Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сколія степова | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Scolia hirta (Schrank, 1781) | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ско́лія степова́ (Scolia hirta) — перетинчастокрила комаха з родини Сколієвих. Велика одиночна оса, що паразитує на личинках пластинчастовусих жуків. Поширена у посушливих регіонах Європи, Північної Африки, Західної та Центральної Азії. Регіонально рідкісний вид, занесений до .
Опис
Довжина тіла імаго становить: самців 16-25 мм, самиць — 10-18 мм. Тіло чорне, вкрите щетинкоподібними волосками завдовжки до 3 мм, але виглядає не густоволохатим, а напівголим. Усе тіло, особливо спина та скульптуровані густою мережею дрібних западинок, що створюють враження зморшкуватості.
Голова округла, чорна, без волосків. Антени розташовані в нижній частині лоба, на кінцях загинаються у напівкільця. У самців антени довші, ніж у самиць і складаються з 13 сегментів (у самиць — з 12). Простих очей три, вони створюють трикутник у верхній частині лоба.
Черевце не стеблясте, широковисяче; перший терґум відділений від другого глибокою борозною; кінець черевця у самців із трьома шипами. На другому та третьому терґумах черевця розташовані жовті, блискучі, поперечні смуги, які не доходять до їхніх країв, причому смуга на другому терґумі дещо коротша.
Крила не заходять за кінець черевця, суцільно темні. Їхній колір коричневий, у самців дещо темніший біля костальної кромки крил, у самиць крила із фіолетово-синім полиском.
Ноги міцні із простими, не розщепленими кігтиками.
Поширення
Ареал сколії степової охоплює посушливі області Північної Африки, Південної Європи, Західної та Центральної Азії. Азійська частина ареалу охоплює півострів Мала Азія, Кавказ, Іран та країни Центральної Азії аж до південних кордонів Західного Сибіру. Останнім часом у зв'язку із глобальним потеплінням ареал виду в Європі повільно просувається на північ, наприклад, сколія степова була відмічена у Німеччині та Штирії (Австрія). В Україні ця оса поширена на більшій частині території країни, частіше трапляється у степових областях.
Загалом степові сколії теплолюбні, вони оселяються у місцинах із добре прогрітими ґрунтами, віддаючи перевагу ділянкам із негустою рослинністю.
Біологія
Вихід імаго спостерігають з кінця травня із максимумом у середині червня. Імаго літають у липні — вересні, інколи окремих особин можна побачити навіть у жовтні. Самиці загалом менш помітні, оскільки багато часу проводять на поверхні землі в пошуках личинок жуків, яких вони знаходять за запахом.
Степові сколії паразитують на жуках з родів , Anomala, . Однією зі звичайних їхніх жертв є бронзівка золотиста. Відшукавши личинку, оса вражає її точним уколом свого жала у брюшний нервовий центр. Внаслідок цієї операції личинка виду-господаря залишається живою, але паралізованою. Оса відкладає на неї одне яйце, з якого згодом виходить її власна личинка. Личинка сколії заживо поїдає личинку жука, починаючи від життєво менш важливих органів і завершуючи органами серцево-судинної системи. Після загибелі личинки-жертви личинка сколії занурюється у ґрунт на глибину близько 40 см, де і зимує. Навесні вона перетворюється на лялечку.
Дорослі оси відвідують квітки різноманітних рослин здебільшого із довжиною віночка менше 10 мм. Найбільше до вподоби їм рослини з родини Айстрових, Лілійних, Товстолистих та Окружкових, на яких вони ласують нектаром.
Природоохоронний статус
Хоча сколія степова має широкий ареал, вона належить до стенобіонтних видів, тобто таких, що приурочені до вузького кола ценозів. Її чисельність обмежують як природні чинники (теплолюбність, наявність у тій чи інший місцевості видів-господарів), так і агротехнічні заходи, які зменшують чисельність личинок певних видів жуків. У Росії цей вид комах занесений до Червоної книги.
Джерела
- Плавильщиков Н. Н. Определитель насекомых. — М.: Топикал, 1994. — С. 395 (рос.)
- Scolia hirta (Hymenoptera-Scoliidae) neu für die Steiermark / Mitteilungen des naturwissenschaftlichen Vereines für Steiermark. — Bd. 138. — Graz 2008. — С. 5–8. (нім.)
- Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под редакцией М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд, перераб. — М.: Просвещение, 1984. — С. 360 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skoliya stepova Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Shestinogi Hexapoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Pidryad Stebelchastocherevni Apocrita Nadrodina Vespoidea Rodina Skoliyevi Scoliidae Rid Scolia Vid Skoliya stepova Binomialna nazva Scolia hirta Schrank 1781 Posilannya Vikishovishe Scolia hirta Vikividi Scolia hirta EOL 3817727 Sko liya stepova Scolia hirta peretinchastokrila komaha z rodini Skoliyevih Velika odinochna osa sho parazituye na lichinkah plastinchastovusih zhukiv Poshirena u posushlivih regionah Yevropi Pivnichnoyi Afriki Zahidnoyi ta Centralnoyi Aziyi Regionalno ridkisnij vid zanesenij do OpisSamcya legko vidrizniti za troma shipami na kinci cherevcya Dovzhina tila imago stanovit samciv 16 25 mm samic 10 18 mm Tilo chorne vkrite shetinkopodibnimi voloskami zavdovzhki do 3 mm ale viglyadaye ne gustovolohatim a napivgolim Use tilo osoblivo spina ta skulpturovani gustoyu merezheyu dribnih zapadinok sho stvoryuyut vrazhennya zmorshkuvatosti Golova okrugla chorna bez voloskiv Anteni roztashovani v nizhnij chastini loba na kincyah zaginayutsya u napivkilcya U samciv anteni dovshi nizh u samic i skladayutsya z 13 segmentiv u samic z 12 Prostih ochej tri voni stvoryuyut trikutnik u verhnij chastini loba Cherevce ne steblyaste shirokovisyache pershij tergum viddilenij vid drugogo glibokoyu boroznoyu kinec cherevcya u samciv iz troma shipami Na drugomu ta tretomu tergumah cherevcya roztashovani zhovti bliskuchi poperechni smugi yaki ne dohodyat do yihnih krayiv prichomu smuga na drugomu tergumi desho korotsha Krila ne zahodyat za kinec cherevcya sucilno temni Yihnij kolir korichnevij u samciv desho temnishij bilya kostalnoyi kromki kril u samic krila iz fioletovo sinim poliskom Nogi micni iz prostimi ne rozsheplenimi kigtikami PoshirennyaAreal skoliyi stepovoyi ohoplyuye posushlivi oblasti Pivnichnoyi Afriki Pivdennoyi Yevropi Zahidnoyi ta Centralnoyi Aziyi Azijska chastina arealu ohoplyuye pivostriv Mala Aziya Kavkaz Iran ta krayini Centralnoyi Aziyi azh do pivdennih kordoniv Zahidnogo Sibiru Ostannim chasom u zv yazku iz globalnim poteplinnyam areal vidu v Yevropi povilno prosuvayetsya na pivnich napriklad skoliya stepova bula vidmichena u Nimechchini ta Shtiriyi Avstriya V Ukrayini cya osa poshirena na bilshij chastini teritoriyi krayini chastishe traplyayetsya u stepovih oblastyah Zagalom stepovi skoliyi teplolyubni voni oselyayutsya u miscinah iz dobre progritimi gruntami viddayuchi perevagu dilyankam iz negustoyu roslinnistyu BiologiyaVihid imago sposterigayut z kincya travnya iz maksimumom u seredini chervnya Imago litayut u lipni veresni inkoli okremih osobin mozhna pobachiti navit u zhovtni Samici zagalom mensh pomitni oskilki bagato chasu provodyat na poverhni zemli v poshukah lichinok zhukiv yakih voni znahodyat za zapahom Stepovi skoliyi parazituyut na zhukah z rodiv Anomala Odniyeyu zi zvichajnih yihnih zhertv ye bronzivka zolotista Vidshukavshi lichinku osa vrazhaye yiyi tochnim ukolom svogo zhala u bryushnij nervovij centr Vnaslidok ciyeyi operaciyi lichinka vidu gospodarya zalishayetsya zhivoyu ale paralizovanoyu Osa vidkladaye na neyi odne yajce z yakogo zgodom vihodit yiyi vlasna lichinka Lichinka skoliyi zazhivo poyidaye lichinku zhuka pochinayuchi vid zhittyevo mensh vazhlivih organiv i zavershuyuchi organami sercevo sudinnoyi sistemi Pislya zagibeli lichinki zhertvi lichinka skoliyi zanuryuyetsya u grunt na glibinu blizko 40 sm de i zimuye Navesni vona peretvoryuyetsya na lyalechku Dorosli osi vidviduyut kvitki riznomanitnih roslin zdebilshogo iz dovzhinoyu vinochka menshe 10 mm Najbilshe do vpodobi yim roslini z rodini Ajstrovih Lilijnih Tovstolistih ta Okruzhkovih na yakih voni lasuyut nektarom Prirodoohoronnij statusHocha skoliya stepova maye shirokij areal vona nalezhit do stenobiontnih vidiv tobto takih sho priurocheni do vuzkogo kola cenoziv Yiyi chiselnist obmezhuyut yak prirodni chinniki teplolyubnist nayavnist u tij chi inshij miscevosti vidiv gospodariv tak i agrotehnichni zahodi yaki zmenshuyut chiselnist lichinok pevnih vidiv zhukiv U Rosiyi cej vid komah zanesenij do Chervonoyi knigi DzherelaPlavilshikov N N Opredelitel nasekomyh M Topikal 1994 S 395 ros Scolia hirta Hymenoptera Scoliidae neu fur die Steiermark Mitteilungen des naturwissenschaftlichen Vereines fur Steiermark Bd 138 Graz 2008 S 5 8 nim Zhizn zhivotnyh Tom 3 Chlenistonogie trilobity helicerovye trahejnodyshashie Onihofory pod redakciej M S Gilyarova F N Pravdina gl red V E Sokolov 2 e izd pererab M Prosveshenie 1984 S 360 ros