49°01′56″ пн. ш.30°53′46″ сх. д. / 49.03222° пн. ш. 30.89611° сх. д. / 49.03222; 30.89611Координати: 49°01′56″ пн. ш.30°53′46″ сх. д. / 49.03222° пн. ш. 30.89611° сх. д. / 49.03222; 30.89611
Перші згадки про поселення, яке належало до , зустрічаються в історичних документах за 1633 рік.
Протягом 1648 — 1670-х років Вільховець входив до складу Білоцерківського полку української держави Військо Запорозьке. До «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» вписано 100 осіб козацького стану, що мешкали в Вільховці. Він був тоді сотенним містечком. Вільховецьким сотником був тоді Степан Лунченко.
У грудні 1653 року у Вільховці зупинялися російські посли Р. Стрешньов та М. Бредихін, які їхали до Переяслава на зустріч з Богданом Хмельницьким.
За даними початку 1654 р. у Вільховці жило 158 осіб козацького стану і 158 осіб міщанського стану. Вільховецьким сотником 1653—1654 рр. був Мартин Шафраненко. Містечко було обнесено двома стоячими острогами, які мали одну проїзну вежу з ворітьми та ще 4 воріт. У містечку було 2 залізні пищалі у станках на колесах поміром у 2 гривні та 18 залізних гаківниць поміром у пів-гривні. У містечку була соборна церква святого Миколая Чудотворця і менші церкви Успіння Богородиці і Святої Трійці.
У 1650-х рроках маєтком у Вільховці володів Данило Виговський, на що отримав підтвердження своїх прав від Короля польського 30.05.1659. Під час правління Гетьмана Павла Тетері жителі Вільховця стали учасниками подій протипольського повстання 1664—1665 рр. У лютому 1664 р. через Вільховець, прямуючи до Білої Церкви проходило повстанське військо Дмитра Сулими (Сулимки) і до нього приєдналося багато вільхівчан. Після поразки повстанців військо Гетьмана Павла Тетері та допоміжне військо Себастяна Маховського з Речі Посполитої у березні 1664 р. взяли Вільховець в облогу. В ніч з 16 (26) на 17 (27) березня1664 року біля Вільховця поляки розстріляли без суду і слідства колишнього Гетьмана Івана Виговського, звинувативши його у причетності до повстанців. На початку квітня 1664 р. Гетьманові Павлу Тетері і Себастянові Маховському довелося зняти облогу з Вільхівця й вирушити на оборону Чигирина, загрожуваного повстанцями.
Події 1660-х та першої половини 1670-х років привели до знелюднення Вільховця та припинення існування Вільховецької сотні.
Під час Чигиринських походів турецько-татарських загарбників на Правобережну Україну 1677—1678 років місто Вільховець було пограбоване і зруйноване, багато жителів загинуло або потрапило в полон. В історичних джерелах 18 століття про нього немає й згадок.
19 століття
Протягом 17 — 19 століть Вільхівцем володіли князі й графиЯблоновські, Браницькі та Потоцькі. 1816 року тут проживало 2580 чоловік. У 1843 році у Вільховці на місці старої гуральні було розпочато будівництво цукрового заводу, який у жовтні наступного року став до ладу. Технічне оснащення заводу було примітивне: дві різки (водяна й силова), чотири гідравлічні преси. Застосовувалася тут праця кріпаків, які жили в дерев'яних бараках, побудованих поблизу цукроварні. Умови праці на заводі були тяжкими. Власник не дбав про охорону праці, робочий день тривав 12-14 годин на добу, а плата була мізерною. З 1860 року цукрозавод працював на паровій тязі й мав вже 8 гідравлічних пресів, що дало змогу збільшити випуск продукції до 18 625 пудів цукру-піску на рік. З промислових підприємств діяли ще дві цегельні, які належали Потоцькому. Основним заняттям населення Вільховця було землеробство. Напередодні селянської реформи селяни користувалися лише орною землею: піші по 6, тяглі по 12 моргів на двір (морг — 0,5 десятин). У селі налічувалося 513 дворів, де проживало 3776 жителів.
Під час проведення реформи 1861 року поміщик виділив для викупу селянам гірші, здебільшого непридатні для господарського використання землі. Тяглові двори, яких було 95, одержали по 8 десятин польової землі, піші, 314 дворів, — по 4 десятини, 104 господарства зовсім не мали польового наділу. За передані у володіння 3253 десятини землі селяни, відповідно до закону від 30 червня 1863 року, зобов'язані були виплачувати щорічно по 3 карбованці 30 копійок за кожну десятину польової землі протягом 49 років. Або — відробляти повинність — 80 днів на рік, з них у літній період 48, у зимовий — 32 дні.
