Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоахі́м Мюра́т (фр. Joachim Murat, вимова МФА: [ʒoaʃɛ̃ myʁa]; з окситанської згідно з Міжнародним фонетичним алфавітом його ім'я вимовляється jo.a.ʃɛ̃ — Жоаше; 25 березня 1767 — 13 жовтня 1815) — французький воєначальник часів Наполеона, маршал Франції, адмірал Франції, великий герцог Берзький, Клевський та Жуаєзький (1806—1808), король Неаполя у 1808—1815 роках. Шурин Наполеона І.
| Йоахім І Мюрат фр. Joachim Murat | ||
 | ||
 | ||
| Герб Мюрата — короля Неаполя | ||
| ||
|---|---|---|
| 1 серпня 1808 — 13 жовтня 1815 | ||
| Попередник: | Йосип І | |
| Спадкоємець: | Фердинанд I | |
| Ім'я при народженні: | фр. Joachim Murat | |
| Народження: | 25 березня 1767 Ла Бастід-Фортюньєр (Лот, Франція) | |
| Смерть: | 13 жовтня 1815 (48 років) Піццо (Калабрія) | |
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | |
| Поховання: | Пер-Лашез, Піццо[1] і d | |
| Країна: | Франція, Велике герцогство Берг і Неаполітанське королівство | |
| Релігія: | католицька церква | |
| Рід: | d | |
| Батько: | d | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | Кароліна Бонапарт | |
| Діти: | d[2], d, d і d | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: |       | |
| | ||
Життєпис
Молодість
Йоахім Мюрат народився у селі Бастід-Фронтоньєр (Лангедок) у родині шинкаря П'єра Мюрата-Жорді (1721—1799) та його дружини Жанни Луб'єр (1722—1806). З дитинства він мав потяг до військової служби, деякий час знаходився у гвардії короля Франції Людовика XVI. Після цього навчався в училищі м. Кагор та у Тулузі. Батько Мюрата бажав, щоб той став священником, але молодий Йоахім разом із другом Бессьєром у 1791 році поступив до Національної гвардії. Вже через декілька місяців він став поручиком.
Військова кар'єра
Стрімка кар'єра розпочалася у 1795 році. Під час повстання роялістів 13 вандем'єра (3-4 жовтня) він надав важливу допомогу Наполеону Бонапарту, доставивши у потрібний момент до центру Парижа гармати. Після цього Мюрат став капітаном та ад'ютантом Бонапарта. У 1796 році Йоахім Мюрат узяв участь в Італійському поході французької армії, став полковником. Після того як за дорученням Бонапарта Мюрат привіз у Францію захоплені у ворога прапори, він став бригадним генералом. Після цього Йоахім Мюрат повернувся в Італійську армію, де взяв участь у битвах при Риволі та Фаворіте. У 1798 році Мюрат разом з Бонапартом узяв участь у Єгипетському поході, очолив французьку кінноту. Нею командував під час Битви біля пірамід. Особливо Мюрат відзначився при штурмі османської фортеці Сен-Жан-Д'акр.
Разом з Бонапартом Мюрат повернувся до Франції та взяв участь у розробці плану захоплення влади Наполеоном. Коли 18 брюмера (9 листопада) 1799 року законодавчі органи Франції відмовилися передати владу Бонапарту, а Наполеон вважав, що все втрачено, Мюрат привіз артилерію та наказав солдатам розігнати депутатів. Після цього Бонапарт став Першим консулом, а Мюрат — військовим губернатором Парижа з правом головнокомандувача. Водночас він одружився із сестрою Наполеона — Кароліною (20 січня 1800 року). З 18 травня 1804 року Мюрат став маршалом Франції. У цьому ж році взяв участь у , де дії саме його кінноти здебільшого допомогли Бонапарту здобути перемогу. Наполеон призначив Мюрата генерал-адміралом флоту.
Під час війни з Третьою коаліцією у 1805 році Мюрат брав активну участь у битвах при Ульмі, Аустерліці. Під час останньої битви Мюрат разом з маршалами Ланном та Бессьєром знищив найкращий російський . У 1806 році Мюрат став герцогом Берзьким, Клевським і Жуаєзьким. Тут він провів ліберальні реформи, ліквідував старі порядки, скасував соляну та тютюнову монополії, внутрішні митниці.
