Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Риба льський курі нь 1 об єднання рибалок на Дніпрових порогах проіснували до 1928 1932 років Дністровському лимані та і

Рибальський курінь

Рибальський курінь

Риба́льський курі́нь — 1) об'єднання рибалок на Дніпрових порогах (проіснували до 1928–1932 років), Дністровському лимані та інших водоймах ; 2) легка рибацька будівля (див. курінь).

image
Рибалки на каюку. Вовнизький поріг на Дніпрі, 1920-ті роки (Національний заповідник «Хортиця»)
image
Рибальство на порогах, 1920-ті

Дослідження предмета

У 1928–1929 роках дослідження явища рибальства на Дніпрових порогах провела український етнограф Віра Білецька у складі Дніпробудівської археологічної експедиції під керівництвом академіка ВУАН Д. І. Яворницького. Однак у зв'язку з так званими «чистками» лав академічних наукових установ (ВУАК, ВУАН), в яких нібито «українська контреволюція» звила собі «гнізда», її праця «Рибальство в Дніпрових порогах», підготовлена до друку 1931 року, так і не була опублікована.

Структура куреня

До складу куреня входила дрібніша одиниця — каюк, який іноді існував й окремо. Каюк складали, як правило, двоє рибалок. Власне, каюк (тур. kayik) — невеликий рибацький човен із плоским дном і двома веслами.

У кожному курені обирався старший (отаман), хоч оренду платили порівну. Платня залежала від водної ділянки. В оренду їх здавали поміщики та селянські громади, якій рибарі сплачували щороку натурою. Наприклад, громада с. Звонецького вимагала 5 пудів риби на Спаса, храмове свято («храм») і 3 пуди на водосвяття й навесні на освячення царин і криниць.

У дорадянську добу рибальські ватаги були стійкішими і тривалішими об'єднаннями. Старші рибалки згадували:

«Раніше курінь, в якому було до десяти рибалок, жив, як одна сім'я. Де-небудь на косі або на острові робили курінь зручний, тут було все, що треба, навіть і собака, і кішка, додому зрідка коли й показувались, хіба раз на тиждень».

У своєму товаристві рибалки додержувались певної дисципліни і правил етики. Серед них майже не було випадків крадіжки. А під час різних нещасних пригод намагались допомогти один одному.

У 1920-х роках рибалки прагнули об'єднатись у курінь для спільної сплати оренди і вибору куренем кращої ділянки на Дніпрі.

Товариство мало постійно поповнюватись новаками, бо професія рибалок на Дніпрових порогах була небезпечною. Окрім того, вони часто підривали своє здоров'я. Найпоширенішими професійними хворобами були сухоти і малярія, що призводили до передчасної смерті рибалок.

Рибний промисел

Окремий каюк ловив за день близько десяти фунтів риби, а курінь — три-чотири пуди. За сезон у 1920-х роках, наприклад, у Вовнізі виловлювали до 20 тисяч пудів різної риби. Весною ловили осетрів та оселедців. Виловлену кращу і більшу рибу, як от красну рибу, велику марену, сомів, підустів, рибалки возили до міст Запоріжжя, Дніпро, Синельникове тощо. Дрібнішу продавали місцевим селянам. Рибалки їздили на базар каюком зранку. Торг завжди закінчувався випивкою.

Рибу, що не встигали збути, коптили. Її солили 2-3 дні, а потім коптили в особливих , що були у дворі кожного рибалки. Коптильні мали високі, до чотирьох метрів заввишки, димарі у формі зрізаного конуса. Рибу курили кізяком і прілою соломою.

У рибацьких селах Андріївка-Іваненкова, Військова й Вовна рибалки облаштовували льодовні для зберігання риби влітку. Окрім того, рибу, наприклад, густиру солили у діжках як для себе, так і на замовлення. За станом на 1928 рік таку рибу продавали по 4 крб. за пуд.

Коли улов був небагатий, то солили поступово, як привозили рибу. Непатрану рибу солили шарами: шар риби й шар солі. Згори нагнічували камінням.

