Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юлія Старша (лат. Iulia maior vel Iulia Caesaris (filia), 39 рік до н. е. — 14 рік н. е.) — дочка Октавіана Августа та Скрибонії, дружина римського імператора Тиберія.
| Юлія Старша | |
|---|---|
| лат. Iulia | |
 | |
| Народилася | 30 жовтня 39 до н. е. Стародавній Рим |
| Померла | 14[3] Реджо-Калабрія, Калабрія, Італія |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патриція[d] і нобілітет[3] |
| Рід | Династія Юліїв-Клавдіїв і Юлії Цезарі |
| Батько | Октавіан Август[…] |
| Мати | Скрибонія[…] |
| Брати, сестри | Корнелія Сципіона[3][3] і d[3][3] |
| У шлюбі з | Марк Клавдій Марцелл[…], Марк Віпсаній Агріппа[…] і Тиберій |
| Діти | Гай Юлій Цезар Віпсаніан, Віпсанія Юлія, Луцій Юлій Цезар Віпсаніан, Агрипіна Старша, Марк Віпсаній Агріппа Постум і Клавдій Нерон[d] |
| |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Біографія
Молоді роки
Походила з патриціанського роду Юліїв. Донька Октавіана, згодом імператора, та Скрибонії. У день її народження батько направив матері розлучення, бажаючи одружитися з Лівією Друзіллою. Юлія була передана на виховання Лівії, у якої навчалася всіх наук, необхідних для справжньої римської аристократки. Її навчали навіть прядіння вовни та в'язання, оскільки батько бажав, щоб Юлія була прикладом для інших римлянок. Дочка імператора цікавилась також до літературою та предметами мистецтва.
Октавіан контролював кожний крок дочки, самостійно відбирав учителів для неї. Уже тоді, за писемними джерелами, Юлія проявляла свій характер. Так, збереглась цитата Октавіана: «У мене є дві норовливі дочки — Римський народ та Юлія».
У 37 до н. е. з метою зміцнення політичного союзу поміж Октавіаном і Марком Антонієм мала бути заручена зі старшим сином Марком Антонієм Антіллом, проте цей шлюб не відбувся. 1 серпня 30 до н. е. Антоній наклав на себе руки, а його батькові відрізали голову солдати за наказом Октавіана
У 35 до н. е. планувалися нові заручини з гетським царем Котізоном. Проте він убитий в кінці 30-х років першого століття до н. е.
Шлюби
Перший шлюб
У 25 році до н. е., у віці 14 років, Юлія вийшла заміж за свого двоюрідного брата Марка Клавдія Марцелла, який вважався ймовірним спадкоємцем Августа. Імператора на весіллі не було — він воював в Іспанії. Весіллям керував добрий друг Августа — Марк Віпсаній Агріппа. На честь цієї події на гроші Октавіана були організовані великі ігри. Втім у 23 році до н. е. Марцелл несподівано помер.
Другий шлюб
Серед наступних претендентів на руку Юлії Август розглядав свого близького друга, римського вершника Гая Прокулея, однак віддав перевагу іншому своєму другові Марку Віпсанію Агріппі. Шлюб Юлії, що була молодша за свого майбутнього чоловіка на 25 років, з Агріппою був укладений у 21 році до н. е.
Такий шлюб не припускав ніяких почуттів між молодятами, зате робив Агриппу другою людиною в державі, спадкоємцем влади Августа. Повзли чутки, що Юлія не вірна своєму чоловікові. Тацит стверджує, що постійним коханцем Юлії був . Светоній згадує плітки про зв'язок Юлії з Тиберієм.
Попри свою подружню невірність, Юлія всюди супроводжувала свого чоловіка. У 16 році до н. е., всупереч звичаям, Юлія супроводжувала чоловіка в його поїздці на Схід, де їй були надані численні почесті. На початку 14 року до н. е. відвідала м. Іліон та по дорозі попала в серйозну небезпеку через розлив ріки Скамандр. За це Агріппа наклав на місто Іліон штраф у 100 тисяч драхм.
