Ро́берт Гук (англ. Robert Hooke; 18 липня 1635, острів Вайт — 3 березня 1703, Лондон) — англійський натураліст, науковець-енциклопедист, що відіграв важливу роль у (науковій революції) XVII століття.
Ро́берт Гук | |
---|---|
англ. Robert Hooke | |
Портрет-реконструкція за описами сучасників. Автор Rita Greer, 2006 рік | |
Народився | 18 липня 1635 , острів Вайт (графство), Англія |
Помер | 3 березня 1703 (67 років) Лондон, Англія |
Поховання | d[2] |
Країна | Королівство Англія |
Діяльність | архітектор, астроном, фізик, автор щоденника, викладач університету, філософ, винахідник, біолог, натураліст |
Alma mater | Крайст Черч d d Університет Оксфорда[3] |
Галузь | механіка, хімія, фізика, біологія |
Заклад | Лондонське королівське товариство[4][5] Ґрешам-коледж Корпорація Лондонського Сіті[6] |
Посада | професор |
Науковий керівник | Роберт Бойль[] |
Вчителі | Роберт Бойль[3] d[3] і d |
Відомі учні | Едмонд Галлей[3] |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Відомий завдяки: | закон Гука введення терміну клітина |
Батько | d |
Мати | d[7] |
Нагороди | |
Автограф | |
Роберт Гук у Вікісховищі |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2018) |
Роберт Гук став відомий своїм відкриттям закону пружності. Також саме він увів термін клітина для визначення найменшої частинки живого. Гук разом із Робертом Бойлем створив вакуумний насос, що використовувався в експериментах Бойля з газами.
Крім того, він був відомим архітектором свого часу й головним землеміром Лондона після Великої пожежі 1666 року. Він збудував один із перших грегоріанських телескопів, спостерігав за обертаннями Марса та Юпітера і, спираючись на свої досліди викопних решток, був прихильником теорії біологічної еволюції. На основі досліджень заломлення світла, розробив хвильову теорію світла. Він був першим, хто припустив, що тіла розширюються при нагріванні й що повітря складається із дрібних частинок, які розділені порівняно великими відстанями.
Гук, безперечно, був надзвичайно працьовитою людиною, будучи одночасно куратором Королівського товариства, членом його ради, професором геометрії й головним землеміром Лондона.
У XVIII столітті репутація Гука дуже постраждала, як вважається, через розбіжність у поглядах з Ісааком Ньютоном, який на той час був президентом Королівського товариства. Ньютон зробив багато для приховування самого імені Гука, зокрема, за чутками, він знищив останній відомий його портрет.
Біографія
Батько Гука, пастор, готував його спочатку до духовної діяльності, але зважаючи на слабке здоров'я хлопчика і здібність, проявлену ним до занять механікою призначив його до вивчення годинникової справи. Згодом, проте, молодий Гук зацікавився науковими дослідженнями і в результаті був відправлений до Вестмінстерської школи, де успішно вивчав мови: латину, старогрецьку, єврейську, але особливо цікавився математикою і виявив великий інтерес до винаходів у фізиці та механіці. Здібність його до занять фізикою і хімією була визнана і оцінена науковцями Оксфордського університету, до якого він вступив 1653 року; він спочатку став помічником хіміка Віліса, а потім відомого натурфілософа Роберта Бойля.
З 1662 року був куратором експериментів при Лондонському Королівському товаристві (з моменту його створення). У 1663 році Королівське товариство, визнавши корисність і важливість його відкриттів, зробило його своїм членом. У 1677—1683 роках був секретарем цього товариства.
З 1664 року — професор Лондонського університету (професор геометрії в Gresham College). У 1665 році опублікував «Мікрографію». У цій книзі описані його мікроскопічні та телескопічні спостереження, вона також містить публікацію істотних відкриттів в біології.
З 1667 року Гук читав «Кутлерівські (Cutlerian або Cutler) лекції» з механіки.
Протягом свого 68-річного життя Роберт Гук, незважаючи на слабкість здоров'я, був невтомним у заняттях, зробив багато наукових відкриттів, винаходів і удосконалень.
