Свиштов (болг. Свищов) — місто в Болгарії, адміністративний центр общини Свиштов. Знаходиться у Великотирновській області. Населення становить 36 951 чоловік.
Свиштов Свищов | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Соборна церква Святої Трійці (1867) спроектована Колю Фічетом | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
43°37′00″ пн. ш. 25°21′00″ сх. д. / 43.61667° пн. ш. 25.35000° сх. д.Координати: 43°37′00″ пн. ш. 25°21′00″ сх. д. / 43.61667° пн. ш. 25.35000° сх. д. | |||||
Країна | Болгарія | ||||
Регіон | Північно-східний регіон Болгарії Область: Великотирновська область Община: Свиштов | ||||
Столиця для | Громада Свіштов (община Болгарії) | ||||
Площа | 110 км² | ||||
Населення | 36 951 | ||||
Висота НРМ | 18-239 м | ||||
Водойма | Дунай | ||||
Міста-побратими | Барселуш, Дембиця, Велес, Кременчук, Лудза (31 травня 2011), Лудзенський край[d] (31 травня 2011), Глухів, Грубешів | ||||
Телефонний код | (+359) 0631 | ||||
Часовий пояс | +2 | ||||
Номери автомобілів | ВТ | ||||
Код LAU (NUTS) | BG65766 | ||||
GeoNames | 726534 | ||||
OSM | ↑1930878 ·R (Громада Свіштов) | ||||
Поштові індекси | 5250 | ||||
Міська влада | |||||
Адреса | вул. "Цанко Церковські" 2 | ||||
Вебсайт | svishtov.bg | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Свиштов у Вікісховищі |
Назва
Чинна назва Свиштов пов'язана з ім'ям Sistova, воно було названо так під час Австро-турецької війни. 5 серпня 1791 р. і змінено з турецької назви міста Zigit.
Місто було відоме як Ziştovi під час османського панування, а румунською назва була: Şiştova.
Є версія, що назва міста походить від староболгарського Свѣщний (Свящний/Свещний), так в минулому називався пристрій на зразок вогню (свічки), який вказував дорогу кораблям по річці.
Географія
Свиштов розташований у Північно-східній частині Болгарії, на березі річки Дунай. Це найпівденніша точка Великотирновської області. Відстань від столиці Софії 237 км, 85 км від обласного центру Велико-Тирново, 80 км від міста Плевена і 90 км від міста Русе.
На протилежному узбережжі розташоване румунське місто , з яким Свиштов пов'язує щоденний пором (у 2009 р. квиток в один кінець коштував 5 левів).
Найвища точка над рівнем моря у місті «Бунар Болар» — 239 м.
Історія
Через особливості географічного положення міста (найпівденніша точка Дунаю) тут 48 році. до н. е. встановився Восьмий Августовський легіон, перейменований пізніше Веспасіаном у Перший італійський легіон (найдовіреніший легіон імператора). В околицях сьогоднішнього Свіштова в римські часи існувало селище Нове (лат. Novae) площею 44 га, засноване Decretum Terris імператора Веспасіана.
Слідом за смертю Аттіли 453 р. гуни відступили в Азію і готи стали знову головною силою на Балканському півострові. Слідом за захопленням Белграда (Singidunum) 471 р. і походами в Македонію та Грецію, Теодоріх Великий вибрав Нове (теперішній Свиштов) головним містом і своєрідною столицею остроготів, причому вони заселилися там 483 р. до н. е. Після того, як вони перебували по цих землях на деякий час, Теодоріх Великий переслав свою діяльність і інтереси до експансії Апеннінського півострова, яке здійснюється на 10 років пізніше.
Під час царювання царя Івана Шишмана фортеця згадується під ім'ям Зібестова і являлась обласним центром.
Місто звільнене російською армією після 26 серпня 1810 під час російсько-турецької війни 1806—1812. Румунське місто Александрія заснований біженцями після Російсько-турецької війни 1828-29.
15 червня 1877 основні сили російської армії форсували і перейшли Дунай близько Свиштова. Звідси почався шлях до свободи Болгарії, причому Свіштов став першим звільненим болгарським містом. У Свиштові ще під час турецького рабства на пожертвування у 1856 році було побудоване перше читалиште в Болгарії — «Еленка и Кирилл Д. Аврамови». Тут Г. С. Раковський заснував Таємне товариство 1853 р., а статут організації передбачав трибарвне майбутнє прапору Болгарії — білий, зелений і червоний колір.
