Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еліезер Штейнман (івр. אליעזר שטיינמן; 1892, Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія — 7 серпня 1970, Тель-Авів) — єврейський письменник і есеїст. Писав на івриті та на їдиш.
| Еліезер Штайнман | ||||
|---|---|---|---|---|
| івр. אליעזר שטיינמן | ||||
| Народився | січень 1892[1] Подільська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 7 серпня 1970[1] (78 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль | |||
| Країна |  Ізраїль | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, есеїст, літературний редактор, дитячий письменник | |||
| Мова творів | їдиш і іврит | |||
| Діти | d і d | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Еліезер Штайнман у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Ранні роки
Еліезер Штейнман народився у містечку Ободівка, розташованому на лівобережжі Дністра (тепер Тростянецький район Вінницької області України). Невдовзі після його народження родина переїхала до сусідньої Бессарабії і облаштувалася у Кишиневі, де Штейнман отримав традиційну єврейську освіту, навчався у кишинівській єшиві й отримав сміху рабина. Під час навчання захопився світською літературою, особливо російською, і почав писати прозу на івриті, їдиш і російською мовою.
Перші оповідання надрукував у 1909-10 роках у журналах «Решафім» (під редакцією Давида Фрішмана) і «ґа-Шилоах» (Послання, Одеса — Берлін). Незадовго до початку Першої світової війни переїхав до Одеси, де вперше потрапив у літературне середовище; працював вчителем. Перекладав на іврит, зокрема Юхана Стріндберга, Метерлінка, Достоєвського та інших. У цей період почав друкувати в журналі «ґа-Цфіра» (Гудок, Варшава) хасидські оповідання — «Бі-йемей Бешт» (У дні Бешта), які принесли йому популярність.
Після революції, яку Штейнман вітав, жив у Москві, працював у видавництві А. І. Штибеля. У московському щоквартальнику «ґа-Ткуфа» (Епоха) надрукував роман «Схор Схор» (Коло та навколо, 1918), публікував нариси в газеті «ґа-Ам» (Народ). У 1919 році повернувся до Одеси, разом із Ш. Цемахом редагував збірку «Ерец. Ле-Сіфрут Яфа у-ле-Вікорет» (Земля. Витончена література та критика), видав брошуру «ґа-Комуніст ґа-Іврі» (Івритський комуніст, 1919; перевидана в Ізраїлі у 1950-і роки поетом Авраамом Шльонським у журналі «Орлогін» і в 2001 році Беньяміном Харшавом). Штейнман намагався поєднати іврит з революцією: «Упав оплот чорного юдаїзму — хай живе червоний юдаїзм! будемо плекати і леліяти івритську культуру … наситимо її нашою кров'ю, вдихнемо в неї потужні сили повстання. Хай живе івритський комуніст!»
Після від'їзду
У 1920 році повернувся до сім'ї у Кишинів, у Бессарабію, котра вже відійшла до Румунії, а ще за три роки поїхав до Варшави, де друкував оповідання, есе і нариси на івриті в «ґа-Цфіра» і на їдиші в «Дер Момент», заснував журнал «Колот» (Голоси, у 1923-24 роках видано 11 номерів), випустив збірку «Оповідання» (1923), роман «Естер Хайес» (1923) і книгу публіцистики (1924) на івриті та дві книги на їдиш — збірка оповідань і есе про єврейські погроми в Україні.
У 1924 році переселився в Тель-Авів (Палестина) і почав співпрацювати з «ґа-Арец» (Земля) і «ґа-Олам» (Світ), редагував орган Союзу івритских письменників — збірку «Месіба» (1926), потім модерністський журнал «Ктувим» (1926-33), одне з найпопулярніших літературних видань країни. У зв'язку з приїздом до Тель-Авіва письменника Шалома Аша (1926), Х. Н. Бялик опублікував у журналі статтю, в якій високо оцінив значення мови їдиш і творчості Аша. У розпал войовничого антиїдишизму ця стаття викликала шокову реакцію. Вже на початку 1927 року Союз івритських письменників відмовився визнавати «Ктувим» своїм органом, а в 1932 році через теоретичні розбіжності з нього пішов і Авраам Шльонський (заснувавши конкуруючий авангардистський журнал «Турім»), і інтерес до видання поступово згас. Ізоляції Штейнмана сприяло ще й те, що в побуті він, як і Бялик, продовжував послуговуватися їдишем.
Творчість після 1930 року
У ці роки Штейнман видав два романи — «Зугот» (Пари, 1930) і «Дудаїм» (Мандрагори, 1931), збірки есеїстики: «ґа-Єсод ба-Хінух» (Основи освіти, 1930), «Мешихіют» (Месіанство, 1930), «Шаар ґа-Вікуах» (В порядку полеміки, 1933), вів у газеті «Давар» постійну колонку. У наступні роки опублікував десятки томів оповідань, спогадів, автобіографічних записок, записів бесід із сучасними письменниками, роман «Содот» (Таємниці, 1938), збірку статей про перших поселенців «Сефер Меа Шана» (Книга століття, у співавторстві з Я. Я. Тріваксом і І. Яарі-Полескіном), збірки есе «Шахор Ал-Габей Тхелет» (Чорним по блакитному) і «Бі-Нтівот ґа-Емуна» (Шляхами віри, 1943), книгу про письменників «Бе-Маагал ґа-Дорот» (У колі поколінь, 1944), повісті «Бар-Мінан Ду-Парцуфі» (Лукавий небіжчик, 1944) і «Црор Мафтехот» (Зв'язка ключів, 1950), книгу спогадів «Ко Амар Фрішман» (Так говорив Фрішман, 1950), збірки оповідань і літературних есе «Сіппурім кцарім» (Короткі оповідання, 1966), «ґа-Яхід ве-ґа-Олам» (Особистість і світ, 1966), «Аїн Ло Раата» (Око не бачило, 1967), «ґа- Мелех Айеф» (Цар втомився, 1968) — історія царів Саула і Давида, «Ле-Кол ґе-Халіл» (Під звуки сопілки, 1968).
Тоді ж вийшло зібрання творів письменника у чотирьох томах та серія перекладених ним у белетризованій формі для юнацтва класичних творів хасидської і релігійної літератури «Ялкут Маамарім» (Збірка статей), «Беер ґа-Хасідут» (Джерело хасидизму, 1951), збірки хасидських історій «Ган ґа-Хасідут» (Сад хасидизму, 1957) і «Канкан ґа-Кесеф» (Срібний глечик, 1969), окремі збірки оповідань про хасидських мудреців Польщі, Галичини, Угорщини та України, переказ талмудичних легенд «Беер ґа-Талмуд» (Джерело Талмуду, 1963-65), книгу в пам'ять про кантора Лейбеле Гланца (їдиш та іврит, 1965), антології та збірки про видатних діячів єврейської культури минулого, переклади з їдишу (Книга пам'яті Брест-Литовська, хасидські історії); вже посмертно, у 1971 році, вийшов укладений Штейнманом том його вибраної прози на їдиші «Інтим Міт Дер Велт» (Наодинці зі світом, видавництво «ґа-Менора», Тель-Авів).
Лауреат державної премії Ізраїлю (1963) і літературної премії ім. Бялика (1959).
