Московська паніка 1941 року (рос. Московская паника 1941 года) (16 — 19 жовтня 1941) — події другої декади жовтня 1941 року, що сталися в столиці Радянського Союзу. Паніка в Москві розпочалася відразу після розгрому вермахтом під Вязьмою військ Західного і Резервного фронтів у ході битви за Москву і швидкого просування німецьких військ до міста. Ключовим збудником стало прийняття Й. Сталіним цілком таємної постанови про евакуацію столиці, яка передбачала виїзд з Москви керівництва більшовицької партії, радянського уряду, усіх міністерств і відомств, Генерального штабу та іноземних амбасад.
Історія
До 13 жовтня 1941 року силам німецької групи армій «Центр» вдалося прорвати оборону радянських військ і оточити на захід від Вязьми п'ять армії; в полон потрапило більш ніж 663 тис. червоноармійців.. Втрати вбитими і пораненими Червоної Армії перевищили 380 тисяч осіб, всього безповоротні втрати становили понад 1 млн військових. Знищивши війська противника, що протистояли на московському напрямку, вермахт підійшов до Можайської лінії оборони, дорога на Москву була відкрита.
15 жовтня 1941 року Державний комітет оборони СРСР прийняв постанову «Про евакуацію столиці СРСР м. Москви». Текст цілком таємної постанови № 801 був підписаний Й. Сталіним.
Тим часом, передові загони противника вийшли до Малоярославця і зав'язали бої на його околицях.
Коли Й. Сталін оголосив своїм підлеглим, що керівництво країни залишає столицю, всі, хто дізнався про це, поспішили виконати вказівку вождя. Вони ділилися лякаючою інформацією з усіма знайомими, і звістка про залишення міста поширилася миттєво. Почалося щось невимовне. Зранку паніка в Москві досягла найвищої межі. Москвичі прочитали в газетах зведення Радінформбюро: «протягом ночі 14—15 жовтня становище на Західному напрямку фронту погіршилося. Німецько-фашистські війська кинули проти наших частин велику кількість танків, мотопіхоти і на одній ділянці прорвали оборону».
Першими, випереджаючи дипломатичний корпус і уряд, зі столиці втекли співробітники ЦК ВКП(б). Кілька днів по тому спорожнілий будинок на оглянули співробітники урядової охорони. В результаті огляду приміщень виявлено:
- 1. Жодного працівника ЦК ВКП(б), який міг би привести все приміщення до ладу і спалити наявне секретне листування, не лишилося…
- 6. Винесений цілком таємний матеріал у котельню для спалювання залишений купами, що не спалений;
- 7. Залишено більше сотні друкарських машинок різних систем, 128 пар валянок, кожухи, 22 мішки зі взуттям і носильними речами, кілька тонн м'яса, картоплі, кілька бочок оселедців, м'яса та інших продуктів;
- 8. У кабінеті товариша Жданова виявлені п'ять цілком таємних пакетів.
Вранці 16 жовтня в Москві вперше за всю історію не відкрилися двері метрополітену. Метро не працювало. Надійшов наказ демонтувати і вивезти все обладнання. Закриті двері метро самі по собі вселяли страх і паніку. Метро — найнадійніший транспортний засіб. Основний притулок під час щоденних нальотів авіації ворога.
По радіо виступив голова Мосради Василь Пронін, але його мова була млявою і не відповідала тривожній обстановці: служби міста, мовив він, працюють нормально, музеї, магазини, банки функціюють. Однак, люди вийшли на вулиці і побачили, що метро закрито, трамваї не ходять, над містом повис дим, — у всіх установах палили документи і архіви. Незабаром рознеслися чутки про німецькі танки, які ввірвалися в Хімки (танки Гудеріана дійсно 17 жовтня прорвалися в Хімки, за 19 кілометрів від центру Москви), а також про те, що на Ленінградському шосе, за 15 кілометрів від Кремля йде бій з колоною німецької мотопіхоти, у багатьох москвичів здали нерви. Місто охопила справжня паніка. На залізничні станції, які були забиті людьми, евакуйованими із своїми підприємствами, вхід був тільки за перепустками.