Селяни Вільхівця виступили проти тяжких умов викупу. Так, волосний суд 23 вересня 1864 року, а потім Київська палата кримінального суду 21 квітня 1866 року судили Й. Г. Муленка, М. П. Олефіренка, М. Д. Кривошию та Т. Й. Оксененка за підбурювання селян до несплати викупних платежів. Піднімалися на боротьбу і робітники цукрозаводу. Зокрема, 14 жовтня 1888 року припинили роботу 70 чоловік. Приводом до страйку стала видача робітникам недоброякісних харчів. Робітники побили прикажчиків, підрядників і відмовилися працювати. 59 чоловік виїхали за місцем свого проживання до Гайсинського повітуПодільської губернії.
Внаслідок низького рівня агротехніки, використання несортового насіння, врожаї на селянських землях були низькі. Вони становили пересічно 50-55 пудів (800—880 кг) з десятини. Неврожай 1892 року привів до ще гіршого становища селян. Вони змушені були телеграфувати київському губернатору, щоб дозволив їм відпустити частину зерна з існуючих запасів хліба.
Жорстоке поміщицьке гноблення, голод і злиді селян активізували їхні виступи проти соціально-економічних утисків у 90-х роках. У порубці поміщицького лісу, вчиненій в січні 1893 року селянами Вільхівця, брало участь понад 300 чоловік. Це було їхньою помстою здирщикам за вчинені кривди. Так, коли наглядачі пана Потоцького захопили селянську худобу на землях економії, обурені селяни вирубали дерева в панському парку. Порубки набули такого масового характеру, що поліція і навіть ескадрон бузьких драгунів, який квартирував у селі, не могли припинити дії селян. Київський віце-губернатор 8 лютого 1893 року просив департамент поліції відрядити до Вільхівця драгунський полк, що перебував у Звенигородці. Силою зброї порубки було припинено, а винних суворо покарано. В червні 1893 року Київська судова палата в Умані за опір приставу засудила 10 жителів Вільхівця, у тому числі 7 жінок, до позбавлення всіх майнових прав. Крім того, суд постановив ув'язнити жінок у тюрмі на півтора року, а чоловіків віддати до арештантських рот на такий же термін.
20 століття
Економічне становище селян залишалося тяжким. Найкращі(?) землі належали поміщикам, церкві й «куркулям». 1900 року з 5394 десятин землі, що була у Вільхівці, 2103 десятини належало Потоцькому, 83 — церквам, 3208 — селянам, яких у 1027 дворах проживало 5378 чоловік. Тривало дальше розорення бідняцьких господарств. Поступово бідняки перетворювалися у наймитів, основним джерелом існування яких був продаж своєї робочої сили в економіях, на цукрових заводах, на відхожих промислах в Херсонській губернії.
На Вільховецькому цукрозаводі працювало 418 робітників (391 чоловік та 27 жінок), на цегельному заводі — 10 робітників. Крім заводу, у селі було 4 водяних 122 вітряні млини, 4 кузні. Як і на всіх капіталістичних підприємствах, тут начебто панувала жорстока міфічна експлуатація. На початку XX століття середній щоденний заробіток майстрового на цукровому заводі становив 1,5 карбованця, робітника — 50 копійок. Для порівняння: готовий одяг можна було придбати за цінами: свитка — за 3–12 руб, шапка з барана — 2 руб., шапка 75 коп., кашкет — 50 коп., полотняна сорочка 1–3 руб., полотняні штани — від 75 коп. до 1 руб. 50 коп. На ярмарках пару чобіт продавали по ціні 2–10 руб., пару черевиків — 1–2 руб. На базарах продавали: простий віз 8–20 руб., окований віз — 15–20 руб., сани — 4–6 руб., простий візок без оковування — 8–12 руб., окований візок — 15–20 руб. Ложка на базарі коштувала від 2 коп. до 6 коп. На базарах малу бочку продавали по 40–90 коп., бочку — 90 коп. — 10 руб., відро — 12–30 коп. Найдешевший буханець хліба коштував п'ять копійок, кілограм картоплі — дві-три копійки. М'ясо — 30–35 копійок за кілограм, яблуко — дві-три копійки штука. Сорочка чи штани — близько карбованця, чоботи — близько п'яти карбованців. Плата за невелику квартиру — 75– 300 карбованців на рік. Не кращі умови праці існували і в економіях, яких у селі було дві. Доводилося працювати по 12 — 14 годин на добу. Заробітна плата одного робітника дорівнювала — для поденних 25-30 копійок, для постійних 35-40 копійок на день.
