Па́ула Анна Марія Ве́сселі (нім. Paula Wessely; нар. 20 січня 1907, Відень, Австро-Угорщина — пом. 11 травня 2000, Відень, Австрія) — австрійська акторка театру і кіно, кінопродюсер.
Паула Весселі | |||
---|---|---|---|
нім. Paula Wessely | |||
Ім'я при народженні | Па́ула Анна Марія Ве́сселі (нім. Paula Anna Maria Wessely) | ||
Дата народження | 20 січня 1907 | ||
Місце народження | Відень, Австро-Угорщина | ||
Дата смерті | 11 травня 2000 (93 роки) | ||
Місце смерті | |||
Поховання | d | ||
Громадянство | Австрія | ||
Професія | акторка, продюсер | ||
Роки активності | 1924—1987 | ||
Чоловік | Аттіла Гьорбіґер | ||
Діти | d, d і d | ||
IMDb | ID 0921839 | ||
Нагороди та премії | |||
| |||
Кубок Вольпі (1935) | |||
Паула Весселі у Вікісховищі |
Біографія
Паула Анна Марія Весселі народилася 20 січня 1907 року в сім'ї віденського м'ясника Карла Весселі, його старша сестра , тітка Паули, була зіркою віденського Бурґтеатру, але несподівано померла у віці 27 років. У гримувальній Паули Весселі завжди стояв портрет Жозефіни Весселі. Мати Паули Ханна захоплювалася в юності хореографією, але за наполяганням брата-вчителя відмовилася від роботи в кордебалеті.
Дебют Паули відбувся 18 травня 1922 року на шкільному благодійному вечорі, де вона виступила в ролі Агнеси в одноактній п'єсі «Фріцхен» Германа Зудермана. У 1922 році Паулу Весселі було прийнято до Державної академії музики й виконавського мистецтва. Після закінчення академії Весселі відвідувала семінари Макса Рейнгардта.
У 1924 році Весселі вперше вийшла на сцену віденського Фолькстеатру, де служила до 1926 року і була задіяна переважно в ролях служниць. Восени 1926 року Весселі отримала запрошення від в Німецький театр у Празі, де її партнером по сцені став Аттіла Гьорбіґер. Через рік, у 1927 році, Весселі повернулася на роботу у віденський Фолькстеатр до .
З 1929 року Весселі з майбутнім чоловіком Аттілою Гьорбіґером була зайнята в постановках Макса Рейнгардта в . Її супутником життя в цей час був актор , з яким вона познайомилася у Фолькстеатрі. У 1930 році Весселі вперше взяла участь в Зальцбурзькому фестивалі в престижній постановці Рейнхардта — в ролі Луїзи в «Підступності і коханні» за Ф. Шиллером. З 1932 року Паула Весселі працювала у Рейнгардта в в Берліні.
Справжній успіх прийшов до Весселі 17 вересня 1932 року завдяки ролі Рози Бернд за Г. Гауптманом у постановці . За цією творчою удачею була головна роль в опереті «Сіссі» Фріца Крейслера, для якої вона брала уроки вокалу.
Після численних невдалих проб в кіно Паулі Вессели дісталася роль у фільмі «Маскарад» за участю . 22 вересня 1934 року Паула Весселі отримала запрошення на прийом у Гітлера. У 1935 році Весселі знялася у стрічці , за яку отримала Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю. У тому ж році вона заснувала власну продюсерську компанію Vienna-Film Ges. m. b. H., яка після аншлюсу була ліквідована через неарійське походження її компаньйонів. За участь у пропагандистській продукції Третього Рейху, в тому числі у фільмах, знятих на Wien-Film і UFA, особливо, за «Повернення додому» (1941), Паула Весселі піддавалася згодом різкій критиці і неодноразово висловлювала своє співчуття з приводу своєї участі у цьому фільмі.
