Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

S IVB вимовляється як Сі фо Бі був третім ступенем ракети носія Сатурн V і другим ступенем ракети носія Сатурн 1Б Побудо

S-IVB

S-IVB

S-IVB (вимовляється як «Сі-фо-Бі») — був третім ступенем ракети-носія Сатурн V і другим ступенем ракети-носія Сатурн 1Б. Побудований Douglas Aircraft Company, він мав один ракетний двигун J-2. Для місячних місій його запускали двічі: спочатку для виведення на орбіту Землі після відключення другого ступеня, а потім для трансмісячної ін'єкції (TLI).

S-IVB
image
Маса 118 002 кг[1], 120 798 кг[1], 11 273 кг[1], 11 760 кг[1], 87 401 кг[1] і 29 136 кг[1]
Країна походження image США
Виробник McDonnell Douglas[2][3][4]
Місце створення Гантінгтон-Біч[2][3]
Двигун (рушій) J-2[2][3][4]
Висота 17,87 м[4]
Діаметр 6,6 м[4] і 10,06 м[4]
image
Максимальна тяга 1 020 000 ньютон[4]
image S-IVB у Вікісховищі

Історія

S-IVB розвинувся з верхнього ступеня ракети Сатурн I (S-IV) і був першим ступенем Сатурн V, який був розроблений. S-IV використовував групу з шести двигунів RL10, але використовував те саме паливо, що й S-IVB — рідкий водень і рідкий кисень. Спочатку він також мав бути четвертим ступенем запланованої ракети під назвою C-4, звідси й назва S-IV.

Одинадцять компаній подали пропозиції стати головним підрядником на сцені до кінцевого терміну 29 лютого 1960 року. Адміністратор НАСА Т. Кейт Гленнан 19 квітня вирішив, що Douglas Aircraft Company отримає контракт. Convair посіла друге місце, але Гленнан не хотів монополізувати ринок ракет, що працюють на рідкому водневому паливі, оскільки Convair вже створював ступінь Centaur ракети Atlas-Centaur.

Зрештою, Центр космічних польотів імені Маршалла вирішив використати ракету C-5 (пізніше названу Сатурн V), яка мала три ступені та мала оновлену S-IV під назвою S-IVB з одним J-2 двигун, на відміну від групи з 6 двигунів RL-10 на S-IV. Дуглас отримав контракт на S-IVB через схожість між ним і S-IV. Тоді ж було вирішено створити ракету C-IB (Сатурн IB), яка б також використовувала як другий ступінь S-IVB і могла б використовуватися для випробувань космічного корабля «Аполлон» на низькій навколоземній орбіті.

Було побудовано 12 ступенів S-IVB серії 200 і 16 ступенів S-IVB серії 500, а також 3 випробувальні ступені. NASA працювало над придбанням 4 додаткових ступенів серії 200 (як частини 4 нових ракет Saturn IB, SA-213 до 216), але фінансування так і не відбулося, і замовлення було скасовано в серпні 1968 року до того, як було зібрано обладнання S-IVB. Так само приблизно в той же час було скасовано замовлення на два додаткових ступені серії 500 (для ракет Сатурн V 516 і 517).

Конфігурація

Дуглас побудував дві різні версії S-IVB, серію 200 і серію 500. Серія 200 використовувалася Сатурн ІБ і відрізнялася від 500 тим, що не мала проміжного ступеню, що розпалювався, і мала менший тиск гелію на борту, оскільки його не потрібно було перезапускати. У серії 500 проміжний ступінь потрібно було спалахнути, щоб відповідати більшому діаметру ступенів S-IC і S-II Сатурн V. Серія 200 також мала три твердотільні ракети для відділення ступеня S-IVB від S- Ступінь IB під час запуску. У серії 500 це було скорочено до двох, і було додано два невеликі модулі підрулюючої системи APS (Auxiliary Propulsion System, APS) як двигуни незаповненого простору для перезапуску двигуна J-2 і для забезпечення контролю положення під час фаз польоту по інерції.

image
Малюнок Saturn V S-IVB у розрізі

S-IVB мав 73 280 літрів рідкого кисню (LOX), масою 87 200 кг. Також 252 750 літрів рідкого водню (LH2), масою 18 000 кг. Порожня маса склала 10 000 кг.

Допоміжна рухова система

Керування положенням забезпечувалося поворотом двигуна J-2 під час польоту з двигуном і двома модулями APS під час інерції. Модулі APS використовувалися для керування трьома осями під час фаз інерції, контролю крену під час стрільб J-2 та незаповненого обсягу для другого запалювання двигуна J-2. Кожен модуль APS містив два підрулюючі пристрої потужністю 150 фунтів сил, що забезпечують тягу для крену та тангажу, ще один підрулювач 150 фунтів сил для повороту й один підрулювач 70-фунтів-сил для незаповненого простору. Кожен модуль містив власні паливні баки вагою 68 кг чотириокису азоту і 52 кг монометилгідразину, а також стисненого гелію для створення тиску в його паливах.

