Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костри́ця черво́на (Festuca rubra L.) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду костриця (Festuca) родини тонконогові (Poaceae) або злакові.
| Костриця червона | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Костриця (Festuca) |
| Вид: | Костриця червона (F. rubra) |
| Біноміальна назва | |
| Festuca rubra L. 1753 | |
| Синоніми | |
| Festuca duriuscula (L.) | |
Поширення та екологія
Ареал костриці охоплює Європу, Північну Африку, Азію (крім тропічних районів) та Північну Америку. Росте в багатьох нетропічних країнах як занесений та інтродукований вид. В Україні вид широко поширений на Поліссі, в Лісостепу і Карпатах, в Степу трапляється менше. Росте на лугах, лісових галявинах, вирубках, болотах і в лісах. Формації костриці червоної зустрічаються на добре дренованих прирусловій та центральній частинах заплави..
Мезофіт, . Добре витримує перезволоження і короткотривале затоплення талими водами (до 35 днів). Зимо- і морозостійка, але малопосухостійка. Росте на основних типах ґрунтів лісової і лісостепової зон.
Ботанічний опис
Багаторічна кореневищно-нещільнокущова напівверхова озима злакова рослина із прямостоячим тонким голим стеблом 30—80 см заввишки. Коренева система мичкувата, в орному шарі добре розвинена. Листки вузькі, плоскі, по краях і зверху шорсткуваті, складені вздовж стебла, зелені та червонуваті. Генеративні стебла облиствлені погано. Вегетативні вкорочені та подовжені паростки добре розвинені, облиствлені, зелені і червонуваті.
Суцвіття — рихла волоть 9—12 см завдовжки (після цвітіння стиснута до 10 см), здебільшого пряма, з шорсткими гілочками. Колоски зелені або рожево-фіолетові. Нижні квіткові луски від ланцетних до широколанцетних, 4—7 мм довжиною, волосисті або голі, остюк 0,7—3,5 мм довжиною. Верхні квіткові луски по кілях вкриті шипами. Насіння бурувате, шилоподібне, подовжене. Маса 1000 насінин 1,0—1,3 г.
Цвіте в червні, дозріває в липні. Анемофіл.
Значення і застосування
Широко використовується в культурі з кінця XVIII століття, кормова культура лісостепових, поліських та західних районів України. Компонент травосумішей для пасовищ на суходільних та низинних луках, осушених торфовищах. Використовуються також для залуження аеродромів, спортивних майданчиків, газонів. Великою рогатою худобою поїдається на пасовищах задовільно, найкраще — до колосіння. В чистому вигляді, особливо при переростанні до осені, худобою поїдається неохоче. За кормовими властивостями поступається тонконогу лучному і мітлиці велетенській. Швидко відростає після спашування, витримує витоптування. У травостої утримується до 10 і більше років.
Відростає в другій половині квітня, придатна для випасання на початку, для укосу — наприкінці травня. У рік сівби росте повільно, повного розвитку досягає на 3-й рік життя. Урожайність сіна сягає 40—45 ц/га на родючих ґрунтах і 35—40 ц/га — на піщаних. Урожайність насіння — від 1 до 2 ц/га.
Примітки
- Прокудин Ю. Н. Злаки Украины / Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. — К.: Наук. думка, 1977. — 518 с.
- Основные сельскохозяйственные культуры [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] в Агроэкологическом атласе России и сопредельных стран (рос.)
- Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк, Г. М. Седіло, Г. С. Коник [та ін.]. — Л. : СПОЛОМ, 2013. — 301
Посилання
- Кормовиробництво // Зінченко О. І. — Навчальне видання. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: Вища освіта, 2005. — 448 с.: іл. [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Костриця червона на сайті Плантариум [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostri cya chervo na Festuca rubra L bagatorichna trav yanista roslina vid rodu kostricya Festuca rodini tonkonogovi Poaceae abo zlakovi Kostricya chervona Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kostricya Festuca Vid Kostricya chervona F rubra Binomialna nazva Festuca rubra L 1753 Sinonimi Festuca duriuscula L Festuca egena V Krecz amp BobrovPoshirennya ta ekologiyaAreal kostrici ohoplyuye Yevropu Pivnichnu Afriku Aziyu krim tropichnih rajoniv ta Pivnichnu Ameriku Roste v bagatoh netropichnih krayinah yak zanesenij ta introdukovanij vid V Ukrayini vid shiroko poshirenij na Polissi v Lisostepu i Karpatah v Stepu traplyayetsya menshe Roste na lugah lisovih galyavinah virubkah bolotah i v lisah Formaciyi kostrici chervonoyi zustrichayutsya na dobre drenovanih priruslovij ta centralnij chastinah zaplavi Mezofit Dobre vitrimuye perezvolozhennya i korotkotrivale zatoplennya talimi vodami do 35 dniv Zimo i morozostijka ale maloposuhostijka Roste na osnovnih tipah gruntiv lisovoyi i lisostepovoyi zon Botanichnij opisBagatorichna korenevishno neshilnokushova napivverhova ozima zlakova roslina iz pryamostoyachim tonkim golim steblom 30 80 sm zavvishki Koreneva sistema michkuvata v ornomu shari dobre rozvinena Listki vuzki ploski po krayah i zverhu shorstkuvati skladeni vzdovzh stebla zeleni ta chervonuvati Generativni stebla oblistvleni pogano Vegetativni vkorocheni ta podovzheni parostki dobre rozvineni oblistvleni zeleni i chervonuvati Sucvittya rihla volot 9 12 sm zavdovzhki pislya cvitinnya stisnuta do 10 sm zdebilshogo pryama z shorstkimi gilochkami Koloski zeleni abo rozhevo fioletovi Nizhni kvitkovi luski vid lancetnih do shirokolancetnih 4 7 mm dovzhinoyu volosisti abo goli ostyuk 0 7 3 5 mm dovzhinoyu Verhni kvitkovi luski po kilyah vkriti shipami Nasinnya buruvate shilopodibne podovzhene Masa 1000 nasinin 1 0 1 3 g Cvite v chervni dozrivaye v lipni Anemofil Znachennya i zastosuvannyaShiroko vikoristovuyetsya v kulturi z kincya XVIII stolittya kormova kultura lisostepovih poliskih ta zahidnih rajoniv Ukrayini Komponent travosumishej dlya pasovish na suhodilnih ta nizinnih lukah osushenih torfovishah Vikoristovuyutsya takozh dlya zaluzhennya aerodromiv sportivnih majdanchikiv gazoniv Velikoyu rogatoyu hudoboyu poyidayetsya na pasovishah zadovilno najkrashe do kolosinnya V chistomu viglyadi osoblivo pri pererostanni do oseni hudoboyu poyidayetsya neohoche Za kormovimi vlastivostyami postupayetsya tonkonogu luchnomu i mitlici veletenskij Shvidko vidrostaye pislya spashuvannya vitrimuye vitoptuvannya U travostoyi utrimuyetsya do 10 i bilshe rokiv Vidrostaye v drugij polovini kvitnya pridatna dlya vipasannya na pochatku dlya ukosu naprikinci travnya U rik sivbi roste povilno povnogo rozvitku dosyagaye na 3 j rik zhittya Urozhajnist sina syagaye 40 45 c ga na rodyuchih gruntah i 35 40 c ga na pishanih Urozhajnist nasinnya vid 1 do 2 c ga PrimitkiProkudin Yu N Zlaki Ukrainy Yu N Prokudin A G Vovk O A Petrova K Nauk dumka 1977 518 s Osnovnye selskohozyajstvennye kultury 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine v Agroekologicheskom atlase Rossii i sopredelnyh stran ros Agroekobiologichni osnovi stvorennya ta vikoristannya luchnih fitocenoziv M T Yarmolyuk G M Sedilo G S Konik ta in L SPOLOM 2013 301PosilannyaKormovirobnictvo Zinchenko O I Navchalne vidannya 2 e vid dop i pererob K Visha osvita 2005 448 s il 2 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Kostricya chervona na sajti Plantarium 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros