Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігнатіус Куту Аквазі Ачампонг (англ. Ignatius Kutu Akwasi Acheampong; 23 вересня 1931 — 16 червня 1979) — ганський політичний діяч, фактично президент країни у 1972–1978 роках.
| Ігнатіус Куту Ачампонг англ. Ignatius Kutu Acheampong | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 13 січня 1972 — 5 липня 1978 року | |||
| Попередник: | Едвард Акуфо-Аддо | ||
| Наступник: | Фред Акуффо | ||
| Народження: | 23 вересня 1931 Трабум, Ашанті, Золотий Берег | ||
| Смерть: | 16 червня 1979 (47 років) Аккра, Гана | ||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||
| Країна: | Гана | ||
| Релігія: | християнство | ||
| Освіта: | Кадетська школа Монс, Олдершот, Велика Британія (1959), Штабний коледж США (1966) | ||
| Шлюб: | d | ||
Життєпис
Народився 23 вересня 1931 року в селищі Трабум, де навчався у початковій школі. Закінчив католицьку школу святого Петра в Кумасі. 1945 закінчив середню школу, отримавши також диплом у галузі торгівлі. Того ж року влаштувався на роботу секретарем і стенографістом на лісопильне підприємство в Кумасі й одночасно продовжив свою освіту в Центральному комерційному коледжі у Сведру (Центральна область). 1951 року Ачампонг закінчив коледж та отримав другий диплом з комерції.
Військова кар'єра
Того ж 1951 року Ачампонг вирішив присвятити себе службі в армії та вступив добровольцем до збройних сил Британського Золотого Берега. 1957 року Гана здобула незалежність, а 1959 вирушив на навчання до престижної Кадетської школи Монс в Олдершоті (Велика Британія). Після закінчення курсу був відряджений на стажування до британської військової частини, що дислокувалась у Західній Німеччині, а потім повернувся на батьківщину, де продовжив служити в національній армії у званні другого лейтенанта. У подальшому неодноразово відвідував курси підвищення військової кваліфікації, включаючи курси Командного штабного коледжу армії США у Форт-Лівернворті (штат Канзас). Служив у складі військового контингенту Гани, що входив до сил ООН з підтримання миру у Конго, а потім командував 5-м і 6-м батальйонами армії Гани.
Після ліквідації лівого режиму Кваме Нкруми у лютому 1966 року Рада національного визволення призначила Ачампонга главою адміністрації однієї з областей — головою Регіонального комітету Бронг-Ахафо з центром у місті Суньяні. Він пробув на посаді до 1971 року, коли новий цивільний уряд Другої республіки призначив його командиром 1-ї (Південної) піхотної бригади.
Переворот 1972 року
Особисті якості підполковника Ачампонга, який був відомим як любитель гарного життя, гравець і любитель жінок, уповільнили його кар'єру — наприкінці 1971 року міністерство оборони, інформоване про поведінку командира бригади, відмовило йому у наданні чергового військового звання полковника. Імовірно, що одразу після цього Ачампонг вирішив прийти до влади шляхом перевороту. Він почав сприяти переведенню відданих йому офіцерів до Аккри та призначенню їх на важливі пости. Режим Другої республіки до того часу вже привів країну до економічного краху та безконтрольної корупції та був украй непопулярним, а зниження зарплатні військовослужбовцям налаштувало армію проти цивільної влади й ідеї Ачампонга знайшли підтримку серед офіцерів.
Коли 10 січня 1972 року прем'єр-міністр Кофі Бусіа вилетів до Лондона для проведення медичного обстеження, змовники почали обговорювати деталі перевороту. В останній момент Ачампонг довідався, що уряд, незважаючи на опір військового командування, все ж затвердив присвоєння йому звання полковника, проте він не розцінив це за достатню причину для скасування перевороту.
Вночі 13 січня 1972 року Ачампонг зв'язався з відданими офіцерами в Аккрі й ті, не зустрічаючи спротиву, взяли під контроль усі урядові будівлі та ключові пункти столиці. Вранці країна почула радіозвернення нового правителя, яке передавалось до ефіру весь день у перервах між військовими маршами. Увечері Ачампонг оголосив на телебаченні та радіо про створення Ради національного порятунку з 11 військовиків. Президент Едвард Акуфо-Аддо і прем'єр-міністр Кофі Бусіа були усунуті від посад, Національні збори та Державну раду було розпущено, скасовано конституцію 1969 року. Полковник Ачампонг став головою Ради й уряду, зайнявши одночасно пости міністра оборони, фінансів та економіки.
