Валерій Іванович Межлаук (латис. Valērijs Mežlauks; 7 лютого 1893, Харків — розстріляний 29 липня 1938, Москва) — радянський партійний і державний діяч, народний комісар у військових справах УСРР. Відомий своїми карикатурними малюнками, зробленими під час різних засідань. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1927—1934 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках.
Валерій Іванович Межлаук латис. Valērijs Mežlauks | ||
| ||
---|---|---|
Народження: | 7 лютого 1893 Харків, Російська імперія | |
Смерть: | 29 липня 1938[1] (45 років) Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР | |
Поховання: | Розстрільний полігон «Комунарка» | |
Країна: | Російська імперія і СРСР | |
Освіта: | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |
Партія: | КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія | |
Батько: | d | |
Нагороди: |
Біографія
Ранні роки
Народився в Харкові в родині Івана (Яніса) Мартиновича Межлаука (Меджлаукса), вчителя-латиша дворянського походження і матері-німкені, яка володіла двома прибутковими будинками на Максиміліанівській вулиці. Батько в ранзі статського радника перед революцією був директором Новохоперської чоловічої гімназії і викладав там же латину.
З 1905 по 1915 рік Валерій Межлаук працював репетитором у Харкові.
У 1910 році закінчив, із золотою медаллю, Третю чоловічу гімназію в Харкові. Іншим тогорічним медалістом гімназії був Георгій Габель. Закінчив Харківський університет: у 1914 — історико-філологічний факультет; у 1917 — юридичний факультет (екстерном).
У 1913—1916 роках — викладач, магістр Харківського університету. З жовтня 1916 року — однорічник російської армії.
З березня 1917 року — член, з квітня 1917 року — заступник голови і голова агітаційної комісії Харківської ради.
Член РСДРП (інтернаціоналістів) з квітня по липень 1917 року. Член РСДРП(б) з липня 1917 року.
У жовтні 1917 року — член Харківського військово-революційного комітету та штабу боротьби з контрреволюцією.
Нарком фінансів ДКР
У лютому — квітні 1918 року — народний комісар фінансів Донецько-Криворізької республіки, член Донецького обкому РКП(б).
Першого березня Межлаук відповідно до рішення Всеросійського раднаркому змушений був видати наказ про те що в Донецькій республіці поряд з грошовими знаками мають обов'язкове ходіння 20, 25, 100 рублеві облігації — «Позики свободи».
РРФР
Коли Червона армія залишила територію республіки, евакуював цінності з Держбанку України (Харків) в Москву, працював заступником народного комісара фінансів Української СРР, начальником відділу грошового забезпечення військ штабу Верховного командування радянськими військами Півдня Росії. У травні — червні 1918 року — заступник голови ліквідаційної комісії радянських військ Півдня Росії. З червня по липень 1918 року налагоджував зв'язок з 5-ю Українською армією Ворошилова в Царицині та на фронті. У липні — серпні 1918 року — комісар Казанського губернського військкомату.
3 вересня — 24 жовтня 1918 року — член Революційної військової ради (РВР) 5-ї армії Східного фронту в містах свіяжську, Казані та Симбірську. 24 жовтня — 23 листопада 1918 року — член РВР Південного фронту. 4 листопада 1918 — 8 червня 1919 року — член РВР 10-ї армії Південного фронту.
У січні — липні 1919 року — народний комісар у військових справах Української СРР, заступник народного комісара з військових справ Української СРР.
23 травня — 28 червня 1919 року — член РВР 7-ї армії Західного фронту. 8 червня — 28 липня 1919 року — член РВР 14-ї армії Південного фронту. 23 вересня — 1 грудня 1919 року — член РВС Тульського укріпленого району. 1 грудня 1919 — березень 1920 року — член РВР 2-ї армії РСЧА в Саратові. З січня по лютий 1920 року — член РВР 2-ї трудової армії у Воронежі. З лютого 1920 року — комісар Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці. 16 — 25 червня 1920 року — член РВР 3-й армії Західного фронту. 25 червня — 30 серпня 1920 року — член РВР 4-й армії Західного фронту. 30 серпня — 10 жовтня 1920 року — член РВР 4-й армії Південного фронту.