Юлія народила від Агріппи п'ятьох дітей: Гая Юлія Цезаря Віпсаніан (20 рік до н. е.); Віпсанія Юлію Агрипіну, частіше згадується як Юлія Молодша (19 рік до н. е.); Луція Юлія Цезаря Віпсаніан (17 рік до н. е.); Віпсанія Агрипіну, часто згадувану як Агрипіна Старша (14 рік до н. е.) І Марка Віпсанія Агріппу Постума (12 рік до н. е.)
У 13 році до н. е. Юлія та Агріппа повернулися до Риму. У березні 12 року до н. е. Агріппа помер. Перебуваючи у шлюбі з Агріппою, Юлія вже мала одного коханця — Семпронія Гракха. Надалі їх кількість стала збільшуватися.
Третій шлюб
Відразу після народження Август знайшов третього чоловіка для дочки. Ним став усиновлений Августом син Лівії від першого шлюбу — Тиберій.
Шлюб був укладений в 11 році до н. е. З самого початку він був приречений на невдачу, оскільки Тіберій не міг забути свою першу дружину. Одного разу побачивши Віпсанію в носилках, вже через багато часу після розлучення, він став похмурий і дуже засмутив своєю поведінкою Августа. Тому Віпсанії було наказано покинути Рим.
Спочатку шлюб був благополучним, проте незабаром відносини між подружжям погіршилися — дитина Юлії від Тиберія померла невдовзі після народження, що призвело до остаточного охолодження. Тиберій був невисокої думки про розумові здібності Юлії, а та, зі свого боку, зневажала чоловіка за його характер, вважала його вискочкою, негідним її. Нехтуючи чоловіком, Юлія мала безліч коханців і не приховувала своїх стосунків з ними. Один з них — Семпроній Гракх — спонукав її написати Августу лист з нападками на Тіберія. Цими листами багато років по тому Лівія Друзилла змусила Тіберія, вже імператора, покинути Рим і майже два роки провести на Капрі. Це, а також відсутність можливості звинуватити дружину або розлучитися з нею, але не бажаючи терпіти її поведінку, Тиберій був змушений у 6 році до н. е. покинути Рим і виїхати в добровільне заслання на Родос.
Обвинувачення
Юлія, залишивши Тіберія, відчулася вільно. Як матір двох прийомних дітей Августа, оголошених його спадкоємцями (Гая і Луція Цезарів), вона була впевнена у своєму майбутньому.
Романи Юлії були на слуху в Римі. Її постійним коханцем був усе той же Семпроній Гракх, а також Юл Антоній, син Марка Антонія. Описують, що вона брала участь у нічних оргіях на римському форумі. Ходили чутки, що вона також обдаровує своїми ласками багатьох інших чоловіків з різних фамілій.
Юлія ж продовжувала вести розпусний спосіб життя. За деякими повідомленнями, Юлію також звинувачували у замаху на вбивство, адже її коханець Юл Антоній готував заколот і вбивство Августа. Юлію також звинувачували у замаху на вбивство. За останній злочин її чекала жорстока кара — за римськими законами, батьковбивцю зашивали в мішок з собакою, змією та півнем і скидали в Тибр.
Протягом декількох років імператор Август відмовлявся цьому вірити, але у 2 році до н. е. він отримав вичерпні докази провини Юлії, дав їй розлучення від імені Тіберія та відправив у заслання на . Заслані або страчені були також її коханці. Зокрема Юл Антоній, Семпроній Гракх, , Аппій Клавдій, Сципіон та інші. Мати Юлії — Скрибонія — добровільно супроводжувала її у заслання. Август розпорядився суворо охороняти свою доньку й не надавати їй жодних зручностей, надалі відхиляв будь-які прохання про помилування.
Лише у 3 році н. е. погодився перевести Юлію з острова на материк — у м. Регій. Згодом і Епікад, особи низького походження, склали змову з метою звільнення Юлії та її сина Агріппи (також був у засланні), однак були викриті. Август залишив своїй доньці невелике майно та виплачував щорічне утримання, проте не згадав про нього у заповіті, а лише заборонив ховати її у своєму мавзолеї. Відповідно до цього, після смерті Августа в 14 році новий принцепс Тіберій позбавив Юлію майна та раніше виплачуваних грошей, а також заборонив їй виходити з будинку і зустрічатися з людьми.
