Сороки (місто)

Соро́ки (Сорока; молд./рум. Soroca) — місто в Молдові, на правому березі Дністра, центр Сороцького району. Населення — 37,2 тисяч осіб (2010), з них українців - 15 % . У місті здійснюється контроль на кордоні з Україною в пункті пропуску Сороки—Цекинівка.

Сороки молд./рум. Soroca
Вид на місто Вид на місто
Основні дані
48°09′21″ пн. ш. 28°17′51″ сх. д. / 48.15583333336077487° пн. ш. 28.29750000002777810° сх. д. / 48.15583333336077487; 28.29750000002777810Координати: 48°09′21″ пн. ш. 28°17′51″ сх. д. / 48.15583333336077487° пн. ш. 28.29750000002777810° сх. д. / 48.15583333336077487; 28.29750000002777810
Країна	Молдова
Адмінодиниця	Сороцький район
Столиця для	Сороцький район (район Молдови)
Поділ	^d
Засновано	1499
Перша згадка	12 липня 1499^[1]
Статус міста	1835
Площа	11,88 км²
Населення	▼ 22 196 (01.01.2014)
Висота НРМ	45 м
Міста-побратими	Флеминзь, Феррара, Ямпіль, Долхаска, Бузеу (2012), Сучава (2018), Брянськ (2018), Хотин, Балта, Резекне, Фелтічень (2023)
Телефонний код	(+373) 230
Часовий пояс	, влітку
Номери автомобілів	SR
GeoNames	829862
OSM	↑1693523 ·R (Сороцький район)
Поштові індекси	MD-3005
Міська влада
^d	^d
Вебсайт	primsoroca.md
Мапа
Сороки Сороки (Молдова)
Сороки у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сороки.

Вид на місто з фортеці

Скульптури письменників у парку

Циганський квартал в м. Сороки

Пором на міждержавному поромному пункті пропуску «Сороки»

Економіка

Харчова промисловість, заводи електропобутових приладів і металовиробів, швейна фабрика.

Пам'ятки

Сороцька фортеця

Біля Сорок досліджено останки поселення з доби мезоліту і раннього неоліту (Буго-Дністровська культура, ).

Сороцька фортеця XV століття, збережена у первісному вигляді. Висота фортечних мурів — 20-25 м.

Населення

Національність

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2014 року:

Мова	Відсоток
румуни	82,65%
росіяни	6,53%
українці	5,34%
цигани	3,16%
інші	0,72%
не визначилися	1,57%

Уродженці

• Афанас Олег Андрійович (1991—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Григорій (Немцов) — єпископ автокефальної Болгарської Православної Церкви у період «грецької схизми», митрополит Доростольський і Червенський. Голова Священого Синоду БПЦ.
• Соломон Гольдельман — визначний діяч української єврейської громади, вчений-економіст.
• Кіра Муратова — українська кінорежисерка, Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії та Державної премії імені Олександра Довженка.
• Анжела Чобану (* 1969) — молдовська акторка театру і кіно.
• Гендлер Аркадій Хунович (1921—2017) — автор-виконавець пісень на їдиші, фольклорист, педагог.

Український слід

З початком виникнення українського козацтва Сороки, які були розташовані в стратегічному місці біля броду через Дністер, потрапляють до зони козацьких інтересів. Першим козацьким гетьманом, що перебував в Сороках, став Іван Підкова, який в 1578 році був молдовським господарем. А в 1593 році козацькі війська Григорія Лободи поверталися після вдалого походу на молдавське місто Оргіїв через Сороки. Ні турки, ні молдавани, ні буджацька орда не змогли їм перешкодити повернутися на Поділля. В жовтні 1594 року дванадцятитисячне козацьке військо під керівництвом Григорія Лободи та Северина Наливайка спокійно переправилося через Дністер в Сороках і рушили далі вглиб Молдови.
В 1621 році, під час Хотинської війни, сорокатисячне козацьке військо Якова Бородавки, що рушило назустріч туркам, захопило місто та зруйнувало фортецю.
В квітні 1653 року Сороки були зайняті козацьким військом під час молдавського походу Тимоша Хмельницького.
Місто Сороки згадується в відомій українській думі «Богдан Хмельницький і Василь Молдавський». В думі розповідається про війну Богдана Хмельницького з молдавським господарем.

Оттогді ж то, як до річки Дністра прибував,
На три часті козаків переправляв,
А ще до города Сороки прибував,
Під городом Сорокою шанці копав,
У шанцях куренем стояв...

Оттогді ж то Хмельницький, як сії слова зачував,
Так він сам на доброго коня сідав,
Коло города Сороки поїжджав,
На город Сороку поглядав
І ще стиха словами промовляв:
«Ей, городе, городе Сороко!
Ще ти моїм козакам-дітям не заполоха,
Буду я тебе доставати,
Буду я з тебе великії скарби мати,
Свою голоту наповняти,
По битому тарелю на місяць жаловання давати».
Оттогді-то Хмельницький як похваливсь,
Так гаразд-добре й учинив:
Город Сороку у неділю рано задобіддє взяв,
На ринку обід пообідав,
К полудній годині до города Січави припав.

Див. також

• Свіча Подяки

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

• Soroca, Moldova(англ.)
• «КИЕВ — СОРОКИ (МОЛДОВА) — КИЕВ» (Опис подорожі з Києва до Сорок) 15 червня 2011 р.(рос.)

Примітки

1. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 273. — 434 с. —
   d:Track:Q113255704d:Track:Q113253800d:Track:Q113253896d:Track:Q113253739d:Track:Q21197
2. Cojocaru S. O nouă înfrățire pe harta România-Republica Moldova // TVR Moldova — 2023.
   d:Track:Q18548771
3. Populaţia — Primaria Orasului Soroca
4. . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 25 травня 2019.