Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Надвіслянський етнографічний парк пол Nadwiślański Park Etnograficzny назва заснованого в 1968 році в селі Виґелзув гмін

Надвіслянський етнографічний парк

Надвіслянський етнографічний парк

Надвіслянський етнографічний парк (пол. Nadwiślański Park Etnograficzny) — назва, заснованого в 1968 році в селі Виґелзув гміни Бабиці ( Хшановський повіт ), малопольського воєводства скансену, де були зібрані та представлені для публіки зразки дерев’яної архітектури західних краківців, характерні для околиць Кракова . Західні краковічани - етнографічна група, що проживає на території від Бохні, через околиці Кракова, Прошовіце, Освенцим, Вадовіце, Олкуш, Мєхув, Хшанув, до річки Пшемша, що становить кордон з Верхньою Сілезією.

Надвіслянський етнографічний паркimage50°04′35″ пн. ш. 19°26′25″ сх. д. / 50.07640000002777469° пн. ш. 19.44030000002777925° сх. д. / 50.07640000002777469; 19.44030000002777925ТипмузейКраїнаimage Республіка ПольщаРозташуванняВиґелзувЗасновано1968Сайтmnpe.pl
image
image
Надвіслянський етнографічний парк (Польща)
image Надвіслянський етнографічний парк у Вікісховищі

Рішення про створення скансену було прийнято завдяки ініціативі краківських етнографів та мистецтвознавців, у т.ч. тодішній воєводського консерватора пам’яток у Кракові д-р Ганна Пєньковська та проф. Тадеуш Хшановський .

Етнографічний парк у Виґелзуві розташований біля підніжжя гори Ліповець, де збереглися руїни однойменного замку. До кінця 2006р скансен і руїни замку Липовець перебували під управлінням Музею в Хшанові, а з 1 січня 2007 року стали частиною новоствореної установи під назвою Музей – Надвислянський етнографічний парк у Виґелзуві та Липовецький замок - заклад культури Малопольського воєводства. 31 грудня 2011 р. рішенням Міністра культури та національної спадщини музей внесено до Державного реєстру музеїв під номером 104. З 18 січня 2023 року заклад має назву Музей Західної Малопольщі у Виґелзуві .

Об'єкти

У 2012 році на терені скансену було 25 експонатів:

  1. Будинок із Хшанова 1804 р., характерний для передміської містечкової архітектури. У кімнаті кухні розміщена виставка гончарних виробів, що демонструє умови життя та праці родини гончара І половини ХХ століття.
  2. Будинок з Альверні 1825 р., типовий для містечкової ринкової забудови.
  3. Корчма, реконструкція корчми в Минозі середини ХІХ століття.
  4. Колодязь з Александровіце з II половини ХІХ століття.
  5. Одноповерхове панське зерносховище (шпихір) з Косцельца 1798 р. для зберігання зерна, борошна, круп і гороху. Всередині зерносховища розміщено характерний для традиційного селянського господарства інвентар та знаряддя праці: рало, плуг, колоски плуга, граблі, вила, транспортний інвентар – тартак, ходаки, «лада» для різання листя, решета, ваги для соломи та сіна, бочки для капусти, різаки, ємності для зерна (бочки солом'яні та видовбані бочки, скрині клепані).
  6. Модринова хата сільського адміністратора (солтиса) М. Марчевка з Пшегині Духовни 1862 р. з оригінальним внутрішнім оздобленням.
  7. Зерносховище з Ґебултува І половини ХІХ ст з хутора сестер візитанцій.
  8. Олійниця з Домброви Шляхецької з II половини XIX ст., перебудована в 1902 р., з оригінальними знаряддями для видобутку нафти.
  9. Кузня з Лішок з II половини ХІХ століття, з дахом з димовими отворами та стріхою над входом.
  10. Хата подільської родини Джиждржиків з Подольша 1862 р., середньозаможна, з експозицією «Благословенна в бурмістровому домі» та «Стара побутова техніка», в коморі є хлібна піч та знаряддя для випікання хліба: діжа, віник, кляр, лопата, форми для формування хліба. У кухні є набір засобів для прання, прасування та прасування.
  11. Восьмикутна стодола з Пшецішува з II половини ХІХ століття. Додатковою привабливістю є експонати, якими можуть скористатися відвідувачі: цепи, лопатки, ходи.
  12. Хата із Пшецішува 1837 року з виставкою «У школі наших дідусів і бабусь» та обладнанням для обробки льону та майстернею з лозоплетіння.
  13. Восьмикутна стодола з Кашува середини ХІХ століття.
  14. Свинарник з Кашува.
  15. Хата із Плязи кінця ХІХ ст., бідна, у котрій є господарство травників та майстерня пошиття кошиків із соснового кореня.
  16. Хата з Розкохова 1813 р., що являє собою однокорпусну загроду, що з’єднує спільним дахом житлову частину та стайню. В хаті є майстерня з лиття свічок.
  17. Восьмигранна стодола на плебанії з Регуліце середини ХІХ століття.
  18. Млин із Садків другої половини ХІХ століття з курником.
  19. Загрода зі Станятків 1855 р., у формі чотирикутника із закритим подвір'ям посередині. Всередині знаходяться спорядження для риболовлі, прес для виготовлення гребінців з рогів, інструменти для скручування мотузок. Також діє виставка під назвою «Краківське весілля».
  20. Стодола із Станятків з II половини ХІХ століття.
  21. Костел з Ричува з початку XVII ст., зрубна конструкція, в готичному стилі, з оригінальним оздобленням, поліхромною стелею та стінами 1930-х років. Щороку на рубежі серпня та вересня у дерев'яній церкві проходить Фестиваль камерної та органної музики.
  22. Дзвіниця тривоги з Нової Гури 1778 року
  23. Двір з Дрогані 1730 року заможної дворянської родини – це найбільша споруда скансену. У музейній частині експонується виставка «Помешкання заможної шляхетської родини». Експозиція складається з п’яти кімнат: вітальні, дамської кімнати, кімнати мешканців, спальні та кабінету господаря.
  24. Зерносховище з Бобрека .

