Едвард Акуфо-Аддо (англ. Edward Akufo-Addo; 26 червня 1906 — 17 липня 1979) — ганський політичний діяч, президент країни у 1970–1972 роках. Бувши церемоніальним главою держави, був усунутий від посади військовиками під час перевороту 13 січня 1972 року.
Едвард Акуфо-Аддо англ. Edward Akufo-Addo | |||
| |||
---|---|---|---|
31 серпня 1970 — 13 січня 1972 року | |||
Попередник: | Нії Амаа Олленну | ||
Наступник: | Ігнатіус Куту Ачампонг | ||
Народження: | 26 червня 1906 Додова, Золотий Берег | ||
Смерть: | 17 липня 1979 (73 роки) Аккра, Гана | ||
Причина смерті: | серцева недостатність | ||
Країна: | Гана | ||
Релігія: | пресвітеріанство | ||
Освіта: | Оксфордський університет | ||
Партія: | Об'єднаний конвент Золотого Берега | ||
Батько: | Вільям Мартін Акуфо-Бангуа | ||
Мати: | Теодора Амафі | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | Нана |
Життєпис
Ранні роки
Народився 26 червня 1906 року в селищі Додова, Британський Золотий Берег у родині Вільяма Мартіна Аддо-Дангуа (англ. Williamn Martin Addo-Danquah) й Теодори Амафі (англ. Thoedora Amuafi), які належали до стародавньої королівської династії африканського королівства Акуєм Абуаква народу акан. Закінчив початкову пресвітеріанську школу, середню школу в Додові, а 1929 року — коледж Ачимоти (коледж Принца Вельського) в Аккрі.
Навчання у Великій Британії
1930 року Едвард Акуфо-Аддо здобув стипендію та був направлений на навчання до Великої Британії, де вступив до Коледжу святого Петра Оксфордського університету. Акуфо-Аддо став одним із перших африканських студентів коледжу, заснованого 1929 року. Вивчав філософію, математику, політичні науки, 1940 року отримав право на адвокатську практику в Лондоні. У подальшому був обраний почесним членом Ради Коледжу святого Петра.
1941 повернувся на батьківщину, де зайнявся адвокатською практикою, однак невдовзі був втягнутий до політичного життя колонії.
Боротьба за незалежність Гани
1947 року Едвард Акуфо-Аддо став одним із засновників партії Об'єднаний конвент Золотого Берега, яку невдовзі очолив Кваме Нкрума. В будинку Акуфо-Аддо «Бетті-гаус» у центрі Аккри розміщувалась штаб-квартира нової партії.
12 березня 1948 року Акуфо-Аддо було заарештовано разом із п'ятьма іншими відомими політиками за звинуваченням у політичній агітації за самоврядування, спонуканні до сутичок 20 лютого поблизу резиденції Кристіанборг і подальших багатоденних заворушеннях в Аккрі. Едвард Акуфо-Аддо, Кваме Нкрума, , , та , що стали відомими як «Велика шістка» (англ. Big Six), були заслані на північ колонії.
1949 року, після звільнення, Акуфо-Аддо входив до складу Конституційної комісії Золотого Берега, а у 1949 — 1950 роках був членом Законодавчої ради Золотого Берега. З 1949 видавав газету «The Statesman». Політичні шляхи Акуфо-Аддо з Кваме Нкрумою, який заснував свою Народну партію конвенту, з часом розійшлись.
Після здобуття Ганою незалежності 1957 року був членом різноманітних урядових комісій і комітетів, а з 1962 до 1964 був одним із суддів Верховного суду Гани. Був серед трьох суддів, які визнали недоведеною провину Тавіа Адамафіо, Ако Аджея й трьох інших звинувачуваних у підготовці замаху на Кваме Нкруму 1 серпня 1962 року, після чого був відправлений у відставку.
Після усунення Нкруми у лютому 1966 року Акуфо-Аддо було призначено головою Політичного комітету при Раді національного визволення Гани та при голові правління Комерційного банку Гани. У вересні того ж року очолив Верховний суд Гани. Брав активну участь у розробці конституції 1969 року, очолював Конституційну комісію.
Церемоніальний президент Гани
У серпні 1970 року спеціальна колегія виборців обрала голову Верховного суду Едварда Акуфо-Аддо першим президентом «Другої республіки». 31 серпня 1970 року він залишив пост голови Верховного суду та вступив на посаду президента.
