Авіаційний комплекс імені С. В. Ільюшина — одне з чільних підприємств Росії з розроблення авіаційної техніки. Повне найменування — Відкрите акціонерне товариство «Авіаційний комплекс імені С. В. Іллюшина». Розташоване в Москві (колишній завод № 240). Раніше носив назву «КБ ім. С. В. Іллюшина».
рос. Авиационный комплекс имени С. В. Ильюшина | |
---|---|
Тип | підприємство і бізнес |
Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство |
Галузь | авіація і авіаційна промисловість |
Засновано | 13 січня 1933 |
Засновник(и) | Іллюшин Сергій Володимирович і Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік |
Штаб-квартира | Москва |
Продукція | Іл-2 Иљушин Іл-14 Іл-18 Іл-76 Ильюшин Ил-62 Ilyushin Іл-86 Іл-96 |
Виторг | 5 086 201 200 ₽ |
Операційний прибуток (EBIT) | 747 201 200 ₽ |
Чистий прибуток | 187 000 000 ₽ |
Холдингова компанія | Об'єднана авіабудівна корпорація |
ilyushin.org(рос.)(англ.) | |
Нагороди | |
Авіаційний комплекс ім. Іллюшина у Вікісховищі |
Заснований 13 січня 1933 С. В. Іллюшиним в результаті поділу конструкторського бюро Центрального Аерогідродинамічного інституту (ЦАГІ) на два самостійні структури — авіазаводу при ЦАГІ для проектування легких літаків (завод номер 39 ім. Менжинського), та власне конструкторський відділ з розробки важких літаків, який і очолив Іллюшин.
Першою значною розробкою новоствореного КБ став дальній бомбардувальник ДБ-3 (надалі був перейменований на Іл-4). В КБ також було спроєктовано наймасовіший літак Другої світової війни Іл-2.
Голова правління і президент комплексу імені Іллюшина — Олексій Інокентійович Федоров. Генеральний директор / Генеральний конструктор — лауреат Державної премії Російської Федерації Віктор Володимирович Ліванов.
Виробництво літаків, розроблених КБ, здійснюється у ВАТ «ВАЛТ» (Воронезькому акціонерному літакобудівному товаристві), яке серійно випускає літаки Іл-96 та Іл-96Т. До демонтажу обладнання (приблизно 2012 рік) виробництво було також у Ташкенті («Ташкентське авіаційне виробниче об'єднання ім. В. П. Чкалова» (рос. ТАВОИЧ), з 2012 року — Ташкентський механічний завод).
Історія
Створення КБ
Початок творчої діяльності колективу Авіаційного комплексу ім. С. В. Ільюшина було покладено 13 січня 1933 Наказом заступника і начальника Головного управління авіаційної промисловості П. І. Баранова про освіту на заводі № 39 ім. В. Р. Менжинського Центрального конструкторського бюро для організації замкненого циклу проектування і виробництва легких літаків. Начальником ЦКБ і заступником директора заводу був призначений С. В. Ільюшин. Структурно ЦКБ складалося з самостійних конструкторських бригад, які спеціалізувалися за типами літаків, озброєнням, технологіями та проведенням різного роду випробувань.
- Бригада № 1, яка працювала над літаками-розвідниками, очолив С. А. Кочергін;
- Бригада № 2, розробляє літаки-винищувачі, — М. М. Полікарпов;
- Бригада озброєння — Я. І. Мальцев;
- Бригада висотних літаків — В. А. Чижевський;
- морські літаки — спочатку І. В. Четвериков, а потім Г. М. Берієв;
- Бригада статичних випробувань і ваги — П. М. Крейсон.
У міру розширення тематики та обсягу робіт з досвідченим літакам ці конструкторські бригади поступово надалі виділялися в самостійні дослідно-конструкторські бюро.
До кінця січня 1933 року була організована група конструкторів бригади № 3 у складі С. М. Егера, В. В. Нікітіна, В. В. Калініна, С. М. Чернікова, З. З. Жевагіна, А. Я. Левіна, роботою якої безпосередньо керував начальник ЦКБ. Вона і склала перше ядро, основу конструкторського бюро С. В. Ільюшина.
До початку 1934 року відбуваються зміни в організаційній структурі конструкторського бюро. За рішенням Головного управління авіаційної промисловості Наркомтяжпрома зі складу ЦКБ виводиться бригада морських літаків Г. М. Берієва і група конструкторів бригади № 3 на чолі з В. А. Чижевським, на основі якої знову організується Бюро особливих конструкцій. Основним же напрямком діяльності бригади № 3 стає проектування і спорудження бойових літаків.
Бригада перетворюється цілком у Ільюшинску, начальник конструкторського бюро стає і начальником бригади. Заплановане до того часу створення первістка С. В. Ільюшина — дальнього бомбардувальника вимагає зусиль великого колективу, і бригада поповнюється інженерами, конструкторами, розраховувачів і креслярами. У травні 1934 року в бригаді працює вже 54 фахівця.
До 1935 року був спроектований, побудований і випробуваний двомоторний бомбардувальник ЦКБ-26, модифікація якого згодом отримала назву ДБ-3.
У серпні 1936 року літак ДБ-3 був переданий на озброєння Червоної Армії. У тому ж році льотчик-випробувач В. К. Коккінакі на цьому літаку встановив перший радянський авіаційний світовий рекорд, а в 1938–1939 роках на літаку «Москва» (цивільний варіант ДБ-3) були виконані два видатних для свого часу дальніх перельоту з Москви на Далекий Схід і в Північну Америку.
