Ґо́ттгард фон Ке́ттлер (нім. Gotthard von Kettler; 2 лютого 1517 — 27 квітня (17 травня) 1587) — останній магістр Лівонського ордену (1559 — 1561). Перший герцог Курляндії і Семигалії (1561 — 1587), державець і губернатор Лівонського герцогства (1561 — 1566). Представник німецького шляхетського роду Кеттлерів, засновник герцогської династії цього роду. Народився у Мельріху, Вестфалія. Лицар Лівонського ордену (з 1537). Учасник Лівонської війни (1558 — 1583) проти Московського царства. Внаслідок поразок від московитів прийняв протекцію Польсько-Литовської держави. 1561 року підписав Віленську унію із Великим князівством Литовським, за якою землі ордену були секуляризовані й перетворені на світські ленні володіння Литви — Лівонське герцогство і герцогство Курляндії і Семигалії. Очолив обидва герцогства. Був васалом королів польських і великих князів литовських — Сигізмунда II Августа (з 1561) і Стефана Баторія (з 1578). Після втрати Лівонського герцогства в 1566 році провів політично-адміністративну й церковну реформу в Курляндії і Семигалії. Сприяв поширенню лютеранства. 1570 року запровадив кріпосне право. Помер в Мітаві, Семигалія. Похований в усипальниці Кеттлерів у Мітавському палаці.
Ґоттгард фон Кеттлер | ||
Портрет Кеттлера (16 століття) | ||
| ||
---|---|---|
17 вересня 1559 — 28 листопада 1561 | ||
Попередник: | Йоганн Фюрстенберг | |
Наступник: | скасовано | |
| ||
28 листопада 1561 — 1566 | ||
Попередник: | започатковано | |
Наступник: | Ян-Єронім Ходкевич | |
| ||
28 листопада 1561 — 17 травня 1587 | ||
Попередник: | започатковано | |
Наступник: | Фрідріх Кеттлер Вільгельм Кеттлер | |
Народження: | 2 лютого 1517 Мельріх, Вестфалія | |
Смерть: | 17 травня 1587 (70 років) Мітава, Семигалія | |
Поховання: | Мітавський палац | |
Національність: | німець | |
Релігія: | католик (до 1561) лютеранин (після 1561) | |
Рід: | Кеттлери | |
Батько: | Готтгард Кеттлер із Мелльріха | |
Мати: | d[3] | |
Шлюб: | Анна Мекленбург-Гюстровська | |
Діти: | Вільгельм Кеттлер, Фрідріх Кеттлер, Анна Кеттлер і Єлизавета Кеттлер | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Го́ттгард фон Ке́ттлер (нім. Gotthard von Kettler), Го́ттгард Ке́ттлер (нім. Gotthard Kettler), або Го́тгард Ке́ттлер (лат. Gothardus Kettler, пол. Gotard Kettler, латис. Gothards Ketlers, лит. Gothardas Ketleris)
- Го́ттгард фон Ке́ттелер (нім. Ketteler) — альтернативний запис прізвища.
- Го́ттгард І Курляндський (нім. Gotthard I. von Kurland) — з порядковим номером і короткою назвою країни.
- Го́тгард (нім. Godderd) — альтернативний запис власного імені.
- Го́ддерд (нім. Godderd) — альтернативний запис власного імені.
Біографія
В Ордені
Ґоттгард фон Кеттлер народився 2 лютого 1517 року в замку Еггерінггаузен біля поселення Мелльріх у Вестфалії, в німецькій шляхетній родині Кеттлерів з Нового Ассена. Він був дев’ятою дитиною в сім’ї лицаря Готтгарда фон Кеттлера з Мелльріха, кавалера Ордена Золотого руна, та його дружини Сибілли-Софії фон Нессельроде.
Свою кар'єру Ґоттгард розпочав як юнкер при дворі Кельнського курфюста. Проте 1537 року, у віці 20 років, він вступив до монашого Лівонського ордену — Лівонського відділу Німецького ордену. 1551 року Готтгарда призначили каштеляном (Цесіс, Латвія), а 1554 року — комтуром Дінабурга (Даугавпілс, Латвія). Він виконував обов'язки орденського дипломата в Священній Римській імперії і Польсько-Литовській дежаві. Готтгард встановив приватні зв'язки із литовськими магнатами, а через них — із польським королем. Згодом він став таємним агентом польської партії в Ордені.
1554 року Ґоттгард призначив своїм секретарем , провідного німецького богослова й історика.
1556 року, напередодні війни із Ризьким архієпископом, магістр Німецького ордену в Лівонії Йоганн Вільгельм фон Фюрстенберг відправив Готтгарда до німецьких земель вербувати найманців.
У вересні 1557 року, під час війни коадюторів, Ґоттгард підтримав укладання між Лівонським орденом з одного боку й Королівством Польським і Великим князівством Литовським з іншого, що був скерований проти Московського царства.
