Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Броновиці Великі (пол. Bronowice Wielkie) - обшар Кракова, що входить до дільниці IV Пронднік Бяли, колишнього села поблизу Кракова. Це не допоміжна одиниця нижчого порядку в межах дільниці.
| Броновиці-Великі
Координати 50°05′ пн. ш. 19°53′ сх. д. / 50.083° пн. ш. 19.883° сх. д.Координати: 50°05′ пн. ш. 19°53′ сх. д. / 50.083° пн. ш. 19.883° сх. д.
 Броновиці-Великі у Вікісховищі |
У 2006 році ця частина міста налічувала близько 3400 жителів.
Розташування
Броновиці Великі межують з півночі з Тоні (кордон проходить вздовж потоку Sudół), зі сходу з Кроводжа (пол. Krowodrza) (кордон проходить по сьогоднішній вул. Стахевіча (ul.Stachiewicza), з півдня з Лобзовом і Броновиці Малі (межа проходить по сьогоднішній вул. Радзіковського (ul.Radzikowskiego), із заходу з Модльнічкою .
Головні вулиці: вул. Ойцовська (ul.Ojcowska), вул. Хельмонського (ul.Chełmońskiego), вул. На Полях (ul.Na Polach), вул. Ставова (ul.Stawowa).
Історія
Закладене на Врожній Горі на північний захід від центру Кракова. Броновиці Великі (Bronowice Wielkie) — колишнє село на дорозі через Забежув до Сілезії, яке спочатку належало бенедиктинському монастирю в Тинці . У 1274 р. тинецький абат Косма за згодою Болеслава V Честного дозволив краківським міщанам Генрику та Ґерарду закріпити село за правом Средзьких і надав його костелу св. Георгія на Вавелі. Першими сільськими адміністраторами Броновиць були краківські міщани Дітмар і Крістіан. У 1464–1472 роках старостою села був Єжи Кеслінг, староста вищого суду німецького права в Королівському замку в Кракові, завдяки якому король Казимир IV Ягеллончик передав селу Магдебурзьке право .
Село капітули колегіати св. Георгія в Кракові в районі Прошовіце Краківського воєводства в кінці XVI століття . У 1561 році відбувся поділ між Броновицями Дужими та Броновицями Малими, натомість 1562 року король Зигмунт Август підтвердив передачу броновицького канонікату в колегіаті св. Георгія на користь Краківської академії, якій село належало двісті років. У XVIII столітті в селі проживало понад 300 жителів і було близько 55 будинків, панський двір, млин і 2 шинки. У результаті університетської реформи, проведеної в 1777–1786 роках Гугоном Коллонтаєм, у селі було скасовано кріпосне право, а землю передали в оренду місцевим селянам. Внаслідок третього поділу Броновіце Велике опинилося під владою Австрії, а в 1815 році воно стало частиною Краківської республіки і було її частиною до 1846 року, коли після краху Краківського повстання Австрійська імперія анексувала Краківську республіку. У 1878 році в Броновицях була створена школа. У 1882 році садибу придбав Ян Владислав Фішер, який побудував еклектичний палац і приватну каплицю, що зараз є пресвітерієм парафіяльного костелу св. Франциска Ассізького, що датується 1895 роком. Парафія, зведена в 1909 році, була довірена реформаторам; костел збудовано на основі каплиці Фішера. Того ж року, що й парафія, було освячено цвинтар на Врожній Горі (Пастернік).
19 жовтня 1910 року Броновиці Великі було включено до Кракова як 36-а кадастрова дільниця. У 1976–1980 рр. костел розбудовано (проект Антоній Мазур). У 1989 році при костелі була створена Вища семінарія Ордену Братів Менших Францисканців. У 1954 році в урбанізованих Броновицях розмістили кафедру фармакології Польської академії наук , а в 1955–1957 роках звели комплекс будівель Інституту ядерної фізики .
Етимологія
Назва Bronowice походить від імені німецького лицаря Бруно або від імені тинецького абата з 12 століття. Крім назви Bronowice, існували також такі назви, як: Bronowicze, Brunowicze Theutonicalis - використовувалося під час судового процесу, проведеного в королівському замку Вавель у 1415 році, Wronyewicze. Bronowice Wielkie також згадувалося як Bronowice Duze, Bronowice Wyższe або Bronowice Górne.
Пам'ятки
- Броновицький цвинтар – місце поховання багатьох видатних представників громадського та культурного життя.
