Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Wien-Film GmbH | |
|---|---|
| Тип | Gesellschaft mit beschränkter Haftung |
| Організаційно-правова форма господарювання | Limited Liability Company |
| Галузь | кінематограф |
| Спеціалізація | кіновиробництво |
| Попередник(и) | |
| Засновано | 16 грудня 1938 |
| Закриття (ліквідація) | 1985 |
| Штаб-квартира | Відень,  Австрія |
Wien-Film GmbH(нім.) (Відень-Фільм) — австрійська кінокомпанія, яка була створена у 1938 році на базі кіностудії та існувала до 1985 року. До 1945 року компанія перебувала в управлінні та відповідала за майже все кіновиробництво на території Остмарк (нім. Ostmark), як тоді називалася Австрія.
Історія
Аншлюс Австрії Третім Рейхом у 1938 році поклав кінець незалежному кіновиробництву країни. Німецько-австрійська студія Tobis-Sascha-Filmindustrie AG, яка мала бути проданою у 1937 році трастовій компанії Cautio Treuhandgesellschaft для забезпечення фінансування, була перетворена 16 грудня 1938 року в Wien-Film. Нова кінокомпанія була офіційно презентована з новим формулюванням її місії, підписаним Йозефом Геббельсом:
 | У конкуренції з іншими видами мистецтва, кіно має надати таку форму, що задовольняє людські серця, змушує їх здригнутися і переносить через одкровення вічного у кращі світи. Оригінальний текст (нім.) Wetteifernd mit den übrigen Künsten soll der Film gestalten, was Menschenherzen erfüllt und erbeben läßt, und sie durch Offenbarung des Ewigen in bessere Welten entrückt. |  |
Таким чином було документально засвідчено майбутню пропагандистську функцію компанії. Євреям було заборонено працювати в австрійській кіноіндустрії з 1935 року, оскільки німецька Імперська палата кінематографії погрожувала забороною імпорту австрійських фільмів, якщо не буде дотримано німецьких правил.
Після свого створення Wien-Film спеціалізувалася, переважно на виробництві «Віденських фільмів» (нім. Wiener Film) — комбінації комедії, романтики і мелодрами в історичній обстановці, як правило, наприкінці XIX — початку XX століть. Від 1943-44 років Wien-Film випускала кольорові фільми, отримавши привілеї, які до цього були лише у компанії UFA. Крім того, Wien-Film створювала освітні стрічки (нім. Kulturfilme). Окрім виробництва художніх і освітніх фільмів кінокомпанія була зосереджена на управлінні кінотеатрами.
Після закінчення Другої світової війни, Wien-Film був конфіскована союзниками як «німецьке майно». Після розподілу Відня на п'ять зон окупації стало очевидно, що кіностудії в Зіверінзі і головні офіси потрапили під управління американської адміністрації, але студії в Розенгюґель опинилися в радянському секторі. В американському секторі планувалося ліквідувати кіностудії задля уникнення конкуренції з голлівудськими фільмами.
Наприкінці 1945 року колишній глава виробництва Wien-Film, Карл Гартль, був призначений керуючим директором компанії. У той час, як СРСР відповідно до положень Потсдамської угоди отримав весь колишній «німецький» бізнес як військові репарації, західні окупаційні держави — Велика Британія, Сполучені Штати і Франція — відмовилися у зв'язку з цим від своїх прав. Для повторно заснованої Wien-Film це означало, що вони могли продовжити роботу на студії в Зіверінзі і Шенбрунні, але довелося б списувати студії і майстерні в Розенгюґелі. Вони були включені в УСІА, радянський орган, відповідальний за управління австрійськими активами як військовими репараціями і управлявся відтоді, як Wien-Film Rosenhügel.
Після підписання у 1955 році Декларації про незалежність Австрії компанія перейшла в державну власність. Оскільки, як саме виробництво, так і оренда студії стали малоприбутковими, Wien-Film згорнули як державну компанію у 1985 році, залишивши лише невелику холдингову компанію задля збереження прав на більш ранні постановки.
