Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Емі́ль Я́кович Го́ровець (івр. אמיל גורובץ; 10 липня 1923, м. Гайсин, Вінницька область — 17 серпня 2001, м. Нью-Йорк, США) — радянський, ізраїльський та американський естрадний співак, лауреат Всесоюзного конкурсу артистів естради (1960).
| Еміль Якович Горовець | |
|---|---|
| івр. אמיל גורובץ | |
| | |
| Горовець Еміль Якович | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 липня 1923 |
| Місце народження | Гайсин, Українська РСР |
| Дата смерті | 17 серпня 2001 (78 років) |
| Місце смерті | Нью-Йорк, США |
| Поховання | Нью-Джерсі |
| Роки активності | з 1955 |
| Громадянство |  СРСР |
| Національність | єврей |
| Професія | співак |
| Інструменти | вокал[d] |
| Мова | їдиш українська російська |
| Жанр | естрада джаз |
Життєпис
Народився Еміль Якович Горовець 10 липня 1923 року в місті Гайсині в сім'ї коваля та домогосподарки. Батьки прості люди, але з глибокою внутрішньою культурою. Мати гарно співала. В сім'ї хотіли, щоб Еміль став лікарем: єдине в місті училище було медичним, і це визначило долю старших братів. Але в перші дні війни брати загинули, і Емілю довелось взяти відповідальність за сім'ю ще хлопчиком. Родина Горовців під час відступу радянських військ з Гайсина була евакуйовано до Ташкенту. То ж Еміль працював, тяжко захворів тифом. Потім випадково побачив на столі оголошення про прийом у театральну студію Московського Єврейського театру, яким керував видатний актор і режисер Соломон Міхоелс. Його тут же прийняли. Театр та студія давали концерти у військових шпиталях для хворих та поранених, у військових частинах для червоноармійців, пересильних пунктах для евакуйованого населення. По війні театр повернувся до Москви, у якому Еміль Горовець вже був одним з провідних молодих акторів. 1946 року закінчив театральне училище при ГОСЄТі та продовжив працювати в театрі до його закриття у 1949 році.
У 1950—1954 роках навчався на вокальному відділенні Державного музично-педагогічного інституту імені Гнесіних. Розпочинав виступати на їдиш. Його першим коханням, усмоктаним із молоком матері, була єврейська пісня. Протягом цілого десятиліття, з 1950 по 1960 рік, він виконував виключно єврейський репертуар. У 1955 році вперше виконував пісні на концертах джаз—оркестру Мосестради під керівництвом Едді Рознера. 1959 року, разом з групою інших артистів-євреїв, Еміль виїхав на гастролі до Парижу, що проходили у рамках святкування 100-ліття від дня народження єврейського драматурга, одного з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш Шолом-Алейхема.
Поряд з піснями Костянтина Лістова, Вано Мураделі, Володимира Шаїнського, Олександра Зацепіна, Аркадія Островського, Андрія Петрова співак виконував кращі закордонні шлягери російською мовою, давав сольні концерти єврейських пісень. Еміль Горовець став визнаним виконавцем пісень народів світу в сучасних танцювальних ритмах. Прекрасні вокальні та гарні сценічні дані, уміння майстерно підбирати пісні для власного репертуару, зробили співака улюбленцем публіки.
У 1960 році Еміль став лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради, а 1963 року, після трансляції по радіостанції «Юність» його сольного 45-хвилинного концерту, до нього прийшла справжня слава. Радіокомітет був завалений листами шанувальників з усього Союзу, які приносили мішками. На російський репертуар співак, для якого російська мова була третьою — після ідиш та української — перейшов так же вільно й природно, як дихав. Так зійшла та засяяла зірка Еміля Горовця, що мав пречудовий голос, якого спеціалісти порівнювали з голосами відомих тенорів Енріко Карузо та Сергія Лемешева, а для радянської аудиторії він був вітчизняним Томом Джонсом, Сальваторе Адамо та Адріано Челентано в одній особі. Співак, народжений для оперної сцени, випадком долі опинився на естраді та вписав блискучу сторінку до її історії. Виконавець став відомим за кордоном, гастролював у Францію, Польщу, Болгарію, Німеччину, Чехословаччину. Еміль Горовець виконав більше чотирьохсот пісень та записав близько тридцяти дисків, що вийшли загальним тиражем у 20 млн екземплярів.