У січні — грудні 1920 року — комісар Московсько-Курської залізниці. У грудні 1920 — жовтні 1921 року — комісар та голова Дорпрофсожу Північної залізниці.
У жовтні 1921 — лютому 1922 року — заступник головного комісара Народного комісаріату шляхів сполучення РРФСР, комісар Центрального залізничного управління. У лютому 1922 — листопаді 1924 року — член колегії, керуючий справами Народного комісаріату шляхів сполучення РРФСР (СРСР), голова бюро управління залізницями, редактор журналу «Транспорт і господарство».
У 1924—1931 роках — член президії Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. У листопаді 1924 — липні 1926 року — заступник голови Головного управління металургійної промисловості «Головметалу» ВРНГ СРСР, голова конвенції синдикатів металургійної промисловості. У липні 1926 — 1928 року — голова Головного управління металургійної промисловості «Головметалу» ВРНГ СРСР. У 1928 — листопаді 1931 року — заступник голови ВРНГ СРСР, редактор «Торгово-промислової газети».
У листопаді 1931 — 25 квітня 1934 року — 1-й заступник голови Державної планової комісії при РНК СРСР.
25 квітня 1934 — 25 лютого 1937 року — голова Державної планової комісії при РНК СРСР та заступник голови Ради народних комісарів і Ради праці і оборони СРСР. Один з головних теоретиків і організаторів системи радянського планування і розподілу, автор книги «Про планов роботу та заходи її поліпшення». Під його керівництвом проводилася індустріалізація в СРСР.
25 лютого — 22 серпня 1937 року — народний комісар важкої промисловості СРСР.
22 серпня — 17 жовтня 1937 року — народний комісар машинобудування СРСР.
17 жовтня — 1 грудня 1937 року — голова Державної планової комісії при РНК СРСР та заступник голови Ради народних комісарів СРСР.
Партійне й суспільне життя
З 1927 кандидат в члени, з 1934 член ЦК ВКП(б). На XV з'їзді ВКП(б) і XVI з'їзді ВКП(б) обирався кандидатом в члени ЦК ВКП(б). На XVII з'їзді ВКП(б) обирався кандидатом в члени ЦК ВКП(б). Член ЦВК СРСР 4 — 7 скликань. Брав участь у розробці планів I, II і III п'ятирічок, вклав великий внесок у створення та розвиток виробничої бази авіаційної та танкової промисловості. Відповідальний редактор газети «За індустріалізацію».
На думку М. С. Хрущова: «Межлаук, найбільший економіст і організатор. Він очолював Держплан. Я вважаю, що з голів Держплану він був найкращим після Куйбишева».
Про позитивну роль В. І. Межлаука у долі бібліотеки Царськосельського Ліцею див. С. Шуміхін «Дивна доля бібліотеки Царськосельського Ліцею».
Арешт, звинувачення і загибель
Звинувачувався у контактах з німецьким урядом, участю з 1925 р. в угрупованні «правих» і в керівництві латиським контрреволюційним підпіллям. Виведений зі складу членів ЦК ВКП(б) опитуванням. 2 грудня 1937 заарештований (разом із дружиною Софією Петрівною). Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 28 липня 1938 року до страти, розстріляний наступного дня. Похований на полігоні «Комунарка» біля Москви. Дружина заслана на Колиму, де загинула (згадується в табірних спогадах Євгенії Гінзбург).
17 березня 1956 року посмертно реабілітований. 22 березня 1956 року відновлений в членах КПРС.