Населення
Наведена нижче таблиця показує зміну населення міста Свиштов у період з 1887 року по 2009 рік:
Свиштов | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | 1887 | 1910 | 1934 | 1946 | 1956 | 1965 | 1975 | 1985 | 1992 | 2001 | 2005 | 2007 | 2009 |
Населення | 12 481 | 13 101 | 12 082 | 13 093 | 18 448 | 21 539 | 29 430 | 30 550 | 30 404 | 30 591 | 33 782 | 34 488 | 35 923 |
Джерело: Національний інститут статистики, «Citypopulation.de», «Pop-stat.mashke.org» та Інститут географії при БАН |
Релігія
Більшість населення міста сповідує православ'я. Менша частина жителів відносять себе до римо-католиків, в основному за рахунок міграції з деяких сусідніх сіл, які є повністю католицькі (с. Ореш), або частково (місто Белене, село Драгомирово).
Політична ситуація
Кмет (мер) общини Свиштов — Станислав Петров Благов (коаліція в складі 4 партій: , , , ліберальна ініціатива «За демократичний європейський розвиток» (ЛІДЕР) за результатами виборів знаходиться в управлінні общини.
Економіка
Порт. Розвинена хімічна, електроенергетична, будівельна, консервна промисловості. Вирощування зернових та технічних культур.
У 2009 році економічна криза змусила хімічний завод «Свилоза» закрити свої основні виробництва целюлози. Мала частка жителів міста працюють в на заводі для виробництва біодизельного палива. Студенти сприяли розвитку сфери послуг.
- Відкрито супермаркт «Пени маркет»;
- Було відкрито у місті супермаркт .
Державні установи
- від академії економіки «Ценов»
- «Димитар Хадживасилева»
Визначні пам'ятки
Одні з найкрасивіших місць в околицях міста Свиштов — унікальні гірські долини (1-2 км від міста) на яких розташований Свиштовський монастир, місцевість «Паметниците» на березі Дунаю і парк навколо старої фортеці у самому центрі міста.
Частиною сотні національних найкращих туристичних об'єктів є:
- Будинок-музей «Алеко Константинова» (відкритий для відвідувачів з 8-12 год. та з 13-17 год.)
- Археологічні та архітектурні пам'ятки античності і епохи Відродження — Свищов у минулому називався «Кючук Париж» (Малий Париж).
- Перший Болгарський театр «Еленка и Кирил Д. Аврамови».
- Перший болгарський хор «Янко Мустаков»
- Перша в Болгарії світська школа.
- (1763);
- Церкви:
- «Свети Димитър» (16 ст.);
- «Свята Трійця» (1867 Н. Фічев, 1886 м. Канів);
- «Святих Първоапостоли Петър і Павел» (1644);
- «Святих Кирила і Мефодія» (1873 м. Канів) та ін.;
- «Святого Преображення»;
- «Святого Пророк Ілая»;
- «Святого Вознесіння»;
- зруйнована церква «Св. Св. Кирил и Методий»;
- зруйнована церква «Св. Архангела»;
- каплиця «Св. Пророк Ілая».
Театри
Перший болгарський театр Еленка і Кирила Д. Аврамових є невеликим, але дуже красивим. Вистави там ставили багато поколінь свищовлян і гості міста. Місцева аматорська трупа є однією з найвідоміших в Болгарії.
Музеї
- Виставка, присвячена проходу Дунаю російських військ у звільненні Болгарії від османського панування
- Етнографічна виставка
- Археологічна виставка
- Міського життя та культури
- Будинок-музей «Алеко Константинов»
Відомі особистості
- Цветан Радославов — автор гімну сучасної Болгарії «Горда Стара планина».
- (1878—1968) — болгарський художник
- Димитар Ґешов (1860—1922) — болгарський військовик, генерал піхоти.
- Алеко Константинов (1863—1897) — письменник і національний лідер.
- Константин Станчов (1870 — ?)) — болгарський офіцер
- Драґан Цанков (1828—1911) — міністр, політик
- Іван Шишманов (1862—1928) — літературний критик, активіст і етнограф
- (1863—1927) — генеральний, герой війни, визволитель Південної Добруджі
- Димитар Дечев (1877—1958) — болгарський вчений, класик-філолог, історик і епіграф
Міжнародні відносини
Свищов є містом-побратимом, або партнером з:
Міста-побратими
Країна | Місто | Герб міста | |
---|---|---|---|
Румунія | Александрія, Телеорман | , | |
Чорногорія | Бієло-Полє |
| |
Північна Македонія | Велес (від 2003) | ||
Україна | Глухів (від 1996) |
| |
Румунія | , Телеорман (від 1998) | ||
Франція | Кавайон |
| |
Сербія | Прієполе |
| |
Китай | (від 2002) | ||
Італія | Фридженто(від 2009) | ||
Україна | Кременчук (від 2009) |
Співпраця
Країна | Місто | Герб міста | |
---|---|---|---|
Португалія | Барселуш |
| |
Єгипет | Ісмаїлія |
Галерея
- Історична будівля, в якій була підписана мирна угода у 1791 році
- Будинок-музей „Алеко Константинов“
- Свиштов у минулому
- Сучасна скульптура у Свиштові
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 24 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 4 січня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2011. Процитовано 6 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2009. Процитовано 24 травня 2010.
