Автономна Радянська Соціалістична Республіка (АРСР) — національно-адміністративне утворення у складі СРСР, радянська соціалістична національна держава, що входила до союзної республіки на основі політичної автономії. Автономна Радянська Соціалістична Республіка мала власну конституцію, що відбивала її національні особливості і була складена відповідно до Конституції СРСР та конституції союзної республіки, до якої вона входила. Формально територія автономних республік не могла бути змінена без її згоди, проте це було лише формальністю, й такі ухвали на місцях приймались минулим числом після рішень «на горі». Автономні республіки мали вищі і місцеві органи державної влади і управління, власне законодавство. Кожна АРСР, незалежно від кількості населення, обирала до Ради Національностей Верховної Ради СРСР 11 депутатів. До відань АРСР належало прийняття конституції і контроль за її додержанням; визначення районного поділу; здійснення поточного законодавства з усіх питань, що входили до її компетенції, та контроль за виконанням законів СРСР і відповідної союзної республіки; охорона державного порядку і прав громадян; організація судових органів республіки. Влада АРСР затверджувала народногосподарські плани і бюджети; керувала промисловими, сільськогосподарськими, торговими підприємствами і організаціями республіканського підпорядкування; здійснювала керівництво соціально-культурним життям на місцях.
АРСР в СРСР
У різний час кількість автономних республік змінювалась. Станом на 1987 рік у складі союзних республік СРСР налічувалось 20 автономних республік.
- Башкирська АРСР — Уфа
- Бурятська АРСР — Улан-Уде
- Дагестанська АРСР — Махачкала
- Кабардино-Балкарська АРСР — Нальчик
- Калмицька АРСР — Еліста
- Карельська АРСР — Петрозаводськ
- Комі АРСР — Сиктивкар
- Марійська АРСР — Йошкар-Ола
- Мордовська АРСР — Саранськ
- Північно-Осетинська АРСР — Орджонікідзе
- Татарська АРСР — Казань
- Тувинська АРСР — Кизил
- Удмуртська АРСР — Іжевськ
- Чечено-Інгуська АРСР — Грозний
- Чуваська АРСР — Чебоксари
- Якутська АРСР — Якутськ
З 1924 по 1940 рік у складі УРСР існувала Молдавська АРСР з адміністративним центром в Балті. Частково її склад, сучасне Придністров'я, було передано до новоствореної Молдавської РСР.
12 лютого 1991 року була відновлена Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка вже у складі УРСР.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika ARSR nacionalno administrativne utvorennya u skladi SRSR radyanska socialistichna nacionalna derzhava sho vhodila do soyuznoyi respubliki na osnovi politichnoyi avtonomiyi Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika mala vlasnu konstituciyu sho vidbivala yiyi nacionalni osoblivosti i bula skladena vidpovidno do Konstituciyi SRSR ta konstituciyi soyuznoyi respubliki do yakoyi vona vhodila Formalno teritoriya avtonomnih respublik ne mogla buti zminena bez yiyi zgodi prote ce bulo lishe formalnistyu j taki uhvali na miscyah prijmalis minulim chislom pislya rishen na gori Avtonomni respubliki mali vishi i miscevi organi derzhavnoyi vladi i upravlinnya vlasne zakonodavstvo Kozhna ARSR nezalezhno vid kilkosti naselennya obirala do Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR 11 deputativ Do vidan ARSR nalezhalo prijnyattya konstituciyi i kontrol za yiyi doderzhannyam viznachennya rajonnogo podilu zdijsnennya potochnogo zakonodavstva z usih pitan sho vhodili do yiyi kompetenciyi ta kontrol za vikonannyam zakoniv SRSR i vidpovidnoyi soyuznoyi respubliki ohorona derzhavnogo poryadku i prav gromadyan organizaciya sudovih organiv respubliki Vlada ARSR zatverdzhuvala narodnogospodarski plani i byudzheti keruvala promislovimi silskogospodarskimi torgovimi pidpriyemstvami i organizaciyami respublikanskogo pidporyadkuvannya zdijsnyuvala kerivnictvo socialno kulturnim zhittyam na miscyah ARSR v SRSRU riznij chas kilkist avtonomnih respublik zminyuvalas Stanom na 1987 rik u skladi soyuznih respublik SRSR nalichuvalos 20 avtonomnih respublik Azerbajdzhanska RSR Nahichevanska ARSR Nahichevan Gruzinska RSR Abhazka ARSR Suhumi Adzharska ARSR Batumi RRFSR Dokladnishe Zmini podilu RRFSR Bashkirska ARSR Ufa Buryatska ARSR Ulan Ude Dagestanska ARSR Mahachkala Kabardino Balkarska ARSR Nalchik Kalmicka ARSR Elista Karelska ARSR Petrozavodsk Komi ARSR Siktivkar Marijska ARSR Joshkar Ola Mordovska ARSR Saransk Pivnichno Osetinska ARSR Ordzhonikidze Tatarska ARSR Kazan Tuvinska ARSR Kizil Udmurtska ARSR Izhevsk Checheno Inguska ARSR Groznij Chuvaska ARSR Cheboksari Yakutska ARSR Yakutsk Uzbecka RSR Karakalpacka ARSR Nukus Ukrayinska RSR Z 1924 po 1940 rik u skladi URSR isnuvala Moldavska ARSR z administrativnim centrom v Balti Chastkovo yiyi sklad suchasne Pridnistrov ya bulo peredano do novostvorenoyi Moldavskoyi RSR 12 lyutogo 1991 roku bula vidnovlena Krimska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika vzhe u skladi URSR Div takozhAdministrativnij podil SRSRLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985