Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2021) |
Тупі (історично також відомі під назвою тупінамба — фактично, назвою одного з племен, що входили в цю спільність) — одна з найбільших етнічних груп у складі індіанців Бразилії. Сучасна група народів гуарані, що мешкає на півдні Бразилії, в Уругваї, Парагваї і на півночі Аргентини, спілкується мовою гуарані, близькою до мови тупі.
Історія
Рання історія
Як припускають дослідники, спочатку тупі населяли дощові ліси Амазонки, проте близько X—IX ст. до н. е. стали розселятися на південь і поступово зайняли узбережжя Атлантичного океану.
Народ тупі населяв до приходу європейців майже все узбережжя Бразилії. У 1500 році їх чисельність, за сучасними оцінками, становила близько 1 мільйона чоловік — майже стільки ж, скільки в Португалії того часу. Тупі були розділені на кілька десятків племен, кожне з яких становило від 300 до 2 000 осіб, серед них: , , , , , , .
Тупі займалися землеробством: вони вирощували маніок, кукурудзу, батат, боби, арахіс, тютюн, гарбузи, бавовну та багато інших рослин. Назва «топінамбур» в європейських мовах походить від назви племені тупінамба, хоча насправді овоч був запозичений у північноамериканських індіанців. Тупінамба не знали про існування алконгінів, але були на той момент найвідомішим індіанським плем'ям для європейців, тому овоч отримав назву на їхню честь.
Нерідко племена тупі конфліктували з іншими племенами регіону або навіть один з одним. Уявлення про єдиний народ тупі у них було відсутнє, попри спільну мову. Під час воєнних дій тупі захоплювали бранців з тим, щоб пізніше використати їх в їжу в ході спеціальних ритуалів.
Якщо вірити спогадам німецького ландскнехта , який брав участь в бразильських експедиціях конкістадорів, тупі (принаймні плем'я тупінамба, в полон до якого він потрапив), практикували канібалізм, оскільки вважали, що разом з м'ясом ворога забирають собі його силу. Штаден не був з'їдений нібито через те, що кожен раз голосно благав про помилування, а тупі не їли боягузів, вважаючи, що кожен, хто з'їсть боягуза, забере його боягузтво собі. Книга Штадена, опублікована в 1557 році, отримала широку популярність в Європі не в останню чергу через опис канібальських ритуалів.
Європейська колонізація
Починаючи з XVI століття тупі, як і інші індіанські племена регіону, зазнали культурної асиміляції з боку португальських колонізаторів, нерідко потрапляли в рабство, що призвело до майже повного їх знищення, за винятком декількох невеликих громад, які проживають в індіанських резерваціях Бразилії.
Змішання рас і «свояцтва» (Cunhadismo)
У формування бразильського етносу зробили внесок різні народи, однак особливо вагомим був внесок нащадків тупи. Коли португальці прибули до Бразилії в XVI столітті, першими їх зустріли тупи. Незабаром поширилися змішані шлюби між португальськими поселенцями і місцевими жінками, тим більше, що португальці рідко привозили з собою жінок. Разом з цим в колонії почав поширюватися феномен «свояцтва», відомий під назвою «cunhadismo» (від португальського cunhado, «шурин»). «Свояцтво» по суті було старовинною індіанською традицією включення чужинців в свою громаду. Індіанці пропонували європейцю дівчину зі свого племені в дружини, і якщо той погоджувався, він ставав «свояком» для всіх індіанців племені. Європейці швидко засвоїли багатоженство, поширене серед індіанців, і один європеєць міг мати десятки індіанських дружин (temericós).
«Свояцтво» також використовувалося для вербування робочої сили. Користуючись численними родинними зв'язками, придбаними через своїх аборигенних дружин-temericós, португальці використовували «свояків» для роботи на себе, в першу чергу для рубки цезальпінії і навантаження деревини на кораблі. В ході цього процесу утворилася значна популяція метисів, які отримали в Бразилії назву «мамелюко» і склали переважну більшість населення цієї країни. Без практики «свояцтва» португальці навряд чи закріпилися б в Бразилії, оскільки чисельність їх була досить мала, особливо жінок.
