Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нагаленд англ Nagaland гінді न ग ल ड невеликий штат на північному сході Індії який межує на сході з М янмою Столиця міст

Нагаленд

Нагаленд

Нагаленд (англ. Nagaland, гінді नागालैंड) — невеликий штат на північному сході Індії, який межує на сході з М'янмою. Столиця — місто Кохіма, найбільше місто — .

Нагаленд

англ. Nagaland
гінді नागालैंड

image
Прапор
штат:
Нагаленд
Столиця Кохіма
Найбільше місто
Країна image Індія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Аруначал-Прадеш, Ассам, Маніпур ?
Офіційна мова англійська
Населення
 - повне 1 980 602 осіб.
 - густота 119 чол./м²
Площа
 - повна 16 579 км²
Дата заснування 1 грудня 1963
Губернатор d
Вебсайт www.nagaland.gov.in
Код ISO 3166-2 IN-NL
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нагаленд

Населення 1 980 602 осіб (25-е місце серед штатів; за даними перепису 2011 р.). Офіційна мова — англійська. Раніше вживалася також назва Нага-Прадеш.

Географія

Площа території 16 579 км² (25-е місце).

Клімат

У Нагаленді в значній мірі мусонний клімат з високою вологістю. Середньорічна кількість опадів близько 1800—2500 мм, які випадають в період з травня по вересень. Діапазон температур від 21°С до 40 °C. Взимку температура зазвичай не опускається нижче 4 °C. Літо найкоротший сезон в Нагаленді, воно триває протягом всього лише декількох місяців. Температура протягом літнього сезону залишається в межах від 16 °C до 31 °C . Зима наступає рано, лютий холод і суха погода вражає певні регіони. Максимальна середня температура, зареєстрована в зимовий сезон становить 24 °C. Сильний північно-західний вітер дме на території всього штату протягом лютого та березня.

Флора і фауна

Близько шостої частини Нагаленду вкрито тропічними і субтропічними вічнозеленими лісами, в тому числі пальмами, бамбуком, ротангом, а також лісами червоного дерева, у той час як деякі лісові ділянки були очищені для вирощування культивованих рослин та чагарникового лісу.

Ящери, їжатці, слони, леопарди, ведмеді, багато видів мавп, олені, воли і буйволи проживають в лісах штату. Великий індійський птах-носоріг є одним з найвідоміших птахів, знайдених у Нагаленді. Сірочеревий трагопан з ряду фазанів, дуже рідкісний азійський птах, який також помічений в Нагаленді, а саме в Кохіма, у Зунхебото і у Пхеко. З 2500 трагопанів, відомих у світі, долина Dzükou є природним місцем існування понад 1000 голів.

Гаял або мітун (напіводомашнений гаур), котрий водиться тільки в північно-східних штатах Індії, є твариною-символом Нагаленду і його зображення затверджено для державної печатки штату нагаленд. Це традиційно один найбільш цінних видів. Для збереження і захисту цієї тварини на північному сході штату Індійською радою з сільськогосподарських досліджень (ІКАР) у 1988 році було створено Національний науково-дослідний центр по мітунах (NRCM).

Історія

У XII—XIII століттях наги встановили контакт з ахомами, що населяли в той час територію сучасного Ассаму. Однак на традиційний спосіб життя нагів це серйозно не вплинуло. Довгий час території, населені нагами не входили в жодну державу. Тільки в 1824—1826 роках у зв'язку із завоюванням англійцями території Ассама рівнинні території проживання нагів потрапили під їх контроль. Англія відправила 18 експедицій проти народу на північ провінції у 1832—1887 роках. У 1872—1873 роках британська влада відокремила гірські райони, населені нагами, в свого роду резервацію: індійцям було заборонено без спеціального дозволу відвідувати землі горців.

Наприкінці XIX століття серед нагів поширилося християнство — його проповідь виявилася успішною багато в чому тому, що був відсутній вплив індуїзму і ісламу. У 1881 році в складі Ассама була створена особлива адміністративна одиниця . Виникла організація , яка в 1929 році почала вимагати самовизначення. Після проголошення незалежності Індії в 1947 році територія входила до складу штату Ассам. Однак місцеве населення було невдоволене і боролося за самовизначення, почалася партизанська боротьба нага з індійським урядом. У 1951 році був проведений референдум, в ході якого 99,9 % тих, хто проголосував висловилися за створення незалежного Нагаленда, а в 1952 році наги бойкотували вибори в індійський парламент.

У 1957 році було досягнуто згоди між лідерами нагів та індійським урядом і створено окремий регіон . Він був виведений зі складу штату Ассам, отримав статус союзної території з широкою автономією і підпорядковувався безпосередньо центральному урядові. Проте це не задовольнило нагів, територією ширилися протестні акції, іноді із застосуванням сили, мали місце напади на армійські й урядові установи, банки, населення відмовлялося сплачувати податки. Врешті решт було прийнято рішення про створення нового штату Індії, який отримав назву Нагаленд. Формальне проголошення штату відбулося 1 грудня 1963 року.

Нагаленд став 16-м штатом Індійського Союзу. Він межує з Ассамом на заході, Аруначал-Прадеш на півночі, Маніпуром на півдні, а також з державою М'янма на сході. Нагаленд має 11 адміністративних округів, які населяють 16 основних племен та інших народностей.

Дотепер продовжуються окремі сутички з урядом.

Битва при Кохіма

image

У 1944 році під час Другої світової війни, поряд з Маніпуром, британські та індійські війська в Нагаленді успішно дали відсіч японським військам у битві при Кохіма. Битва продовжувалася з 4 квітня по 22 червня 1944 року біля міста Кохіма. Тут є кладовище загиблих у 2-й Світовій війні, а на честь тих, хто загинув під час Другої світової війни в ході бойових дій між Британською імперією і японськими військами створено Музей війни. Близько 4000 солдатів Британської імперії загинули, поряд з 3000 японців. Багато з тих, хто втратив тут життя, були люди нага, особливо з племені Ангамі. Біля меморіалу є католицький кафедральний собор Кохіма, він стоїть на пагорбі Арадера, побудований на кошти сімей та друзів загиблих японських солдатів. Молитви проводяться в Кохіма за мир і в пам'ять про загиблих під час битви з обох сторін.

Історичні ритуали

Історично склалося, що племена нага проводили два основні ритуали.

Один з цих ритуалів — бенкет. Бенкети символізували велич і перемогу життя племені Нага. Лише одружені чоловіки могли проводити такі свята, і їхні дружини займали чільне і почесне місце під час ритуалу, який підкреслював важливість чоловічої і жіночої співпраці і взаємозалежності. Дружина, варила пиво, яке чоловік пропонував гостям. Він, як правило, запрошували всіх з племені. Ця подія підвищувала авторитет пари в племені.

