak za zayavoyu Kejsona Fomvihana Vattana pomer 1984 u 77 richnomu vici PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Munzinger Personen d Track Q107343683 Mansfield Mike 1954 angl U S Government Printing Office s 47 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Propusheno author1 dovidka Kozhevnikov V A 1979 s 37 Evans Grant 1998 angl University of Hawaii Press s 185 ISBN 978 0 8248 2054 1 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 15 sichnya 2021 Pine Frances Pina Cabral Joao de 2008 angl Berghahn Books s 119 ISBN 978 0 85745 011 1 Arhiv originalu za 11 grudnya 2020 Procitovano 15 sichnya 2021 Le Monde fr fr 4 grudnya 1975 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Donald Richie Travels in the East Stone Bridge Press 2008 stor 66 angl Stieglitz Perry 1990 angl M E Sharpe s 33 ISBN 978 0 87332 617 9 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Burchett Wilfred G 1970 Second Indochina War Cambodia and Laos Today angl Lorrimer Publishing Limited s 114 Procitovano 15 sichnya 2021 Loveless Dr Alton E 2009 angl Xlibris Corporation s 127 ISBN 978 1 4691 0517 8 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Heenan Patrick Lamontagne Monique 2013 angl Routledge s 257 ISBN 978 1 136 64091 9 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Stephen P Gibert Wynfred Joshua Guns and Rubles Soviet Aid Diplomacy in Neutral Asia American Asian Educational Exchange 1970 stor 47 The Daily Illini 18 lyutogo 1961 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 The Daily Illini angl 23 lyutogo 1961 Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Les Accords entre les trois forces politiques concernant la formation du Gouvernement d Union national du Laos et les Accords de Geneve de 1962 sur le Laos Ed du Neo Lao Haksat stor 17 21 Kozhevnikov V A 1979 s 176 angl vid 1st Hong Kong New Horizon Press 1990 ISBN 9627176125 Arhiv originalu za 12 chervnya 2014 Procitovano 16 sichnya 2021 Rust William J 2014 So Much to Lose John F Kennedy and American Policy in Laos angl University Press of Kentucky ISBN 978 0 8131 4478 8 Procitovano 16 sichnya 2021 Asian Recorder Volume 9 K K Thomas at Recorder Press 1963 angl Vladimir Batshev Zhizn molodaya Golos Press 1994 stor 21 ros Office lao de traduction Vientiane 22 V 1975 Rosario Teresita Cruz del 2014 angl Routledge s 141 ISBN 978 1 317 66328 7 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 16 sichnya 2021 Miheev Yu Ya LNDR na puti stroitelstva socializma AN SSSR Institut vostokovedeniya 1986 stor 21 ros angl news google com 4 grudnya 1975 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 16 sichnya 2021 Albert P Blaustein Gisbert H Flanz Constitutions of the Countries of the World Lao People s Democratic Republic Laos Oceana Publications 1976 Bamboo Palace Kremmer 2003 stor 1989 A Political Chronology of South East Asia and Oceania angl Routledge 2003 s 92 ISBN 978 1 135 35659 0 Procitovano 16 sichnya 2021 John H Esterline Mae H Esterline How the Dominoes Fell Southeast Asia in Perspective University Press of America 1990 stor 137 Jane Hamilton Merritt 1993 angl Indiana University Press s 495 Arhiv originalu za 9 listopada 2020 Procitovano 16 sichnya 2021 Laos Le roi est mort Le Monde 16 grudnya 1989 stor 7LiteraturaKozhevnikov V A Ocherki novejshej istorii Laosa M Nauka 1979 PosilannyaLaos Seminar Camps And The Death Of King Savang Vatthana 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Photographs of Royal Family of Laos 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Biography of King Sauryavong Savang 28 veresnya 2007 u Wayback Machine fr Death of King Savang Vatthana reported 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