Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Каратал | |
|---|---|
 | |
| 46°28′31″ пн. ш. 77°13′07″ сх. д. / 46.47527777780577196° пн. ш. 77.218611111138784509° сх. д. | |
| Витік | південно-західний схил Джунгарського Алатау |
| • координати | 44°51′33″ пн. ш. 78°46′04″ сх. д. / 44.85917° пн. ш. 78.76778° сх. д. |
| Гирло | озеро Балхаш |
| • координати | 46°28′31″ пн. ш. 77°13′07″ сх. д. / 46.47528° пн. ш. 77.21861° сх. д. |
| Басейн | Балхаш |
| Країни: | Казахстан |
| Прирічкові країни: | Казахстан |
| Регіон | Алматинська область |
| Район | Єксельдинський, Каратальський |
| Довжина | 390 км |
| Площа басейну: | 19 100 км² |
| Середньорічний стік | 66,7 м³/с (Каратальський район) |
| Притоки: | , , , , , , , , Бижи тощо |
| Водойми в руслі | Балхаш |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Карата́л (каз. Қаратал) — річка в Казахстані, друга за довжиною і площею водозбірного басейну після річки Ілі. Протікає в напрямку північного заходу теренами Єскельдинського і Каратальського районів Алматинської області. Належить до безстічного Балхаш-Алакольського басейну. Довжина цієї водної артерії становить 390 км, водозбірна площа її басейну сягає 19 100 км². Каратал має велике екологічне та господарське значення, оскільки забезпечує близько 10 % об'єму озера Балхаш і використовується для зрошення великих площ сільськогосподарських угідь.
Від назви цієї річки походить ряд місцевих топонімів, включно із назвами району, і . Її власна назва в перекладі з казахської означає «чорна верба». Частину Каратала до впадіння в нього річки раніше називали Нуртайозе́к.
Географія
Каратал знаходиться на крайньому сході Казахстану в прикордонних з Китаєм районах, які називають Семиріччям. Його витік являє собою місце злиття трьох невеликих гірських річок, , (Теклі—арика) і , що беруть початок у льодовиках на південно-західному схилі Джунгарського Алатау. На відтінку перших 160 км Каратал має вигляд типово гірського потоку: він протікає між крутими схилами, має доволі швидку течію і кам'янисте дно. У верхній і середній течії Каратал вбирає у себе численні притоки: , , , , , , , , Бижи тощо. Останні дві особливо повноводні річки впадають в нього з лівого боку, відповідно, біля сіл і Канабек. Нижче місця впадіння Коксу Каратал стає дуже повноводним.
Нижня течія Караталу на відтінку в приблизно 180 км пролягає степовими рівнинами. У цій місцевості річка набуває типово рівнинного вигляду: її річище ширшає, течія уповільнюється і починає меандрувати (петляти). Лівобережжя Караталу тут межує із пустелею Сариєсик-Атирау, до нього також дотичні піщані масиви Мойинкум, Жаманкум, , Люккум. Каратал впадає в східну частину Балхаша з південного боку, утворюючи широку дельту протяжністю 40 км. В давнину у ній вирізняли два рукави: більший впадав у Балхаш поблизу піщаних горбів , менший ніс свої води через озеро . У XV сторіччі течію головного рукава спрямували в зрошувальні канали, тому в сучасний період він майже пересох. Натомість менший рукав перетворився на головний потік, крім нього, в сучасній дельті Каратала розрізняють ще чотири невеликих рукави.
Гідрологія
Живлення цієї річки мішане. У верхів'ях воно здебільшого льодовикове-снігове, у середній і нижній течії допоміжну роль відіграють ґрунтові води і підземні джерела. Відмінності в джерелах стоку обумовлюють різний гідрологічний режим верхів'їв і понизь Каратала. Інтенсивне танення снігу у високогір'ях спричинює паводки, а в окремих випадках і селі, пік яких припадає на червень — липень. Швидкість течії неподалік витоку Каратала становить близько 7 км/год, максимальна глибина в середині літа (тобто в паводковий період) може сягати 6 м. У вересні глибина річки у верхів'ях значно зменшується, в жовтні вона міліє настільки, що в багатьох місцях її можна перейти вбрід. Замерзає Каратал у грудні, а скресає в березні.