Майже для всіх рибалок рибальство було допоміжним до хліборобства засобом. Дехто з них узимку заробляв із ткацтва та інших промислів.

Рибальський курінь (будівля)

image
Вігвам апачів (1903), подібний до стародавнього примітивного рибацького куреня

Рибалки, чиї ділянки розташовувались неподалік від їхнього села, після ловіння завжди повертались додому. Якщо ж ділянка була далеко, то на косі або на острові рибарі майстрували курінь, де вони ночували і переховували рибальське знаряддя.

Найпримітивніші курені будували на березі у вигляді землянок, викопаних у землі і зверху вкритих гіллям, або споруди напівсферичної форми, зробленої з тонкого гнучкого дерева і вкритого зверху соломою. У середині робили грубку, а в заглибленні в стіні ставили пляшки, каганчик. На підлозі розстеляли сіно для спання. Вхід завішували рядном від комарів.

На рівному березі, острові або косі ставили солом'яні курені.

На косі в Чаплях замість зруйнованого куреня поставили тимчасовий курінчик, що мав п'ять жердин, зав'язаних угорі дротиною. У 1920-х роках коса ще залишалась рибальським осередком. Рибалки для своїх каюків і галярок обладнали пристань. Там ремонтували свою снасть, готували собі обід.

На сніданок й обід рибалки варили собі юшку з риби й їли її гуртом із казана або розливали собі у дерев'яні ваганки. Іноді варили нечищену і непатрану рибу, наприклад, марену. Окрім риби, раціон рибалки складався із сала, пшона й хліба. Іноді, коли курінь був недалеко від села, вони йшли обідати додому або їм приносили харчі.

Рибальські вірування і повір'я

Своїм небесним покровителем рибалки шанували святого Миколая. На покутті рибальського куреня обов'язково висіла його ікона.

Перед риболовлею отаман молився над снастями та окроплював їх, але не святою водою, а самогонкою.

Колективізація та антирелігійна боротьба у 1920-1930-х роках поступово викорінили рибальські традиції й обряди. У 1928–1929 роках дослідниця Віра Білецька вже не зафіксувала будь-яких яскравих повір'їв або прикмет. Лише старші рибалки згадували, що «раніше…, коли бував вітер, що шкодив плитам та рибалкам, кидали в воду щербату копійку». За спостереженням рибалок, риба ловиться погано на сповні місяця і краще на молодику й на ущербі. Щоб викликати погожий вітер, треба було свистіти.

Опис у художній літературі

Рибацький курінь над Дністровським лиманом описав письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» (1878):

«Рибалки набрали сухого очерету, збудували дуже довгий отаманський курінь, загородили загороду для кухаря, на кухарський курінь, закопали в пісок палі, примостили зверху балку й повішали казани. Потім вони забили дві палі з бантиною для кодол, а декотрі рибалки поставили для себе маленькі очеретяні ятки, в котрих можна було тільки сидіти або лежать; потім викопали кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба. Це все становище з куренями, очеретяними ятками, з мечетом, з кабицею, з кодільнею, з кухарським куренем загалом звалося куренем».
«Над самим лиманом, на зеленій траві, між двома високими стінами молодого очерету, висіли чорні неводи на підтечах, повбиваних в землю. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених в смолі. Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки, що звуться ґалаґанами, пороблені з легкого сухого дерева. Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу або тонісінькі штахети, обтикані зверху якимись цяцьками. Серед того павутиння неводів чорнів кухарський курінь: він був круглий, з низькими очеретяними стінками і дверцями, тільки без покрівлі...

Коло кухарського куреня стояв здоровий курінь з очерету для цілої ватаги. Там стояли шаплики, барильця, діжки з пшоном, горохом, кукурудзою та квасолею, лежали харч та одежа. Там ночував отаман і вся забродська ватага».

Про рибацький курінь І. Нечуй-Левицький знову згадує у романі «Над Чорним морем» (1890).

