Дубове́ — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Є адміністративним центром Дубівської ОТГ. Населення становить близько 2 тисяч осіб.
село Дубове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Громада | Дубівська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1543 |
Населення | 1734 осіб (01.01.2017) |
Площа | 21,843 км² |
Густота населення | 79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45031 |
Телефонний код | +380 3352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 173 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Ковельська, 72, с. Дубове, Ковельський р-н, Волинська обл., 45031 |
Карта | |
Дубове | |
Дубове | |
Мапа | |
Дубове у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на правому березі річки Рудки. На півдні межує з районним центром м. Ковель. Відстань від села до обласного центру (місто Луцьк) -72 км. До залізничної станції Ковель – 5 км. Через село пролягає міжнародна магістраль Е-85 (М-19) Клайпеда — Каунас — Слонім — Луцьк — Дубно — Тернопіль — Чернівці.
Історія
Перша письменна згадка про село, в історичних документах згадується у 1583 році. Саме в цьому році князь Василь Михайлович Сангушко, будучи старостою Ковельським, добровільно обмінявся з королевою Боною, дружиною Сигізмунда І, маєтками. Князь Ковельський, як він себе іменував, віддав їй місто Ковель з усіма замками і селами, які до нього належали, а взамін отримав маєтки на території теперішньої Білорусі. Того ж року в березні король Сигізмунд затвердив цю заміну.
В 1652-1653 рр. на території села розташувались польські війська, з якими повстанці Хмельницького вели запеклі бої.
Згідно третього поділу Польщі (1795 р.) село Дубове ввійшло до Ковельського повіту Волинської губернії, яка відійшла до складу Росії. В тому ж році, село Дубове стало центром Дубівської волості. Наприкінці ХІХ ст. волость було ліквідовано, поселення увійшли до складу Несухоїзької волості. За переписом 1796 р. в селі Дубове було 93 двори, проживало 252 жителі. На території села залишила сліди війна 1812 р., коли в Україну вторглася 600-тисячна армія Наполеона.
В жовтні 1845 р. для збирання народних переказів і легенд, пісень, змальовування пам’ятників старовини на Волині побував Т.Г. Шевченко. Він змальовує церкву у селі Вербка, а згодом у селі Секунь до яких подорожував через Дубове. В пам’яті про поїздку Тараса Григоровича через село було споруджено погруддя Великому Українцю.
В 1876 р. було засноване сільське однокласне училище, де навчалося 45 хлопчиків.
У 1906 році село Несухоїзької волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 4 верст, від волості 17. Дворів 158, мешканців 1074.
В період першої світової війни (1914 р. – 1918 р.) жителів села було евакуйовано. Всі будинки спалили австрійці. В 1916 р. при австрійцях село розпочали заново відбудовувати.
В 1939 р. на території Західної України і Волині вторглася Червона армія. Того ж року у селі було створено перший орган радянської влади - сільську раду. Головою став Поліщук Йосип, пізніше Черняк Семен. В 1940 p. було створено колгосп. Організаторами його були: Масловський Федір, Жук Тимофій, Пантолік Денис. В колгосп тоді вступило 84 сім’ї.
В червні 1941 року село було повністю окуповане фашистами. Наші земляки активно включились в боротьбу з нацистськими окупантами. В березні 1944 року гітлерівці намагались вивести молодь на примусові роботи до Німеччини. Декілька сімей вивезли, але більшість за допомогою партизан загону, яким командував командир Федоров, утекли. Розлючені нацисти на другий день спалили село. Після війни вціліло лише 5-6 будинків. 16 березня 1944 року з другої половини дня розпочався бій за Дубове. 17 березня в село ввійшли війська Радянської Армії. Фронт зупинився біля Ковеля, саме місто було в оточені. В селі ніхто не жив (тут була прифронтова смуга) аж до звільнення Ковеля. На початку квітня жителі сусідніх сіл, в лісі почули страшне ревіння танків. Із північного заходу, до оточених в Ковелі військ, прорвались німецькі танки. На території села відбувся великий бій, в якому відзначилась батарея героя радянського Союзу Вадима Клавдійовича Олійника. Село було звільнене 6 липня 1944 року. Після війни село відбудовувалось заново. В 1947 році знову організували колгосп, головою колгоспу був Пантолік Денис, головою сільської ради Самсонюк Юхим. В 1958 році відбулося об’єднання сіл: Вербка, Бахів, Дубове. Колгосп одержав назву „Україна”. Головою був Васюк Микола Іванович, який очолював колгосп до 1988 року. Із відсталих вивів у передові. Село заново відбудовувалось, було електрифіковано і газифіковано, проведено водопровід.