У вересні 1935 року Глававіапром офіційно перетворив третю бригаду в Дослідне конструкторське бюро заводу ім. В. В. Менжинського. Співробітниками бюро стали фахівці четвертої, п'ятої та шостої бригад, що брали участь у проектуванні літака ЦКБ-26. Сергій Володимирович Ільюшин став Головним конструктором нового ДКБ. Чисельність співробітників на порозі 1936 склала 90 чоловік. Шеф-пілотом ДКБ був призначений В. К. Коккінакі.
Починаючи з 1935 року, колектив приступив до створення спеціального літака поля бою — літака-штурмовика для знищення танків, бойової техніки, механізованих частин і живої сили противника.
Польотом 2 жовтня 1939 почалися випробування поки ще нікому не відомого літака ЦКБ-55, або броньованого штурмовика БШ-2.
У Наказі за № 704 «Про перейменування бойових літаків» зазначалося: '
«Перейменувати всі бойові літаки, назвавши їх першими літерами прізвищ ГК (Головних конструкторів) та цифрою».
Штурмовик ЦКБ-55 і бомбардувальник ДБ-3 (ЦКБ-26) отримали найменування Іл-2 та Іл-4 відповідно.
Роки Другої світової
З перших днів Великої Вітчизняної війни на літаках ДБ-3 і Іл-4 були здійснені бомбові удари по ворожих тилах. Вже в серпні 1941 року на цих літаках був нанесений перший удар по столиці фашистської Німеччини. Протягом усієї війни літаки використовувалися як бомбардувальники, торпедоносці і як засоби для закидання в тили ворога розвідувальних груп.
Вже в 1941 році з ставки Верховного Головнокомандувача директору літакобудівного заводу була послана телеграма: «Літаки Іл-2 потрібні нашої Червоної Армії тепер як повітря, як хліб». Всього було побудовано понад 36000 літаків Іл-2 — рекорд, не перевершений досі.
Літаки Іл-2 поклали початок новому роду авіації. Про це літаку в 1944 році газета «Правда» писала: «Літаки „Ільюшин-2“ не лише досягнення авіаційної науки — це чудове тактичне відкриття».
Досвід бойового застосування Іл-2 був використаний при створенні швидкісного і високоманеврений броньованого штурмовика Іл-10, який за своїми льотно-технічними даними значно перевершував Іл-2. Літаки Іл-10 у великій кількості застосовувалися на останньому етапі Великої Вітчизняної війни й у війні з мілітаристською Японією. Їх серійне виробництво тривало до 1947 року.
Модернізовані штурмовики Іл-10М будувалися серійно і до середини 50-х років перебували на озброєнні штурмової авіації ВПС Радянської Армії і деяких зарубіжних країн.
З жовтня 1941 року по квітень 1942 року робота ДКБ проходила в евакуації в м. Куйбишеві (Самара) на авіаційному заводі № 18. 21 квітня 1942 Наказом № 304 Народного комісара авіаційної промисловості СРСР А. І. Шахурин Сергій Володимирович Ільюшин був призначений директором і Головним конструктором заводу № 240 НКАП.
В останні роки війни колектив ДКБ приступив до проектування першого пасажирського літака Іл-12, започаткувавши тим самим новий напрямок в своїй творчій діяльності. У 1946 році літак Іл-12 почав експлуатуватися Аерофлотом. З цього моменту в Радянському Союзі з'явився перший вітчизняний літак для масових пасажирських перевезень, за своїми характеристиками більш досконалий, ніж широко поширений в ті часи літак США . Одночасно Іл-12 випускався у військово-транспортному варіанті.
Післявоєнний період
На основі досвіду експлуатації літаків Іл-12 в 1950 році був створений пасажирський літак Іл-14 з більш високими льотно-технічними характеристиками і високим рівнем комфорту для пасажирів. Літак будувався в 14 варіантах і випускався серійно не тільки в Радянському Союзі, але й у ЧССР і НДР. Масова і тривала експлуатація Іл-14, широке використання його науковими експедиціями при роботах на Північному і Південному полюсах, експлуатація його в різних кліматичних умовах підтвердила гідності його конструкції, високі льотні і техніко-економічні якості.
У післявоєнні роки в колективі ілюшенців був спроектований і в 1947 році почав здійснювати експериментальні польоти реактивний 4-двигуновий бомбардувальник Іл-22, що по праву вважається першим в СРСР реактивним літаком цього класу. Результати випробувань Іл-22 і досвід проектування дозволили колективу в короткі терміни створити перший реактивний фронтовий бомбардувальник Іл-28.
Літак Іл-28 володів високими льотно-технічними даними і простотою в техніці пілотування. При його проектуванні вперше був застосований розроблений С. В. Ільюшиним новий технологічний метод складання, що забезпечило отримання великої точності обводів літака (особливо крила), висока якість клепки і зменшення трудозатрат. Літак Іл-28 будувався в декількох варіантах різної модифікації.
Продовжуючи дослідно-конструкторські роботи по вдосконаленню реактивного бомбардувальника в напрямку підвищення його швидкісних характеристик, дальності польоту і ударної потужності, колектив в 1949–1954 роках розробляє досвідчені дозвуковой бомбардувальник і бомбардувальник оригінальної конструкції Іл-54 із стрілоподібним крилом 55°, з підвіскою двигунів на пілонах і шасі велосипедного типу.