У середній течії гідрологічний режим змінюється. Тут Караталу вже не властиві сезонні коливання рівня води, річка залишається весь рік доволі повноводною (непрохідною для пішої людини). Середня ширина річища Караталу становить близько 40 м. За одними джерелами, середньорічна витрата води у Каратальскому районі (без уточнення місця вимірювань) становить 19,9 м/с, за іншими відомостями, поблизу міста Уштобе вона сягає вже 66,7 м/с. Слід зазначити, що поблизу гирла течія Каратала уповільнюється до 3 км/год. Відповідно до зміни гідрологічного режиму змінюються і фізико-хімічні властивості каратальської води. Якщо у верхів'ях вона чиста, холодна, прозора, з блакитнуватим відтінком, то на рівнинних ділянках стає теплою, жовтаво-сірою і дуже каламутною. Низька прозорість обумовлена природними й антропогенними чинниками. Природна причина каламутності — винос течією алювіального матеріалу, зокрема, піску, який відкладається в меандрах у вигляді кіс і в дельті у вигляді наносів. Антропогенні чинники стали впливати на гідрохімію річки з другої половини XX століття, коли на сході Казахстану інтенсифікувалося землеробство. До таких відносять високий вміст у воді розчинних добрив, пестицидів, органіки, які негативно впливають на мікрофлору Караталу і утруднюють біологічне самоочищення води.
Флора і фауна
Ландшафти долини Караталу різноманітні. У верхів'ях вони типово гірські, тут круті схили вкриває густий ліс. На берегах річки зростають здебільшого і лише де-не-де трапляються . На рівнинній частині береги Караталу набувають пустельного вигляду. Тут лежать просторі ділянки пісків зі слабо розвинутою рослинністю, представленою поодинокими деревцями саксаулів, маслинки вузьколистої і заростями . У пониззях зарості маслинки густішають, перетворюючись на густі прирічкові гаї. Крім неї, тут з'являються гаї з місцевого виду тополі , так званої «тура́нги». Ділянки заплавних лук невеликі та низькопродуктивні, оскільки травостій на них складають малоцінні осока і комиш. За 12 км від старого гирла річки серед пісків лежать невеликі солоні озера Каратиген. Дельта Караталу являє собою болотисті зарості очерету.
У водах Караталу водяться цінні види риб: білизна звичайна, сом, осетрові тощо. Важкодоступна для людей і техніки дельта слугує сховком для численних пернатих. Тут в очеретяних хащах мешкають різноманітні кулики, мартини, качки, пелікани, чаплі і баклани.
Значення
Оскільки Каратал несе чисті льодовикові води до сухих безплідних рівнин, він надзвичайно важливий з природоохоронної і гідрологічної точки зору. Здавна уздовж його річища виникали людські осередки. Серед сучасних населених пунктів в долині Каратала переважають аули (села). Найбільші з прирічкових поселень — міста Талдикорган і Уштобе, а також селище міського типу Карабулак. Для забезпечення енергетичних потреб цих населених пунктів на Караталі збудовано каскад малих гідроелектростанцій. Через річку прокладено два великих мости: автомобільний на трасі Алмати — Усть-Каменогорськ і залізничний біля Уштобе.
В давнину через брак води місцеве населення віддавало перевагу скотарству. Уздовж річки та її приток кочувало плем'я , які розводили коней, верблюдів, овець і велику рогату худобу. Для захисту від гнусу коней з верблюдами влітку перегоняли в гори, а овець і корів залишали у долинах. У XIX сторіччі на озерах Каратиген добували щорічно кількадесят тисяч пудів солі, яку в Семиріччі вважали найкращою. Навіть в дельті Караталу з приблизно 160 км² рівнин для землеробства була придатна лише половина, решта території являла собою або непрохідні болота, або безплідні піски. Отже, таке природокористування обмежувало ріст населення в регіоні, однак було сприятливим для місцевої природи.
Для подолання дефіциту водних ресурсів вже у XV столітті від дельти річки проклали канали для зрошення навколишніх ланів і вже тоді ця іригація негативно вплинула на її стан (змінилася конфігурація рукавів). У радянський період, коли в Казахстані значно зросла площа сільськогосподарських угідь, у долині Караталу почали вирощувати рис і цукрові буряки, чия агротехніка вимагає значної кількості води. У 1980—1990-х роках Каратал зрошував 120 000 га земель Єскельдинського, Коксуського і Каратальского районів. Станом на 2005 рік площа зрошуваних земель у басейні цієї річки становила 80 000 га. Значні витрати води на побутові потреби в населених пунктах і, особливо, зрошення призвели до істотного обміління річки. А так як Каратал є одним з найголовніших постачальників прісної води в Балхаш, то його обміління вплинуло і на гідрологію озера також. З кінця XX століття фіксують збільшення мінералізації східної частини Балхаша, а в самому Караталі — забруднення води агрохімікатами. Ця проблема породила ще одну: обмілілі рукави дельти стали сильно заростати очеретом, непрохідні хащі якого утруднили, а подекуди і повністю перекрили стік води в озеро, внаслідок чого у пониззях почастішали паводки і стала гинути риба. Для боротьби з евтрофікацією в 2014 році влада Алматинської області створила меліоративний загін «Каратал» для розчищення очеретяних заторів і поглиблення річища. Завдяки його роботі вдалося каналізувати 13 км у дельті річки, повернути до сільськогосподарського використання 10 000 га земель. Позитивні зміни не забарилися — після цих заходів до Балхаша повернулася білизна, а в Караталі знов почали нереститися осетрові риби.