У владі
Після перевороту 13 січня 1972 року ліберальна політика Другої республіки набула націоналістичного, а подекуди й лівацького забарвлення та стала політикою активного втручання держави до усіх сфер життя.
Ігнатиус Ачампонг визначив спрямованість Гани на власні сили та ресурси, на незалежність економічну й політичну, відмовився від сплати величезного зовнішнього боргу, що залишився від попередніх урядів. Він провів часткову націоналізацію крупних компаній, обіцяв реформувати систему землекористування, відновити держгоспи та «робітничі бригади» для будівництва доріг, мостів і ферм, що існували за часів правління Кваме Нкруми, розпочати будівництво державних підприємств, здатних конкурувати з приватним сектором. У серпні 1974 року було здійснено перехід на лівосторонній рух, а у вересні 1975 країна перейшла на метричну систему.
Такі заходи сприяли значній популярності нового режиму серед населення, однак, зрештою, не розв'язали усіх проблем, що стояли перед Ганою. 9 жовтня 1975 року Раду національного порятунку було реорганізовано на Вищу військову раду у складі 7 посадовців армії та поліції, яку також очолив Ачампонг. 1976 йому було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта
Невдовзі на хвилі вимог повернення до цивільного правління він висунув програму «ЮНІГОВ» (англ. Unigov) — «Уряду єдності», — політичної системи, за якої цивільне населення отримало б доступ до управління країною поряд із військовими, але напряму через вибори, без формування політичних партій. 30 березня 1978 року програма «ЮНІГОВ» була затверджена на загальнонаціональному референдумі. Однак до того часу про минулу популярність Ігнатіуса Ачампонга мова вже не йшла — інфляція, зростання цін, нестача продовольства, фактична відмова глави держави від боротьби з корупцією та його екстравагантна поведінка спричинили різку критику й насміхання з боку населення, а результати референдуму одразу ж було поставлено під сумнів.
3 липня 1978 командувач армії Гани генерал-майор Невілл Одартей-Веллінгтон і начальник Генерального штабу армії генерал-лейтенант Фред Акуффо склали документ про добровільну відставку Ачампонга й наступного дня подали його правителю на нараді у штаб-квартирі армії в таборі Барма в Аккрі. Коли Ачампонг спробував опиратись і наказав заарештувати двох змовників, генерал Одартей-Веллінгтон наставив на нього револьвер. Ачампонга було взято під домашній арешт в Аккрі, а потім його позбавили військового звання та відправлено під домашній арешт до Трабума, область Ашанті.
Арешт. Страта. Перепоховання
У червні 1979 року, після приходу до влади капітана , Ігнатіус Ачампонг був заарештований у Трабумі та перевезений до Аккри. Там за результатами короткого судового слідства його було засуджено до розстрілу за корупцію та привласнення державних коштів з метою особистого збагачення.
Був розстріляний 16 червня 1979 року на полігоні Теші в Аккрі. Ачампонг і колишній командувач прикордонної гвардії генерал-майор Едвард Кваку Утука стали першими жителями Гани, яких публічно стратили після 1967 року.
Тіло Ігнатіуса Ачампнога було поховано у невідомій могилі на цвинтарі в Адоагірі поблизу Нсавама. 2001 року за рішенням президента Джона Куфуора рештки Ачампонга було ексгумовано та 27 грудня 2001 року після церковної служби передано родичам для перепоховання.
Родина
Був одружений з жінкою на ім'я Фаустина, яка залишила Гану після усунення чоловіка 1978 року та працювала медсестрою в Лондоні. Його онук — , відомий американський футболіст.
Примітки
- GENERAL IGNATIUS KUTU AKWASI ACHEAMPONG (англ.). Official Website For The 50th Independence Anniversary Celebration Of Ghana. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 19 червня 2014.
- Абрамов. Светланов. Гана: пошуки шляхів розвитку М. 1981 — с.25
- Щорічник ВРЕ. 1972 / М. Советская энциклопедия, 1972 — С.240.
