Битва під Ваграмом генеральна битва Австрійсько Французької війни 1809 року що відбулась 5 6 липня 1809 року в районі Ва

Битва під Ваграмом — генеральна битва Австрійсько-Французької війни 1809 року, що відбулась 5-6 липня 1809 року в районі Ваграму, поблизу острова на Дунаї. Битва була наступальною як з боку армії французів, так і з боку австрійців при значно меншій чисельності. Наполеон Бонапарт розбив війська ерцгерцоґа Карла, тим самим припинивши існування П'ятої коаліції.

Битва під Ваграмом

Війна п'ятої коаліції
Наполеонівські війни

Наполеон під Ваграмом

Координати: 48°17′58″ пн. ш. 16°33′52″ сх. д. / 48.29944444447177432° пн. ш. 16.56444444447177844° сх. д.

Дата:	5–6 липня 1809 року
Місце:	Дойч-Ваграм, на північний схід від Відня, Австрійська імперія
Результат:	поразка Австрії

Сторони

Командувачі

Військові сили

178 400 солдатів
584 гармат

128 968 солдатів
452 гармат

Втрати

33 854 солдатів:

27 500 вбито та поранено, 6354 зникло безвісти, 18 генералів, 12 прапорів, 11 гармат

41 250 солдатів:

33 750 вбито та поранено, 7500 потрапило до полону, 12 генералів, 1 прапор, 9 гармат

Підготовка до битви

Після поразки під Асперн-Есслінгом Наполеон жадав реваншу й готувався до нової битви з особливою прискіпливістю. Отримавши підкріплення баварськими загонами, французький імператор готувався до нової переправи через Дунай. Австрійська армія під командуванням Карла займала позиції на висотах за річкою . Вивчивши помилки минулої битви, Наполеон, цього разу, вдало організував переправу своїх військ. Добре укріпивши острів Лобау, французькі сапери почали у суворій секретності зводити мости.

Хід битви

Переправа розпочалась о 9 годині вечора 4-го липня під прикриттям 120 гармат, а 5-го липня основні частини Великої армії розгортались на Мархфельдській рівнині. На ці маневри у Наполеона пішло багато часу. Попри це, вони захопили австрійців зненацька. Наполеон дізнався, що Карл чекає на підкріплення (війська ерцгерцоґа Іоанна) вирішив атакувати супротивника з ходу, використовуючи всю масу своїх військ.

Бій розпочався о 7 годині вечора. Але, нашвидкуруч спланована фронтальна атака й погана підтримка артилерії не принесла французам та їхнім союзникам саксонцям, італійцям і баварцям нічого, окрім великих втрат. Об 11 вечора бій припинився.

Наступного дня, 6-го липня, Карл, натхненний успіхом, вирішив дати французам бій. Австрійці невірно розрахували час прибуття свого підкріплення. Карл занадто розтягнув свій фронт (на 21-27 км). Не залишив він й резервів своєї армії. О 4 ранку його війська під прикриттям туману перейшли в наступ. Зачувши канонаду, Наполеон вирішив, що до Карла підійшли війська його брата Іоанна. Наполеон наказав своїм військам йти в атаку. О 7 ранку австрійці розгорнули свою артилерію й відкрили вогонь. Французька артилерія не змусила себе довго чекати. Почалась канонада з обох сторін. Можна сказати, що французи виграли цю артилерійську дуель.

О 10 ранку правий фланг австрійців рушив вперед з метою відрізати французів від мостів на Дунаї. Їм вдалось це зробити. Наполеон, який спостерігав за битвою, вирішив зосередити більшу частину своїх військ в центрі. До 12 години солдати Макдональда вишикувались за 104-гарматною батареєю. Приблизно за годину корпус французького маршала Даву здійнявся на Нейзидельські висоти, яку захопила дивізія Фріана. Приблизно у цей самий час Наполеон віддав наказ йти в атаку солдатам Макдональда. Французи вдарили з 104 гармат й повільно пішли в атаку щільним строєм. Але австрійські солдати вже були не ті, яких раніше розбивав Наполеон. Зазнавши гіркоти поразки, австрійці хотіли будь-що виграти цю битву. Вони зустріли французів сильним вогнем рушниць. Французи, захопивши лівий фланг австрійців, почали розвивати успішний наступ в центрі, хоча й несли важких втрат. Ерцгерцоґ Карл, побачивши, що французи підтягують свої резерви, та що Нейзидельські висоти австрійці взяти не зможуть, о 3 годині дня віддав наказ відступати.

Близько 4 години на полі бою з'явився Іоанн зі своїми 13 000 солдат. Але побачивши, що битву програно, він не вступив до бою.

Підсумок

О 8-9 вечора битва завершилась. Австрійська армія зазнала поразки. Але нищівною цю поразку назвати не можна. Тим не менше, через 4 дні після битви Карл зажадав миру.

Ця битва являє інтерес з тактичної точки зору: Вміла переправа великих сил французьких військ через Дунай, масований артилерійський вогонь й застосування глибокого таранного бойового порядку. Всього в битві було вбито 12 800 солдат.

Примітки

45 000 солдатів з 104 гарматами під командуванням Етьєна Макдональда

Посилання

Битва під Ваграмом [ 1 квітня 2011 у Wayback Machine.]
[1] [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
[2] [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Література

Томас Харботл Битви світової історії. — Москва., 1993.

[1] 45 000 солдатів з 104 гарматами під командуванням Етьєна Макдональда