Приблизно у 1966—1967 роках ним було записано декілька російськомовних кавер-версій на хіти британського гурту «The Beatles» — «Girl», «Lady Madonna», «A hard days night» та «Yesterday».
На початку 1970-х років розгорнулася державна антисемітська кампанія через події під час арабо-ізраїльського конфлікту 1967—1970 років та почалися неприємності з виконанням єврейського репертуару, що став неофіційно забороненим. По радіо і телебаченню більше не звучали єврейські пісні. Більш того, від єврейських акторів вимагали російських псевдонімів, причому офіційно ніяких законів не існувало, все вирішувалося в особистих бесідах з начальством на рівні натяків. У 1972 році він разом з дружиною — актрисою Маргаритою Полонською, його вірною партнеркою і помічницею подав документи на виїзд до Ізраїлю. Отримавши дозвіл на виїзд, вони у 1973 році прибули на свою історичну батьківщину. Після від'їзду співака із СРСР усі його естрадні записи були знищені.
На запрошення єврейського робітничого комітету «Арбайтер-Ринг» Еміль у 1974 році емігрував до США, де по приїзду мер Нью-Йорку Ед Коч влаштував йому робочу візу. У США Горовець підписав контракт з «Арбайтер-Ринг», що був розрахований на сім років. Він давав багато концертів, відкрив на Мангеттені «Балалайку» — перший російський ресторан у Нью-Йорку з власним шоу, де був солістом. Але ресторан не приносив значних прибутків, оскільки для самого Горовця головним було не ведення бізнесу, а можливість вільно виступати. Тому по закінченню контракту він повернувся до Ізраїлю, де по поверненню тріумфально проїхав по всій країні та дав 22 концерти протягом місяця. Через непопулярність мови їдиш у самому Ізраїлі, у нього виникали непорозуміння з представниками міжнародної організації Сохнут, які наполегливо спілкувалися на івриті. Тому він вимушений був повернутися назад у США.
На американській землі він працював викладачем співів в канторській школі. Але канторський спів був для нього чужим, бо Еміль Якович був прихильником естрадної та народної пісні. Пізніше Еміль працював на єврейському радіо (ідиш). Його програма виходила у ефір тричі на тиждень, для якої він створював по декілька пісень (був автором слів та музики одночасно) на тиждень, а також він перекладав багато пісень з ідиш на російську мову. Таким чином у нього зібралась величезна фонотека. Пізніше Горовець був ведучим передачі «Мамелотн» («Рідна мова», дослівно «Мамина мова») на радіостанції WMHB у Вотервілі, а згодом — на російськомовній радіостанції «Радіо „Надія“» у Нью-Йорку.
У 1989 році співак на запрошення Всесоюзної фірми грамплатівок «Мелодія» повертається до Москви та відновлює свої виступи та записи. Того ж року колишнього вигнанця запросили на той самий телевізійний «Огонёк», з якого власне й розпочалася його всесоюзна слава. «Огонёк» був присвячений «Дню будівельника». Горовцю поставили запитання: "Що він побудував у своєму житті? Він відповів: «Я залишу після себе свої пісні». На «Мелодії» 1990 року вийшли два його диски-гіганти «Что прошло, то прошло» та ретрограма «Концерты в саду имени Баумана», записані з оркестром під керівництвом , В. Рубашевського, В. Термецького.
Багато працював артист і в Америці. У 1990 році, в одному з Бродвейських театрів, був поставлений мюзикл «Отцовское наследство» за п'єсою Я. Гордіна, де Еміль зіграв головну роль, а також написав музику та вірші до мюзиклу.
Еміль Горовец був першим виконавцем шлягерів, таких як «Королева красоты», «Голубые города», «Я шагаю по Москве», першим виконавцем знаменитого «Бухенвальдського набата» та знаменитих «Дроздів» Володимира Шаїнського. Авторами деяких його пісень були відомі радянські композитори, зокрема, Ян Френкель, Вано Мураделі, Арно Бабаджанян, Модест Табачников, Едді Рознер та багато інших.
