Ті́рсо де Молі́на (ісп. Tirso de Molina, за народженням Габріель Тельєс ісп. Gabriel Téllez; 24 березня 1579, Мадрид — 12 березня 1648, Альмасан) — іспанський драматург, доктор богослов'я, монах і офіційний історіограф ордену мерседаріїв. Автор більш ніж 400 віршованих п'єс, з яких до наших часів дійшло лише 84 комедії і 5 «ауто». Також у своїй творчості звертався до різних прозаїчних жанрів — збірка новел на різні теми «Толедські вілли» (ісп. Los cigarrales de Toledo), надрукована у 1624 році.
Тірсо де Моліна | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Tirso de Molina | ||||
Тірсо де Моліна | ||||
Ім'я при народженні | Габріель Тельєс ісп. Gabriel Téllez | |||
Псевдонім | Tirso de Molina | |||
Народився | 24 березня 1579 Мадрид | |||
Помер | 12 березня 1648 (68 років) Альмасан | |||
Поховання | Альмасан | |||
Громадянство | Іспанія | |||
Діяльність | драматург, новеліст | |||
Alma mater | Алькальський університет | |||
Мова творів | іспанська | |||
Напрямок | бароко | |||
Жанр | драма, комедія, новела | |||
Magnum opus | «Севільський спокусник, або Кам'яний гість» | |||
Конфесія | католицтво | |||
Автограф | ||||
| ||||
Тірсо де Моліна у Вікісховищі |
Біографія
Народився 24 березня 1579 року у родині ремісниківАндреса Лопеса і Хуани Тельєс, які мешкали в містечках провінції Гвадалахара — Моліне і Таравільє. Існує вельми сумнівна версія, що Габріель Тельєс був незаконним сином дона дона де Моліна де Херрера, герцога Осуни, однак багато науковців це заперечують.
4 листопада 1600 року Габріель Тельєс вступив до ордену мерседаріїв, який займався викупом іспанців, які потрапили в алжирський полон. 21 січня 1601 року він став послушником у монастирі Сан-Антолін у Гвадалахарі. Після успішного проходження терміну послуху прийняв постриження у монахи в 1606 році вже в толедському монастирі мерседаріїв.
У Толедо він навчався теології і в цьому місті познайомився з Лопе де Вегою, якого вважав надалі своїм вчителем. Там Габріель Тельєс і розпочав свою драматургічну діяльність, взявши псевдонім «Тірсо де Моліна». Вже перші його спроби у драматургії призвели до виникнення проблем з релігійною владою, що привело до його закриття у 1614—1615 роках в монастирі міста Естеркуель, в Арагоні.
Після цього влада зажадала його відправлення з Іспанії — в 1616—1618 рр. він був проповідником у Санто-Домінго на Гаїті, де викладав у місцевому університеті, читав лекції з теології і брав участь у церковних поетичних змаганнях. По поверненню до Мадриду продовжилася і його світська театральна діяльність.
У 1618 році Тірсо де Моліна втратив батька, а у 1620 році — матір. Поселився у Мадриді й протягом наступних п'яти років брав активну участь у літературному житті столиці, продовжуючи одночасно просуватися по ієрархічних сходах ордена.
У 1621 році Тірсо де Моліна вдалося опублікувати «Толедські вілли» — книгу, побудовану на зразок «Декамерона», яка включала комедію «Сором'язливий у палаці», оповідання «Троє висміяних чоловіків» та низку інших творів. Тим часом над драматургом, який поєднував ренесансні ідеали і тверезий погляд людини XVII століття на іспанське суспільство, яке не соромилось критики фаворитизму і жвавого обговорення зловживань фактичного іспанського правителя того часу [es], знову нависла небезпека.
