S-IC (вимовляється як Ес-ван-Сі) — перша ступінь американської ракети «Сатурн V». Ступінь S-IC виготовлена компанією Boeing. Подібно до перших ступенів більшості ракет, більша частина її маси перевищує 2,000 тонн при запуску було паливо, в даному випадку ракетне паливо РП-1 і окислювач рідкий кисень (LOX). Була 42 м висотою і 10 м у діаметрі. Ступінь давала достатньо тяги на рівні моря, щоб ракета пройшла перші 61 км сходження. Ступінь мала п'ять двигунів F-1 у квінкунксовому розташуванні. Центральний двигун був зафіксований на місці, тоді як чотири зовнішні двигуни могли бути гідравлічно підвішені для керування ракетою.
S-IC | |
Маса | 2 175 939 кг[1], 2 288 088 кг[1], 129 822 кг[1], 138 451 кг[1], 1 492 464 кг[1] і 644 296 кг[1] |
---|---|
Країна походження | США |
Виробник | Боїнг[2][3] |
Місце створення | Michoud Assembly Facility[2] |
Двигун (рушій) | Rocketdyne F-1[2][3] |
Висота | 42,07 м[2][3] |
Діаметр | 10,06 м[2][3] |
Максимальна тяга | 33 850 000 ньютон[3] |
S-IC у Вікісховищі |
Виробництво
Компанія Boeing отримала контракт на виробництво S-IC 15 грудня 1961 року. До цього часу інженери Центру космічних польотів Маршалла (MSFC) визначили загальний дизайн сцени. Основним місцем виробництва був Michoud Assembly Facility, Новий Орлеан. Випробування в аеродинамічній трубі проходили в Сіетлі, а обробка інструментів, необхідних для будівництва сцен, проводилася в Вічіті, штат Канзас.
MSFC створив перші три випробувальні етапи (S-IC-T, S-IC-S і S-IC-F) і перші дві льотні моделі (S-IC-1 і -2).
На створення танків знадобилося приблизно сім-дев’ять місяців, а на завершення етапу – 14 місяців. Першим ступенем, побудованим компанією Boeing, був тестовий зразок S-IC-D.
На додаток до чотирьох етапів випробувань NASA замовило 15 етапів польоту (S-IC-1 до -15) для підтримки початкової програми Apollo. У липні 1967 року NASA уклало з компанією Boeing контракт на початок довготривалого придбання предметів (таких як паливні лінії та компоненти бака) для 16-го та 17-го ступенів S-IC. Повний контракт на будівництво S-IC-16 до S-IC-25 був складений протягом середини 1967 року, але етапи після S-IC-15 були повністю скасовані в жовтні того ж року через бюджетні обмеження. S-IC-16 до -25 використовувався для подальших місій Apollo, включно з програмою застосування Аполлон.
Дизайн
S-IC складався з п'яти основних підрозділів.
Найбільшим і найважчим окремим компонентом S-IC була конструкція тяги з масою 24 коротких тонн (22 000 кг). Вона була розроблена, щоб підтримувати тягу п’яти двигунів і рівномірно розподіляти її по базі ракети. Було чотири якоря, які утримували ракету, коли вона створювала тягу. Це були одні з найбільших алюмінієвих поковок, вироблених у США на той час, 4.3 м завдовжки та 816 кг у вазі. Чотири стабілізуючі ребра витримали температуру 1,100 °C.
П’ять двигунів F-1 запалювали в 3 етапи, де спочатку запалювався центральний двигун, потім два зовнішні двигуни, а потім два зовнішні двигуни, що залишилися. Ці три події запалювання були розділені лише 300 мілісекундами. Цей підхід до запалювання в шаховому порядку зменшив навантаження на структуру тяги, оскільки миттєве запалювання всіх п’яти двигунів спричинило б величезне навантаження на ступінь.
- Діаграма розрізу S-IC.
- Сатурн V перших ступенів S-1C-10, S-1C-11 і S-1C-9 на заводі Michoud Assembly Facility.
- Роз'єднання S-IC "Аполлон-11".
Див. також
Примітки
- https://history.nasa.gov/SP-4029/Apollo_18-19_Ground_Ignition_Weights.htm
- https://www.boeing.com/history/products/saturn-v-moon-rocket.page
- https://history.nasa.gov/SP-4029/Apollo_18-11_Launch_Vehicle-Spacecraft_Key_Facts.htm
- Murray, Charles A.; Cox, Catherine Bly (Jul 1989). Apollo, the race to the moon (англ.). Simon and Schuster. с. 54. ISBN .
- Woods, W. David (8 серпня 2011). How Apollo Flew to the Moon (англ.). Springer Science & Business Media. с. 24. ISBN .