Населення

Населення

Населення Нагаленду, за переписом населення Індії 2011 року, становило 1 980 602 особи, 1 025 707 з яких чоловіки (51,8 %) і 954 895 жінки (48,2 %). 71 % населення, або 1 406 861 особа, проживають у сільської місцевості, 29 %, або 573 741 особа, є жителями міст. Серед округів штату, Дімапур за чисельністю населення на першому місці - 379 769 осіб, а після нього йде Кохіма - 270 063 осіб. Найменш населений район Лонгленд - 50 593 осіб. 75 % населення проживає в сільській місцевості. Станом на 2013 рік, близько 10 % сільського населення перебуває за межею бідності; серед людей, що живуть в міських районах, 4,3 % з них знаходяться за межею бідності.

Динаміка чисельності населення Нагаленду за даними переписів 1901—2011 років:

Рік 1901 1911 1921 1931 1941 1951 1961 1971 1981 1991 2001 2011
Населення 101 550 149 038 158 801 178 844 189 641 212 975 369 200 516 449 774 930 1 209 546 1 990 036 1 978 502

Незначне зниження чисельності населення штату (0,58 %) відбулося за даними переписів в період з 2001 року до 2011 року. Це пояснюється вченими тим, що був неправильно проведений підрахунок під час минулих переписів; перепис в Нагаленді у 2011 році вважається найнадійнішим з тих, що відбулися досі.

86,5 % населення штату становлять представники зареєстрованих племен, переважно .

Індійська статистика виділяє на території Нагаленду 17 племен нага. За даними перепису 2011 року їх чисельність становила: коньяки (англ. Konyak) — 237 568 осіб, семи (англ. Sema) — 236 313 осіб, аосьці (англ. Ao) — 226 625 осіб, лоти (англ. Lotha) — 173 111 осіб, чахесанги (англ. Chakhesang) — 154 874 особи, ангами (англ. Angami) — 141 732 особи, сангтами (англ. Sangtam) — 74 994 особи, зелянги (англ. Zeliang) — 74 877 осіб, їмчаунгри (англ. Yimchaungre) — 66 972 особи, чанги (англ. Chang) — 64 226 осіб, ренгми (англ. Rengma) — 62 951 особа, хьємнунгани (англ. Khiemnungan) — 61 647 осіб, фоми (англ. Phom) — 52 682 особи, почури (англ. Pochury) — 21 948 осіб, тіхіри (англ. Tikhir) — 7 537 осіб, чири (англ. Chirr) — 138 осіб, маквари (англ. Makware) — 10 осіб. Ще є 5 843 таких, що були записані як просто нага, і 3 664 некласифікованих нагів. Всі наги (англ. Naga) разом нараховують 1 667 712 осіб.

Інші зареєстровані племена: куки (англ. Kuki) — 18 768 осіб, качари (англ. Kachari) — 13 034 особи, гари (англ. Garo) — 2 346 осіб, мікіри (англ. Mikir) — 218 осіб.

Що стосується представників основних народів Індії, то за даними перепису 2001 року на території Нагаленду найбільше проживало носіїв бенгальської мови 58 890 осіб, мови гінді 56 981, непальської мови 34 222 особи та асамської мови 16 813 осіб.

Наги переважають у населенні всіх округів. На півночі розселені племена, що належать до числа північних нагів, це коньяки в окрузі Мон, фоми в окрузі Лонгленг, чанги і хьємнунгани в окрузі Туенсанг. Центральні округи населяють племена групи ао-нага та ангамі-почурі. До групи ао-нага належать аосьці, що живуть в окрузі Мококчунг (є вони також в округах Дімапур і Когіма), лоти в окрузі Вока та в Дімапурі, сантами та їмчаунри в округах Туенсанг і Кіфіре. Представниками групи ангамі-почурі є семи, яких найбільше в округах Зунгебото і Дімапур, ренми в окрузі Кохіма, почури в окрузі Фек, а також ангами в окрузі Когіма та ще в Дімапурі і чахесанги в окрузі Фек. Нарешті, в південному окрузі Перен живуть зелянги, які належать до групи земе.

Усі інші народи живуть, головним чином, в Дімапурі і є переважно міськими жителями. Куки ще живуть в окрузі Перен.

Традиційно виділяють 16 основних племен Нагаленду: ангами, аосьці, чахесанги, чанги, хьємнунгани, куки, коньяки, качари, лоти, фоми, почури, ренгми, суми (семи), сангтами, їмчаунгри, зелянги. Їхні мови викладаються в початковій школі.

image
Дівчина з племені нага

У антропологічному відношенні корінне населення штату належить переважно до монголоїдної раси.

Мова

Незважаючи на те, що наги усвідомлюють себе як єдину етнічну спільноту, в мовному плані така єдність відсутня. Хоча всі вони говорять мовами сино-тибетської родини, такого підрозділу як наганські мови, або мови нага, в її класифікації не існує. Кожне плем'я має один або кілька діалектів, які незрозумілі іншим. Наприклад, у племені ангамі кожне село має власний діалект, відмінності між якими збільшуються пропорційно до географічної віддаленості. Перша спроба класифікації назьких мов належить Грірсону (1903) Відповідно до цієї класифікації, відомої ще як класифікація Linguistic survey of India (скорочено LSI), мови нага поділяються на західні, центральні та східні, а ще нага-бодо та нага-кукі. До числа західних нага зараховувались мови ангамі, сема, ренгма, до числа центральних — мови ао, лота, сангтам (тукумі), їмчаунгре (ячумі), мови коньяк (ангванку, табленг), фом (чингменгу, намлу, асирінгія) та чанг (моджунг) були віднесені до східної підгрупи, а зелянг (земе, кача-нага, кабуї, ронгмай, лянгмай) разом із мовою мікір (карбі) — до підгрупи нага-бодо.

Згодом класифікація Грірсона зазнала ревізії. Власну систему класифікації сино-тибетських мов розробив Шафер (1955). У складі бірманських мов він виділив кукійську групу з підгрупами: південна, лахер, старі кукі, лангот, центральна, північна, лугопа, західна, північні нага, східна, мейтей, мікір. Бенедикт (1972) ідентифікував 7 підгруп тибето-бірманських мов: тибето-канаурську, багінг-ваю, абор-мірі-дафла, качинську, лоло-бірманську, бодо-гаро, коньяк та кукі-чин. Бредлі (1997) об'єднав існуючі класифікації, зокрема Шефера та Бенедикта, і виділив окремо групу кукі-чин-нага. На жаль, і досі немає остаточної й ґрунтовної класифікації сино-тибетських мов, поширених на північному сході Індії. Причиною тому є брак лінгвістичних досліджень, обумовлений, в свою чергу, напруженою політичною ситуацією в регіоні, яка склалася ще в колоніальну добу й продовжувалася вже в незалежній Індії.