23 листопада 1935 року у віденській ратуші відбулася церемонія одруження Паули Весселі з актором Аттілою Гьорбіґером. Подружжя придбало будинок в , наступного року у них народилася донька , у 1938 році — донька , а в 1945 році — донька . Сім'я жила в достатку, і Паула не залишала роботи в кіно і театрі.
Після війни Весселі отримала заборону на виступи від американської окупаційної влади і працювала у французькій зоні окупації в інсбрукському земельному театрі. Восени 1946 року Паула Весселі піддавалася численним допитам і пережила серйозну кризу, цей період її життя знайшов відображення в п'єсі Ельфріде Єлінек «Бурґтеатр». Паула Вессели продовжувала акторську кар'єру аж до кінця 1980-х років, останні роки життя провела на самоті у своєму будинку.
Померла Паула Весселі 11 травня 2000 у Відні від бронхіту у віці 93-х років. Похована у Відні на .
Фільмографія (вибіркова)
- Акторка
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1934 | ф | Маскарад | Maskerade | Леопольдіна Дур |
1934 | ф | Так закінчилося кохання | So endete eine Liebe | велика герцогиня Марія-Луїза |
1935 | ф | Епізод | Episode | Валері Гартнер |
1936 | ф | Урожай | Ernte | Юліка |
1937 | ф | Великі безумства | Die ganz großen Torheiten | Тереза Брандль |
1938 | ф | Дзеркало життя | Spiegel des Lebens | Йоганна «Ханна» Карфрайт |
1939 | ф | Помилка дипломата | Maria Ilona | марія Ілона фон Волкерсдорф |
1940 | ф | На все життя | Ein Leben lang | Агнес Зітала |
1941 | ф | Повернення додому | Heimkehr | Марія Томас |
1943 | ф | Пізнє кохання | Späte Liebe | Софі фон Анґерспанґ |
1943 | ф | Розумна Маріанна | Die kluge Marianne | Маріанна |
1944 | ф | Серце повинне мовчати | Das Herz muß schweigen | Максиміліана Фрей |
1948 | ф | Віденська кавалькада | Der Engel mit der Posaune | Генріетта Штейн |
1949 | ф | Бродяга | Vagabunden | доктор Елізабет Камма |
1950 | ф | Кордула | Cordula | Кордула |
1951 | ф | Марія Терезія | Maria Theresia | Марія Терезія |
1953 | ф | Я і моя дружина | Ich und meine Frau | Софі Наґльмюллер |
1954 | ф | Світло любові | Das Licht der Liebe | Кіте Зеллер |
1954 | ф | Шлях у минуле | Weg in die Vergangenheit | Габріель Гартнер |
1955 | ф | Володарка Золотої Корони | Die Wirtin zur Goldenen Krone | принцеса Піа Марія / Марія Ліндер |
1957 | ф | Неповнолітня | Noch minderjährig | Луїза Готшальк |
1957 | ф | На відміну від нас з вами | Anders als du und ich | Кріста Тйшманн |
1959 | ф | Неповноцінний шлюб | Die unvollkommene Ehe | фрау доктор Вініфред Лерт |
1960 | тф | Далека країна | Das weite Land | Дженія |
1961 | ф | Ім'ярек | Jedermann | Glaube |
1964 | тф | Жінка не має значення | Eine Frau ohne Bedeutung | місіс Арбутнот |
1978 | тф | Великий короп Фердинанд та інші різдвяні історії | Der große Karpfen Ferdinand und andere Weihnachtsgeschichten | фрау Шумахер, вдова |
- Продюсер
Рік | Фільм | Оригінальна назва | Режисер | Примітки |
---|---|---|---|---|
1938 | Дзеркало життя | Spiegel des Lebens | Геза фон Больварі | виконавчий продюсер |
1950 | Кордула | Cordula | Густав Учицкі | |
1951 | Марія Терезія | Maria Theresia | Еміль Е. Рейнерт | |
1954 | Світло любові | Das Licht der Liebe | Роберт А. Штеммле | виконавчий продюсер, в титрах не зазначена |
1954 | Шлях у минуле | Weg in die Vergangenheit | Карл Гартль | |
1955 | Володарка Золотої Корони | Die Wirtin zur Goldenen Krone | Тео Лінген | виконавчий продюсер |
1956 | Кохання, яке втрачає голову | Liebe, die den Kopf verliert | Томас Енгель | |
1957 | Неповнолітня | Noch minderjährig | Георг Тресслер | |
1959 | Неповноцінний шлюб | Die unvollkommene Ehe | Роберт А. Штеммле | виконавчий продюсер |
Визнання
Нагороди та номінації Паули Весселі | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Венеційський кінофестиваль | |||
1935 | Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль | Епізод | Перемога |
Deutscher Filmpreis | |||
1984 | Почесна нагорода — за видатний особистий внесок в німецький кінематограф протягом багатьох років | Перемога |
Примітки
- Нагороди та номінації Паули Весселі на сайті IMDb(англ.)