- Абрамов. Светланов. Гана: пошук шляхів розвитку М. 1981 — с.29.
- Абрамов. Светланов. Гана: Пошук шляхів розвитку М. 1981 — с.27.
- Абрамов. Светланов. Гана: пошук шляхів розвитку М. 1981 — с.28.
- Щорічник ВРЕ. 1977 / М. Советская энциклопедия, 1977 — С.244.
- Тарасов Ф. Результати референдуму в Гані // Правда, 4 квітня 1978
Література
- Абрамов. Светланов. Гана: пошук шляхів розвитку. М. 1981.
Посилання
- John S. Pobee. «Religion and Politics in Ghana, 1972 −1978. Some Case Studies from the rule of General I. K. Acheampong». — Journal of Religion in Africa XVII (1). — 1987.
- History of Ghana — Post Independence Ghana (англ.). Official Website For The 50th Independence Anniversary Celebration Of Ghana. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 22 червня 2014.
- (англ.). Ghana news website. The Federal Research Division of the Library of Congress, Country Studies/Area Handbook Program, sponsored by the U.S. November 1994. Архів оригіналу за 13 квітня 2007. Процитовано 22 червня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ignatius Kutu Akvazi Achampong angl Ignatius Kutu Akwasi Acheampong 23 veresnya 1931 16 chervnya 1979 ganskij politichnij diyach faktichno prezident krayini u 1972 1978 rokah Ignatius Kutu Achampong angl Ignatius Kutu Acheampong Prapor golova Radi nacionalnogo poryatunku Gani Vishoyi vijskovoyi radi 13 sichnya 1972 5 lipnya 1978 roku Poperednik Edvard Akufo Addo Nastupnik Fred Akuffo Narodzhennya 23 veresnya 1931 1931 09 23 Trabum Ashanti Zolotij BeregSmert 16 chervnya 1979 1979 06 16 47 rokiv Akkra GanaPrichina smerti vognepalne poranennyaKrayina GanaReligiya hristiyanstvoOsvita Kadetska shkola Mons Oldershot Velika Britaniya 1959 Shtabnij koledzh SShA 1966 Shlyub dZhittyepisNarodivsya 23 veresnya 1931 roku v selishi Trabum de navchavsya u pochatkovij shkoli Zakinchiv katolicku shkolu svyatogo Petra v Kumasi 1945 zakinchiv serednyu shkolu otrimavshi takozh diplom u galuzi torgivli Togo zh roku vlashtuvavsya na robotu sekretarem i stenografistom na lisopilne pidpriyemstvo v Kumasi j odnochasno prodovzhiv svoyu osvitu v Centralnomu komercijnomu koledzhi u Svedru Centralna oblast 1951 roku Achampong zakinchiv koledzh ta otrimav drugij diplom z komerciyi Vijskova kar yera Togo zh 1951 roku Achampong virishiv prisvyatiti sebe sluzhbi v armiyi ta vstupiv dobrovolcem do zbrojnih sil Britanskogo Zolotogo Berega 1957 roku Gana zdobula nezalezhnist a 1959 virushiv na navchannya do prestizhnoyi Kadetskoyi shkoli Mons v Oldershoti Velika Britaniya Pislya zakinchennya kursu buv vidryadzhenij na stazhuvannya do britanskoyi vijskovoyi chastini sho dislokuvalas u Zahidnij Nimechchini a potim povernuvsya na batkivshinu de prodovzhiv sluzhiti v nacionalnij armiyi u zvanni drugogo lejtenanta U podalshomu neodnorazovo vidviduvav kursi pidvishennya vijskovoyi kvalifikaciyi vklyuchayuchi kursi Komandnogo shtabnogo koledzhu armiyi SShA u Fort Livernvorti shtat Kanzas Sluzhiv u skladi vijskovogo kontingentu Gani sho vhodiv do sil OON z pidtrimannya miru u Kongo a potim komanduvav 5 m i 6 m bataljonami armiyi Gani Pislya likvidaciyi livogo rezhimu Kvame Nkrumi u lyutomu 1966 roku Rada nacionalnogo vizvolennya priznachila Achamponga glavoyu administraciyi odniyeyi z oblastej golovoyu Regionalnogo komitetu Brong Ahafo z centrom u misti Sunyani Vin probuv na posadi do 1971 roku koli novij civilnij uryad Drugoyi