Дніпро́вські ло́цмани — провідники суден через Дніпрові пороги у 1700-х-1932 роках.
Історичний огляд
Витоки лоцманства на Дніпрі пов'язують з існуванням Ненаситицької берегової охорони запорожців. Боплан в «Описі України» стверджує, що переправою через пороги займались козаки. 1656 року центром лоцманства став Кодак. У 1750-х роках за наказом Кошу до Кам'янки перевели частину запорожців, які мали забезпечувати проведення суден через Дніпрові пороги. Сімейний люд став селитися в слободі з 1770 р. Значення лоцманства особливо зросло з кінця XVIII ст., коли розвиток нових міст потребував доставки величезної кількості вантажів по Дніпру: потрібні були люди, які б проводили ці вантажі через пороги.
Після зруйнування Січі запорожці оселились у Кодаку та Половиці. Займались лоцманством за вільним наймом.
У зв'язку з будівництвом Херсона виникла потреба у перевезенні вантажів через пороги. 1778 року Азовська губернська канцелярія для цієї справи розпочала набір усіх охочих. 1785 року перші 42 чоловіка лоцманів зголосилися проводити казенні судна та плоти за встановлене жалування. 1787 р. лоцмани успішно провели порогами флотилію Катерини Другої, яка подорожувала до Криму. 1789 року за ініціативою Михайла Фалєєва розпочалось формування лоцманської організації, яку офіційно було затверджено указом князя Григорія Потьомкіна. До її складу увійшов 121 чоловік..
У XIX ст. всіх селян Кам'янки та Старих Кодаків від 20 до 60 років переведено у лоцманський стан та поділено на три «статті» залежно від кваліфікації. За лоцманів першої статті вважалися ті, що спеціалізуються на сплаві суден («судові»); друга стаття переправляла плоти («плотові»). Тільки ці дві статті були повноправними членами громади. Третя стаття («ученики») була прикріплена до певних лоцманів перших двох категорій як помічники. Пізніше зۥявилися ще дві категорії: «партійонні» та «дяді». Перші, як особливо досвідчені, прикріплялися власниками транспорту, що сплавлявся, до цілої партії суден. Других прикріпляли до молодих лоцманів, яким власники ще не довіряли.
У 1775-1846 роках лоцманські поселення несли державну повинність виконувати лоцманські та гідротехнічні роботи.
1809 року організація річкових лоцманів була передана Головному управлінню водяних і сухопутних сполучень.
1811 року вони стали обирати собі отамана, скарбника і писаря.
У 1811–1846 роках лоцмани переведені на державну службу, вступаючи на яку вони складали присягу.
У 1846–1879 роках дніпровські лоцмани користувались обмеженими правами самоврядування.
У 1879–1917 роках лоцманська організація існувала як професійна корпорація з підпорядкуванням міністерству шляхів сполучення.
У 1919–1926 роках лоцмани працювали у професійно-виробничих об'єднаннях та артілях.
Після введення в експлуатацію Дніпрогес у 1932 року і завершення шлюзування на Дніпрі лоцманство припинило існування. У часи Дніпробуду лоцмани займалися перевезенням будматеріалів та обслуговували численних туристів, які бажали востаннє побачити пороги.
Устрій лоцманської організації
Лоцмани тривалий час залишались залежним прошарком. Хоча вони були звільнені від рекрутських наборів (військової служби) й повинностей, тривалий час їх становище мало чим відрізнялося від кріпацького. Вони не могли залишати своїх сіл та за першою вимогою начальства мали кидати все (навіть під час жнив) й братися до своєї небезпечної роботи. Лоцманство урядом розглядалось як державна служба, на яку приймали після складання іспитів і присяги. Їхня діяльність регламентувалась Статутом купецького водоходства.
Лоцманська організація підпорядковувалась міністерству шляхів. На початку ХІХ ст. лоцмани отримали право на обмежене самоврядування, зберігши таким чином деякі риси козацького устрою: виборність старшини (отаман, скарбничий, писар) та самоврядування. Отаман, скарбник і писар, яких обирали на три роки, очолювали лоцманську контору (адміністрацію).
У 1850-х — 1879 роках до штату контори також входило близько 30 осіб, яких обирали або наймали для виконання біжучих справ: гамазейщики, отамани Лоцманської Кам'янки, Старих Кодаків, Широкого, Сурських Хуторів, їхні помічники і десятники, сторожі лоцманської церкви, візники, коваль та інші.