Бібліографія
- Elisabeth Orth: Märchen ihres Lebens. Meine Eltern Paula Wessely und Attila Hörbiger. Molden, Wien 1975, .
- André Müller: Entblößungen. Goldmann, München 1979, .
- Edda Fuhrich u. Gisela Prossnitz (Hg.): Paula Wessely, Attila Hörbiger. Ihr Leben — ihr Spiel. Eine Dokumentation. Langen Müller, München 1985, .
- Maria Steiner: Paula Wessely. Die verdrängten Jahre. Verlag für Gesellschaftskritik, Wien 1996, .
- Georg Markus: Die Hörbigers. Biografie einer Familie. Amalthea Verlag, Wien 2006, .
Посилання
- Паула Весселі на сайті Find a Grave (англ.)
- Паула Весселі на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa ula Anna Mariya Ve sseli nim Paula Wessely nar 20 sichnya 1907 Viden Avstro Ugorshina pom 11 travnya 2000 Viden Avstriya avstrijska aktorka teatru i kino kinoprodyuser Paula Vesselinim Paula WesselyIm ya pri narodzhenni Pa ula Anna Mariya Ve sseli nim Paula Anna Maria Wessely Data narodzhennya 20 sichnya 1907 1907 01 20 Misce narodzhennya Viden Avstro UgorshinaData smerti 11 travnya 2000 2000 05 11 93 roki Misce smerti Viden AvstriyaPohovannya dGromadyanstvo AvstriyaProfesiya aktorka prodyuserRoki aktivnosti 1924 1987Cholovik Attila GorbigerDiti d d i dIMDb ID 0921839Nagorodi ta premiyiVelikij sribnij pochesnij znak Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Avstrijskij pochesnij znak Za nauku ta mistectvo Kubok Volpi 1935 Paula Vesseli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vesseli BiografiyaPaula Anna Mariya Vesseli narodilasya 20 sichnya 1907 roku v sim yi videnskogo m yasnika Karla Vesseli jogo starsha sestra titka Pauli bula zirkoyu videnskogo Burgteatru ale nespodivano pomerla u vici 27 rokiv U grimuvalnij Pauli Vesseli zavzhdi stoyav portret Zhozefini Vesseli Mati Pauli Hanna zahoplyuvalasya v yunosti horeografiyeyu ale za napolyagannyam brata vchitelya vidmovilasya vid roboti v kordebaleti Debyut Pauli vidbuvsya 18 travnya 1922 roku na shkilnomu blagodijnomu vechori de vona vistupila v roli Agnesi v odnoaktnij p yesi Frichen Germana Zudermana U 1922 roci Paulu Vesseli bulo prijnyato do Derzhavnoyi akademiyi muziki j vikonavskogo mistectva Pislya zakinchennya akademiyi Vesseli vidviduvala seminari Maksa Rejngardta U 1924 roci Vesseli vpershe vijshla na scenu videnskogo Folksteatru de sluzhila do 1926 roku i bula zadiyana perevazhno v rolyah sluzhnic Voseni 1926 roku Vesseli otrimala zaproshennya vid v Nimeckij teatr u Prazi de yiyi partnerom po sceni stav Attila Gorbiger Cherez rik u 1927 roci Vesseli povernulasya na robotu u videnskij Folksteatr do Z 1929 roku Vesseli z majbutnim cholovikom Attiloyu Gorbigerom bula zajnyata v postanovkah Maksa Rejngardta v Yiyi suputnikom zhittya v cej chas buv aktor z yakim vona poznajomilasya u Folksteatri