Епоха розквіту КБ
У 1946 році в ДКБ в ході робіт з пасажирським літакам створюється літак Іл-18 з поршневими двигунами для перевезення 66 пасажирів, але він не був запущений в серію. Після появи вітчизняних турбогвинтових двигунів колектив конструкторського бюро в 1956 році розгорнув роботи по створенню 4-рухового, турбогвинтового пасажирського літака. В результаті цієї роботи був створений літак Іл-18, який у 1957–1970 роках знаходився в серійному виробництві. Експлуатація літака на лініях Аерофлоту з компонуванням на 75, а пізніше на 100 пасажирів почалася в квітні 1959 року. На базі Іл-18 було створено кілька варіантів літаків спеціального призначення. Завдяки відмінним льотним та експлуатаційними характеристиками літак отримав широке визнання як у нас в країні, так і у багатьох зарубіжних країнах. Було поставлено понад 120 літаків в 17 країн світу. 17 грудня 1956 Рада Міністрів СРСР прийняла Постанову про присвоєння С. В. Ільюшину звання Генерального конструктора з покладанням на нього обов'язків відповідального керівника заводу № 240 МАП.
У середині шістдесятих років на повітряні лінії країни почали надходити турбореактивні літаки другого покоління, які відрізнялися від попередніх машин більшою швидкістю і підвищеним комфортом для пасажирів. Представником цього покоління літаків, створеного колективом ільюшінцев, з'явився літак Іл-62. Іл-62 відразу почав літати на міжнародних лініях, відкривши 15 вересня 1967 трансатлантичну трасу Москва-Монреаль.
З метою збільшення дальності польоту літака була створена його модифікація — Іл-62М. Ці літаки за своїми показниками знаходяться на рівні найкращих зарубіжних міжконтинентальних лайнерів цього покоління.
30 квітня 1966 Наказом № 175 Міністерства авіаційної промисловості СРСР затверджено відкрите найменування дослідного заводу — Московський машинобудівний завод «Стріла». 25 березня 1971 піднявся в повітря транспортний літак Іл-76, створений колективом під керівництвом Генерального конструктора Генріха Васильовича Новожилова, призначеного керівником Дослідного конструкторського бюро Московського машинобудівного заводу «Стріла» Наказом № 378/к Міністра авіаційної промисловості СРСР 28 липня 1970 року.
У конструкції літака Іл-76 була вперше у світі реалізована концепція базування важкого реактивного транспортного літака як на бетонованих, так і на ґрунтових аеродромах обмежених розмірів. Головна особливість літака — це не тільки здатність перевозити великогабаритні вантажі й різну техніку вагою понад 40 тонн, але і значне скорочення часу стоянки літака завдяки внутрісамолетной механізації вантажно-розвантажувальних робіт і використання контейнерів і піддонів міжнародного та вітчизняного зразків.
З грудня 1977 літак почав успішно експлуатуватися на міжнародних лініях Аерофлоту. Іл-76 став масовим літаком радянської транспортної авіації, здатним виконувати різні вимоги, пропоновані до літаків такого типу.
На літаку Іл-76 встановлено 27 світових рекордів вантажопідйомності і швидкості польоту. Продовжуючи роботу по вдосконаленню літака Іл-76, колектив підприємства розробив і запустив у серійне виробництво літаки Іл-76М, Іл-76Т, Іл-76МД, Іл-76ТД, підготував до виробництва літак Іл-76ТФ/МФ — модифікації із збільшеною вантажопідйомністю і дальністю польоту.
18 квітня 1977 Московський машинобудівний завод «Стріла» згідно з Постановою Ради Міністрів РРФСР № 228-16 перейменований в Московський машинобудівний завод імені Сергія Володимировича Ільюшина, роботою підприємства з 1974 по 1988 рік керував А. В. Шапошников.
У 70-ті роки ільюшінци успішно впоралися із завданням створення і сертифікації першого в нашій країні широкофюзеляжного літака Іл-86 на 350 пасажирів.
З грудня 1980 року літак Іл-86 знаходиться в експлуатації на внутрішніх і міжнародних повітряних лініях. У порівнянні з іншими, нині експлуатованими літаками, Іл-86 забезпечує істотне зниження експлуатаційних витрат і значну економію палива. Завдяки своїм конструктивним особливостям — системі «багаж при собі» плюс контейнери ", установці трьох вхідних дверей з вбудованими трапами і спеціального шасі — літак Іл-86 почали регулярно експлуатувати без проведення дорогої реконструкції існуючих аеропортів та їх злітно-посадкових смуг, розрахованих на прийом більш легких пасажирських літаків.
У першій половині 70-х років одночасно зі створенням першого вітчизняного широкофюзеляжного літака великої пасажиромісткості — Іл-86 в ДКБ імені С. В. Ільюшина розгорнулися проектно-дослідницькі роботи з широкофюзеляжному дальнього магістрального пасажирському літаку. Спочатку передбачалося, що нова машина буде подальшою модифікацією літака Іл-86, але постійно зростаючі вимоги по зниженню собівартості пасажиро-кілометра, збільшенню корисного навантаження та пасажиромісткості при одночасному збільшенні дальності польоту і скороченні витрати палива привели до створення принципово нового літака Іл-96-300 з використанням нових проектно-конструкторських рішень, спрямованих на підвищення аеродинамічної досконалості літака, зниження його маси, забезпечення простоти його експлуатації та технічного обслуговування.
28 вересня 1988 новий флагман цивільного повітряного флоту країни — літак Іл-96-300, бортовий № СССР-96000, пілотований екіпажем на чолі з С. Г. Близнюком, справив зліт з Центрального аеродрому імені М. В. Фрунзе в м. Москві.