Найвищою владою був сход, який збирався мінімум двічі на рік перед навігацією (весною) і після її закінчення (восени). Існували чергові, надзвичайні, невідкладні сходи, а так само на вимогу міністерства шляхів сполучення. Усі важливі питання вирішувалися шляхом відкритого голосування.
З 1855 року з кожних 10 хат лоцмани обирали уповноваженого, який вирішував поточні справи.
У віданні Лоцманської контори Дніпровських порогів перебувало 4 поселення:
і 5 сільських громад Катеринославського повіту Катеринославської губернії. Адміністративним центром громади стало село Лоцманська Кам'янка. 1879 року була утворена Лоцмансько-Кам'янська волость Катеринославського повіту.
Лоцманські звичаї
Перед відчалюванням лоцмани іноді наймали молебень, щоб Бог благословив їх в дорогу. Але часто обмежувалось короткою молитвою на плоті. Усі ставали обличчям до схід сонця і або читали «Отче наш», або молились лоцманському патронові Миколаю-чудотворцю.
Поширеним був обряд «приливання дороги». Напередодні лоцмани на гроші хазяїна купували могорич, розстеляли на плоту рядно, розставляли на ньому горілку і закуску. Випивали вони, проголошуючи: «Пошли, Боже, нам щасливої путі!»
Під час вимушеного перепочинку у негоду лоцмани практикували «тушіння вітру», який «перетворювався на найбільшого ворога лоцманові». Для цієї мети вони купували у найближчій слободі горілку, порося чи барана або ловили сома, а потім «тушили вітер» за спільною трапезою.
Навчання лоцманів
Небезпечну професію здобували хлопці переважно з лоцманських родин. Із 16 років вони плавали «в прибавочних» (помічниками), а через рік-два після перевірки отаман давав дозвіл на лоцманування.
1879 року запровадили інститут наставництва. У помічниках потрібно було проходити 5-10 років. Тоді ж кандидати мали скласти іспит, який приймала комісія з представників місцевого річкового управління, лоцманської старшини та досвідчених лоцманів із кожного лоцманського села.
Вони мали досконало знати водні шляхи — Старий, Козацький або Запорізький і Новий «канавні» ходи Дніпра. За спогадами лоцманів, найбільше іспитова комісія задавали питання про назви «каміння і як, куди який камінь у руку». Якщо іспитник помилявся бодай на один камінь, його відправляли ще на один рік навчання. Іноді учні, які провалювали іспит по п'ять разів, завершували навчання у 28-30 років.
Лоцманський шлях через пороги
Шлях лоцманів обмежувався ділянкою в 66 км від Катеринослава до Кічкаса. Найдетальнішу картосхему лоцманського шляху від сучасного Дніпропетровська до Запоріжжя залишив Олексій Запорожець-Девлад (1885—1959), спадковий лоцман із села Лоцманська Кам'янка, письменник, діяч українського громадського емігрантського руху середини XX ст. На його схемі позначено 332 об'єкти: 9 порогів, 51 (забора), 137 каменів, 4 скелі, 53 острови, 4 допливи Дніпра, 33 населених пункти, 13 млинів («каменів, що усе перемелюють»), 10 гребель та каналів, 3 коси, 4 привальних місця, 2 ходових вири, 9 одиничних об'єктів інших типів.
1. О. Становий | 69. Забірка | 137. Камінь Копиця | 205. Ріг берега Бистрик |
Музей лоцманів
У Дніпропетровську у невеличкій кімнаті в будинку культури діє музей історії лоцманів та лоцманського ремесла. Заснував його останній лоцман Дніпрових порогів Григорій Омельченко, який свого часу товаришував з істориком Дмитром Яворницьким.. 2012 року активісти вимагали перейменувати на його честь вулицю, названу іменем одного з організаторів Голодомору, але ініціативу не втілили у життя.. Лише на підставі пакету законів про декомунізацію 2015 року у Дніпрі з'явилася вулиця імені Григорія Омельченка.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 16 вересня 2015.