1558 року, на початку Лівонської війни проти Московії, Готтгард очолив важливе комтурство (замок Феллін, Вільянді, Естонія). 9 липня лівонський ландмейстр призначив його на посаду коад'ютора – свого заступника і наступника. На чолі 500 німецьких і 3000 латиських найманців Готтгард намагався звільнити Дерптське єпископство, захоплене московитами. Але зазнав великих втрат і в одному з боїв зламав ногу, впавши з коня. Не зважаючи на поразку біля Дерпта, вдалося захопити .
У серпні 1558 року Ґоттгард працював лівонським послом у Вільні, де вів переговори із представниками Сигізмунда II Августа, короля польського і великого князя литовського, про допомогу в Лівонській війні. За умовами договору, Орден передавав литовській стороні ряд фортець на південному лівонсько-литовському кордоні по Двіні й визнавав верховенство Польсько-Литовської держави. Зі свого боку, Сигізмунд ІІ Август надавав військову допомогу лівонцям проти Москви.
Герцог
17 вересня 1559 року Готтгард змусив старого магістра Фюрстенберга зректися посади й 21 жовтня став новим магістром Німецького ордену в Ліфляндії. Через рік він прийняв лютеранство й повів курс на відокремлення від ордену, шукаючи підмоги в боротьбі з Москвою. В листопаді 1561 року ландмейстр розпочав нові переговори з Сигізмундом II Августом, які закінчилися підписанням Віленської унії від 28 листопада. За угодою колишнє ландмейстерство черенечого ордену в Ліфляндії (Лівонії) ставало леном Польсько-Литовської держави. Південні землі Лівонії — Курляндія і Семигалія — перетворювалися на світське герцогство Курляндії і Семигалії, протекторат Польсько-Литовської держави. Готтгард визнавав себе васалом польського короля й великого князя литовського, приймав спадковий титул герцога Курляндського і Семигальського, і призначався на посаду намісника і губернатора Лівонії. 5 березня 1562 року, в , на офіційній церемонії Готтгард був звільнений від обітниць великому магістру Тевтонського ордена й склав ленну присягу на вірність Сигізмунду ІІ Августу, якого представляв , великий канцлер литовський і воєвода віленський.
11 березня 1565 року Готтгард одружився з Анною Мекленбург-Гюстровською (1533 — 1602), донькою мекленбурзького герцога , яка народила йому 7 дітей — Анну, Єлизавету, Фрідріха й Вільгельма, а також ще трьох, що не досягли повноліття.
1566 року поляки передали посаду намісника і губернатора Лівонії Янові Ходкевичу й витіснили Готтгарда з Риги. 1568 року він відмовився від володінь у північній і центральній Лівонії, зосередившись на півдні — Курляндії і Семигалії. 1577 року московський цар пропонував Готтгарду визнати його королем в обмін на васалітет, але той відмовився. Він декілька разів міняв резиденції (Рига, , Мітава), допоки 1578 року остаточно не оселився у Мітавському замку. З часом Мітава стала постійною столицею його герцогства.
За правління Готтгарда в Курляндії і Семигалії утвердилося лютеранство. Герцог був проголошений головою Церкви. 1565 року він провів аудит усіх церков і шкіл, за результатами якого виявилося, що кам’яні храми мають лише Мітава, Бауске (Бауска) і Доблен (Добеле); в інших містах і селах стояли лише дерев’яні церкви. Більшість населення лишалося язичниками. 1567 року Готтгард звелів розробив проекти будівництва 60 церков, а при найбільших 8 наказав побудувати школи та будинки для бідних. Він також впровадив впровадив загальні церковні візітації і підняв рівень освіти.
Привілей Ґоттгарда
Утвердження влади Готтгарда в герцогстві супроводжувалося опором колишніх лівонських лицарів, світських землевласників. Найбільший клопіт він мав із добленським комтуром .
Аби зменшити напругу, 25 червня 1570 року герцог видав у Мітавському замку так званий «привілей Готтгарда» (лат. Privilegium Gotthardinum). Його написали радники герцога і представники лицарства під впливом . У 12 статтях цього документу визначалися державний устрій Курляндії і Семигалії, окреслювалися повноваження герцога і широкі права лицарства, а також забезпечувалося панівне становище лютеранства в країні.
Згідно з привілеєм усі колишні феоди — тимчасові землі, отримані лицарями за службу від колишнього Лівонського ордену чи Курляндського єпископства, перетворювалися на алоди — повну індивідуальну власність лицарів. Останні отримували усю повноту судової влади у межах їхніх землеволодінь, що, фактично, легалізувало кріпацтво в Курляндії. Крім цього лицарство могло займатися будь-якими видами господарчої діяльності (торгівлею, гуральництвом, броварством, мисливством, рибальством, млинарством, шинкарством) і, при цьому, звільнялося від податків. В обмін на ці широкі права лицарів були зобов'язані особисто присягати на вірність герцогу і виставляти на його вимогу військовий загін під час війни.