Популярність співака була величезною. Не було будинку, де б не звучав його чаруючий голос. Концерти співака збирали стадіони, на них не можливо було попасти. Його вітали на державному рівні в Буенос-Айресі. Глядачі влаштовували йому бурхливі овації у Сіднеї та Мельбурні та захоплено аплодували росіяни та ізраїльтяни. У 1999 році приїздив до Москви, де спільно з Людмилою Гурченко дав декілька концертів.
Співак залишив цей світ 17 серпня 2001 року та похований на цвинтарі у Нью-Джерсі, поруч з дружиною Маргаритою Полонською. А нам у спадок залишились його пісні.
Вшанування
У грудні 2014 року вийшов в світ документальний фільм про відомого єврейського співака і актора, уродженця міста Гайсин Еміля Горовця.
У рідному місті Еміля Горовця на фасаді місцевого районного будинку культури на його честь відкрита меморіальна таблиця.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 23 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 23 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- Рахмиль Эмиль Горовец [ 23 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Документальная дилогия Эмиль Горовец: «Я был твоим сыном, Россия…» [ 25 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gorovec Emi l Ya kovich Go rovec ivr אמיל גורובץ 10 lipnya 1923 m Gajsin Vinnicka oblast 17 serpnya 2001 m Nyu Jork SShA radyanskij izrayilskij ta amerikanskij estradnij spivak laureat Vsesoyuznogo konkursu artistiv estradi 1960 Emil Yakovich Gorovecivr אמיל גורובץ ZobrazhennyaGorovec Emil YakovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 10 lipnya 1923 1923 07 10 Misce narodzhennya Gajsin Ukrayinska RSRData smerti 17 serpnya 2001 2001 08 17 78 rokiv Misce smerti Nyu Jork SShAPohovannya Nyu DzhersiRoki aktivnosti z 1955Gromadyanstvo SRSRNacionalnist yevrejProfesiya spivakInstrumenti vokal d Mova yidish ukrayinska rosijskaZhanr estrada dzhazZhittyepisNarodivsya Emil Yakovich Gorovec 10 lipnya 1923 roku v misti Gajsini v sim yi kovalya ta domogospodarki Batki prosti lyudi ale z glibokoyu vnutrishnoyu kulturoyu Mati garno spivala V sim yi hotili shob Emil stav likarem yedine v misti uchilishe bulo medichnim i ce viznachilo dolyu starshih brativ Ale v pershi dni vijni brati zaginuli i Emilyu dovelos vzyati vidpovidalnist za sim yu she hlopchikom Rodina Gorovciv pid chas vidstupu radyanskih vijsk z Gajsina bula evakujovano do Tashkentu To zh Emil pracyuvav tyazhko zahvoriv tifom Potim vipadkovo pobachiv na stoli ogoloshennya pro prijom u teatralnu studiyu Moskovskogo Yevrejskogo teatru yakim keruvav vidatnij aktor i rezhiser Solomon Mihoels Jogo tut zhe prijnyali Teatr ta studiya davali koncerti u vijskovih shpitalyah dlya hvorih ta poranenih u vijskovih chastinah dlya chervonoarmijciv peresilnih punktah dlya evakujovanogo naselennya Po vijni teatr povernuvsya do Moskvi u yakomu Emil Gorovec vzhe buv odnim z providnih molodih aktoriv 1946 roku zakinchiv teatralne uchilishe pri GOSYeTi ta prodovzhiv pracyuvati v teatri do jogo zakrittya u 1949 roci U 1950 1954 rokah navchavsya na vokalnomu viddilenni Derzhavnogo muzichno pedagogichnogo institutu imeni Gnesinih Rozpochinav vistupati na yidish Jogo pershim kohannyam usmoktanim iz molokom materi bula yevrejska pisnya Protyagom cilogo desyatilittya z 1950 po 1960 rik vin vikonuvav viklyuchno yevrejskij repertuar U 1955 roci vpershe vikonuvav pisni na koncertah dzhaz orkestru Mosestradi pid kerivnictvom Eddi Roznera 1959 roku razom z grupoyu inshih artistiv yevreyiv Emil viyihav na