- Цвинтар холерників, розташоване на перехресті вулиць Пяскова та Хельмонського. Він був заснований у 1707-1710 роках, коли в Броновиці Великі від чуми померло 180 осіб. Він служив ще багато разів під час наступних епідемій холери та віспи в 1837, 1848, 1855, 1866, 1872, 1886 і 1892 роках.
- Придорожня фігура на невисокому кам’яному постаменті на Пастерніку.
На краю військового полігону, при державній дорозі № 79, кілька років тому стояла фігура двух постатей, що стояли спиною до спини. Перший — Богородиця в складчастій ризі, із залізним мечем болю в грудях, а другий — оголений Христос, із терновим вінцем на голові, із залізною тростиною в руці (в типі Ecce Homo). Точний рік створення невідомий, але вважається, що повстала у XVIII столітті . Цю фігуру описали етнограф Оскар Кольберг у 1871 році та історик мистецтва Станіслав Томкович у праці «Рациборовіце» у 1906 році та в «Портфоліо консерваторів Західної Галичини» у 1909 році . У 2014 році відреставровану скульптуру перевезли до надвіслянського етнографічного парку у Вигелзуві . Знаходиться в скансені біля історичного костелу з Ричува Воздвиження Чесного Хреста .
- Каплиці:
- Каплиця з образом Матері Божої Сніжної, розташована на перехресті вулиць Будрисув та Ойцовська. Повтсала в 1830 році; ймовірно, спорудили як вотивну жертву після закінчення епідемії холери. Нині щороку на свято Божого Тіла до святині приходить процесія.
- Храм Непорочної Матері Божої – розташований на вулиці Ойцовській; він був зведений в 1905 році.
- Храм багатьох святих – розташована в кінці вулиці Будрисув. Своєю назвою він зобов'язаний шести картинам, що його прикрашають; повстав в 1925 році.
- Палац Фішера - побудований наприкінці 19 століття Яном Владиславом Фішером, потім проданий Гелені Бенісовій - дружині професора економіки Ягеллонського університету. Після Другої світової війни в палаці містився гуртожиток. У 1950-х роках палац став власністю Польської академії наук; сьогодні в ньому розташовується відділ фармакології Польської академії наук.
- Палац Рутковських - побудований у 1926 році за проектом Юзефа Галензьовського - професора Академії красних мистецтв. Після Другої світової війни власники здавали палац в оренду Польській академії наук, а потім продали. Нині тут розташовується відділ фітохімії Польської академії наук.
- Похрусче (Podchruscie) - каземат, склад боєприпасів, побудований Австро-Угорською імперією на початку Першої світової війни, був частиною форту Пастернік ( Fortu 43a Podchruscie ).
- Віла під Гачками (Willa pod Gackami) - також звана "японським палацом" - перебудована на початку XX століття новим власником, Вінцентієм Лепковським, який купив віллу у Яна Фішера. Під час Першої світової війни на віллі іноді зупинявся Юзеф Пілсудський. Під час Другої світової війни на віллі знайшли притулок багато людей незалежно від походження, політичних переконань чи релігії. Після Другої світової війни віллу продала родина Лепковських. У 1991 році його придбали черниці. Нині у віллі діє дитячий садок.
Сьогодення
Броновиці Великі
Історична частина розташована на території, обмеженій вулицями Ясногурською та Радзіковського та військовим полігоном Пастернік. Протягом кількох років він планомірно розширювався (нові вулиці: Hoża, Dzielna, Pejzażowa, Waleczna) завдяки своєму привабливому розташуванню: близький доступ до центру, Нова Гута, поруч з дорогами на Катовіце, Вроцлав, Олкуш, Битом та на аеропорт в Баліце, легкий доступ до торгових центрів (Galeria Bronowice), великоформатних магазинів (Castorama, Ikea, Makro, Obi, Witek's, Leroy Merlin), а також завдяки таким перевагам як безпека, тиша та великий обшар зелених зон (Тенчинський ландшафтний парк).
Броновиці Великі Схід
Новий житловий масив, побудований на початку 1990-х років в районі вулиць Конрада, Ясногурської та Стельмахова. Останнім часом він швидко розширюється вулицями Хельмонського (Chełmońskiego), Стельмахув (Stelmachów), Пяскова (Piaskowa).
Пастернік
Житловий масив будується на вулиці Пастерніка, в районі військового полігону Пастерніка. Протягом шести років на території площею понад 7 гектарів планується звести 40 дво- та триповерхових будинків загальною кількістю 670 квартир площею від 46 до 90 квадратних метрів.