Привілей Готтгарда віддав дві третини земель Курляндії і Семигалії у володіння лицарям, але третину залишав у герцогському домені, що закладало господарську і політичну основу панування Кеттлерів у герцогстві.
28 листопада 1581 року польський король Стефан Баторій затвердив «привілей Готтарда» під Псковом. Цей документ грав роль основного курляндського закону до прийняття «Формули правління» 1617 року.
Інші перетворення
З 1575 року Ґоттгард фон Кеттлер взяв участь у новій війні Речі Посполитої проти Московського царства. 5 серпня 1579 року, в таборі польсько-литовського війська в Дісні, біля Полоцька, він визнав свою васальну залежність від нового польського короля Стефана Баторія.
1575 року Ґоттгард заснував у Мітаві монетний двір. Перші монети, випущені на цьому дворі, були шилінги і таллери з низьким вмістом срібла. За стандарт використовувалася монетна система вільного міста Рига. Проте 1577 року Стефан Баторій заборонив карбування курляндських монет. Нові монети для герцогства виготовлялися з 1586 року на монетному дворі у Вільно, за польськими стандартами.
Смерть
17 травня 1587 року Готтгард помер у Мітаві, столиці герцогства. За заповітом його поховали у церкві Мітавського замку. Сини покійного — Фрідріх і Вільгельм — успадкували батькові титули і розділили між собою спадщину. Перший став герцогом Семигальським й мав резиденцію у Зельбурзі (Вецселпілс, Східна Латвія); а другий став герцогом Курляндії й мав резиденцію у Ґольдінгені (Кулдіга, Західна Латвія).
Фрідріх також отримав Міттаву після смерті матері в 1602 році. Чоловіча лінія герцогської династії Кеттлерів, започаткованої Ґоттгардом, обірвалася 1737 року зі смертю останнього герцога Фердинанда.
Титули
Магістр
- 1560, червень
- Божою милістю, ми, Готтгард, магістр Німецького ордену в Лівонії.
- von gottes genaden wir Godhartt meister deutsches ordens zu Liefflandt.
Господар
- 1562, червень
- Божою милістю, ми, Готтгард, господар Курляднії і Семигалії в Лівонії, державець і губернатор Лівонії його величності короля Польського.
- von gottes gnaden wir Gothartt in Lieffland zu Curlandt und Semigalien Herr der königlichenn majestedt zu Poln über Liefflandt stadthalter unnd gubernator.
- 1562, листопад
- Божою милістю, Готтгард, господар Курляднії і Семигалії в Лівонії, державець і губернатор Лівонії його величності короля Польського.
- Vonn Gots gnadenn Gothardt inn Liefflandt zu Curlandt vnnd Semigalien herr, Der koniglichenn Maiestedt zu Polnn vber Liefflandt Stadthalter vnnd Gubernator
- 1564, листопад
- Божою милістю, Готтгард, господар Курляднії і Семигалії в Лівонії, державець і губернатор Лівонії його величності короля Польського.
- Von Gots Gnaden Gotthard in Livland zu Curland und Semigalien Herr, der Kö. Mtt. zu Poln etc. über Livland Statthalter und Gubernator.
Герцог
- 1567, січень
- Божою милістю, Готтгард, герцог Курляднії і Семигалії в Лівонії, державець і губернатор Лівонії його величності короля Польського.
- von gottes gnaden wir Godthardt in Liefland zu Kurlandt vnd Semigallienn Hertzogk, Der K Mtt zu Polen uber Lieflandt Stadthalter vnd Gubernator.
- 1587, березень
- Божою милістю, Готтгард, герцог Курляднії і Семигалії в Лівонії.
- Von Gottes Gnaden Gotthard, in Liefland, zu Curland und Semgallen Herzog.
Сім'я
- Дід: Готтгард (І) Кеттлер із Рейхена (1450—1518)
- Батько: Готтгард (ІІ) Кеттлер із Мелльріха (1480—1556) — лицар ордену Золотого руна.
- Мати: Сибілла-Софія фон Нессельроде (1490—1571).
- Брати:
- (?—1582) — князь-єпископ Мюнстера (1553—1557).
- (?—1585) — член партії Вільгельма Оранського.
- Дружина (∞ 1566): Анна Мекленбург-Гюстровська (1533—1602) — донька мекленбургського герцога .
- Діти:
- Анна (1567—1617) ∞ 1586: Ольбрахт Радзивілл (1558—1592).
- Фрідріх (1569—1642), герцог Курляндії і Семигалії, герцог Семигалії. ∞ 1600: Єлизавета-Магдалина Померанська (1580—1649).
- Вільгельм (1574—1640), герцог Курляндії. ∞ 1609: Софія Прусська (1582—1610).
- Єлизавета (?—1601) ∞ 1595: Адам-Вацлав Цешинський (1574—1618).
Примітки
- Matthiesen, H. Gotthard Kettler // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1964, Band 6, S. 678 f.