Див. також

Примітки

  1. Бєлов О., Ляшко С.. Шаповалов Г. Український етнограф Віра Білецька та її робота «Рибальство в Дніпрових порогах» / Дніпровські лоцмани: нариси з історії та історіографії / голов. ред. В. Андрєєв. — Херсон: Вид-во ВНЗ «ХДМІ», 2012.)
  2. Берлізов А. А. Лексика рибальства українських говорів Нижнього Подністров'я. — Чернігів, 1959. — С. 22
  3. Білецька В. Рибальство в Дніпрових порогах. – К., 1931. (Передрук у кн.: Андрєєв В., Білівненко С., Бєлов О. та ін. Дніпровські лоцмани: нариси з історії та історіографії / голов. ред. В. Андрєєв. — Херсон: Вид-во ВНЗ «ХДМІ», 2012.)
  4. Мільчев В. Запорозьке рибальське арго – маркер соціальної групи // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів, вип. 18. — К., 2009. — С. 171-184.
  5. Мільчев В. Останні із запорожців: рибалки Нижнього Подніпров’я ‑ хранителі традицій низового козацтва// Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України. — Т. 12. — К., 2006. — С. 387-389.
  6. Нечуй-Левицький Іван. Микола Джеря.
  7. Нечуй-Левицький Іван. Над Чорним морем