Інфраструктура
Освіта і спорт
- Початкова школа No51 ім. Станіслава Виспянського
- Краківська бібліотека – філія 17 (вул. Ойцув 27)
- Футбольне поле Броновицького КС
Наука
- Дослідний інститут аграрного університету
- Інститут фармакології Польської академії наук, вул. Смєнтна 12
- Інститут ядерної фізики Польської академії наук, вул. Радзіковського 152 — у 1958 році тут запустили перший у Польщі циклотрон
Релігійні місця
- Францисканський костел св. Стигматів св. Франциска Ассізького (садиба парафії ) разом з монастирем і Вищою семінарією oo. Францішканув, вул. Ойцовська 1
- Броновицький цвинтар, вул. Пастернік 40
- Зал Царства Свідків Єгови ( збори в Кракові: Азори, Кроводжа, Лобзув ) , вул. На Полях 36а
Інше
- кілька нових житлових комплексів
- торгові об'єкти: Castorama, Galeria Bronowicka (Auchan), IKEA, Makro Cash and Carry, OBI
Комунікація (Транспорт)
До Bronowice Wielkie можна дістатися на автобусах MPK Kraków на лініях 114, 120, 168, 210, 230, 238, 248, 258, 268, 278, 501, 611 .
По межі житлового масиву проходить національна дорога на Катовіце та Вроцлав (автомагістраль А4 ). Крім того, між Bronowice Wielkie та Bronowice Wielkie Wschód є національна дорога № 94 у напрямку Олькуш (Olkusz).
Спорт
Броновицький КС (Bronowicki Sports Club) - клуб був заснований у 1946 році з ініціативи Яна Філіповського, Яна Стачніка, Антонія Сікори, Яна Козинацького та Яна Келковича як Робітничий Спортивний Клуб (RKS) Bronowicki у краківському Броновіце Великому. У клубі, окрім двох спортивних секцій: футболу та настільного тенісу (без участі в змаганнях), довго і активно працювала театральна секція. Крім того, клуб також брав участь в організації фестивалів, які періодично проводилися в лісі Беніса на вулиці Смєтна. Садиба клубу знаходиться за адресою вул. Ойцовська, а спортивний майданчик на вул. Ясногурська. На даний момент клуб має футбольну секцію в С-класі Кракова, група 2.
Галерея
-
![image]()
Рондо Офяр Катині -
![image]()
вул. Ясногурська (Ulica Jasnogórska) -
![image]()
Забудова житлова на вул. Хелмонського -
![image]()
вул. Еліаша Радзіковського (Ulica Walerego Eliasza-Radzikowskiego) -
![image]()
вул. Зигмутовська (Ulica Zygmuntowska)
Примітки
- Województwo krakowskie w drugiej połowie XVI wieku ; Cz. 2, Komentarz, indeksy, Warszawa, 2008, с. 101
- Unikatowy zabytek na Pasterniku nie przetrwa kolejnej zimy. Процитовано 10 листопада 2021.
- Unikatowa, zabytkowa figura uratowana dzięki determinacji lokalnych społeczników. Процитовано 10 листопада 2021.
- Konserwatorzy ratują cenną rzeźbę o dwóch głowach. Процитовано 10 листопада 2021.
- Skansen Wygiełzów. Процитовано 10 листопада 2021.