Реальна влада в країні належала прем'єр-мінітру Кофі Бусіа, роль Акуфо-Аддо була суто церемоніальною. Він виконував формальні функції глави держави, не беручи участі у політичному житті країни та не виїжджаючи з візитами за її межі. 13 січня 1972 військовики скинули режим Другої республіки й Едварда Акуфо-Аддо було усунуто від посади.
Після цього 65-річний політик почав жити приватним життям у власному будинку в центрі Аккри.
Помер 17 липня 1979 року в Аккрі від серцевої недостатності.
Родина
Був одружений з Аделіною Єбоаквою Офорі-Атта, дочкою Нани Офорі-Атти I, правителя (окуєнхене) королівства Окуєм Обуаква на сході Гани.
Їхній старший син Нана Аддо Данква став одним із провідних політиків сучасної Гани, у 2003–2007 роках займав пост міністра закордонних справ Гани та здобув друге місце за кількістю голосів на президентських виборах 2008 року.
Примітки
- EDWARD AKUFFO ADDO (англ.). Official Website For The 50th Independence Anniversary Celebration Of Ghana. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 17 червня 2014.
- (англ.). Ex President: 1969 - 1972. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 17 червня 2014.
- Щорічник ВРЕ. 1971 / М. Советская энциклопедия, 1971 — С. С.577.-578.
- Щорічник ВРЕ. 1971 / М. Советская энциклопедия, 1971 — С.248.
- Щорічник ВРЕ. 1972 / М. Советская энциклопедия, 1972 — С.241.
Посилання
- Біографія на сайті Ghanaweb.com [Архівовано 12 липня 2012 у WebCite](англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edvard Akufo Addo angl Edward Akufo Addo 26 chervnya 1906 17 lipnya 1979 ganskij politichnij diyach prezident krayini u 1970 1972 rokah Buvshi ceremonialnim glavoyu derzhavi buv usunutij vid posadi vijskovikami pid chas perevorotu 13 sichnya 1972 roku Edvard Akufo Addo angl Edward Akufo Addo Prapor 4 j Prezident Gani 31 serpnya 1970 13 sichnya 1972 roku Poperednik Niyi Amaa Ollennu Nastupnik Ignatius Kutu Achampong Narodzhennya 26 chervnya 1906 1906 06 26 Dodova Zolotij BeregSmert 17 lipnya 1979 1979 07 17 73 roki Akkra GanaPrichina smerti serceva nedostatnistKrayina GanaReligiya presviterianstvoOsvita Oksfordskij universitetPartiya Ob yednanij konvent Zolotogo BeregaBatko Vilyam Martin Akufo BanguaMati Teodora AmafiShlyub dDiti NanaZhittyepisRanni roki Narodivsya 26 chervnya 1906 roku v selishi Dodova Britanskij Zolotij Bereg u rodini Vilyama Martina Addo Dangua angl Williamn Martin Addo Danquah j Teodori Amafi angl Thoedora Amuafi yaki nalezhali do starodavnoyi korolivskoyi dinastiyi afrikanskogo korolivstva Akuyem Abuakva narodu akan Zakinchiv pochatkovu presviteriansku shkolu serednyu shkolu v Dodovi a 1929 roku koledzh Achimoti koledzh Princa Velskogo v Akkri Navchannya u Velikij Britaniyi 1930 roku Edvard Akufo Addo zdobuv stipendiyu ta buv napravlenij na navchannya do Velikoyi Britaniyi de vstupiv do Koledzhu svyatogo Petra Oksfordskogo universitetu Akufo Addo stav odnim iz pershih afrikanskih studentiv koledzhu zasnovanogo 1929 roku Vivchav filosofiyu matematiku politichni nauki 1940 roku otrimav pravo na advokatsku praktiku v Londoni U podalshomu buv obranij pochesnim chlenom Radi Koledzhu svyatogo Petra 1941 povernuvsya na batkivshinu de zajnyavsya advokatskoyu praktikoyu odnak nevdovzi buv vtyagnutij do politichnogo zhittya koloniyi Borotba za nezalezhnist Gani 1947 roku Edvard Akufo