Гострого характеру набув аграрний рух під час революції 1905—1907 років, що викликало репресії з боку влади. Так, у січні 1906 року антипоміщицький виступ вільховецьких селян придушили спеціально викликані сюди війська. У листопаді 1907 року за агітацію серед селян проти царського самодержавства заарештовано селянина Ф. П. Шкільного.
Після столипінської реформи ще більше посилився процес класового розшарування селянства. За даними 1912 року, з 1004 господарств 54 — зовсім не мали землі, 227 мали менше однієї десятини, 339 — від 1 до 3, 363 — від 3 до 10 десятин. У той же час 21 заможне господарство володіло 272 десятинами землі. Більшість дворів була безкінною.
Не кращим було й соціально-побутове становище вільхівців. У селі існували аптека та лікарня з однією приймальною кімнатою, де працювало три фельдшери. 1858 року в маленькому церковному будинку відкрито однокласну парафіяльну школу. Через десять років тут побудовано нове приміщення для школи, де навчалося 80 учнів. У 1912 році почала працювати земська двокласна школа. Але ці заклади не могли охопити всіх дітей, тому більшість населення лишалася неписьменною.
Під час першої світової війни багато жителів Вільхівця мобілізували на фронт. У селян реквізували коней і продукти харчування для армії. Війна зовсім підірвала економіку селянських господарств. Сотні(?) сімей втратили годувальників, діти залишилися напівсиротами.
Визвольні змагання
Радянську владу проголошено тут у лютому 1918 року. Створений ревком розподіляв між біднотою конфісковану поміщицьку і церковну землі, худобу та сільськогосподарський реманент з економій. 3емля наділялася селянам за нормою 0,5 десятини на їдця.
На початку березня 1918 року село було окуповане німецькими військами.
У грудні1918 року Вільховець опинився під владою Директорії, але 4 березня1919 року село захопили частини 1-ї Української Радянської дивізії. Радянська влада в селі була відновлена, та ненадовго. В серпні до Вільхівця ввійшли білогвардійські війська, потім — загони Гризла. Наприкінці грудня 1919 року Червона армія за участю партизанів остаточно захопила село.
Перші роки радянської окупації
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та роках.
1920 року стали до ладу цукровий і цегельний заводи. 1923 року організувалося сільськогосподарське кредитне товариство.
У листопаді 1920 року Вільховець став волосним центром Звенигородського повітуКиївської губернії. 7 березня 1923 село стало центром Вільховецького району. 27 березня 1925 центр Вільховецького району перенесений з с. Вільхівця до м. Рижанівки, Вільховецький район перейменований на Рижанівський.
У вересні 1925 року у селі організовано товариство спільного обробітку землі «Промінь».
1929 року в селі діяло 9 ТСОЗів, які на кінець наступного року об'єдналися в чотири сільськогосподарські артілі: «Жовтень», імені Леніна, імені Ворошилова та імені Шевченка.
Під час голодомору в 1933 році за неповними даними померло 106 осіб, з них 68 дітей (найбільше на кутках Новостройка, Вовча, Пустовійтівка). За спогадами жителя села Благодатного Федора Михайловича, цілі сім'ї вмирали від голоду, зокрема сім'я Мудрого Павла, яка складалася з сина, батька, матері та чотирьох дочок вся вимерла, і як Максим, старший син, свою сестру ніс на плечах до цвинтаря, та й сам упав. Померлих від голоду звозили возом і ховали.
З 29 липня1941 року по 5 березня1944 року село було окуповане німецькими військами. За цей час було вивезено до Німеччини, а значить врятовано від насильницької сталінської мобілізації, 478 місцевих жителів.
4 лютого 1944 року війська Червоної армії окупували Вільховець, але вже 20 лютого німецькі війська прорвавши кільце Корсунь-Шевченківського оточення, знову заволоділи селом. Остаточне відвоювання села відбулося військами 2-го Українського фронту5 березня. В боях за село загинуло 548 (!)воїнів Червоної армії. Всі вони поховані в п'яти велетенських братських могилах, на яких встановлено пам'ятники.
800 мешканців села брали участь у боях Другої світової війни, 750 нагороджені орденами й медалями.
Повоєнні роки
В 1944 році вступив до ладу цукрозавод. В серпні1950 року внаслідок об'єднання артілей в селі створено два колгоспи «Жовтень» та імені Леніна. В 1959 році вони були об'єднані в один — імені Леніна, який обробляв 6 тисяч га землі і мав м'ясо-зерново-буряковий напрямок.
Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі працював сільмаг, 13 магазинів, лікарня на 50 ліжок, медамбулаторія, аптека, фельдшерсько-акушерський пункт, середня і восьмирічна школи, будинок культури, 6 бібліотек з загальним фондом понад 25 тисяч книг.
У селі Вільховець розвивається малий і середній бізнес, є фермерські господарства, сільськогосподарське підприємство, два відділення зв'язку, філія ощадного банку, низка магазинів.
Михалевський Анатолій Васильович (1926—1990) — український науковець і педагог. Першим в Україні створив математичний діафільм «Парабола в природі і техніці» та інші екранні засоби, що вийшли масовими тиражами.
Сиротенко Сергій Васильович (1977—2017) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Погруддя Героя України В. М. Чорновола. с. Вільховець Звенигородський район, Черкаська область. Автор Владислав Демйон. 2017 р. В ніч на 23 травня 2018 р. було зруйновано пам'ятник і викрадено бронзове погруддя.Музей-садиба
. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 31 серпня 2020.
. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 21 грудня 2007.
maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
Головний архів Давніх актів у Варшаві, ф. Вільнянський господарський архів, оп. Головне управління майна і справ Августа потоцького, спр. 159, арк. 1-3.
Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: Видавництво «Стікс-Ко», 2007
Vilhove c selo v Ukrayini u Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti centr silskoyi radi Naselennya 3 048 cholovik 2001 selo Vilhovec Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zvenigorodskij rajon Rada Vilhovecka silska rada Kod KATOTTG UA71020130030086156 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane 1633 Naselennya 3 048 Teritoriya 73 12 km Plosha 1 3274 km Gustota naselennya 2296 22 osib km Poshtovij indeks 20260 20262 Telefonnij kod 380 4740 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 56 pn sh 30 53 46 sh d 49 03222 pn sh 30 89611 sh d 49 03222 30 89611 Koordinati 49 01 56 pn sh 30 53 46 sh d 49 03222 pn sh 30 89611 sh d 49 03222 30 89611 Serednya visota nad rivnem morya 190 m Vodojmi richki Popivka ta Malinivka Vidstan do oblasnogo centru 95 2 fizichna km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zvenigorodka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi s Vilhovec Karta Vilhovec Vilhovec Mapa Vilhovec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vilhovec Roztashovane na richkah Popivci ta Malinivci za 8 km na pivdennij zahid vid rajonnogo centru mista Zvenigorodka ta za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Zvenigorodka Na okolici sela v urochishi Vakanec znajdeno zalishki poselen tripilskoyi kulturi ta skifskogo chasu Istoriya17 stolittya Pershi zgadki pro poselennya yake nalezhalo do zustrichayutsya v istorichnih dokumentah za 1633 rik Protyagom 1648 1670 h rokiv Vilhovec vhodiv do skladu Bilocerkivskogo polku ukrayinskoyi derzhavi Vijsko Zaporozke Do Reyestru Vijska Zaporozkogo 1649 roku vpisano 100 osib kozackogo stanu sho meshkali v Vilhovci Vin buv todi sotennim mistechkom Vilhoveckim sotnikom buv todi Stepan Lunchenko U grudni 1653 roku u Vilhovci zupinyalisya rosijski posli R Streshnov ta M Bredihin yaki yihali do Pereyaslava na zustrich z Bogdanom Hmelnickim Za danimi pochatku 1654 r u Vilhovci zhilo 158 osib kozackogo stanu i 158 osib mishanskogo stanu Vilhoveckim sotnikom 1653 1654 rr buv Martin Shafranenko Mistechko bulo obneseno dvoma stoyachimi ostrogami yaki mali odnu proyiznu vezhu z voritmi ta she 4 vorit U mistechku bulo 2 zalizni pishali u stankah na kolesah pomirom u 2 grivni ta 18 zaliznih gakivnic pomirom u piv grivni U mistechku bula soborna cerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya i menshi cerkvi Uspinnya Bogorodici i Svyatoyi Trijci U 1650 h rrokah mayetkom u Vilhovci volodiv Danilo Vigovskij na sho otrimav pidtverdzhennya svoyih prav vid Korolya polskogo 30 05 1659 Pid chas pravlinnya Getmana Pavla Teteri zhiteli Vilhovcya stali uchasnikami podij protipolskogo povstannya 1664 1665 rr U lyutomu 1664 r cherez Vilhovec pryamuyuchi do Biloyi Cerkvi prohodilo povstanske vijsko Dmitra Sulimi Sulimki i do nogo priyednalosya bagato vilhivchan Pislya porazki povstanciv vijsko Getmana Pavla Teteri ta dopomizhne vijsko Sebastyana Mahovskogo z Rechi Pospolitoyi u berezni 1664 r vzyali Vilhovec v oblogu V nich z 16 26 na 17 27 bereznya 1664 roku bilya Vilhovcya polyaki rozstrilyali bez sudu i slidstva kolishnogo Getmana Ivana Vigovskogo zvinuvativshi jogo u prichetnosti do povstanciv Na pochatku kvitnya 1664 r Getmanovi Pavlu Teteri i Sebastyanovi Mahovskomu dovelosya znyati oblogu z Vilhivcya j virushiti na oboronu Chigirina zagrozhuvanogo povstancyami Podiyi 1660 h ta pershoyi polovini 1670 h rokiv priveli do znelyudnennya Vilhovcya ta pripinennya isnuvannya Vilhoveckoyi sotni Pid chas Chigirinskih pohodiv turecko tatarskih zagarbnikiv na Pravoberezhnu Ukrayinu 1677 1678 rokiv misto Vilhovec bulo pograbovane i zrujnovane bagato zhiteliv zaginulo abo potrapilo v polon V istorichnih dzherelah 18 stolittya pro nogo nemaye j zgadok 19 stolittya Protyagom 17 19 stolit Vilhivcem volodili knyazi j grafi Yablonovski Branicki ta Potocki 1816 roku tut prozhivalo 2580 cholovik U 1843 roci u Vilhovci na misci staroyi guralni bulo rozpochato budivnictvo cukrovogo zavodu yakij u zhovtni nastupnogo roku stav do ladu Tehnichne osnashennya zavodu bulo primitivne dvi rizki vodyana j silova chotiri gidravlichni presi Zastosovuvalasya tut pracya kripakiv yaki zhili v derev yanih barakah pobudovanih poblizu cukrovarni Umovi praci na zavodi buli tyazhkimi Vlasnik ne dbav pro ohoronu praci robochij den trivav 12 14 godin na dobu a plata bula mizernoyu Z 1860 roku cukrozavod pracyuvav na parovij tyazi j mav vzhe 8 gidravlichnih presiv sho dalo zmogu zbilshiti vipusk produkciyi do 18 625 pudiv cukru pisku na rik Z promislovih pidpriyemstv diyali she dvi cegelni yaki nalezhali Potockomu Osnovnim zanyattyam naselennya Vilhovcya bulo zemlerobstvo Naperedodni selyanskoyi reformi selyani koristuvalisya lishe ornoyu zemleyu pishi po 6 tyagli po 12 morgiv na dvir morg 0 5 desyatin U seli nalichuvalosya 513 dvoriv de prozhivalo 3776 zhiteliv Pid chas provedennya reformi 1861 roku pomishik vidiliv dlya vikupu selyanam girshi zdebilshogo nepridatni dlya gospodarskogo vikoristannya zemli Tyaglovi dvori yakih bulo 95 oderzhali po 8 desyatin polovoyi zemli pishi 314 dvoriv po 4 desyatini 104 gospodarstva zovsim ne mali polovogo nadilu Za peredani u volodinnya 3253 desyatini zemli selyani vidpovidno do zakonu vid 30 chervnya 1863 roku zobov yazani buli viplachuvati shorichno po 3 karbovanci 30 kopijok za kozhnu desyatinu polovoyi zemli protyagom 49 rokiv Abo vidroblyati povinnist 80 dniv na rik z nih u litnij period 48 u zimovij 32 dni Selyani Vilhivcya vistupili proti tyazhkih umov vikupu Tak volosnij sud 23 veresnya 1864 roku a potim Kiyivska palata kriminalnogo sudu 21 kvitnya 1866 roku sudili J G Mulenka M P Olefirenka M D Krivoshiyu ta T J Oksenenka za pidburyuvannya selyan do nesplati vikupnih platezhiv Pidnimalisya na borotbu i robitniki cukrozavodu Zokrema 14 zhovtnya 1888 roku pripinili robotu 70 cholovik Privodom do strajku stala vidacha robitnikam nedobroyakisnih harchiv Robitniki pobili prikazhchikiv pidryadnikiv i vidmovilisya pracyuvati 59 cholovik viyihali za miscem svogo prozhivannya do Gajsinskogo povitu Podilskoyi guberniyi Vnaslidok nizkogo rivnya agrotehniki vikoristannya nesortovogo nasinnya vrozhayi na selyanskih zemlyah buli nizki Voni stanovili peresichno 50 55 pudiv 800 880 kg z desyatini Nevrozhaj 1892 roku priviv do she girshogo stanovisha selyan Voni zmusheni buli telegrafuvati kiyivskomu gubernatoru shob dozvoliv yim vidpustiti chastinu zerna z isnuyuchih zapasiv hliba Zhorstoke pomishicke gnoblennya golod i zlidi selyan aktivizuvali yihni vistupi proti socialno ekonomichnih utiskiv u 90 h rokah U porubci pomishickogo lisu vchinenij v sichni 1893 roku selyanami Vilhivcya bralo uchast ponad 300 cholovik Ce bulo yihnoyu pomstoyu zdirshikam za vchineni krivdi Tak koli naglyadachi pana Potockogo zahopili selyansku hudobu na zemlyah ekonomiyi obureni selyani virubali dereva v panskomu parku Porubki nabuli takogo masovogo harakteru sho policiya i navit eskadron buzkih draguniv yakij kvartiruvav u seli ne mogli pripiniti diyi selyan Kiyivskij vice gubernator 8 lyutogo 1893 roku prosiv departament policiyi vidryaditi do Vilhivcya dragunskij polk sho perebuvav u Zvenigorodci Siloyu zbroyi porubki bulo pripineno a vinnih suvoro pokarano V chervni 1893 roku Kiyivska sudova palata v Umani za opir pristavu zasudila 10 zhiteliv Vilhivcya u tomu chisli 7 zhinok do pozbavlennya vsih majnovih prav Krim togo sud postanoviv uv yazniti zhinok u tyurmi na pivtora roku a cholovikiv viddati do areshtantskih rot na takij zhe termin 20 stolittya Ekonomichne stanovishe selyan zalishalosya tyazhkim Najkrashi zemli nalezhali pomishikam cerkvi j kurkulyam 1900 roku z 5394 desyatin zemli sho bula u Vilhivci 2103 desyatini nalezhalo Potockomu 83 cerkvam 3208 selyanam yakih u 1027 dvorah prozhivalo 5378 cholovik Trivalo dalshe rozorennya bidnyackih gospodarstv Postupovo bidnyaki peretvoryuvalisya u najmitiv osnovnim dzherelom isnuvannya yakih buv prodazh svoyeyi robochoyi sili v ekonomiyah na cukrovih zavodah na vidhozhih promislah v Hersonskij guberniyi Na Vilhoveckomu cukrozavodi pracyuvalo 418 robitnikiv 391 cholovik ta 27 zhinok na cegelnomu zavodi 10 robitnikiv Krim zavodu u seli bulo 4 vodyanih 122 vitryani mlini 4 kuzni Yak i na vsih kapitalistichnih pidpriyemstvah tut nachebto panuvala zhorstoka mifichna ekspluataciya Na pochatku XX stolittya serednij shodennij zarobitok majstrovogo na cukrovomu zavodi stanoviv 1 5 karbovancya robitnika 50 kopijok Dlya porivnyannya gotovij odyag mozhna bulo pridbati za cinami svitka za 3 12 rub shapka z barana 2 rub shapka 75 kop kashket 50 kop polotnyana sorochka 1 3 rub polotnyani shtani vid 75 kop do 1 rub 50 kop Na yarmarkah paru chobit prodavali po cini 2 10 rub paru cherevikiv 1 2 rub Na bazarah prodavali prostij viz 8 20 rub okovanij viz 15 20 rub sani 4 6 rub prostij vizok bez okovuvannya 8 12 rub okovanij vizok 15 20 rub Lozhka na bazari koshtuvala vid 2 kop do 6 kop Na bazarah malu bochku prodavali po 40 90 kop bochku 90 kop 10 rub vidro 12 30 kop Najdeshevshij buhanec hliba koshtuvav p yat kopijok kilogram kartopli dvi tri kopijki M yaso 30 35 kopijok za kilogram yabluko dvi tri kopijki shtuka Sorochka chi shtani blizko karbovancya choboti blizko p yati karbovanciv Plata za neveliku kvartiru 75 300 karbovanciv na rik Ne krashi umovi praci isnuvali i v ekonomiyah yakih u seli bulo dvi Dovodilosya pracyuvati po 12 14 godin na dobu Zarobitna plata odnogo robitnika dorivnyuvala dlya podennih 25 30 kopijok dlya postijnih 35 40 kopijok na den Gostrogo harakteru nabuv agrarnij ruh pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv sho viklikalo represiyi z boku vladi Tak u sichni 1906 roku antipomishickij vistup vilhoveckih selyan pridushili specialno viklikani syudi vijska U listopadi 1907 roku za agitaciyu sered selyan proti carskogo samoderzhavstva