- Де-юре — 28 листопада 1561 року з укладанням Віленської унії. Де-факто — 5 березня 1562 року зі складанням офіційної присяги на вірність Сигізмунду ІІ Августу в Ризі (Заснування герцогства. lv, en // Віртуальна виставка: від герцога Готтгарда до герцога Якова. — Рига: Латвійський державний історичний архів, 2011.)
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Godhard Ketteler Herzog v.Kurland [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.] // Descendants of Charlemagne.
- Gotthard I., Kurland, Herzog // Katalog der Deutschen Nationalbibliothek.
- Berkis, A. V. The history of the Duchy of Courland (1561—1795). Madison: University of Wisconsin, 1954, p. 25—28.
- Privilegium Gotthardinum... // Oberländer, E.; Keller, V. Kurland: vom polnisch-litauischen Lehnsherzogtum zur russischen Provinz. Dokumente zur Verfassungsgeschichte 1561–1795. Paderborn: Schöningh, 2008, Nr. 4, S. 98—103.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
- Jahrbuch für Genealogie, Geraldik und Sphragistik... 1893, S. 9.
- Jahrbuch für Genealogie, Geraldik und Sphragistik... 1893, S. 5.
- Schirren, Carl. Quellen zur Geschichte des Untergangs livländischer Selbständigkeit. — Reval, 1861 -. — Band VIII (1881). — S. 339. — Doc. № 1104.
- Jahrbuch für Genealogie, Geraldik und Sphragistik... 1893, S. 52.
- Jahrbuch für Genealogie, Geraldik und Sphragistik... 1893, S. 83.
- Tetsch, Carl Ludwig. Curländischer Kirchen-Geschichte. — Riga & Leipzig, Königsberg & Leipzig, 1767-1770. — Theil III. — S. 149f.
Бібліографія
Джерела
- Privilegium Gotthardinum. Mitau, 25. Juni 1570. / hr. Gise, T. // Oberländer, E.; Keller, V. Kurland: vom polnisch-litauischen Lehnsherzogtum zur russischen Provinz. Dokumente zur Verfassungsgeschichte 1561–1795. Paderborn: Schöningh, 2008, Nr. 4, S. 98—103.
Монографії. Статті
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Berkis, A. V. The history of the Duchy of Courland (1561—1795). Madison: University of Wisconsin, 1954. [1] [ 13 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Tetsch, Carl Ludwig. Curländischer Kirchen-Geschichte [Церковна історія Курлядії]. Riga & Leipzig, Königsberg & Leipzig, 1767-1770.
- Schirren, Carl. Quellen zur Geschichte des Untergangs livländischer Selbständigkeit [Джерела з історії втрати Лівонської самостійності]. Reval, 1861 -.
- Jahrbuch für Genealogie, Geraldik und Sphragistik. Mitau 1893.
- Seraphim, E. Geschichte Liv-, Est- und Kurlands, 1. u. 2. Abt. Reval, 1904.
- Wittram, R. Baltische Geschichte. Die Ostseelande Livland, Estland, Kurland 1180-1918. München, 1954.
- Klocke, Fr. v. Gotthard Kettler // Westfalen und Nordosteuropa. Wiesbaden, 1964. S. 83-100
- Mattiesen, Heinz. Gotthard Kettler und die Entstehung des Herzogtums Kurland // Baltic History. hg. v. A. Ziedonis Jr. u.a. Columbus, Ohio, 1974. S.49-59.
Довідники
- Schiemann, T.; Crecelius, W.. Kettler, Gotthard // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1882, Band 15, S. 680–685.
- Matthiesen, H.. Gotthard Kettler. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1964, Band 6, S. 678 f. (Digitalisat).
- Кетлер, Готгарс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готтгард фон Кеттлер
- Kettler, Gotthard (-1587) // Baltisches biografisches Lexikon digital.
- Бібліографія. Готтгард фон Кеттлер // Німецька національна бібліотека
- Герцог Готтгард. lv, en // Віртуальна виставка: від герцога Готтгарда до герцога Якова. — Рига: Латвійський державний історичний архів, 2011.