Джерела
- Каратал [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] / Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Гл. ред. «Казак энциклопедиясы», 2005. — Т. 3 К—М. — С. 153 (с. 156 в онлайн-перегляді)(рос.)
- Каратал // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Никольский А. М. Каратал // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. — СПб., 1890—1907.(рос.)
- [Річка Каратал]. silkadv.com ((рос.)) . Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
- [Поспішає загін «Каратал». Як рятують озеро Балхаш]. caravan.kz ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 4 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
misceva nazva KaratalU nizhnij techiyi richishe Karatala robit kruti vigini meandri 46 28 31 pn sh 77 13 07 sh d 46 47527777780577196 pn sh 77 218611111138784509 sh d 46 47527777780577196 77 218611111138784509Vitikpivdenno zahidnij shil Dzhungarskogo Alatau koordinati44 51 33 pn sh 78 46 04 sh d 44 85917 pn sh 78 76778 sh d 44 85917 78 76778Girloozero Balhash koordinati46 28 31 pn sh 77 13 07 sh d 46 47528 pn sh 77 21861 sh d 46 47528 77 21861BasejnBalhashKrayini KazahstanPririchkovi krayini KazahstanRegionAlmatinska oblastRajonYekseldinskij KaratalskijDovzhina390 kmPlosha basejnu 19 100 km Serednorichnij stik66 7 m s Karatalskij rajon Pritoki Bizhi toshoVodojmi v rusliBalhash Mediafajli u Vikishovishi Karata l kaz Қaratal richka v Kazahstani druga za dovzhinoyu i plosheyu vodozbirnogo basejnu pislya richki Ili Protikaye v napryamku pivnichnogo zahodu terenami Yeskeldinskogo i Karatalskogo rajoniv Almatinskoyi oblasti Nalezhit do bezstichnogo Balhash Alakolskogo basejnu Dovzhina ciyeyi vodnoyi arteriyi stanovit 390 km vodozbirna plosha yiyi basejnu syagaye 19 100 km Karatal maye velike ekologichne ta gospodarske znachennya oskilki zabezpechuye blizko 10 ob yemu ozera Balhash i vikoristovuyetsya dlya zroshennya velikih plosh silskogospodarskih ugid Vid nazvi ciyeyi richki pohodit ryad miscevih toponimiv vklyuchno iz nazvami rajonu i Yiyi vlasna nazva v perekladi z kazahskoyi oznachaye chorna verba Chastinu Karatala do vpadinnya v nogo richki ranishe nazivali Nurtajoze k GeografiyaKaratal znahoditsya na krajnomu shodi Kazahstanu v prikordonnih z Kitayem rajonah yaki nazivayut Semirichchyam Jogo vitik yavlyaye soboyu misce zlittya troh nevelikih girskih richok Tekli arika i sho berut pochatok u lodovikah na pivdenno zahidnomu shili Dzhungarskogo Alatau Na vidtinku pershih 160 km Karatal maye viglyad tipovo girskogo potoku vin protikaye mizh krutimi shilami maye dovoli shvidku techiyu i kam yaniste dno U verhnij i serednij techiyi Karatal vbiraye u sebe chislenni pritoki Bizhi tosho Ostanni dvi osoblivo povnovodni richki vpadayut v nogo z livogo boku vidpovidno bilya sil i Kanabek Nizhche miscya vpadinnya Koksu Karatal staye duzhe povnovodnim Suputnikove foto delti Karatala Nizhnya techiya Karatalu na vidtinku v priblizno 180 km prolyagaye stepovimi rivninami U cij miscevosti richka nabuvaye tipovo rivninnogo viglyadu yiyi richishe shirshaye techiya upovilnyuyetsya i pochinaye meandruvati petlyati Livoberezhzhya Karatalu tut mezhuye iz pusteleyu Sariyesik Atirau do nogo takozh dotichni pishani masivi Mojinkum Zhamankum Lyukkum Karatal vpadaye v shidnu chastinu Balhasha z pivdennogo boku utvoryuyuchi shiroku deltu protyazhnistyu 40 km V davninu u nij viriznyali dva rukavi bilshij vpadav u Balhash poblizu pishanih gorbiv menshij nis svoyi vodi cherez ozero U XV storichchi techiyu golovnogo rukava