Коштом колгоспу побудовано школу, будинок культури, дитячий садок.
24 серпня 1991 року Україна була проголошена незалежною, суверенною державою. Дубівчани відсвяткували в 2001 році 10-річчя незалежності, заклали пам’ятний камінь на честь цієї дати. В житті села також відбулися зміни на базі колишнього колгоспу „Україна” створено ТзОВ, селяни одержали державні акти на землю, частина з них вийшла з товариства і господарюють самостійно.
3 червня 2015 року освячено пам'ятну дошку Андрієві Омелянюку.
До 26 липня 2016 року — адміністративний центр Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області. Внаслідок утворення Дубівської сільської громади село стало її адміністративним центром.
Релігія
У селі діють дві православні церкви Київського і Московського патріархату.
Свято-Юріївська церква
На початку 90-х. дубівчани вирішили побудувати свою власну церкву. Для цього люди звернулись районної ради. В Ковелі дали дозвіл на будівництво, і згодом дубівчани всі гуртом розпочали одну велику справу. 16 січня 1994 року в селі визначились ,що церква буде Українською тобто (УПЦ КП). Свято-Юріївський храм освятили 6 травня 1994 року. Храм побудований на вул. Зеленій що веде на кладовище. Праворуч храму 28 листопада 2000 року прихожани встановили ювілейний хрест з нагоди 2000-ліття Різдва Христового. Ліворуч від храму збудована водосвятна капличка - на честь Волинської Богородиці. 15 грудня 2018 року після об'єднавчого собору церква перейшла до громади ПЦУ.
Церква Радість всіх скорботних
Не всі дубівчани прийняли церкву Київського Патріархату, багато вважали церкву не канонічною. Отож певна група селян розпочали збір коштів і будівництво Української Православної Церкви . Місце вибрали на кладовищі - у північно - східному кутку. Церкву вирішили будувати в честь ікони Божої Матері "Всіх скорботних радість". У 1998 році з Божою милістю, у церкві розпочались богослужіння. Праворуч храму 2008 року був встановлений хрест на честь 10-ліття існування церки. На території храму розміщене окреме приміщення в якому діє недільна школа.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1251 особа, з яких 617 чоловіків та 634 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1450 осіб.
Станом на 01.01.2017 населення села становило 1734 особи.
У 2022 році населення становить близько 2 тисяч.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,49 % |
російська | 1,17 % |
білоруська | 0,34 % |
Відомі люди
- Мирвода Світлана Іванівна (1960, Дубове) — українська бандуристка, співачка. Артистка оркестру народної та популярної музики Національної радіокомпанії України. Заслужена артистка України.
- Омелянюк Андрій Васильович (1990—2014) — старший солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир), загинув у бою за Іловайськ (Донецька область).
- Ризванюк Олексій Омелянович — батько Ризванюка Степана Олексійовича, українського перекладача, автора перших перекладів іспанською мовою творів І.Франка («Захар Беркут»), Ю.Яновського («Вершники»), Ю.Дольд-Михайлика («І один в полі воїн», «У чорних лицарів»), Р.Самбука («Бронзовий чорт») та підручників іспанської мови.
Галерея
- Пам’ятник землякам (1967)
- Пам'ятна дошка присвячена Андрієві Омелянюку (2015)
- Пам’ятний знак на місці подвигу Героя Радянського Союзу Олійника В.К. (1987)
- Пам’ятник Олійнику В.К., Герою Радянського Союзу (1983)
- Пам’ятник Т.Г.Шевченку (1955)
- Пам’ятник Борцям за незалежну Україну (2001)
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906." — 219 с.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
- . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 23 серпня 2020.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Дубове́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.381
Посилання