Персонал
Першими режисерами Wien-Film були генеральний директор Фріц Гірт, Пол Гач та віденський режисер Карл Гартль, який також до самого кінця залишався начальником виробництва. Виробництво освітніх фільмів знаходився під керівництвом д-ра Йозефа Лебзельтера з колишньої компанії Selenophon-Film. Загальний контроль над виробництвом фільмів — від початкової ідеї до виходу на екрани — здійснювався Імперським кінодраматургом (нім. Reichsfilmdramaturg), пізніше Імперським кіноінтендантом (нім. Reichsfilmintendant).
16 грудня 1938 року відбулися перші загальні збори кінокомпанії, на яких були призначені членів Наглядової ради, до якої увійшли:
- Фрідріх Мертен, головний виконавчий директор Film-Finanz, Берлін
- доктор Йозеф Йогам, член правління Creditanstalt, Відень
- Віллі Форст, режисер, Відень
- Карл Фройліх, режисер і президент , Берлін
- доктор Карл Отт, заступник директора, Берлін
- Герман Бурмайстер, постійний секретар, Берлін
- Гайнріх Пост, директор банку, Берлін
Зірками Wien-Film до 1945 року були , , , , , Аттіла Гербігер, , , Ганс Мозер, , і Паула Весселі.
Найпродуктивнішими режисерами Wien-Film були Густав Учицкі, досвідчений постановник пропагандистської нацистської продукції, та , які створили 1/3 з 60-ти поставлених художніх фільмів. Наступними за продуктивністю були Віллі Форст, який був режисером найкращих творів цього періоду, Геза фон Больварі та .
Найчастіше задіяними операторами були Гюнтер Андерс, Георг Брукбауер, Ганс Шнеєбергер і Ярослав Тузар. Композиторами, які переважно писали музику до фільмів Wien-Film, були Антон Профес і Віллі Шмідт-Гентнер. Еріх фон Нойссер і Фріц Подель виступали продюсерами.
Студії
У кінокомпанії було лише два великих об'єкти в Австрії, колишня студія Sascha-Film у віденському передмісті Зіверінг (район Деблінг) та колишня студія Vita-Film-Ateliers в Розенгюґелі (нім. Rosenhügel Studios). Крім того, були також невеликі майстерні, що раніше належали кінокомпанії Wiener Kunstfilm на фермерському ринку в центрі міста, а також невелика студія в Шенбрунні.
Протягом трьох років (1939—1941) поряд з Rosenhügel Studios було побудовано комплекс звукової синхронізації з великою і малою залами, кімнату нарізки та офіси.
Кінопродукція
У 1939—1945 роках, було створено п'ятдесят фільмів. Існувала також низка делегованих виробництв, які проводилися під назвами Forst-Film, Emo-Film та Styria-Film.
- «Безсмертний вальс» / Unsterblicher Walzer (1939, )
- «Материнська любов» / Mutterliebe (1939, Густав Учицкі)
- «Дівчина в птоці» / Frau im Strom (1939, Герхард Лампрехт)
- «Поштмейстер» / Der Postmeister (1940, Густав Учицкі)
- «Судний день» / Das jüngste Gericht (1939, Франц Зейтц)
- «Тому, що ти мені подобаєшся» / So gefällst Du mir (1940-41, , )
- / Operetta (1940, Віллі Форст)