На основі результатів оцінки перспектив розвитку різних класів пасажирських літаків і узагальнення більш ніж тридцятирічного досвіду експлуатації різних варіантів літака Іл-14, Дослідне конструкторське бюро імені С. В. Ільюшина на початку 80-х років виступило з ініціативним пропозицією про створення нового пасажирського літака для місцевих повітряних ліній — Іл-114. Ініціатива була підтримана Міністерством цивільної авіації СРСР та, незважаючи на велике завантаження колективу роботами по створенню літака Іл-96-300, було прийнято рішення ще до закінчення робіт по літаку Іл-96-300 паралельно розпочати роботи зі створення літака Іл-114.
Новітня історія підприємства
Основним призначенням літака, серійне виробництво якого почалося в 1992 році, є перевезення пасажирів з багажем і вантажів на місцевих повітряних лініях з великими пасажиропотоками, а також на окремих магістральних лініях з малими пасажиропотоками.
Літак Іл-114 експлуатується з відносно невеликих аеродромів, що мають як бетоновані, так і ґрунтові покриття злітно-посадкових смуг, що сприяє розширенню географії використання літака.
24 грудня 1991 Московський машинобудівний завод імені С. В. Ільюшина згідно з Наказом № 4 Департаменту авіаційної промисловості перейменований у Відкрите Акціонерне Товариство імені С. В. Ільюшина.
14 квітня 1994 Розпорядженням уряду Російської Федерації № 475-р Авіаційний комплекс імені С. В. Ільюшина перетворений в Акціонерне товариство відкритого типу «Авіаційний комплекс імені С. В. Ільюшина». З грудня 1995 року — керівник Ліванов В. В.
З 8 квітня 1996 Акціонерне товариство відкритого типу «Авіаційний комплекс імені С. В. Ільюшина» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Авіаційний комплекс ім. С. В. Ільюшина».
Структура компанії
1 Дослідне конструкторське бюро,
- м. Москва.
2 Дослідне виробництво,
- м. Москва.
3 Філія ВАТ «Іл»,
- м. Жуковський, Московська область.
4 Центр підготовки кадрів (ЦПК ВАТ «Іл»),
- Московська область, Дмитровський район.
5 База ремонту транспортних літаків (БРТС ВАТ «Іл»),
- Новгородська область, м. Стара Русса.
6 Представництво ВАТ «Іл»,
- м. Ташкент, Республіка Узбекистан.
7 Філія ВАТ «Іл»,
- м. Воронеж.
8 Філія ВАТ «Іл»,
- м. Ульяновськ.
- Філія ВАТ «Іл»,
- м. Рязань.
Сучасні напрями діяльності
На сьогодні першочерговими напрямками діяльності КБ є доведення літака до серійного виробництва в Ульяновську, участь у міжнародній (російсько-індійської) програмі створення середнього військово-транспортного літака «МТС», виконання низки масштабних проектів з модернізації та підтримання льотної придатності літаків марки «Іл».
АТ «Іл» виконує роботи з модернізації та модифікації, доробки літаків марки «Іл». Згідно з рекомендаціями особливої спеціальної наради ІКАО по зв'язку та виробництву польотів (COM/OPS/95) і змінами вимог до бортового пілотажно-навігаційного і радіоелектронного обладнання для виконання польотів на міжнародних повітряних лініях.
Крім того, в спеціальному навчальному центрі відбувається навчання та перепідготовка фахівців для обслуговування літаків марки «Іл».
Галерея
Джерела
Сайт ДКБ Ілюшина [ 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 10 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 10 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Номерні заводи радянської авіапромисловості в 1921—1941 рр [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aviacijnij kompleks imeni S V Ilyushina odne z chilnih pidpriyemstv Rosiyi z rozroblennya aviacijnoyi tehniki Povne najmenuvannya Vidkrite akcionerne tovaristvo Aviacijnij kompleks imeni S V Illyushina Roztashovane v Moskvi kolishnij zavod 240 Ranishe nosiv nazvu KB im S V Illyushina Aviacijnij kompleks im Illyushinaros Aviacionnyj kompleks imeni S V IlyushinaTip pidpriyemstvo i biznesOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya akcionerne tovaristvoGaluz aviaciya i aviacijna promislovistZasnovano 13 sichnya 1933Zasnovnik i Illyushin Sergij Volodimirovich i Uryad Soyuzu Radyanskih Socialistichnih RespublikShtab kvartira MoskvaProdukciya Il 2 Iљushin Il 14 Il 18 Il 76 Ilyushin Il 62 Ilyushin Il 86 Il 96Vitorg 5 086 201 200 Operacijnij pributok EBIT 747 201 200 Chistij pributok 187 000 000 Holdingova kompaniya Ob yednana aviabudivna korporaciyailyushin org ros angl Nagorodi Aviacijnij kompleks im Illyushina u Vikishovishi Zasnovanij 13 sichnya 1933 S V Illyushinim v rezultati podilu