gastroli do Parizhu sho prohodili u ramkah svyatkuvannya 100 littya vid dnya narodzhennya yevrejskogo dramaturga odnogo z osnovopolozhnikiv suchasnoyi hudozhnoyi literaturi movoyu yidish Sholom Alejhema Poryad z pisnyami Kostyantina Listova Vano Muradeli Volodimira Shayinskogo Oleksandra Zacepina Arkadiya Ostrovskogo Andriya Petrova spivak vikonuvav krashi zakordonni shlyageri rosijskoyu movoyu davav solni koncerti yevrejskih pisen Emil Gorovec stav viznanim vikonavcem pisen narodiv svitu v suchasnih tancyuvalnih ritmah Prekrasni vokalni ta garni scenichni dani uminnya majsterno pidbirati pisni dlya vlasnogo repertuaru zrobili spivaka ulyublencem publiki U 1960 roci Emil stav laureatom Vsesoyuznogo konkursu artistiv estradi a 1963 roku pislya translyaciyi po radiostanciyi Yunist jogo solnogo 45 hvilinnogo koncertu do nogo prijshla spravzhnya slava Radiokomitet buv zavalenij listami shanuvalnikiv z usogo Soyuzu yaki prinosili mishkami Na rosijskij repertuar spivak dlya yakogo rosijska mova bula tretoyu pislya idish ta ukrayinskoyi perejshov tak zhe vilno j prirodno yak dihav Tak zijshla ta zasyayala zirka Emilya Gorovcya sho mav prechudovij golos yakogo specialisti porivnyuvali z golosami vidomih tenoriv Enriko Karuzo ta Sergiya Lemesheva a dlya radyanskoyi auditoriyi vin buv vitchiznyanim Tomom Dzhonsom Salvatore Adamo ta Adriano Chelentano v odnij osobi Spivak narodzhenij dlya opernoyi sceni vipadkom doli opinivsya na estradi ta vpisav bliskuchu storinku do yiyi istoriyi Vikonavec stav vidomim za kordonom gastrolyuvav u Franciyu Polshu Bolgariyu Nimechchinu Chehoslovachchinu Emil Gorovec vikonav bilshe chotirohsot pisen ta zapisav blizko tridcyati diskiv sho vijshli zagalnim tirazhem u 20 mln ekzemplyariv Priblizno u 1966 1967 rokah nim bulo zapisano dekilka rosijskomovnih kaver versij na hiti britanskogo gurtu The Beatles Girl Lady Madonna A hard days night ta Yesterday Na pochatku 1970 h rokiv rozgornulasya derzhavna antisemitska kampaniya cherez podiyi pid chas arabo izrayilskogo konfliktu 1967 1970 rokiv ta pochalisya nepriyemnosti z vikonannyam yevrejskogo repertuaru sho stav neoficijno zaboronenim Po radio i telebachennyu bilshe ne zvuchali yevrejski pisni Bilsh togo vid yevrejskih aktoriv vimagali rosijskih psevdonimiv prichomu oficijno niyakih zakoniv ne isnuvalo vse virishuvalosya v osobistih besidah z nachalstvom na rivni natyakiv U 1972 roci vin razom z druzhinoyu aktrisoyu Margaritoyu Polonskoyu jogo virnoyu partnerkoyu i pomichniceyu podav dokumenti na viyizd do Izrayilyu Otrimavshi dozvil na viyizd voni u 1973 roci pribuli na svoyu istorichnu batkivshinu Pislya vid yizdu spivaka iz SRSR usi jogo estradni zapisi buli znisheni Na zaproshennya yevrejskogo robitnichogo komitetu Arbajter Ring Emil u 1974 roci emigruvav do SShA de po priyizdu mer Nyu Jorku Ed Koch vlashtuvav jomu robochu vizu U SShA Gorovec pidpisav kontrakt z Arbajter Ring sho buv rozrahovanij na sim rokiv Vin davav bagato koncertiv vidkriv na Mangetteni Balalajku pershij rosijskij restoran u Nyu Jorku z vlasnim shou de buv solistom Ale restoran ne prinosiv znachnih pributkiv oskilki dlya samogo Gorovcya golovnim bulo ne vedennya biznesu a mozhlivist vilno vistupati Tomu po zakinchennyu kontraktu vin povernuvsya do Izrayilyu de po povernennyu triumfalno proyihav po vsij krayini ta dav 22 koncerti protyagom misyacya Cherez nepopulyarnist movi yidish u samomu Izrayili u nogo vinikali neporozuminnya z predstavnikami mizhnarodnoyi organizaciyi