У 1806 році Мюрат узяв участь у війні Франції з . Тут лише з однією кіннотою він розбив пруську армію під Єною та захопив місто Штеттін. Перебуваючи у Польщі, він намагався вмовити Наполеона зробити його Польським королем, проте марно. У 1808 році Мюрат допоміг брату Наполеона — Жозефу, який став королем Іспанії. Того ж року Наполеон I передав корону Неаполя Мюрату. Той спрямовував генерала Ламарка для захоплення о. Капрі.
Король Неаполітанського королівства
Ставши королем цього королівства, Мюрат прийняв ім'я Йоахім-Наполеон. Тут він зміг здобути прихильність місцевого населення. Мюрат будував плани щодо об'єднання усіх італійських земель, але Наполеон його не підтримав. У 1812 році Мюрат узяв участь у поході проти Російської імперії, керуючи резервною кіннотою. При цьому Мюрат не підтримував цю війну. У Смоленську він просив Наполеона зупинити військовий похід та повернутися до Франції. Під час битви при Бородино Мюрат став одним з героїв дня. Успіхом в цій битві французи мають завдячувати саме йому. Але у битві при Тарутино Мюрат зазнав поразки. Після цього він разом з Наполеоном відступав з Росії. Після переправи через ріку Березину Наполеон передав керування армією Мюрату. На чолі залишків наполеонівської армії Мюрат дійшов до Познані у Польщі, де передав війська віце-королю Італії Євгену Богарне та повернувся до Неаполя. У 1813 році він узяв участь у Битві під Лейпцигом, після якої зрозумів, що час Наполеона минув.
У січні 1814 року Мюрат уклав угоду з Австрійською імперією, щоб зберегти неаполітанську корону. Мюрат направив свої війська проти французької армії, яка діяла у Північній Італії. Проте на Віденському конгресі було вирішено повернути неаполітанську корону династії Габсбургів. Тоді Наполеон Бонапарт повернувся з о. Ельба до Франції. Мюрат розпочав військові дії проти Австрійської імперії. Вирішальна битва відбулася 2-3 травня 1815 року при Толентіно, де армія Мюрата була розбита. Той втік спочатку до Франції, а потім до Корсики. Тут він отримав від кардинала Боргезе листа, де повідомлялося, що народ Неаполя чекає Мюрата й готовий підтримати його (вересень 1815 року). Це була пастка. У жовтні 1815 року з невеликим загоном Мюрат висадився в Калабрії, де був схоплений австрійськими солдатами. Відбувся військово-польовий суд, який засудив колишнього неаполітанського короля до розстрілу.
13 жовтня 1815 страчений. Він особисто керував розстрільною командою.
Родина
Дружина — Кароліна Бонапарт (1782—1839)
Діти:
- (1801—1847)
- Марія Летиція (1802—1859)
- (1803—1878)
- Луїза (1805—1889)
Цікаві факти
Рідне місто Мюрата — Бастид-Фронтоньєр — було перейменовано на Лабастід-Мюрат, а італійці встановили пам'ятник Мюрату поряд з пам'ятником королю-об'єднувачу Віктору-Емануїлу II.
Примітки
- https://www.tombes-sepultures.com/crbst_1554.html
- Kindred Britain
- norme API.
Джерела
- Chavanon, Jules and Georges Saint-Yves, Joachim Murat (1767—1815), Libraire Hachette, 1905.