Відкриття
До відкриттів Гука належать:
- відкриття пропорційності між пружнимими розтягами, стисканнями й згинами, і напруженнями, що спричиняють їх (закон Гука);
- правильне формулювання закону всесвітнього тяжіння (пріоритет Гука оскаржувався Ньютоном, але, мабуть, не в частині формулювання; крім того, Ньютон стверджував про незалежне й більш раннє відкриття ним цієї формули, яку, проте, до відкриття Гуком ніде не розміщав);
- відкриття кольорів тонких плівок (тобто інтерференції світла);
- ідея про хвилеподібне розповсюдження світла (більш-менш одночасно з Гюйгенсом), експериментальне обґрунтування її відкритою Гуком інтерференцією світла, хвильова теорія світла;
- гіпотеза про поперечний характер світлових хвиль;
- відкриття в акустиці, наприклад, демонстрація того, що висота звуку визначається частотою коливань;
- теоретичне положення про сутність тепла як руху частинок тіла;
- відкриття постійності температури танення льоду і кипіння води;
- закон Бойля (особистий внесок Гука, Бойля і його учня Річарда Таунлі не з'ясовані);
- жива клітина (за допомогою вдосконаленого ним мікроскопа);
- безпосередній доказ обертання Землі навколо Сонця зміною паралаксу зірки γ Дракона (у другій половині 1669 р.).
Перше з цих відкриттів, як стверджує він сам у своєму творі «De potentia restitutiva» (1678 р.), зроблене ним 1660 року, а в 1676 році було поміщено в іншій його книзі під виглядом анаграми «ceiiinosssttuv», що означає «Ut tensio sic vis» (лат. нехай буде сила натягу). За поясненням автора, згаданий закон пропорційності застосовується не тільки до металів, але і до дерева, каменів, рогу, кісток, скла, шовку, волосся тощо. У наш час[] цей закон Гука в узагальненому вигляді служить підставою математичної теорії пружності. Що стосується інших його відкриттів, то в них він не має такої виняткової першості; так, кольори тонких пластинок у мильних міхурах Бойль відмітив на 9 років раніше; але Гук, спостерігаючи кольори тонких пластинок гіпсу, помітив періодичність кольорів залежно від товщини; постійність температури танення льоду він відкрив не раніше членів Флорентійської академії, але постійність температури кипіння води помічена ним раніше ; ідея про хвилеподібне розповсюдження світла висловлена ним пізніше Грімальді.
Ідею про універсальну силу тяжіння, слідуючи Кеплеру, Гук мав із середини 1660-х років, потім, ще в недостатньо певній формі, він виразив її в 1674 році в трактаті «Спроба доказу руху Землі», але вже в листі 6 січня 1680 року Ньютону Гук вперше ясно формулює закон всесвітнього тяжіння і пропонує Ньютону, як математично компетентнішому дослідникові, строго математично обґрунтувати його, показавши зв'язок з першим законом Кеплера для некругових орбіт (цілком імовірно, уже маючи наближене рішення). З цього листа, наскільки зараз відомо, починається документальна історія закону всесвітнього тяжіння. Безпосередніми попередниками Гука називають Кеплера, Бореллі й Булліальді, хоча їхні погляди досить далекі від правильного формулювання. Ньютону також належать деякі роботи з тяжіння, що передували результатам Гука, проте більшість найважливіших результатів, про які пізніше згадував Ньютон, не були ним нікому повідомлені.
В. І. Арнольд у книзі «Гюйгенс і Барроу, Ньютон і Гук» аргументує, у тому числі документально, твердження, що саме Гуком був відкритий закон всесвітнього тяжіння (закон зворотних квадратів для центральної гравітаційної сили), і навіть цілком коректно обґрунтований ним для випадку кругових орбіт, а Ньютон уже доробив це обґрунтування для випадку еліптичних орбіт (за ініціативою Гука: останній повідомив йому свої результати й попросив зайнятися цим завданням. Там слова Ньютона, що заперечують пріоритет Гука, говорять лише про те, що Ньютон надавав своїй частині доказу перебільшено велику значущість, але зовсім не заперечує приналежність Гуку формулювання закону. Таким чином, пріоритет формулювання й первинного обґрунтування слід віддати Гуку, і він же, судячи з усього, ясно сформулював Ньютону завдання завершення обґрунтування. Ньютон, утім, стверджував, що зробив це ж відкриття незалежно і раніше, але він нікого про це не повідомляв, і не залишилося ніяких документальних свідчень цього; крім того, у будь-якому випадку, Ньютон припинив роботи за цією тематикою, які відновив, за його визнанням, після листа Гука.
