Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василькі́вський кіш Ві́льного коза́цтва — це військовий добровольчий підрозділ Армії УНР. Був створений на традиціях запорозьких козаків як добровольчий підрозділ для боротьби з більшовиками у часі Першої російсько-української війни.
| Васильківський кіш Вільного козацтва | |
|---|---|
 | |
| На службі | лютий - квітень 1918 р. |
| Країна | Українська Народна Республіка |
| Вид | Армія УНР |
| Тип | піхота, добровольчий військовий підрозділ |
| Гарнізон/Штаб | Васильків |
| Війни/битви | Радянсько-українська війна |
| Командування | |
| Поточний командувач | кошовий отаман Іван Горемика-Крупчинський |
Історія
Заснування та устрій
Кіш Васильківського Вільного козацтва засновано 22 лютого 1918 року. Кошовим отаманом обрано Івана-Горемику-Крупчинського. Ці сили самооборони сформувалися на підставі наказу Воєнного міністра УНР Олександра Жуківського для того, аби підсилити Армію Української Народної Республіки.
У Васильківському вільному козацтві запроваджувалися класичні козацькі традиції. Вільні козаки не визнавали влади військових комітетів. Звертання «товариш» прирівнювалося до лайки, адже ним активно послуговувалися більшовики і соціалісти. Старшин призначали наказом кошового отамана. Запроваджувався козацький суд честі. До Коша приймали тільки знайомих і чесних козаків.
Своєю метою вільне козацтво Василькова визначило «боротьбу проти большевиків і самого большевизму, а здобувши перемогу над ворогом, — встановити лад і спокій у рідному краю. Ні в які політичні справи козацтво не втручається».
Бойовий шлях Васильківського Коша Вільного козацтва дослідив і описав історик та журналіст Андрій Ковальов у своїй книзі «З Архістратигом на щитах…»
Бойові походи
Перший похід проти більшовиків Вільне козацтво здійснило на станцію Васильків, де в той час перебувало близько шести тисяч червоногвардійців. Вранці 23 лютого дві сотні козаків на чолі з курінним отаманом Засухою без кровопролиття роззброїли більшовицький гарнізон у Василькові. Найбільшу відвагу виявили старшини Кліменко і Волошин.
У цей час Горемика-Крупчинський намагався встановити зв'язок із Першим українським корпусом військ Центральної Ради, що перебував у Білій Церкві, і з військовим гарнізоном Військ Центральної Ради у Фастові, яким командував сотник Федір Артеменко (український повстансько-партизанський командир «Отаман Орлик»). Командування Першого Українського корпусу, не маючи змоги протистояти більшовикам, проголосило нейтралітет. Горемика-Крупчинський надіслав Третю сотню Вільного козацтва Василькова до Фастова, на підмогу сотнику Артеменку для боротьби з більшовицькими підрозділами.
24 лютого 1918 року українські війська на чолі з сотником Артеменком здобули Фастів. Було взято в полон і заарештовано представників більшовицької окупаційної адміністрації у Фастові.
25 лютого загін вільних козаків на чолі з сотником Федором Артеменком та старшиною Сініцею вирушили на зустріч більшовицьким загонам, що наступали залізницею з боку Білої Церкви. На станції Устинівка (біля села Устимівка сучасного Васильківського району на Київщині) відбувся короткий бій, і більшовики відступили до Білої Церкви.
У цей час Горемика-Крупчинський роззброїв «великий більшовицький загон у сімафора» станції Фастів, що прибув зі станції Жмеринка й захопив станцію Кожанка (сучасне селище Кожанка Фастівського району).
27 лютого 1918 року почалася розробка плану походу Вільного козацтва на станцію Боярка, а звідти на Київ. Ешелони для цього походу було доручено готувати старшині Армії УНР Михайлу Тхоржевському.
Горемика-Крупчинський розробляв план походу на Київ разом із полковником Кейхелем. За свідченням Горемики-Крупчинського, полковник Кейхель виконував обов'язки «головноначальствуючого» міста Фастова та округи.
