Жан-Батист Бессьєр

Жан-Батист Бессьєр (фр. Jean-Baptiste Bessières; 6 серпня 1768 —1 травня 1813) — військовий діяч часів Першої Французької імперії, маршал Франції, герцог.

Жан-Батист Бессьєр
фр. Jean-Baptiste Bessières
Народився	5 серпня 1768(1768-08-05) Прессак
Помер	1 травня 1813(1813-05-01) (44 роки) ^d, Лютцен, Бургенланд, Саксонія-Ангальт, Німеччина ·загибель у битві
Поховання	Дім Інвалідів, Прессак і ^d
Підданство	Французька імперія
Діяльність	військовий очільник
Знання мов	французька^[1]
Учасник	Наполеонівські війни, Битва при Ріволі, Битва під Маренго, Битва під Аустерліцом, Битва під Єною та Ауерштедтом, Битва під Ейлау, Битва під Фрідландом, ^d, Битва під Ваграмом, Бородінська битва, битва під Асперном і ^d
Роки активності	з 1791
Титул	герцог
Військове звання	маршал
Брати, сестри	Бертран Бессьєр
У шлюбі з	Марі-Луїза
Діти	7 дівчат
Нагороди	Великий Хрест ордена Почесного легіону Кавалер Великого хреста ордена Христа Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у 1768 році у м. Прессак (південна Франція). Був сином перукаря й хирурга. У 1788 році переїздить до Парижу, де увійшов до складу місцевої комуни. Там у 1791 році починає кар'єру військового. У квітні 1792 році Бессьєра було зараховано до Конституційної гвардії, але вже 5 червня звільнено з її лав за те, що намагався захистити французького короля при нападі народу на палац Тюїльрі. 1 литопада цього року був зарахований до 22-го кінного полку, який став частиною революційної армії. Воював в його складі на Піренеях, де дослужився до звання капітана. Потім разом з полком брав участь в Італійському поході Бонапарта у 1796–1798 роках. Відзначився у 1797 році у битві під Ріволі, за що отримав звання майора, у 1798 році очолив бригаду.

У 1798—1799 роках брав участь в Єгипетському поході Наполеона, а згодом — у заколоті 18 брюмера. Тоді ж був призначений заступником начальника гвардії Першого Консула. Брав участь у війнах Франції з Австрією. У 1800 році відзначився у битві під Маренго, після чого отримав звання бригадного генерала. Того ж року стає дивізійним генералом. Після оголошення Французької імперії був наближений до Наполеона I. У 1804 році отримує звання маршала, у 1805 році — Орден Почесного легіону.

У битві під Аустерліцом 2 грудня 1805 року керував кіннотою імператорської гвардії. Завдяки його діям було розбито російську імператорську гвардію. У 1807 році бере участь у битві під Єною та Пройсіш-Ейлау.

У 1808 році Наполеон Бонапарт спрямовує Бессьєра до Іспанії, який того ж року завдає поразки іспанцям у битві біля Медіна-дель-Ріо-Секо. Втім не зумів упоратися з партизанським рухом, тому Бонапарт відзиває Бессьєра до Франції. У 1809 році останній очолює кінноту гвардії у битвах під Ландсхутом, Асперном та Ваграмом. За свої звитяги отримує титул герцога Істрійського. У 1811 році повертається до Іспанії, втім діяв тут невдало. Внаслідок його суперництва з Массеною французькі війська були розбиті у Португалії.

У 1812 році бере участь у поході проти Російської імперії. Відзначився у битві під Бородіно та Малоярославцем. У 1813 році очолює усю кінноти французької армії, б'ється на її чолі у Саксонії. Тут 1 травня 1813 року у бою під Вейсенфельсом Жана-Батиста Бессьєра було вбито гарматним ядром.

Родина

Дружина — Марі-Жана Лапір'є

Діти:

• Наполеон (1802—1856), герцог Істрійський
• Бертран (1773—1855), барон, дивізійний генерал
• Жюльєн (1777—1840), дипломат, політик

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

• Jürgen Sternberger: Die Marschälle Napoleons. Pro Business Berlin 2008