У 1624 році на Тірсо де Моліна завели справу у судовій «Хунті де реформасьйон», а в 1625 році було підготовлене рішення про заборону драматургові писати світські твори і «відправити його у найвіддаленіший монастир ордену» через «скандал, викликаний його комедіями, які він пише у світській манері, пробуджуючи схильність до дурного і подаючи поганий приклад». Це рішення не було виконане в повній мірі. Поет продовжував писати комедії і продавати їх театральним трупам, а також насмілився опублікувати зібрання своїх п'єс, але зрештою був змушений покинути Мадрид — його відправили до монастиря в місті Куенка. Але у 1626 році Тірсо де Моліна був обраний командором монастиря у Трухільйо строком на три роки. Там він написав драматичну трилогію про завоювання Перу, прославляючи Франсиско Пісарро та його братів.
У 1630 році вийшла його найвідоміша драма «Севільський спокусник, або Кам'яний гість» (ісп. El burlador de Sevilla y convidado de piedra, 1630).
У 1638 році Тірсо де Моліна повернувся до Мадриду. У 1639 році в Каталонії його було призначено генеральним історіографом ордену мерседаріїв, і тоді ж папа Урбан VIII надав йому ступінь магістра. У 1639 році Тірсо видав книгу «Розважальне повчання», а також п'ять частин «Комедій маестро Тірсо де Моліна». У 1640 році мадридським ченцям було заборонено писати сатиру на владу, тому Тірсо де Моліна був повторно засланий у монастир у місті Куенка. У 1642 році він знову став з'являтися у різних монастирях ордена і з 1643 року оселився в Толедо. У 1645 році отримав місце командора монастиря у Сорії.
Тірсо де Моліна помер 12 березня 1648 року у монастирі Альмасан, на березі річки Дуеро.
Тірсо де Моліна як драматург
Тірсо де Моліна належить до групи драматургів так званої «школи Лопе де Веги», але найбільше наблизився він до свого попередника в історичних і любовних творах. На відміну від Лопе де Веги, Тірсо часто ускладнював інтригу, ставлячи акцент на цікавій фабулі(найбільш віртуозно йому це вдалося у комедії «Дон Хіль Зелені штани»). Зрілі ж комедії Тірсо де Моліна можна назвати психологічними, наприклад п'єса «Благочестива Марта», розповідь про хитру дівчину, яка вдягає маску святенниці заради того, щоб всупереч своєму батькові з'єднатися з коханим.
Поглиблений психологізм Тірсо можна побачити не тільки в тому, що він більш докладно, ніж Лопе де Вега, розкрив внутрішній світ своїх героїв; його персонажі діють, керуючись більш — менш точним психологічним розрахунком. Тому перемагає той, хто зміг найбільш майстерно приховати свої наміри під відповідною випадку маскою і, разом з тим, розпізнати наміри суперника, який теж приховує їх.
Найяскравішим твором Тірсо де Моліна є драма «Севільський спокусник, або Кам'яний гість» — найперша в історії світової літератури драматична обробка легенди про Дона Хуана. П'єса Тірсо де Моліна носить алегоричний характер і розповідає про те, як людина, яка бачить в житті лише гру і відтермінує каяття на потім, губить свою душу. Дон Хуан керується хтивістю і запалом, кожне зваблення жінки знаменує нову ступінь його падіння. Всі героїні п'єси, окрім доньї Анни, виявляються уразливими в силу своєї особистої гріховності. Вважають, що саме Тірсо де Моліна був першим в світі драматургом, який вивів у своїх драмах настільки сильні образи жінок-героїнь.
Дон Хуан — це карикатура на ренесансний ідеал автономної особистості, яка звільнилась від норм релігії та середньовічної моралі, але натомість не набула ніяких нових принципів. Він геній розрухи, хижак. Але він дуже привабливий завдяки своїй сміливості, енергії, дотепності, а його зухвалість пояснюється тим, що його батько — суддя і королівський фаворит.
Аморальність Дона Хуана, на думку Тірсо, не може залишатися без кари. Поява кам'яної статуї сприймається як божественне покарання за розпусту. При цьому автор підкреслює, що поведінка Дона Хуана при дворі сприймається як невинні пустощі юнака.