- Duchy of Courland. Gotthard Kettler, 1561-1587 // The Coinage of Baltic Countries [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Kettler, Gotthard // Kulturportal West Ost [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- // Descendants of Charlemagne.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Go ttgard fon Ke ttler nim Gotthard von Kettler 2 lyutogo 1517 15170202 27 kvitnya 17 travnya 1587 ostannij magistr Livonskogo ordenu 1559 1561 Pershij gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi 1561 1587 derzhavec i gubernator Livonskogo gercogstva 1561 1566 Predstavnik nimeckogo shlyahetskogo rodu Kettleriv zasnovnik gercogskoyi dinastiyi cogo rodu Narodivsya u Melrihu Vestfaliya Licar Livonskogo ordenu z 1537 Uchasnik Livonskoyi vijni 1558 1583 proti Moskovskogo carstva Vnaslidok porazok vid moskovitiv prijnyav protekciyu Polsko Litovskoyi derzhavi 1561 roku pidpisav Vilensku uniyu iz Velikim knyazivstvom Litovskim za yakoyu zemli ordenu buli sekulyarizovani j peretvoreni na svitski lenni volodinnya Litvi Livonske gercogstvo i gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi Ocholiv obidva gercogstva Buv vasalom koroliv polskih i velikih knyaziv litovskih Sigizmunda II Avgusta z 1561 i Stefana Batoriya z 1578 Pislya vtrati Livonskogo gercogstva v 1566 roci proviv politichno administrativnu j cerkovnu reformu v Kurlyandiyi i Semigaliyi Spriyav poshirennyu lyuteranstva 1570 roku zaprovadiv kriposne pravo Pomer v Mitavi Semigaliya Pohovanij v usipalnici Kettleriv u Mitavskomu palaci Gottgard fon KettlerGottgard fon KettlerPortret Kettlera 16 stolittya Magistr Livonskogo ordenu 17 veresnya 1559 28 listopada 1561 Poperednik Jogann Fyurstenberg Nastupnik skasovano Derzhavec i gubernator Livoniyi 28 listopada 1561 1566 Poperednik zapochatkovano Nastupnik Yan Yeronim Hodkevich Gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi 28 listopada 1561 17 travnya 1587 Poperednik zapochatkovano Nastupnik Fridrih Kettler Vilgelm Kettler Narodzhennya 2 lyutogo 1517 1517 02 02 Melrih VestfaliyaSmert 17 travnya 1587 1587 05 17 70 rokiv Mitava SemigaliyaPohovannya Mitavskij palacNacionalnist nimecReligiya katolik do 1561 lyuteranin pislya 1561 Rid KettleriBatko Gottgard Kettler iz MellrihaMati d 3 Shlyub Anna Meklenburg GyustrovskaDiti Vilgelm Kettler Fridrih Kettler Anna Kettler i Yelizaveta Kettler Mediafajli b u VikishovishiImenaGo ttgard fon Ke ttler nim Gotthard von Kettler Go ttgard Ke ttler nim Gotthard Kettler abo Go tgard Ke ttler lat Gothardus Kettler pol Gotard Kettler latis Gothards Ketlers lit Gothardas Ketleris Go ttgard fon Ke tteler nim Ketteler alternativnij zapis prizvisha Go ttgard I Kurlyandskij nim Gotthard I von Kurland z poryadkovim nomerom i korotkoyu nazvoyu krayini Go tgard nim Godderd alternativnij zapis vlasnogo imeni Go dderd nim Godderd alternativnij zapis vlasnogo imeni BiografiyaV Ordeni Gottgard fon Kettler narodivsya 2 lyutogo 1517 roku v zamku Eggeringgauzen bilya poselennya Mellrih u Vestfaliyi v nimeckij shlyahetnij rodini Kettleriv z Novogo Assena Vin buv dev yatoyu ditinoyu v sim yi licarya Gottgarda fon Kettlera z Mellriha kavalera Ordena Zolotogo runa ta jogo druzhini Sibilli Sofiyi fon Nesselrode Svoyu kar yeru Gottgard rozpochav yak yunker pri dvori Kelnskogo kurfyusta Prote 1537 roku u vici 20 rokiv vin vstupiv do monashogo Livonskogo ordenu Livonskogo viddilu Nimeckogo ordenu 1551 roku Gottgarda priznachili kashtelyanom Cesis Latviya a 1554 roku komturom Dinaburga Daugavpils Latviya Vin vikonuvav obov yazki ordenskogo diplomata v Svyashennij Rimskij imperiyi i Polsko Litovskij dezhavi Gottgard vstanoviv privatni zv yazki iz litovskimi magnatami a cherez nih iz polskim korolem Zgodom vin stav tayemnim agentom polskoyi partiyi v Ordeni 1554 roku Gottgard priznachiv svoyim sekretarem providnogo nimeckogo bogoslova j istorika 1556 roku naperedodni vijni iz Rizkim arhiyepiskopom magistr Nimeckogo ordenu v Livoniyi Jogann Vilgelm fon Fyurstenberg vidpraviv Gottgarda do nimeckih zemel verbuvati najmanciv U veresni 1557 roku pid chas vijni koadyutoriv Gottgard