- Иловайский А. С. Днепровские лоцманы. — Киев, 1910. — С. 3-15
- Козарь П. Лоцмани Дніпрових порогів // Матеріали до вивчення виробничих об'єднань. — Вип.1: Дніпровські лоцмани: Збірник Історико-філологічного відділу Української академії наук. — № 91. — К., 1929.
- Бойко А. До історії дніпровських лоцманів /Андрєєв В., Білівненко С., Бєлов О. та ін. Дніпровські лоцмани: нариси з історії та історіографії / голов. ред. В. Андрєєв. — Херсон: Вид-во ВНЗ «ХДМІ», 2012.
- Тарасенко Михайло. Плав через пороги / Дніпровські лоцмани: Збірник Історико-філологічного відділу Української академії наук. — № 91. — К., 1929.
- У Дніпропетровську відкрився музей лоцманів [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода. — 2013. —08.02.
- Дніпропетровськ не перейменовує вулиці імені організаторів Голодомору [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода. — 2012. —25.01.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
Джерела
- Омельченко Г.М. Спогади лоцмана порогів Дніпрових. — Дніпропетровськ: Січ, 1998.
- Олександр Афанасьєв-Чужбинський.
- До історії Дніпровських лоцманів [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] // Часопис «Південна Україна». — 1996. — № 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dnipro vski lo cmani providniki suden cherez Dniprovi porogi u 1700 h 1932 rokah Dniprovski starshi locmaniIstorichnij oglyadPorogi na Dnipri Vitoki locmanstva na Dnipri pov yazuyut z isnuvannyam Nenasitickoyi beregovoyi ohoroni zaporozhciv Boplan v Opisi Ukrayini stverdzhuye sho perepravoyu cherez porogi zajmalis kozaki 1656 roku centrom locmanstva stav Kodak U 1750 h rokah za nakazom Koshu do Kam yanki pereveli chastinu zaporozhciv yaki mali zabezpechuvati provedennya suden cherez Dniprovi porogi Simejnij lyud stav selitisya v slobodi z 1770 r Znachennya locmanstva osoblivo zroslo z kincya XVIII st koli rozvitok novih mist potrebuvav dostavki velicheznoyi kilkosti vantazhiv po Dnipru potribni buli lyudi yaki b provodili ci vantazhi cherez porogi Pislya zrujnuvannya Sichi zaporozhci oselilis u Kodaku ta Polovici Zajmalis locmanstvom za vilnim najmom U zv yazku z budivnictvom Hersona vinikla potreba u perevezenni vantazhiv cherez porogi 1778 roku Azovska gubernska kancelyariya dlya ciyeyi spravi rozpochala nabir usih ohochih 1785 roku pershi 42 cholovika locmaniv zgolosilisya provoditi kazenni sudna ta ploti za vstanovlene zhaluvannya 1787 r locmani uspishno proveli porogami flotiliyu Katerini Drugoyi yaka podorozhuvala do Krimu 1789 roku za iniciativoyu Mihajla Falyeyeva rozpochalos formuvannya locmanskoyi organizaciyi yaku oficijno bulo zatverdzheno ukazom knyazya Grigoriya Potomkina Do yiyi skladu uvijshov 121 cholovik U XIX st vsih selyan Kam yanki ta Starih Kodakiv vid 20 do 60 rokiv perevedeno u locmanskij stan ta podileno na tri statti zalezhno vid kvalifikaciyi Za locmaniv pershoyi statti vvazhalisya ti sho specializuyutsya na splavi suden sudovi druga stattya perepravlyala ploti plotovi Tilki ci dvi statti buli povnopravnimi chlenami gromadi Tretya stattya ucheniki bula prikriplena do pevnih locmaniv pershih dvoh kategorij yak pomichniki Piznishe