У п'єсі образ кам'яної статуї поєднав у собі два змісту — соціально-політичний (виступ проти фаворитизму) і філософсько-релігійний (положення людини перед Богом). З одного боку, суд вершить саме небо, з іншого — суспільство. Вже після смерті дона Хуана до короля приходять знеславлені родичі, які вимагають відкритого осуду поведінки «пустуна». Король змушений засудити вчинки дона Хуана і, тим самим, виступити проти улюбленців двору. Такий фінал п'єси був достатньо сміливим кроком драматурга, який зазіхнув на непорушні закони світського суспільства.
Тірсо де Моліна першим розробив у літературі образ дона Хуана. Пізніше до нього зверталися у 1652 році італійський драматург Онофріо Жіліберто «італ. Convitato di pietra», в подальшому — видатний французький драматург Мольєр, Карло Ґольдоні, Джордж Гордон Байрон, Проспер Меріме, Олександр Сергійович Пушкін, композитори Крістоф Віллібальд Глюк, Луїджі Керубіні, Вольфганг Амадей Моцарт, О. С. Даргомижський, Ріхард Штраус, але саме образ дона Хуана, створений Тірсо де Моліна, був найбільш близьким до релігійної ідеї численних легенд про розпусника, у вигляді якого втілились містичний еротизм, зневага до людей і відчай.
Творчий доробок (найзначніші твори)
- «Сором'язливий у палаці» (1611)
- «Покарання легковажності» (напис. 1613)
- Трилогія «Свята Хуана» (1614)
- «Кохання і ревнощі змусять стати розумнішим» (1616)
- «Правда завжди допомагає» (1623)
- «Кохання-лікар» (1625?)
- «Дон Хіль Зелені штани» (вид. 1630)
- «Севільський спокусник, або Кам'яний гість» (вид. 1630)
- Драма «Обачність жінки» (вид. 1634)
- «Найкраща жниця» (вид. 1634)
- «Жінка, яка керує в домі» (вид. 1635)
- «Богородиця оливкового гаю» (вид. 1636)
- Героїчна комедія «Антона Гарсія» (вид. 1635)
- «Осуджений за брак віри» (вид. 1635)
- «Благочестива Марта» (вид. 1636)
Примітки
Джерела
- Portal consagrado a Tirso de Molina en la Biblioteca Virtual Cervantes [1] (ісп.)
- Tirso de Molina, por Robert Lauer (ісп.)
- Portal de Tirso de Molina en la Orden de la Merced
- Испанский театр/Сост., вступ. ст. Н. Б. Томашевского. М., 1969. (рос.)
- Тирсо де Молина. Комедии/Сост. В. Столбов; вступ. ст. В. Силюнаса. М., 1969. Т. 1-2. (рос.)
- Жирмунский В. М. Из истории западноевропейских литератур. — Л., 1981. (рос.)
- Аникст А. А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. История учений о драме. — М., 1967. (рос.)
- История зарубежной литературы XVIII века / Под ред. Л. В. Сидорченко. — М., 1999. (рос.)
Посилання
- Тірсо де Моліна // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 611. — .
- (рос.)
- Энциклопедический словарь. Тирсо де Молина (рос.)
