Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кофі Абрефа Бусіа 11 липня 1913 28 серпня 1978 прем єр міністр Гани з 1969 до 1972 року Кофі Бусіа англ Kofi Abrefa Busi

Кофі Бусіа

Кофі Бусіа

Кофі Абрефа Бусіа (11 липня 1913 — 28 серпня 1978) — прем'єр-міністр Гани з 1969 до 1972 року.

Кофі Бусіа
англ. Kofi Abrefa Busia
image
Прапор
 2-й Прем'єр-міністр Гани
1969 — 1972
Попередник: Посаду відновлено
Наступник: Посаду скасовано
 
Народження: 11 липня 1913(1913-07-11)
Венкі, Британський Золотий Берег
Смерть: 28 серпня 1978(1978-08-28) (65 років)
Оксфорд, Велика Британія
Причина смерті: інфаркт міокарда
Країна: Гана і Гана
Релігія: християнство, християни[1] і католицтво
Освіта: Лондонський університет, d, Університетський коледж, Університет Оксфорда, Лондонський університет[1], d і d
Ступінь: доктор філософії
Партія: Прогресивна партія
Діти: d і d

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині короля Венкі, частини Конфедерації Ашанті, однієї з чотирьох територій Золотого Берега. Навчався у методистській школі рідного міста, потім у Кейп-Кості, потім у коледжі в Кумасі (1931–1932). Після цього став учителем в Ачимоті. Свій перший ступінь здобув з середньовічної та сучасної історії в Лондонському університеті. Після цього поїхав навчатись до Оксфорду, де став першим африканським студентом. Там він здобув ступінь бакалавра філософії, політології та економіки (1941), а 1947 здобув ступінь доктора філософії, захистивши працю з соціальної антропології.

Після повернення на батьківщину став першим африканцем, який очолив Університетський коледж Золотого Берега (нині Університет Гани). 1951 був обраний до Законодавчих зборів.

Як лідер опозиції до президента Кваме Нкруми був змушений залишити країну через загрозу своєму життю. 1959 року став професором соціології та африканської культури Лейденського університету (Нідерланди).

Повернувся до Гани в березні 1966 після усунення режиму Нкруми військовиками. У 1967–1968 роках очолював Центр народної освіти. Також був членом Конституційного комітету. Після зняття заборони на діяльність політичних партій Бусіа з друзями створив Прогресивну партію.

1969 партія перемогла на парламентських виборах, здобувши 104 зі 105 місць. Це відкрило шлях Бусіа до посту прем'єр-міністра країни. Новий глава уряду виступив за лібералізацію економічної системи. Також він провів масову депортацію нігерійців з Гани.

13 січня 1972 року, коли Бусіа перебував у Британії на медичному обстеженні, військовики на чолі з полковником Ачампонгом вчинили переворот. Кофі Бусіа помер у серпні того ж року від серцевого нападу.

Його дочка  — відома акторка.

Бібліографія

  • The Position of the Chief in the Modern Political System of Ashanti. London, 1951 (Orig. Dissertation Oxford)
  • The Sociology and Culture of Africa. Leiden, 1960
  • The Challenge of Africa. New York, 1962
  • Purposeful Education for Africa. The Hague, 1964
  • Urban Churches in Britain. London, 1966
  • Africa in Search of Democracy. London, 1967

Посилання

  1. https://docs.google.com/spreadsheets/d/1dZOZwEjFCMqof-RM1N39iaJlED4E41Wg3MGZcCe9KCI/edit#gid=0&range=W15

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kofi Abrefa Busia 11 lipnya 1913 28 serpnya 1978 prem yer ministr Gani z 1969 do 1972 roku Kofi Busia angl Kofi Abrefa BusiaPrapor 2 j Prem yer ministr Gani1969 1972Poperednik Posadu vidnovlenoNastupnik Posadu skasovano Narodzhennya 11 lipnya 1913 1913 07 11 Venki Britanskij Zolotij BeregSmert 28 serpnya 1978 1978 08 28 65 rokiv Oksford Velika BritaniyaPrichina smerti infarkt miokardaKrayina Gana i GanaReligiya hristiyanstvo hristiyani 1 i katolictvoOsvita Londonskij universitet d Universitetskij koledzh Universitet Oksforda Londonskij universitet 1 d i dStupin doktor filosofiyiPartiya Progresivna partiyaDiti d i d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini korolya Venki chastini Konfederaciyi Ashanti odniyeyi z chotiroh teritorij Zolotogo Berega Navchavsya u metodistskij shkoli ridnogo mista potim u Kejp Kosti potim u koledzhi v Kumasi 1931 1932 Pislya cogo stav uchitelem v Achimoti Svij pershij stupin zdobuv z serednovichnoyi ta suchasnoyi istoriyi v Londonskomu universiteti Pislya cogo poyihav navchatis do Oksfordu de stav pershim afrikanskim studentom Tam vin zdobuv stupin bakalavra filosofiyi politologiyi ta ekonomiki 1941 a 1947 zdobuv stupin doktora filosofiyi zahistivshi pracyu z socialnoyi antropologiyi Pislya povernennya na batkivshinu stav pershim afrikancem yakij ocholiv Universitetskij koledzh Zolotogo Berega nini Universitet Gani 1951 buv obranij do Zakonodavchih zboriv Yak lider opoziciyi do prezidenta Kvame Nkrumi buv zmushenij zalishiti krayinu cherez zagrozu svoyemu zhittyu 1959 roku stav profesorom sociologiyi ta afrikanskoyi kulturi Lejdenskogo universitetu Niderlandi Povernuvsya do Gani v berezni 1966 pislya usunennya rezhimu Nkrumi vijskovikami U 1967 1968 rokah ocholyuvav Centr narodnoyi osviti Takozh buv chlenom Konstitucijnogo komitetu Pislya znyattya zaboroni na diyalnist politichnih partij Busia z druzyami stvoriv Progresivnu partiyu 1969 partiya peremogla na parlamentskih viborah zdobuvshi 104 zi 105 misc Ce vidkrilo shlyah Busia do postu prem yer ministra krayini Novij glava uryadu vistupiv za liberalizaciyu ekonomichnoyi sistemi Takozh vin proviv masovu deportaciyu nigerijciv z Gani 13 sichnya 1972 roku koli Busia perebuvav u Britaniyi na medichnomu obstezhenni vijskoviki na choli z polkovnikom Achampongom vchinili perevorot Kofi Busia pomer u serpni togo zh roku vid sercevogo napadu Jogo dochka vidoma aktorka BibliografiyaThe Position of the Chief in the Modern Political System of Ashanti London 1951 Orig Dissertation Oxford The Sociology and Culture of Africa Leiden 1960 The Challenge of Africa New York 1962 Purposeful Education for Africa The Hague 1964 Urban Churches in Britain London 1966 Africa in Search of Democracy London 1967PosilannyaGhanaweb 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine https docs google com spreadsheets d 1dZOZwEjFCMqof RM1N39iaJlED4E41Wg3MGZcCe9KCI edit gid 0 amp range W15

Дата публікації:
Топ