- [1], Adam Strzałkowski, "Pół wieku krakowskiego cyklotronu U120"
- MPK Kraków
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bronovici Veliki pol Bronowice Wielkie obshar Krakova sho vhodit do dilnici IV Prondnik Byali kolishnogo sela poblizu Krakova Ce ne dopomizhna odinicya nizhchogo poryadku v mezhah dilnici Bronovici Veliki Koordinati 50 05 pn sh 19 53 sh d 50 083 pn sh 19 883 sh d 50 083 19 883 Koordinati 50 05 pn sh 19 53 sh d 50 083 pn sh 19 883 sh d 50 083 19 883 Krayina Respublika Polsha Respublika PolshaAdminodinicya Dilnicya IV Prondnik BilijChasovij poyas UTC 1Telefonnij kod 12 Dilnicya IV Prondnik Bilij Avtomobilnij kod KR KK Dilnicya IV Prondnik Bilij Kod SIMC 0950517GeoNames 3102544OSM 2650662 R Dilnicya IV Prondnik Bilij Bronovici VelikiBronovici Veliki Polsha Bronovici Veliki u Vikishovishi U 2006 roci cya chastina mista nalichuvala blizko 3400 zhiteliv RoztashuvannyaBronovici Veliki mezhuyut z pivnochi z Toni kordon prohodit vzdovzh potoku Sudol zi shodu z Krovodzha pol Krowodrza kordon prohodit po sogodnishnij vul Stahevicha ul Stachiewicza z pivdnya z Lobzovom i Bronovici Mali mezha prohodit po sogodnishnij vul Radzikovskogo ul Radzikowskiego iz zahodu z Modlnichkoyu Golovni vulici vul Ojcovska ul Ojcowska vul Helmonskogo ul Chelmonskiego vul Na Polyah ul Na Polach vul Stavova ul Stawowa IstoriyaZakladene na Vrozhnij Gori na pivnichnij zahid vid centru Krakova Bronovici Veliki Bronowice Wielkie kolishnye selo na dorozi cherez Zabezhuv do Sileziyi yake spochatku nalezhalo benediktinskomu monastiryu v Tinci U 1274 r tineckij abat Kosma za zgodoyu Boleslava V Chestnogo dozvoliv krakivskim mishanam Genriku ta Gerardu zakripiti selo za pravom Sredzkih i nadav jogo kostelu sv Georgiya na Vaveli Pershimi silskimi administratorami Bronovic buli krakivski mishani Ditmar i Kristian U 1464 1472 rokah starostoyu sela buv Yezhi Kesling starosta vishogo sudu nimeckogo prava v Korolivskomu zamku v Krakovi zavdyaki yakomu korol Kazimir IV Yagellonchik peredav selu Magdeburzke pravo Selo kapituli kolegiati sv Georgiya v Krakovi v rajoni Proshovice Krakivskogo voyevodstva v kinci XVI stolittya U 1561 roci vidbuvsya podil mizh Bronovicyami Duzhimi ta Bronovicyami Malimi natomist 1562 roku korol Zigmunt Avgust pidtverdiv peredachu bronovickogo kanonikatu v kolegiati sv Georgiya na korist Krakivskoyi akademiyi yakij selo nalezhalo dvisti rokiv U XVIII stolitti v seli prozhivalo ponad 300 zhiteliv i bulo blizko 55 budinkiv panskij dvir mlin i 2 shinki U rezultati universitetskoyi reformi provedenoyi v 1777 1786 rokah Gugonom Kollontayem u seli bulo skasovano kriposne pravo a zemlyu peredali v orendu miscevim selyanam Vnaslidok tretogo podilu Bronovice Velike opinilosya pid vladoyu Avstriyi a v 1815 roci vono stalo chastinoyu Krakivskoyi respubliki i bulo yiyi chastinoyu do 1846 roku koli pislya krahu Krakivskogo povstannya Avstrijska imperiya aneksuvala Krakivsku respubliku U 1878 roci v Bronovicyah bula stvorena shkola U 1882 roci sadibu pridbav Yan Vladislav Fisher yakij pobuduvav eklektichnij palac i privatnu kaplicyu sho zaraz ye presviteriyem parafiyalnogo kostelu sv Franciska Assizkogo sho datuyetsya 1895 rokom Parafiya zvedena v 1909 roci bula dovirena reformatoram kostel zbudovano na osnovi kaplici Fishera Togo zh roku sho j parafiya bulo osvyacheno cvintar na Vrozhnij Gori Pasternik 19 zhovtnya 1910 roku Bronovici Veliki bulo vklyucheno do Krakova yak 36 a kadastrova dilnicya U 1976 1980 rr kostel rozbudovano proekt Antonij Mazur U 1989 roci pri kosteli bula stvorena Visha seminariya Ordenu Brativ Menshih Franciskanciv U 1954 roci v urbanizovanih Bronovicyah rozmistili kafedru farmakologiyi Polskoyi akademiyi nauk a v 1955 1957 