Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алваріш Ну ну А лваріш Пере йра порт Nuno Álvares Pereira 24 червня 13

Нуну Алвареш Перейра

Нуну Алвареш Перейра
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алваріш.

Ну́ну А́лваріш Пере́йра (порт. Nuno Álvares Pereira; 24 червня 1360(13600624) — 1 квітня 1431) — португальський державний і військовий діяч, кармелітський монах, католицький святий. Генерал, конетабль Португалії (1384—1422). Головний мажордом (1385—1422). Граф Оренський (1384—1422), Аррайолуський і Барселуський (1385—1422). Представник португальського шляхетного роду Перейра. Народився поблизу Крату, Португалія. Бастард госпітальєра Алвару Перейри та Ірії ду Карвалял. Онук бразького архієпископа Гонсалу Перейри. Під час Португальської кризи 1383—1385 року підтримав авіського магістра Жуана І в боротьбі за португальську корону, допоміг йому стати королем. Здобув ряд важливих перемог у боях проти кастильських інтервентів. Стратег й командувач португальців у вирішальній Алжубаротській битві (1385), що поклала край домаганням Кастилії на Португалію. Заклав (1389). Після смерті дружини став кармелітом, прийняв чернецтво у фундованому ним монастирі (1423). За заслуги в утвердженні Авіської династії шанується нащадками як один із національних героїв. Оспіваний у «Лузіадах». Беатифікований папою Бенедиктом XV (1918), канонізований папою Бенедиктом XVI (2009). День вшанування — 6 листопада. Святий захисник Португалії. Прізвисько — Святий конетабль (порт. Santo Condestável). Також — Ну́но (гал. і ісп. Nuno), Нуну Алваріш, Нуну Перейра, святий Нуну святої Марії (порт. São Nuno de Santa Maria).

Нуну Перейра
порт. Nuno Álvares Pereira
image
Нуну Перейра
image
Конетабль Португалії
1384 — 1423
Наступник: Жуан Португальський
Граф Оренський
1384 — 4 квітня 1422
Наступник: Афонсу Оренський
Граф Аррайолуський
1385 — 4 квітня 1422
Наступник: Фернанду І Браганський
Граф Барселуський
1385 — 4 квітня 1422
 
Народження: 24 червня 1360(1360-06-24)
біля Крату, Португалія
Смерть: 1 квітня 1431(1431-04-01) (70 років)
Лісабон, Португалія
Поховання: d[1]
Країна: Португальське королівство
Релігія: католицька церква
Рід: Перейри
Батько:
Мати: d[2]
Діти: Беатриса

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

Нуну Перейра народився 24 червня 1360 року в Сернаше-ду-Бонжардін (або ), поблизу Крату в центральній Португалії, в шляхетній родині португальсько-галісійського походження. Він був позашлюбним сином госпітальєра, кратуського пріора , лицаря-госпітальєра та . Дідом хлопця по батьковій лінії був бразьких архієпископ . 1361 року король видав декрет, за яким Нуну визнали закононародженим і він зміг отримати лицарське виховання, типове для шляхтичів його доби.

1373 року в віці 13 років Нуну став пажем королеви Леонори й жив при королівському дворі. Тоді ж він розпочав кар'єру військового, брав участь у прикордонних боях з кастильцями. Походи загартували Нуну, перетворивши його на досвідченого і відважного вояка.

1376 року, у 16-річному віці, Нуну одружився із , молодою багатою вдовою, донькою та . У шлюбі він мав трьох дітей — двох синів, що померли у дитинстві, та доньку Беатріш, що згодом вийшла заміж за першого браганського герцога Афонсу, сина короля Жуана I. Нащадки доньки Нуну з Браганського дому згодом правили Португалією та Бразилією.

Війни з Кастилією

Докладніше: Битва при Атолейруші та Битва при Алжубарроті
image
Пам'ятник Нуну перед Батальським монастирем.

1383 року, в зв'язку зі смертю короля Фернанду I, в Португалії спалахнула династична криза. Вона призвела до громадянської війни та інтервенції сусідньої Кастилії, король якої Хуан I був зятем покійного монарха. У цій війні Нуну підтримав самостійницьку партію, що висунула на португальський престол авіського магістра Жуана І, сина попереднього короля Педру I й зведеного брата Фернанду І.