Якщо брати за основу класифікацію Берлінга (2003), то вона північно-назькі мови, разом із мова бодо, гаро, коч і цзинпо зараховує гілки сал (бодо-коньяк-цзинпо), тоді як решту до гілки кукі-чин-нага. Класифікація основних мов Нагаленду виглядає таким чином:

  • Гілка бодо-коньяк-цзинпо
    • група коньяк: мови коньяк (табленг), фом (чингменгу, тамлу), чанг, хьємнунган (хьямнган)
    • група бодо: мова качарі
  • Гілка кукі-чин-нага
    • група ао: мови ао-чунглі, ао-монгсен, сангтам (тукумі), їмчаунгре (ячумі), лота
    • група ангамі-почурі: мови ангамі, чокрі, хеза, мао (сопвома), нтеньї, мелурі (аньо), почурі, сема (сімі), ренгма
    • група земе: мови земе (зелянг, емпео, кача), мзієме, лянгмай (квойренг) та ін.
    • група мізо-кукі-чин: мова кукі

У 1967 році Асамблея проголосила англійську мову офіційною мовою Нагаленду. Основною ж розмовною мовою у міжнаціональному спілкуванні є назька (англ. Nagamese, Naga Pidgin), місцевий піджин, креольська форма індоарійської ассамської мови. Назькою мовою володіють практично всі наги. Зважаючи на лінгвістичну ситуації в штаті, це не виглядає дивним.

Релігія

Традиційною релігією нагів є анімізм, залишки його й досі практикуються місцевим населення. Зараз 88 % населення штату дотримуються християнства, 9 % є індуїстами, 2,5 % дотримуються ісламу. Поряд із Мегалаєю і Мізорамом, Нагаленд належить до «християнських» штатів Індії.

Понад 75 % християн становлять баптисти, через що Нагаленд називають «найбільш баптистською країною світу». Є в Нагаленді й представники інших напрямків християнства, зокрема, католики, ривайвелісти, п'ятидесятники та ін.

Адміністративно-територіальний поділ

У 1963 році складався з трьох округів: Кохіма, Туенсанг і Мококчунг.

У 1973 році до них були приєднані чотири нових округи: Зунхебото і Вокха (з округу Мококчунг), Мон (з округу Туенсанг) і Пхеко (з округу Кохіма).

У 1980-ті роки частина округу Туенсанг була передана до складу округу Мон, а частина округу Пхеко — до складу округу Зунхебото.

У 1998 році з частини округу Кохіма виділений округ Дімапур.

У 2002 році округ Туенсанг був збільшений з виділенням округу Лонгленг.

image
Округи штату Нагаленд

У 2004 році він було відокремлено новий округ Перен з округу Кохіма, а також новий округ Кіпхіре з округу Туенсанг.

Тепер штат складається з 11 округів:

Округ Площа (км²) Населення (2011, перепис) Чисельність зареєстрованих племен Адміністративний центр Найбільші з племен, чисельність 2011 р.
(англ. Mon) 1 786 250 260 238 285 Мон (англ. Mon) коньяк 230 522
Мококчунг (англ. Mokokchung) 1 615 194 622 178 431 Мококчунг (англ. Mokokchung) ао 166 714
Зунгебото (англ. Zunheboto) 1 255 140 757 136 561 Зунгебото (англ. Zunheboto) сема 134 110
Вока (англ. Wokha) 1 628 166 343 156 621 Вока (англ. Wokha) лота 147 065
Дімапур (англ. Dimapur) 927 378 811 223 989 Чумукедіма (Chumukedima) сема 80 358, ао 40 979, ангамі 25 861, лота 18 018
Фек (англ. Phek) 2 026 163 418 157 146 Фек (англ. Phek) чахесанг 133 593
Туенсанг (англ. Tuensang) 2 536 196 596 190 916 Туенсанг (англ. Tuensang) чанг 58 988, хьємнунган 57 683, їмчаунгре 37 448, сангтам 31 990
Лонгленг (англ. Longleng) 562 50 484 48 615 Лонгленг (англ. Longleng) фом 46 693
Кіфіре (англ. Kiphire) 1 130 74 004 71 429 Кіфіре (англ. Kiphire) сангтам 34 072, їмчаунгре 22 614
Кохіма (англ. Kohima) 1 463 267 988 224 738 Кохіма (англ. Kohima) ангамі 114 397, ренгма 58 585
Перен (англ. Peren) 1 651 95 219 84 242 Перен (англ. Peren) зелянг 68 635
Весь Нагаленд 16 579 1 978 502 1 710 973

Політика

У Нагаленді давно тліє етнічний конфлікт, який за 1992-2012 роки забрав 3432 життя. Варто відзначити, що переважна більшість загиблих — повстанці-бойовики: наприклад, за 2003-2012 роки було вбито 10 правоохоронців. Жертви серед цивільного населення за 2003—2012 роки не перевищували кілька десятків людей. У той час, як бойовиків загинуло більше тисячі. У вересні 2009 аналітики МВС Індії опублікували свої оцінки впливу і бойового потенціалу повстанців з лівохристиянських партизанських угруповань нага. В цілому, за «рівнем повстанського насильства» штат Нагаленд вважається «третім серед штатів Північного Сходу», після сусідніх штатів Маніпур і Ассам. Повстанці-нага оперують не тільки в Нагаленді (за даними МВС, «в 10 з 11 округів» цього штату), але і в 4 округах Маніпура, 2 округах Ассама і 2 — штату Аруначал-Прадеш, а також в М'янмі. Причому в М'янмі превалюють повстанці з , яку очолює С. Кхапланг, а в самому Нагаленді — з Національної соціалістичної ради Нагаленда, яку очолює Ісак Чісі Сву і Тхуінгаленг Муівах. Великі території фактично не підпорядковуються ані владі Індії і М'янми, ані місцевим органам влади, а їхнє населення вважає себе громадянами Народної республіки Нагалім.

Згідно з оцінкою МВС Індії, «владу паралельного уряду Народної республіки в тій чи іншій мірі визнають майже всі з 1317 сіл Нагаленда». «Річний бюджет так званої Народної республіки» в 2008 році «склав від 2 до 2,5 мільярдів індійських рупій, а до 2006 року він становив від 200 до 250 мільйонів рупій на рік». За даними індійських спецслужб, за 2008 рік Армія нага (збройне крило Національної соціалістичної ради Нагаленду) «збільшила кількість бойовиків з 3 до 5 тисяч, здебільшого за рахунок того, що в неї масово переходять бійці з інших повстанських угруповань нага. Складається Армія нага з однієї бригади і 6 батальйонів, а також з декількох „міських команд“ і „спеціальних мобільних груп“. Головнокомандувачем Армії нага є С. Хунгші».