- Драматургия Тирсо де Молины и Педро Кальдерона де ла Барка (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti rso de Moli na isp Tirso de Molina za narodzhennyam Gabriel Telyes isp Gabriel Tellez 24 bereznya 1579 15790324 Madrid 12 bereznya 1648 Almasan ispanskij dramaturg doktor bogoslov ya monah i oficijnij istoriograf ordenu mersedariyiv Avtor bilsh nizh 400 virshovanih p yes z yakih do nashih chasiv dijshlo lishe 84 komediyi i 5 auto Takozh u svoyij tvorchosti zvertavsya do riznih prozayichnih zhanriv zbirka novel na rizni temi Toledski villi isp Los cigarrales de Toledo nadrukovana u 1624 roci Tirso de Molinaisp Tirso de MolinaTirso de MolinaIm ya pri narodzhenni Gabriel Telyes isp Gabriel TellezPsevdonim Tirso de MolinaNarodivsya 24 bereznya 1579 1579 03 24 MadridPomer 12 bereznya 1648 1648 03 12 68 rokiv AlmasanPohovannya AlmasanGromadyanstvo IspaniyaDiyalnist dramaturg novelistAlma mater Alkalskij universitetMova tvoriv ispanskaNapryamok barokoZhanr drama komediya novelaMagnum opus Sevilskij spokusnik abo Kam yanij gist Konfesiya katolictvoAvtograf Tirso de Molina u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 24 bereznya 1579 roku u rodini remisnikivAndresa Lopesa i Huani Telyes yaki meshkali v mistechkah provinciyi Gvadalahara Moline i Taravilye Isnuye velmi sumnivna versiya sho Gabriel Telyes buv nezakonnim sinom dona dona de Molina de Herrera gercoga Osuni odnak bagato naukovciv ce zaperechuyut 4 listopada 1600 roku Gabriel Telyes vstupiv do ordenu mersedariyiv yakij zajmavsya vikupom ispanciv yaki potrapili v alzhirskij polon 21 sichnya 1601 roku vin stav poslushnikom u monastiri San Antolin u Gvadalahari Pislya uspishnogo prohodzhennya terminu posluhu prijnyav postrizhennya u monahi v 1606 roci vzhe v toledskomu monastiri mersedariyiv U Toledo vin navchavsya teologiyi i v comu misti poznajomivsya z Lope de Vegoyu yakogo vvazhav nadali svoyim vchitelem Tam Gabriel Telyes i rozpochav svoyu dramaturgichnu diyalnist vzyavshi psevdonim Tirso de Molina Vzhe pershi jogo sprobi u dramaturgiyi prizveli do viniknennya problem z religijnoyu vladoyu sho privelo do jogo zakrittya u 1614 1615 rokah v monastiri mista Esterkuel v Aragoni Pislya cogo vlada zazhadala jogo vidpravlennya z Ispaniyi v 1616 1618 rr vin buv propovidnikom u Santo Domingo na Gayiti de vikladav u miscevomu universiteti chitav lekciyi z teologiyi i brav uchast u cerkovnih poetichnih zmagannyah Po povernennyu do Madridu prodovzhilasya i jogo svitska teatralna diyalnist U 1618 roci Tirso de Molina vtrativ batka a u 1620 roci matir Poselivsya u Madridi j protyagom nastupnih p yati rokiv brav aktivnu uchast u literaturnomu zhitti stolici prodovzhuyuchi odnochasno prosuvatisya po iyerarhichnih shodah ordena U 1621 roci Tirso de Molina vdalosya opublikuvati Toledski villi knigu pobudovanu na zrazok Dekamerona yaka vklyuchala komediyu Sorom yazlivij u palaci opovidannya Troye vismiyanih cholovikiv ta nizku inshih tvoriv Tim chasom nad dramaturgom yakij poyednuvav renesansni ideali i tverezij poglyad lyudini XVII stolittya na ispanske suspilstvo yake ne soromilos kritiki favoritizmu i zhvavogo obgovorennya zlovzhivan faktichnogo ispanskogo pravitelya togo chasu es znovu navisla nebezpeka U 1624 roci na Tirso de Molina zaveli spravu u sudovij Hunti de