Ряд сучасних дослідників уважає, що головним вкладом Гука в небесну механіку було представлення руху Землі у вигляді суперпозиції руху за інерцією (по дотичній до траєкторії) й падіння на Сонце як центр тяжіння, що, зокрема, серйозно вплинуло на Ньютона. Крім того, цей спосіб розгляду давав безпосередню базу для з'ясування природи другого закону Кеплера (збереження моменту імпульсу при центральній силі), що стало ключем до повного розв'язання Кеплерової задачі.
У згаданій вище книзі Арнольда вказується, що Гуку належить відкриття закону, який в сучасній літературі прийнято називати законом Бойля, причому стверджується, що сам Бойль не лише не заперечує це, але явно про це пише (самому ж Бойлю належить лише першість публікації). Утім, реальний внесок Бойля і його учня Річарда Таунлі (Richard Townley) у відкриття цього закону міг бути досить великим.
За допомогою вдосконаленого ним мікроскопа Гук спостерігав структуру рослин і дав чіткий малюнок, на якому вперше було показано клітинну будову пробкового дерева. У своїй роботі «Мікрографія» (Micrographia, 1665) він описав клітини бузини, кропу, моркви, навів зображення дуже дрібних об'єктів, таких як око мухи, комара і його личинки, детально описав клітинну будову крила бджоли, плісняви, моху. У цій же роботі Гук виклав свою теорію світла, пояснив забарвлення тонких шарів відбиттям світла від їх верхньої і нижньої меж. Гук дотримувався хвильової теорії світла й заперечував корпускулярну; тепло вважав результатом механічного руху частинок речовини.
Винаходи
Винаходи Гука дуже різноманітні. По-перше, слід сказати про спіральну пружину для регулювання ходу годинника; винахід цей був зроблений ним впродовж періоду від 1656 до 1658 року. По вказівках Гука годинний майстер Томпсон зробив для Карла II перший годинник із регулювальною пружиною. Нідерландський механік, фізик і математик Християн Гюйгенс застосував регульовальну спіраль пізніше за Гука, але незалежно від нього; зчіплюючі частини (echappement), придумані ними, неоднакові. Ідею про застосування конічного маятника для регулювання годинника Гук приписував собі й змагався за першість з Гюйгенсом.
У 1665 році представив королівському товариству малий квадрант, у якому алідада переміщалася за допомогою мікрометрового гвинта, так що можна було відлічувати хвилини і секунди; далі, коли визнали зручним замінити діоптри астрономічних інструментів трубами, він запропонував поміщати в окуляр нитяну сітку. Взагалі, Гук зробив немало вдосконалень в конструкції телескопів діоптричних і катоптричних; лінзи він шліфував сам і багато займався спостереженнями; між іншим, він звернув увагу на плями на поверхні Юпітера й Марса і по руху їх визначив, одночасно з Джованні Кассіні, швидкості обертань цих планет навколо осей.
У 1684 році винайшов першу у світі систему оптичного телеграфу.
Винайшов багато різноманітних механізмів, зокрема для побудови різних геометричних кривих (еліпсів, парабол). Запропонував прототип теплових машин.
Крім того, він винайшов термометр-мініма, вдосконалений барометр, гігрометр, анемометр, дощомір; робив спостереження з метою визначити вплив обертання Землі на падіння тіл і займався багатьма фізичними питаннями, наприклад, про впливи капілярності, зчеплення, про зважування повітря, про питому вагу льоду, винайшов особливий ареометр для визначення міри прісності річкової води. У 1666 році Гук представив Королівському товариству модель винайдених ним гвинтових зубчастих коліс, описаних ним згодом у «Lectiones Cutlerianae» (1674). Ці гвинтові колеса відомі тепер під іменем Вайтових коліс. Карданне зчленування, що служить для підвісу ламп і компасних коробок на суднах, Гук застосував для передачі обертань між двома валами, що перетинаються під довільним кутом.
Встановивши постійність температур замерзання й кипіння води, разом з Гюйгенсом близько 1660 року запропонував ці точки як реперні для шкали термометра.
Інші досягнення
Гук був головним помічником Крістофера Рена при відновленні Лондона після великої пожежі 1666 року. У співпраці з Реном і самостійно побудував як архітектор безліч будівель (наприклад, Гринвіцьку обсерваторію, церкву Вілленської парафії[] в Мілтон Кинсі). Зокрема, співпрацював з Крістофером Реном у будівництві лондонського Собору св. Павла, купол якого побудований з використанням методу, придуманого Гуком. Вніс серйозний вклад у містобудування, запропонувавши нову схему планування вулиць при відновленні Лондона.