При цьому "найбільші легальні громадські організації нага: Асоціація матерів нага, Нага Хохо, Народний рух нага за права людини, Студентська федерація нага і Об'єднана рада нага вже особливо не приховують, що активно підтримують саме Національну соціалістичну раду Нагаленду, Ісака та Муіваха. Вплив цієї організації відверто превалює в порівнянні з іншими угрупованнями, як лівохристиянськими, так і націоналістичними ". Для порівняння, за все тими ж оцінками індійського МВС, під рушницею у Національної соціалістичної ради Нагаленду «ще недавно знаходилося до 2 тисяч бойовиків, але останнім часом їх кількість зменшилася через те, що частина з них переходить до лав Армії нага». Існують також повстанські КПП: «На національному шосе № 39, починаючи з Маніпура, роками існують 26 контрольно-пропускних пунктів однієї тільки Армії нага, які, в тому числі, стягують революційний податок на користь Народного Нагаліма. Кожен транспортний засіб має сплатити за проїзд 4 тисячі рупій. Про існування і розташування цих постійних КПП добре відомо не тільки всім проїжджаючим по шосе, але і владі штатів Маніпур і Нагаленд, поліцейському начальству і командирам збройних підрозділів індійської армії, зокрема „Ассамських стрільців“, проте вони не в силах що-небудь зробити».

Економіка

Основу економіки штату становить сільське господарство, у ньому зайнято 73 % населення. Вирощують рис, який є головним продуктом харчування, а також кукурудзу, просо, бобові, тютюн, льон, каву, чай, кардамон, цукрову тростину, картоплю, джут, нут, бавовник, рицину. Іншими важливими галузями є лісове господарство, туризм, кустарні промисли.

Насильство, що триває, і відсутність безпеки в регіоні вже давно обмежують економічний розвиток Нагаленду.

Транспорт

image
Аеропорт в Дімапурі

Біля Дімапура є аеропорт, також штат пов'язаний із зовнішнім світом залізницею, але більшість транспортних шляхів тут становлять звичайні дороги.

Культура

У Нагаленді розвинене народне мистецтво, традиції якого передаються з покоління в покоління.

Музика тут є невід'ємною частиною життя. Народні пісні прославляють предків, мужність воїнів і героїв. Поетичні пісні про кохання розповідають про трагічні історії кохання.

image
Воїн з племені нага у традиційному вбранні

Нинішнє покоління нагів виробляє одяг, що поєднує сучасні та традиційні техніки. Нагаленд вважається центром моди у Східній Індії.

У кожного племені є своє традиційне церемоніальне вбрання: різнокольорові «списи» і «дао», прикрашені цапиною шерстю; головні бамбукові убори, переплетені стеблами орхідей і прикрашені зубами кабана і пір'ям птиці-носорога. У минулі часи кожен воїн своєю доблестю мав заслужити ці предмети.