Sohnut yaki napoleglivo spilkuvalisya na ivriti Tomu vin vimushenij buv povernutisya nazad u SShA Na amerikanskij zemli vin pracyuvav vikladachem spiviv v kantorskij shkoli Ale kantorskij spiv buv dlya nogo chuzhim bo Emil Yakovich buv prihilnikom estradnoyi ta narodnoyi pisni Piznishe Emil pracyuvav na yevrejskomu radio idish Jogo programa vihodila u efir trichi na tizhden dlya yakoyi vin stvoryuvav po dekilka pisen buv avtorom sliv ta muziki odnochasno na tizhden a takozh vin perekladav bagato pisen z idish na rosijsku movu Takim chinom u nogo zibralas velichezna fonoteka Piznishe Gorovec buv veduchim peredachi Mamelotn Ridna mova doslivno Mamina mova na radiostanciyi WMHB u Votervili a zgodom na rosijskomovnij radiostanciyi Radio Nadiya u Nyu Jorku U 1989 roci spivak na zaproshennya Vsesoyuznoyi firmi gramplativok Melodiya povertayetsya do Moskvi ta vidnovlyuye svoyi vistupi ta zapisi Togo zh roku kolishnogo vignancya zaprosili na toj samij televizijnij Ogonyok z yakogo vlasne j rozpochalasya jogo vsesoyuzna slava Ogonyok buv prisvyachenij Dnyu budivelnika Gorovcyu postavili zapitannya Sho vin pobuduvav u svoyemu zhitti Vin vidpoviv Ya zalishu pislya sebe svoyi pisni Na Melodiyi 1990 roku vijshli dva jogo diski giganti Chto proshlo to proshlo ta retrograma Koncerty v sadu imeni Baumana zapisani z orkestrom pid kerivnictvom V Rubashevskogo V Termeckogo Bagato pracyuvav artist i v Americi U 1990 roci v odnomu z Brodvejskih teatriv buv postavlenij myuzikl Otcovskoe nasledstvo za p yesoyu Ya Gordina de Emil zigrav golovnu rol a takozh napisav muziku ta virshi do myuziklu Emil Gorovec buv pershim vikonavcem shlyageriv takih yak Koroleva krasoty Golubye goroda Ya shagayu po Moskve pershim vikonavcem znamenitogo Buhenvaldskogo nabata ta znamenitih Drozdiv Volodimira Shayinskogo Avtorami deyakih jogo pisen buli vidomi radyanski kompozitori zokrema Yan Frenkel Vano Muradeli Arno Babadzhanyan Modest Tabachnikov Eddi Rozner ta bagato inshih Populyarnist spivaka bula velicheznoyu Ne bulo budinku de b ne zvuchav jogo charuyuchij golos Koncerti spivaka zbirali stadioni na nih ne mozhlivo bulo popasti Jogo vitali na derzhavnomu rivni v Buenos Ajresi Glyadachi vlashtovuvali jomu burhlivi ovaciyi u Sidneyi ta Melburni ta zahopleno aploduvali rosiyani ta izrayiltyani U 1999 roci priyizdiv do Moskvi de spilno z Lyudmiloyu Gurchenko dav dekilka koncertiv Spivak zalishiv cej svit 17 serpnya 2001 roku ta pohovanij na cvintari u Nyu Dzhersi poruch z druzhinoyu Margaritoyu Polonskoyu A nam u spadok zalishilis jogo pisni VshanuvannyaU grudni 2014 roku vijshov v svit dokumentalnij film pro vidomogo yevrejskogo spivaka i aktora urodzhencya mista Gajsin Emilya Gorovcya U ridnomu misti Emilya Gorovcya na fasadi miscevogo rajonnogo budinku kulturi na jogo chest vidkrita memorialna tablicya Primitki Arhiv originalu za 23 chervnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2018 Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 23 chervnya 2018 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 23 chervnya 2018 Arhiv originalu za 23 chervnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2018 Rahmil Emil Gorovec 23 chervnya 2018 u Wayback Machine ros Dokumentalnaya dilogiya Emil Gorovec Ya byl tvoim synom Rossiya 25 veresnya 2018 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 23 chervnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2018 Arhiv originalu za 23 chervnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2018