pidtrimav ukladannya mizh Livonskim ordenom z odnogo boku j Korolivstvom Polskim i Velikim knyazivstvom Litovskim z inshogo sho buv skerovanij proti Moskovskogo carstva 1558 roku na pochatku Livonskoyi vijni proti Moskoviyi Gottgard ocholiv vazhlive komturstvo zamok Fellin Vilyandi Estoniya 9 lipnya livonskij landmejstr priznachiv jogo na posadu koad yutora svogo zastupnika i nastupnika Na choli 500 nimeckih i 3000 latiskih najmanciv Gottgard namagavsya zvilniti Derptske yepiskopstvo zahoplene moskovitami Ale zaznav velikih vtrat i v odnomu z boyiv zlamav nogu vpavshi z konya Ne zvazhayuchi na porazku bilya Derpta vdalosya zahopiti U serpni 1558 roku Gottgard pracyuvav livonskim poslom u Vilni de viv peregovori iz predstavnikami Sigizmunda II Avgusta korolya polskogo i velikogo knyazya litovskogo pro dopomogu v Livonskij vijni Za umovami dogovoru Orden peredavav litovskij storoni ryad fortec na pivdennomu livonsko litovskomu kordoni po Dvini j viznavav verhovenstvo Polsko Litovskoyi derzhavi Zi svogo boku Sigizmund II Avgust nadavav vijskovu dopomogu livoncyam proti Moskvi Gercog 17 veresnya 1559 roku Gottgard zmusiv starogo magistra Fyurstenberga zrektisya posadi j 21 zhovtnya stav novim magistrom Nimeckogo ordenu v Liflyandiyi Cherez rik vin prijnyav lyuteranstvo j poviv kurs na vidokremlennya vid ordenu shukayuchi pidmogi v borotbi z Moskvoyu V listopadi 1561 roku landmejstr rozpochav novi peregovori z Sigizmundom II Avgustom yaki zakinchilisya pidpisannyam Vilenskoyi uniyi vid 28 listopada Za ugodoyu kolishnye landmejsterstvo cherenechogo ordenu v Liflyandiyi Livoniyi stavalo lenom Polsko Litovskoyi derzhavi Pivdenni zemli Livoniyi Kurlyandiya i Semigaliya peretvoryuvalisya na svitske gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi protektorat Polsko Litovskoyi derzhavi Gottgard viznavav sebe vasalom polskogo korolya j velikogo knyazya litovskogo prijmav spadkovij titul gercoga Kurlyandskogo i Semigalskogo i priznachavsya na posadu namisnika i gubernatora Livoniyi 5 bereznya 1562 roku v na oficijnij ceremoniyi Gottgard buv zvilnenij vid obitnic velikomu magistru Tevtonskogo ordena j sklav lennu prisyagu na virnist Sigizmundu II Avgustu yakogo predstavlyav velikij kancler litovskij i voyevoda vilenskij 11 bereznya 1565 roku Gottgard odruzhivsya z Annoyu Meklenburg Gyustrovskoyu 1533 1602 donkoyu meklenburzkogo gercoga yaka narodila jomu 7 ditej Annu Yelizavetu Fridriha j Vilgelma a takozh she troh sho ne dosyagli povnolittya 1566 roku polyaki peredali posadu namisnika i gubernatora Livoniyi Yanovi Hodkevichu j vitisnili Gottgarda z Rigi 1568 roku vin vidmovivsya vid volodin u pivnichnij i centralnij Livoniyi zoseredivshis na pivdni Kurlyandiyi i Semigaliyi 1577 roku moskovskij car proponuvav Gottgardu viznati jogo korolem v obmin na vasalitet ale toj vidmovivsya Vin dekilka raziv minyav rezidenciyi Riga Mitava dopoki 1578 roku ostatochno ne oselivsya u Mitavskomu zamku Z chasom Mitava stala postijnoyu stoliceyu jogo gercogstva Za pravlinnya Gottgarda v Kurlyandiyi i Semigaliyi utverdilosya lyuteranstvo Gercog buv progoloshenij golovoyu Cerkvi 1565 roku vin proviv audit usih cerkov i shkil za rezultatami yakogo viyavilosya sho kam yani hrami mayut lishe Mitava Bauske Bauska i Doblen Dobele v inshih mistah i selah stoyali lishe derev yani cerkvi Bilshist naselennya lishalosya yazichnikami 1567 roku Gottgard zveliv rozrobiv proekti budivnictva 60 cerkov a pri najbilshih 8 nakazav pobuduvati shkoli ta budinki dlya bidnih Vin takozh vprovadiv vprovadiv zagalni cerkovni vizitaciyi i pidnyav riven osviti Privilej Gottgarda Dokladnishe Privilej Gottgarda Utverdzhennya vladi Gottgarda v gercogstvi suprovodzhuvalosya oporom kolishnih livonskih licariv svitskih zemlevlasnikiv Najbilshij klopit vin mav iz doblenskim komturom Abi zmenshiti naprugu 25 chervnya 1570 roku gercog vidav u Mitavskomu zamku tak zvanij privilej Gottgarda lat Privilegium Gotthardinum Jogo napisali radniki gercoga i predstavniki licarstva pid vplivom U 12 stattyah cogo dokumentu viznachalisya derzhavnij ustrij Kurlyandiyi i Semigaliyi