Примітки

  1. The Registrar General & Census Commissioner, India. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2013. Процитовано 6.06.2016.
  2. The Registrar General & Census Commissioner, India. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2013. Процитовано 6.06.2016.
  3. . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 6.06.2016.
  4. . Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 6.06.2016.
  5. . Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 6.06.2016.
  6. Reserve Bank of India, Government of India. 2013. . Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6.06.2016.
  7. The Registrar General & Census Commissioner, India. . Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 28.06.2016.
  8. The Registrar General & Census Commissioner, India. . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 6.06.2016.
  9. The Registrar General & Census Commissioner, India. . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 6.06.2016.
  10. . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 6.06.2016.
  11. Robert Shafer. Classification of the Sino-Tibetan Languages, Word: Journal of the Linguistic Circle of New York, vol. 11, 94-111. New York, NY: The Linguistic Circle of New York, 1955. Процитовано 6.06.2016.
  12. Robbins Burling. . Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 6.06.2016.
  13. Ethnologue: Languages of the World. . Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 6.06.2016.
  14. The Registrar General & Census Commissioner, India. . Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 6.06.2016.
  15. Трудовая Россия и Авангард Красной Молодёжи. ((рос.)) . Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 6.06.2016.
  16. Department of Planning & Coordination, Government of Nagaland. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2020. Процитовано 6.06.2016.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nagalend angl Nagaland gindi न ग ल ड nevelikij shtat na pivnichnomu shodi Indiyi yakij mezhuye na shodi z M yanmoyu Stolicya misto Kohima najbilshe misto Nagalend angl Nagaland gindi न ग ल ड Prapor shtat Nagalend Stolicya Kohima Najbilshe misto Krayina Indiya Mezhuye z susidni adminodiniciArunachal Pradesh Assam Manipur Oficijna mova anglijska Naselennya povne 1 980 602 osib gustota 119 chol m Plosha povna 16 579 km Data zasnuvannya 1 grudnya 1963 Gubernator d Vebsajt www nagaland gov in Kod ISO 3166 2 IN NL Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nagalend Naselennya 1 980 602 osib 25 e misce sered shtativ za danimi perepisu 2011 r Oficijna mova anglijska Ranishe vzhivalasya takozh nazva Naga Pradesh GeografiyaPlosha teritoriyi 16 579 km 25 e misce Klimat U Nagalendi v znachnij miri musonnij klimat z visokoyu vologistyu Serednorichna kilkist opadiv blizko 1800 2500 mm yaki vipadayut v period z travnya po veresen Diapazon temperatur vid 21 S do 40 C Vzimku temperatura zazvichaj ne opuskayetsya nizhche 4 C Lito najkorotshij sezon v Nagalendi vono trivaye protyagom vsogo lishe dekilkoh misyaciv Temperatura protyagom litnogo sezonu zalishayetsya v mezhah vid 16 C do 31 C Zima nastupaye rano lyutij holod i suha pogoda vrazhaye pevni regioni Maksimalna serednya temperatura zareyestrovana v zimovij sezon stanovit 24 C Silnij pivnichno zahidnij viter dme na teritoriyi vsogo shtatu protyagom lyutogo ta bereznya Flora i fauna Blizko shostoyi chastini Nagalendu vkrito tropichnimi i subtropichnimi vichnozelenimi lisami v tomu chisli palmami bambukom rotangom a takozh lisami chervonogo dereva u toj chas yak deyaki lisovi dilyanki buli ochisheni dlya viroshuvannya kultivovanih roslin ta chagarnikovogo lisu Yasheri yizhatci sloni leopardi vedmedi bagato vidiv mavp oleni voli i bujvoli prozhivayut v lisah shtatu Velikij indijskij ptah nosorig ye odnim z najvidomishih ptahiv znajdenih u Nagalendi Sirocherevij tragopan z ryadu fazaniv duzhe ridkisnij azijskij ptah yakij takozh pomichenij v Nagalendi a same v Kohima u Zunheboto i u Pheko Z 2500 tragopaniv vidomih u sviti dolina Dzukou ye prirodnim miscem isnuvannya ponad 1000 goliv Gayal abo mitun napivodomashnenij gaur kotrij voditsya tilki v pivnichno shidnih shtatah Indiyi ye tvarinoyu simvolom Nagalendu i jogo zobrazhennya zatverdzheno dlya derzhavnoyi pechatki shtatu nagalend Ce tradicijno odin najbilsh cinnih vidiv Dlya zberezhennya i zahistu ciyeyi tvarini na pivnichnomu shodi shtatu Indijskoyu radoyu z silskogospodarskih doslidzhen IKAR u 1988 roci bulo stvoreno Nacionalnij naukovo doslidnij centr po mitunah NRCM IstoriyaU XII XIII stolittyah nagi vstanovili kontakt z ahomami sho naselyali v toj chas teritoriyu suchasnogo Assamu Odnak na tradicijnij sposib zhittya nagiv ce serjozno ne vplinulo Dovgij chas teritoriyi naseleni nagami ne vhodili v zhodnu derzhavu Tilki v 1824 1826 rokah u zv yazku iz zavoyuvannyam anglijcyami teritoriyi Assama rivninni teritoriyi prozhivannya nagiv potrapili pid yih kontrol Angliya vidpravila 18 ekspedicij proti narodu na pivnich provinciyi u 1832 1887 rokah U 1872 1873 rokah britanska vlada vidokremila girski rajoni naseleni nagami v svogo rodu rezervaciyu indijcyam bulo zaboroneno bez specialnogo dozvolu vidviduvati zemli gorciv Naprikinci XIX stolittya sered nagiv poshirilosya hristiyanstvo jogo propovid viyavilasya uspishnoyu bagato v chomu tomu sho buv vidsutnij vpliv induyizmu i islamu U 1881 roci v skladi Assama bula stvorena osobliva administrativna odinicya Vinikla organizaciya yaka v 1929 roci pochala vimagati samoviznachennya Pislya progoloshennya nezalezhnosti Indiyi v 1947 roci teritoriya vhodila do skladu shtatu Assam Odnak misceve naselennya bulo nevdovolene i borolosya za samoviznachennya pochalasya partizanska borotba naga z indijskim uryadom U 1951 roci buv provedenij referendum v hodi yakogo 99 9 tih hto progolosuvav vislovilisya za stvorennya nezalezhnogo Nagalenda a v 1952 roci nagi bojkotuvali vibori v indijskij parlament U 1957 roci bulo dosyagnuto zgodi mizh liderami nagiv ta indijskim uryadom i stvoreno okremij region Vin buv vivedenij zi skladu shtatu Assam otrimav status soyuznoyi teritoriyi z shirokoyu avtonomiyeyu i pidporyadkovuvavsya bezposeredno centralnomu uryadovi Prote ce ne zadovolnilo nagiv teritoriyeyu shirilisya protestni akciyi inodi iz zastosuvannyam sili mali misce napadi na armijski j uryadovi ustanovi banki naselennya vidmovlyalosya