zۥyavilisya she dvi kategoriyi partijonni ta dyadi Pershi yak osoblivo dosvidcheni prikriplyalisya vlasnikami transportu sho splavlyavsya do ciloyi partiyi suden Drugih prikriplyali do molodih locmaniv yakim vlasniki she ne doviryali Dniprovski providniki U 1775 1846 rokah locmanski poselennya nesli derzhavnu povinnist vikonuvati locmanski ta gidrotehnichni roboti 1809 roku organizaciya richkovih locmaniv bula peredana Golovnomu upravlinnyu vodyanih i suhoputnih spoluchen 1811 roku voni stali obirati sobi otamana skarbnika i pisarya U 1811 1846 rokah locmani perevedeni na derzhavnu sluzhbu vstupayuchi na yaku voni skladali prisyagu U 1846 1879 rokah dniprovski locmani koristuvalis obmezhenimi pravami samovryaduvannya U 1879 1917 rokah locmanska organizaciya isnuvala yak profesijna korporaciya z pidporyadkuvannyam ministerstvu shlyahiv spoluchennya U 1919 1926 rokah locmani pracyuvali u profesijno virobnichih ob yednannyah ta artilyah Pislya vvedennya v ekspluataciyu Dniproges u 1932 roku i zavershennya shlyuzuvannya na Dnipri locmanstvo pripinilo isnuvannya U chasi Dniprobudu locmani zajmalisya perevezennyam budmaterialiv ta obslugovuvali chislennih turistiv yaki bazhali vostannye pobachiti porogi Ustrij locmanskoyi organizaciyiMihajlivska cerkva u locmanskomu poselenni Stari Kodaki Dokladnishe Locmanska kontora Dniprovskih porogiv Locmani trivalij chas zalishalis zalezhnim prosharkom Hocha voni buli zvilneni vid rekrutskih naboriv vijskovoyi sluzhbi j povinnostej trivalij chas yih stanovishe malo chim vidriznyalosya vid kripackogo Voni ne mogli zalishati svoyih sil ta za pershoyu vimogoyu nachalstva mali kidati vse navit pid chas zhniv j bratisya do svoyeyi nebezpechnoyi roboti Locmanstvo uryadom rozglyadalos yak derzhavna sluzhba na yaku prijmali pislya skladannya ispitiv i prisyagi Yihnya diyalnist reglamentuvalas Statutom kupeckogo vodohodstva Locmanska organizaciya pidporyadkovuvalas ministerstvu shlyahiv Na pochatku HIH st locmani otrimali pravo na obmezhene samovryaduvannya zberigshi takim chinom deyaki risi kozackogo ustroyu vibornist starshini otaman skarbnichij pisar ta samovryaduvannya Otaman skarbnik i pisar yakih obirali na tri roki ocholyuvali locmansku kontoru administraciyu U 1850 h 1879 rokah do shtatu kontori takozh vhodilo blizko 30 osib yakih obirali abo najmali dlya vikonannya bizhuchih sprav gamazejshiki otamani Locmanskoyi Kam yanki Starih Kodakiv Shirokogo Surskih Hutoriv yihni pomichniki i desyatniki storozhi locmanskoyi cerkvi vizniki koval ta inshi Najvishoyu vladoyu buv shod yakij zbiravsya minimum dvichi na rik pered navigaciyeyu vesnoyu i pislya yiyi zakinchennya voseni Isnuvali chergovi nadzvichajni nevidkladni shodi a tak samo na vimogu ministerstva shlyahiv spoluchennya Usi vazhlivi pitannya virishuvalisya shlyahom vidkritogo golosuvannya Z 1855 roku z kozhnih 10 hat locmani obirali upovnovazhenogo yakij virishuvav potochni spravi U vidanni Locmanskoyi kontori Dniprovskih porogiv perebuvalo 4 poselennya Locmanska Kam yanka Stari Kodaki Shiroke Surski Hutori i 5 silskih gromad Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Administrativnim