konstruktorskogo byuro Centralnogo Aerogidrodinamichnogo institutu CAGI na dva samostijni strukturi aviazavodu pri CAGI dlya proektuvannya legkih litakiv zavod nomer 39 im Menzhinskogo ta vlasne konstruktorskij viddil z rozrobki vazhkih litakiv yakij i ocholiv Illyushin Pershoyu znachnoyu rozrobkoyu novostvorenogo KB stav dalnij bombarduvalnik DB 3 nadali buv perejmenovanij na Il 4 V KB takozh bulo sproyektovano najmasovishij litak Drugoyi svitovoyi vijni Il 2 Golova pravlinnya i prezident kompleksu imeni Illyushina Oleksij Inokentijovich Fedorov Generalnij direktor Generalnij konstruktor laureat Derzhavnoyi premiyi Rosijskoyi Federaciyi Viktor Volodimirovich Livanov Virobnictvo litakiv rozroblenih KB zdijsnyuyetsya u VAT VALT Voronezkomu akcionernomu litakobudivnomu tovaristvi yake serijno vipuskaye litaki Il 96 ta Il 96T Do demontazhu obladnannya priblizno 2012 rik virobnictvo bulo takozh u Tashkenti Tashkentske aviacijne virobniche ob yednannya im V P Chkalova ros TAVOICh z 2012 roku Tashkentskij mehanichnij zavod IstoriyaStvorennya KB Pochatok tvorchoyi diyalnosti kolektivu Aviacijnogo kompleksu im S V Ilyushina bulo pokladeno 13 sichnya 1933 Nakazom zastupnika i nachalnika Golovnogo upravlinnya aviacijnoyi promislovosti P I Baranova pro osvitu na zavodi 39 im V R Menzhinskogo Centralnogo konstruktorskogo byuro dlya organizaciyi zamknenogo ciklu proektuvannya i virobnictva legkih litakiv Nachalnikom CKB i zastupnikom direktora zavodu buv priznachenij S V Ilyushin Strukturno CKB skladalosya z samostijnih konstruktorskih brigad yaki specializuvalisya za tipami litakiv ozbroyennyam tehnologiyami ta provedennyam riznogo rodu viprobuvan Brigada 1 yaka pracyuvala nad litakami rozvidnikami ocholiv S A Kochergin Brigada 2 rozroblyaye litaki vinishuvachi M M Polikarpov Brigada ozbroyennya Ya I Malcev Brigada visotnih litakiv V A Chizhevskij morski litaki spochatku I V Chetverikov a potim G M Beriyev Brigada statichnih viprobuvan i vagi P M Krejson U miru rozshirennya tematiki ta obsyagu robit z dosvidchenim litakam ci konstruktorski brigadi postupovo nadali vidilyalisya v samostijni doslidno konstruktorski byuro Do kincya sichnya 1933 roku bula organizovana grupa konstruktoriv brigadi 3 u skladi S M Egera V V Nikitina V V Kalinina S M Chernikova Z Z Zhevagina A Ya Levina robotoyu yakoyi bezposeredno keruvav nachalnik CKB Vona i sklala pershe yadro osnovu konstruktorskogo byuro S V Ilyushina Do pochatku 1934 roku vidbuvayutsya zmini v organizacijnij strukturi konstruktorskogo byuro Za rishennyam Golovnogo upravlinnya aviacijnoyi promislovosti Narkomtyazhproma zi skladu CKB vivoditsya brigada morskih litakiv G M Beriyeva i grupa konstruktoriv brigadi 3 na choli z V A Chizhevskim na osnovi yakoyi znovu organizuyetsya Byuro osoblivih konstrukcij Osnovnim zhe napryamkom diyalnosti brigadi 3 staye proektuvannya i sporudzhennya bojovih litakiv Brigada peretvoryuyetsya cilkom u Ilyushinsku nachalnik konstruktorskogo byuro staye i nachalnikom brigadi Zaplanovane do togo chasu stvorennya pervistka S V Ilyushina dalnogo bombarduvalnika vimagaye zusil velikogo kolektivu i brigada popovnyuyetsya inzhenerami konstruktorami rozrahovuvachiv i kreslyarami U travni 1934 roku v brigadi pracyuye vzhe 54 fahivcya Do 1935 roku buv sproektovanij pobudovanij i viprobuvanij dvomotornij bombarduvalnik CKB 26 modifikaciya yakogo zgodom otrimala nazvu DB 3 U serpni 1936 roku litak DB 3 buv peredanij na ozbroyennya Chervonoyi Armiyi U tomu zh roci lotchik viprobuvach V K Kokkinaki na comu litaku vstanoviv pershij radyanskij aviacijnij svitovij rekord a v 1938 1939 rokah na litaku Moskva civilnij variant DB 3 buli vikonani dva vidatnih dlya svogo chasu dalnih perelotu z Moskvi na Dalekij Shid i v Pivnichnu Ameriku U veresni 1935 roku Glavaviaprom oficijno peretvoriv tretyu brigadu v Doslidne konstruktorske byuro zavodu im V V Menzhinskogo Spivrobitnikami byuro stali fahivci chetvertoyi p yatoyi ta shostoyi brigad sho brali uchast u proektuvanni litaka CKB 26 Sergij Volodimirovich Ilyushin stav Golovnim konstruktorom novogo DKB Chiselnist spivrobitnikiv na porozi 1936 sklala 90 cholovik Shef pilotom DKB buv priznachenij V K Kokkinaki Pochinayuchi z 1935 roku kolektiv pristupiv do stvorennya specialnogo litaka polya boyu litaka shturmovika dlya znishennya tankiv bojovoyi tehniki mehanizovanih chastin i zhivoyi sili protivnika Polotom 2 