Твори
У 1665 році він опублікував книгу під назвою Micrographia, що містить опис ряду досліджень з використанням мікроскопа й телескопа, а також оригінальних спостережень у біології.
Посилання
- Сайт, присвячений Роберту Гуку
- R.S. Westfall, Robert Hooke (from Dictionary of Scientific Biography, p. 112—119).
- Michael Nauenberg homepage — Сторінка відомого історика науки, що містить посилання на його статті про внесок Гука в теорію тяжіння.
- Robert Hooke (The MacTutor History of Mathematics archive)
Література
- В. И. Арнольд, «Гюйгенс и Барроу, Ньютон и Гук». — М., Наука, 1989. — 96 с.
- . — М.: Наука, 1984.
- L.D. Patterson, Hooke's Gravitation Theory and Its Influence on Newton. I: Hooke's Gravitation Theory, Isis, Vol. 40, No. 4 (Nov., 1949), pp. 327-341. Online
- L.D. Patterson, Hooke's Gravitation Theory and Its Influence on Newton. II: The Insufficiency of the Traditional Estimate, Isis, Vol. 41, No. 1 (Mar., 1950), pp. 32-45. Online
- C. Wilson, Newton's Orbit Problem: A Historian's Response, The College Mathematics Journal, Vol. 25, No. 3 (May, 1994), pp. 193-200, doi:10.2307/2687647. Online
- Early Science and Medicine, Volume 10, No. 4, December 2005.[недоступне посилання з квітня 2019] Випуск журналу, що містить ряд статей щодо вкладу Гука в теорію гравітації (автори Niccolò Guicciardini, Michael Nauenberg, Ofer Gal, Domenico Bertoloni Meli).
Див. також
- 3514 Гук — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Енциклопедія сучасної України — клітина
- https://www.waymarking.com/waymarks/WMK6VR_Robert_Hooke_Undershaft_London_UK
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://royalsociety.org/~/media/library/The%20library%20and%20archives%20of%20the%20royal%20society%201660-1990%20Marie%20Boas%20Hall.pdf
- https://www.biography.com/scholar/robert-hooke
- https://www.cityoflondon.gov.uk/things-to-do/history-and-heritage/london-metropolitan-archives/collections/robert-hooke
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Смирнов С. Г. Задачник по истории науки. От Фалеса до Ньютона. — Москва: МЦНМО, 2017. — С. 355. — .(рос.)
- Micrographia: or, Some physiological descriptions of minute bodies made by magnifying glasses. With observations and inquiries thereupon. By R. Hooke
- Биография Роберта Гука: отец экспериментальной физики
- . Архів оригіналу за 21 червня 2014. Процитовано 2 березня 2009.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Guk Ro bert Guk angl Robert Hooke 18 lipnya 1635 ostriv Vajt 3 bereznya 1703 London anglijskij naturalist naukovec enciklopedist sho vidigrav vazhlivu rol u naukovij revolyuciyi XVII stolittya Ro bert Gukangl Robert HookePortret rekonstrukciya za opisami suchasnikiv Avtor Rita Greer 2006 rik Portret rekonstrukciya za opisami suchasnikiv Avtor Rita Greer 2006 rikNarodivsya 18 lipnya 1635 1635 07 18 ostriv Vajt grafstvo AngliyaPomer 3 bereznya 1703 1703 03 03 67 rokiv London AngliyaPohovannya d 2 Krayina Korolivstvo AngliyaDiyalnist arhitektor astronom fizik avtor shodennika vikladach universitetu filosof vinahidnik biolog naturalistAlma mater Krajst Cherch d d Universitet Oksforda 3 Galuz mehanika himiya fizika biologiyaZaklad Londonske korolivske tovaristvo 4 5 Gresham koledzh Korporaciya Londonskogo Siti 6 Posada profesorNaukovij kerivnik Robert Bojl dzherelo Vchiteli Robert Bojl 3 d 3 i dVidomi uchni Edmond Gallej 3 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvoVidomij zavdyaki zakon Guka vvedennya terminu klitinaBatko dMati d 7 Nagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 20 travnya 1663 