- Погода в селі Дубове [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dubove selo v Ukrayini u Kovelskomu rajoni Volinskoyi oblasti Ye administrativnim centrom Dubivskoyi OTG Naselennya stanovit blizko 2 tisyach osib selo Dubove Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Kovelskij rajon Gromada Dubivska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1543 Naselennya 1734 osib 01 01 2017 Plosha 21 843 km Gustota naselennya 79 osib km Poshtovij indeks 45031 Telefonnij kod 380 3352 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 15 48 pn sh 24 40 47 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 173 m Misceva vlada Adresa radi vul Kovelska 72 s Dubove Kovelskij r n Volinska obl 45031 Karta Dubove Dubove Mapa Dubove u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dubove GeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi richki Rudki Na pivdni mezhuye z rajonnim centrom m Kovel Vidstan vid sela do oblasnogo centru misto Luck 72 km Do zaliznichnoyi stanciyi Kovel 5 km Cherez selo prolyagaye mizhnarodna magistral E 85 M 19 Klajpeda Kaunas Slonim Luck Dubno Ternopil Chernivci IstoriyaPersha pismenna zgadka pro selo v istorichnih dokumentah zgaduyetsya u 1583 roci Same v comu roci knyaz Vasil Mihajlovich Sangushko buduchi starostoyu Kovelskim dobrovilno obminyavsya z korolevoyu Bonoyu druzhinoyu Sigizmunda I mayetkami Knyaz Kovelskij yak vin sebe imenuvav viddav yij misto Kovel z usima zamkami i selami yaki do nogo nalezhali a vzamin otrimav mayetki na teritoriyi teperishnoyi Bilorusi Togo zh roku v berezni korol Sigizmund zatverdiv cyu zaminu V 1652 1653 rr na teritoriyi sela roztashuvalis polski vijska z yakimi povstanci Hmelnickogo veli zapekli boyi Zgidno tretogo podilu Polshi 1795 r selo Dubove vvijshlo do Kovelskogo povitu Volinskoyi guberniyi yaka vidijshla do skladu Rosiyi V tomu zh roci selo Dubove stalo centrom Dubivskoyi volosti Naprikinci HIH st volost bulo likvidovano poselennya uvijshli do skladu Nesuhoyizkoyi volosti Za perepisom 1796 r v seli Dubove bulo 93 dvori prozhivalo 252 zhiteli Na teritoriyi sela zalishila slidi vijna 1812 r koli v Ukrayinu vtorglasya 600 tisyachna armiya Napoleona V zhovtni 1845 r dlya zbirannya narodnih perekaziv i legend pisen zmalovuvannya pam yatnikiv starovini na Volini pobuvav T G Shevchenko Vin zmalovuye cerkvu u seli Verbka a zgodom u seli Sekun do yakih podorozhuvav cherez Dubove V pam yati pro poyizdku Tarasa Grigorovicha cherez selo bulo sporudzheno pogruddya Velikomu Ukrayincyu V 1876 r bulo zasnovane silske odnoklasne uchilishe de navchalosya 45 hlopchikiv U 1906 roci selo Nesuhoyizkoyi volosti Kovelskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 4 verst vid volosti 17 Dvoriv 158 meshkanciv 1074 V period pershoyi svitovoyi vijni 1914 r 1918 r zhiteliv sela bulo evakujovano Vsi budinki spalili avstrijci V 1916 r pri avstrijcyah selo rozpochali zanovo vidbudovuvati V 1939 r na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini i Volini vtorglasya Chervona armiya Togo zh roku u seli bulo stvoreno pershij organ radyanskoyi vladi silsku radu Golovoyu stav Polishuk Josip piznishe Chernyak Semen V 1940 p bulo stvoreno kolgosp Organizatorami jogo buli Maslovskij Fedir Zhuk Timofij Pantolik Denis V kolgosp todi vstupilo 84 sim yi V chervni 1941 roku selo bulo povnistyu okupovane fashistami Nashi zemlyaki aktivno vklyuchilis v borotbu z nacistskimi okupantami V berezni 1944 roku gitlerivci namagalis vivesti molod na primusovi roboti do Nimechchini Dekilka simej vivezli ale bilshist za dopomogoyu partizan zagonu yakim komanduvav komandir Fedorov utekli Rozlyucheni nacisti na drugij den spalili selo Pislya vijni vcililo lishe 5 6 budinkiv 16 bereznya 1944 roku z drugoyi polovini dnya rozpochavsya bij za Dubove 17 bereznya v selo vvijshli vijska Radyanskoyi Armiyi Front zupinivsya bilya Kovelya same misto bulo v otocheni V seli nihto ne zhiv tut bula prifrontova smuga azh do zvilnennya Kovelya Na pochatku kvitnya zhiteli susidnih sil v lisi pochuli strashne revinnya tankiv Iz pivnichnogo zahodu do otochenih v Koveli vijsk prorvalis nimecki tanki Na teritoriyi sela vidbuvsya velikij bij v yakomu vidznachilas batareya geroya radyanskogo Soyuzu Vadima Klavdijovicha Olijnika Selo bulo zvilnene 6 lipnya 1944 roku Pislya vijni selo vidbudovuvalos zanovo V 1947 roci znovu organizuvali kolgosp golovoyu kolgospu buv Pantolik Denis golovoyu silskoyi radi Samsonyuk Yuhim V 