Крім того, музей під відкритим небом включає:

  • вулики з колод зі стовбурів товстих дерев, поширені в регіоні надвислянським,
  • дзвін для Ангела Господнього з Розкохова з II половини ХІХ століття,
  • Хреста Страстей Божих із Любожиці біля с Краків від II половини ХІХ століття
  • амфітеатр загальною площею 730 м², зал може вмістити близько 500 осіб.

Галерея

Дивись також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Надвіслянський етнографічний парк

Примітки

  1. [1], Sewery Udziela, "Krakowiacy" 
  2. Skansen, Muzeum Nadwiślański Park Etnograficzny w Wygiełzowie i Zamek Lipowiec (pl-PL)
  3. Zmiana nazwy Muzeum, Muzeum Małopolski Zachodniej w Wygiełzowie (pl-PL)
  4. Rozpoczęto przenosiny spichlerza z Bobrka. (pl-PL)

Посилання

  • Фільм про скансен
  • Офіційний сайт музею

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nadvislyanskij etnografichnij park pol Nadwislanski Park Etnograficzny nazva zasnovanogo v 1968 roci v seli Vigelzuv gmini Babici Hshanovskij povit malopolskogo voyevodstva skansenu de buli zibrani ta predstavleni dlya publiki zrazki derev yanoyi arhitekturi zahidnih krakivciv harakterni dlya okolic Krakova Zahidni krakovichani etnografichna grupa sho prozhivaye na teritoriyi vid Bohni cherez okolici Krakova Proshovice Osvencim Vadovice Olkush Myehuv Hshanuv do richki Pshemsha sho stanovit kordon z Verhnoyu Sileziyeyu Nadvislyanskij etnografichnij park50 04 35 pn sh 19 26 25 sh d 50 07640000002777469 pn sh 19 44030000002777925 sh d 50 07640000002777469 19 44030000002777925TipmuzejKrayina Respublika PolshaRoztashuvannyaVigelzuvZasnovano1968Sajtmnpe plNadvislyanskij etnografichnij park Polsha Nadvislyanskij etnografichnij park u Vikishovishi Rishennya pro stvorennya skansenu bulo prijnyato zavdyaki iniciativi krakivskih etnografiv ta mistectvoznavciv u t ch todishnij voyevodskogo konservatora pam yatok u Krakovi d r Ganna Pyenkovska ta prof Tadeush Hshanovskij Etnografichnij park u Vigelzuvi roztashovanij bilya pidnizhzhya gori Lipovec de zbereglisya ruyini odnojmennogo zamku Do kincya 2006r skansen i ruyini zamku Lipovec perebuvali pid upravlinnyam Muzeyu v Hshanovi a z 1 sichnya 2007 roku stali chastinoyu novostvorenoyi ustanovi pid nazvoyu Muzej Nadvislyanskij etnografichnij park u Vigelzuvi ta Lipoveckij zamok zaklad kulturi Malopolskogo voyevodstva 31 grudnya 2011 r rishennyam Ministra kulturi ta nacionalnoyi spadshini muzej vneseno do Derzhavnogo reyestru muzeyiv pid nomerom 104 Z 18 sichnya 2023 roku zaklad maye nazvu Muzej Zahidnoyi Malopolshi u Vigelzuvi Ob yektiU 2012 roci na tereni skansenu bulo 25 eksponativ Budinok iz Hshanova 1804 r harakternij dlya peredmiskoyi mistechkovoyi arhitekturi U kimnati kuhni rozmishena vistavka goncharnih virobiv sho demonstruye umovi zhittya ta praci rodini gonchara I polovini HH stolittya Budinok z Alverni 1825 r tipovij dlya mistechkovoyi rinkovoyi zabudovi Korchma rekonstrukciya korchmi v Minozi seredini HIH stolittya Kolodyaz z Aleksandrovice z II polovini HIH stolittya Odnopoverhove panske zernoshovishe shpihir z Koscelca 1798 r dlya zberigannya zerna boroshna krup i gorohu Vseredini zernoshovisha rozmisheno harakternij dlya tradicijnogo selyanskogo gospodarstva inventar ta znaryaddya praci ralo plug koloski pluga grabli vila transportnij inventar tartak hodaki lada dlya rizannya listya resheta vagi dlya solomi ta sina bochki dlya kapusti rizaki yemnosti dlya zerna bochki solom yani ta vidovbani bochki skrini klepani Modrinova hata silskogo