splachuvati podatki Vreshti resht bulo prijnyato rishennya pro stvorennya novogo shtatu Indiyi yakij otrimav nazvu Nagalend Formalne progoloshennya shtatu vidbulosya 1 grudnya 1963 roku Nagalend stav 16 m shtatom Indijskogo Soyuzu Vin mezhuye z Assamom na zahodi Arunachal Pradesh na pivnochi Manipurom na pivdni a takozh z derzhavoyu M yanma na shodi Nagalend maye 11 administrativnih okrugiv yaki naselyayut 16 osnovnih plemen ta inshih narodnostej Doteper prodovzhuyutsya okremi sutichki z uryadom Bitva pri Kohima U 1944 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni poryad z Manipurom britanski ta indijski vijska v Nagalendi uspishno dali vidsich yaponskim vijskam u bitvi pri Kohima Bitva prodovzhuvalasya z 4 kvitnya po 22 chervnya 1944 roku bilya mista Kohima Tut ye kladovishe zagiblih u 2 j Svitovij vijni a na chest tih hto zaginuv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v hodi bojovih dij mizh Britanskoyu imperiyeyu i yaponskimi vijskami stvoreno Muzej vijni Blizko 4000 soldativ Britanskoyi imperiyi zaginuli poryad z 3000 yaponciv Bagato z tih hto vtrativ tut zhittya buli lyudi naga osoblivo z plemeni Angami Bilya memorialu ye katolickij kafedralnij sobor Kohima vin stoyit na pagorbi Aradera pobudovanij na koshti simej ta druziv zagiblih yaponskih soldativ Molitvi provodyatsya v Kohima za mir i v pam yat pro zagiblih pid chas bitvi z oboh storin Istorichni rituali Istorichno sklalosya sho plemena naga provodili dva osnovni rituali Odin z cih ritualiv benket Benketi simvolizuvali velich i peremogu zhittya plemeni Naga Lishe odruzheni choloviki mogli provoditi taki svyata i yihni druzhini zajmali chilne i pochesne misce pid chas ritualu yakij pidkreslyuvav vazhlivist cholovichoyi i zhinochoyi spivpraci i vzayemozalezhnosti Druzhina varila pivo yake cholovik proponuvav gostyam Vin yak pravilo zaproshuvali vsih z plemeni Cya podiya pidvishuvala avtoritet pari v plemeni NaselennyaNaselennya Naselennya Nagalendu za perepisom naselennya Indiyi 2011 roku stanovilo 1 980 602 osobi 1 025 707 z yakih choloviki 51 8 i 954 895 zhinki 48 2 71 naselennya abo 1 406 861 osoba prozhivayut u silskoyi miscevosti 29 abo 573 741 osoba ye zhitelyami mist Sered okrugiv shtatu Dimapur za chiselnistyu naselennya na pershomu misci 379 769 osib a pislya nogo jde Kohima 270 063 osib Najmensh naselenij rajon Longlend 50 593 osib 75 naselennya prozhivaye v silskij miscevosti Stanom na 2013 rik blizko 10 silskogo naselennya perebuvaye za mezheyu bidnosti sered lyudej sho zhivut v miskih rajonah 4 3 z nih znahodyatsya za mezheyu bidnosti Dinamika chiselnosti naselennya Nagalendu za danimi perepisiv 1901 2011 rokiv Rik 1901 1911 1921 1931 1941 1951 1961 1971 1981 1991 2001 2011 Naselennya 101 550 149 038 158 801 178 844 189 641 212 975 369 200 516 449 774 930 1 209 546 1 990 036 1 978 502 Neznachne znizhennya chiselnosti naselennya shtatu 0 58 vidbulosya za danimi perepisiv v period z 2001 roku do 2011 roku Ce poyasnyuyetsya vchenimi tim sho buv nepravilno provedenij pidrahunok pid chas minulih perepisiv perepis v Nagalendi u 2011 roci vvazhayetsya najnadijnishim z tih sho vidbulisya dosi 86 5 naselennya shtatu stanovlyat predstavniki zareyestrovanih plemen perevazhno Indijska statistika vidilyaye na teritoriyi Nagalendu 17 plemen naga Za danimi perepisu 2011 roku yih chiselnist stanovila konyaki angl Konyak 237 568 osib semi angl Sema 236 313 osib aosci angl Ao 226 625 osib loti angl Lotha 173 111 osib chahesangi angl Chakhesang 154 874 osobi angami angl Angami 141 732 osobi sangtami angl Sangtam 74 994 osobi zelyangi angl Zeliang 74 877 osib yimchaungri angl Yimchaungre 66 972 osobi changi angl Chang 64 226 osib rengmi angl Rengma 62 951 osoba hyemnungani angl Khiemnungan 61 647 osib fomi angl Phom 52 682 osobi pochuri angl Pochury 21 948 osib tihiri angl Tikhir 7 537 osib chiri angl Chirr 138 osib makvari angl Makware 10 osib She ye 5 843 takih sho buli zapisani yak prosto naga i 3 664 neklasifikovanih nagiv Vsi nagi angl Naga razom narahovuyut 1 667 712 osib Inshi zareyestrovani plemena kuki angl Kuki 18 768 osib kachari angl Kachari 13 034 osobi gari angl Garo 2 346 osib mikiri angl Mikir 218 osib Sho stosuyetsya predstavnikiv osnovnih narodiv Indiyi to za danimi perepisu 2001 roku na teritoriyi Nagalendu najbilshe prozhivalo nosiyiv bengalskoyi movi 58 890 osib movi gindi 56 981 nepalskoyi movi 34 222 osobi ta asamskoyi movi 16 813 osib Nagi perevazhayut u naselenni vsih okrugiv Na pivnochi rozseleni plemena sho nalezhat do chisla pivnichnih nagiv ce konyaki v okruzi Mon fomi v okruzi Longleng changi i hyemnungani v okruzi Tuensang Centralni okrugi naselyayut plemena grupi ao naga ta angami pochuri Do grupi ao naga nalezhat aosci sho zhivut v okruzi Mokokchung ye voni takozh v okrugah Dimapur i Kogima loti v okruzi Voka ta v Dimapuri santami ta yimchaunri v okrugah Tuensang i Kifire Predstavnikami grupi angami pochuri ye semi yakih najbilshe v okrugah Zungeboto i Dimapur renmi v okruzi Kohima pochuri v okruzi Fek a takozh angami v okruzi Kogima ta she v Dimapuri i chahesangi v okruzi Fek Nareshti v pivdennomu okruzi Peren zhivut zelyangi yaki nalezhat do grupi zeme Usi inshi narodi zhivut golovnim chinom v Dimapuri i ye perevazhno miskimi zhitelyami Kuki she zhivut v okruzi Peren Tradicijno vidilyayut 16 osnovnih plemen Nagalendu angami aosci chahesangi changi hyemnungani kuki konyaki kachari loti fomi pochuri rengmi sumi semi sangtami yimchaungri zelyangi Yihni movi vikladayutsya v pochatkovij shkoli Divchina z plemeni naga U antropologichnomu vidnoshenni korinne naselennya shtatu nalezhit perevazhno do mongoloyidnoyi rasi Mova Nezvazhayuchi na te sho nagi usvidomlyuyut sebe yak yedinu etnichnu spilnotu v movnomu plani taka yednist vidsutnya Hocha vsi voni govoryat movami sino tibetskoyi rodini takogo pidrozdilu yak naganski movi abo movi naga v yiyi klasifikaciyi ne isnuye Kozhne plem ya maye odin abo kilka dialektiv yaki nezrozumili inshim Napriklad u plemeni angami kozhne selo maye vlasnij dialekt vidminnosti mizh yakimi zbilshuyutsya proporcijno do geografichnoyi viddalenosti Persha sproba klasifikaciyi nazkih mov nalezhit Grirsonu 1903 Vidpovidno do ciyeyi klasifikaciyi vidomoyi she yak klasifikaciya Linguistic survey of India skorocheno LSI movi naga podilyayutsya na zahidni centralni ta shidni a she naga bodo ta naga kuki Do chisla zahidnih