Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іраклій Георгійович Церетелі (груз. ირაკლი (კაკი) გიორგის ძე წერეთელი; 20 листопада (2 грудня) 1881, Кутаїсі — 21 травня 1959, Нью-Йорк) — політичний діяч Росії і Грузії.
| Церетелі Іраклій Георгійович | |
|---|---|
| груз. ირაკლი (კაკი) გიორგის ძე წერეთელი | |
 | |
| Народився | 20 листопада (2 грудня) 1881[2][3][1] Гориса або Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[4] |
| Помер | 21 травня 1959[1] (77 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія Грузинська Демократична Республіка США |
| Діяльність | дипломат, історик, журналіст, політик, правник |
| Галузь | політика[4] і право[4] |
| Знання мов | російська[2][4] і французька[4] |
| Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] і Член Всеросійської ради[d] |
| Партія | Меншовики |
| Батько | d |
| Мати | d[5] |
| Брати, сестри | d |
| |
Біографія
Виходець з відомого грузинського (з Імеретії) княжого роду Церетелі. Його батько — Р. Е. Церетелі — був видатним грузинським письменником і громадським діячем. Мати, Олімпіада Яківна Николадзе, сестра відомого грузинського ліберального журналіста, просвітителя і державного діяча Ніко Николадзе, отримала освіту в Женевському університеті. Рано померла.
Ц. Закінчив 2-ю Тифлиську гімназію, В 1900 році вступив на юридичний факультет Московського університету, де став одним з лідерів студентського руху, за що був засланий у Сибір (1901—03).
Після заслання він став соціал-демократом і членом Тіфліського комітету РСДРП. Після II з'їзду партії (1903) — меншовик, головний редактор журналу «Кваліфікації» («Борозна»). У 1904 році, рятуючись від арешту, виїхав у Берлін, де поступив в університет.
Після початку революції 1905 року, незважаючи на туберкульоз, повернувся в Росію.
У 1907 році був обраний членом Другої Думи, де став головою соціал-демократичної фракції і членом аграрної комісії Думи. У червні 1907 року після розгону Думи по звинуваченню в підготовці державного перевороту був засуджений на 5 років тюрми (р. Миколаїв, Херсонск. обл.), заміненої за станом здоров'я 6 роками тюрми в Олександрівської центральної каторжної в'язниці (Іркутська губ.) з подальшим поселенням у Сибіру (Іркутська область, сел. Балабанск).
Після Лютневої революції брав участь у створенні Рад робітничих депутатів і Військової організації Іркутська. 5 березня Іраклій Церетелі з Іркутська повідомляв, що в місті був створений Комітет громадських організацій, гарнізон перейшов на сторону революції.
19 березня/1 квітня повернувся в Петроград, увійшов до складу виконкому Петроградської Ради. До цього часу визначився як «революційний оборонець». Разом з Ф. В. Даном та Н. С. Чхеїдзе був у той час одним з найбільш видних меншовиків. На Всеросійському нараді Рад (29 березня/11 квітня — 3/16 квітня) виступав з доповіддю про ставлення до війни. У прийнятій за його пропозицією резолюції російські демократи закликали мобілізувати всі сили країни для зміцнення фронту і тилу. Церетелі вважав необхідною умовою припинення війни зусилля соціалістів у всіх воюючих країнах, виступав за об'єднання всіх соціал-демократів на загальній платформі, був противником «квітневих тез» В. І. Леніна.
У травні 1917 року при формуванні другого складу Тимчасового уряду (першого коаліційного уряду за участю соціалістів) увійшов до складу уряду як міністр пошт і телеграфу.
Церетелі входив в керівництво делегації Тимчасового уряду (спільно з М. І. Терещенко), визнала автономію Української Центральної ради. При цьому делегація без узгодження з урядом погодилася з пропозиціями Центральної ради і включила до складу автономії всі південно-західні губернії Росії. В знак протесту проти цих дій 2 (15) липня 1917 всі міністри-кадети пішли у відставку (Див. Липневий криза Тимчасового уряду). 8 липня Церетелі тимчасово за сумісництвом був призначений міністром внутрішніх справ. До складу сформованого 24 липня другого коаліційного уряду не ввійшов.
Після прийняття Петроградською Радою більшовицької резолюції «Про владу» в знак протесту разом з усім эсеро-меньшевистским Президією Петроградської Ради 6 вересня Церетелі склав свої повноваження. 14/27 вересня на Демократичній нараді заявив, що одна соціал-демократія не в силах вирішити поставлені завдання і необхідна коаліція з кадетами; стверджував, що за Л. Р. Корніловим пішли тільки авантюристичні елементи буржуазії; наполягав на підзвітності Тимчасового уряду створюваному Предпарламенту.
Після розпуску Установчих Зборів поїхав в Грузію (разом з В. С. Войтинским і його родиною), де став одним з лідерів незалежної Грузинської Демократичної республіки і Соціал-демократичної партії Грузії. У 1919 році був представником Грузії на Паризькій (Версальській) конференції.