Сини Штейнмана — ізраїльські прозаїки Давид Шахам (1923—2012) І Натан Шахам (1925—2018).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2007. Процитовано 14 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eliezer Shtejnman ivr אליעזר שטיינמן 1892 Obodivka Olgopilskij povit Podilska guberniya 7 serpnya 1970 Tel Aviv yevrejskij pismennik i eseyist Pisav na ivriti ta na yidish Eliezer Shtajnmanivr אליעזר שטיינמן Narodivsya sichen 1892 1 Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer 7 serpnya 1970 1970 08 07 1 78 rokiv Tel Aviv Yafo IzrayilKrayina IzrayilDiyalnist pismennik zhurnalist eseyist literaturnij redaktor dityachij pismennikMova tvoriv yidish i ivritDiti d i dNagorodi Premiya imeni Hayima Nahmana Byalika 1959 Eliezer Shtajnman u VikishovishiZhittyepisRanni roki Eliezer Shtejnman narodivsya u mistechku Obodivka roztashovanomu na livoberezhzhi Dnistra teper Trostyaneckij rajon Vinnickoyi oblasti Ukrayini Nevdovzi pislya jogo narodzhennya rodina pereyihala do susidnoyi Bessarabiyi i oblashtuvalasya u Kishinevi de Shtejnman otrimav tradicijnu yevrejsku osvitu navchavsya u kishinivskij yeshivi j otrimav smihu rabina Pid chas navchannya zahopivsya svitskoyu literaturoyu osoblivo rosijskoyu i pochav pisati prozu na ivriti yidish i rosijskoyu movoyu Pershi opovidannya nadrukuvav u 1909 10 rokah u zhurnalah Reshafim pid redakciyeyu Davida Frishmana i ga Shiloah Poslannya Odesa Berlin Nezadovgo do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni pereyihav do Odesi de vpershe potrapiv u literaturne seredovishe pracyuvav vchitelem Perekladav na ivrit zokrema Yuhana Strindberga Meterlinka Dostoyevskogo ta inshih U cej period pochav drukuvati v zhurnali ga Cfira Gudok Varshava hasidski opovidannya Bi jemej Besht U dni Beshta yaki prinesli jomu populyarnist Pislya revolyuciyi yaku Shtejnman vitav zhiv u Moskvi pracyuvav u vidavnictvi A I Shtibelya U moskovskomu shokvartalniku ga Tkufa Epoha nadrukuvav roman Shor Shor Kolo ta navkolo 1918 publikuvav narisi v gazeti ga Am Narod U 1919 roci povernuvsya do Odesi razom iz Sh Cemahom redaguvav zbirku Erec Le Sifrut Yafa u le Vikoret Zemlya Vitonchena literatura ta kritika vidav broshuru ga Komunist ga Ivri Ivritskij komunist 1919 perevidana v Izrayili u 1950 i roki poetom Avraamom Shlonskim u zhurnali Orlogin i v 2001 roci Benyaminom Harshavom Shtejnman namagavsya poyednati ivrit z revolyuciyeyu Upav oplot chornogo yudayizmu haj zhive chervonij yudayizm budemo plekati i leliyati ivritsku kulturu nasitimo yiyi nashoyu krov yu vdihnemo v neyi potuzhni sili povstannya Haj zhive ivritskij komunist Pislya vid yizdu U 1920 roci povernuvsya do sim yi u Kishiniv u Bessarabiyu kotra vzhe vidijshla do Rumuniyi a she za tri roki poyihav do Varshavi de drukuvav opovidannya ese i narisi na ivriti v ga Cfira i na yidishi v Der Moment zasnuvav zhurnal Kolot Golosi u 1923 24 rokah vidano 11 nomeriv vipustiv zbirku Opovidannya 1923 roman Ester Hajes 1923 i knigu publicistiki 1924 na ivriti ta dvi knigi na yidish zbirka opovidan i ese pro yevrejski pogromi v Ukrayini U 1924 roci pereselivsya v Tel Aviv Palestina