naga zarahovuvalis movi angami sema rengma do chisla centralnih movi ao lota sangtam tukumi yimchaungre yachumi movi konyak angvanku tableng fom chingmengu namlu asiringiya ta chang modzhung buli vidneseni do shidnoyi pidgrupi a zelyang zeme kacha naga kabuyi rongmaj lyangmaj razom iz movoyu mikir karbi do pidgrupi naga bodo Zgodom klasifikaciya Grirsona zaznala reviziyi Vlasnu sistemu klasifikaciyi sino tibetskih mov rozrobiv Shafer 1955 U skladi birmanskih mov vin vidiliv kukijsku grupu z pidgrupami pivdenna laher stari kuki langot centralna pivnichna lugopa zahidna pivnichni naga shidna mejtej mikir Benedikt 1972 identifikuvav 7 pidgrup tibeto birmanskih mov tibeto kanaursku baging vayu abor miri dafla kachinsku lolo birmansku bodo garo konyak ta kuki chin Bredli 1997 ob yednav isnuyuchi klasifikaciyi zokrema Shefera ta Benedikta i vidiliv okremo grupu kuki chin naga Na zhal i dosi nemaye ostatochnoyi j gruntovnoyi klasifikaciyi sino tibetskih mov poshirenih na pivnichnomu shodi Indiyi Prichinoyu tomu ye brak lingvistichnih doslidzhen obumovlenij v svoyu chergu napruzhenoyu politichnoyu situaciyeyu v regioni yaka sklalasya she v kolonialnu dobu j prodovzhuvalasya vzhe v nezalezhnij Indiyi Yaksho brati za osnovu klasifikaciyu Berlinga 2003 to vona pivnichno nazki movi razom iz mova bodo garo koch i czinpo zarahovuye gilki sal bodo konyak czinpo todi yak reshtu do gilki kuki chin naga Klasifikaciya osnovnih mov Nagalendu viglyadaye takim chinom Gilka bodo konyak czinpo grupa konyak movi konyak tableng fom chingmengu tamlu chang hyemnungan hyamngan grupa bodo mova kachari Gilka kuki chin naga grupa ao movi ao chungli ao mongsen sangtam tukumi yimchaungre yachumi lota grupa angami pochuri movi angami chokri heza mao sopvoma ntenyi meluri ano pochuri sema simi rengma grupa zeme movi zeme zelyang empeo kacha mziyeme lyangmaj kvojreng ta in grupa mizo kuki chin mova kuki U 1967 roci Asambleya progolosila anglijsku movu oficijnoyu movoyu Nagalendu Osnovnoyu zh rozmovnoyu movoyu u mizhnacionalnomu spilkuvanni ye nazka angl Nagamese Naga Pidgin miscevij pidzhin kreolska forma indoarijskoyi assamskoyi movi Nazkoyu movoyu volodiyut praktichno vsi nagi Zvazhayuchi na lingvistichnu situaciyi v shtati ce ne viglyadaye divnim Religiya Tradicijnoyu religiyeyu nagiv ye animizm zalishki jogo j dosi praktikuyutsya miscevim naselennya Zaraz 88 naselennya shtatu dotrimuyutsya hristiyanstva 9 ye induyistami 2 5 dotrimuyutsya islamu Poryad iz Megalayeyu i Mizoramom Nagalend nalezhit do hristiyanskih shtativ Indiyi Ponad 75 hristiyan stanovlyat baptisti cherez sho Nagalend nazivayut najbilsh baptistskoyu krayinoyu svitu Ye v Nagalendi j predstavniki inshih napryamkiv hristiyanstva zokrema katoliki rivajvelisti p yatidesyatniki ta in Administrativno teritorialnij podilU 1963 roci skladavsya z troh okrugiv Kohima Tuensang i Mokokchung U 1973 roci do nih buli priyednani chotiri novih okrugi Zunheboto i Vokha z okrugu Mokokchung Mon z okrugu Tuensang i Pheko z okrugu Kohima U 1980 ti roki chastina okrugu Tuensang bula peredana do skladu okrugu Mon a chastina okrugu Pheko do skladu okrugu Zunheboto U 1998 roci z chastini okrugu Kohima vidilenij okrug Dimapur U 2002 roci okrug Tuensang buv zbilshenij z vidilennyam okrugu Longleng Okrugi shtatu Nagalend U 2004 roci vin bulo vidokremleno novij okrug Peren z okrugu Kohima a takozh novij okrug Kiphire z okrugu Tuensang Teper shtat skladayetsya z 11 okrugiv Okrug Plosha km Naselennya 2011 perepis Chiselnist zareyestrovanih plemen Administrativnij centr Najbilshi z plemen chiselnist 2011 r angl Mon 1 786 250 260 238 285 Mon angl Mon konyak 230 522 Mokokchung angl Mokokchung 1 615 194 622 178 431 Mokokchung angl Mokokchung ao 166 714 Zungeboto angl Zunheboto 1 255 140 757 136 561 Zungeboto angl Zunheboto sema 134 110 Voka angl Wokha 1 628 166 343 156 621 Voka angl Wokha lota 147 065 Dimapur angl Dimapur 927 378 811 223 989 Chumukedima Chumukedima sema 80 358 ao 40 979 angami 25 861 lota 18 018 Fek angl Phek 2 026 163 418 157 146 Fek angl Phek chahesang 133 593 Tuensang angl Tuensang 2 536 196 596 190 916 Tuensang angl Tuensang chang 58 988 hyemnungan 57 683 yimchaungre 37 448 sangtam 31 990 Longleng angl Longleng 562 50 484 48 615 Longleng angl Longleng fom 46 693 Kifire angl Kiphire 1 130 74 004 71 429 Kifire angl Kiphire sangtam 34 072 yimchaungre 22 614 Kohima angl Kohima 1 463 267 988 224 738 Kohima angl Kohima angami 114 397 rengma 58 585 Peren angl Peren 1 651 95 219 84 242 Peren angl Peren zelyang 68 635 Ves Nagalend 16 579 1 978 502 1 710 973PolitikaU Nagalendi davno tliye etnichnij konflikt yakij za 1992 2012 roki zabrav 3432 zhittya Varto vidznachiti sho perevazhna bilshist zagiblih povstanci bojoviki napriklad za 2003 2012 roki bulo vbito 10 pravoohoronciv Zhertvi sered civilnogo naselennya za 2003 2012 roki ne perevishuvali kilka desyatkiv lyudej U toj chas yak bojovikiv zaginulo bilshe tisyachi U veresni 2009 analitiki MVS Indiyi opublikuvali svoyi ocinki vplivu i bojovogo potencialu povstanciv z livohristiyanskih partizanskih ugrupovan naga V cilomu za rivnem povstanskogo nasilstva shtat Nagalend vvazhayetsya tretim sered shtativ Pivnichnogo Shodu pislya susidnih shtativ Manipur i Assam Povstanci naga operuyut ne tilki v Nagalendi za danimi MVS v 10 z 11 okrugiv cogo shtatu ale i v 4 okrugah Manipura 2 okrugah Assama i 2 shtatu Arunachal Pradesh a takozh v M yanmi Prichomu v M yanmi prevalyuyut povstanci z yaku ocholyuye S Khaplang a v samomu Nagalendi z Nacionalnoyi socialistichnoyi radi Nagalenda yaku ocholyuye Isak Chisi Svu i Thuingaleng Muivah Veliki teritoriyi faktichno ne pidporyadkovuyutsya ani vladi Indiyi i M yanmi ani miscevim organam vladi a yihnye naselennya vvazhaye sebe gromadyanami Narodnoyi respubliki Nagalim Zgidno z ocinkoyu MVS Indiyi vladu paralelnogo uryadu Narodnoyi respubliki v tij chi inshij miri viznayut majzhe vsi z 1317 sil Nagalenda Richnij byudzhet tak zvanoyi Narodnoyi respubliki v 2008 roci sklav vid 2 do 2 5 milyardiv indijskih rupij a do 2006 roku vin stanoviv vid 200 do 250 miljoniv rupij na rik Za danimi indijskih specsluzhb za 2008 rik Armiya naga zbrojne krilo Nacionalnoyi socialistichnoyi radi Nagalendu zbilshila kilkist bojovikiv z 3 do 5 tisyach zdebilshogo za rahunok togo sho v neyi masovo perehodyat bijci z inshih povstanskih ugrupovan naga Skladayetsya Armiya naga z