Avtograf Robert Guk u Vikishovishi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2018 Robert Guk stav vidomij svoyim vidkrittyam zakonu pruzhnosti Takozh same vin uviv termin klitina dlya viznachennya najmenshoyi chastinki zhivogo Guk razom iz Robertom Bojlem stvoriv vakuumnij nasos sho vikoristovuvavsya v eksperimentah Bojlya z gazami Krim togo vin buv vidomim arhitektorom svogo chasu j golovnim zemlemirom Londona pislya Velikoyi pozhezhi 1666 roku Vin zbuduvav odin iz pershih gregorianskih teleskopiv sposterigav za obertannyami Marsa ta Yupitera i spirayuchis na svoyi doslidi vikopnih reshtok buv prihilnikom teoriyi biologichnoyi evolyuciyi Na osnovi doslidzhen zalomlennya svitla rozrobiv hvilovu teoriyu svitla Vin buv pershim hto pripustiv sho tila rozshiryuyutsya pri nagrivanni j sho povitrya skladayetsya iz dribnih chastinok yaki rozdileni porivnyano velikimi vidstanyami dzherelo Guk bezperechno buv nadzvichajno pracovitoyu lyudinoyu buduchi odnochasno kuratorom Korolivskogo tovaristva chlenom jogo radi profesorom geometriyi j golovnim zemlemirom Londona dzherelo U XVIII stolitti reputaciya Guka duzhe postrazhdala yak vvazhayetsya cherez rozbizhnist u poglyadah z Isaakom Nyutonom yakij na toj chas buv prezidentom Korolivskogo tovaristva Nyuton zrobiv bagato dlya prihovuvannya samogo imeni Guka zokrema za chutkami vin znishiv ostannij vidomij jogo portret dzherelo BiografiyaMikroskop Guka gravyura z Mikrografiyi roboti Kristofera Koka Barometr Guka 1660 Batko Guka pastor gotuvav jogo spochatku do duhovnoyi diyalnosti ale zvazhayuchi na slabke zdorov ya hlopchika i zdibnist proyavlenu nim do zanyat mehanikoyu priznachiv jogo do vivchennya godinnikovoyi spravi Zgodom prote molodij Guk zacikavivsya naukovimi doslidzhennyami i v rezultati buv vidpravlenij do Vestminsterskoyi shkoli de uspishno vivchav movi latinu starogrecku yevrejsku ale osoblivo cikavivsya matematikoyu i viyaviv velikij interes do vinahodiv u fizici ta mehanici Zdibnist jogo do zanyat fizikoyu i himiyeyu bula viznana i ocinena naukovcyami Oksfordskogo universitetu do yakogo vin vstupiv 1653 roku vin spochatku stav pomichnikom himika Vilisa a potim vidomogo naturfilosofa Roberta Bojlya Z 1662 roku buv kuratorom eksperimentiv pri Londonskomu Korolivskomu tovaristvi z momentu jogo stvorennya U 1663 roci Korolivske tovaristvo viznavshi korisnist i vazhlivist jogo vidkrittiv zrobilo jogo svoyim chlenom U 1677 1683 rokah buv sekretarem cogo tovaristva Z 1664 roku profesor Londonskogo universitetu profesor geometriyi v Gresham College U 1665 roci opublikuvav Mikrografiyu U cij knizi opisani jogo mikroskopichni ta teleskopichni sposterezhennya vona takozh mistit publikaciyu istotnih vidkrittiv v biologiyi Z 1667 roku Guk chitav Kutlerivski Cutlerian abo Cutler lekciyi z mehaniki Protyagom svogo 68 richnogo zhittya Robert Guk nezvazhayuchi na slabkist zdorov ya buv nevtomnim u zanyattyah zrobiv bagato naukovih vidkrittiv vinahodiv i udoskonalen VidkrittyaPershe zobrazhennya zhivih klitin malyunok z Mikrografiyi Guka 1665 Malyunki Misyacya i Stozhar z Mikrografiyi Guka Do vidkrittiv Guka nalezhat vidkrittya proporcijnosti mizh pruzhnimimi roztyagami stiskannyami j zginami i napruzhennyami sho sprichinyayut yih zakon Guka pravilne formulyuvannya zakonu vsesvitnogo tyazhinnya prioritet Guka oskarzhuvavsya Nyutonom ale mabut ne v chastini formulyuvannya krim togo Nyuton stverdzhuvav pro nezalezhne j bilsh rannye vidkrittya nim ciyeyi formuli yaku prote do vidkrittya Gukom nide ne rozmishav vidkrittya koloriv tonkih plivok