- «Моя донька живе у Відні» / Meine Tochter lebt in Wien (1940, Е. В. Емо)
- «На все життя» / Ein Leben lang (1940, Густав Учицкі)
- «Любий Августин» / Der liebe Augustin (1940, Е. В. Емо)
- «Ми запрошуємо до танцю» / Wir bitten zum Tanz (1941, Губерт Марішка)
- «Відень 1910» / Wien 1910 (1941-42, Е. В. Емо)
- «Доля» / Schicksal (1941-42, Ґеза фон Больварі)
- «Повернення додому» / Heimkehr (1941, Густав Учицкі)
- «Потрійне весілля» / Dreimal Hochzeit (1941, Ґеза фон Больварі)
- «Братські чвари» / Brüderlein fein (1941-42, Ганс Тіміг)
- «Дві щасливі людини» / Zwei glückliche Menschen (1942, Е. В. Емо)
- «Кого люблять боги». Моцарт / Wen die Götter lieben. Mozart (1942, Карл Гартль)
- «Пізнє кохання» / Späte Liebe (1942-43, Густав Учицкі)
- «Кохання влітку» / Sommerliebe (1942, Еріх Енгель)
- «Секрет графині» / Die heimliche Gräfin (1942, Ґеза фон Больварі)
- «Канікулярне дитя» / Das Ferienkind (1942-43, Карл Ганс Лейтер)
- «Аграм, столиця Хорватії» / Agram, die Hauptstadt Kroatiens (1943, )
- «Чорне на білому» / Schwarz auf Weiß (1943, Е. В. Емо)
- «Віденський квартет» / Schrammeln (1943-44, Ґеза фон Больварі)
- «Романтичний Братфарт» / Romantische Brautfahrt (1943, )
- «Подорожні знайомства» / Reisebekanntschaft (1943, Е. В. Емо)
- «Удача з жінками» / Glück bei Frauen (1943-44, )
- / Freunde (1943-44, Е. В. Емо)
- «Розумна Маріанна» / Die kluge Marianne (1943, Ганс Тіміг)
- «Біла мрія» / Der weiße Traum (1943, Геза фон Шіффра)
- «На краю світу» / Am Ende der Welt (1943-44, Густав Учицкі)
- «Віденські дівчата» / Wiener Mädeln (1944-45, вихід 1949, Віллі Форст)
- «Як злодій в ночі» / Wie ein Dieb in der Nacht (1944-45, Ганс Тіміг)
- «Манівцями до тебе» / Umwege zu Dir (1944-45, Ганс Тіміг)
- «Уллі і Марей» / Ulli und Marei (1944-45, вихід 1948, Леопольд Гайніш)
- «Любов для нотаток» / Liebe nach Noten (1944-45, Геза фон Шіффра)
- «Чоловік годиться для дому» / Ein Mann gehört ins Haus (1944-45, Губерт Марішка)
- «Золоті кайдани» / Die goldene Fessel (1944, Ганс Тіміг)
- «Владна репутація» / Der gebieterische Ruf (1944, Густав Учицкі)
- «Серце має мовчати» / Das Herz muß schweigen (1944, Густав Учицкі)
- «Сезон у Зальцбурзі» / Saison in Salzburg (1952, Ернст Марішка)
- «1 квітня 2000» / 1. April 2000 (1952, )
- «Пан Пунтіла і його слуга Матті» / Herr Puntila und sein Knecht Matti (1960, Альберто Кавальканті)
Бібліографія
- Franz Antel, Christian F. Winkler, Hollywood an der Donau. Geschichte der Wien-Film in Sievering, Wien (Edition S, Verlag der Österreichischen Staatsdruckerei) 1991
- Wilhelm Guha, Die Geschichte eines österreichischen Filmunternehmens. Von der Sascha-Film-Fabrik in Pfraumberg in Böhmen zur Wien-Film, Wien 1976
- Günter Krenn: Die Kulturfilme der Wien-Film, 1938—1945. Österreichisches Filmarchiv, Wien 1992.