Сім'я
Його брат — Межлаук Іван Іванович — був заарештований на наступний день після арешту Валерія Івановича, також засуджений до смертної кари і розстріляний. Через два тижні після арешту братів заарештований і третій брат, Валентин Іванович, який керував будівництвом електростанції в Ростовській області. У 1956 обидва брати були реабілітовані. Ще один брат, Мартин (1895–1918), був розстріляний білогвардійцями після взяття Казані.
Нагороди
- Орден Леніна (21.02.1936)
- Орден Червоного Прапора (20.02.1928)
Примітки
- Межлаук Валерий Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Выпуск гимназистов, 1910, с. 4.
Джерела та література
- В. І.Прилуцький. Межлаук Валерій Іванович [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 586. — .
- Біографія на сайті «Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1965»
- Выпуск гимназистов : ( )[рос.] // Утро. — 1910. — № 1061 (8 июня).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valerij Ivanovich Mezhlauk latis Valerijs Mezlauks 7 lyutogo 1893 18930207 Harkiv rozstrilyanij 29 lipnya 1938 Moskva radyanskij partijnij i derzhavnij diyach narodnij komisar u vijskovih spravah USRR Vidomij svoyimi karikaturnimi malyunkami zroblenimi pid chas riznih zasidan Kandidat u chleni CK VKP b u 1927 1934 rokah Chlen CK VKP b u 1934 1937 rokah Valerij Ivanovich Mezhlauk latis Valerijs Mezlauks Narodnij komisar u spravah finansiv DKR Narodzhennya 7 lyutogo 1893 1893 02 07 Harkiv Rosijska imperiyaSmert 29 lipnya 1938 1938 07 29 1 45 rokiv Rozstrilnij poligon Komunarka Leninskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannya Rozstrilnij poligon Komunarka Krayina Rosijska imperiya i SRSROsvita HNU im V N KarazinaPartiya KPRS i Rosijska social demokratichna robitnicha partiyaBatko d Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mezhlauk BiografiyaRanni roki Narodivsya v Harkovi v rodini Ivana Yanisa Martinovicha Mezhlauka Medzhlauksa vchitelya latisha dvoryanskogo pohodzhennya i materi nimkeni yaka volodila dvoma pributkovimi budinkami na Maksimilianivskij vulici Batko v ranzi statskogo radnika pered revolyuciyeyu buv direktorom Novohoperskoyi cholovichoyi gimnaziyi i vikladav tam zhe latinu Z 1905 po 1915 rik Valerij Mezhlauk pracyuvav repetitorom u Harkovi U 1910 roci zakinchiv iz zolotoyu medallyu Tretyu cholovichu gimnaziyu v Harkovi Inshim togorichnim medalistom gimnaziyi buv Georgij Gabel Zakinchiv Harkivskij universitet u 1914 istoriko filologichnij fakultet u 1917 yuridichnij fakultet eksternom U 1913 1916 rokah vikladach magistr Harkivskogo universitetu Z zhovtnya 1916 roku odnorichnik rosijskoyi armiyi Z bereznya 1917 roku chlen z kvitnya 1917 roku zastupnik golovi i golova agitacijnoyi komisiyi Harkivskoyi radi Chlen RSDRP internacionalistiv z kvitnya po lipen 1917 roku Chlen RSDRP b z lipnya 1917 roku U zhovtni 1917 roku chlen Harkivskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu ta shtabu borotbi z kontrrevolyuciyeyu Narkom finansiv DKR U lyutomu kvitni 1918 roku narodnij komisar finansiv Donecko Krivorizkoyi