Трактриса (від лат. trahere — тягнути) крива, по якій рухається об'єкт, якщо його тягнути по [en] за мотузку фіксованої довжини, якщо напрямок руху тягача є ортогональним до початкового положення мотузки та швидкість тягача нескінченно мала величина. Тому трактриса буде кривою погоні.
З геометричної точки зору трактрису визначають як трансцендентну криву, для якої довжина відрізка дотичної від точки дотику до точки перетину з фіксованою прямою є сталою величиною.
Ця крива була вперше описана Клодом Перро в 1670. Пізніше її досліджували Ісаак Ньютон (1676) і Християн Гюйгенс (1692).
Рівняння трактриси
Припустимо, об'єкт розташовано в точці (a,0) (або (4,0) як на малюнку, наведеному вище), а тягач знаходиться в початку координат, тоді довжиною мотузки a (4 на малюнку). Тягач починає рухатися уздовж осі y в додатному напрямку. У кожний момент руху мотузка буде дотичною до кривої y = y (x) описаного об'єкта, так що крива повністю визначається рухом тягача. Математично рух можна описати за допомогою диференціального рівняння:
з початковою умовою y (a) = 0, розв'язком якого є
Перша частина цього рішення також може бути записана, як
де arsech є оберненою гіперболічною функцією ареакосеканс.
Від'ємна гілка відповідає випадку, коли тягач переміщується у від'ємному напрямку від початку координат. Обидві гілки належать до трактриси та зустрічаються в особливій точці (a, 0).
Параметричний опис:
Визначення трактриси
Важливою ознакою трактриси є постійність відстані між точкою P на кривій та перетином дотичної в Р з асимптотою кривої.
Трактриса може бути розглянута в різні способи:
- Це геометричне місце точок центру гіперболічної спіралі при її розмотці (без ковзання) на прямій.
- Евольвента ланцюгової лінії, яка описує повністю гнучку, нееластичну, однорідну струну, прикріплену до двох точок, яку помістили у гравітаційне поле. Ланцюгова лінія задається рівнянням .
- Траєкторія, яка визначається серединою заднього моста автомобіля, який тягне канат з постійною швидкістю і в постійному напрямку (на початку руху перпендикулярного до автомобіля).
Функція має горизонтальні асимптоти. Крива симетрична щодо осі Y. Радіус кривини .
Поверхня обертання трактриси навколо своєї асимптоти (осі x), є псевдосферою. У 1868 році Еудженіо Бельтрамі вивчав псевдосферу, як поверхню постійної від'ємної гаусової кривини. Псевдосфера є локальною моделлю неевклідової геометрії. Ця ідея була здійснена Едвардом Казнером та Джеймсом Ньюменом у книзі «Математика та Уява», де вони показали іграшковий потяг, який перетягували за допомогою кишенькового годинника для створення трактриси.
Властивості трактриси
Площа, обмежена трактрисою і її асимптотою:
Довжина дуги, від точки (0 ; а) до довільної точки трактриси:
Радіус кривини:
Практичне застосування
В 1927 році була запатентована розробка — рупорний гучномовець, який заснований на припущенні, що фронт хвилі, яка проходить через рупор має сферичну форму з постійним радіусом. Ідея полягає в тому, щоб звести до мінімуму спотворення, викликані внутрішнім відбиттям звуку в рупорі. Отримана форма є поверхнею обертання трактриси.
Обчислювальні машини
- В жовтні та листопаді 1692 року Християн Гюйгенс описав три трактриси створені машинами.
- В 1693 році Лейбніц оприлюднив машину, яка, в теорії, може інтегрувати будь-яке диференціальне рівняння. Машина була тягової конструкції.
- В 1706 році побудував тягову машину для того, щоб реалізувати гіперболічну квадратуру.
- В 1729 році побудував тяговий пристрій, що дозволив накреслити логарифмічні функції.
Примітки
- Розробка рупорного гучномовця с. 4-5. (Передруковано з Wireless World, березень 1974)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tractrix |
- Едвард Казнер і Джеймс Ньюмен (1940) , стор. 141–143.
- J. Денніс Лоуренс (1972). Каталог спеціальних плоских кривих. Dover Publications. с. 5, 199. ISBN .
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Tractrix в архіві MacTutor (англ.)