- Helene Schrenk, Die Produktion der Wien-Fim zwischen 1939 und 1945, Wien 1984
- Fritz Walter, Die Wien-Film. Geboren 1910! Gestorben 1986?; in: Sterz 36,Graz 1986, S. 12f
- Fritz Walter, Hollywood in Wien — oder die «Wien-Film» ein Auftrag im Dritten Reich; in: Rathkolb, Duchkowitsch, Hausjell, Die veruntreute Wahrheit, Salzburg 1988, S. 35-42
Посилання
- Wien-Film [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Aeiou Encyclopedia
- Wien-Film Wien-Film [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Austria-Forum
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
stil kartki Viden FilmWien Film GmbHTip Gesellschaft mit beschrankter HaftungOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya Limited Liability CompanyGaluz kinematografSpecializaciya kinovirobnictvoPoperednik i Zasnovano 16 grudnya 1938Zakrittya likvidaciya 1985Shtab kvartira Viden Avstriya Wien Film GmbH nim Viden Film avstrijska kinokompaniya yaka bula stvorena u 1938 roci na bazi kinostudiyi ta isnuvala do 1985 roku Do 1945 roku kompaniya perebuvala v upravlinni ta vidpovidala za majzhe vse kinovirobnictvo na teritoriyi Ostmark nim Ostmark yak todi nazivalasya Avstriya IstoriyaAnshlyus Avstriyi Tretim Rejhom u 1938 roci poklav kinec nezalezhnomu kinovirobnictvu krayini Nimecko avstrijska studiya Tobis Sascha Filmindustrie AG yaka mala buti prodanoyu u 1937 roci trastovij kompaniyi Cautio Treuhandgesellschaft dlya zabezpechennya finansuvannya bula peretvorena 16 grudnya 1938 roku v Wien Film Nova kinokompaniya bula oficijno prezentovana z novim formulyuvannyam yiyi misiyi pidpisanim Jozefom Gebbelsom U konkurenciyi z inshimi vidami mistectva kino maye nadati taku formu sho zadovolnyaye lyudski sercya zmushuye yih zdrignutisya i perenosit cherez odkrovennya vichnogo u krashi sviti Originalnij tekst nim Wetteifernd mit den ubrigen Kunsten soll der Film gestalten was Menschenherzen erfullt und erbeben lasst und sie durch Offenbarung des Ewigen in bessere Welten entruckt Takim chinom bulo dokumentalno zasvidcheno majbutnyu propagandistsku funkciyu kompaniyi Yevreyam bulo zaboroneno pracyuvati v avstrijskij kinoindustriyi z 1935 roku oskilki nimecka Imperska palata kinematografiyi pogrozhuvala zaboronoyu importu avstrijskih filmiv yaksho ne bude dotrimano nimeckih pravil Pislya svogo stvorennya Wien Film specializuvalasya perevazhno na virobnictvi Videnskih filmiv nim Wiener Film kombinaciyi komediyi romantiki i melodrami v istorichnij obstanovci yak pravilo naprikinci XIX pochatku XX stolit Vid 1943 44 rokiv Wien Film vipuskala kolorovi filmi otrimavshi privileyi yaki do cogo buli lishe u kompaniyi UFA Krim togo Wien Film stvoryuvala osvitni strichki nim Kulturfilme Okrim virobnictva hudozhnih i osvitnih filmiv kinokompaniya bula zoseredzhena na upravlinni kinoteatrami Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Wien Film buv konfiskovana soyuznikami yak nimecke majno Pislya rozpodilu Vidnya na p yat zon okupaciyi stalo ochevidno sho kinostudiyi v Ziverinzi i golovni ofisi potrapili pid upravlinnya amerikanskoyi administraciyi ale studiyi v Rozengyugel opinilisya v radyanskomu sektori V amerikanskomu sektori planuvalosya likviduvati kinostudiyi zadlya uniknennya konkurenciyi z gollivudskimi filmami Naprikinci 1945 roku kolishnij glava