centrom gromadi stalo selo Locmanska Kam yanka 1879 roku bula utvorena Locmansko Kam yanska volost Katerinoslavskogo povitu Locmanski zvichayiMikolayivska kaplichka u Locmanskij Kam yanci poch HH st Locmanska kartoshema Shlyahi novij i starij dniprovimi porogami 1929 Pered vidchalyuvannyam locmani inodi najmali moleben shob Bog blagosloviv yih v dorogu Ale chasto obmezhuvalos korotkoyu molitvoyu na ploti Usi stavali oblichchyam do shid soncya i abo chitali Otche nash abo molilis locmanskomu patronovi Mikolayu chudotvorcyu Poshirenim buv obryad prilivannya dorogi Naperedodni locmani na groshi hazyayina kupuvali mogorich rozstelyali na plotu ryadno rozstavlyali na nomu gorilku i zakusku Vipivali voni progoloshuyuchi Poshli Bozhe nam shaslivoyi puti Pid chas vimushenogo perepochinku u negodu locmani praktikuvali tushinnya vitru yakij peretvoryuvavsya na najbilshogo voroga locmanovi Dlya ciyeyi meti voni kupuvali u najblizhchij slobodi gorilku porosya chi barana abo lovili soma a potim tushili viter za spilnoyu trapezoyu Navchannya locmanivNebezpechnu profesiyu zdobuvali hlopci perevazhno z locmanskih rodin Iz 16 rokiv voni plavali v pribavochnih pomichnikami a cherez rik dva pislya perevirki otaman davav dozvil na locmanuvannya 1879 roku zaprovadili institut nastavnictva U pomichnikah potribno bulo prohoditi 5 10 rokiv Todi zh kandidati mali sklasti ispit yakij prijmala komisiya z predstavnikiv miscevogo richkovogo upravlinnya locmanskoyi starshini ta dosvidchenih locmaniv iz kozhnogo locmanskogo sela Voni mali doskonalo znati vodni shlyahi Starij Kozackij abo Zaporizkij i Novij kanavni hodi Dnipra Za spogadami locmaniv najbilshe ispitova komisiya zadavali pitannya pro nazvi kaminnya i yak kudi yakij kamin u ruku Yaksho ispitnik pomilyavsya bodaj na odin kamin jogo vidpravlyali she na odin rik navchannya Inodi uchni yaki provalyuvali ispit po p yat raziv zavershuvali navchannya u 28 30 rokiv Locmanskij shlyah cherez porogiDokladnishe Dniprovi porogi Shlyah locmaniv obmezhuvavsya dilyankoyu v 66 km vid Katerinoslava do Kichkasa Najdetalnishu kartoshemu locmanskogo shlyahu vid suchasnogo Dnipropetrovska do Zaporizhzhya zalishiv Oleksij Zaporozhec Devlad 1885 1959 spadkovij locman iz sela Locmanska Kam yanka pismennik diyach ukrayinskogo gromadskogo emigrantskogo ruhu seredini XX st Na jogo shemi poznacheno 332 ob yekti 9 porogiv 51 zabora 137 kameniv 4 skeli 53 ostrovi 4 doplivi Dnipra 33 naselenih punkti 13 mliniv kameniv sho use peremelyuyut 10 grebel ta kanaliv 3 kosi 4 privalnih miscya 2 hodovih viri 9 odinichnih ob yektiv inshih tipiv Perelik porogiv kameniv ta inshih pereshkod 1 O Stanovij 2 Kosa Serebryana 3 Kamin Shorpilova Shitmo 4 O Staruha 5 O Strilicya 6 Skelya Muzichchina 7 O Kam yanuvatij 8 Kamin Vir 9 O Kodachok 10 Kodacke richishe j zabora 11 Kaminnya Troyani 12 Kamin Hodovij Vir 13 Zabora Bazhanova 14 Kaminnya Bliznyuki 15 Kamin Gorbatij 16 Kamin Shapochka 17 O Pugachiv 18 Zabora Pundikova 19 Kamin Chervivij 20 Kamin Bajduzhiv 21 Kanal Kodackogo porogu 22 Kamin Ploskij 23 Kaminnya Kucherevi 24 Kaminnya Vishniki 25 Kodackij mlin 26 Kamin Amvrosiv 27 Kamin Buk 28 Kamin