zhovtnya 1939 pochalisya viprobuvannya poki she nikomu ne vidomogo litaka CKB 55 abo bronovanogo shturmovika BSh 2 U Nakazi za 704 Pro perejmenuvannya bojovih litakiv zaznachalosya Perejmenuvati vsi bojovi litaki nazvavshi yih pershimi literami prizvish GK Golovnih konstruktoriv ta cifroyu Shturmovik CKB 55 i bombarduvalnik DB 3 CKB 26 otrimali najmenuvannya Il 2 ta Il 4 vidpovidno Roki Drugoyi svitovoyi Z pershih dniv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni na litakah DB 3 i Il 4 buli zdijsneni bombovi udari po vorozhih tilah Vzhe v serpni 1941 roku na cih litakah buv nanesenij pershij udar po stolici fashistskoyi Nimechchini Protyagom usiyeyi vijni litaki vikoristovuvalisya yak bombarduvalniki torpedonosci i yak zasobi dlya zakidannya v tili voroga rozviduvalnih grup Vzhe v 1941 roci z stavki Verhovnogo Golovnokomanduvacha direktoru litakobudivnogo zavodu bula poslana telegrama Litaki Il 2 potribni nashoyi Chervonoyi Armiyi teper yak povitrya yak hlib Vsogo bulo pobudovano ponad 36000 litakiv Il 2 rekord ne perevershenij dosi Litaki Il 2 poklali pochatok novomu rodu aviaciyi Pro ce litaku v 1944 roci gazeta Pravda pisala Litaki Ilyushin 2 ne lishe dosyagnennya aviacijnoyi nauki ce chudove taktichne vidkrittya Dosvid bojovogo zastosuvannya Il 2 buv vikoristanij pri stvorenni shvidkisnogo i visokomanevrenij bronovanogo shturmovika Il 10 yakij za svoyimi lotno tehnichnimi danimi znachno perevershuvav Il 2 Litaki Il 10 u velikij kilkosti zastosovuvalisya na ostannomu etapi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni j u vijni z militaristskoyu Yaponiyeyu Yih serijne virobnictvo trivalo do 1947 roku Modernizovani shturmoviki Il 10M buduvalisya serijno i do seredini 50 h rokiv perebuvali na ozbroyenni shturmovoyi aviaciyi VPS Radyanskoyi Armiyi i deyakih zarubizhnih krayin Z zhovtnya 1941 roku po kviten 1942 roku robota DKB prohodila v evakuaciyi v m Kujbishevi Samara na aviacijnomu zavodi 18 21 kvitnya 1942 Nakazom 304 Narodnogo komisara aviacijnoyi promislovosti SRSR A I Shahurin Sergij Volodimirovich Ilyushin buv priznachenij direktorom i Golovnim konstruktorom zavodu 240 NKAP V ostanni roki vijni kolektiv DKB pristupiv do proektuvannya pershogo pasazhirskogo litaka Il 12 zapochatkuvavshi tim samim novij napryamok v svoyij tvorchij diyalnosti U 1946 roci litak Il 12 pochav ekspluatuvatisya Aeroflotom Z cogo momentu v Radyanskomu Soyuzi z yavivsya pershij vitchiznyanij litak dlya masovih pasazhirskih perevezen za svoyimi harakteristikami bilsh doskonalij nizh shiroko poshirenij v ti chasi litak SShA Odnochasno Il 12 vipuskavsya u vijskovo transportnomu varianti Pislyavoyennij period Na osnovi dosvidu ekspluataciyi litakiv Il 12 v 1950 roci buv stvorenij pasazhirskij litak Il 14 z bilsh visokimi lotno tehnichnimi harakteristikami i visokim rivnem komfortu dlya pasazhiriv Litak buduvavsya v 14 variantah i vipuskavsya serijno ne tilki v Radyanskomu Soyuzi ale j u ChSSR i NDR Masova i trivala ekspluataciya Il 14 shiroke vikoristannya jogo naukovimi ekspediciyami pri robotah na Pivnichnomu i Pivdennomu polyusah ekspluataciya jogo v riznih klimatichnih umovah pidtverdila gidnosti jogo konstrukciyi visoki lotni i tehniko ekonomichni yakosti U pislyavoyenni roki v kolektivi ilyushenciv buv sproektovanij i v 1947 roci pochav zdijsnyuvati eksperimentalni poloti reaktivnij 4 dvigunovij bombarduvalnik Il 22 sho po pravu vvazhayetsya pershim v SRSR reaktivnim litakom cogo klasu Rezultati viprobuvan Il 22 i dosvid proektuvannya dozvolili kolektivu v korotki termini stvoriti pershij reaktivnij frontovij bombarduvalnik Il 28 Litak Il 28 volodiv visokimi lotno tehnichnimi danimi i prostotoyu v tehnici pilotuvannya Pri jogo proektuvanni vpershe buv zastosovanij rozroblenij S V Ilyushinim novij tehnologichnij metod skladannya sho zabezpechilo otrimannya velikoyi tochnosti obvodiv litaka osoblivo krila visoka yakist klepki i zmenshennya trudozatrat Litak Il 28 buduvavsya v dekilkoh variantah riznoyi modifikaciyi Prodovzhuyuchi doslidno konstruktorski roboti po vdoskonalennyu reaktivnogo bombarduvalnika v napryamku pidvishennya jogo shvidkisnih harakteristik dalnosti polotu i udarnoyi potuzhnosti kolektiv v 1949 1954 rokah rozroblyaye dosvidcheni dozvukovoj bombarduvalnik i bombarduvalnik originalnoyi konstrukciyi Il 54 iz strilopodibnim krilom 55 z pidviskoyu dviguniv na pilonah i shasi velosipednogo