virobnictva Wien Film Karl Gartl buv priznachenij keruyuchim direktorom kompaniyi U toj chas yak SRSR vidpovidno do polozhen Potsdamskoyi ugodi otrimav ves kolishnij nimeckij biznes yak vijskovi reparaciyi zahidni okupacijni derzhavi Velika Britaniya Spolucheni Shtati i Franciya vidmovilisya u zv yazku z cim vid svoyih prav Dlya povtorno zasnovanoyi Wien Film ce oznachalo sho voni mogli prodovzhiti robotu na studiyi v Ziverinzi i Shenbrunni ale dovelosya b spisuvati studiyi i majsterni v Rozengyugeli Voni buli vklyucheni v USIA radyanskij organ vidpovidalnij za upravlinnya avstrijskimi aktivami yak vijskovimi reparaciyami i upravlyavsya vidtodi yak Wien Film Rosenhugel Pislya pidpisannya u 1955 roci Deklaraciyi pro nezalezhnist Avstriyi kompaniya perejshla v derzhavnu vlasnist Oskilki yak same virobnictvo tak i orenda studiyi stali malopributkovimi Wien Film zgornuli yak derzhavnu kompaniyu u 1985 roci zalishivshi lishe neveliku holdingovu kompaniyu zadlya zberezhennya prav na bilsh ranni postanovki PersonalPershimi rezhiserami Wien Film buli generalnij direktor Fric Girt Pol Gach ta videnskij rezhiser Karl Gartl yakij takozh do samogo kincya zalishavsya nachalnikom virobnictva Virobnictvo osvitnih filmiv znahodivsya pid kerivnictvom d ra Jozefa Lebzeltera z kolishnoyi kompaniyi Selenophon Film Zagalnij kontrol nad virobnictvom filmiv vid pochatkovoyi ideyi do vihodu na ekrani zdijsnyuvavsya Imperskim kinodramaturgom nim Reichsfilmdramaturg piznishe Imperskim kinointendantom nim Reichsfilmintendant 16 grudnya 1938 roku vidbulisya pershi zagalni zbori kinokompaniyi na yakih buli priznacheni chleniv Naglyadovoyi radi do yakoyi uvijshli Fridrih Merten golovnij vikonavchij direktor Film Finanz Berlin doktor Jozef Jogam chlen pravlinnya Creditanstalt Viden Villi Forst rezhiser Viden Karl Frojlih rezhiser i prezident Berlin doktor Karl Ott zastupnik direktora Berlin German Burmajster postijnij sekretar Berlin Gajnrih Post direktor banku Berlin Zirkami Wien Film do 1945 roku buli Attila Gerbiger Gans Mozer i Paula Vesseli Najproduktivnishimi rezhiserami Wien Film buli Gustav Uchicki dosvidchenij postanovnik propagandistskoyi nacistskoyi produkciyi ta yaki stvorili 1 3 z 60 ti postavlenih hudozhnih filmiv Nastupnimi za produktivnistyu buli Villi Forst yakij buv rezhiserom najkrashih tvoriv cogo periodu Geza fon Bolvari ta Najchastishe zadiyanimi operatorami buli Gyunter Anders Georg Brukbauer Gans Shneyeberger i Yaroslav Tuzar Kompozitorami yaki perevazhno pisali muziku do filmiv Wien Film buli Anton Profes i Villi Shmidt Gentner Erih fon Nojsser i Fric Podel vistupali prodyuserami StudiyiU kinokompaniyi bulo lishe dva velikih ob yekti v Avstriyi kolishnya studiya Sascha Film u videnskomu peredmisti Zivering rajon Debling ta kolishnya studiya Vita Film Ateliers v Rozengyugeli nim Rosenhugel Studios Krim togo buli takozh neveliki majsterni sho ranishe nalezhali kinokompaniyi Wiener Kunstfilm na fermerskomu rinku v centri mista a takozh nevelika studiya v Shenbrunni Protyagom troh rokiv 1939 1941 poryad z Rosenhugel Studios bulo pobudovano kompleks zvukovoyi sinhronizaciyi z velikoyu i maloyu zalami kimnatu narizki ta ofisi KinoprodukciyaU 1939 1945 rokah bulo stvoreno p yatdesyat filmiv Isnuvala takozh nizka delegovanih virobnictv yaki provodilisya