Buk 29 Kamin Gluhij 30 Zabora Bondareva 31 Kamin Yaroshiv 32 Kamin Kopicya 33 Kamin Nosulin i zabora 34 Zabora Purisova 35 Vodyanij mlin br Purisiv 36 O Piskuvatij 37 Zabora Lyubimivska 38 O Yaciv 39 O Piskuvatij 40 Kaminnya Mishini 41 O O Nosulini 42 Zabora Chirin 43 Kosa Muravina 44 Zabora Nimecka 45 O Demeka Demka 46 O Surskij 47 Kamin Vir 48 Kamin Beziv 49 Greblya 50 Kamin Chavunnij 51 Kamin Buk 52 Kamin Rvanij 53 Kamin Kulik Vir 54 Kaminnya Garniceve 55 Zabora Kulikivska 56 Kamin Ploskij 57 O Kazennij 58 Kamin Bagatir 59 Kanal Lohanskogo porogu 60 O Lohanskij 61 Kamin Mir 62 Kamin Buciv 63 Zabirka 64 Kamin Perejma 65 Zabora Strilcha 66 Kamin Cherepaha 67 Kamin Bogatir 68 Zabora Chirin 69 Zabirka 70 Kamin Ryabij 71 Kamin Lisij 72 Hodovij Vir 73 Zabirka 74 Kamin Ploskij 75 Kamin Buk 76 Kamin Buk 77 Kamin Chornij 78 Kanal Dzvoneckogo porogu 79 Pristan Gola 80 Zabirka Gluha 81 Kamin Kobila 82 Kaminnya Loshata 83 Kamin Kopicya 84 Kamin Cerkovnij 85 O Piskuvatij 86 O Shulayiv 87 Kamin Serednyak 88 O Kizliv 89 Zabora Tyaginka 90 O Tkachiv 91 Zabora Tkacheva 92 Kaminnya Shevchiki 93 O O Dmitrovi 94 Kanal Rozchistka 95 Zabora Rakova 96 Kamin Smolyar 97 O Zelenij 98 Kamin Vir 99 Kamin Rakiv 100 Kamin Sluzhbi 101 Kamin Rvanij 102 Skelya Manastirko 103 Faliyivskij kanal 104 Kamin Gostrij 105 Kanal Nenasiteckogo porogu 106 Zabora Vasilivska 107 Kaminnya Rogate 108 Kamin Burgar 109 Peklo Pomijnicya Scikuha 110 Kamin Barinya 111 Kaminnya Golodayevi 112 O O Golodayevi 113 O Kazennij 114 Kamin Lisij 115 O Yevrejskij 116 Greblya 117 Kamin Buchok 118 Kaminnya Morozove 119 Kamin Pritichin 120 Kaminnya Ryadove 121 Zabora Storubleva 122 O Biliyiv 123 Zabora Vizireva 124 Kamin Shirokij 125 Kamin Sirij 126 Zabora Kolotnecha 127 Kamin Potajnij 128 Zabora Zelena 129 Zabora Kriva 130 Zabora Bila 131 Zabora Gluha 132 Zabirka 133 O Zelenij 134 Kaminnya Ryadovi Brati 135 Kamin Bilij 136 Kamin Ploskij 137 Kamin Kopicya 138 Zabora Prorizna 139 Kamin Kabanec 140 Zabora Gusina 141 Zabora Bojkova 142 Kamin Halyava 143 O Piskuvatij 144 Kosa Prorizna 145 Privalne misce 146 Kamin Danileyiv 147 O Donileyiv 148 O Lastivinij 149 Kamin Chortiv Dyadko 150 Privalne misce Skubove 151 Zabora Chortova 152 O Dubovij 153 Zabora Dubova 154 Kamin Perejma 155 O O Zeleni 156 Zabora Visoka 157 Kamin Serednyak 158 Kaminnya Ryadove 159 Kamin Shapochka Rizak 160 Kamin Kryachinij 161 Kaminnya Bezimenne 162 Kamin Kopicya 163 Prival Pukalo 164 Kam yanistij o Poltavka 165 Kamin Gushin 166 Kamin Draganiv 167 Kaminnya Balkove 168 Kaminnya Bliznyuki 169 Kamin Ploskij 170 Kanal Vovnigivskogo porogu 171 Kamin Groza 172 Zabirka Bila 173 Kamin Capriga 174 Zabirka 175 Kamin Mlinok 176 Kaminnya Kurochki 177 Zabora Rvana 178 Kamin Polskij 179 Kamin Sheremetiv 180 Kaminnya Tiri 181 Kamin Buk 182 Kanal Budilivskogo porogu 183 Privalne misce 184 Kaminnya Kolisniki 185 Kamin Chervonij 186 O Kancerovskij 187 Privalne misce 188 Zabora Kovbasina 189 Kaminnya Sluzhbi 190 Kamin Cherevko 191 Kamin Cherevchicya 192 O Bobriv 193 O Perun 194 Kamin Revun 195 Kamin Taran 196 O Tavolzhapij 197 Zabora Smolska 198 Kamin Orlinij 199 Kamin Kryachok 200 O Orlinij 