respubliki chlen Doneckogo obkomu RKP b Pershogo bereznya Mezhlauk vidpovidno do rishennya Vserosijskogo radnarkomu zmushenij buv vidati nakaz pro te sho v Doneckij respublici poryad z groshovimi znakami mayut obov yazkove hodinnya 20 25 100 rublevi obligaciyi Poziki svobodi RRFR Telegrama Valeriya Mezhlauka Lvu Trockomu vid 28 travnya 1919 roku pro rozgrom pidrozdilom ukrayinskih chervonih kozakiv ChK u misti Lubni Koli Chervona armiya zalishila teritoriyu respubliki evakuyuvav cinnosti z Derzhbanku Ukrayini Harkiv v Moskvu pracyuvav zastupnikom narodnogo komisara finansiv Ukrayinskoyi SRR nachalnikom viddilu groshovogo zabezpechennya vijsk shtabu Verhovnogo komanduvannya radyanskimi vijskami Pivdnya Rosiyi U travni chervni 1918 roku zastupnik golovi likvidacijnoyi komisiyi radyanskih vijsk Pivdnya Rosiyi Z chervnya po lipen 1918 roku nalagodzhuvav zv yazok z 5 yu Ukrayinskoyu armiyeyu Voroshilova v Caricini ta na fronti U lipni serpni 1918 roku komisar Kazanskogo gubernskogo vijskkomatu 3 veresnya 24 zhovtnya 1918 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR 5 yi armiyi Shidnogo frontu v mistah sviyazhsku Kazani ta Simbirsku 24 zhovtnya 23 listopada 1918 roku chlen RVR Pivdennogo frontu 4 listopada 1918 8 chervnya 1919 roku chlen RVR 10 yi armiyi Pivdennogo frontu U sichni lipni 1919 roku narodnij komisar u vijskovih spravah Ukrayinskoyi SRR zastupnik narodnogo komisara z vijskovih sprav Ukrayinskoyi SRR 23 travnya 28 chervnya 1919 roku chlen RVR 7 yi armiyi Zahidnogo frontu 8 chervnya 28 lipnya 1919 roku chlen RVR 14 yi armiyi Pivdennogo frontu 23 veresnya 1 grudnya 1919 roku chlen RVS Tulskogo ukriplenogo rajonu 1 grudnya 1919 berezen 1920 roku chlen RVR 2 yi armiyi RSChA v Saratovi Z sichnya po lyutij 1920 roku chlen RVR 2 yi trudovoyi armiyi u Voronezhi Z lyutogo 1920 roku komisar Moskovsko Vindavo Ribinskoyi zaliznici 16 25 chervnya 1920 roku chlen RVR 3 j armiyi Zahidnogo frontu 25 chervnya 30 serpnya 1920 roku chlen RVR 4 j armiyi Zahidnogo frontu 30 serpnya 10 zhovtnya 1920 roku chlen RVR 4 j armiyi Pivdennogo frontu U sichni grudni 1920 roku komisar Moskovsko Kurskoyi zaliznici U grudni 1920 zhovtni 1921 roku komisar ta golova Dorprofsozhu Pivnichnoyi zaliznici U zhovtni 1921 lyutomu 1922 roku zastupnik golovnogo komisara Narodnogo komisariatu shlyahiv spoluchennya RRFSR komisar Centralnogo zaliznichnogo upravlinnya U lyutomu 1922 listopadi 1924 roku chlen kolegiyi keruyuchij spravami Narodnogo komisariatu shlyahiv spoluchennya RRFSR SRSR golova byuro upravlinnya zaliznicyami redaktor zhurnalu Transport i gospodarstvo U 1924 1931 rokah chlen prezidiyi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR U listopadi 1924 lipni 1926 roku zastupnik golovi Golovnogo upravlinnya metalurgijnoyi promislovosti Golovmetalu VRNG SRSR golova konvenciyi sindikativ metalurgijnoyi promislovosti U lipni 1926 1928 roku golova Golovnogo upravlinnya metalurgijnoyi promislovosti Golovmetalu VRNG SRSR U 1928 listopadi 1931 roku zastupnik golovi VRNG SRSR redaktor Torgovo promislovoyi