odniyeyi brigadi i 6 bataljoniv a takozh z dekilkoh miskih komand i specialnih mobilnih grup Golovnokomanduvachem Armiyi naga ye S Hungshi Pri comu najbilshi legalni gromadski organizaciyi naga Asociaciya materiv naga Naga Hoho Narodnij ruh naga za prava lyudini Studentska federaciya naga i Ob yednana rada naga vzhe osoblivo ne prihovuyut sho aktivno pidtrimuyut same Nacionalnu socialistichnu radu Nagalendu Isaka ta Muivaha Vpliv ciyeyi organizaciyi vidverto prevalyuye v porivnyanni z inshimi ugrupovannyami yak livohristiyanskimi tak i nacionalistichnimi Dlya porivnyannya za vse timi zh ocinkami indijskogo MVS pid rushniceyu u Nacionalnoyi socialistichnoyi radi Nagalendu she nedavno znahodilosya do 2 tisyach bojovikiv ale ostannim chasom yih kilkist zmenshilasya cherez te sho chastina z nih perehodit do lav Armiyi naga Isnuyut takozh povstanski KPP Na nacionalnomu shose 39 pochinayuchi z Manipura rokami isnuyut 26 kontrolno propusknih punktiv odniyeyi tilki Armiyi naga yaki v tomu chisli styaguyut revolyucijnij podatok na korist Narodnogo Nagalima Kozhen transportnij zasib maye splatiti za proyizd 4 tisyachi rupij Pro isnuvannya i roztashuvannya cih postijnih KPP dobre vidomo ne tilki vsim proyizhdzhayuchim po shose ale i vladi shtativ Manipur i Nagalend policejskomu nachalstvu i komandiram zbrojnih pidrozdiliv indijskoyi armiyi zokrema Assamskih strilciv prote voni ne v silah sho nebud zrobiti EkonomikaOsnovu ekonomiki shtatu stanovit silske gospodarstvo u nomu zajnyato 73 naselennya Viroshuyut ris yakij ye golovnim produktom harchuvannya a takozh kukurudzu proso bobovi tyutyun lon kavu chaj kardamon cukrovu trostinu kartoplyu dzhut nut bavovnik ricinu Inshimi vazhlivimi galuzyami ye lisove gospodarstvo turizm kustarni promisli Nasilstvo sho trivaye i vidsutnist bezpeki v regioni vzhe davno obmezhuyut ekonomichnij rozvitok Nagalendu TransportAeroport v Dimapuri Bilya Dimapura ye aeroport takozh shtat pov yazanij iz zovnishnim svitom zalizniceyu ale bilshist transportnih shlyahiv tut stanovlyat zvichajni dorogi KulturaU Nagalendi rozvinene narodne mistectvo tradiciyi yakogo peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya Muzika tut ye nevid yemnoyu chastinoyu zhittya Narodni pisni proslavlyayut predkiv muzhnist voyiniv i geroyiv Poetichni pisni pro kohannya rozpovidayut pro tragichni istoriyi kohannya Voyin z plemeni naga u tradicijnomu vbranni Ninishnye pokolinnya nagiv viroblyaye odyag sho poyednuye suchasni ta tradicijni tehniki Nagalend vvazhayetsya centrom modi u Shidnij Indiyi U kozhnogo plemeni ye svoye tradicijne ceremonialne vbrannya riznokolorovi spisi i dao prikrasheni capinoyu sherstyu golovni bambukovi ubori perepleteni steblami orhidej i prikrasheni zubami kabana i pir yam ptici nosoroga U minuli chasi kozhen voyin svoyeyu doblestyu mav zasluzhiti ci predmeti PrimitkiThe Registrar General amp Census Commissioner India PDF Arhiv originalu PDF za 7 lyutogo 2013 Procitovano 6 06 2016 The Registrar General amp Census Commissioner India PDF Arhiv originalu PDF za 14 listopada 2013 Procitovano 6 06 2016 Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 6 06 2016 Arhiv originalu za 8 serpnya 2015 Procitovano 6 06 2016 Arhiv originalu za 19 lipnya 2018 Procitovano 6 06 2016 Reserve Bank of India Government of India 2013 Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 6 06 2016 The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 28 06 2016 The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 6 06 2016 The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 6 06 2016 Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 6 06 2016 Robert Shafer Classification of the Sino Tibetan Languages Word Journal of the Linguistic Circle of New York vol 11 94 111 New York NY The Linguistic Circle of New York 1955 Procitovano 6 06 2016 Robbins Burling Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 6 06 2016 Ethnologue Languages of the World Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 6 06 2016 The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 6 06 2016 Trudovaya Rossiya i Avangard Krasnoj Molodyozhi ros Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 6 06 2016 Department of Planning amp Coordination Government of Nagaland PDF Arhiv originalu PDF za 2 grudnya 2020 Procitovano 6 06 2016 PosilannyaNagalend u Vikimandrah https www nagaland gov in 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Government of Nagaland Official Portal Department of Information Technology amp Communication Nagaland Department of Forest Ecology Environment and Wildlife Department of Horticulture Nagaland http www hornbillfestival com 1 listopada 2014 u Wayback Machine Website of the Nagaland Hornbill Festival http www nagaind com 26 sichnya 2009 u Wayback Machine Nagaland Industrial Development Corporation http www indianmirror com culture states culture nagaland html 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Nagaland Culture and Traditional Indian Mirror http www mapsofindia com nagaland 16 chervnya 2016 u Wayback Machine Nagaland Maps of India http tourismnagaland com 15 chervnya 2016 u Wayback Machine Nagaland Tourism https www lonelyplanet com india northeast states nagaland 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Nagaland Lonely Planet http travel india com nagaland 9 travnya 2016 u Wayback Machine Nagaland Tourism Nagaland Tourist Places Nagaland Travel Guide Nagaland Weather Nagaland Photos Travel India com http journeymart com de india nagaland aspx 18 travnya 2016 u Wayback Machine Nagaland Tourism Nagaland India Nagaland Travel Guide Nagaland Tourist Information JourneyMart com http www north east india com nagaland 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Nagaland Tourism and Travel Holiday Tours in North East India http www nagalandpost com 18 chervnya 2016 u Wayback Machine Nagaland Post Nagaland Latest amp Breaking News Northeast amp India News World amp Business News Sports The Morung Express Archive Nagaland Organizaciya nepredstavlenih nacij ta narodiv http www nagalim nl 21 chervnya 2016 u Wayback Machine Nagalim NL Naga International Support Center http www satp org satporgtp countries india states nagaland terrorist outfits nscn im htm 23 grudnya 2016 u Wayback Machine National Socialist Council of Nagaland Isak Muivah South Asia Terrorism Portal

Дата публікації:
Топ