okreslyuvalisya povnovazhennya gercoga i shiroki prava licarstva a takozh zabezpechuvalosya panivne stanovishe lyuteranstva v krayini Zgidno z privileyem usi kolishni feodi timchasovi zemli otrimani licaryami za sluzhbu vid kolishnogo Livonskogo ordenu chi Kurlyandskogo yepiskopstva peretvoryuvalisya na alodi povnu individualnu vlasnist licariv Ostanni otrimuvali usyu povnotu sudovoyi vladi u mezhah yihnih zemlevolodin sho faktichno legalizuvalo kripactvo v Kurlyandiyi Krim cogo licarstvo moglo zajmatisya bud yakimi vidami gospodarchoyi diyalnosti torgivleyu guralnictvom brovarstvom mislivstvom ribalstvom mlinarstvom shinkarstvom i pri comu zvilnyalosya vid podatkiv V obmin na ci shiroki prava licariv buli zobov yazani osobisto prisyagati na virnist gercogu i vistavlyati na jogo vimogu vijskovij zagin pid chas vijni Privilej Gottgarda viddav dvi tretini zemel Kurlyandiyi i Semigaliyi u volodinnya licaryam ale tretinu zalishav u gercogskomu domeni sho zakladalo gospodarsku i politichnu osnovu panuvannya Kettleriv u gercogstvi 28 listopada 1581 roku polskij korol Stefan Batorij zatverdiv privilej Gottarda pid Pskovom Cej dokument grav rol osnovnogo kurlyandskogo zakonu do prijnyattya Formuli pravlinnya 1617 roku Inshi peretvorennya Z 1575 roku Gottgard fon Kettler vzyav uchast u novij vijni Rechi Pospolitoyi proti Moskovskogo carstva 5 serpnya 1579 roku v tabori polsko litovskogo vijska v Disni bilya Polocka vin viznav svoyu vasalnu zalezhnist vid novogo polskogo korolya Stefana Batoriya 1575 roku Gottgard zasnuvav u Mitavi monetnij dvir Pershi moneti vipusheni na comu dvori buli shilingi i talleri z nizkim vmistom sribla Za standart vikoristovuvalasya monetna sistema vilnogo mista Riga Prote 1577 roku Stefan Batorij zaboroniv karbuvannya kurlyandskih monet Novi moneti dlya gercogstva vigotovlyalisya z 1586 roku na monetnomu dvori u Vilno za polskimi standartami Smert 17 travnya 1587 roku Gottgard pomer u Mitavi stolici gercogstva Za zapovitom jogo pohovali u cerkvi Mitavskogo zamku Sini pokijnogo Fridrih i Vilgelm uspadkuvali batkovi tituli i rozdilili mizh soboyu spadshinu Pershij stav gercogom Semigalskim j mav rezidenciyu u Zelburzi Vecselpils Shidna Latviya a drugij stav gercogom Kurlyandiyi j mav rezidenciyu u Goldingeni Kuldiga Zahidna Latviya Fridrih takozh otrimav Mittavu pislya smerti materi v 1602 roci Cholovicha liniya gercogskoyi dinastiyi Kettleriv zapochatkovanoyi Gottgardom obirvalasya 1737 roku zi smertyu ostannogo gercoga Ferdinanda TituliMagistr 1560 cherven Bozhoyu milistyu mi Gottgard magistr Nimeckogo ordenu v Livoniyi von gottes genaden wir Godhartt meister deutsches ordens zu Liefflandt dd Gospodar 1562 cherven Bozhoyu milistyu mi Gottgard gospodar Kurlyadniyi i Semigaliyi v Livoniyi derzhavec i gubernator Livoniyi jogo velichnosti korolya Polskogo von gottes gnaden wir Gothartt in Lieffland zu Curlandt und Semigalien Herr der koniglichenn majestedt zu Poln uber Liefflandt stadthalter unnd gubernator dd 1562 listopad Bozhoyu milistyu Gottgard gospodar Kurlyadniyi i Semigaliyi v Livoniyi derzhavec i gubernator Livoniyi jogo velichnosti korolya Polskogo Vonn Gots gnadenn Gothardt inn Liefflandt zu Curlandt vnnd Semigalien herr Der koniglichenn Maiestedt zu Polnn vber Liefflandt Stadthalter vnnd Gubernator dd 1564 listopad Bozhoyu milistyu Gottgard gospodar Kurlyadniyi i Semigaliyi v Livoniyi derzhavec i gubernator Livoniyi jogo velichnosti korolya Polskogo Von Gots Gnaden Gotthard in Livland zu Curland und Semigalien Herr der Ko Mtt zu Poln etc uber Livland Statthalter und Gubernator dd Gercog 1567 sichen Bozhoyu milistyu Gottgard gercog Kurlyadniyi i Semigaliyi v Livoniyi derzhavec i gubernator Livoniyi jogo velichnosti korolya Polskogo von gottes gnaden wir Godthardt in Liefland zu Kurlandt vnd Semigallienn Hertzogk Der K Mtt zu Polen uber Lieflandt Stadthalter vnd Gubernator dd 1587 berezen Bozhoyu milistyu Gottgard gercog Kurlyadniyi i Semigaliyi v Livoniyi Von Gottes Gnaden Gotthard in Liefland zu Curland und Semgallen Herzog dd Sim yaDokladnishe Kettleri Gottgard zi svoyeyu druzhinoyu Annoyu Did