Використання

Зайвий танк S-IVB із серійним номером 212 був переобладнаний у корпус для Skylab, першої американської космічної станції . Скайлеб був запущений на Сатурні V 14 травня 1973 року, і врешті-решт він знову увійшов в атмосферу 11 липня 1979 року. Другий S-IVB із серійним номером 515 також був переобладнаний у резервний Skylab, але цей так і не здійснив політ.

Під час місій Аполлон-13, Аполлон-14, Аполлон-15, Аполлон-16 і Аполлон-17 ступені S-IVB врізалися в Місяць, щоб виконати сейсмічні вимірювання, які використовуються для визначення характеристик місячних надр.

Зображення

Див. також

Примітки

  • Центр космічних польотів імені Маршалла, Опис систем Apollo, том II — Ракети-носії Сатурн, 1 лютого 1964 р. ()
  1. https://history.nasa.gov/SP-4029/Apollo_18-19_Ground_Ignition_Weights.htm
  2. https://www.boeing.com/history/products/saturn-v-moon-rocket.page
  3. https://images.nasa.gov/details-0600309
  4. https://history.nasa.gov/SP-4029/Apollo_18-12_Launch_Vehicle-Spacecraft_Key_Facts.htm
  5. Kyle, Ed. . spacelaunchreport.com. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
  6. Kyle, Ed. . spacelaunchreport.com. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
  7. SP-4206 Stages to Saturn. NASA. оригіналу за 15 October 2012.
  8. . apollosaturn. Архів оригіналу за 19 September 2011. Процитовано 4 листопада 2011.
  9. . herocirelics. Архів оригіналу за 5 November 2019. Процитовано 5 листопада 2019.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    S IVB vimovlyayetsya yak Si fo Bi buv tretim stupenem raketi nosiya Saturn V i drugim stupenem raketi nosiya Saturn 1B Pobudovanij Douglas Aircraft Company vin mav odin raketnij dvigun J 2 Dlya misyachnih misij jogo zapuskali dvichi spochatku dlya vivedennya na orbitu Zemli pislya vidklyuchennya drugogo stupenya a potim dlya transmisyachnoyi in yekciyi TLI S IVB Masa118 002 kg 1 120 798 kg 1 11 273 kg 1 11 760 kg 1 87 401 kg 1 i 29 136 kg 1 Krayina pohodzhennya SShA VirobnikMcDonnell Douglas 2 3 4 Misce stvorennyaGantington Bich 2 3 Dvigun rushij J 2 2 3 4 Visota17 87 m 4 Diametr6 6 m 4 i 10 06 m 4 Maksimalna tyaga1 020 000 nyuton 4 S IVB u VikishovishiIstoriyaS IVB rozvinuvsya z verhnogo stupenya raketi Saturn I S IV i buv pershim stupenem Saturn V yakij buv rozroblenij S IV vikoristovuvav grupu z shesti dviguniv RL10 ale vikoristovuvav te same palivo sho j S IVB ridkij voden i ridkij kisen Spochatku vin takozh mav buti chetvertim stupenem zaplanovanoyi raketi pid nazvoyu C 4 zvidsi j nazva S IV Odinadcyat kompanij podali propoziciyi stati golovnim pidryadnikom na sceni do kincevogo terminu 29 lyutogo 1960 roku Administrator NASA T Kejt Glennan 19 kvitnya virishiv sho Douglas Aircraft Company otrimaye kontrakt Convair posila druge misce ale Glennan ne hotiv monopolizuvati rinok raket sho pracyuyut na ridkomu vodnevomu palivi oskilki Convair vzhe stvoryuvav stupin Centaur raketi Atlas Centaur Zreshtoyu Centr kosmichnih polotiv imeni Marshalla virishiv vikoristati raketu C 5 piznishe nazvanu Saturn V yaka mala tri stupeni ta mala onovlenu S IV pid nazvoyu S IVB z odnim J 2 dvigun na vidminu vid grupi z 6 dviguniv RL 10 na S IV Duglas otrimav kontrakt na S IVB cherez shozhist mizh nim i S IV Todi zh bulo virisheno stvoriti raketu C IB Saturn IB yaka b takozh vikoristovuvala yak drugij stupin S IVB i mogla b vikoristovuvatisya dlya viprobuvan kosmichnogo korablya Apollon na nizkij navkolozemnij orbiti Bulo pobudovano 12 stupeniv S IVB seriyi 200 i 16 stupeniv S IVB seriyi 500 a takozh 3 viprobuvalni stupeni NASA pracyuvalo nad pridbannyam 4 dodatkovih stupeniv seriyi 200 yak chastini 