- Connelly, Owen, Blundering to Glory: Napoleon's Military Campaigns, Scholarly Resources Imprint, 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Joahi m Myura t fr Joachim Murat vimova MFA ʒoaʃɛ myʁa z oksitanskoyi zgidno z Mizhnarodnim fonetichnim alfavitom jogo im ya vimovlyayetsya jo a ʃɛ Zhoashe 25 bereznya 1767 13 zhovtnya 1815 francuzkij voyenachalnik chasiv Napoleona marshal Franciyi admiral Franciyi velikij gercog Berzkij Klevskij ta Zhuayezkij 1806 1808 korol Neapolya u 1808 1815 rokah Shurin Napoleona I Joahim I Myurat fr Joachim MuratJoahim I Myurat Gerb Myurata korolya Neapolya Korol Neapolya 1 serpnya 1808 13 zhovtnya 1815 Poperednik Josip I Spadkoyemec Ferdinand I Im ya pri narodzhenni fr Joachim MuratNarodzhennya 25 bereznya 1767 1767 03 25 La Bastid Fortyunyer Lot Franciya Smert 13 zhovtnya 1815 1815 10 13 48 rokiv Picco Kalabriya Prichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya Per Lashez Picco 1 i dKrayina Franciya Velike gercogstvo Berg i Neapolitanske korolivstvoReligiya katolicka cerkvaRid dBatko dMati dShlyub Karolina BonapartDiti d 2 d d i d Avtograf Nagorodi Marshal Imperiyi d 19 travnya 1804 marshal Franciyi imena naneseni na Triumfalnu arku admiral Franciyi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodist Joahim Myurat narodivsya u seli Bastid Frontonyer Langedok u rodini shinkarya P yera Myurata Zhordi 1721 1799 ta jogo druzhini Zhanni Lub yer 1722 1806 Z ditinstva vin mav potyag do vijskovoyi sluzhbi deyakij chas znahodivsya u gvardiyi korolya Franciyi Lyudovika XVI Pislya cogo navchavsya v uchilishi m Kagor ta u Tuluzi Batko Myurata bazhav shob toj stav svyashennikom ale molodij Joahim razom iz drugom Bessyerom u 1791 roci postupiv do Nacionalnoyi gvardiyi Vzhe cherez dekilka misyaciv vin stav poruchikom Vijskova kar yera Strimka kar yera rozpochalasya u 1795 roci Pid chas povstannya royalistiv 13 vandem yera 3 4 zhovtnya vin nadav vazhlivu dopomogu Napoleonu Bonapartu dostavivshi u potribnij moment do centru Parizha garmati Pislya cogo Myurat stav kapitanom ta ad yutantom Bonaparta U 1796 roci Joahim Myurat uzyav uchast v Italijskomu pohodi francuzkoyi armiyi stav polkovnikom Pislya togo yak za doruchennyam Bonaparta Myurat priviz u Franciyu zahopleni u voroga prapori vin stav brigadnim generalom Pislya cogo Joahim Myurat povernuvsya v Italijsku armiyu de vzyav uchast u bitvah pri Rivoli ta Favorite U 1798 roci Myurat razom z Bonapartom uzyav uchast u Yegipetskomu pohodi ocholiv francuzku kinnotu Neyu komanduvav pid chas Bitvi bilya piramid Osoblivo Myurat vidznachivsya pri shturmi osmanskoyi forteci Sen Zhan D akr Razom z Bonapartom Myurat povernuvsya do Franciyi ta vzyav uchast u rozrobci planu zahoplennya vladi Napoleonom Koli 18 bryumera 9 listopada 1799 roku zakonodavchi organi Franciyi vidmovilisya peredati vladu Bonapartu a Napoleon vvazhav sho vse vtracheno Myurat priviz artileriyu ta nakazav soldatam rozignati deputativ Pislya cogo Bonapart stav Pershim konsulom a Myurat vijskovim gubernatorom Parizha z pravom golovnokomanduvacha Vodnochas vin odruzhivsya iz sestroyu Napoleona Karolinoyu 20 sichnya 1800 roku Z 18 travnya 1804 roku Myurat stav marshalom Franciyi U comu zh roci vzyav uchast u de diyi same jogo kinnoti zdebilshogo dopomogli Bonapartu zdobuti peremogu Napoleon priznachiv Myurata general admiralom flotu Pid chas vijni z Tretoyu koaliciyeyu u 1805 roci Myurat brav aktivnu uchast u bitvah pri Ulmi Austerlici