respubliki priznachiv jogo komandirom 1 yi Pivdennoyi pihotnoyi brigadi Perevorot 1972 roku Osobisti yakosti pidpolkovnika Achamponga yakij buv vidomim yak lyubitel garnogo zhittya gravec i lyubitel zhinok upovilnili jogo kar yeru naprikinci 1971 roku ministerstvo oboroni informovane pro povedinku komandira brigadi vidmovilo jomu u nadanni chergovogo vijskovogo zvannya polkovnika Imovirno sho odrazu pislya cogo Achampong virishiv prijti do vladi shlyahom perevorotu Vin pochav spriyati perevedennyu viddanih jomu oficeriv do Akkri ta priznachennyu yih na vazhlivi posti Rezhim Drugoyi respubliki do togo chasu vzhe priviv krayinu do ekonomichnogo krahu ta bezkontrolnoyi korupciyi ta buv ukraj nepopulyarnim a znizhennya zarplatni vijskovosluzhbovcyam nalashtuvalo armiyu proti civilnoyi vladi j ideyi Achamponga znajshli pidtrimku sered oficeriv Koli 10 sichnya 1972 roku prem yer ministr Kofi Busia viletiv do Londona dlya provedennya medichnogo obstezhennya zmovniki pochali obgovoryuvati detali perevorotu V ostannij moment Achampong dovidavsya sho uryad nezvazhayuchi na opir vijskovogo komanduvannya vse zh zatverdiv prisvoyennya jomu zvannya polkovnika prote vin ne rozciniv ce za dostatnyu prichinu dlya skasuvannya perevorotu Vnochi 13 sichnya 1972 roku Achampong zv yazavsya z viddanimi oficerami v Akkri j ti ne zustrichayuchi sprotivu vzyali pid kontrol usi uryadovi budivli ta klyuchovi punkti stolici Vranci krayina pochula radiozvernennya novogo pravitelya yake peredavalos do efiru ves den u perervah mizh vijskovimi marshami Uvecheri Achampong ogolosiv na telebachenni ta radio pro stvorennya Radi nacionalnogo poryatunku z 11 vijskovikiv Prezident Edvard Akufo Addo i prem yer ministr Kofi Busia buli usunuti vid posad Nacionalni zbori ta Derzhavnu radu bulo rozpusheno skasovano konstituciyu 1969 roku Polkovnik Achampong stav golovoyu Radi j uryadu zajnyavshi odnochasno posti ministra oboroni finansiv ta ekonomiki U vladi Pislya perevorotu 13 sichnya 1972 roku liberalna politika Drugoyi respubliki nabula nacionalistichnogo a podekudi j livackogo zabarvlennya ta stala politikoyu aktivnogo vtruchannya derzhavi do usih sfer zhittya Ignatius Achampong viznachiv spryamovanist Gani na vlasni sili ta resursi na nezalezhnist ekonomichnu j politichnu vidmovivsya vid splati velicheznogo zovnishnogo borgu sho zalishivsya vid poperednih uryadiv Vin proviv chastkovu nacionalizaciyu krupnih kompanij obicyav reformuvati sistemu zemlekoristuvannya vidnoviti derzhgospi ta robitnichi brigadi dlya budivnictva dorig mostiv i ferm sho isnuvali za chasiv pravlinnya Kvame Nkrumi rozpochati budivnictvo derzhavnih pidpriyemstv zdatnih konkuruvati z privatnim sektorom U serpni 1974 roku bulo zdijsneno perehid na livostoronnij ruh a u veresni 1975 krayina perejshla na metrichnu sistemu Taki zahodi spriyali znachnij populyarnosti novogo rezhimu sered naselennya odnak zreshtoyu ne rozv yazali usih problem sho stoyali pered Ganoyu 9 zhovtnya 1975 roku Radu nacionalnogo poryatunku bulo reorganizovano na Vishu vijskovu radu u skladi 7 posadovciv armiyi ta policiyi yaku takozh ocholiv Achampong 1976 jomu bulo prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenanta Nevdovzi na hvili vimog povernennya do civilnogo pravlinnya vin visunuv programu YuNIGOV angl Unigov Uryadu yednosti politichnoyi sistemi za yakoyi civilne naselennya otrimalo b dostup do upravlinnya