pid nazvami Forst Film Emo Film ta Styria Film Bezsmertnij vals Unsterblicher Walzer 1939 Materinska lyubov Mutterliebe 1939 Gustav Uchicki Divchina v ptoci Frau im Strom 1939 Gerhard Lampreht Poshtmejster Der Postmeister 1940 Gustav Uchicki Sudnij den Das jungste Gericht 1939 Franc Zejtc Tomu sho ti meni podobayeshsya So gefallst Du mir 1940 41 Operetta 1940 Villi Forst Moya donka zhive u Vidni Meine Tochter lebt in Wien 1940 E V Emo Na vse zhittya Ein Leben lang 1940 Gustav Uchicki Lyubij Avgustin Der liebe Augustin 1940 E V Emo Mi zaproshuyemo do tancyu Wir bitten zum Tanz 1941 Gubert Marishka Viden 1910 Wien 1910 1941 42 E V Emo Dolya Schicksal 1941 42 Geza fon Bolvari Povernennya dodomu Heimkehr 1941 Gustav Uchicki Potrijne vesillya Dreimal Hochzeit 1941 Geza fon Bolvari Bratski chvari Bruderlein fein 1941 42 Gans Timig Dvi shaslivi lyudini Zwei gluckliche Menschen 1942 E V Emo Kogo lyublyat bogi Mocart Wen die Gotter lieben Mozart 1942 Karl Gartl Piznye kohannya Spate Liebe 1942 43 Gustav Uchicki Kohannya vlitku Sommerliebe 1942 Erih Engel Sekret grafini Die heimliche Grafin 1942 Geza fon Bolvari Kanikulyarne ditya Das Ferienkind 1942 43 Karl Gans Lejter Agram stolicya Horvatiyi Agram die Hauptstadt Kroatiens 1943 Chorne na bilomu Schwarz auf Weiss 1943 E V Emo Videnskij kvartet Schrammeln 1943 44 Geza fon Bolvari Romantichnij Bratfart Romantische Brautfahrt 1943 Podorozhni znajomstva Reisebekanntschaft 1943 E V Emo Udacha z zhinkami Gluck bei Frauen 1943 44 Freunde 1943 44 E V Emo Rozumna Marianna Die kluge Marianne 1943 Gans Timig Bila mriya Der weisse Traum 1943 Geza fon Shiffra Na krayu svitu Am Ende der Welt 1943 44 Gustav Uchicki Videnski divchata Wiener Madeln 1944 45 vihid 1949 Villi Forst Yak zlodij v nochi Wie ein Dieb in der Nacht 1944 45 Gans Timig Manivcyami do tebe Umwege zu Dir 1944 45 Gans Timig Ulli i Marej Ulli und Marei 1944 45 vihid 1948 Leopold Gajnish Lyubov dlya notatok Liebe nach Noten 1944 45 Geza fon Shiffra Cholovik goditsya dlya domu Ein Mann gehort ins Haus 1944 45 Gubert Marishka Zoloti kajdani Die goldene Fessel 1944 Gans Timig Vladna reputaciya Der gebieterische Ruf 1944 Gustav Uchicki Serce maye movchati Das Herz muss schweigen 1944 Gustav Uchicki Sezon u Zalcburzi Saison in Salzburg 1952 Ernst Marishka 1 kvitnya 2000 1 April 2000 1952 Pan Puntila i jogo sluga Matti Herr Puntila und sein Knecht Matti 1960 Alberto Kavalkanti BibliografiyaFranz Antel Christian F Winkler Hollywood an der Donau Geschichte der Wien Film in Sievering Wien Edition S Verlag der Osterreichischen Staatsdruckerei 1991 Wilhelm Guha Die Geschichte eines osterreichischen Filmunternehmens Von der Sascha Film Fabrik in Pfraumberg in Bohmen zur Wien Film Wien 1976 Gunter Krenn Die Kulturfilme der Wien Film 1938 1945 Osterreichisches Filmarchiv Wien 1992 Helene Schrenk Die Produktion der Wien Fim zwischen 1939 und 1945 Wien 1984 Fritz Walter Die Wien Film Geboren 1910 Gestorben 1986 in Sterz 36 Graz 1986 S 12f Fritz Walter Hollywood in Wien oder die Wien Film ein Auftrag im Dritten Reich in Rathkolb Duchkowitsch Hausjell Die veruntreute Wahrheit Salzburg 1988 S 35 42PosilannyaWien Film 20 grudnya 2016 u Wayback Machine na sajti Aeiou Encyclopedia Wien Film Wien Film 26 grudnya 2016 u Wayback Machine na sajti Austria Forum