Ввечері 27 лютого 1918 року, близько десятої ночі, перший бойовий ешелон на чолі зі старшинами: Іваном Горемикою-Крупчинським, Федором Артеменком, Михайлом Тхоржевським, Віталієм Скаржановським, Антоном Скаржановським та Миколою Плотницьким — рушив залізницею зі станції Фастів на станцію Боярка.
На світанку 28 лютого, коли потяг підходив до станції Васильків, більшовицькі загони обстріляли ешелон.
На станції Васильків українські підрозділи захопили шість польових тридюймових гармат, снаряди до них, кухні та інший військовий реманент.
Український ешелон зупинився на станції Васильків. У бік більшовицьких позицій на станції Боярка була вислана розвідка. За нею рушив потяг з основними силами. У районі платформи села Глеваха відбулася перестрілка. Більшовики намагалися обійти з флангів і захопити український ешелон, але їх було обстріляно українцями з гармат і кулеметів.
Червоні відступили на станцію Боярка й почали тікати далі по залізниці в бік Києва. О 4-й годині ранку 1 березня 1918 року за новим стилем українські війська ввійшли до Боярки.
У ході бою за станцію Боярка українські воїни взяли в полон вісьмох червоногвардійців і одного матроса. Було також захоплено два кулемети системи «Максим» зі стрічками до них та сотню гвинтівок.
Після звільнення станції Боярка та села Будаївка Іван Горемика-Крупчинський видає письмовий наказ про призначення в Боярці місцевої влади.
Участь куреня Вільного козацтва Васильківщини у звільненні Києва від більшовиків
Уже 1 березня 1918 року о 5 годині ранку українська розвідка продовжила просування по залізниці до станції Жуляни. Розвідка встановила, що станція Жуляни зайнята більшовиками. також в околицях станції перебуває кількатисячний контингент чехо-словацького легіону. Чехо-словацький легіон — це добровольчі чеські та словацькі підрозділи, сформовані 1914 р. у складі Російської імператорської армії, брали участь у боях проти Австро-угорської та Німецької армій на боці військ Антанти. Спочатку ці підрозділи іменувалися просто Чеськими корпусами й частинами, термін «легіони» стали використовувати незабаром після закінчення Першої світової війни. Під час наступу німецьких і австро-угорських військ на Київ у березні 1918 року чехо-словацький легіон вступав із ними в бій. Щодо Армії УНР чехо-словаки часто займали нейтральну позицію, проте траплялися ситуації, коли чехо-словацькі воїни помилково вступали в бій із підрозділами Армії УНР. Розвідка також з'ясувала, що більшовики розібрали колію біля платформи Жуляни, очевидно щоб затримати просування українських військ. Коли розвідка поверталася до українського ешелону, ворог відкрив кулеметний та гарматний вогонь. Розпочалася перестрілка між більшовиками, що займали станцію, та українським ешелоном.
Червоні залишили Жуляни й почали відступати до Києва через станцію Пост-Волинський (нині станція Київ-Волинський). Про це начальника станції Боярка Петра Тимошенка сповістив начальник станції Пост-Волинський. За наказом начальника розвідки Віталія Скаржановського була відновлена залізнична колія. Українці зайняли станцію Жуляни й виявили в шанцях в околицях станції залишки червоних окупантів. Частина червоних загинула в перестрілці, а решта відступили в напрямку Кадетського гаю в Києві.
Під час бою на станції Жуляни (сучасне місто Вишневе) українці полонили двох червоногвардійців та чотирьох більшовицьких матросів. Український ешелон рушив на штурм Києва. На станції Пост-Волинський, за словами Горемики-Крупчинського, до українського підрозділу зголосилися добровольцями в ранзі простих козаків «весь склад желізнодорожної адміністрації на чолі з Начальником шляхів».