Останні роки життя
Після смерті Августа в 14 році до н. е. Тиберій, прийшовши до влади, сильно урізав кошти, відпущені на утримання ненависної йому Юлії. Незабаром після батька вона померла в Регії від виснаження. За іншою версією, вона померла від горя, дізнавшись про смерть свого останнього сина, Агріппи Постума.
Після смерті
Онук Юлії Калігула, незадоволений своїм походженням від незнатного плебея Агріппи, заявив, що його мати Агрипіна народилася від зв'язку Юлії зі власним батьком, імператором Августом.
У давніх письменників Юлія зазвичай згадується у зв'язку з її розпусною поведінкою:
- у Веллея Патеркула вона «загрузла в розпусті й похоті». Серед її коханців згадуються Квінкцій Криспін, Аппій Клавдій Пульхр, Корнелій Сципіон.
- у Сенеки Юлія — «перелюбниця, впущених в стадо».
- Діон Кассій згадує «бенкети й пияцтво на форумі й навіть на рострах».
- Макробій вказує, що Юлія була однаково відома за свою красу, розум і ганебну поведінку, а також дотепна і гостра на язик. Він пише, що, коли якось її запитали про те, як їй вдається мати дітей тільки від чоловіка, незважаючи на її таємні пригоди, вона розсміялася і відповіла, що бере пасажирів на борт тільки тоді, коли в човні вже хтось є. Але більшість істориків вважають цей епізод вигаданим
Примітки
- Julia the Elder // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 370.
- Любкер Ф. Octavii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 940–941.
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Н. О. Юлия // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 370.
- Любкер Ф. Scribonii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1214.
- Марцелл // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIIа. — С. 705.
- Юлия Младшая // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 370–371.
- Агриппина // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 153.
- Агриппина // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 168.
- Dio XLVIII 34; 54; LI 15, 4; LIII 27—30; LIV 6; 8; 18; 31; LV 9—10; 13; 15; LVI 32
- Mommsen Eph. ep. I 57; Herm. XIII 246; II 844, 1.
- «История Древнего мира. От истоков Цивилизации до падения Рима», Сьюзен Бауэр — 2007,пер. на рос. В.Гончарова, Н.Тартаковський, AST Publishers, 2014
- Машкин Н. А. Принципат Августа. Происхождение и социальная сущность. М.; Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1949. 688 стр.
- Кузищин В. И., Маяк И. Л., Гвоздева И. А. и др.; Под ред. В. И. Кузищина. История Древнего Рима. 4-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. шк., 2000. 383 с
- Eck W. The Age of Augustus. 2nd ed. Malden; Oxford: Blackwell, 2007. 209 p.
- Ковалев С. И. История Рима. Ленинград, Издательство ЛГУ. 1986
- Galinsky K. Augustan Culture. Princeton: Princeton University Press, 1998.
- Шифман И. Ш. Цезарь Август. Л.: Наука, 1990.
- М.: Алетейя, 2001.
- Егоров А. Б. Рим на грани эпох. Проблемы рождения и формирования принципата. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 224 с