tobto interferenciyi svitla ideya pro hvilepodibne rozpovsyudzhennya svitla bilsh mensh odnochasno z Gyujgensom eksperimentalne obgruntuvannya yiyi vidkritoyu Gukom interferenciyeyu svitla hvilova teoriya svitla gipoteza pro poperechnij harakter svitlovih hvil vidkrittya v akustici napriklad demonstraciya togo sho visota zvuku viznachayetsya chastotoyu kolivan teoretichne polozhennya pro sutnist tepla yak ruhu chastinok tila vidkrittya postijnosti temperaturi tanennya lodu i kipinnya vodi zakon Bojlya osobistij vnesok Guka Bojlya i jogo uchnya Richarda Taunli ne z yasovani zhiva klitina za dopomogoyu vdoskonalenogo nim mikroskopa bezposerednij dokaz obertannya Zemli navkolo Soncya zminoyu paralaksu zirki g Drakona u drugij polovini 1669 r Pershe z cih vidkrittiv yak stverdzhuye vin sam u svoyemu tvori De potentia restitutiva 1678 r zroblene nim 1660 roku a v 1676 roci bulo pomisheno v inshij jogo knizi pid viglyadom anagrami ceiiinosssttuv sho oznachaye Ut tensio sic vis lat nehaj bude sila natyagu Za poyasnennyam avtora zgadanij zakon proporcijnosti zastosovuyetsya ne tilki do metaliv ale i do dereva kameniv rogu kistok skla shovku volossya tosho U nash chas koli cej zakon Guka v uzagalnenomu viglyadi sluzhit pidstavoyu matematichnoyi teoriyi pruzhnosti Sho stosuyetsya inshih jogo vidkrittiv to v nih vin ne maye takoyi vinyatkovoyi pershosti tak kolori tonkih plastinok u milnih mihurah Bojl vidmitiv na 9 rokiv ranishe ale Guk sposterigayuchi kolori tonkih plastinok gipsu pomitiv periodichnist koloriv zalezhno vid tovshini postijnist temperaturi tanennya lodu vin vidkriv ne ranishe chleniv Florentijskoyi akademiyi ale postijnist temperaturi kipinnya vodi pomichena nim ranishe ideya pro hvilepodibne rozpovsyudzhennya svitla vislovlena nim piznishe Grimaldi Ideyu pro universalnu silu tyazhinnya sliduyuchi Kepleru Guk mav iz seredini 1660 h rokiv potim she v nedostatno pevnij formi vin viraziv yiyi v 1674 roci v traktati Sproba dokazu ruhu Zemli ale vzhe v listi 6 sichnya 1680 roku Nyutonu Guk vpershe yasno formulyuye zakon vsesvitnogo tyazhinnya i proponuye Nyutonu yak matematichno kompetentnishomu doslidnikovi strogo matematichno obgruntuvati jogo pokazavshi zv yazok z pershim zakonom Keplera dlya nekrugovih orbit cilkom imovirno uzhe mayuchi nablizhene rishennya Z cogo lista naskilki zaraz vidomo pochinayetsya dokumentalna istoriya zakonu vsesvitnogo tyazhinnya Bezposerednimi poperednikami Guka nazivayut Keplera Borelli j Bullialdi hocha yihni poglyadi dosit daleki vid pravilnogo formulyuvannya Nyutonu takozh nalezhat deyaki roboti z tyazhinnya sho pereduvali rezultatam Guka prote bilshist najvazhlivishih rezultativ pro yaki piznishe zgaduvav Nyuton ne buli nim nikomu povidomleni V I Arnold u knizi Gyujgens i Barrou Nyuton i Guk argumentuye u tomu chisli dokumentalno tverdzhennya sho same Gukom buv vidkritij zakon vsesvitnogo tyazhinnya zakon zvorotnih kvadrativ dlya centralnoyi gravitacijnoyi sili i navit cilkom korektno obgruntovanij nim dlya vipadku krugovih orbit a Nyuton uzhe dorobiv ce obgruntuvannya dlya vipadku eliptichnih orbit za iniciativoyu Guka ostannij povidomiv jomu svoyi rezultati j poprosiv zajnyatisya cim zavdannyam Tam slova Nyutona sho zaperechuyut prioritet Guka govoryat lishe pro te sho Nyuton nadavav svoyij chastini dokazu perebilsheno veliku znachushist ale zovsim ne zaperechuye prinalezhnist Guku formulyuvannya zakonu Takim chinom prioritet formulyuvannya j pervinnogo obgruntuvannya slid viddati Guku i vin zhe sudyachi z usogo yasno sformulyuvav Nyutonu