4 novih raket Saturn IB SA 213 do 216 ale finansuvannya tak i ne vidbulosya i zamovlennya bulo skasovano v serpni 1968 roku do togo yak bulo zibrano obladnannya S IVB Tak samo priblizno v toj zhe chas bulo skasovano zamovlennya na dva dodatkovih stupeni seriyi 500 dlya raket Saturn V 516 i 517 KonfiguraciyaDuglas pobuduvav dvi rizni versiyi S IVB seriyu 200 i seriyu 500 Seriya 200 vikoristovuvalasya Saturn IB i vidriznyalasya vid 500 tim sho ne mala promizhnogo stupenyu sho rozpalyuvavsya i mala menshij tisk geliyu na bortu oskilki jogo ne potribno bulo perezapuskati U seriyi 500 promizhnij stupin potribno bulo spalahnuti shob vidpovidati bilshomu diametru stupeniv S IC i S II Saturn V Seriya 200 takozh mala tri tverdotilni raketi dlya viddilennya stupenya S IVB vid S Stupin IB pid chas zapusku U seriyi 500 ce bulo skorocheno do dvoh i bulo dodano dva neveliki moduli pidrulyuyuchoyi sistemi APS Auxiliary Propulsion System APS yak dviguni nezapovnenogo prostoru dlya perezapusku dviguna J 2 i dlya zabezpechennya kontrolyu polozhennya pid chas faz polotu po inerciyi Malyunok Saturn V S IVB u rozrizi S IVB mav 73 280 litriv ridkogo kisnyu LOX masoyu 87 200 kg Takozh 252 750 litriv ridkogo vodnyu LH2 masoyu 18 000 kg Porozhnya masa sklala 10 000 kg Dopomizhna ruhova sistema Keruvannya polozhennyam zabezpechuvalosya povorotom dviguna J 2 pid chas polotu z dvigunom i dvoma modulyami APS pid chas inerciyi Moduli APS vikoristovuvalisya dlya keruvannya troma osyami pid chas faz inerciyi kontrolyu krenu pid chas strilb J 2 ta nezapovnenogo obsyagu dlya drugogo zapalyuvannya dviguna J 2 Kozhen modul APS mistiv dva pidrulyuyuchi pristroyi potuzhnistyu 150 funtiv sil sho zabezpechuyut tyagu dlya krenu ta tangazhu she odin pidrulyuvach 150 funtiv sil dlya povorotu j odin pidrulyuvach 70 funtiv sil dlya nezapovnenogo prostoru Kozhen modul mistiv vlasni palivni baki vagoyu 68 kg chotiriokisu azotu i 52 kg monometilgidrazinu a takozh stisnenogo geliyu dlya stvorennya tisku v jogo palivah VikoristannyaZajvij tank S IVB iz serijnim nomerom 212 buv pereobladnanij u korpus dlya Skylab pershoyi amerikanskoyi kosmichnoyi stanciyi Skajleb buv zapushenij na Saturni V 14 travnya 1973 roku i vreshti resht vin znovu uvijshov v atmosferu 11 lipnya 1979 roku Drugij S IVB iz serijnim nomerom 515 takozh buv pereobladnanij u rezervnij Skylab ale cej tak i ne zdijsniv polit Pid chas misij Apollon 13 Apollon 14 Apollon 15 Apollon 16 i Apollon 17 stupeni S IVB vrizalisya v Misyac shob vikonati sejsmichni vimiryuvannya yaki vikoristovuyutsya dlya viznachennya harakteristik misyachnih nadr ZobrazhennyaApollon 7 S IVB na orbiti nad misom Kanaveral Viddalenij vid na stupin Apollon 7 S IVB Apollon 8 S IVB nezabarom pislya viddilennyaDiv takozhS IC S II Saturn 1B Saturn V Apollon kosmichnij korabel Spisok shtuchnih ob yektiv na MisyaciPrimitkiCentr kosmichnih polotiv imeni Marshalla Opis sistem Apollo tom II Raketi nosiyi Saturn 1 lyutogo 1964 r https history nasa gov SP 4029 Apollo 18 19 Ground Ignition Weights htm https www boeing com history products saturn v moon rocket page https images nasa gov details 0600309 https history nasa gov SP 4029 Apollo 18 12 Launch Vehicle Spacecraft Key Facts htm Kyle Ed spacelaunchreport com Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Kyle Ed spacelaunchreport com Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 SP 4206 Stages to Saturn NASA originalu za 15 October 2012 apollosaturn Arhiv originalu za 19 September 2011 Procitovano 4 listopada 2011 herocirelics Arhiv originalu za 5 November 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