Марк Антоній Антілл

Марк Антоній Антіл (лат. Marcus Antonius Antyllus; 46 до н. е., Рим, Римська республіка —23 серпня 30 до н. е.) — давньоримський нобіль часів пізньої Римської республіки.

Марк Антоній Антілл
Народився	46 до н. е. Рим, Римська республіка
Помер	30 до н. е. ·обезголовлення
Країна	Стародавній Рим
Батько	Марк Антоній
Мати	Фульвія
Брати, сестри	^d, Клеопатра Селена II, Александр Геліос, Птолемей Філадельф, Антонія Старша, Антонія Молодша, Юл Антоній, Клавдія Пульхра, Публій Клавдій Пульхр і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з роду Антоніїв. Син Марка Антонія, консула 44 року до н. е., і Фульвії.

17 березня 44 року батько відправив його на Капітолій заручником, щоб гарантувати безпеку вбивць Гая Цезаря. У січні 43 року до н. е. мати вивела його на вулицю в жалобній одежі і благала сенаторів не оголошувати Марка Антонія ворогом держави.

З 41 року до н. е. мешкав з батьком на Сході. У 37 році до н. е. був заручений з Юлією, донькою Октавіана, але шлюб не відбувся через конфлікт Марка Антонія з Октавіаном. Після поразки під Акцієм у 31 році до н. е. Марк Антоній оголосив Антіла повнолітнім, щоб підняти моральний дух легіонерів і вказати їм на наступника. Після цього він відправив Антіла послом до Октавіана з великою купою грошей, проте Октавіан відіслав його назад без відповіді. Після взяття Олександрії Октавіаном і самогубства Марка Антонія у 30 році до н. е. Антіл переховувався в храмі, але був виданий Октавіану своїм дядьком Феодором і страчений.

Джерела