Вночі та вдень 16 жовтня з московських тюрем продовжували вивозити ув'язнених за місто на розстріл на полігон «Комунарка»; тільки з Бутирської вивезли 136 осіб.
Керівників країни і міста охопив страх. Стала зрозумілою слабкість системи, яка щойно здавалася настільки твердою і надійною, безвідповідальність величезного і всевладного апарату, боягузтво сталінських висуванців. Думали тільки про власний порятунок, тікали з родинами і особистим майном і кидали столицю напризволяще. Організована евакуація перетворилася в тотальну втечу.
Як тільки почалася паніка, першими побігли чиновники разом з грошима людей. Величезна кількість рапортів від міліції, які ловили директорів, голів, членів партії з награбованим майном. Вони намагалися першими виїхати з міста, на схід. За неповними даними військової комендатури Москви, з 438 підприємств, установ і організацій втекло 779 керівних працівників, які викрали 1 мільйон 484 тисячі рублів, розбазарено цінностей і майна на суму понад 1 мільйон рублів, викрадено 100 легкових і вантажних автомобілів. За боягузтво, мародерство, знищення партійних квитків партійна колегія при МК ВКП (б) за період з 25 жовтня по 9 грудня 1941 року виключила з лав комуністів близько 950 осіб, з них — значне кількість партійних працівників і керівників підприємств.
Тільки 17 жовтня по радіо виступив перший секретар Московського міськкому ВКП (б) Олександр Щербаков, більш-менш переконливо роз'яснив необхідність евакуації деяких установ і промислових підприємств, рішуче спростував чутки про підготовлювану здачу столиці, закликав москвичів захищати столицю до «останньої краплі крові» і сказав найголовніше, що Сталін — в Москві.
Москва в ті дні справляла враження вимерлого міста. Поступово запрацювали заводи і фабрики, робочі встали до верстатів, всі інші працездатні були мобілізовані на будівництво укріплень на підступах до Москви. Вітрини магазинів були забиті дошками і фанерою, загороджені мішками з піском.
Ставши особистим свідком грабежів, Й. Сталін зажадав вжити жорстких заходів з наведення порядку в місті. 19 жовтня він підписав постанову ДКО про введення з 20 жовтня в Москві і прилеглих до міста районах стану облоги.
Заворушення в столиці були припинені суворими заходами. У кожному районі Москви були створені комендатури. За два місяці дії цієї постанови за спробу обеззброїти патруль, поширення ворожих листівок, зраду Батьківщині і дезертирство, поширення пораженських чуток на місці були розстріляні 16 осіб. Ще 357 дезертирів, шпигунів, мародерів, зрадників Батьківщини були розстріляні за вироком військового трибуналу, до тюремного ув'язнення на різні терміни засуджені 4741 особа. Посадові особи, що покидали свій пост без розпорядження про евакуацію, залучалися до суворої відповідальності.
Див. також
Примітки
- Виноски
- В результаті битв під Брянськом та Вязьмою основні сили радянських Західного та Резервного фронтів, 5 армій, опинилися в оточенні й були розгромлені.
- Серед розстріляних були: комкор , член Військової ради Ленінградського військового округу, заарештований 8 квітня 1941 роки; майор державної безпеки (1882—1941), колишній начальник охорони Леніна; комдив , колишній заступник начальника Розвідуправління РСЧА, заарештований, мабуть, в 1938 році; латиські генерали (1885—1941), , ; вдови маршала Тухачевського М.М. Ніна Євгенівна Тухачевська (Гриневич), командарма першого рангу Уборевича І. П. Уборевич Ніна Володимирівна та Межлаука В. І. Межлаук Чарна Марковна; чоловік Марини Цвєтаєвої, співробітник ГПУ СРСР (1893-1941); комісар державної безпеки 2-го рангу (26.11.1935), заступник наркома внутрішніх справ СРСР Бєльський Л. М. (1889-1941).