tipu Epoha rozkvitu KB U 1946 roci v DKB v hodi robit z pasazhirskim litakam stvoryuyetsya litak Il 18 z porshnevimi dvigunami dlya perevezennya 66 pasazhiriv ale vin ne buv zapushenij v seriyu Pislya poyavi vitchiznyanih turbogvintovih dviguniv kolektiv konstruktorskogo byuro v 1956 roci rozgornuv roboti po stvorennyu 4 ruhovogo turbogvintovogo pasazhirskogo litaka V rezultati ciyeyi roboti buv stvorenij litak Il 18 yakij u 1957 1970 rokah znahodivsya v serijnomu virobnictvi Ekspluataciya litaka na liniyah Aeroflotu z komponuvannyam na 75 a piznishe na 100 pasazhiriv pochalasya v kvitni 1959 roku Na bazi Il 18 bulo stvoreno kilka variantiv litakiv specialnogo priznachennya Zavdyaki vidminnim lotnim ta ekspluatacijnimi harakteristikami litak otrimav shiroke viznannya yak u nas v krayini tak i u bagatoh zarubizhnih krayinah Bulo postavleno ponad 120 litakiv v 17 krayin svitu 17 grudnya 1956 Rada Ministriv SRSR prijnyala Postanovu pro prisvoyennya S V Ilyushinu zvannya Generalnogo konstruktora z pokladannyam na nogo obov yazkiv vidpovidalnogo kerivnika zavodu 240 MAP U seredini shistdesyatih rokiv na povitryani liniyi krayini pochali nadhoditi turboreaktivni litaki drugogo pokolinnya yaki vidriznyalisya vid poperednih mashin bilshoyu shvidkistyu i pidvishenim komfortom dlya pasazhiriv Predstavnikom cogo pokolinnya litakiv stvorenogo kolektivom ilyushincev z yavivsya litak Il 62 Il 62 vidrazu pochav litati na mizhnarodnih liniyah vidkrivshi 15 veresnya 1967 transatlantichnu trasu Moskva Monreal Z metoyu zbilshennya dalnosti polotu litaka bula stvorena jogo modifikaciya Il 62M Ci litaki za svoyimi pokaznikami znahodyatsya na rivni najkrashih zarubizhnih mizhkontinentalnih lajneriv cogo pokolinnya 30 kvitnya 1966 Nakazom 175 Ministerstva aviacijnoyi promislovosti SRSR zatverdzheno vidkrite najmenuvannya doslidnogo zavodu Moskovskij mashinobudivnij zavod Strila 25 bereznya 1971 pidnyavsya v povitrya transportnij litak Il 76 stvorenij kolektivom pid kerivnictvom Generalnogo konstruktora Genriha Vasilovicha Novozhilova priznachenogo kerivnikom Doslidnogo konstruktorskogo byuro Moskovskogo mashinobudivnogo zavodu Strila Nakazom 378 k Ministra aviacijnoyi promislovosti SRSR 28 lipnya 1970 roku U konstrukciyi litaka Il 76 bula vpershe u sviti realizovana koncepciya bazuvannya vazhkogo reaktivnogo transportnogo litaka yak na betonovanih tak i na gruntovih aerodromah obmezhenih rozmiriv Golovna osoblivist litaka ce ne tilki zdatnist perevoziti velikogabaritni vantazhi j riznu tehniku vagoyu ponad 40 tonn ale i znachne skorochennya chasu stoyanki litaka zavdyaki vnutrisamoletnoj mehanizaciyi vantazhno rozvantazhuvalnih robit i vikoristannya kontejneriv i piddoniv mizhnarodnogo ta vitchiznyanogo zrazkiv Z grudnya 1977 litak pochav uspishno ekspluatuvatisya na mizhnarodnih liniyah Aeroflotu Il 76 stav masovim litakom radyanskoyi transportnoyi aviaciyi zdatnim vikonuvati rizni vimogi proponovani do litakiv takogo tipu Na litaku Il 76 vstanovleno 27 svitovih rekordiv vantazhopidjomnosti i shvidkosti polotu Prodovzhuyuchi robotu po vdoskonalennyu litaka Il 76 kolektiv pidpriyemstva rozrobiv i zapustiv u serijne virobnictvo litaki Il 76M Il 76T Il 76MD Il 76TD pidgotuvav do virobnictva litak Il 76TF MF modifikaciyi iz zbilshenoyu vantazhopidjomnistyu i dalnistyu polotu 18 kvitnya 1977 Moskovskij mashinobudivnij zavod Strila zgidno z Postanovoyu Radi Ministriv RRFSR 228 16 perejmenovanij v Moskovskij mashinobudivnij zavod imeni Sergiya Volodimirovicha Ilyushina robotoyu pidpriyemstva z 1974 po 1988 rik keruvav A V Shaposhnikov U 70 ti roki ilyushinci uspishno vporalisya iz zavdannyam stvorennya i sertifikaciyi pershogo v nashij krayini shirokofyuzelyazhnogo litaka Il 86 na 350 pasazhiriv Z grudnya 1980 roku litak Il 86 znahoditsya v ekspluataciyi na vnutrishnih i mizhnarodnih povitryanih liniyah U porivnyanni z inshimi nini ekspluatovanimi litakami Il 86 zabezpechuye istotne znizhennya ekspluatacijnih vitrat i znachnu ekonomiyu paliva Zavdyaki svoyim konstruktivnim osoblivostyam sistemi bagazh pri sobi plyus kontejneri ustanovci troh vhidnih dverej z vbudovanimi trapami i specialnogo shasi litak Il 86 pochali regulyarno ekspluatuvati bez provedennya dorogoyi rekonstrukciyi isnuyuchih aeroportiv ta yih zlitno posadkovih smug rozrahovanih na prijom bilsh legkih pasazhirskih litakiv U pershij polovini 70 h rokiv odnochasno