Як згадував Горемика-Крупчинський, коли український ешелон минув станцію Пост-Волинський і доїхав до повороту на станцію Київ-Перший, назустріч їм виїхав більшовицький панцерник «Ленін Товарний». Почалася перестрілка. Обстріляний українцями з гармат, більшовицький панцерник відступив. Після жорсткого бою, близько 13 години 1 березня 1918 року, українським військам вдалося здобути станцію Київ. Згодом кіш Вільного козацтва взяв під контроль також станцію Київ-Товарний. Отаман Іван Горемика-Крупчинський та сотник Федір Артеменко виставили козацьку варту для охорони урядових інституцій і підтримання ладу в місті. Охороною станції Київ опікувався сотник Плотницький.
Після бою на станції Київ-Товарний загони більшовиків разом із загонами чехо-словацького легіону почали відступ на лівий берег Дніпра.
1 березня 1918 року, о 15:40, на станцію Київ прибув перший ешелон німецьких військ. О 20:00 з боку Святошина з боями вступили загони гайдамаків Армії УНР. У своєму звіті Іван Горемика-Крупчинський підкреслює, що 2 березня він отримав звістку про те, що 3 березня о 19:00 до Києва з парадом прибуде отаман Симон Петлюра. Коли Симон Васильович Петлюра приймав у Києві парад, то, за словами Горемики-Крупчинського, його підрозділи разом із німцями вели бої з більшовиками в районі Дарниці.
Розформування і завершення бойового шляху
Після визволення території Київщини від більшовиків у квітні 1918 року Васильківський кіш Вільного козацтва розформовується і перетворюється на Таращанську охоронну сотню для охорони громадського порядку.
Військовики Васильківського Коша Вільного козацтва
- Артеменко Федір Петрович — старшина Армії УНР.
- Іван Горемика-Купчинський — отаман Васильківського Коша Вільного козацтва.
- Гончар Овсій Іванович — громадський і військовий діяч УНР
- Марко Семенович Шляховий — український повстансько-партизанський отаман «Кармелюк», комендант Будаївської волості.
- Микола Васильович Плотницький — старшина Васильківського Коша Вільного козацтва у лютому — березні 1918 р.
- Микола Єфремович Пожар — заступник старшини Будаївської волості.
Джерела
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К.: Темпора, 2018. — 348 с. .
Примітки
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К.: Темпора, 2018. — 348 с.
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К.: Темпора, 2018, с. 60
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К.: Темпора, 2018, с. 61
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К.: Темпора, 2018, с. 66
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasilki vskij kish Vi lnogo koza ctva ce vijskovij dobrovolchij pidrozdil Armiyi UNR Buv stvorenij na tradiciyah zaporozkih kozakiv yak dobrovolchij pidrozdil dlya borotbi z bilshovikami u chasi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni Vasilkivskij kish Vilnogo kozactvaNa sluzhbi lyutij kviten 1918 r Krayina Ukrayinska Narodna RespublikaVid Armiya UNRTip pihota dobrovolchij vijskovij pidrozdilGarnizon Shtab VasilkivVijni bitvi Radyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyaPotochnij komanduvach koshovij otaman Ivan Goremika Krupchinskij Ivan Goremika Kupchinskij otaman Vasilkivskogo Kosha Vilnogo kozactva Yarmarok na centralnij ploshi mistechka Vasilkiv na Kiyivshini U comu mistechku 22 lyutogo 1918 r bulo zasnovano Vasilkivskij kish Vilnogo kozactva Poshtova listivka Poch HH st IstoriyaZasnuvannya ta ustrij Voyennij ministr UNR Oleksandr Zhukivskij Kish Vasilkivskogo Vilnogo kozactva zasnovano 22 lyutogo 1918 roku Koshovim otamanom obrano Ivana Goremiku Krupchinskogo Ci sili samooboroni sformuvalisya na pidstavi nakazu Voyennogo ministra UNR Oleksandra Zhukivskogo dlya togo abi pidsiliti Armiyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U Vasilkivskomu vilnomu kozactvi zaprovadzhuvalisya klasichni kozacki tradiciyi Vilni kozaki ne viznavali vladi vijskovih komitetiv Zvertannya tovarish pririvnyuvalosya do lajki adzhe nim aktivno poslugovuvalisya bilshoviki i socialisti Starshin priznachali nakazom koshovogo otamana Zaprovadzhuvavsya kozackij sud chesti Do Kosha prijmali tilki znajomih i chesnih kozakiv Svoyeyu metoyu vilne kozactvo Vasilkova viznachilo borotbu proti bolshevikiv i samogo bolshevizmu a zdobuvshi peremogu nad vorogom vstanoviti lad i spokij u ridnomu krayu Ni v yaki politichni spravi kozactvo ne vtruchayetsya Bojovij shlyah Vasilkivskogo Kosha Vilnogo kozactva doslidiv i opisav istorik ta zhurnalist Andrij Kovalov u svoyij knizi Z Arhistratigom na shitah Bojovi pohodi Pershij pohid proti bilshovikiv Vilne kozactvo zdijsnilo na stanciyu Vasilkiv de v toj chas perebuvalo blizko shesti tisyach chervonogvardijciv Vranci 23 lyutogo dvi sotni kozakiv na choli z kurinnim otamanom Zasuhoyu bez krovoprolittya rozzbroyili bilshovickij garnizon u Vasilkovi Najbilshu vidvagu viyavili starshini Klimenko i Voloshin Fedir Artemenko polkovnik Armiyi UNR v odnostroyi Sichovih Strilciv U cej chas Goremika Krupchinskij namagavsya vstanoviti zv yazok iz Pershim ukrayinskim korpusom vijsk Centralnoyi Radi sho perebuvav u Bilij Cerkvi i z vijskovim garnizonom Vijsk Centralnoyi Radi u Fastovi yakim komanduvav sotnik Fedir Artemenko ukrayinskij povstansko partizanskij komandir Otaman Orlik Komanduvannya Pershogo Ukrayinskogo korpusu ne mayuchi zmogi protistoyati bilshovikam progolosilo nejtralitet Goremika Krupchinskij nadislav Tretyu sotnyu Vilnogo kozactva Vasilkova do Fastova na pidmogu sotniku Artemenku dlya borotbi z bilshovickimi pidrozdilami 24 lyutogo 1918 roku ukrayinski vijska na choli z sotnikom Artemenkom zdobuli Fastiv Bulo vzyato v polon i zaareshtovano predstavnikiv bilshovickoyi okupacijnoyi administraciyi u Fastovi 25 lyutogo zagin vilnih kozakiv na choli z sotnikom Fedorom Artemenkom ta starshinoyu Siniceyu virushili na zustrich bilshovickim zagonam sho nastupali zalizniceyu z boku Biloyi Cerkvi Na stanciyi Ustinivka bilya sela Ustimivka suchasnogo Vasilkivskogo rajonu na Kiyivshini vidbuvsya korotkij bij i bilshoviki vidstupili do Biloyi Cerkvi Vokzal zaliznichnoyi stanciyi Fastiv yakij 24 lyutogo 1918 r ukrayinski vijska na choli iz sotnikom Fedorom Artemenkom vidvoyuvali u bilshovikiv Poshtova marka Poch HH st U cej chas Goremika Krupchinskij rozzbroyiv velikij bilshovickij zagon u simafora stanciyi Fastiv sho pribuv zi stanciyi Zhmerinka j zahopiv stanciyu Kozhanka suchasne selishe Kozhanka Fastivskogo rajonu 27 lyutogo 1918 roku pochalasya rozrobka planu pohodu Vilnogo kozactva na stanciyu Boyarka a zvidti na Kiyiv Esheloni dlya cogo pohodu bulo dorucheno gotuvati starshini Armiyi UNR Mihajlu Thorzhevskomu Goremika Krupchinskij rozroblyav plan pohodu na Kiyiv razom iz polkovnikom Kejhelem Za svidchennyam Goremiki Krupchinskogo polkovnik Kejhel vikonuvav obov yazki golovnonachalstvuyuchogo mista Fastova ta okrugi Vvecheri 27 lyutogo 1918 roku blizko desyatoyi nochi pershij bojovij eshelon na choli zi starshinami Ivanom Goremikoyu Krupchinskim Fedorom Artemenkom Mihajlom Thorzhevskim Vitaliyem Skarzhanovskim Antonom Skarzhanovskim ta Mikoloyu Plotnickim rushiv zalizniceyu zi stanciyi Fastiv na stanciyu Boyarka Na svitanku 28 lyutogo koli potyag pidhodiv do stanciyi Vasilkiv bilshovicki zagoni obstrilyali eshelon Dokladnishe Vasilkivskij bij 1918 roku Na stanciyi Vasilkiv ukrayinski pidrozdili zahopili shist polovih tridyujmovih garmat snaryadi do nih kuhni ta inshij vijskovij remanent Ukrayinskij eshelon zupinivsya na stanciyi Vasilkiv U bik bilshovickih pozicij na stanciyi Boyarka bula vislana rozvidka Za neyu rushiv potyag z osnovnimi silami U rajoni platformi sela Glevaha vidbulasya perestrilka Bilshoviki namagalisya obijti z flangiv i zahopiti ukrayinskij eshelon ale yih bulo obstrilyano ukrayincyami z garmat i kulemetiv Chervoni vidstupili na stanciyu Boyarka j pochali tikati dali po zaliznici v bik Kiyeva O 4 j godini ranku 1 bereznya 1918 roku za novim stilem ukrayinski vijska vvijshli do Boyarki Vstup do Kiyeva Vilnogo kozactva 1 bereznya 1918 roku U hodi boyu za stanciyu Boyarka ukrayinski voyini vzyali v polon vismoh chervonogvardijciv i odnogo matrosa Bulo takozh zahopleno dva kulemeti sistemi Maksim zi strichkami do nih ta sotnyu gvintivok Pislya zvilnennya stanciyi Boyarka ta sela Budayivka Ivan Goremika Krupchinskij vidaye pismovij nakaz pro priznachennya v Boyarci miscevoyi vladi Uchast kurenya Vilnogo kozactva Vasilkivshini u zvilnenni Kiyeva vid bilshovikiv Uzhe 1 bereznya 1918 roku o 5 godini ranku ukrayinska rozvidka prodovzhila prosuvannya po zaliznici do stanciyi Zhulyani Rozvidka vstanovila sho stanciya Zhulyani zajnyata bilshovikami takozh v okolicyah stanciyi perebuvaye kilkatisyachnij kontingent cheho slovackogo legionu Cheho slovackij legion ce dobrovolchi cheski ta slovacki pidrozdili sformovani 1914 r u skladi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi brali uchast u boyah proti Avstro ugorskoyi ta Nimeckoyi armij na boci vijsk Antanti Spochatku ci pidrozdili imenuvalisya prosto Cheskimi korpusami j chastinami termin legioni stali vikoristovuvati nezabarom pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Pid chas nastupu nimeckih i avstro ugorskih vijsk na Kiyiv u berezni 1918 roku cheho slovackij legion vstupav iz nimi v bij Shodo Armiyi UNR cheho slovaki chasto zajmali nejtralnu poziciyu prote traplyalisya situaciyi koli cheho slovacki voyini pomilkovo vstupali v bij iz pidrozdilami Armiyi UNR Rozvidka takozh z yasuvala sho bilshoviki rozibrali koliyu bilya platformi Zhulyani ochevidno shob zatrimati prosuvannya ukrayinskih vijsk Koli rozvidka povertalasya do ukrayinskogo eshelonu vorog vidkriv kulemetnij ta garmatnij vogon Rozpochalasya perestrilka mizh bilshovikami sho zajmali stanciyu ta ukrayinskim eshelonom Chervoni zalishili Zhulyani j pochali vidstupati do Kiyeva cherez stanciyu Post Volinskij nini stanciya