rokah zveli kompleks budivel Institutu yadernoyi fiziki EtimologiyaNazva Bronowice pohodit vid imeni nimeckogo licarya Bruno abo vid imeni tineckogo abata z 12 stolittya Krim nazvi Bronowice isnuvali takozh taki nazvi yak Bronowicze Brunowicze Theutonicalis vikoristovuvalosya pid chas sudovogo procesu provedenogo v korolivskomu zamku Vavel u 1415 roci Wronyewicze Bronowice Wielkie takozh zgaduvalosya yak Bronowice Duze Bronowice Wyzsze abo Bronowice Gorne Pam yatkiBronovickij cvintar misce pohovannya bagatoh vidatnih predstavnikiv gromadskogo ta kulturnogo zhittya Cvintar holernikiv roztashovane na perehresti vulic Pyaskova ta Helmonskogo Vin buv zasnovanij u 1707 1710 rokah koli v Bronovici Veliki vid chumi pomerlo 180 osib Vin sluzhiv she bagato raziv pid chas nastupnih epidemij holeri ta vispi v 1837 1848 1855 1866 1872 1886 i 1892 rokah Figura z dvoh postatej Pridorozhnya figura na nevisokomu kam yanomu postamenti na Pasterniku Na krayu vijskovogo poligonu pri derzhavnij dorozi 79 kilka rokiv tomu stoyala figura dvuh postatej sho stoyali spinoyu do spini Pershij Bogorodicya v skladchastij rizi iz zaliznim mechem bolyu v grudyah a drugij ogolenij Hristos iz ternovim vincem na golovi iz zaliznoyu trostinoyu v ruci v tipi Ecce Homo Tochnij rik stvorennya nevidomij ale vvazhayetsya sho povstala u XVIII stolitti Cyu figuru opisali etnograf Oskar Kolberg u 1871 roci ta istorik mistectva Stanislav Tomkovich u praci Raciborovice u 1906 roci ta v Portfolio konservatoriv Zahidnoyi Galichini u 1909 roci U 2014 roci vidrestavrovanu skulpturu perevezli do nadvislyanskogo etnografichnogo parku u Vigelzuvi Znahoditsya v skanseni bilya istorichnogo kostelu z Richuva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Kaplici Kaplicya z obrazom Materi Bozhoyi Snizhnoyi roztashovana na perehresti vulic Budrisuv ta Ojcovska Povtsala v 1830 roci jmovirno sporudili yak votivnu zhertvu pislya zakinchennya epidemiyi holeri Nini shoroku na svyato Bozhogo Tila do svyatini prihodit procesiya Hram Neporochnoyi Materi Bozhoyi roztashovanij na vulici Ojcovskij vin buv zvedenij v 1905 roci Hram bagatoh svyatih roztashovana v kinci vulici Budrisuv Svoyeyu nazvoyu vin zobov yazanij shesti kartinam sho jogo prikrashayut povstav v 1925 roci Palac Fishera pobudovanij naprikinci 19 stolittya Yanom Vladislavom Fisherom potim prodanij Geleni Benisovij druzhini profesora ekonomiki Yagellonskogo universitetu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v palaci mistivsya gurtozhitok U 1950 h rokah palac stav vlasnistyu Polskoyi akademiyi nauk sogodni v nomu roztashovuyetsya viddil farmakologiyi Polskoyi akademiyi nauk Palac Rutkovskih pobudovanij u 1926 roci za proektom Yuzefa Galenzovskogo profesora Akademiyi krasnih mistectv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vlasniki zdavali palac v orendu Polskij akademiyi nauk a potim prodali Nini tut roztashovuyetsya viddil fitohimiyi Polskoyi akademiyi nauk Pohrusche Podchruscie kazemat sklad boyepripasiv pobudovanij Avstro Ugorskoyu imperiyeyu na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni buv chastinoyu fortu Pasternik Fortu 43a Podchruscie Vila pid Gachkami Willa pod Gackami takozh zvana yaponskim palacom perebudovana na pochatku XX stolittya novim vlasnikom Vincentiyem Lepkovskim yakij kupiv villu u Yana Fishera Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na villi inodi zupinyavsya Yuzef Pilsudskij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na villi znajshli pritulok bagato lyudej nezalezhno vid pohodzhennya politichnih perekonan chi religiyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni villu prodala rodina Lepkovskih U 1991 roci jogo pridbali chernici Nini u villi diye