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuliya Starsha lat Iulia maior vel Iulia Caesaris filia 39 rik do n e 14 rik n e dochka Oktaviana Avgusta ta Skriboniyi druzhina rimskogo imperatora Tiberiya Yuliya Starshalat IuliaNarodilasya 30 zhovtnya 39 do n e Starodavnij RimPomerla 14 3 Redzho Kalabriya Kalabriya ItaliyaKrayina Starodavnij RimDiyalnist aristokratkaZnannya mov latinaSuspilnij stan patriciya d i nobilitet 3 Rid Dinastiya Yuliyiv Klavdiyiv i Yuliyi CezariBatko Oktavian Avgust Mati Skriboniya Brati sestri Korneliya Scipiona 3 3 i d 3 3 U shlyubi z Mark Klavdij Marcell Mark Vipsanij Agrippa i TiberijDiti Gaj Yulij Cezar Vipsanian Vipsaniya Yuliya Lucij Yulij Cezar Vipsanian Agripina Starsha Mark Vipsanij Agrippa Postum i Klavdij Neron d Mediafajli u Vikishovishi Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami BiografiyaMolodi roki Pohodila z patricianskogo rodu Yuliyiv Donka Oktaviana zgodom imperatora ta Skriboniyi U den yiyi narodzhennya batko napraviv materi rozluchennya bazhayuchi odruzhitisya z Liviyeyu Druzilloyu Yuliya bula peredana na vihovannya Liviyi u yakoyi navchalasya vsih nauk neobhidnih dlya spravzhnoyi rimskoyi aristokratki Yiyi navchali navit pryadinnya vovni ta v yazannya oskilki batko bazhav shob Yuliya bula prikladom dlya inshih rimlyanok Dochka imperatora cikavilas takozh do literaturoyu ta predmetami mistectva Oktavian kontrolyuvav kozhnij krok dochki samostijno vidbirav uchiteliv dlya neyi Uzhe todi za pisemnimi dzherelami Yuliya proyavlyala svij harakter Tak zbereglas citata Oktaviana U mene ye dvi norovlivi dochki Rimskij narod ta Yuliya U 37 do n e z metoyu zmicnennya politichnogo soyuzu pomizh Oktavianom i Markom Antoniyem mala buti zaruchena zi starshim sinom Markom Antoniyem Antillom prote cej shlyub ne vidbuvsya 1 serpnya 30 do n e Antonij naklav na sebe ruki a jogo batkovi vidrizali golovu soldati za nakazom Oktaviana U 35 do n e planuvalisya novi zaruchini z getskim carem Kotizonom Prote vin ubitij v kinci 30 h rokiv pershogo stolittya do n e ShlyubiPershij shlyub U 25 roci do n e u vici 14 rokiv Yuliya vijshla zamizh za svogo dvoyuridnogo brata Marka Klavdiya Marcella yakij vvazhavsya jmovirnim spadkoyemcem Avgusta Imperatora na vesilli ne bulo vin voyuvav v Ispaniyi Vesillyam keruvav dobrij drug Avgusta Mark Vipsanij Agrippa Na chest ciyeyi podiyi na groshi Oktaviana buli organizovani veliki igri Vtim u 23 roci do n e Marcell nespodivano pomer Drugij shlyub Mark Vipsanij Agrippa Sered nastupnih pretendentiv na ruku Yuliyi Avgust rozglyadav svogo blizkogo druga rimskogo vershnika Gaya Prokuleya odnak viddav perevagu inshomu svoyemu drugovi Marku Vipsaniyu Agrippi Shlyub Yuliyi sho bula molodsha za svogo majbutnogo cholovika na 25 rokiv z Agrippoyu buv ukladenij u 21 roci do n e Takij shlyub ne pripuskav niyakih pochuttiv mizh molodyatami zate robiv Agrippu drugoyu lyudinoyu v derzhavi spadkoyemcem vladi Avgusta Povzli chutki sho Yuliya ne virna svoyemu cholovikovi Tacit stverdzhuye sho postijnim kohancem Yuliyi buv Svetonij zgaduye plitki pro zv yazok Yuliyi z Tiberiyem Popri svoyu podruzhnyu nevirnist Yuliya vsyudi suprovodzhuvala svogo cholovika U 16 roci do n e vsuperech zvichayam Yuliya suprovodzhuvala cholovika v jogo poyizdci na Shid de yij buli nadani chislenni pochesti Na pochatku 14 roku do n e vidvidala m Ilion ta po dorozi popala v serjoznu nebezpeku cherez rozliv riki Skamandr Za ce Agrippa naklav na misto Ilion shtraf u 100 tisyach drahm Yuliya narodila vid Agrippi p yatoh ditej Gaya Yuliya Cezarya Vipsanian 20 rik do n e Vipsaniya Yuliyu Agripinu chastishe zgaduyetsya yak Yuliya Molodsha 19 rik do n e Luciya Yuliya Cezarya Vipsanian 17 rik do n e Vipsaniya Agripinu chasto zgaduvanu yak Agripina Starsha 14 rik do n e I Marka Vipsaniya Agrippu Postuma 12 rik do n e U 13 roci do n e Yuliya ta Agrippa povernulisya do Rimu U berezni 12 roku do n e Agrippa pomer Perebuvayuchi u shlyubi z Agrippoyu Yuliya vzhe mala odnogo kohancya