- Джерела
- Kurt von Tippelskirch: Geschichte des Zweiten Weltkrieges, Bonn 1956, S. 206.
- Постановление ГКО № 801сс от 15.10.41 у Вікіджерелах
- . Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 14 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019.
Джерела
- Московская паника [ 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- 16 октября 1941 года [ 14 травня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання
- Московская паника: как 16 октября 1941 года люди бежали из Москвы
- Великая московская паника
- Удержаться над пропастью. «Московская паника» в октябре 1941 года
- «Чёрный день позора». Московская паника 1941 года [ 14 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Черный октябрь [ 14 травня 2019 у Wayback Machine.]
Відео
- Вера Прохорова. Часть 7. Московская паника 16 октября 1941 года [ 2 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovska panika 1941 roku ros Moskovskaya panika 1941 goda 16 19 zhovtnya 1941 podiyi drugoyi dekadi zhovtnya 1941 roku sho stalisya v stolici Radyanskogo Soyuzu Panika v Moskvi rozpochalasya vidrazu pislya rozgromu vermahtom pid Vyazmoyu vijsk Zahidnogo i Rezervnogo frontiv u hodi bitvi za Moskvu i shvidkogo prosuvannya nimeckih vijsk do mista Klyuchovim zbudnikom stalo prijnyattya J Stalinim cilkom tayemnoyi postanovi pro evakuaciyu stolici yaka peredbachala viyizd z Moskvi kerivnictva bilshovickoyi partiyi radyanskogo uryadu usih ministerstv i vidomstv Generalnogo shtabu ta inozemnih ambasad Protitankovi zagorodzhennya na vulicyah Moskvi Bitva za Moskvu 1941IstoriyaDo 13 zhovtnya 1941 roku silam nimeckoyi grupi armij Centr vdalosya prorvati oboronu radyanskih vijsk i otochiti na zahid vid Vyazmi p yat armiyi v polon potrapilo bilsh nizh 663 tis chervonoarmijciv Vtrati vbitimi i poranenimi Chervonoyi Armiyi perevishili 380 tisyach osib vsogo bezpovorotni vtrati stanovili ponad 1 mln vijskovih Znishivshi vijska protivnika sho protistoyali na moskovskomu napryamku vermaht pidijshov do Mozhajskoyi liniyi oboroni doroga na Moskvu bula vidkrita 15 zhovtnya 1941 roku Derzhavnij komitet oboroni SRSR prijnyav postanovu Pro evakuaciyu stolici SRSR m Moskvi Tekst cilkom tayemnoyi postanovi 801 buv pidpisanij J Stalinim Tim chasom peredovi zagoni protivnika vijshli do Maloyaroslavcya i zav yazali boyi na jogo okolicyah Koli J Stalin ogolosiv svoyim pidleglim sho kerivnictvo krayini zalishaye stolicyu vsi hto diznavsya pro ce pospishili vikonati vkazivku vozhdya Voni dililisya lyakayuchoyu informaciyeyu z usima znajomimi i zvistka pro zalishennya mista poshirilasya mittyevo Pochalosya shos nevimovne Zranku panika v Moskvi dosyagla najvishoyi mezhi Moskvichi prochitali v gazetah zvedennya Radinformbyuro protyagom nochi 14 15 zhovtnya stanovishe na Zahidnomu napryamku frontu pogirshilosya Nimecko fashistski vijska kinuli proti nashih chastin veliku kilkist tankiv motopihoti i na odnij dilyanci prorvali oboronu Pershimi viperedzhayuchi diplomatichnij korpus i uryad zi stolici vtekli spivrobitniki CK VKP b Kilka dniv po tomu sporozhnilij budinok na oglyanuli spivrobitniki uryadovoyi ohoroni V rezultati oglyadu primishen viyavleno 1 Zhodnogo pracivnika CK VKP b yakij mig bi privesti vse