dityachij sadok SogodennyaBronovici Veliki Istorichna chastina roztashovana na teritoriyi obmezhenij vulicyami Yasnogurskoyu ta Radzikovskogo ta vijskovim poligonom Pasternik Protyagom kilkoh rokiv vin planomirno rozshiryuvavsya novi vulici Hoza Dzielna Pejzazowa Waleczna zavdyaki svoyemu privablivomu roztashuvannyu blizkij dostup do centru Nova Guta poruch z dorogami na Katovice Vroclav Olkush Bitom ta na aeroport v Balice legkij dostup do torgovih centriv Galeria Bronowice velikoformatnih magaziniv Castorama Ikea Makro Obi Witek s Leroy Merlin a takozh zavdyaki takim perevagam yak bezpeka tisha ta velikij obshar zelenih zon Tenchinskij landshaftnij park Bronovici Veliki Shid Novij zhitlovij masiv pobudovanij na pochatku 1990 h rokiv v rajoni vulic Konrada Yasnogurskoyi ta Stelmahova Ostannim chasom vin shvidko rozshiryuyetsya vulicyami Helmonskogo Chelmonskiego Stelmahuv Stelmachow Pyaskova Piaskowa Pasternik Zhitlovij masiv buduyetsya na vulici Pasternika v rajoni vijskovogo poligonu Pasternika Protyagom shesti rokiv na teritoriyi plosheyu ponad 7 gektariv planuyetsya zvesti 40 dvo ta tripoverhovih budinkiv zagalnoyu kilkistyu 670 kvartir plosheyu vid 46 do 90 kvadratnih metriv InfrastrukturaOsvita i sport Pochatkova shkola No51 im Stanislava Vispyanskogo Krakivska biblioteka filiya 17 vul Ojcuv 27 Futbolne pole Bronovickogo KS Nauka Doslidnij institut agrarnogo universitetu Institut farmakologiyi Polskoyi akademiyi nauk vul Smyentna 12 Institut yadernoyi fiziki Polskoyi akademiyi nauk vul Radzikovskogo 152 u 1958 roci tut zapustili pershij u Polshi ciklotron Religijni miscya Franciskanskij kostel sv Stigmativ sv Franciska Assizkogo sadiba parafiyi razom z monastirem i Vishoyu seminariyeyu oo Francishkanuv vul Ojcovska 1 Bronovickij cvintar vul Pasternik 40 Zal Carstva Svidkiv Yegovi zbori v Krakovi Azori Krovodzha Lobzuv vul Na Polyah 36a Inshe kilka novih zhitlovih kompleksiv torgovi ob yekti Castorama Galeria Bronowicka Auchan IKEA Makro Cash and Carry OBIKomunikaciya Transport Do Bronowice Wielkie mozhna distatisya na avtobusah MPK Krakow na liniyah 114 120 168 210 230 238 248 258 268 278 501 611 Po mezhi zhitlovogo masivu prohodit nacionalna doroga na Katovice ta Vroclav avtomagistral A4 Krim togo mizh Bronowice Wielkie ta Bronowice Wielkie Wschod ye nacionalna doroga 94 u napryamku Olkush Olkusz SportBronovickij KS Bronowicki Sports Club klub buv zasnovanij u 1946 roci z iniciativi Yana Filipovskogo Yana Stachnika Antoniya Sikori Yana Kozinackogo ta Yana Kelkovicha yak Robitnichij Sportivnij Klub RKS Bronowicki u krakivskomu Bronovice Velikomu U klubi okrim dvoh sportivnih sekcij futbolu ta nastilnogo tenisu bez uchasti v zmagannyah dovgo i aktivno pracyuvala teatralna sekciya Krim togo klub takozh brav uchast v organizaciyi festivaliv yaki periodichno provodilisya v lisi Benisa na vulici Smyetna Sadiba klubu znahoditsya za adresoyu vul Ojcovska a sportivnij majdanchik na vul Yasnogurska Na danij moment klub maye futbolnu sekciyu v S klasi Krakova grupa 2 GalereyaRondo Ofyar Katini vul Yasnogurska Ulica Jasnogorska Zabudova zhitlova na vul Helmonskogo vul Eliasha Radzikovskogo Ulica Walerego Eliasza Radzikowskiego vul Zigmutovska Ulica Zygmuntowska PrimitkiWojewodztwo krakowskie w drugiej polowie XVI wieku Cz 2 Komentarz indeksy Warszawa 2008 s 101 Unikatowy zabytek na Pasterniku nie przetrwa kolejnej zimy Procitovano 10 listopada 2021 Unikatowa zabytkowa figura uratowana dzieki determinacji lokalnych spolecznikow Procitovano 10 listopada 2021 Konserwatorzy ratuja cenna rzezbe o dwoch glowach Procitovano 10 listopada 2021 Skansen Wygielzow Procitovano 10 listopada 2021 1 Adam Strzalkowski Pol wieku krakowskiego cyklotronu U120 MPK Krakow