zi stvorennyam pershogo vitchiznyanogo shirokofyuzelyazhnogo litaka velikoyi pasazhiromistkosti Il 86 v DKB imeni S V Ilyushina rozgornulisya proektno doslidnicki roboti z shirokofyuzelyazhnomu dalnogo magistralnogo pasazhirskomu litaku Spochatku peredbachalosya sho nova mashina bude podalshoyu modifikaciyeyu litaka Il 86 ale postijno zrostayuchi vimogi po znizhennyu sobivartosti pasazhiro kilometra zbilshennyu korisnogo navantazhennya ta pasazhiromistkosti pri odnochasnomu zbilshenni dalnosti polotu i skorochenni vitrati paliva priveli do stvorennya principovo novogo litaka Il 96 300 z vikoristannyam novih proektno konstruktorskih rishen spryamovanih na pidvishennya aerodinamichnoyi doskonalosti litaka znizhennya jogo masi zabezpechennya prostoti jogo ekspluataciyi ta tehnichnogo obslugovuvannya 28 veresnya 1988 novij flagman civilnogo povitryanogo flotu krayini litak Il 96 300 bortovij SSSR 96000 pilotovanij ekipazhem na choli z S G Bliznyukom spraviv zlit z Centralnogo aerodromu imeni M V Frunze v m Moskvi Na osnovi rezultativ ocinki perspektiv rozvitku riznih klasiv pasazhirskih litakiv i uzagalnennya bilsh nizh tridcyatirichnogo dosvidu ekspluataciyi riznih variantiv litaka Il 14 Doslidne konstruktorske byuro imeni S V Ilyushina na pochatku 80 h rokiv vistupilo z iniciativnim propoziciyeyu pro stvorennya novogo pasazhirskogo litaka dlya miscevih povitryanih linij Il 114 Iniciativa bula pidtrimana Ministerstvom civilnoyi aviaciyi SRSR ta nezvazhayuchi na velike zavantazhennya kolektivu robotami po stvorennyu litaka Il 96 300 bulo prijnyato rishennya she do zakinchennya robit po litaku Il 96 300 paralelno rozpochati roboti zi stvorennya litaka Il 114 Novitnya istoriya pidpriyemstva Osnovnim priznachennyam litaka serijne virobnictvo yakogo pochalosya v 1992 roci ye perevezennya pasazhiriv z bagazhem i vantazhiv na miscevih povitryanih liniyah z velikimi pasazhiropotokami a takozh na okremih magistralnih liniyah z malimi pasazhiropotokami Litak Il 114 ekspluatuyetsya z vidnosno nevelikih aerodromiv sho mayut yak betonovani tak i gruntovi pokrittya zlitno posadkovih smug sho spriyaye rozshirennyu geografiyi vikoristannya litaka 24 grudnya 1991 Moskovskij mashinobudivnij zavod imeni S V Ilyushina zgidno z Nakazom 4 Departamentu aviacijnoyi promislovosti perejmenovanij u Vidkrite Akcionerne Tovaristvo imeni S V Ilyushina 14 kvitnya 1994 Rozporyadzhennyam uryadu Rosijskoyi Federaciyi 475 r Aviacijnij kompleks imeni S V Ilyushina peretvorenij v Akcionerne tovaristvo vidkritogo tipu Aviacijnij kompleks imeni S V Ilyushina Z grudnya 1995 roku kerivnik Livanov V V Z 8 kvitnya 1996 Akcionerne tovaristvo vidkritogo tipu Aviacijnij kompleks imeni S V Ilyushina perejmenovano u Vidkrite akcionerne tovaristvo Aviacijnij kompleks im S V Ilyushina Struktura kompaniyi1 Doslidne konstruktorske byuro m Moskva 2 Doslidne virobnictvo m Moskva 3 Filiya VAT Il m Zhukovskij Moskovska oblast 4 Centr pidgotovki kadriv CPK VAT Il Moskovska oblast Dmitrovskij rajon 5 Baza remontu transportnih litakiv BRTS VAT Il Novgorodska oblast m Stara Russa 6 Predstavnictvo VAT Il m Tashkent Respublika Uzbekistan 7 Filiya VAT Il m Voronezh 8 Filiya VAT Il m Ulyanovsk Filiya VAT Il m Ryazan Suchasni napryami diyalnostiNa sogodni pershochergovimi napryamkami diyalnosti KB ye dovedennya litaka do serijnogo virobnictva v Ulyanovsku uchast u mizhnarodnij rosijsko indijskoyi programi stvorennya serednogo vijskovo transportnogo litaka MTS vikonannya nizki masshtabnih proektiv z modernizaciyi ta pidtrimannya lotnoyi pridatnosti litakiv marki Il AT Il vikonuye roboti z modernizaciyi ta modifikaciyi dorobki litakiv marki Il Zgidno z rekomendaciyami osoblivoyi specialnoyi naradi IKAO po zv yazku ta virobnictvu polotiv COM OPS 95 i zminami vimog do bortovogo pilotazhno navigacijnogo i radioelektronnogo obladnannya dlya vikonannya polotiv na mizhnarodnih povitryanih liniyah Krim togo v specialnomu navchalnomu centri vidbuvayetsya navchannya ta perepidgotovka fahivciv dlya obslugovuvannya litakiv marki Il GalereyaIl 2 Il 18 Il 38 Il 62 Il 76 Il 78 Il 96 Il 103DzherelaSajt DKB Ilyushina 23 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 10 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 10 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaNomerni zavodi radyanskoyi aviapromislovosti v 1921 1941 rr 2 lipnya 2014 u Wayback Machine ros