201 Kamin Zolotij Vir 202 O Avramiv 203 Kaminnya Golovkove 204 O Spornij 205 Rig berega Bistrik 206 Kamin Fediv 207 O Klubukivskyaj 208 O Lozuvatij 209 Kamin Prasulin 210 Kamin Marchenkiv 211 Zobora Samolovina 212 Zabora Sklyana 213 O Bobriv 214 Kamin Potajnij 215 Kamin Kuzmichiv 216 O Kuhariv 217 Kamin Buciv 118 Kanal Lishnogo porogu 219 Kamin Buk 220 Kamin Ploskij 221 Kamin Lastivinij 222 Kamin Shvajchin 223 Kamin Popiv 224 O Lantuhivskij 225 Kamin Perejma 226 O Gavinij 227 Zabora Rizhok 228 Kamin Shapochka 229 O O Prusovi 230 Kaminnya Virki 231 Zabirka Chernyavska 232 Kaminnya Kornivikove 233 Kamin Prusiv 234 O Pohilij 235 Kamin Vir 236 Zabirka Bila 237 Zabirka Sirenka 238 Kamin Korabel 239 Kapal Vilnogo porogu 240 Kamin Mlinok 241 Kamin Buk 242 Kamin Zherebec 243 Kamin Ploskij 244 Kamin Kozirok 245 O Nimeckij 246 Kamin Buk 247 Kamin Buk 248 Vovche gorlo hid dlya plotiv 249 Za6opa Shkvarcheva protoka 250 O Shkvarchiv 251 O Kryachinij 252 Kamin Shinkar 253 Kamin Pavlovskij 254 Zabora Yavlena 255 O O Purisovi 256 Kaminnya Morguni 257 Zabora Privalna 258 O O Privalni 259 O Piskuvatij 260 Kamin Rozbijnik 261 Kamin Shkola 262 Kaminnya Suhojvanove 263 Kaminnya pidvodne Krucheni odmiti 264 Kaminnya Zeleni 265 Skeli Stovpi 266 Skelya Krislo carici Katerini 267 Kaminnya Stizhki 268 Kaminnya Skopceve 269 Skelya Sagajdachna 270 Skelya Durna Hmarina 271 Vorotya 272 O HorticyaMuzej locmanivU Dnipropetrovsku u nevelichkij kimnati v budinku kulturi diye muzej istoriyi locmaniv ta locmanskogo remesla Zasnuvav jogo ostannij locman Dniprovih porogiv Grigorij Omelchenko yakij svogo chasu tovarishuvav z istorikom Dmitrom Yavornickim 2012 roku aktivisti vimagali perejmenuvati na jogo chest vulicyu nazvanu imenem odnogo z organizatoriv Golodomoru ale iniciativu ne vtilili u zhittya Lishe na pidstavi paketu zakoniv pro dekomunizaciyu 2015 roku u Dnipri z yavilasya vulicya imeni Grigoriya Omelchenka Div takozhDniprovi porogi Ribalskij kurin na Dniprovih porogahPrimitki Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 16 veresnya 2015 Ilovajskij A S Dneprovskie locmany Kiev 1910 S 3 15 Kozar P Locmani Dniprovih porogiv Materiali do vivchennya virobnichih ob yednan Vip 1 Dniprovski locmani Zbirnik Istoriko filologichnogo viddilu Ukrayinskoyi akademiyi nauk 91 K 1929 Bojko A Do istoriyi dniprovskih locmaniv Andryeyev V Bilivnenko S Byelov O ta in Dniprovski locmani narisi z istoriyi ta istoriografiyi golov red V Andryeyev Herson Vid vo VNZ HDMI 2012 Tarasenko Mihajlo Plav cherez porogi Dniprovski locmani Zbirnik Istoriko filologichnogo viddilu Ukrayinskoyi akademiyi nauk 91 K 1929 U Dnipropetrovsku vidkrivsya muzej locmaniv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Radio Svoboda 2013 08 02 Dnipropetrovsk ne perejmenovuye vulici imeni organizatoriv Golodomoru 11 veresnya 2014 u Wayback Machine Radio Svoboda 2012 25 01 Arhiv originalu za 24 veresnya 2016 Procitovano 13 serpnya 2016 DzherelaOmelchenko G M Spogadi locmana porogiv Dniprovih Dnipropetrovsk Sich 1998 Oleksandr Afanasyev Chuzhbinskij Do istoriyi Dniprovskih locmaniv 8 sichnya 2017 u Wayback Machine Chasopis Pivdenna Ukrayina 1996 1