У квітні 1384 року 24-річний Нуну розбив кастильських інтервентів у битві при Атолейруші. Після цього Жуан І призначив його головним командувачем своїх сил — протектором і конетаблем королівства, а також надав титул графа Оренського. Під час облоги Лісабона кастильцями в 1384 році Нуну використовував партизанську тактику, руйнуючи лінії постачання противника. Водночас він налагодив господарство власних землеволодінь й утримував королівські війська власним, а не державним коштом.

У квітні 1385 року Жуан І був визнаний королем Португалії на португальському сеймі. Під час засідання Нуну увірвався у залу зібрань з озброєним загоном і вигнав прокастильску опозицію, завдяки чому ухвала про обрання була прийнята одноголосно. Це спричинило нову інтервенцію кастильців під проводом Хуана І, який претендував на португальський престол за правом дружини.

14 серпня 1385 року португальські сили Жуана І та кастильське військо Хуана І зійшлися в битві при Алжубарроті. Нуну привів із собою 6500 вояків-добровольців з числа дрібної шляхти та міщан. Будучи палким шанувальником святої Діви Марії, він мав на своєму прапорі хрест з її зображенням, а також меч, на якому було вирізьблено ім'я Богородиці. У битві португальці розбили переважаюче числом і вмінням кастильське військо, що було сприйняте сучасниками як чудо. Нуно вірив, що перемогу здобули завдяки заступництву Діви Марії, на честь якої згодом фундував численні каплиці, церкви та монастир.

Після 1385 року Жуан І нагородив Нуну за військові заслуги титулами графа Аррайолуського і Барселуського, а також призначив .

Незважаючи на фактичне закінчення кризи, Нуну продовжував вести війну з кастильцями на кордоні. Зокрема, 1386 року він здійснив рейд на Мериду й розбив кастильські сили у . Сутички тривали до 1390 року, до смерті кастильського короля Хуана І. Із закінченням війни Нуну щедро нагородив своїх ветеранів власним майном.

Чернече життя

Після смерті своєї дружини в 1387 році Нуну вирішив не одружуватися вдруге і прийняв обітницю целібату. 1422 року, покинувши владу і славу, він став членом Ордену кармелітів у , який сам заснував 1389 року. Прийнявши ім'я ченця Нуну святої Марії, колишній генерал прожив у кармелітській обителі смиренним монахом до своєї смерті. Його пам'ятали як покірного і побожного чоловіка, що постійно практикував покаяння й молитву до Діви Марії. Наприкінці життя він страждав на артрит.

Нуну помер 1 квітня 1431 року на Пасху. Його поховали у кармелітській монастирській церкві Діви Марії. Король Жуан І особливо горював за втратою, оскільки вважав Нуну особистим другом, який врятував незалежність країни та допоміг йому зійти на трон. На гробниці генерала, знищеній під час Лісабонського землетрусу 1755 року, була епітафія:

«Тут лежить є видатний Нуну, конетабль, засновник Браганського дому, чудовий генерал, благословенний монах, який протягом свого земного життя так палко прагнув Царства Небесного, що після своєї смерті, заслужив бути у вічному товаристві святих. Його світські нагороди були незчисленними, але він відвернувся від них. Він був великим князем, але став покірним ченцем. Він заснував, збудував і жертвував на цю церкву, в якій спочиває його тіло».

Кенотаф Нуну розміщений у Національному Пантеоні Португалії.

Канонізація

image
Статуя Нуну в Церкві святого конетабля.

У ХІХ столітті португальські монархи інціювали процес канонізації Нуну, що був підтриманий Орденом кармелітів у 1894 році. 23 грудня 1918 року римський папа Бенедикт XV беатифікував Нуну декретом «Clementissimus Deus». Відтоді днем вшанування блаженного в кармелітській спільноті стало 1 квітня, день смерті генерала. 1940 року папа Пій XII збирався канонізувати Нуну і проголосити святим, але цього не зробили з дипломатичних міркувань, через зауваження португальських дипломатів про невчасність рішення. 1951 року на честь Нуну була збудована Лісабонська церква святого конетабля.