i pochav spivpracyuvati z ga Arec Zemlya i ga Olam Svit redaguvav organ Soyuzu ivritskih pismennikiv zbirku Mesiba 1926 potim modernistskij zhurnal Ktuvim 1926 33 odne z najpopulyarnishih literaturnih vidan krayini U zv yazku z priyizdom do Tel Aviva pismennika Shaloma Asha 1926 H N Byalik opublikuvav u zhurnali stattyu v yakij visoko ociniv znachennya movi yidish i tvorchosti Asha U rozpal vojovnichogo antiyidishizmu cya stattya viklikala shokovu reakciyu Vzhe na pochatku 1927 roku Soyuz ivritskih pismennikiv vidmovivsya viznavati Ktuvim svoyim organom a v 1932 roci cherez teoretichni rozbizhnosti z nogo pishov i Avraam Shlonskij zasnuvavshi konkuruyuchij avangardistskij zhurnal Turim i interes do vidannya postupovo zgas Izolyaciyi Shtejnmana spriyalo she j te sho v pobuti vin yak i Byalik prodovzhuvav poslugovuvatisya yidishem Tvorchist pislya 1930 roku U ci roki Shtejnman vidav dva romani Zugot Pari 1930 i Dudayim Mandragori 1931 zbirki eseyistiki ga Yesod ba Hinuh Osnovi osviti 1930 Meshihiyut Mesianstvo 1930 Shaar ga Vikuah V poryadku polemiki 1933 viv u gazeti Davar postijnu kolonku U nastupni roki opublikuvav desyatki tomiv opovidan spogadiv avtobiografichnih zapisok zapisiv besid iz suchasnimi pismennikami roman Sodot Tayemnici 1938 zbirku statej pro pershih poselenciv Sefer Mea Shana Kniga stolittya u spivavtorstvi z Ya Ya Trivaksom i I Yaari Poleskinom zbirki ese Shahor Al Gabej Thelet Chornim po blakitnomu i Bi Ntivot ga Emuna Shlyahami viri 1943 knigu pro pismennikiv Be Maagal ga Dorot U koli pokolin 1944 povisti Bar Minan Du Parcufi Lukavij nebizhchik 1944 i Cror Maftehot Zv yazka klyuchiv 1950 knigu spogadiv Ko Amar Frishman Tak govoriv Frishman 1950 zbirki opovidan i literaturnih ese Sippurim kcarim Korotki opovidannya 1966 ga Yahid ve ga Olam Osobistist i svit 1966 Ayin Lo Raata Oko ne bachilo 1967 ga Meleh Ajef Car vtomivsya 1968 istoriya cariv Saula i Davida Le Kol ge Halil Pid zvuki sopilki 1968 Todi zh vijshlo zibrannya tvoriv pismennika u chotiroh tomah ta seriya perekladenih nim u beletrizovanij formi dlya yunactva klasichnih tvoriv hasidskoyi i religijnoyi literaturi Yalkut Maamarim Zbirka statej Beer ga Hasidut Dzherelo hasidizmu 1951 zbirki hasidskih istorij Gan ga Hasidut Sad hasidizmu 1957 i Kankan ga Kesef Sribnij glechik 1969 okremi zbirki opovidan pro hasidskih mudreciv Polshi Galichini Ugorshini ta Ukrayini perekaz talmudichnih legend Beer ga Talmud Dzherelo Talmudu 1963 65 knigu v pam yat pro kantora Lejbele Glanca yidish ta ivrit 1965 antologiyi ta zbirki pro vidatnih diyachiv yevrejskoyi kulturi minulogo perekladi z yidishu Kniga pam yati Brest Litovska hasidski istoriyi vzhe posmertno u 1971 roci vijshov ukladenij Shtejnmanom tom jogo vibranoyi prozi na yidishi Intim Mit Der Velt Naodinci zi svitom vidavnictvo ga Menora Tel Aviv Laureat derzhavnoyi premiyi Izrayilyu 1963 i literaturnoyi premiyi im Byalika 1959 Sini Shtejnmana izrayilski prozayiki David Shaham 1923 2012 I Natan Shaham 1925 2018 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 PDF Arhiv originalu PDF za 27 veresnya 2007 Procitovano 14 lipnya 2020