Після введення Червоної Армії в Грузії в 1921 році — в еміграції, в 1932 р. закінчив юридичний факультет університету Сорбонни (Париж, Франція), займався приватною юридичною практикою, спочатку у Французькій республіці, а з 1940 року — у США. Був представником грузинських соціал-демократів у вигнанні на багатьох міжнародних форумах, був членом виконкому II Інтернаціоналу.
Помер у Нью-Йорку (США), похований на кладовищі містечка Левіль-сюр-Орж під Парижем (на місці поховання більшості Грузинської політичної еміграції 1921 року).
Література
- Roobol W.H. Tsereteli, A Democrat in the Russian Revolution. A Political Biography : ( )[англ.]. — The Hague : Nijhof, 1976. — .
- Ненароков А. П. «…Действуя на сознание и совесть демократии». И. Г. Церетели как идеолог альтернативного пути русской революции : ( )[рос.]. — Переходные эпохи в социальном измерении. История и современность. — М. : Наука, 2002. — С. 337-350. — .
- Бакулин В. И. Ираклий Церетели: особенности политического мышления : ( )[рос.]. — Мировая социал-демократия: теория, история и современность. — М. : Собрание, 2006. — С. 372-377. — ISBN 372—377.
Рекомендовані джерела
- Кудряшов Ст. Ст. 2015. Соціал-демократична фракція II Державної Думи: погляд зсередини і оцінки очевидців. // Проблеми соціально-економічного розвитку Сибіру, № 4 (22) С. 99-104
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124997139 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Geni.com — 2006.
- А. А. Гольденвейзер Из киевских воспоминаний // Архив русской революции, изданный И. В. Гессеном. Т. 5-6: — Берлин, 1922. Репринт — М.: Изд-во «Терра» — Политиздат, 1991. — т. 6, Стр. 180
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iraklij Georgijovich Cereteli gruz ირაკლი კაკი გიორგის ძე წერეთელი 20 listopada 2 grudnya 1881 Kutayisi 21 travnya 1959 Nyu Jork politichnij diyach Rosiyi i Gruziyi Cereteli Iraklij Georgijovichgruz ირაკლი კაკი გიორგის ძე წერეთელიNarodivsya 20 listopada 2 grudnya 1881 2 3 1 Gorisa abo Kutayisi Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 4 Pomer 21 travnya 1959 1959 05 21 1 77 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAPohovannya dKrayina Rosijska imperiya Gruzinska Demokratichna Respublika SShADiyalnist diplomat istorik zhurnalist politik pravnikGaluz politika 4 i pravo 4 Znannya mov rosijska 2 4 i francuzka 4 Posada deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d i Chlen Vserosijskoyi radi d Partiya MenshovikiBatko dMati d 5 Brati sestri d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVihodec z vidomogo gruzinskogo z Imeretiyi knyazhogo rodu Cereteli Jogo batko R E Cereteli buv vidatnim gruzinskim pismennikom i gromadskim diyachem Mati Olimpiada Yakivna Nikoladze sestra vidomogo gruzinskogo liberalnogo zhurnalista prosvititelya i derzhavnogo diyacha Niko Nikoladze otrimala osvitu v Zhenevskomu universiteti Rano pomerla Policejska fotografiya Cereteli Tiflis 1904 r C Zakinchiv 2 yu Tiflisku gimnaziyu V 1900 roci vstupiv na yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu de stav odnim z lideriv studentskogo ruhu za sho buv zaslanij u Sibir 1901 03 Pislya zaslannya vin stav social demokratom i chlenom Tifliskogo komitetu RSDRP Pislya II z yizdu partiyi 1903 menshovik golovnij redaktor zhurnalu Kvalifikaciyi Borozna U 1904 roci ryatuyuchis vid areshtu viyihav u Berlin de postupiv v universitet Pislya pochatku revolyuciyi 1905 roku nezvazhayuchi na tuberkuloz povernuvsya v Rosiyu U 1907 roci buv obranij chlenom Drugoyi Dumi de stav golovoyu social demokratichnoyi frakciyi i chlenom agrarnoyi komisiyi Dumi U chervni 1907 roku pislya rozgonu Dumi po zvinuvachennyu v pidgotovci derzhavnogo perevorotu buv zasudzhenij na 5 rokiv tyurmi r Mikolayiv Hersonsk obl zaminenoyi za stanom zdorov ya 6 rokami tyurmi v Oleksandrivskoyi centralnoyi katorzhnoyi v yaznici Irkutska gub z podalshim poselennyam u Sibiru Irkutska oblast sel Balabansk Zaslanci revolyucioneri v Irkutsku U pershomu ryadu Dan Cereteli Vojtinskij Abram Goc Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi brav uchast u stvorenni Rad robitnichih deputativ i Vijskovoyi organizaciyi