reformasjon a v 1625 roci bulo pidgotovlene rishennya pro zaboronu dramaturgovi pisati svitski tvori i vidpraviti jogo u najviddalenishij monastir ordenu cherez skandal viklikanij jogo komediyami yaki vin pishe u svitskij maneri probudzhuyuchi shilnist do durnogo i podayuchi poganij priklad Ce rishennya ne bulo vikonane v povnij miri Poet prodovzhuvav pisati komediyi i prodavati yih teatralnim trupam a takozh nasmilivsya opublikuvati zibrannya svoyih p yes ale zreshtoyu buv zmushenij pokinuti Madrid jogo vidpravili do monastirya v misti Kuenka Ale u 1626 roci Tirso de Molina buv obranij komandorom monastirya u Truhiljo strokom na tri roki Tam vin napisav dramatichnu trilogiyu pro zavoyuvannya Peru proslavlyayuchi Fransisko Pisarro ta jogo brativ U 1630 roci vijshla jogo najvidomisha drama Sevilskij spokusnik abo Kam yanij gist isp El burlador de Sevilla y convidado de piedra 1630 U 1638 roci Tirso de Molina povernuvsya do Madridu U 1639 roci v Kataloniyi jogo bulo priznacheno generalnim istoriografom ordenu mersedariyiv i todi zh papa Urban VIII nadav jomu stupin magistra U 1639 roci Tirso vidav knigu Rozvazhalne povchannya a takozh p yat chastin Komedij maestro Tirso de Molina U 1640 roci madridskim chencyam bulo zaboroneno pisati satiru na vladu tomu Tirso de Molina buv povtorno zaslanij u monastir u misti Kuenka U 1642 roci vin znovu stav z yavlyatisya u riznih monastiryah ordena i z 1643 roku oselivsya v Toledo U 1645 roci otrimav misce komandora monastirya u Soriyi Tirso de Molina pomer 12 bereznya 1648 roku u monastiri Almasan na berezi richki Duero Tirso de Molina yak dramaturgTirso de Molina nalezhit do grupi dramaturgiv tak zvanoyi shkoli Lope de Vegi ale najbilshe nablizivsya vin do svogo poperednika v istorichnih i lyubovnih tvorah Na vidminu vid Lope de Vegi Tirso chasto uskladnyuvav intrigu stavlyachi akcent na cikavij fabuli najbilsh virtuozno jomu ce vdalosya u komediyi Don Hil Zeleni shtani Zrili zh komediyi Tirso de Molina mozhna nazvati psihologichnimi napriklad p yesa Blagochestiva Marta rozpovid pro hitru divchinu yaka vdyagaye masku svyatennici zaradi togo shob vsuperech svoyemu batkovi z yednatisya z kohanim Pogliblenij psihologizm Tirso mozhna pobachiti ne tilki v tomu sho vin bilsh dokladno nizh Lope de Vega rozkriv vnutrishnij svit svoyih geroyiv jogo personazhi diyut keruyuchis bilsh mensh tochnim psihologichnim rozrahunkom Tomu peremagaye toj hto zmig najbilsh majsterno prihovati svoyi namiri pid vidpovidnoyu vipadku maskoyu i razom z tim rozpiznati namiri supernika yakij tezh prihovuye yih Najyaskravishim tvorom Tirso de Molina ye drama Sevilskij spokusnik abo Kam yanij gist najpersha v istoriyi svitovoyi literaturi dramatichna obrobka legendi pro Dona Huana P yesa Tirso de Molina nosit alegorichnij harakter i rozpovidaye pro te yak lyudina yaka bachit v zhitti lishe gru i vidterminuye kayattya na potim gubit svoyu dushu Don Huan keruyetsya htivistyu i zapalom kozhne zvablennya zhinki znamenuye novu stupin jogo padinnya Vsi geroyini p yesi okrim donyi Anni viyavlyayutsya urazlivimi v silu svoyeyi osobistoyi grihovnosti Vvazhayut sho same Tirso de Molina buv pershim v sviti dramaturgom yakij viviv u svoyih dramah nastilki silni obrazi zhinok geroyin Don Huan ce karikatura na renesansnij ideal avtonomnoyi osobistosti