- Kyle, Ed. . spacelaunchreport.com. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
- Michoud Assembly Facility January 1, 1967 - December 31, 1967 (PDF). uah.edu. Процитовано 18 березня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Saturn Illustrated Chronology Part 8. history.nasa.gov. Процитовано 18 березня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - http://www.apolloexplorer.co.uk/pdf/saturnv/First%20Stage.pdf
- chapter 7. history.nasa.gov. Процитовано 23 жовтня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Посилання
- Етапи до Сатурна
- Довідкова сторінка Аполлона Сатурна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
S IC vimovlyayetsya yak Es van Si persha stupin amerikanskoyi raketi Saturn V Stupin S IC vigotovlena kompaniyeyu Boeing Podibno do pershih stupeniv bilshosti raket bilsha chastina yiyi masi perevishuye 2 000 tonn pri zapusku bulo palivo v danomu vipadku raketne palivo RP 1 i okislyuvach ridkij kisen LOX Bula 42 m visotoyu i 10 m u diametri Stupin davala dostatno tyagi na rivni morya shob raketa projshla pershi 61 km shodzhennya Stupin mala p yat dviguniv F 1 u kvinkunksovomu roztashuvanni Centralnij dvigun buv zafiksovanij na misci todi yak chotiri zovnishni dviguni mogli buti gidravlichno pidvisheni dlya keruvannya raketoyu S ICMasa2 175 939 kg 1 2 288 088 kg 1 129 822 kg 1 138 451 kg 1 1 492 464 kg 1 i 644 296 kg 1 Krayina pohodzhennya SShAVirobnikBoying 2 3 Misce stvorennyaMichoud Assembly Facility 2 Dvigun rushij Rocketdyne F 1 2 3 Visota42 07 m 2 3 Diametr10 06 m 2 3 Maksimalna tyaga33 850 000 nyuton 3 S IC u VikishovishiVirobnictvoKompaniya Boeing otrimala kontrakt na virobnictvo S IC 15 grudnya 1961 roku Do cogo chasu inzheneri Centru kosmichnih polotiv Marshalla MSFC viznachili zagalnij dizajn sceni Osnovnim miscem virobnictva buv Michoud Assembly Facility Novij Orlean Viprobuvannya v aerodinamichnij trubi prohodili v Sietli a obrobka instrumentiv neobhidnih dlya budivnictva scen provodilasya v Vichiti shtat Kanzas MSFC stvoriv pershi tri viprobuvalni etapi S IC T S IC S i S IC F i pershi dvi lotni modeli S IC 1 i 2 Na stvorennya tankiv znadobilosya priblizno sim dev yat misyaciv a na zavershennya etapu 14 misyaciv Pershim stupenem pobudovanim kompaniyeyu Boeing buv testovij zrazok S IC D Na dodatok do chotiroh etapiv viprobuvan NASA zamovilo 15 etapiv polotu S IC 1 do 15 dlya pidtrimki pochatkovoyi programi Apollo U lipni 1967 roku NASA uklalo z kompaniyeyu Boeing kontrakt na pochatok dovgotrivalogo pridbannya predmetiv takih yak palivni liniyi ta komponenti baka dlya 16 go ta 17 go stupeniv S IC Povnij kontrakt na budivnictvo S IC 16 do S IC 25 buv skladenij protyagom seredini 1967 roku ale etapi pislya S IC 15 buli povnistyu skasovani v zhovtni togo zh roku cherez byudzhetni obmezhennya S IC 16 do 25 vikoristovuvavsya dlya podalshih misij Apollo vklyuchno z programoyu zastosuvannya Apollon DizajnS IC skladavsya z p yati osnovnih pidrozdiliv Najbilshim i najvazhchim okremim komponentom S IC bula konstrukciya tyagi z masoyu 24 korotkih tonn 22 000 kg Vona bula rozroblena shob pidtrimuvati tyagu p yati dviguniv i rivnomirno rozpodilyati yiyi po bazi raketi Bulo chotiri yakorya yaki utrimuvali raketu koli vona stvoryuvala tyagu Ce buli odni z najbilshih alyuminiyevih pokovok viroblenih u SShA na toj chas 4 3 m zavdovzhki ta 816 kg u vazi Chotiri stabilizuyuchi rebra vitrimali temperaturu 1 100 C P yat dviguniv F 1 zapalyuvali v 3 etapi de spochatku zapalyuvavsya centralnij dvigun potim dva zovnishni dviguni a potim dva zovnishni dviguni sho zalishilisya Ci tri podiyi zapalyuvannya buli rozdileni lishe 300 milisekundami Cej pidhid do zapalyuvannya v shahovomu poryadku zmenshiv navantazhennya na strukturu tyagi oskilki mittyeve zapalyuvannya vsih p yati dviguniv sprichinilo b velichezne navantazhennya na stupin Diagrama rozrizu S IC Saturn V pershih stupeniv S 1C 10 S 1C 11 i S 1C 9 na zavodi Michoud Assembly Facility Roz yednannya S IC Apollon 11 Div takozhApollon kosmichnij korabel Primitkihttps history nasa gov SP 4029 Apollo 18 19 Ground Ignition Weights htm https www boeing com history products saturn v moon rocket page https history nasa gov SP 4029 Apollo 18 11 Launch Vehicle Spacecraft Key Facts htm Murray Charles A Cox Catherine Bly Jul 1989 Apollo the race to the moon angl Simon and Schuster s 54 ISBN 9780671611019 Woods W David 8 serpnya 2011 How Apollo Flew to the Moon angl Springer Science amp Business Media s 24 ISBN 9781441971791 Kyle Ed spacelaunchreport com Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Michoud Assembly Facility January 1 1967 December 31 1967 PDF uah edu Procitovano 18 bereznya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Saturn Illustrated Chronology Part 8 history nasa gov Procitovano 18 bereznya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya http www apolloexplorer co uk pdf saturnv First 20Stage pdf chapter 7 history nasa gov Procitovano 23 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PosilannyaEtapi do Saturna Dovidkova storinka Apollona Saturna