primishennya do ladu i spaliti nayavne sekretne listuvannya ne lishilosya 6 Vinesenij cilkom tayemnij material u kotelnyu dlya spalyuvannya zalishenij kupami sho ne spalenij 7 Zalisheno bilshe sotni drukarskih mashinok riznih sistem 128 par valyanok kozhuhi 22 mishki zi vzuttyam i nosilnimi rechami kilka tonn m yasa kartopli kilka bochok oseledciv m yasa ta inshih produktiv 8 U kabineti tovarisha Zhdanova viyavleni p yat cilkom tayemnih paketiv Vranci 16 zhovtnya v Moskvi vpershe za vsyu istoriyu ne vidkrilisya dveri metropolitenu Metro ne pracyuvalo Nadijshov nakaz demontuvati i vivezti vse obladnannya Zakriti dveri metro sami po sobi vselyali strah i paniku Metro najnadijnishij transportnij zasib Osnovnij pritulok pid chas shodennih nalotiv aviaciyi voroga Po radio vistupiv golova Mosradi Vasil Pronin ale jogo mova bula mlyavoyu i ne vidpovidala trivozhnij obstanovci sluzhbi mista moviv vin pracyuyut normalno muzeyi magazini banki funkciyuyut Odnak lyudi vijshli na vulici i pobachili sho metro zakrito tramvayi ne hodyat nad mistom povis dim u vsih ustanovah palili dokumenti i arhivi Nezabarom rozneslisya chutki pro nimecki tanki yaki vvirvalisya v Himki tanki Guderiana dijsno 17 zhovtnya prorvalisya v Himki za 19 kilometriv vid centru Moskvi a takozh pro te sho na Leningradskomu shose za 15 kilometriv vid Kremlya jde bij z kolonoyu nimeckoyi motopihoti u bagatoh moskvichiv zdali nervi Misto ohopila spravzhnya panika Na zaliznichni stanciyi yaki buli zabiti lyudmi evakujovanimi iz svoyimi pidpriyemstvami vhid buv tilki za perepustkami Vnochi ta vden 16 zhovtnya z moskovskih tyurem prodovzhuvali vivoziti uv yaznenih za misto na rozstril na poligon Komunarka tilki z Butirskoyi vivezli 136 osib Kerivnikiv krayini i mista ohopiv strah Stala zrozumiloyu slabkist sistemi yaka shojno zdavalasya nastilki tverdoyu i nadijnoyu bezvidpovidalnist velicheznogo i vsevladnogo aparatu boyaguztvo stalinskih visuvanciv Dumali tilki pro vlasnij poryatunok tikali z rodinami i osobistim majnom i kidali stolicyu naprizvolyashe Organizovana evakuaciya peretvorilasya v totalnu vtechu Yak tilki pochalasya panika pershimi pobigli chinovniki razom z groshima lyudej Velichezna kilkist raportiv vid miliciyi yaki lovili direktoriv goliv chleniv partiyi z nagrabovanim majnom Voni namagalisya pershimi viyihati z mista na shid Za nepovnimi danimi vijskovoyi komendaturi Moskvi z 438 pidpriyemstv ustanov i organizacij vteklo 779 kerivnih pracivnikiv yaki vikrali 1 miljon 484 tisyachi rubliv rozbazareno cinnostej i majna na sumu ponad 1 miljon rubliv vikradeno 100 legkovih i vantazhnih avtomobiliv Za boyaguztvo maroderstvo znishennya partijnih kvitkiv partijna kolegiya pri MK VKP b za period z 25 zhovtnya po 9 grudnya 1941 roku viklyuchila z lav komunistiv blizko 950 osib z nih znachne kilkist partijnih pracivnikiv i kerivnikiv pidpriyemstv Tilki 17 zhovtnya po radio vistupiv pershij sekretar Moskovskogo miskkomu VKP b Oleksandr Sherbakov bilsh mensh perekonlivo roz yasniv neobhidnist evakuaciyi deyakih ustanov i promislovih pidpriyemstv rishuche sprostuvav chutki pro pidgotovlyuvanu zdachu stolici zaklikav moskvichiv zahishati stolicyu do ostannoyi krapli krovi i skazav najgolovnishe sho