- Tractrix на PlanetMath
- Famous curves on the plane. на PlanetMath
- Tractrix на MathWorld
- ЗДР карманного годинника Лейбніца на PHASER
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Traktrisa vid lat trahere tyagnuti kriva po yakij ruhayetsya ob yekt yaksho jogo tyagnuti po en za motuzku fiksovanoyi dovzhini yaksho napryamok ruhu tyagacha ye ortogonalnim do pochatkovogo polozhennya motuzki ta shvidkist tyagacha neskinchenno mala velichina Tomu traktrisa bude krivoyu pogoni Traktrisa z pochatkom v tochci 4 0 Z geometrichnoyi tochki zoru traktrisu viznachayut yak transcendentnu krivu dlya yakoyi dovzhina vidrizka dotichnoyi vid tochki dotiku do tochki peretinu z fiksovanoyu pryamoyu ye staloyu velichinoyu Cya kriva bula vpershe opisana Klodom Perro v 1670 Piznishe yiyi doslidzhuvali Isaak Nyuton 1676 i Hristiyan Gyujgens 1692 Rivnyannya traktrisiTraktrisa otrimana shtovhannyam ta peretyaguvannyam vidrizka Pripustimo ob yekt roztashovano v tochci a 0 abo 4 0 yak na malyunku navedenomu vishe a tyagach znahoditsya v pochatku koordinat todi dovzhinoyu motuzki a 4 na malyunku Tyagach pochinaye ruhatisya uzdovzh osi y v dodatnomu napryamku U kozhnij moment ruhu motuzka bude dotichnoyu do krivoyi y y x opisanogo ob yekta tak sho kriva povnistyu viznachayetsya ruhom tyagacha Matematichno ruh mozhna opisati za dopomogoyu diferencialnogo rivnyannya d y d x a 2 x 2 x displaystyle frac dy dx frac sqrt a 2 x 2 x z pochatkovoyu umovoyu y a 0 rozv yazkom yakogo ye y x a a 2 t 2 t d t a ln a a 2 x 2 x a 2 x 2 displaystyle y int x a frac sqrt a 2 t 2 t dt pm left a ln frac a sqrt a 2 x 2 x sqrt a 2 x 2 right Persha chastina cogo rishennya takozh mozhe buti zapisana yak a a r s e c h x a displaystyle a mathrm arsech frac x a de arsech ye obernenoyu giperbolichnoyu funkciyeyu areakosekans Vid yemna gilka vidpovidaye vipadku koli tyagach peremishuyetsya u vid yemnomu napryamku vid pochatku koordinat Obidvi gilki nalezhat do traktrisi ta zustrichayutsya v osoblivij tochci a 0 Parametrichnij opis x a ln tg t 2 cos t displaystyle x pm a cdot left ln operatorname tg frac t 2 cos t right y a sin t displaystyle y a cdot sin t Viznachennya traktrisiVazhlivoyu oznakoyu traktrisi ye postijnist vidstani mizh tochkoyu P na krivij ta peretinom dotichnoyi v R z asimptotoyu krivoyi Traktrisa mozhe buti rozglyanuta v rizni sposobi Ce geometrichne misce tochok centru giperbolichnoyi spirali pri yiyi rozmotci bez kovzannya na pryamij Evolventa lancyugovoyi liniyi yaka opisuye povnistyu gnuchku neelastichnu odnoridnu strunu prikriplenu do dvoh tochok yaku pomistili u gravitacijne pole Lancyugova liniya zadayetsya rivnyannyam y x a cosh x a displaystyle y x a operatorname cosh x a Trayektoriya yaka viznachayetsya seredinoyu zadnogo mosta avtomobilya yakij tyagne kanat z postijnoyu shvidkistyu i v postijnomu napryamku na pochatku ruhu perpendikulyarnogo do avtomobilya Funkciya maye gorizontalni asimptoti Kriva simetrichna shodo osi Y Radius krivini r a cot x y displaystyle r a operatorname cot x y Poverhnya obertannya traktrisi navkolo svoyeyi asimptoti osi x ye psevdosferoyu U 1868 roci Eudzhenio Beltrami vivchav psevdosferu yak poverhnyu postijnoyi vid yemnoyi gausovoyi krivini Psevdosfera ye lokalnoyu modellyu neevklidovoyi geometriyi Cya ideya bula zdijsnena Edvardom Kaznerom ta Dzhejmsom Nyumenom u knizi Matematika ta Uyava de voni pokazali igrashkovij potyag yakij peretyaguvali za dopomogoyu kishenkovogo godinnika dlya stvorennya traktrisi Vlastivosti traktrisiLancyugova liniya yak evolyuta traktrisi Plosha obmezhena traktrisoyu i yiyi asimptotoyu S p a 2 2 displaystyle S pi a 2 over 2 Dovzhina dugi vid tochki 0 a do dovilnoyi tochki traktrisi s l a ln sin t displaystyle s l a ln sin t Radius krivini R a ctg t displaystyle R a operatorname ctg t Evolyuta liniya sho oginaye normali y x a ch x a displaystyle y x a operatorname ch x a lancyugova liniya Praktichne zastosuvannyaV 1927 roci bula zapatentovana rozrobka rupornij guchnomovec yakij zasnovanij na pripushenni sho front hvili yaka prohodit cherez rupor maye sferichnu formu z postijnim radiusom Ideya polyagaye v tomu shob zvesti do minimumu spotvorennya viklikani vnutrishnim vidbittyam zvuku v rupori Otrimana forma ye poverhneyu obertannya traktrisi Obchislyuvalni mashiniV zhovtni ta listopadi 1692 roku Hristiyan Gyujgens opisav tri traktrisi stvoreni mashinami V 1693 roci Lejbnic oprilyudniv mashinu yaka v teoriyi mozhe integruvati bud yake diferencialne rivnyannya Mashina bula tyagovoyi konstrukciyi V 1706 roci pobuduvav tyagovu mashinu dlya togo shob realizuvati giperbolichnu kvadraturu V 1729 roci pobuduvav tyagovij pristrij sho dozvoliv nakresliti logarifmichni funkciyi PrimitkiRozrobka rupornogo guchnomovcya s 4 5 Peredrukovano z Wireless World berezen 1974 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tractrix Edvard Kazner i Dzhejms Nyumen 1940 stor 141 143 J Dennis Lourens 1972 Katalog specialnih ploskih krivih Dover Publications s 5 199 ISBN 0 486 60288 5 Dzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Tractrix v arhivi MacTutor angl Tractrix na PlanetMath Famous curves on the plane na PlanetMath Tractrix na MathWorld ZDR karmannogo godinnika Lejbnica na PHASER