1958 roci vidbulosya ob yednannya sil Verbka Bahiv Dubove Kolgosp oderzhav nazvu Ukrayina Golovoyu buv Vasyuk Mikola Ivanovich yakij ocholyuvav kolgosp do 1988 roku Iz vidstalih viviv u peredovi Selo zanovo vidbudovuvalos bulo elektrifikovano i gazifikovano provedeno vodoprovid Koshtom kolgospu pobudovano shkolu budinok kulturi dityachij sadok 24 serpnya 1991 roku Ukrayina bula progoloshena nezalezhnoyu suverennoyu derzhavoyu Dubivchani vidsvyatkuvali v 2001 roci 10 richchya nezalezhnosti zaklali pam yatnij kamin na chest ciyeyi dati V zhitti sela takozh vidbulisya zmini na bazi kolishnogo kolgospu Ukrayina stvoreno TzOV selyani oderzhali derzhavni akti na zemlyu chastina z nih vijshla z tovaristva i gospodaryuyut samostijno 3 chervnya 2015 roku osvyacheno pam yatnu doshku Andriyevi Omelyanyuku Do 26 lipnya 2016 roku administrativnij centr Dubivskoyi silskoyi radi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti Vnaslidok utvorennya Dubivskoyi silskoyi gromadi selo stalo yiyi administrativnim centrom ReligiyaU seli diyut dvi pravoslavni cerkvi Kiyivskogo i Moskovskogo patriarhatu Svyato Yuriyivska cerkva Na pochatku 90 h dubivchani virishili pobuduvati svoyu vlasnu cerkvu Dlya cogo lyudi zvernulis rajonnoyi radi V Koveli dali dozvil na budivnictvo i zgodom dubivchani vsi gurtom rozpochali odnu veliku spravu 16 sichnya 1994 roku v seli viznachilis sho cerkva bude Ukrayinskoyu tobto UPC KP Svyato Yuriyivskij hram osvyatili 6 travnya 1994 roku Hram pobudovanij na vul Zelenij sho vede na kladovishe Pravoruch hramu 28 listopada 2000 roku prihozhani vstanovili yuvilejnij hrest z nagodi 2000 littya Rizdva Hristovogo Livoruch vid hramu zbudovana vodosvyatna kaplichka na chest Volinskoyi Bogorodici 15 grudnya 2018 roku pislya ob yednavchogo soboru cerkva perejshla do gromadi PCU Cerkva Radist vsih skorbotnih Ne vsi dubivchani prijnyali cerkvu Kiyivskogo Patriarhatu bagato vvazhali cerkvu ne kanonichnoyu Otozh pevna grupa selyan rozpochali zbir koshtiv i budivnictvo Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Misce vibrali na kladovishi u pivnichno shidnomu kutku Cerkvu virishili buduvati v chest ikoni Bozhoyi Materi Vsih skorbotnih radist U 1998 roci z Bozhoyu milistyu u cerkvi rozpochalis bogosluzhinnya Pravoruch hramu 2008 roku buv vstanovlenij hrest na chest 10 littya isnuvannya cerki Na teritoriyi hramu rozmishene okreme primishennya v yakomu diye nedilna shkola NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1251 osoba z yakih 617 cholovikiv ta 634 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1450 osib Stanom na 01 01 2017 naselennya sela stanovilo 1734 osobi U 2022 roci naselennya stanovit blizko 2 tisyach Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 49 rosijska 1 17 biloruska 0 34 Vidomi lyudiMirvoda Svitlana Ivanivna 1960 Dubove ukrayinska banduristka spivachka Artistka orkestru narodnoyi ta populyarnoyi muziki Nacionalnoyi radiokompaniyi Ukrayini Zasluzhena artistka Ukrayini Omelyanyuk Andrij Vasilovich 1990 2014 starshij soldat 51 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Volodimir zaginuv u boyu za Ilovajsk Donecka oblast Rizvanyuk Oleksij Omelyanovich batko Rizvanyuka Stepana Oleksijovicha ukrayinskogo perekladacha avtora pershih perekladiv ispanskoyu movoyu tvoriv I Franka Zahar Berkut Yu Yanovskogo Vershniki Yu Dold Mihajlika I odin v poli voyin U chornih licariv R Sambuka Bronzovij chort ta pidruchnikiv ispanskoyi movi GalereyaPam yatnik zemlyakam 1967 Pam yatna doshka prisvyachena Andriyevi Omelyanyuku 2015 Pam yatnij znak na misci podvigu Geroya Radyanskogo Soyuzu Olijnika V K 1987 Pam yatnik Olijniku V K Geroyu Radyanskogo Soyuzu 1983 Pam yatnik T G Shevchenku 1955 Pam yatnik Borcyam za nezalezhnu Ukrayinu 2001 PrimitkiSpisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Arhiv originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2020 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 LiteraturaDubove Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 381PosilannyaPogoda v seli Dubove 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi