Кільце многочленів — кільце в абстрактній алгебрі, утворене множиною многочленів (однієї або декількох змінних) з коефіцієнтами з деякого іншого кільця.
Кільця многочленів відіграють важливу роль в математиці, від теореми Гільберта про базис і побудови полів розкладу до розуміння лінійного оператора.
Многочлени однієї змінної
Многочлени
Многочленом від X з коефіцієнтами з поля K є наступний вираз
де p0, …, pm є елементами K, а X, X 2, … є формальними символами ("степенями X"). Такі вирази можна додавати та множити з подальшим приведенням до такої ж форми застосовуючи асоціативність, комутативність, дистрибутивність. Добуток степенів X визначається за формулою:
де k і l довільні натуральні числа. Два многочлени є рівними тоді і тільки тоді, коли коефіцієнти при однакових степенях X є рівними. За визначенням, X 1 = X, X 0 = 1.
Степінь многочлена — найбільше k таке, що коефіцієнт X k не рівний нулю. Для нульового многочлена степінь не визначений.
Кільце многочленів K[X]
Множина многочленів з коефіцієнтами з поля K утворює комутативне кільце, позначається K[X] і називається кільце многочленів над K.
Важливими випадками є многочлени з дійсними чи комплексними коефіцієнтами, які розглядаються як функції. Хоча, в загальному випадку, X та степені X k, розглядаються як формальні символи, а не елементи поля K. Можна вважати, що K[X] утворюється з K приєднанням елемента X та вимогою, щоб X комутував зі всіма елементами K. Також потрібно включити в K всі степені від X, що приводить нас до визначення многочлена як лінійної комбінації степенів від X з коефіцієнтами з K.
Операції кільця визначаються так:
та
Властивості K[X]
Кільце K[X] дуже подібне до кільця цілих чисел. Ця аналогія була вивчена Гаусом і служила моделлю для абстрактної алгебрив 19 столітті в роботах Кумера, Кронекера та Дедекінда.
- K[X] — область цілісності. Добуток двох ненульових многочленів не рівний нулю.
- Розклад в K[X]: довільне ціле число може бути розкладене в добуток простих чисел і цей розклад є єдиним (основна теорема арифметики). Доведення використовує алгоритм Евкліда. Гаус замітив, що для многочленів теж можливе ділення з остачею та алгоритм Евкліда, тому K[X] є кільцем Евкліда.
- Фактор-кільце K[X]: кільце K[X] утворюється з кільця K приєднанням елемента X. Довільне комутативне кільце L, що утворене з K приєднанням одного елемента може бути описаним через K[X]. Зокрема, це стосується скінченних розширеннь K.
Якщо L — комутативне кільце , що містить K і елемент θ, що не належить K. Тоді довільний елемент L є лінійною комбінацією степенів θ з коефіцієнтами з K. Тоді існує єдиний епіморфізм φ з K[X] в L що не змінює елементи K і відображає степені X на аналогічні степені θ. Тобто, L є гомоморфний образ K[X]. Ker φ є ідеалом K[X] і за першою теоремою про ізоморфізми, L ізоморфний фактор-кільцю K[X] на Ker φ. Оскільки K[X] є кільцем головних ідеалів, цей ідеал є головним: тому існує многочлен p∈K[X] такий, що:
Коли L є полем, тоді многочлен p буде незвідним. І навпаки, теорема про первісний елемент стверджує, що довільне скінченне сепарабельне розширення L/K може бути утворене єдиним елеметом θ∈L іпопередній випадок надає приклад поля L як фактор-кільця K[X] по головному ідеалу утвореному незвідним многочленом p. Наприклад, поле комплексних чисел є розширенням поля дійсних чисел утворене єдиним елементом i таким, що i2 + 1 = 0. Відповідно, многочлен X2 + 1 є незвідним над R та
Многочлени однієї змінної
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kilce mnogochleniv kilce v abstraktnij algebri utvorene mnozhinoyu mnogochleniv odniyeyi abo dekilkoh zminnih z koeficiyentami z deyakogo inshogo kilcya Kilcya mnogochleniv vidigrayut vazhlivu rol v matematici vid teoremi Gilberta pro bazis i pobudovi poliv rozkladu do rozuminnya linijnogo operatora Mnogochleni odniyeyi zminnoyiMnogochleni Mnogochlenom vid X z koeficiyentami z polya K ye nastupnij viraz p p m X m p m 1 X m 1 p 1 X p 0 displaystyle p p m X m p m 1 X m 1 cdots p 1 X p 0 de p0 pm ye elementami K a X X 2 ye formalnimi simvolami stepenyami X Taki virazi mozhna dodavati ta mnozhiti z podalshim privedennyam do takoyi zh formi zastosovuyuchi asociativnist komutativnist distributivnist Dobutok stepeniv X viznachayetsya za formuloyu X k X l X k l displaystyle X k X l X k l de k i l dovilni naturalni chisla Dva mnogochleni ye rivnimi todi i tilki todi koli koeficiyenti pri odnakovih stepenyah X ye rivnimi Za viznachennyam X 1 X X 0 1 Stepin mnogochlena najbilshe k take sho koeficiyent X k ne rivnij nulyu Dlya nulovogo mnogochlena stepin ne viznachenij Kilce mnogochleniv K X Mnozhina mnogochleniv z koeficiyentami z polya K utvoryuye komutativne kilce poznachayetsya K X i nazivayetsya kilce mnogochleniv nad K Vazhlivimi vipadkami ye mnogochleni z dijsnimi chi kompleksnimi koeficiyentami yaki rozglyadayutsya yak funkciyi Hocha v zagalnomu vipadku X ta stepeni X k rozglyadayutsya yak formalni simvoli a ne elementi polya K Mozhna vvazhati sho K X utvoryuyetsya z K priyednannyam elementa X ta vimogoyu shob X komutuvav zi vsima elementami K Takozh potribno vklyuchiti v K vsi stepeni vid X sho privodit nas do viznachennya mnogochlena yak linijnoyi kombinaciyi stepeniv vid X z koeficiyentami z K Operaciyi kilcya viznachayutsya tak i 0 n a i X i i 0 n b i X i i 0 n a i b i X i displaystyle left sum i 0 n a i X i right left sum i 0 n b i X i right sum i 0 n a i b i X i ta i 0 n a i X i j 0 m b j X j k 0 m n i j k a i b j X k displaystyle left sum i 0 n a i X i right cdot left sum j 0 m b j X j right sum k 0 m n left sum i j k a i b j right X k Vlastivosti K X Kilce K X duzhe podibne do kilcya cilih chisel Cya analogiya bula vivchena Gausom i sluzhila modellyu dlya abstraktnoyi algebriv 19 stolitti v robotah Kumera Kronekera ta Dedekinda K X oblast cilisnosti Dobutok dvoh nenulovih mnogochleniv ne rivnij nulyu Rozklad v K X dovilne cile chislo mozhe buti rozkladene v dobutok prostih chisel i cej rozklad ye yedinim osnovna teorema arifmetiki Dovedennya vikoristovuye algoritm Evklida Gaus zamitiv sho dlya mnogochleniv tezh mozhlive dilennya z ostacheyu ta algoritm Evklida tomu K X ye kilcem Evklida Faktor kilce K X kilce K X utvoryuyetsya z kilcya K priyednannyam elementa X Dovilne komutativne kilce L sho utvorene z K priyednannyam odnogo elementa mozhe buti opisanim cherez K X Zokrema ce stosuyetsya skinchennih rozshirenn K Yaksho L komutativne kilce sho mistit K i element 8 sho ne nalezhit K Todi dovilnij element L ye linijnoyu kombinaciyeyu stepeniv 8 z koeficiyentami z K Todi isnuye yedinij epimorfizm f z K X v L sho ne zminyuye elementi K i vidobrazhaye stepeni X na analogichni stepeni 8 Tobto L ye gomomorfnij obraz K X Ker f ye idealom K X i za pershoyu teoremoyu pro izomorfizmi L izomorfnij faktor kilcyu K X na Ker f Oskilki K X ye kilcem golovnih idealiv cej ideal ye golovnim tomu isnuye mnogochlen p K X takij sho L K X p displaystyle L simeq K X p Koli L ye polem todi mnogochlen p bude nezvidnim I navpaki teorema pro pervisnij element stverdzhuye sho dovilne skinchenne separabelne rozshirennya L K mozhe buti utvorene yedinim elemetom 8 L ipoperednij vipadok nadaye priklad polya L yak faktor kilcya K X po golovnomu idealu utvorenomu nezvidnim mnogochlenom p Napriklad pole kompleksnih chisel ye rozshirennyam polya dijsnih chisel utvorene yedinim elementom i takim sho i2 1 0 Vidpovidno mnogochlen X2 1 ye nezvidnim nad R ta C R X X 2 1 displaystyle mathbb C simeq mathbb R X X 2 1 Mnogochleni odniyeyi zminnoyiTeorema Gilberta pro nuli Teorema Gilberta pro bazis