zavdannya zavershennya obgruntuvannya Nyuton utim stverdzhuvav sho zrobiv ce zh vidkrittya nezalezhno i ranishe ale vin nikogo pro ce ne povidomlyav i ne zalishilosya niyakih dokumentalnih svidchen cogo krim togo u bud yakomu vipadku Nyuton pripiniv roboti za ciyeyu tematikoyu yaki vidnoviv za jogo viznannyam pislya lista Guka Ryad suchasnih doslidnikiv uvazhaye sho golovnim vkladom Guka v nebesnu mehaniku bulo predstavlennya ruhu Zemli u viglyadi superpoziciyi ruhu za inerciyeyu po dotichnij do trayektoriyi j padinnya na Sonce yak centr tyazhinnya sho zokrema serjozno vplinulo na Nyutona Krim togo cej sposib rozglyadu davav bezposerednyu bazu dlya z yasuvannya prirodi drugogo zakonu Keplera zberezhennya momentu impulsu pri centralnij sili sho stalo klyuchem do povnogo rozv yazannya Keplerovoyi zadachi U zgadanij vishe knizi Arnolda vkazuyetsya sho Guku nalezhit vidkrittya zakonu yakij v suchasnij literaturi prijnyato nazivati zakonom Bojlya prichomu stverdzhuyetsya sho sam Bojl ne lishe ne zaperechuye ce ale yavno pro ce pishe samomu zh Bojlyu nalezhit lishe pershist publikaciyi Utim realnij vnesok Bojlya i jogo uchnya Richarda Taunli Richard Townley u vidkrittya cogo zakonu mig buti dosit velikim Za dopomogoyu vdoskonalenogo nim mikroskopa Guk sposterigav strukturu roslin i dav chitkij malyunok na yakomu vpershe bulo pokazano klitinnu budovu probkovogo dereva U svoyij roboti Mikrografiya Micrographia 1665 vin opisav klitini buzini kropu morkvi naviv zobrazhennya duzhe dribnih ob yektiv takih yak oko muhi komara i jogo lichinki detalno opisav klitinnu budovu krila bdzholi plisnyavi mohu U cij zhe roboti Guk viklav svoyu teoriyu svitla poyasniv zabarvlennya tonkih shariv vidbittyam svitla vid yih verhnoyi i nizhnoyi mezh Guk dotrimuvavsya hvilovoyi teoriyi svitla j zaperechuvav korpuskulyarnu teplo vvazhav rezultatom mehanichnogo ruhu chastinok rechovini VinahodiVinahodi Guka duzhe riznomanitni Po pershe slid skazati pro spiralnu pruzhinu dlya regulyuvannya hodu godinnika vinahid cej buv zroblenij nim vprodovzh periodu vid 1656 do 1658 roku Po vkazivkah Guka godinnij majster Tompson zrobiv dlya Karla II pershij godinnik iz regulyuvalnoyu pruzhinoyu Niderlandskij mehanik fizik i matematik Hristiyan Gyujgens zastosuvav regulovalnu spiral piznishe za Guka ale nezalezhno vid nogo zchiplyuyuchi chastini echappement pridumani nimi neodnakovi Ideyu pro zastosuvannya konichnogo mayatnika dlya regulyuvannya godinnika Guk pripisuvav sobi j zmagavsya za pershist z Gyujgensom U 1665 roci predstaviv korolivskomu tovaristvu malij kvadrant u yakomu alidada peremishalasya za dopomogoyu mikrometrovogo gvinta tak sho mozhna bulo vidlichuvati hvilini i sekundi dali koli viznali zruchnim zaminiti dioptri astronomichnih instrumentiv trubami vin zaproponuvav pomishati v okulyar nityanu sitku Vzagali Guk zrobiv nemalo vdoskonalen v konstrukciyi teleskopiv dioptrichnih i katoptrichnih linzi vin shlifuvav sam i bagato zajmavsya sposterezhennyami mizh inshim vin zvernuv uvagu na plyami na poverhni Yupitera j Marsa i po ruhu yih viznachiv odnochasno z Dzhovanni Kassini shvidkosti obertan cih planet navkolo osej U 1684 roci vinajshov pershu u sviti sistemu optichnogo telegrafu Vinajshov bagato riznomanitnih mehanizmiv zokrema dlya pobudovi riznih geometrichnih krivih elipsiv parabol Zaproponuvav prototip teplovih mashin Krim togo vin vinajshov termometr minima vdoskonalenij barometr gigrometr anemometr doshomir robiv sposterezhennya z metoyu viznachiti vpliv obertannya Zemli na padinnya til i zajmavsya bagatma