administratora soltisa M Marchevka z Pshegini Duhovni 1862 r z originalnim vnutrishnim ozdoblennyam Zernoshovishe z Gebultuva I polovini HIH st z hutora sester vizitancij Olijnicya z Dombrovi Shlyaheckoyi z II polovini XIX st perebudovana v 1902 r z originalnimi znaryaddyami dlya vidobutku nafti Kuznya z Lishok z II polovini HIH stolittya z dahom z dimovimi otvorami ta strihoyu nad vhodom Hata podilskoyi rodini Dzhizhdrzhikiv z Podolsha 1862 r serednozamozhna z ekspoziciyeyu Blagoslovenna v burmistrovomu domi ta Stara pobutova tehnika v komori ye hlibna pich ta znaryaddya dlya vipikannya hliba dizha vinik klyar lopata formi dlya formuvannya hliba U kuhni ye nabir zasobiv dlya prannya prasuvannya ta prasuvannya Vosmikutna stodola z Pshecishuva z II polovini HIH stolittya Dodatkovoyu privablivistyu ye eksponati yakimi mozhut skoristatisya vidviduvachi cepi lopatki hodi Hata iz Pshecishuva 1837 roku z vistavkoyu U shkoli nashih didusiv i babus ta obladnannyam dlya obrobki lonu ta majsterneyu z lozopletinnya Vosmikutna stodola z Kashuva seredini HIH stolittya Svinarnik z Kashuva Hata iz Plyazi kincya HIH st bidna u kotrij ye gospodarstvo travnikiv ta majsternya poshittya koshikiv iz sosnovogo korenya Hata z Rozkohova 1813 r sho yavlyaye soboyu odnokorpusnu zagrodu sho z yednuye spilnim dahom zhitlovu chastinu ta stajnyu V hati ye majsternya z littya svichok Vosmigranna stodola na plebaniyi z Regulice seredini HIH stolittya Mlin iz Sadkiv drugoyi polovini HIH stolittya z kurnikom Zagroda zi Stanyatkiv 1855 r u formi chotirikutnika iz zakritim podvir yam poseredini Vseredini znahodyatsya sporyadzhennya dlya ribolovli pres dlya vigotovlennya grebinciv z rogiv instrumenti dlya skruchuvannya motuzok Takozh diye vistavka pid nazvoyu Krakivske vesillya Stodola iz Stanyatkiv z II polovini HIH stolittya Kostel z Richuva z pochatku XVII st zrubna konstrukciya v gotichnomu stili z originalnim ozdoblennyam polihromnoyu steleyu ta stinami 1930 h rokiv Shoroku na rubezhi serpnya ta veresnya u derev yanij cerkvi prohodit Festival kamernoyi ta organnoyi muziki Dzvinicya trivogi z Novoyi Guri 1778 roku Dvir z Drogani 1730 roku zamozhnoyi dvoryanskoyi rodini ce najbilsha sporuda skansenu U muzejnij chastini eksponuyetsya vistavka Pomeshkannya zamozhnoyi shlyahetskoyi rodini Ekspoziciya skladayetsya z p yati kimnat vitalni damskoyi kimnati kimnati meshkanciv spalni ta kabinetu gospodarya Zernoshovishe z Bobreka Krim togo muzej pid vidkritim nebom vklyuchaye vuliki z kolod zi stovburiv tovstih derev poshireni v regioni nadvislyanskim dzvin dlya Angela Gospodnogo z Rozkohova z II polovini HIH stolittya Hresta Strastej Bozhih iz Lyubozhici bilya s Krakiv vid II polovini HIH stolittya amfiteatr zagalnoyu plosheyu 730 m zal mozhe vmistiti blizko 500 osib GalereyaBudinok z Alverni Kolodyaz z Aleksandrovice Budinok iz Hshanova Dvir z Drogani Vosmikutna stodola z Pshecishuva Hata soltisa z Pshegini Duhovni Olijnicya z Dombrovi Shlyaheckoyi Kuznya z Lishok Hata iz Plyazi Plebaniya z Bechina Vosmikutna stodola z KashuvaDivis takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nadvislyanskij etnografichnij park Lipovec zamok Lipoveckij zapovidnikPrimitki 1 Sewery Udziela Krakowiacy Skansen Muzeum Nadwislanski Park Etnograficzny w Wygielzowie i Zamek Lipowiec pl PL Zmiana nazwy Muzeum Muzeum Malopolski Zachodniej w Wygielzowie pl PL Rozpoczeto przenosiny spichlerza z Bobrka pl PL PosilannyaFilm pro skansen Oficijnij sajt muzeyu

Дата публікації:
Топ