zaareshtovano selyanina F P Shkilnogo Pislya stolipinskoyi reformi she bilshe posilivsya proces klasovogo rozsharuvannya selyanstva Za danimi 1912 roku z 1004 gospodarstv 54 zovsim ne mali zemli 227 mali menshe odniyeyi desyatini 339 vid 1 do 3 363 vid 3 do 10 desyatin U toj zhe chas 21 zamozhne gospodarstvo volodilo 272 desyatinami zemli Bilshist dvoriv bula bezkinnoyu Ne krashim bulo j socialno pobutove stanovishe vilhivciv U seli isnuvali apteka ta likarnya z odniyeyu prijmalnoyu kimnatoyu de pracyuvalo tri feldsheri 1858 roku v malenkomu cerkovnomu budinku vidkrito odnoklasnu parafiyalnu shkolu Cherez desyat rokiv tut pobudovano nove primishennya dlya shkoli de navchalosya 80 uchniv U 1912 roci pochala pracyuvati zemska dvoklasna shkola Ale ci zakladi ne mogli ohopiti vsih ditej tomu bilshist naselennya lishalasya nepismennoyu Pid chas pershoyi svitovoyi vijni bagato zhiteliv Vilhivcya mobilizuvali na front U selyan rekvizuvali konej i produkti harchuvannya dlya armiyi Vijna zovsim pidirvala ekonomiku selyanskih gospodarstv Sotni simej vtratili goduvalnikiv diti zalishilisya napivsirotami Vizvolni zmagannya Radyansku vladu progolosheno tut u lyutomu 1918 roku Stvorenij revkom rozpodilyav mizh bidnotoyu konfiskovanu pomishicku i cerkovnu zemli hudobu ta silskogospodarskij remanent z ekonomij 3emlya nadilyalasya selyanam za normoyu 0 5 desyatini na yidcya Na pochatku bereznya 1918 roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami U grudni 1918 roku Vilhovec opinivsya pid vladoyu Direktoriyi ale 4 bereznya 1919 roku selo zahopili chastini 1 yi Ukrayinskoyi Radyanskoyi diviziyi Radyanska vlada v seli bula vidnovlena ta nenadovgo V serpni do Vilhivcya vvijshli bilogvardijski vijska potim zagoni Grizla Naprikinci grudnya 1919 roku Chervona armiya za uchastyu partizaniv ostatochno zahopila selo Pershi roki radyanskoyi okupaciyi Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1932 1933 ta rokah 1920 roku stali do ladu cukrovij i cegelnij zavodi 1923 roku organizuvalosya silskogospodarske kreditne tovaristvo U listopadi 1920 roku Vilhovec stav volosnim centrom Zvenigorodskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 7 bereznya 1923 selo stalo centrom Vilhoveckogo rajonu 27 bereznya 1925 centr Vilhoveckogo rajonu perenesenij z s Vilhivcya do m Rizhanivki Vilhoveckij rajon perejmenovanij na Rizhanivskij U veresni 1925 roku u seli organizovano tovaristvo spilnogo obrobitku zemli Promin 1929 roku v seli diyalo 9 TSOZiv yaki na kinec nastupnogo roku ob yednalisya v chotiri silskogospodarski artili Zhovten imeni Lenina imeni Voroshilova ta imeni Shevchenka Pid chas golodomoru v 1933 roci za nepovnimi danimi pomerlo 106 osib z nih 68 ditej najbilshe na kutkah Novostrojka Vovcha Pustovijtivka Za spogadami zhitelya sela Blagodatnogo Fedora Mihajlovicha cili sim yi vmirali vid golodu zokrema sim ya Mudrogo Pavla yaka skladalasya z sina batka materi ta chotiroh dochok vsya vimerla i yak Maksim starshij sin svoyu sestru nis na plechah do cvintarya ta j sam upav Pomerlih vid golodu zvozili vozom i hovali Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni v seli diyali serednya vosmirichna i pochatkova shkoli Druga svitova vijna Pam yatnik voyinam vizvolitelyam Z 29 lipnya 1941 roku po 5 bereznya 1944 roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami Za cej chas bulo vivezeno do Nimechchini a znachit vryatovano vid nasilnickoyi stalinskoyi mobilizaciyi 478 miscevih zhiteliv 4 lyutogo 1944 roku vijska Chervonoyi armiyi okupuvali Vilhovec ale vzhe 20 lyutogo nimecki vijska prorvavshi kilce Korsun Shevchenkivskogo otochennya znovu zavolodili selom Ostatochne vidvoyuvannya sela vidbulosya vijskami 2 go Ukrayinskogo frontu 5 bereznya V boyah