Kiyiv Volinskij Pro ce nachalnika stanciyi Boyarka Petra Timoshenka spovistiv nachalnik stanciyi Post Volinskij Za nakazom nachalnika rozvidki Vitaliya Skarzhanovskogo bula vidnovlena zaliznichna koliya Ukrayinci zajnyali stanciyu Zhulyani j viyavili v shancyah v okolicyah stanciyi zalishki chervonih okupantiv Chastina chervonih zaginula v perestrilci a reshta vidstupili v napryamku Kadetskogo gayu v Kiyevi Pid chas boyu na stanciyi Zhulyani suchasne misto Vishneve ukrayinci polonili dvoh chervonogvardijciv ta chotiroh bilshovickih matrosiv Ukrayinskij eshelon rushiv na shturm Kiyeva Na stanciyi Post Volinskij za slovami Goremiki Krupchinskogo do ukrayinskogo pidrozdilu zgolosilisya dobrovolcyami v ranzi prostih kozakiv ves sklad zheliznodorozhnoyi administraciyi na choli z Nachalnikom shlyahiv Yak zgaduvav Goremika Krupchinskij koli ukrayinskij eshelon minuv stanciyu Post Volinskij i doyihav do povorotu na stanciyu Kiyiv Pershij nazustrich yim viyihav bilshovickij pancernik Lenin Tovarnij Pochalasya perestrilka Obstrilyanij ukrayincyami z garmat bilshovickij pancernik vidstupiv Pislya zhorstkogo boyu blizko 13 godini 1 bereznya 1918 roku ukrayinskim vijskam vdalosya zdobuti stanciyu Kiyiv Zgodom kish Vilnogo kozactva vzyav pid kontrol takozh stanciyu Kiyiv Tovarnij Otaman Ivan Goremika Krupchinskij ta sotnik Fedir Artemenko vistavili kozacku vartu dlya ohoroni uryadovih institucij i pidtrimannya ladu v misti Ohoronoyu stanciyi Kiyiv opikuvavsya sotnik Plotnickij Pislya boyu na stanciyi Kiyiv Tovarnij zagoni bilshovikiv razom iz zagonami cheho slovackogo legionu pochali vidstup na livij bereg Dnipra 1 bereznya 1918 roku o 15 40 na stanciyu Kiyiv pribuv pershij eshelon nimeckih vijsk O 20 00 z boku Svyatoshina z boyami vstupili zagoni gajdamakiv Armiyi UNR U svoyemu zviti Ivan Goremika Krupchinskij pidkreslyuye sho 2 bereznya vin otrimav zvistku pro te sho 3 bereznya o 19 00 do Kiyeva z paradom pribude otaman Simon Petlyura Koli Simon Vasilovich Petlyura prijmav u Kiyevi parad to za slovami Goremiki Krupchinskogo jogo pidrozdili razom iz nimcyami veli boyi z bilshovikami v rajoni Darnici Rozformuvannya i zavershennya bojovogo shlyahu Pislya vizvolennya teritoriyi Kiyivshini vid bilshovikiv u kvitni 1918 roku Vasilkivskij kish Vilnogo kozactva rozformovuyetsya i peretvoryuyetsya na Tarashansku ohoronnu sotnyu dlya ohoroni gromadskogo poryadku Vijskoviki Vasilkivskogo Kosha Vilnogo kozactvaArtemenko Fedir Petrovich starshina Armiyi UNR Ivan Goremika Kupchinskij otaman Vasilkivskogo Kosha Vilnogo kozactva Gonchar Ovsij Ivanovich gromadskij i vijskovij diyach UNR Marko Semenovich Shlyahovij ukrayinskij povstansko partizanskij otaman Karmelyuk komendant Budayivskoyi volosti Mikola Vasilovich Plotnickij starshina Vasilkivskogo Kosha Vilnogo kozactva u lyutomu berezni 1918 r Mikola Yefremovich Pozhar zastupnik starshini Budayivskoyi volosti DzherelaAndrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 348 s ISBN 978 617 569 363 6 PrimitkiAndrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 348 s ISBN 978 617 569 363 6 Andrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 60 Andrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 61 Andrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 66