- http://www.uni-svishtov.bg/ [ 11 серпня 2010 у Wayback Machine.] Сайт Академії Економіки
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 25 травня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 25 травня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - bg:Александър Божинов
- bg:Алеко Константинов
- bg:Драган Цанков
- bg:Пантелей Киселов
- . Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 24 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 24 травня 2010.
Посилання
- Офіційний сайт Свиштова [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.]
- — Стаття з історії Болгарії
- Місцевий сайт з корисною інформацією про місто [ 5 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Бізнес центр, Свиштов [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Академії економіки «Д. А. Ценов» [ 11 серпня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svishtov bolg Svishov misto v Bolgariyi administrativnij centr obshini Svishtov Znahoditsya u Velikotirnovskij oblasti Naselennya stanovit 36 951 cholovik Svishtov Svishov praporSoborna cerkva Svyatoyi Trijci 1867 sproektovana Kolyu FichetomSoborna cerkva Svyatoyi Trijci 1867 sproektovana Kolyu FichetomOsnovni dani43 37 00 pn sh 25 21 00 sh d 43 61667 pn sh 25 35000 sh d 43 61667 25 35000 Koordinati 43 37 00 pn sh 25 21 00 sh d 43 61667 pn sh 25 35000 sh d 43 61667 25 35000 Krayina BolgariyaRegion Pivnichno shidnij region Bolgariyi Oblast Velikotirnovska oblast Obshina SvishtovStolicya dlya Gromada Svishtov obshina Bolgariyi Plosha 110 km Naselennya 36 951Visota NRM 18 239 mVodojma DunajMista pobratimi Barselush Dembicya Veles Kremenchuk Ludza 31 travnya 2011 Ludzenskij kraj d 31 travnya 2011 Gluhiv GrubeshivTelefonnij kod 359 0631Chasovij poyas 2Nomeri avtomobiliv VTKod LAU NUTS BG65766GeoNames 726534OSM 1930878 R Gromada Svishtov Poshtovi indeksi 5250 Miska vlada Adresa vul Canko Cerkovski 2Vebsajt svishtov bg Mapa Svishtov u VikishovishiNazvaChinna nazva Svishtov pov yazana z im yam Sistova vono bulo nazvano tak pid chas Avstro tureckoyi vijni 5 serpnya 1791 r i zmineno z tureckoyi nazvi mista Zigit Misto bulo vidome yak Zistovi pid chas osmanskogo panuvannya a rumunskoyu nazva bula Sistova Ye versiya sho nazva mista pohodit vid starobolgarskogo Svѣshnij Svyashnij Sveshnij tak v minulomu nazivavsya pristrij na zrazok vognyu svichki yakij vkazuvav dorogu korablyam po richci GeografiyaSvishtov roztashovanij u Pivnichno shidnij chastini Bolgariyi na berezi richki Dunaj Ce najpivdennisha tochka Velikotirnovskoyi oblasti Vidstan vid stolici Sofiyi 237 km 85 km vid oblasnogo centru Veliko Tirnovo 80 km vid mista Plevena i 90 km vid mista Ruse Na protilezhnomu uzberezhzhi roztashovane rumunske misto z yakim Svishtov pov yazuye shodennij porom u 2009 r kvitok v odin kinec koshtuvav 5 leviv Najvisha tochka nad rivnem morya u misti Bunar Bolar 239 m IstoriyaCherez osoblivosti geografichnogo polozhennya mista najpivdennisha tochka Dunayu tut 48 roci do n e vstanovivsya Vosmij Avgustovskij legion perejmenovanij piznishe Vespasianom u Pershij italijskij legion najdovirenishij legion imperatora V okolicyah sogodnishnogo Svishtova v rimski chasi isnuvalo selishe Nove lat Novae plosheyu 44 ga zasnovane Decretum Terris imperatora Vespasiana Slidom za smertyu Attili 453 r guni vidstupili v Aziyu i goti stali znovu golovnoyu siloyu na Balkanskomu pivostrovi Slidom za zahoplennyam Belgrada Singidunum 471 r i pohodami v Makedoniyu ta Greciyu Teodorih Velikij vibrav Nove teperishnij Svishtov golovnim mistom i svoyeridnoyu