spryamuvali v zroshuvalni kanali tomu v suchasnij period vin majzhe peresoh Natomist menshij rukav peretvorivsya na golovnij potik krim nogo v suchasnij delti Karatala rozriznyayut she chotiri nevelikih rukavi GidrologiyaZhivlennya ciyeyi richki mishane U verhiv yah vono zdebilshogo lodovikove snigove u serednij i nizhnij techiyi dopomizhnu rol vidigrayut gruntovi vodi i pidzemni dzherela Vidminnosti v dzherelah stoku obumovlyuyut riznij gidrologichnij rezhim verhiv yiv i poniz Karatala Intensivne tanennya snigu u visokogir yah sprichinyuye pavodki a v okremih vipadkah i seli pik yakih pripadaye na cherven lipen Shvidkist techiyi nepodalik vitoku Karatala stanovit blizko 7 km god maksimalna glibina v seredini lita tobto v pavodkovij period mozhe syagati 6 m U veresni glibina richki u verhiv yah znachno zmenshuyetsya v zhovtni vona miliye nastilki sho v bagatoh miscyah yiyi mozhna perejti vbrid Zamerzaye Karatal u grudni a skresaye v berezni U serednij techiyi gidrologichnij rezhim zminyuyetsya Tut Karatalu vzhe ne vlastivi sezonni kolivannya rivnya vodi richka zalishayetsya ves rik dovoli povnovodnoyu neprohidnoyu dlya pishoyi lyudini Serednya shirina richisha Karatalu stanovit blizko 40 m Za odnimi dzherelami serednorichna vitrata vodi u Karatalskomu rajoni bez utochnennya miscya vimiryuvan stanovit 19 9 m s za inshimi vidomostyami poblizu mista Ushtobe vona syagaye vzhe 66 7 m s Slid zaznachiti sho poblizu girla techiya Karatala upovilnyuyetsya do 3 km god Vidpovidno do zmini gidrologichnogo rezhimu zminyuyutsya i fiziko himichni vlastivosti karatalskoyi vodi Yaksho u verhiv yah vona chista holodna prozora z blakitnuvatim vidtinkom to na rivninnih dilyankah staye teployu zhovtavo siroyu i duzhe kalamutnoyu Nizka prozorist obumovlena prirodnimi j antropogennimi chinnikami Prirodna prichina kalamutnosti vinos techiyeyu alyuvialnogo materialu zokrema pisku yakij vidkladayetsya v meandrah u viglyadi kis i v delti u viglyadi nanosiv Antropogenni chinniki stali vplivati na gidrohimiyu richki z drugoyi polovini XX stolittya koli na shodi Kazahstanu intensifikuvalosya zemlerobstvo Do takih vidnosyat visokij vmist u vodi rozchinnih dobriv pesticidiv organiki yaki negativno vplivayut na mikrofloru Karatalu i utrudnyuyut biologichne samoochishennya vodi Flora i faunaLandshafti dolini Karatalu riznomanitni U verhiv yah voni tipovo girski tut kruti shili vkrivaye gustij lis Na beregah richki zrostayut zdebilshogo i lishe de ne de traplyayutsya Na rivninnij chastini beregi Karatalu nabuvayut pustelnogo viglyadu Tut lezhat prostori dilyanki piskiv zi slabo rozvinutoyu roslinnistyu predstavlenoyu poodinokimi derevcyami saksauliv maslinki vuzkolistoyi i zarostyami U ponizzyah zarosti maslinki gustishayut peretvoryuyuchis na gusti pririchkovi gayi Krim neyi tut z yavlyayutsya gayi z miscevogo vidu topoli tak zvanoyi tura ngi Dilyanki zaplavnih luk neveliki ta nizkoproduktivni oskilki travostij na nih skladayut malocinni osoka i komish Za 12 km vid starogo girla richki sered piskiv lezhat neveliki soloni ozera Karatigen Delta Karatalu yavlyaye soboyu bolotisti zarosti ocheretu U vodah Karatalu vodyatsya cinni vidi rib bilizna zvichajna som osetrovi tosho Vazhkodostupna dlya lyudej i tehniki delta sluguye shovkom dlya chislennih pernatih Tut v ocheretyanih hashah meshkayut riznomanitni kuliki martini kachki pelikani chapli i baklani ZnachennyaOskilki Karatal nese chisti lodovikovi vodi do suhih bezplidnih rivnin vin nadzvichajno vazhlivij z prirodoohoronnoyi