Pid chas ostannoyi bitvi Myurat razom z marshalami Lannom ta Bessyerom znishiv najkrashij rosijskij U 1806 roci Myurat stav gercogom Berzkim Klevskim i Zhuayezkim Tut vin proviv liberalni reformi likviduvav stari poryadki skasuvav solyanu ta tyutyunovu monopoliyi vnutrishni mitnici U 1806 roci Myurat uzyav uchast u vijni Franciyi z Tut lishe z odniyeyu kinnotoyu vin rozbiv prusku armiyu pid Yenoyu ta zahopiv misto Shtettin Perebuvayuchi u Polshi vin namagavsya vmoviti Napoleona zrobiti jogo Polskim korolem prote marno U 1808 roci Myurat dopomig bratu Napoleona Zhozefu yakij stav korolem Ispaniyi Togo zh roku Napoleon I peredav koronu Neapolya Myuratu Toj spryamovuvav generala Lamarka dlya zahoplennya o Kapri Korol Neapolitanskogo korolivstva Myurat Gravyura Emilya Zhiru z Istoriyi Napoleona Zhaka Marke de Monbreton de Norvena 1839 Neapolitanska lira 1813 Stavshi korolem cogo korolivstva Myurat prijnyav im ya Joahim Napoleon Tut vin zmig zdobuti prihilnist miscevogo naselennya Myurat buduvav plani shodo ob yednannya usih italijskih zemel ale Napoleon jogo ne pidtrimav U 1812 roci Myurat uzyav uchast u pohodi proti Rosijskoyi imperiyi keruyuchi rezervnoyu kinnotoyu Pri comu Myurat ne pidtrimuvav cyu vijnu U Smolensku vin prosiv Napoleona zupiniti vijskovij pohid ta povernutisya do Franciyi Pid chas bitvi pri Borodino Myurat stav odnim z geroyiv dnya Uspihom v cij bitvi francuzi mayut zavdyachuvati same jomu Ale u bitvi pri Tarutino Myurat zaznav porazki Pislya cogo vin razom z Napoleonom vidstupav z Rosiyi Pislya perepravi cherez riku Berezinu Napoleon peredav keruvannya armiyeyu Myuratu Na choli zalishkiv napoleonivskoyi armiyi Myurat dijshov do Poznani u Polshi de peredav vijska vice korolyu Italiyi Yevgenu Bogarne ta povernuvsya do Neapolya U 1813 roci vin uzyav uchast u Bitvi pid Lejpcigom pislya yakoyi zrozumiv sho chas Napoleona minuv U sichni 1814 roku Myurat uklav ugodu z Avstrijskoyu imperiyeyu shob zberegti neapolitansku koronu Myurat napraviv svoyi vijska proti francuzkoyi armiyi yaka diyala u Pivnichnij Italiyi Prote na Videnskomu kongresi bulo virisheno povernuti neapolitansku koronu dinastiyi Gabsburgiv Todi Napoleon Bonapart povernuvsya z o Elba do Franciyi Myurat rozpochav vijskovi diyi proti Avstrijskoyi imperiyi Virishalna bitva vidbulasya 2 3 travnya 1815 roku pri Tolentino de armiya Myurata bula rozbita Toj vtik spochatku do Franciyi a potim do Korsiki Tut vin otrimav vid kardinala Borgeze lista de povidomlyalosya sho narod Neapolya chekaye Myurata j gotovij pidtrimati jogo veresen 1815 roku Ce bula pastka U zhovtni 1815 roku z nevelikim zagonom Myurat visadivsya v Kalabriyi de buv shoplenij avstrijskimi soldatami Vidbuvsya vijskovo polovij sud yakij zasudiv kolishnogo neapolitanskogo korolya do rozstrilu 13 zhovtnya 1815 strachenij Vin osobisto keruvav rozstrilnoyu komandoyu RodinaDruzhina Karolina Bonapart 1782 1839 Diti 1801 1847 Mariya Leticiya 1802 1859 1803 1878 Luyiza 1805 1889 Cikavi faktiRidne misto Myurata Bastid Frontonyer bulo perejmenovano na Labastid Myurat a italijci vstanovili pam yatnik Myuratu poryad z pam yatnikom korolyu ob yednuvachu Viktoru Emanuyilu II Primitkihttps www tombes sepultures com crbst 1554 html Kindred Britain d Track Q75653886 norme API DzherelaChavanon Jules and Georges Saint Yves Joachim Murat 1767 1815 Libraire Hachette 1905 Connelly Owen Blundering to Glory Napoleon s Military Campaigns Scholarly Resources Imprint 1987