U 1930 roci Vesseli vpershe vzyala uchast v Zalcburzkomu festivali v prestizhnij postanovci Rejnhardta v roli Luyizi v Pidstupnosti i kohanni za F Shillerom Z 1932 roku Paula Vesseli pracyuvala u Rejngardta v v Berlini Mogila Pauli Vesseli i Attili Gorbigera na u Vidni Spravzhnij uspih prijshov do Vesseli 17 veresnya 1932 roku zavdyaki roli Rozi Bernd za G Gauptmanom u postanovci Za ciyeyu tvorchoyu udacheyu bula golovna rol v opereti Sissi Frica Krejslera dlya yakoyi vona brala uroki vokalu Pislya chislennih nevdalih prob v kino Pauli Vesseli distalasya rol u filmi Maskarad za uchastyu 22 veresnya 1934 roku Paula Vesseli otrimala zaproshennya na prijom u Gitlera U 1935 roci Vesseli znyalasya u strichci za yaku otrimala Kubok Volpi Venecijskogo kinofestivalyu U tomu zh roci vona zasnuvala vlasnu prodyusersku kompaniyu Vienna Film Ges m b H yaka pislya anshlyusu bula likvidovana cherez nearijske pohodzhennya yiyi kompanjoniv Za uchast u propagandistskij produkciyi Tretogo Rejhu v tomu chisli u filmah znyatih na Wien Film i UFA osoblivo za Povernennya dodomu 1941 Paula Vesseli piddavalasya zgodom rizkij kritici i neodnorazovo vislovlyuvala svoye spivchuttya z privodu svoyeyi uchasti u comu filmi 23 listopada 1935 roku u videnskij ratushi vidbulasya ceremoniya odruzhennya Pauli Vesseli z aktorom Attiloyu Gorbigerom Podruzhzhya pridbalo budinok v nastupnogo roku u nih narodilasya donka u 1938 roci donka a v 1945 roci donka Sim ya zhila v dostatku i Paula ne zalishala roboti v kino i teatri Pislya vijni Vesseli otrimala zaboronu na vistupi vid amerikanskoyi okupacijnoyi vladi i pracyuvala u francuzkij zoni okupaciyi v insbrukskomu zemelnomu teatri Voseni 1946 roku Paula Vesseli piddavalasya chislennim dopitam i perezhila serjoznu krizu cej period yiyi zhittya znajshov vidobrazhennya v p yesi Elfride Yelinek Burgteatr Paula Vesseli prodovzhuvala aktorsku kar yeru azh do kincya 1980 h rokiv ostanni roki zhittya provela na samoti u svoyemu budinku Pomerla Paula Vesseli 11 travnya 2000 u Vidni vid bronhitu u vici 93 h rokiv Pohovana u Vidni na Filmografiya vibirkova Aktorka Rik Ukrayinska nazva Originalna nazva Rol 1934 f Maskarad Maskerade Leopoldina Dur 1934 f Tak zakinchilosya kohannya So endete eine Liebe velika gercoginya Mariya Luyiza 1935 f Epizod Episode Valeri Gartner 1936 f Urozhaj Ernte Yulika 1937 f Veliki bezumstva Die ganz grossen Torheiten Tereza Brandl 1938 f Dzerkalo zhittya Spiegel des Lebens Joganna Hanna Karfrajt 1939 f Pomilka diplomata Maria Ilona mariya Ilona fon Volkersdorf 1940 f Na vse zhittya Ein Leben lang Agnes Zitala 1941 f Povernennya dodomu Heimkehr Mariya Tomas 1943 f Piznye kohannya Spate Liebe Sofi fon Angerspang 1943 f Rozumna Marianna Die kluge Marianne Marianna 1944 f