gazeti U listopadi 1931 25 kvitnya 1934 roku 1 j zastupnik golovi Derzhavnoyi planovoyi komisiyi pri RNK SRSR 25 kvitnya 1934 25 lyutogo 1937 roku golova Derzhavnoyi planovoyi komisiyi pri RNK SRSR ta zastupnik golovi Radi narodnih komisariv i Radi praci i oboroni SRSR Odin z golovnih teoretikiv i organizatoriv sistemi radyanskogo planuvannya i rozpodilu avtor knigi Pro planov robotu ta zahodi yiyi polipshennya Pid jogo kerivnictvom provodilasya industrializaciya v SRSR 25 lyutogo 22 serpnya 1937 roku narodnij komisar vazhkoyi promislovosti SRSR 22 serpnya 17 zhovtnya 1937 roku narodnij komisar mashinobuduvannya SRSR 17 zhovtnya 1 grudnya 1937 roku golova Derzhavnoyi planovoyi komisiyi pri RNK SRSR ta zastupnik golovi Radi narodnih komisariv SRSR Partijne j suspilne zhittya Z 1927 kandidat v chleni z 1934 chlen CK VKP b Na XV z yizdi VKP b i XVI z yizdi VKP b obiravsya kandidatom v chleni CK VKP b Na XVII z yizdi VKP b obiravsya kandidatom v chleni CK VKP b Chlen CVK SRSR 4 7 sklikan Brav uchast u rozrobci planiv I II i III p yatirichok vklav velikij vnesok u stvorennya ta rozvitok virobnichoyi bazi aviacijnoyi ta tankovoyi promislovosti Vidpovidalnij redaktor gazeti Za industrializaciyu Na dumku M S Hrushova Mezhlauk najbilshij ekonomist i organizator Vin ocholyuvav Derzhplan Ya vvazhayu sho z goliv Derzhplanu vin buv najkrashim pislya Kujbisheva Pro pozitivnu rol V I Mezhlauka u doli biblioteki Carskoselskogo Liceyu div S Shumihin Divna dolya biblioteki Carskoselskogo Liceyu Aresht zvinuvachennya i zagibel Zvinuvachuvavsya u kontaktah z nimeckim uryadom uchastyu z 1925 r v ugrupovanni pravih i v kerivnictvi latiskim kontrrevolyucijnim pidpillyam Vivedenij zi skladu chleniv CK VKP b opituvannyam 2 grudnya 1937 zaareshtovanij razom iz druzhinoyu Sofiyeyu Petrivnoyu Zasudzhenij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 28 lipnya 1938 roku do strati rozstrilyanij nastupnogo dnya Pohovanij na poligoni Komunarka bilya Moskvi Druzhina zaslana na Kolimu de zaginula zgaduyetsya v tabirnih spogadah Yevgeniyi Ginzburg 17 bereznya 1956 roku posmertno reabilitovanij 22 bereznya 1956 roku vidnovlenij v chlenah KPRS Sim ya Jogo brat Mezhlauk Ivan Ivanovich buv zaareshtovanij na nastupnij den pislya areshtu Valeriya Ivanovicha takozh zasudzhenij do smertnoyi kari i rozstrilyanij Cherez dva tizhni pislya areshtu brativ zaareshtovanij i tretij brat Valentin Ivanovich yakij keruvav budivnictvom elektrostanciyi v Rostovskij oblasti U 1956 obidva brati buli reabilitovani She odin brat Martin 1895 1918 buv rozstrilyanij bilogvardijcyami pislya vzyattya Kazani NagorodiOrden Lenina 21 02 1936 Orden Chervonogo Prapora 20 02 1928 PrimitkiMezhlauk Valerij Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Vypusk gimnazistov 1910 s 4 Dzherela ta literaturaV I Priluckij Mezhlauk Valerij Ivanovich 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 586 ISBN 978 966 00 1028 1 Biografiya na sajti Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1965 Vypusk gimnazistov ros Utro 1910 1061 8 iyunya