Stalin v Moskvi Moskva v ti dni spravlyala vrazhennya vimerlogo mista Postupovo zapracyuvali zavodi i fabriki robochi vstali do verstativ vsi inshi pracezdatni buli mobilizovani na budivnictvo ukriplen na pidstupah do Moskvi Vitrini magaziniv buli zabiti doshkami i faneroyu zagorodzheni mishkami z piskom Stavshi osobistim svidkom grabezhiv J Stalin zazhadav vzhiti zhorstkih zahodiv z navedennya poryadku v misti 19 zhovtnya vin pidpisav postanovu DKO pro vvedennya z 20 zhovtnya v Moskvi i prileglih do mista rajonah stanu oblogi Zavorushennya v stolici buli pripineni suvorimi zahodami U kozhnomu rajoni Moskvi buli stvoreni komendaturi Za dva misyaci diyi ciyeyi postanovi za sprobu obezzbroyiti patrul poshirennya vorozhih listivok zradu Batkivshini i dezertirstvo poshirennya porazhenskih chutok na misci buli rozstrilyani 16 osib She 357 dezertiriv shpiguniv maroderiv zradnikiv Batkivshini buli rozstrilyani za virokom vijskovogo tribunalu do tyuremnogo uv yaznennya na rizni termini zasudzheni 4741 osoba Posadovi osobi sho pokidali svij post bez rozporyadzhennya pro evakuaciyu zaluchalisya do suvoroyi vidpovidalnosti Div takozhHodinska tragediya Evakuaciya v SRSR pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Masovi rozstrili v yazniv NKVS Operaciya Gannibal Odeska evakuaciya 1920 Evakuaciya naselennya Finskoyi KareliyiPrimitkiVinoski V rezultati bitv pid Bryanskom ta Vyazmoyu osnovni sili radyanskih Zahidnogo ta Rezervnogo frontiv 5 armij opinilisya v otochenni j buli rozgromleni Sered rozstrilyanih buli komkor chlen Vijskovoyi radi Leningradskogo vijskovogo okrugu zaareshtovanij 8 kvitnya 1941 roki major derzhavnoyi bezpeki 1882 1941 kolishnij nachalnik ohoroni Lenina komdiv kolishnij zastupnik nachalnika Rozvidupravlinnya RSChA zaareshtovanij mabut v 1938 roci latiski generali 1885 1941 vdovi marshala Tuhachevskogo M M Nina Yevgenivna Tuhachevska Grinevich komandarma pershogo rangu Uborevicha I P Uborevich Nina Volodimirivna ta Mezhlauka V I Mezhlauk Charna Markovna cholovik Marini Cvyetayevoyi spivrobitnik GPU SRSR 1893 1941 komisar derzhavnoyi bezpeki 2 go rangu 26 11 1935 zastupnik narkoma vnutrishnih sprav SRSR Byelskij L M 1889 1941 Dzherela Kurt von Tippelskirch Geschichte des Zweiten Weltkrieges Bonn 1956 S 206 Postanovlenie GKO 801ss ot 15 10 41 u Vikidzherelah Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 14 travnya 2019 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2020 Procitovano 14 travnya 2019 Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 14 travnya 2019 Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 14 travnya 2019 Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 14 travnya 2019 DzherelaMoskovskaya panika 7 lyutogo 2020 u Wayback Machine 16 oktyabrya 1941 goda 14 travnya 2019 u Wayback Machine PosilannyaMoskovskaya panika kak 16 oktyabrya 1941 goda lyudi bezhali iz Moskvy Velikaya moskovskaya panika Uderzhatsya nad propastyu Moskovskaya panika v oktyabre 1941 goda Chyornyj den pozora Moskovskaya panika 1941 goda 14 travnya 2019 u Wayback Machine Chernyj oktyabr 14 travnya 2019 u Wayback Machine VideoVera Prohorova Chast 7 Moskovskaya panika 16 oktyabrya 1941 goda 2 listopada 2017 u Wayback Machine