3 липня 2008 року в Римі папа Бенедикт XVI офіційно визнав побожність, чесноти, самозречення та чудесні діяння генерала-монаха. Офіційна церемонія канонізації відбулася 26 квітня 2009 року на Площі святого Петра у Ватикані. Відтоді днем вшанування Нуну є 6 листопада, який у Португалії відзначається постом.

Сім'я

Докладніше: Перейри
  • Батько: (1300—1375(1379)) — госпітальєр, кратуський пріор.
  • Матір:
  • Дружина (з 1376): Леонора Піріш де Алвін (1356—1387) — португальська шляхтянка.
  • Діти:
    • NN (?—?), помер у дитинстві.
    • NN (?—?), помер у дитинстві.
    • Беатриса (1380—1412) ∞ Афонсу (1377—1461), герцог Браганський (1442—1461)

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  3. Нуну Перейра // Сайт Святого Престолу
  4. 24 de junho, nasce Nuno Álvares Pereira, o Condestável

Джерела

  • Martins, J. P. Oliveira. A Vida de Nun'Alvares, Lisboa, 1893.
  • Cordeiro, Valério Aleixo. Vida do Beato Nuno Alvarez Pereira. 2. edição, Livraria Catholica. Lisboa, 1921.
  • Cardoso, Elias. A Bibliografia Condestabriana. Roma, 1958.