Serce povinne movchati Das Herz muss schweigen Maksimiliana Frej 1948 f Videnska kavalkada Der Engel mit der Posaune Genrietta Shtejn 1949 f Brodyaga Vagabunden doktor Elizabet Kamma 1950 f Kordula Cordula Kordula 1951 f Mariya Tereziya Maria Theresia Mariya Tereziya 1953 f Ya i moya druzhina Ich und meine Frau Sofi Naglmyuller 1954 f Svitlo lyubovi Das Licht der Liebe Kite Zeller 1954 f Shlyah u minule Weg in die Vergangenheit Gabriel Gartner 1955 f Volodarka Zolotoyi Koroni Die Wirtin zur Goldenen Krone princesa Pia Mariya Mariya Linder 1957 f Nepovnolitnya Noch minderjahrig Luyiza Gotshalk 1957 f Na vidminu vid nas z vami Anders als du und ich Krista Tjshmann 1959 f Nepovnocinnij shlyub Die unvollkommene Ehe frau doktor Vinifred Lert 1960 tf Daleka krayina Das weite Land Dzheniya 1961 f Im yarek Jedermann Glaube 1964 tf Zhinka ne maye znachennya Eine Frau ohne Bedeutung misis Arbutnot 1978 tf Velikij korop Ferdinand ta inshi rizdvyani istoriyi Der grosse Karpfen Ferdinand und andere Weihnachtsgeschichten frau Shumaher vdova Prodyuser Rik Film Originalna nazva Rezhiser Primitki 1938 Dzerkalo zhittya Spiegel des Lebens Geza fon Bolvari vikonavchij prodyuser 1950 Kordula Cordula Gustav Uchicki 1951 Mariya Tereziya Maria Theresia Emil E Rejnert 1954 Svitlo lyubovi Das Licht der Liebe Robert A Shtemmle vikonavchij prodyuser v titrah ne zaznachena 1954 Shlyah u minule Weg in die Vergangenheit Karl Gartl 1955 Volodarka Zolotoyi Koroni Die Wirtin zur Goldenen Krone Teo Lingen vikonavchij prodyuser 1956 Kohannya yake vtrachaye golovu Liebe die den Kopf verliert Tomas Engel 1957 Nepovnolitnya Noch minderjahrig Georg Tressler 1959 Nepovnocinnij shlyub Die unvollkommene Ehe Robert A Shtemmle vikonavchij prodyuserViznannyaNagorodi ta nominaciyi Pauli Vesseli Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij kinofestival 1935 Kubok Volpi za najkrashu zhinochu rol Epizod Peremoga Deutscher Filmpreis 1984 Pochesna nagoroda za vidatnij osobistij vnesok v nimeckij kinematograf protyagom bagatoh rokiv PeremogaPrimitkiNagorodi ta nominaciyi Pauli Vesseli na sajti IMDb angl BibliografiyaElisabeth Orth Marchen ihres Lebens Meine Eltern Paula Wessely und Attila Horbiger Molden Wien 1975 ISBN 3 217 05032 0 Andre Muller Entblossungen Goldmann Munchen 1979 ISBN 3 442 03887 1 Edda Fuhrich u Gisela Prossnitz Hg Paula Wessely Attila Horbiger Ihr Leben ihr Spiel Eine Dokumentation Langen Muller Munchen 1985 ISBN 3 7844 2035 4 Maria Steiner Paula Wessely Die verdrangten Jahre Verlag fur Gesellschaftskritik Wien 1996 ISBN 3 85115 224 7 Georg Markus Die Horbigers Biografie einer Familie Amalthea Verlag Wien 2006 ISBN 3 850 02565 9 PosilannyaPaula Vesseli na sajti Find a Grave angl Paula Vesseli na sajti Filmportal de nim angl