Addo stav odnim iz zasnovnikiv partiyi Ob yednanij konvent Zolotogo Berega yaku nevdovzi ocholiv Kvame Nkruma V budinku Akufo Addo Betti gaus u centri Akkri rozmishuvalas shtab kvartira novoyi partiyi 12 bereznya 1948 roku Akufo Addo bulo zaareshtovano razom iz p yatma inshimi vidomimi politikami za zvinuvachennyam u politichnij agitaciyi za samovryaduvannya sponukanni do sutichok 20 lyutogo poblizu rezidenciyi Kristianborg i podalshih bagatodennih zavorushennyah v Akkri Edvard Akufo Addo Kvame Nkruma ta sho stali vidomimi yak Velika shistka angl Big Six buli zaslani na pivnich koloniyi 1949 roku pislya zvilnennya Akufo Addo vhodiv do skladu Konstitucijnoyi komisiyi Zolotogo Berega a u 1949 1950 rokah buv chlenom Zakonodavchoyi radi Zolotogo Berega Z 1949 vidavav gazetu The Statesman Politichni shlyahi Akufo Addo z Kvame Nkrumoyu yakij zasnuvav svoyu Narodnu partiyu konventu z chasom rozijshlis Pislya zdobuttya Ganoyu nezalezhnosti 1957 roku buv chlenom riznomanitnih uryadovih komisij i komitetiv a z 1962 do 1964 buv odnim iz suddiv Verhovnogo sudu Gani Buv sered troh suddiv yaki viznali nedovedenoyu provinu Tavia Adamafio Ako Adzheya j troh inshih zvinuvachuvanih u pidgotovci zamahu na Kvame Nkrumu 1 serpnya 1962 roku pislya chogo buv vidpravlenij u vidstavku Pislya usunennya Nkrumi u lyutomu 1966 roku Akufo Addo bulo priznacheno golovoyu Politichnogo komitetu pri Radi nacionalnogo vizvolennya Gani ta pri golovi pravlinnya Komercijnogo banku Gani U veresni togo zh roku ocholiv Verhovnij sud Gani Brav aktivnu uchast u rozrobci konstituciyi 1969 roku ocholyuvav Konstitucijnu komisiyu Ceremonialnij prezident Gani U serpni 1970 roku specialna kolegiya viborciv obrala golovu Verhovnogo sudu Edvarda Akufo Addo pershim prezidentom Drugoyi respubliki 31 serpnya 1970 roku vin zalishiv post golovi Verhovnogo sudu ta vstupiv na posadu prezidenta Realna vlada v krayini nalezhala prem yer minitru Kofi Busia rol Akufo Addo bula suto ceremonialnoyu Vin vikonuvav formalni funkciyi glavi derzhavi ne beruchi uchasti u politichnomu zhitti krayini ta ne viyizhdzhayuchi z vizitami za yiyi mezhi 13 sichnya 1972 vijskoviki skinuli rezhim Drugoyi respubliki j Edvarda Akufo Addo bulo usunuto vid posadi Pislya cogo 65 richnij politik pochav zhiti privatnim zhittyam u vlasnomu budinku v centri Akkri Pomer 17 lipnya 1979 roku v Akkri vid sercevoyi nedostatnosti RodinaBuv odruzhenij z Adelinoyu Yeboakvoyu Ofori Atta dochkoyu Nani Ofori Atti I pravitelya okuyenhene korolivstva Okuyem Obuakva na shodi Gani Yihnij starshij sin Nana Addo Dankva stav odnim iz providnih politikiv suchasnoyi Gani u 2003 2007 rokah zajmav post ministra zakordonnih sprav Gani ta zdobuv druge misce za kilkistyu golosiv na prezidentskih viborah 2008 roku PrimitkiEDWARD AKUFFO ADDO angl Official Website For The 50th Independence Anniversary Celebration Of Ghana Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Procitovano 17 chervnya 2014 angl Ex President 1969 1972 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Procitovano 17 chervnya 2014 Shorichnik VRE 1971 M Sovetskaya enciklopediya 1971 S S 577 578 Shorichnik VRE 1971 M Sovetskaya enciklopediya 1971 S 248 Shorichnik VRE 1972 M Sovetskaya enciklopediya 1972 S 241 PosilannyaBiografiya na sajti Ghanaweb com Arhivovano 12 lipnya 2012 u WebCite angl angl