krayinoyu poryad iz vijskovimi ale napryamu cherez vibori bez formuvannya politichnih partij 30 bereznya 1978 roku programa YuNIGOV bula zatverdzhena na zagalnonacionalnomu referendumi Odnak do togo chasu pro minulu populyarnist Ignatiusa Achamponga mova vzhe ne jshla inflyaciya zrostannya cin nestacha prodovolstva faktichna vidmova glavi derzhavi vid borotbi z korupciyeyu ta jogo ekstravagantna povedinka sprichinili rizku kritiku j nasmihannya z boku naselennya a rezultati referendumu odrazu zh bulo postavleno pid sumniv 3 lipnya 1978 komanduvach armiyi Gani general major Nevill Odartej Vellington i nachalnik Generalnogo shtabu armiyi general lejtenant Fred Akuffo sklali dokument pro dobrovilnu vidstavku Achamponga j nastupnogo dnya podali jogo pravitelyu na naradi u shtab kvartiri armiyi v tabori Barma v Akkri Koli Achampong sprobuvav opiratis i nakazav zaareshtuvati dvoh zmovnikiv general Odartej Vellington nastaviv na nogo revolver Achamponga bulo vzyato pid domashnij aresht v Akkri a potim jogo pozbavili vijskovogo zvannya ta vidpravleno pid domashnij aresht do Trabuma oblast Ashanti Aresht Strata Perepohovannya U chervni 1979 roku pislya prihodu do vladi kapitana Ignatius Achampong buv zaareshtovanij u Trabumi ta perevezenij do Akkri Tam za rezultatami korotkogo sudovogo slidstva jogo bulo zasudzheno do rozstrilu za korupciyu ta privlasnennya derzhavnih koshtiv z metoyu osobistogo zbagachennya Buv rozstrilyanij 16 chervnya 1979 roku na poligoni Teshi v Akkri Achampong i kolishnij komanduvach prikordonnoyi gvardiyi general major Edvard Kvaku Utuka stali pershimi zhitelyami Gani yakih publichno stratili pislya 1967 roku Tilo Ignatiusa Achampnoga bulo pohovano u nevidomij mogili na cvintari v Adoagiri poblizu Nsavama 2001 roku za rishennyam prezidenta Dzhona Kufuora reshtki Achamponga bulo eksgumovano ta 27 grudnya 2001 roku pislya cerkovnoyi sluzhbi peredano rodicham dlya perepohovannya RodinaBuv odruzhenij z zhinkoyu na im ya Faustina yaka zalishila Ganu pislya usunennya cholovika 1978 roku ta pracyuvala medsestroyu v Londoni Jogo onuk vidomij amerikanskij futbolist PrimitkiGENERAL IGNATIUS KUTU AKWASI ACHEAMPONG angl Official Website For The 50th Independence Anniversary Celebration Of Ghana Arhiv originalu za 30 lipnya 2012 Procitovano 19 chervnya 2014 Abramov Svetlanov Gana poshuki shlyahiv rozvitku M 1981 s 25 Shorichnik VRE 1972 M Sovetskaya enciklopediya 1972 S 240 Abramov Svetlanov Gana poshuk shlyahiv rozvitku M 1981 s 29 Abramov Svetlanov Gana Poshuk shlyahiv rozvitku M 1981 s 27 Abramov Svetlanov Gana poshuk shlyahiv rozvitku M 1981 s 28 Shorichnik VRE 1977 M Sovetskaya enciklopediya 1977 S 244 Tarasov F Rezultati referendumu v Gani Pravda 4 kvitnya 1978LiteraturaAbramov Svetlanov Gana poshuk shlyahiv rozvitku M 1981 PosilannyaJohn S Pobee Religion and Politics in Ghana 1972 1978 Some Case Studies from the rule of General I K Acheampong Journal of Religion in Africa XVII 1 1987 History of Ghana Post Independence Ghana angl Official Website For The 50th Independence Anniversary Celebration Of Ghana Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 22 chervnya 2014 angl Ghana news website The Federal Research Division of the Library of Congress Country Studies Area Handbook Program sponsored by the U S November 1994 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2007 Procitovano 22 chervnya 2014