Спадщина тупі в сучасній Бразилії
Спосіб життя
Хоча чистокровні тупі в Бразилії зникли — почасти через важкі умови рабства, почасти через занесені європейцями хвороби — більшу частину території Бразилії заселили нащадки тупі по материнській лінії, які значною мірою успадкували старовинні традиції свого народу. писав, що за своїми характеристиками перші бразильці були скоріше тупі, ніж португальцями, і навіть креолізована мова, якою вони розмовляли — (Nheengatu), відома також під назвою , служила у якості лінгва-франка в Бразилії аж до XVIII століття. Центром поширення «мамелюків» (нащадків португальців і тупі) був регіон Сан-Паулу. Звідси в XVII столітті вони, як учасники походів за рабами, які організовували «бандейранти», проникли на всю територію нинішньої Бразилії, включаючи регіони, де історично тупі ніколи не проживали. Саме ці метиси поширили іберійську культуру аж до найдальших куточків країни. Вони окультурили ізольовані індіанські племена і поширили лінгва-жерал, яка виникла в XVII столітті і нині майже витіснена португальською мовою, проте все ще існує в деяких регіонах Амазонії.
За укладом життя старі «пауліста» (жителі Сан-Паулу) майже не відрізнялися від індіанців. У родинах мовою спілкування була ньєнгату. Землеробство, полювання, рибальство і збір фруктів відбувалися так само як і в індіанців. Від тупі вони відрізнялися лише використанням одягу, солі, металевих знарядь, європейської зброї та ряду інших європейських предметів побуту.
Коли області, де проживали метиси, стали підпадати під вплив капіталістичної економіки, властиві тупі характеристики стали поступово втрачатися. Португальська мова взяла гору, а лінгва-жерал практично зникла. Сільські традиції, що походили від тупі, були витіснені європейськими технологіями, оскільки сільське господарство більшою мірою стало орієнтуватися на експорт.
Лексика
Бразильська португальська мова запозичила чимало слів з вимерлої мови тупі, зокрема, такі поширені слова, як mingau (каша), mirim (маленький), soco (удар кулаком), cutucar (тицяти), tiquinho (трохи), perereca (деревна жаба), tatu (броненосець). З тупі походять назви представників місцевої фауни (наприклад, arara — папуга-ара, jacaré — алігатор, tucano — тукан) і флори (mandioca — маніок, abacaxi — ананас). З неї ж походить ряд топонімів сучасної Бразилії (Ітакуакесетуба, , , Іпанема та ін).
Існують і імена, що походять з мови тупі — Ubirajara, Ubiratã, Moema, Jussara, Jurema, Janaína та ін., однак вони не говорять про те, що їх носії дійсно є нащадками тупі, а скоріше є відголосками бразильського націоналізму.
Плем'я тупінамба було зображено в сатиричному фільмі 1971 року (порт.-браз. Como Era Gostoso o Meu Francês').
Див. також
- Portugal in America
- Тупі-Гуарані
Примітки
- Darcy Ribeiro — O Povo Brasileiro, Vol. 07, 1997 (1997), pp. 28 to 33; 72 to 75 and 95 to 101."