Посилання

  • Нуну Перейра // Сайт Святого Престолу
  • Нуну Перейра // Орден кармелітів

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alvarish Nu nu A lvarish Pere jra port Nuno Alvares Pereira 24 chervnya 1360 13600624 1 kvitnya 1431 portugalskij derzhavnij i vijskovij diyach karmelitskij monah katolickij svyatij General konetabl Portugaliyi 1384 1422 Golovnij mazhordom 1385 1422 Graf Orenskij 1384 1422 Arrajoluskij i Barseluskij 1385 1422 Predstavnik portugalskogo shlyahetnogo rodu Perejra Narodivsya poblizu Kratu Portugaliya Bastard gospitalyera Alvaru Perejri ta Iriyi du Karvalyal Onuk brazkogo arhiyepiskopa Gonsalu Perejri Pid chas Portugalskoyi krizi 1383 1385 roku pidtrimav aviskogo magistra Zhuana I v borotbi za portugalsku koronu dopomig jomu stati korolem Zdobuv ryad vazhlivih peremog u boyah proti kastilskih interventiv Strateg j komanduvach portugalciv u virishalnij Alzhubarotskij bitvi 1385 sho poklala kraj domagannyam Kastiliyi na Portugaliyu Zaklav 1389 Pislya smerti druzhini stav karmelitom prijnyav chernectvo u fundovanomu nim monastiri 1423 Za zaslugi v utverdzhenni Aviskoyi dinastiyi shanuyetsya nashadkami yak odin iz nacionalnih geroyiv Ospivanij u Luziadah Beatifikovanij papoyu Benediktom XV 1918 kanonizovanij papoyu Benediktom XVI 2009 Den vshanuvannya 6 listopada Svyatij zahisnik Portugaliyi Prizvisko Svyatij konetabl port Santo Condestavel Takozh Nu no gal i isp Nuno Nunu Alvarish Nunu Perejra svyatij Nunu svyatoyi Mariyi port Sao Nuno de Santa Maria Nunu Perejra port Nuno Alvares PereiraNunu Perejra Konetabl Portugaliyi 1384 1423 Nastupnik Zhuan Portugalskij Graf Orenskij 1384 4 kvitnya 1422 Nastupnik Afonsu Orenskij Graf Arrajoluskij 1385 4 kvitnya 1422 Nastupnik Fernandu I Braganskij Graf Barseluskij 1385 4 kvitnya 1422 Narodzhennya 24 chervnya 1360 1360 06 24 bilya Kratu PortugaliyaSmert 1 kvitnya 1431 1431 04 01 70 rokiv Lisabon PortugaliyaPohovannya d 1 Krayina Portugalske korolivstvoReligiya katolicka cerkvaRid PerejriBatko Mati d 2 Diti Beatrisa Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Nunu Perejra narodivsya 24 chervnya 1360 roku v Sernashe du Bonzhardin abo poblizu Kratu v centralnij Portugaliyi v shlyahetnij rodini portugalsko galisijskogo pohodzhennya Vin buv pozashlyubnim sinom gospitalyera kratuskogo priora licarya gospitalyera ta Didom hlopcya po batkovij liniyi buv brazkih arhiyepiskop 1361 roku korol vidav dekret za yakim Nunu viznali zakononarodzhenim i vin zmig otrimati licarske vihovannya tipove dlya shlyahtichiv jogo dobi 1373 roku v vici 13 rokiv Nunu stav pazhem korolevi Leonori j zhiv pri korolivskomu dvori Todi zh vin rozpochav kar yeru vijskovogo brav uchast u prikordonnih boyah z kastilcyami Pohodi zagartuvali Nunu peretvorivshi jogo na dosvidchenogo i vidvazhnogo voyaka 1376 roku u 16 richnomu vici Nunu odruzhivsya iz molodoyu bagatoyu vdovoyu donkoyu ta U shlyubi vin mav troh ditej dvoh siniv sho pomerli u ditinstvi ta donku Beatrish sho zgodom vijshla zamizh za pershogo braganskogo gercoga Afonsu sina korolya Zhuana I Nashadki donki Nunu z Braganskogo domu zgodom pravili Portugaliyeyu ta Braziliyeyu Vijni z Kastiliyeyu Dokladnishe Bitva pri Atolejrushi ta Bitva pri Alzhubarroti Pam yatnik Nunu pered Batalskim monastirem 1383 roku v zv yazku zi smertyu korolya Fernandu I v Portugaliyi spalahnula dinastichna kriza Vona prizvela do gromadyanskoyi vijni ta intervenciyi susidnoyi Kastiliyi korol yakoyi Huan I buv zyatem pokijnogo monarha U cij vijni Nunu pidtrimav samostijnicku partiyu sho visunula na portugalskij prestol aviskogo magistra Zhuana I sina poperednogo korolya Pedru I j zvedenogo brata Fernandu I U kvitni 1384 roku 24 richnij Nunu rozbiv kastilskih interventiv u bitvi pri Atolejrushi Pislya cogo Zhuan I priznachiv jogo golovnim komanduvachem svoyih sil protektorom i konetablem korolivstva a takozh nadav titul grafa Orenskogo Pid chas oblogi Lisabona kastilcyami v 1384 roci Nunu vikoristovuvav partizansku taktiku rujnuyuchi liniyi postachannya protivnika Vodnochas vin nalagodiv gospodarstvo vlasnih zemlevolodin j utrimuvav korolivski vijska vlasnim a ne derzhavnim koshtom U kvitni 1385 roku Zhuan I buv viznanij korolem Portugaliyi na portugalskomu sejmi Pid chas zasidannya Nunu uvirvavsya u zalu zibran z ozbroyenim zagonom i vignav prokastilsku