Semproniya Grakha Nadali yih kilkist stala zbilshuvatisya Tretij shlyub Tiberij Vidrazu pislya narodzhennya Avgust znajshov tretogo cholovika dlya dochki Nim stav usinovlenij Avgustom sin Liviyi vid pershogo shlyubu Tiberij Shlyub buv ukladenij v 11 roci do n e Z samogo pochatku vin buv prirechenij na nevdachu oskilki Tiberij ne mig zabuti svoyu pershu druzhinu Odnogo razu pobachivshi Vipsaniyu v nosilkah vzhe cherez bagato chasu pislya rozluchennya vin stav pohmurij i duzhe zasmutiv svoyeyu povedinkoyu Avgusta Tomu Vipsaniyi bulo nakazano pokinuti Rim Spochatku shlyub buv blagopoluchnim prote nezabarom vidnosini mizh podruzhzhyam pogirshilisya ditina Yuliyi vid Tiberiya pomerla nevdovzi pislya narodzhennya sho prizvelo do ostatochnogo oholodzhennya Tiberij buv nevisokoyi dumki pro rozumovi zdibnosti Yuliyi a ta zi svogo boku znevazhala cholovika za jogo harakter vvazhala jogo viskochkoyu negidnim yiyi Nehtuyuchi cholovikom Yuliya mala bezlich kohanciv i ne prihovuvala svoyih stosunkiv z nimi Odin z nih Sempronij Grakh sponukav yiyi napisati Avgustu list z napadkami na Tiberiya Cimi listami bagato rokiv po tomu Liviya Druzilla zmusila Tiberiya vzhe imperatora pokinuti Rim i majzhe dva roki provesti na Kapri Ce a takozh vidsutnist mozhlivosti zvinuvatiti druzhinu abo rozluchitisya z neyu ale ne bazhayuchi terpiti yiyi povedinku Tiberij buv zmushenij u 6 roci do n e pokinuti Rim i viyihati v dobrovilne zaslannya na Rodos ObvinuvachennyaYuliya zalishivshi Tiberiya vidchulasya vilno Yak matir dvoh prijomnih ditej Avgusta ogoloshenih jogo spadkoyemcyami Gaya i Luciya Cezariv vona bula vpevnena u svoyemu majbutnomu Romani Yuliyi buli na sluhu v Rimi Yiyi postijnim kohancem buv use toj zhe Sempronij Grakh a takozh Yul Antonij sin Marka Antoniya Opisuyut sho vona brala uchast u nichnih orgiyah na rimskomu forumi Hodili chutki sho vona takozh obdarovuye svoyimi laskami bagatoh inshih cholovikiv z riznih familij Yuliya zh prodovzhuvala vesti rozpusnij sposib zhittya Za deyakimi povidomlennyami Yuliyu takozh zvinuvachuvali u zamahu na vbivstvo adzhe yiyi kohanec Yul Antonij gotuvav zakolot i vbivstvo Avgusta Yuliyu takozh zvinuvachuvali u zamahu na vbivstvo Za ostannij zlochin yiyi chekala zhorstoka kara za rimskimi zakonami batkovbivcyu zashivali v mishok z sobakoyu zmiyeyu ta pivnem i skidali v Tibr Ruyini Regiyi Protyagom dekilkoh rokiv imperator Avgust vidmovlyavsya comu viriti ale u 2 roci do n e vin otrimav vicherpni dokazi provini Yuliyi dav yij rozluchennya vid imeni Tiberiya ta vidpraviv u zaslannya na Zaslani abo stracheni buli takozh yiyi kohanci Zokrema Yul Antonij Sempronij Grakh Appij Klavdij Scipion ta inshi Mati Yuliyi Skriboniya dobrovilno suprovodzhuvala yiyi u zaslannya Avgust rozporyadivsya suvoro ohoronyati svoyu donku j ne nadavati yij zhodnih zruchnostej nadali vidhilyav bud yaki prohannya pro pomiluvannya Lishe u 3 roci n e pogodivsya perevesti Yuliyu z ostrova na materik u m Regij Zgodom i Epikad osobi nizkogo pohodzhennya sklali zmovu z metoyu zvilnennya Yuliyi ta yiyi sina Agrippi takozh buv u zaslanni odnak buli vikriti Avgust zalishiv svoyij donci nevelike majno ta viplachuvav shorichne utrimannya prote ne zgadav pro nogo u zapoviti a lishe zaboroniv hovati yiyi u svoyemu mavzoleyi Vidpovidno do cogo pislya smerti Avgusta v 14 roci novij princeps Tiberij pozbaviv Yuliyu majna ta ranishe viplachuvanih groshej a takozh zaboroniv yij vihoditi z budinku i zustrichatisya z lyudmi Ostanni roki