Gottgard I Kettler iz Rejhena 1450 1518 Batko Gottgard II Kettler iz Mellriha 1480 1556 licar ordenu Zolotogo runa Mati Sibilla Sofiya fon Nesselrode 1490 1571 Brati 1582 knyaz yepiskop Myunstera 1553 1557 1585 chlen partiyi Vilgelma Oranskogo dd Druzhina 1566 Anna Meklenburg Gyustrovska 1533 1602 donka meklenburgskogo gercoga Diti Anna 1567 1617 1586 Olbraht Radzivill 1558 1592 Fridrih 1569 1642 gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi gercog Semigaliyi 1600 Yelizaveta Magdalina Pomeranska 1580 1649 Vilgelm 1574 1640 gercog Kurlyandiyi 1609 Sofiya Prusska 1582 1610 Yelizaveta 1601 1595 Adam Vaclav Ceshinskij 1574 1618 PrimitkiMatthiesen H Gotthard Kettler Neue Deutsche Biographie Berlin 1964 Band 6 S 678 f De yure 28 listopada 1561 roku z ukladannyam Vilenskoyi uniyi De fakto 5 bereznya 1562 roku zi skladannyam oficijnoyi prisyagi na virnist Sigizmundu II Avgustu v Rizi Zasnuvannya gercogstva lv en Virtualna vistavka vid gercoga Gottgarda do gercoga Yakova Riga Latvijskij derzhavnij istorichnij arhiv 2011 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Godhard Ketteler Herzog v Kurland 23 bereznya 2014 u Wayback Machine Descendants of Charlemagne Gotthard I Kurland Herzog Katalog der Deutschen Nationalbibliothek Berkis A V The history of the Duchy of Courland 1561 1795 Madison University of Wisconsin 1954 p 25 28 Privilegium Gotthardinum Oberlander E Keller V Kurland vom polnisch litauischen Lehnsherzogtum zur russischen Provinz Dokumente zur Verfassungsgeschichte 1561 1795 Paderborn Schoningh 2008 Nr 4 S 98 103 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 11 lyutogo 2014 Jahrbuch fur Genealogie Geraldik und Sphragistik 1893 S 9 Jahrbuch fur Genealogie Geraldik und Sphragistik 1893 S 5 Schirren Carl Quellen zur Geschichte des Untergangs livlandischer Selbstandigkeit Reval 1861 Band VIII 1881 S 339 Doc 1104 Jahrbuch fur Genealogie Geraldik und Sphragistik 1893 S 52 Jahrbuch fur Genealogie Geraldik und Sphragistik 1893 S 83 Tetsch Carl Ludwig Curlandischer Kirchen Geschichte Riga amp Leipzig Konigsberg amp Leipzig 1767 1770 Theil III S 149f BibliografiyaDzherela Privilegium Gotthardinum Mitau 25 Juni 1570 hr Gise T Oberlander E Keller V Kurland vom polnisch litauischen Lehnsherzogtum zur russischen Provinz Dokumente zur Verfassungsgeschichte 1561 1795 Paderborn Schoningh 2008 Nr 4 S 98 103 Monografiyi Statti Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Berkis A V The history of the Duchy of Courland 1561 1795 Madison University of Wisconsin 1954 1 13 listopada 2020 u Wayback Machine Tetsch Carl Ludwig Curlandischer Kirchen Geschichte Cerkovna istoriya Kurlyadiyi Riga amp Leipzig Konigsberg amp Leipzig 1767 1770 Schirren Carl Quellen zur Geschichte des Untergangs livlandischer Selbstandigkeit Dzherela z istoriyi vtrati Livonskoyi samostijnosti Reval 1861 Jahrbuch fur Genealogie Geraldik und Sphragistik Mitau 1893 Seraphim E Geschichte Liv Est und Kurlands 1 u 2 Abt Reval 1904 Wittram R Baltische Geschichte Die Ostseelande Livland Estland Kurland 1180 1918 Munchen 1954 Klocke Fr v Gotthard Kettler Westfalen und Nordosteuropa Wiesbaden 1964 S 83 100 Mattiesen Heinz Gotthard Kettler und die Entstehung des Herzogtums Kurland Baltic History hg v A Ziedonis Jr u a Columbus Ohio 1974 S 49 59 Dovidniki Schiemann T Crecelius W Kettler Gotthard Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1882 Band 15 S 680 685 Matthiesen H Gotthard Kettler Neue Deutsche Biographie Berlin 1964 Band 6 S 678 f Digitalisat Ketler Gotgars Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gottgard fon Kettler Kettler Gotthard 1587 Baltisches biografisches Lexikon digital Bibliografiya Gottgard fon Kettler Nimecka nacionalna biblioteka Gercog Gottgard lv en Virtualna vistavka vid gercoga Gottgarda do gercoga Yakova Riga Latvijskij derzhavnij istorichnij arhiv 2011 Duchy of Courland Gotthard Kettler 1561 1587 The Coinage of Baltic Countries 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Kettler Gotthard Kulturportal West Ost 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Descendants of Charlemagne