yaka zvilnilas vid norm religiyi ta serednovichnoyi morali ale natomist ne nabula niyakih novih principiv Vin genij rozruhi hizhak Ale vin duzhe privablivij zavdyaki svoyij smilivosti energiyi dotepnosti a jogo zuhvalist poyasnyuyetsya tim sho jogo batko suddya i korolivskij favorit Amoralnist Dona Huana na dumku Tirso ne mozhe zalishatisya bez kari Poyava kam yanoyi statuyi sprijmayetsya yak bozhestvenne pokarannya za rozpustu Pri comu avtor pidkreslyuye sho povedinka Dona Huana pri dvori sprijmayetsya yak nevinni pustoshi yunaka U p yesi obraz kam yanoyi statuyi poyednav u sobi dva zmistu socialno politichnij vistup proti favoritizmu i filosofsko religijnij polozhennya lyudini pered Bogom Z odnogo boku sud vershit same nebo z inshogo suspilstvo Vzhe pislya smerti dona Huana do korolya prihodyat zneslavleni rodichi yaki vimagayut vidkritogo osudu povedinki pustuna Korol zmushenij zasuditi vchinki dona Huana i tim samim vistupiti proti ulyublenciv dvoru Takij final p yesi buv dostatno smilivim krokom dramaturga yakij zazihnuv na neporushni zakoni svitskogo suspilstva Tirso de Molina pershim rozrobiv u literaturi obraz dona Huana Piznishe do nogo zvertalisya u 1652 roci italijskij dramaturg Onofrio Zhiliberto ital Convitato di pietra v podalshomu vidatnij francuzkij dramaturg Molyer Karlo Goldoni Dzhordzh Gordon Bajron Prosper Merime Oleksandr Sergijovich Pushkin kompozitori Kristof Villibald Glyuk Luyidzhi Kerubini Volfgang Amadej Mocart O S Dargomizhskij Rihard Shtraus ale same obraz dona Huana stvorenij Tirso de Molina buv najbilsh blizkim do religijnoyi ideyi chislennih legend pro rozpusnika u viglyadi yakogo vtililis mistichnij erotizm znevaga do lyudej i vidchaj Tvorchij dorobok najznachnishi tvori Sorom yazlivij u palaci 1611 Pokarannya legkovazhnosti napis 1613 Trilogiya Svyata Huana 1614 Kohannya i revnoshi zmusyat stati rozumnishim 1616 Pravda zavzhdi dopomagaye 1623 Kohannya likar 1625 Don Hil Zeleni shtani vid 1630 Sevilskij spokusnik abo Kam yanij gist vid 1630 Drama Obachnist zhinki vid 1634 Najkrasha zhnicya vid 1634 Zhinka yaka keruye v domi vid 1635 Bogorodicya olivkovogo gayu vid 1636 Geroyichna komediya Antona Garsiya vid 1635 Osudzhenij za brak viri vid 1635 Blagochestiva Marta vid 1636 PrimitkiYe bagato svidchen sho voni buli sluzhnikami dona de Molina de Herrera gercoga Osuni Homenaje a Tirso L Vazquez ed Madrid Revista Estudios 1981 pp 19 36 Todi vin napisav istorichnij tvir Istoriya ordenu mersedariyiv isp Historia de la Orden de la Merced Vidomij takozh yak Don Zhuan DzherelaPortal consagrado a Tirso de Molina en la Biblioteca Virtual Cervantes 1 isp Tirso de Molina por Robert Lauer isp Portal de Tirso de Molina en la Orden de la Merced Ispanskij teatr Sost vstup st N B Tomashevskogo M 1969 ros Tirso de Molina Komedii Sost V Stolbov vstup st V Silyunasa M 1969 T 1 2 ros Zhirmunskij V M Iz istorii zapadnoevropejskih literatur L 1981 ros Anikst A A Teoriya dramy ot Aristotelya do Lessinga Istoriya uchenij o drame M 1967 ros Istoriya zarubezhnoj literatury XVIII veka Pod red L V Sidorchenko M 1999 ros PosilannyaTirso de Molina Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 611 ISBN 966 692 744 6 ros Enciklopedicheskij slovar Tirso de Molina ros Dramaturgiya Tirso de Moliny i Pedro Kalderona de la Barka ros