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Riba lskij kuri n 1 ob yednannya ribalok na Dniprovih porogah proisnuvali do 1928 1932 rokiv Dnistrovskomu limani ta inshih vodojmah 2 legka ribacka budivlya div kurin Ribalki na kayuku Vovnizkij porig na Dnipri 1920 ti roki Nacionalnij zapovidnik Horticya Ribalstvo na porogah 1920 tiDoslidzhennya predmetaU 1928 1929 rokah doslidzhennya yavisha ribalstva na Dniprovih porogah provela ukrayinskij etnograf Vira Bilecka u skladi Dniprobudivskoyi arheologichnoyi ekspediciyi pid kerivnictvom akademika VUAN D I Yavornickogo Odnak u zv yazku z tak zvanimi chistkami lav akademichnih naukovih ustanov VUAK VUAN v yakih nibito ukrayinska kontrevolyuciya zvila sobi gnizda yiyi pracya Ribalstvo v Dniprovih porogah pidgotovlena do druku 1931 roku tak i ne bula opublikovana Struktura kurenyaDo skladu kurenya vhodila dribnisha odinicya kayuk yakij inodi isnuvav j okremo Kayuk skladali yak pravilo dvoye ribalok Vlasne kayuk tur kayik nevelikij ribackij choven iz ploskim dnom i dvoma veslami U kozhnomu kureni obiravsya starshij otaman hoch orendu platili porivnu Platnya zalezhala vid vodnoyi dilyanki V orendu yih zdavali pomishiki ta selyanski gromadi yakij ribari splachuvali shoroku naturoyu Napriklad gromada s Zvoneckogo vimagala 5 pudiv ribi na Spasa hramove svyato hram i 3 pudi na vodosvyattya j navesni na osvyachennya carin i krinic U doradyansku dobu ribalski vatagi buli stijkishimi i trivalishimi ob yednannyami Starshi ribalki zgaduvali Ranishe kurin v yakomu bulo do desyati ribalok zhiv yak odna sim ya De nebud na kosi abo na ostrovi robili kurin zruchnij tut bulo vse sho treba navit i sobaka i kishka dodomu zridka koli j pokazuvalis hiba raz na tizhden U svoyemu tovaristvi ribalki doderzhuvalis pevnoyi disciplini i pravil etiki Sered nih majzhe ne bulo vipadkiv kradizhki A pid chas riznih neshasnih prigod namagalis dopomogti odin odnomu U 1920 h rokah ribalki pragnuli ob yednatis u kurin dlya spilnoyi splati orendi i viboru kurenem krashoyi dilyanki na Dnipri Tovaristvo malo postijno popovnyuvatis novakami bo profesiya ribalok na Dniprovih porogah bula nebezpechnoyu Okrim togo voni chasto pidrivali svoye zdorov ya Najposhirenishimi profesijnimi hvorobami buli suhoti i malyariya sho prizvodili do peredchasnoyi smerti ribalok Ribnij promiselOkremij kayuk loviv za den blizko desyati funtiv ribi a kurin tri chotiri pudi Za sezon u 1920 h rokah napriklad u Vovnizi vilovlyuvali do 20 tisyach pudiv riznoyi ribi Vesnoyu lovili osetriv ta oseledciv Vilovlenu krashu i bilshu ribu yak ot krasnu ribu veliku marenu somiv pidustiv ribalki vozili do mist Zaporizhzhya Dnipro Sinelnikove tosho Dribnishu prodavali miscevim selyanam Ribalki yizdili na bazar kayukom zranku Torg zavzhdi zakinchuvavsya vipivkoyu Ribu sho ne vstigali zbuti koptili Yiyi solili 2 3 dni a potim koptili v osoblivih sho buli u dvori kozhnogo ribalki Koptilni mali visoki do chotiroh metriv zavvishki dimari u formi zrizanogo konusa Ribu kurili kizyakom i priloyu solomoyu U ribackih selah Andriyivka Ivanenkova Vijskova j Vovna ribalki oblashtovuvali lodovni dlya zberigannya ribi vlitku Okrim togo ribu napriklad gustiru solili u dizhkah yak dlya sebe tak i na zamovlennya Za stanom na 1928 rik taku ribu prodavali po 4 krb za pud Koli ulov buv nebagatij to solili postupovo yak privozili ribu Nepatranu ribu solili sharami shar ribi j shar soli Zgori nagnichuvali kaminnyam Majzhe dlya vsih ribalok ribalstvo bulo dopomizhnim do hliborobstva zasobom Dehto z nih uzimku zaroblyav iz tkactva ta inshih promisliv Ribalskij kurin budivlya Vigvam apachiv 1903 podibnij do starodavnogo primitivnogo ribackogo kurenya Ribalki chiyi dilyanki roztashovuvalis nepodalik vid yihnogo sela pislya lovinnya zavzhdi povertalis dodomu Yaksho zh dilyanka bula daleko to na kosi abo na ostrovi ribari majstruvali kurin de voni nochuvali i perehovuvali ribalske znaryaddya Najprimitivnishi kureni buduvali na berezi u viglyadi zemlyanok vikopanih u zemli i zverhu vkritih gillyam abo sporudi napivsferichnoyi formi zroblenoyi z tonkogo gnuchkogo dereva i vkritogo zverhu solomoyu U seredini robili grubku a v zagliblenni v stini stavili plyashki kaganchik Na pidlozi rozstelyali sino dlya spannya Vhid zavishuvali ryadnom vid komariv Na rivnomu berezi ostrovi abo kosi stavili solom yani kureni Na kosi v Chaplyah zamist zrujnovanogo kurenya postavili timchasovij kurinchik sho mav p yat zherdin zav yazanih ugori drotinoyu U 1920 h rokah kosa she zalishalas ribalskim oseredkom Ribalki dlya svoyih kayukiv i galyarok obladnali pristan Tam remontuvali svoyu snast gotuvali sobi obid Na snidanok j obid ribalki varili sobi yushku z ribi j yili yiyi gurtom iz kazana abo rozlivali sobi u derev yani vaganki Inodi varili nechishenu i nepatranu ribu napriklad marenu Okrim ribi racion ribalki skladavsya iz sala pshona j hliba Inodi koli kurin buv nedaleko vid sela voni jshli obidati dodomu abo yim prinosili harchi Ribalski viruvannya i povir yaSvoyim nebesnim pokrovitelem ribalki shanuvali svyatogo Mikolaya Na pokutti ribalskogo kurenya obov yazkovo visila jogo ikona Pered ribolovleyu otaman molivsya nad snastyami ta okroplyuvav yih ale ne svyatoyu vodoyu a samogonkoyu Kolektivizaciya ta antireligijna borotba u 1920 1930 h rokah postupovo vikorinili ribalski tradiciyi j obryadi U 1928 1929 rokah doslidnicya Vira Bilecka vzhe ne zafiksuvala bud yakih yaskravih povir yiv abo prikmet Lishe starshi ribalki zgaduvali sho ranishe koli buvav viter sho shkodiv plitam ta ribalkam kidali v vodu sherbatu kopijku Za sposterezhennyam ribalok riba lovitsya pogano na spovni misyacya i krashe na molodiku j na usherbi Shob viklikati pogozhij viter treba bulo svistiti Opis u hudozhnij literaturiRibackij kurin nad Dnistrovskim limanom opisav pismennik Ivan Nechuj Levickij u svoyij povisti Mikola Dzherya 1878 Ribalki nabrali suhogo ocheretu zbuduvali duzhe dovgij otamanskij kurin zagorodili zagorodu dlya kuharya na kuharskij kurin zakopali v pisok pali primostili zverhu balku j povishali kazani Potim voni zabili dvi pali z bantinoyu dlya kodol a dekotri ribalki postavili dlya sebe malenki ocheretyani yatki v kotrih mozhna bulo tilki siditi abo lezhat potim vikopali kabicyu chi pich dlya kazana z smoloyu kotroyu mazali merezhi postavili mechet cebto pich dlya hliba Ce vse stanovishe z kurenyami ocheretyanimi yatkami z mechetom z kabiceyu z kodilneyu z kuharskim kurenem zagalom zvalosya kurenem Nad samim limanom na zelenij travi mizh dvoma visokimi stinami molodogo ocheretu visili chorni nevodi na pidtechah povbivanih v zemlyu Dovgi bez kincya merezhi motalisya na legkomu vitri nenache zhmuti chornih shnurkiv vimochenih v smoli Od kilka do kilka visili razkami zdorovi poplavki sho zvutsya galaganami porobleni z legkogo suhogo dereva Zdaleki zdavalos nibi to stoyali ridki tini z tonenkogo hmizu abo tonisinki shtaheti obtikani zverhu yakimis cyackami Sered togo pavutinnya nevodiv chorniv kuharskij kurin vin buv kruglij z nizkimi ocheretyanimi stinkami i dvercyami tilki bez pokrivli Kolo kuharskogo kurenya stoyav zdorovij kurin z ocheretu dlya ciloyi vatagi Tam stoyali shapliki barilcya dizhki z pshonom gorohom kukurudzoyu ta kvasoleyu lezhali harch ta odezha Tam nochuvav otaman i vsya zabrodska vataga Pro ribackij kurin I Nechuj Levickij znovu zgaduye u romani Nad Chornim morem 1890 Div takozhDniprovski locmaniPrimitkiByelov O Lyashko S Shapovalov G Ukrayinskij etnograf Vira Bilecka ta yiyi robota Ribalstvo v Dniprovih porogah Dniprovski locmani narisi z istoriyi ta istoriografiyi golov red V Andryeyev Herson Vid vo VNZ HDMI 2012 Berlizov A A Leksika ribalstva ukrayinskih govoriv Nizhnogo Podnistrov ya Chernigiv 1959 S 22 Bilecka V Ribalstvo v Dniprovih porogah K 1931 Peredruk u kn Andryeyev V Bilivnenko S Byelov O ta in Dniprovski locmani narisi z istoriyi ta istoriografiyi golov red V Andryeyev Herson Vid vo VNZ HDMI 2012 Milchev V Zaporozke ribalske argo marker socialnoyi grupi Naukovi zapiski Zbirnik prac molodih vchenih ta aspirantiv vip 18 K 2009 S 171 184 Milchev V Ostanni iz zaporozhciv ribalki Nizhnogo Podniprov ya hraniteli tradicij nizovogo kozactva Naukovi zapiski Zbirnik prac molodih vchenih ta aspirantiv Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini T 12 K 2006 S 387 389 Nechuj Levickij Ivan Mikola Dzherya Nechuj Levickij Ivan Nad Chornim morem

Дата публікації:
Топ