opoziciyu zavdyaki chomu uhvala pro obrannya bula prijnyata odnogolosno Ce sprichinilo novu intervenciyu kastilciv pid provodom Huana I yakij pretenduvav na portugalskij prestol za pravom druzhini 14 serpnya 1385 roku portugalski sili Zhuana I ta kastilske vijsko Huana I zijshlisya v bitvi pri Alzhubarroti Nunu priviv iz soboyu 6500 voyakiv dobrovolciv z chisla dribnoyi shlyahti ta mishan Buduchi palkim shanuvalnikom svyatoyi Divi Mariyi vin mav na svoyemu prapori hrest z yiyi zobrazhennyam a takozh mech na yakomu bulo virizbleno im ya Bogorodici U bitvi portugalci rozbili perevazhayuche chislom i vminnyam kastilske vijsko sho bulo sprijnyate suchasnikami yak chudo Nuno viriv sho peremogu zdobuli zavdyaki zastupnictvu Divi Mariyi na chest yakoyi zgodom funduvav chislenni kaplici cerkvi ta monastir Pislya 1385 roku Zhuan I nagorodiv Nunu za vijskovi zaslugi titulami grafa Arrajoluskogo i Barseluskogo a takozh priznachiv Nezvazhayuchi na faktichne zakinchennya krizi Nunu prodovzhuvav vesti vijnu z kastilcyami na kordoni Zokrema 1386 roku vin zdijsniv rejd na Meridu j rozbiv kastilski sili u Sutichki trivali do 1390 roku do smerti kastilskogo korolya Huana I Iz zakinchennyam vijni Nunu shedro nagorodiv svoyih veteraniv vlasnim majnom Cherneche zhittya Pislya smerti svoyeyi druzhini v 1387 roci Nunu virishiv ne odruzhuvatisya vdruge i prijnyav obitnicyu celibatu 1422 roku pokinuvshi vladu i slavu vin stav chlenom Ordenu karmelitiv u yakij sam zasnuvav 1389 roku Prijnyavshi im ya chencya Nunu svyatoyi Mariyi kolishnij general prozhiv u karmelitskij obiteli smirennim monahom do svoyeyi smerti Jogo pam yatali yak pokirnogo i pobozhnogo cholovika sho postijno praktikuvav pokayannya j molitvu do Divi Mariyi Naprikinci zhittya vin strazhdav na artrit Nunu pomer 1 kvitnya 1431 roku na Pashu Jogo pohovali u karmelitskij monastirskij cerkvi Divi Mariyi Korol Zhuan I osoblivo goryuvav za vtratoyu oskilki vvazhav Nunu osobistim drugom yakij vryatuvav nezalezhnist krayini ta dopomig jomu zijti na tron Na grobnici generala znishenij pid chas Lisabonskogo zemletrusu 1755 roku bula epitafiya Tut lezhit ye vidatnij Nunu konetabl zasnovnik Braganskogo domu chudovij general blagoslovennij monah yakij protyagom svogo zemnogo zhittya tak palko pragnuv Carstva Nebesnogo sho pislya svoyeyi smerti zasluzhiv buti u vichnomu tovaristvi svyatih Jogo svitski nagorodi buli nezchislennimi ale vin vidvernuvsya vid nih Vin buv velikim knyazem ale stav pokirnim chencem Vin zasnuvav zbuduvav i zhertvuvav na cyu cerkvu v yakij spochivaye jogo tilo dd Kenotaf Nunu rozmishenij u Nacionalnomu Panteoni Portugaliyi Kanonizaciya Statuya Nunu v Cerkvi svyatogo konetablya U HIH stolitti portugalski monarhi inciyuvali proces kanonizaciyi Nunu sho buv pidtrimanij Ordenom karmelitiv u 1894 roci 23 grudnya 1918 roku rimskij papa Benedikt XV beatifikuvav Nunu dekretom Clementissimus Deus Vidtodi dnem vshanuvannya blazhennogo v karmelitskij spilnoti stalo 1 kvitnya den smerti generala 1940 roku papa Pij XII zbiravsya kanonizuvati Nunu i progolositi svyatim ale cogo ne zrobili z diplomatichnih mirkuvan cherez zauvazhennya portugalskih diplomativ pro nevchasnist rishennya 1951 roku na chest Nunu bula zbudovana Lisabonska cerkva svyatogo konetablya 3 lipnya 2008 roku v Rimi papa Benedikt XVI oficijno viznav pobozhnist chesnoti samozrechennya ta chudesni diyannya generala monaha Oficijna ceremoniya kanonizaciyi vidbulasya 26 kvitnya 2009 roku na Ploshi svyatogo Petra u Vatikani Vidtodi dnem vshanuvannya Nunu ye 6 listopada yakij u Portugaliyi vidznachayetsya postom Sim yaDokladnishe Perejri Batko 1300 1375 1379 gospitalyer kratuskij prior Matir Druzhina z 1376 Leonora Pirish de Alvin 1356 1387 portugalska shlyahtyanka Diti NN pomer u ditinstvi NN pomer u ditinstvi Beatrisa 1380 1412 Afonsu 1377 1461 gercog Braganskij 1442 1461 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Nunu Perejra Sajt Svyatogo Prestolu 24 de junho nasce Nuno Alvares Pereira o CondestavelDzherelaMartins J P Oliveira A Vida de Nun Alvares Lisboa 1893 Cordeiro Valerio Aleixo Vida do Beato Nuno Alvarez Pereira 2 edicao Livraria Catholica Lisboa 1921 Cardoso Elias A Bibliografia Condestabriana Roma 1958 PosilannyaNunu Perejra Sajt Svyatogo Prestolu Nunu Perejra Orden karmelitiv

Дата публікації:
Топ