i gidrologichnoyi tochki zoru Zdavna uzdovzh jogo richisha vinikali lyudski oseredki Sered suchasnih naselenih punktiv v dolini Karatala perevazhayut auli sela Najbilshi z pririchkovih poselen mista Taldikorgan i Ushtobe a takozh selishe miskogo tipu Karabulak Dlya zabezpechennya energetichnih potreb cih naselenih punktiv na Karatali zbudovano kaskad malih gidroelektrostancij Cherez richku prokladeno dva velikih mosti avtomobilnij na trasi Almati Ust Kamenogorsk i zaliznichnij bilya Ushtobe V davninu cherez brak vodi misceve naselennya viddavalo perevagu skotarstvu Uzdovzh richki ta yiyi pritok kochuvalo plem ya yaki rozvodili konej verblyudiv ovec i veliku rogatu hudobu Dlya zahistu vid gnusu konej z verblyudami vlitku peregonyali v gori a ovec i koriv zalishali u dolinah U XIX storichchi na ozerah Karatigen dobuvali shorichno kilkadesyat tisyach pudiv soli yaku v Semirichchi vvazhali najkrashoyu Navit v delti Karatalu z priblizno 160 km rivnin dlya zemlerobstva bula pridatna lishe polovina reshta teritoriyi yavlyala soboyu abo neprohidni bolota abo bezplidni piski Otzhe take prirodokoristuvannya obmezhuvalo rist naselennya v regioni odnak bulo spriyatlivim dlya miscevoyi prirodi Dlya podolannya deficitu vodnih resursiv vzhe u XV stolitti vid delti richki proklali kanali dlya zroshennya navkolishnih laniv i vzhe todi cya irigaciya negativno vplinula na yiyi stan zminilasya konfiguraciya rukaviv U radyanskij period koli v Kazahstani znachno zrosla plosha silskogospodarskih ugid u dolini Karatalu pochali viroshuvati ris i cukrovi buryaki chiya agrotehnika vimagaye znachnoyi kilkosti vodi U 1980 1990 h rokah Karatal zroshuvav 120 000 ga zemel Yeskeldinskogo Koksuskogo i Karatalskogo rajoniv Stanom na 2005 rik plosha zroshuvanih zemel u basejni ciyeyi richki stanovila 80 000 ga Znachni vitrati vodi na pobutovi potrebi v naselenih punktah i osoblivo zroshennya prizveli do istotnogo obmilinnya richki A tak yak Karatal ye odnim z najgolovnishih postachalnikiv prisnoyi vodi v Balhash to jogo obmilinnya vplinulo i na gidrologiyu ozera takozh Z kincya XX stolittya fiksuyut zbilshennya mineralizaciyi shidnoyi chastini Balhasha a v samomu Karatali zabrudnennya vodi agrohimikatami Cya problema porodila she odnu obmilili rukavi delti stali silno zarostati ocheretom neprohidni hashi yakogo utrudnili a podekudi i povnistyu perekrili stik vodi v ozero vnaslidok chogo u ponizzyah pochastishali pavodki i stala ginuti riba Dlya borotbi z evtrofikaciyeyu v 2014 roci vlada Almatinskoyi oblasti stvorila meliorativnij zagin Karatal dlya rozchishennya ocheretyanih zatoriv i pogliblennya richisha Zavdyaki jogo roboti vdalosya kanalizuvati 13 km u delti richki povernuti do silskogospodarskogo vikoristannya 10 000 ga zemel Pozitivni zmini ne zabarilisya pislya cih zahodiv do Balhasha povernulasya bilizna a v Karatali znov pochali nerestitisya osetrovi ribi DzherelaKaratal Arhivovano 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Kazahstan Nacionalnaya enciklopediya Almaty Gl red Kazak enciklopediyasy 2005 T 3 K M S 153 s 156 v onlajn pereglyadi ros Karatal Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Nikolskij A M Karatal Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t SPb 1890 1907 ros Richka Karatal silkadv com ros Arhiv originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 1 travnya 2020 Pospishaye zagin Karatal Yak ryatuyut ozero Balhash caravan kz ros Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2016 Procitovano 4 travnya 2020