zhittyaPislya smerti Avgusta v 14 roci do n e Tiberij prijshovshi do vladi silno urizav koshti vidpusheni na utrimannya nenavisnoyi jomu Yuliyi Nezabarom pislya batka vona pomerla v Regiyi vid visnazhennya Za inshoyu versiyeyu vona pomerla vid gorya diznavshis pro smert svogo ostannogo sina Agrippi Postuma Pislya smertiOnuk Yuliyi Kaligula nezadovolenij svoyim pohodzhennyam vid neznatnogo plebeya Agrippi zayaviv sho jogo mati Agripina narodilasya vid zv yazku Yuliyi zi vlasnim batkom imperatorom Avgustom U davnih pismennikiv Yuliya zazvichaj zgaduyetsya u zv yazku z yiyi rozpusnoyu povedinkoyu u Velleya Paterkula vona zagruzla v rozpusti j pohoti Sered yiyi kohanciv zgaduyutsya Kvinkcij Krispin Appij Klavdij Pulhr Kornelij Scipion u Seneki Yuliya perelyubnicya vpushenih v stado Dion Kassij zgaduye benketi j piyactvo na forumi j navit na rostrah Makrobij vkazuye sho Yuliya bula odnakovo vidoma za svoyu krasu rozum i ganebnu povedinku a takozh dotepna i gostra na yazik Vin pishe sho koli yakos yiyi zapitali pro te yak yij vdayetsya mati ditej tilki vid cholovika nezvazhayuchi na yiyi tayemni prigodi vona rozsmiyalasya i vidpovila sho bere pasazhiriv na bort tilki todi koli v chovni vzhe htos ye Ale bilshist istorikiv vvazhayut cej epizod vigadanimPrimitkiJulia the Elder Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLI S 370 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892994d Track Q24512680 Lyubker F Octavii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 940 941 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45262166d Track Q1459210 Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 N O Yuliya Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLI S 370 d Track Q24512674d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892994d Track Q15076182 Lyubker F Scribonii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1214 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45258733d Track Q1459210 Marcell Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVIIIa S 705 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892931d Track Q24466097d Track Q19908137 Yuliya Mladshaya Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLI S 370 371 d Track Q24512677d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892994 Agrippina Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 153 d Track Q656d Track Q24327952d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q602358 Agrippina Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 1 S 168 d Track Q656d Track Q28038834d Track Q21282452d Track Q4532135 Dio XLVIII 34 54 LI 15 4 LIII 27 30 LIV 6 8 18 31 LV 9 10 13 15 LVI 32 Mommsen Eph ep I 57 Herm XIII 246 II 844 1 Istoriya Drevnego mira Ot istokov Civilizacii do padeniya Rima Syuzen Bauer 2007 per na ros V Goncharova N Tartakovskij AST Publishers 2014 Mashkin N A Principat Avgusta Proishozhdenie i socialnaya sushnost M L Izd vo Akademii nauk SSSR 1949 688 str Kuzishin V I Mayak I L Gvozdeva I A i dr Pod red V I Kuzishina Istoriya Drevnego Rima 4 e izd pererab i dop M Vyssh shk 2000 383 s Eck W The Age of Augustus 2nd ed Malden Oxford Blackwell 2007 209 p Kovalev S I Istoriya Rima Leningrad Izdatelstvo LGU 1986 Galinsky K Augustan Culture Princeton Princeton University Press 1998 ISBN 0 691 05890 3 Shifman I Sh Cezar Avgust L Nauka 1990 ISBN 5 02 027288 4 M Aletejya 2001 ISBN 5 89329 396 7 Egorov A B Rim na grani epoh Problemy rozhdeniya i formirovaniya principata L Izd vo LGU 1985 224 s