- Cabral, Sérgio. Antonio Carlos Jobim: uma Biografia. Petrópolis, Lumiar, 1997. P. 39. https://books.google.com/books?ei=FNcvSteyGZiCyATy3rmzCA&client=firefox-a&id=PV9aAAAAMAAJ&dq=Antônio+Carlos+Jobim%3A+uma+biografia&q=postura+nacionalista&pgis=1#search_anchor
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тупі (індіанці)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2021 Tupi istorichno takozh vidomi pid nazvoyu tupinamba faktichno nazvoyu odnogo z plemen sho vhodili v cyu spilnist odna z najbilshih etnichnih grup u skladi indianciv Braziliyi Suchasna grupa narodiv guarani sho meshkaye na pivdni Braziliyi v Urugvayi Paragvayi i na pivnochi Argentini spilkuyetsya movoyu guarani blizkoyu do movi tupi Divchina z plemeni tupi Hudozhnik Albert Ekhaut Kanibali z plemeni tupinamba Malyunok iz knigi G Shtadena IstoriyaRannya istoriya Yak pripuskayut doslidniki spochatku tupi naselyali doshovi lisi Amazonki prote blizko X IX st do n e stali rozselyatisya na pivden i postupovo zajnyali uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu Narod tupi naselyav do prihodu yevropejciv majzhe vse uzberezhzhya Braziliyi U 1500 roci yih chiselnist za suchasnimi ocinkami stanovila blizko 1 miljona cholovik majzhe stilki zh skilki v Portugaliyi togo chasu Tupi buli rozdileni na kilka desyatkiv plemen kozhne z yakih stanovilo vid 300 do 2 000 osib sered nih Tupi zajmalisya zemlerobstvom voni viroshuvali maniok kukurudzu batat bobi arahis tyutyun garbuzi bavovnu ta bagato inshih roslin Nazva topinambur v yevropejskih movah pohodit vid nazvi plemeni tupinamba hocha naspravdi ovoch buv zapozichenij u pivnichnoamerikanskih indianciv Tupinamba ne znali pro isnuvannya alkonginiv ale buli na toj moment najvidomishim indianskim plem yam dlya yevropejciv tomu ovoch otrimav nazvu na yihnyu chest Neridko plemena tupi konfliktuvali z inshimi plemenami regionu abo navit odin z odnim Uyavlennya pro yedinij narod tupi u nih bulo vidsutnye popri spilnu movu Pid chas voyennih dij tupi zahoplyuvali branciv z tim shob piznishe vikoristati yih v yizhu v hodi specialnih ritualiv Yaksho viriti spogadam nimeckogo landsknehta yakij brav uchast v brazilskih ekspediciyah konkistadoriv tupi prinajmni plem ya tupinamba v polon do yakogo vin potrapiv praktikuvali kanibalizm oskilki vvazhali sho razom z m yasom voroga zabirayut sobi jogo silu Shtaden ne buv z yidenij nibito cherez te sho kozhen raz golosno blagav pro pomiluvannya a tupi ne yili boyaguziv vvazhayuchi sho kozhen hto z yist boyaguza zabere jogo boyaguztvo sobi Kniga Shtadena opublikovana v 1557 roci otrimala shiroku populyarnist v Yevropi ne v ostannyu chergu cherez opis kanibalskih ritualiv Yevropejska kolonizaciya Pochinayuchi z XVI stolittya tupi yak i inshi indianski plemena regionu zaznali kulturnoyi asimilyaciyi z boku portugalskih kolonizatoriv neridko potraplyali v rabstvo sho prizvelo do majzhe povnogo yih znishennya za vinyatkom dekilkoh nevelikih gromad yaki prozhivayut v indianskih rezervaciyah Braziliyi Zmishannya ras i svoyactva Cunhadismo U formuvannya brazilskogo etnosu zrobili vnesok rizni narodi odnak osoblivo vagomim buv vnesok nashadkiv tupi Koli portugalci pribuli do Braziliyi v XVI stolitti pershimi yih zustrili tupi Nezabarom poshirilisya zmishani shlyubi mizh portugalskimi poselencyami i miscevimi zhinkami tim bilshe sho portugalci ridko privozili z soboyu zhinok Razom z cim v koloniyi pochav poshiryuvatisya fenomen svoyactva vidomij pid nazvoyu cunhadismo vid portugalskogo cunhado shurin Svoyactvo po suti bulo starovinnoyu indianskoyu tradiciyeyu vklyuchennya chuzhinciv v svoyu gromadu Indianci proponuvali yevropejcyu divchinu zi svogo plemeni v druzhini i yaksho toj pogodzhuvavsya vin stavav svoyakom dlya vsih indianciv plemeni Yevropejci shvidko zasvoyili bagatozhenstvo poshirene sered