fizichnimi pitannyami napriklad pro vplivi kapilyarnosti zcheplennya pro zvazhuvannya povitrya pro pitomu vagu lodu vinajshov osoblivij areometr dlya viznachennya miri prisnosti richkovoyi vodi U 1666 roci Guk predstaviv Korolivskomu tovaristvu model vinajdenih nim gvintovih zubchastih kolis opisanih nim zgodom u Lectiones Cutlerianae 1674 Ci gvintovi kolesa vidomi teper pid imenem Vajtovih kolis Kardanne zchlenuvannya sho sluzhit dlya pidvisu lamp i kompasnih korobok na sudnah Guk zastosuvav dlya peredachi obertan mizh dvoma valami sho peretinayutsya pid dovilnim kutom Vstanovivshi postijnist temperatur zamerzannya j kipinnya vodi razom z Gyujgensom blizko 1660 roku zaproponuvav ci tochki yak reperni dlya shkali termometra Inshi dosyagnennyaGuk buv golovnim pomichnikom Kristofera Rena pri vidnovlenni Londona pislya velikoyi pozhezhi 1666 roku U spivpraci z Renom i samostijno pobuduvav yak arhitektor bezlich budivel napriklad Grinvicku observatoriyu cerkvu Villenskoyi parafiyi dzherelo v Milton Kinsi Zokrema spivpracyuvav z Kristoferom Renom u budivnictvi londonskogo Soboru sv Pavla kupol yakogo pobudovanij z vikoristannyam metodu pridumanogo Gukom Vnis serjoznij vklad u mistobuduvannya zaproponuvavshi novu shemu planuvannya vulic pri vidnovlenni Londona TvoriU 1665 roci vin opublikuvav knigu pid nazvoyu Micrographia sho mistit opis ryadu doslidzhen z vikoristannyam mikroskopa j teleskopa a takozh originalnih sposterezhen u biologiyi PosilannyaSajt prisvyachenij Robertu Guku R S Westfall Robert Hooke from Dictionary of Scientific Biography p 112 119 Michael Nauenberg homepage Storinka vidomogo istorika nauki sho mistit posilannya na jogo statti pro vnesok Guka v teoriyu tyazhinnya Robert Hooke The MacTutor History of Mathematics archive LiteraturaV I Arnold Gyujgens i Barrou Nyuton i Guk M Nauka 1989 96 s M Nauka 1984 L D Patterson Hooke s Gravitation Theory and Its Influence on Newton I Hooke s Gravitation Theory Isis Vol 40 No 4 Nov 1949 pp 327 341 Online L D Patterson Hooke s Gravitation Theory and Its Influence on Newton II The Insufficiency of the Traditional Estimate Isis Vol 41 No 1 Mar 1950 pp 32 45 Online C Wilson Newton s Orbit Problem A Historian s Response The College Mathematics Journal Vol 25 No 3 May 1994 pp 193 200 doi 10 2307 2687647 Online Early Science and Medicine Volume 10 No 4 December 2005 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Vipusk zhurnalu sho mistit ryad statej shodo vkladu Guka v teoriyu gravitaciyi avtori Niccolo Guicciardini Michael Nauenberg Ofer Gal Domenico Bertoloni Meli Div takozh3514 Guk asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini klitina https www waymarking com waymarks WMK6VR Robert Hooke Undershaft London UK Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https royalsociety org media library The 20library 20and 20archives 20of 20the 20royal 20society 201660 1990 20Marie 20Boas 20Hall pdf https www biography com scholar robert hooke https www cityoflondon gov uk things to do history and heritage london metropolitan archives collections robert hooke Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Smirnov S G Zadachnik po istorii nauki Ot Falesa do Nyutona Moskva MCNMO 2017 S 355 ISBN 5041025029 ros Micrographia or Some physiological descriptions of minute bodies made by magnifying glasses With observations and inquiries thereupon By R Hooke Biografiya Roberta Guka otec eksperimentalnoj fiziki Arhiv originalu za 21 chervnya 2014 Procitovano 2 bereznya 2009 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3