za selo zaginulo 548 voyiniv Chervonoyi armiyi Vsi voni pohovani v p yati veletenskih bratskih mogilah na yakih vstanovleno pam yatniki 800 meshkanciv sela brali uchast u boyah Drugoyi svitovoyi vijni 750 nagorodzheni ordenami j medalyami Povoyenni roki V 1944 roci vstupiv do ladu cukrozavod V serpni 1950 roku vnaslidok ob yednannya artilej v seli stvoreno dva kolgospi Zhovten ta imeni Lenina V 1959 roci voni buli ob yednani v odin imeni Lenina yakij obroblyav 6 tisyach ga zemli i mav m yaso zernovo buryakovij napryamok Stanom na pochatok 70 h rokiv HH stolittya v seli pracyuvav silmag 13 magaziniv likarnya na 50 lizhok medambulatoriya apteka feldshersko akusherskij punkt serednya i vosmirichna shkoli budinok kulturi 6 bibliotek z zagalnim fondom ponad 25 tisyach knig SuchasnistNovobudovi sela Na sogodni v seli funkcionuyut dvi zagalnoosvitni shkoli dilnichna likarnya odna apteki dityachij sadok Budinok kulturi i odna biblioteka U seli Vilhovec rozvivayetsya malij i serednij biznes ye fermerski gospodarstva silskogospodarske pidpriyemstvo dva viddilennya zv yazku filiya oshadnogo banku nizka magaziniv U 2006 roci do Vilhovcya provedeno prirodnij gaz NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3006 98 63 rosijska 39 1 28 biloruska 1 0 03 bolgarska 1 0 03 inshi ne vkazali 1 0 03 Usogo 3048 100 Pam yatki prirodiLuki zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Gilkiv gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Obarivshinskij gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Vidomi lyudiV 1955 roci Vilhovecku serednyu shkolu iz zolotoyu medallyu zakinchiv ukrayinskij politik V yacheslav Chornovil V seli narodilis Lev Bikovskij 1895 1992 bibliograf bibliotekoznavec Lyubarskij Mikola Yakovich 18 travnya 1922 2000 Geroj Radyanskogo Soyuzu Mihalevskij Anatolij Vasilovich 1926 1990 ukrayinskij naukovec i pedagog Pershim v Ukrayini stvoriv matematichnij diafilm Parabola v prirodi i tehnici ta inshi ekranni zasobi sho vijshli masovimi tirazhami Sirotenko Sergij Vasilovich 1977 2017 pidpolkovnik posmertno Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Petro Timoshenko 1920 1984 ukrayinskij movoznavec Muzej sadiba Geroya Ukrayini V M ChornovolaPogruddya Geroya Ukrayini V M Chornovola s Vilhovec Zvenigorodskij rajon Cherkaska oblast Avtor Vladislav Demjon 2017 r V nich na 23 travnya 2018 r bulo zrujnovano pam yatnik i vikradeno bronzove pogruddya Muzej sadiba Muzej sadiba Pam yatnik V ChornovoluDzherelaVilhovec u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Vilhovec u Vikishovishi Posilannya Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Procitovano 31 serpnya 2020 Arhiv originalu za 29 bereznya 2008 Procitovano 21 grudnya 2007 maps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Golovnij arhiv Davnih aktiv u Varshavi f Vilnyanskij gospodarskij arhiv op Golovne upravlinnya majna i sprav Avgusta potockogo spr 159 ark 1 3 Kovalenko Sergij Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 1 K Vidavnictvo Stiks Ko 2007 Vossoedinenie Ukrainy s Rossiej t 3 stor 388 Stepankov V S Vigovskij Ivan Ostapovich 30 bereznya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 Kiyiv Naukova dumka 2003 s 502 503 Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj imperii t 3 SPb 1867 stor 637 ros doref Kiyivskij oblderzharhiv f 4 op 99 spr 1636 ark 1 20 Postanova VUCVK 309 vid 7 bereznya 1923 Pro administrativno teritoriyalnij podil Kiyivshini Postanova VUCVK i RNK USRR 109 vid 27 bereznya 1925 Pro zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Kiyivshini j Podillya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 14 bereznya 2008 Procitovano 27 bereznya 2008 Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