indianciv i odin yevropeyec mig mati desyatki indianskih druzhin temericos Svoyactvo takozh vikoristovuvalosya dlya verbuvannya robochoyi sili Koristuyuchis chislennimi rodinnimi zv yazkami pridbanimi cherez svoyih aborigennih druzhin temericos portugalci vikoristovuvali svoyakiv dlya roboti na sebe v pershu chergu dlya rubki cezalpiniyi i navantazhennya derevini na korabli V hodi cogo procesu utvorilasya znachna populyaciya metisiv yaki otrimali v Braziliyi nazvu mamelyuko i sklali perevazhnu bilshist naselennya ciyeyi krayini Bez praktiki svoyactva portugalci navryad chi zakripilisya b v Braziliyi oskilki chiselnist yih bula dosit mala osoblivo zhinok Spadshina tupi v suchasnij BraziliyiSposib zhittya Kasik vozhd plemeni tupinikim 2007 r Hocha chistokrovni tupi v Braziliyi znikli pochasti cherez vazhki umovi rabstva pochasti cherez zaneseni yevropejcyami hvorobi bilshu chastinu teritoriyi Braziliyi zaselili nashadki tupi po materinskij liniyi yaki znachnoyu miroyu uspadkuvali starovinni tradiciyi svogo narodu pisav sho za svoyimi harakteristikami pershi brazilci buli skorishe tupi nizh portugalcyami i navit kreolizovana mova yakoyu voni rozmovlyali Nheengatu vidoma takozh pid nazvoyu sluzhila u yakosti lingva franka v Braziliyi azh do XVIII stolittya Centrom poshirennya mamelyukiv nashadkiv portugalciv i tupi buv region San Paulu Zvidsi v XVII stolitti voni yak uchasniki pohodiv za rabami yaki organizovuvali bandejranti pronikli na vsyu teritoriyu ninishnoyi Braziliyi vklyuchayuchi regioni de istorichno tupi nikoli ne prozhivali Same ci metisi poshirili iberijsku kulturu azh do najdalshih kutochkiv krayini Voni okulturili izolovani indianski plemena i poshirili lingva zheral yaka vinikla v XVII stolitti i nini majzhe vitisnena portugalskoyu movoyu prote vse she isnuye v deyakih regionah Amazoniyi Za ukladom zhittya stari paulista zhiteli San Paulu majzhe ne vidriznyalisya vid indianciv U rodinah movoyu spilkuvannya bula nyengatu Zemlerobstvo polyuvannya ribalstvo i zbir fruktiv vidbuvalisya tak samo yak i v indianciv Vid tupi voni vidriznyalisya lishe vikoristannyam odyagu soli metalevih znaryad yevropejskoyi zbroyi ta ryadu inshih yevropejskih predmetiv pobutu Koli oblasti de prozhivali metisi stali pidpadati pid vpliv kapitalistichnoyi ekonomiki vlastivi tupi harakteristiki stali postupovo vtrachatisya Portugalska mova vzyala goru a lingva zheral praktichno znikla Silski tradiciyi sho pohodili vid tupi buli vitisneni yevropejskimi tehnologiyami oskilki silske gospodarstvo bilshoyu miroyu stalo oriyentuvatisya na eksport LeksikaBrazilska portugalska mova zapozichila chimalo sliv z vimerloyi movi tupi zokrema taki poshireni slova yak mingau kasha mirim malenkij soco udar kulakom cutucar ticyati tiquinho trohi perereca derevna zhaba tatu bronenosec Z tupi pohodyat nazvi predstavnikiv miscevoyi fauni napriklad arara papuga ara jacare aligator tucano tukan i flori mandioca maniok abacaxi ananas Z neyi zh pohodit ryad toponimiv suchasnoyi Braziliyi Itakuakesetuba Ipanema ta in Isnuyut i imena sho pohodyat z movi tupi Ubirajara Ubirata Moema Jussara Jurema Janaina ta in odnak voni ne govoryat pro te sho yih nosiyi dijsno ye nashadkami tupi a skorishe ye vidgoloskami brazilskogo nacionalizmu Plem ya tupinamba bulo zobrazheno v satirichnomu filmi 1971 roku port braz Como Era Gostoso o Meu Frances Div takozhPortugal in America Tupi GuaraniPrimitkiDarcy Ribeiro O Povo Brasileiro Vol 07 1997 1997 pp 28 to 33 72 to 75 and 95 to 101 Cabral Sergio Antonio Carlos Jobim uma Biografia Petropolis Lumiar 1997 P 39 https books google com books ei FNcvSteyGZiCyATy3rmzCA amp client firefox a amp id PV9aAAAAMAAJ amp dq Antonio Carlos Jobim 3A uma biografia amp q postura nacionalista amp pgis 1 search anchorPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tupi indianci