Irkutska 5 bereznya Iraklij Cereteli z Irkutska povidomlyav sho v misti buv stvorenij Komitet gromadskih organizacij garnizon perejshov na storonu revolyuciyi Iraklij Cereteli pid chas Moskovskogo derzhavnogo naradi Ris Yu K Arcybusheva 19 bereznya 1 kvitnya povernuvsya v Petrograd uvijshov do skladu vikonkomu Petrogradskoyi Radi Do cogo chasu viznachivsya yak revolyucijnij oboronec Razom z F V Danom ta N S Chheyidze buv u toj chas odnim z najbilsh vidnih menshovikiv Na Vserosijskomu naradi Rad 29 bereznya 11 kvitnya 3 16 kvitnya vistupav z dopoviddyu pro stavlennya do vijni U prijnyatij za jogo propoziciyeyu rezolyuciyi rosijski demokrati zaklikali mobilizuvati vsi sili krayini dlya zmicnennya frontu i tilu Cereteli vvazhav neobhidnoyu umovoyu pripinennya vijni zusillya socialistiv u vsih voyuyuchih krayinah vistupav za ob yednannya vsih social demokrativ na zagalnij platformi buv protivnikom kvitnevih tez V I Lenina Cereteli u travni 1917 r Foto Ya V Shtejnberga U travni 1917 roku pri formuvanni drugogo skladu Timchasovogo uryadu pershogo koalicijnogo uryadu za uchastyu socialistiv uvijshov do skladu uryadu yak ministr posht i telegrafu Cereteli vhodiv v kerivnictvo delegaciyi Timchasovogo uryadu spilno z M I Tereshenko viznala avtonomiyu Ukrayinskoyi Centralnoyi radi Pri comu delegaciya bez uzgodzhennya z uryadom pogodilasya z propoziciyami Centralnoyi radi i vklyuchila do skladu avtonomiyi vsi pivdenno zahidni guberniyi Rosiyi V znak protestu proti cih dij 2 15 lipnya 1917 vsi ministri kadeti pishli u vidstavku Div Lipnevij kriza Timchasovogo uryadu 8 lipnya Cereteli timchasovo za sumisnictvom buv priznachenij ministrom vnutrishnih sprav Do skladu sformovanogo 24 lipnya drugogo koalicijnogo uryadu ne vvijshov Pislya prijnyattya Petrogradskoyu Radoyu bilshovickoyi rezolyuciyi Pro vladu v znak protestu razom z usim esero menshevistskim Prezidiyeyu Petrogradskoyi Radi 6 veresnya Cereteli sklav svoyi povnovazhennya 14 27 veresnya na Demokratichnij naradi zayaviv sho odna social demokratiya ne v silah virishiti postavleni zavdannya i neobhidna koaliciya z kadetami stverdzhuvav sho za L R Kornilovim pishli tilki avantyuristichni elementi burzhuaziyi napolyagav na pidzvitnosti Timchasovogo uryadu stvoryuvanomu Predparlamentu Pislya rozpusku Ustanovchih Zboriv poyihav v Gruziyu razom z V S Vojtinskim i jogo rodinoyu de stav odnim z lideriv nezalezhnoyi Gruzinskoyi Demokratichnoyi respubliki i Social demokratichnoyi partiyi Gruziyi U 1919 roci buv predstavnikom Gruziyi na Parizkij Versalskij konferenciyi Pislya vvedennya Chervonoyi Armiyi v Gruziyi v 1921 roci v emigraciyi v 1932 r zakinchiv yuridichnij fakultet universitetu Sorbonni Parizh Franciya zajmavsya privatnoyu yuridichnoyu praktikoyu spochatku u Francuzkij respublici a z 1940 roku u SShA Buv predstavnikom gruzinskih social demokrativ u vignanni na bagatoh mizhnarodnih forumah buv chlenom vikonkomu II Internacionalu Pomer u Nyu Jorku SShA pohovanij na kladovishi mistechka Levil syur Orzh pid Parizhem na misci pohovannya bilshosti Gruzinskoyi politichnoyi emigraciyi 1921 roku LiteraturaRoobol W H Tsereteli A Democrat in the Russian Revolution A Political Biography angl The Hague Nijhof 1976 ISBN 90 247 1915 1 Nenarokov A P Dejstvuya na soznanie i sovest demokratii I G Cereteli kak ideolog alternativnogo puti russkoj revolyucii ros Perehodnye epohi v socialnom izmerenii Istoriya i sovremennost M Nauka 2002 S 337 350 ISBN 5 02 008844 7 Bakulin V I Iraklij Cereteli osobennosti politicheskogo myshleniya ros Mirovaya social demokratiya teoriya istoriya i sovremennost M Sobranie 2006 S 372 377 ISBN 372 377 Rekomendovani dzherela Kudryashov St St 2015 Social demokratichna frakciya II Derzhavnoyi Dumi poglyad zseredini i ocinki ochevidciv Problemi socialno ekonomichnogo rozvitku Sibiru 4 22 S 99 104PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 124997139 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Geni com 2006 d Track Q2621214 A A Goldenvejzer Iz kievskih vospominanij Arhiv russkoj revolyucii izdannyj I V Gessenom T 5 6 Berlin 1922 Reprint M Izd vo Terra Politizdat 1991 t 6 Str 180