stoliceyu ostrogotiv prichomu voni zaselilisya tam 483 r do n e Pislya togo yak voni perebuvali po cih zemlyah na deyakij chas Teodorih Velikij pereslav svoyu diyalnist i interesi do ekspansiyi Apenninskogo pivostrova yake zdijsnyuyetsya na 10 rokiv piznishe Pid chas caryuvannya carya Ivana Shishmana fortecya zgaduyetsya pid im yam Zibestova i yavlyalas oblasnim centrom Misto zvilnene rosijskoyu armiyeyu pislya 26 serpnya 1810 pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 Rumunske misto Aleksandriya zasnovanij bizhencyami pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1828 29 15 chervnya 1877 osnovni sili rosijskoyi armiyi forsuvali i perejshli Dunaj blizko Svishtova Zvidsi pochavsya shlyah do svobodi Bolgariyi prichomu Svishtov stav pershim zvilnenim bolgarskim mistom U Svishtovi she pid chas tureckogo rabstva na pozhertvuvannya u 1856 roci bulo pobudovane pershe chitalishte v Bolgariyi Elenka i Kirill D Avramovi Tut G S Rakovskij zasnuvav Tayemne tovaristvo 1853 r a statut organizaciyi peredbachav tribarvne majbutnye praporu Bolgariyi bilij zelenij i chervonij kolir NaselennyaNavedena nizhche tablicya pokazuye zminu naselennya mista Svishtov u period z 1887 roku po 2009 rik Svishtov Rik 1887 1910 1934 1946 1956 1965 1975 1985 1992 2001 2005 2007 2009 Naselennya 12 481 13 101 12 082 13 093 18 448 21 539 29 430 30 550 30 404 30 591 33 782 34 488 35 923 Dzherelo Nacionalnij institut statistiki Citypopulation de Pop stat mashke org ta Institut geografiyi pri BANReligiyaBilshist naselennya mista spoviduye pravoslav ya Mensha chastina zhiteliv vidnosyat sebe do rimo katolikiv v osnovnomu za rahunok migraciyi z deyakih susidnih sil yaki ye povnistyu katolicki s Oresh abo chastkovo misto Belene selo Dragomirovo Politichna situaciyaKmet mer obshini Svishtov Stanislav Petrov Blagov koaliciya v skladi 4 partij liberalna iniciativa Za demokratichnij yevropejskij rozvitok LIDER za rezultatami viboriv znahoditsya v upravlinni obshini EkonomikaVid na port Svishtov Port Rozvinena himichna elektroenergetichna budivelna konservna promislovosti Viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur U 2009 roci ekonomichna kriza zmusila himichnij zavod Sviloza zakriti svoyi osnovni virobnictva celyulozi Mala chastka zhiteliv mista pracyuyut v na zavodi dlya virobnictva biodizelnogo paliva Studenti spriyali rozvitku sferi poslug Vidkrito supermarkt Peni market Bulo vidkrito u misti supermarkt Derzhavni ustanovivid akademiyi ekonomiki Cenov Dimitar Hadzhivasileva Viznachni pam yatkiGodinna bashta Odni z najkrasivishih misc v okolicyah mista Svishtov unikalni girski dolini 1 2 km vid mista na yakih roztashovanij Svishtovskij monastir miscevist Pametnicite na berezi Dunayu i park navkolo staroyi forteci u samomu centri mista Chastinoyu sotni nacionalnih najkrashih turistichnih ob yektiv ye Budinok muzej Aleko Konstantinova vidkritij dlya vidviduvachiv z 8 12 god ta z 13 17 god Arheologichni ta arhitekturni pam yatki antichnosti i epohi Vidrodzhennya Svishov u minulomu nazivavsya Kyuchuk Parizh Malij Parizh Pershij Bolgarskij teatr Elenka i Kiril D Avramovi Pershij bolgarskij hor Yanko Mustakov Persha v Bolgariyi svitska shkola 1763 Cerkvi Sveti Dimitr 16 st Svyata Trijcya 1867 N Fichev 1886 m Kaniv Svyatih Prvoapostoli Petr i Pavel 1644 Svyatih Kirila i Mefodiya 1873 m Kaniv ta in Svyatogo Preobrazhennya Svyatogo Prorok Ilaya Svyatogo Voznesinnya zrujnovana cerkva Sv Sv Kiril i Metodij zrujnovana cerkva Sv Arhangela kaplicya Sv Prorok Ilaya Teatri Pershij bolgarskij teatr Elenka i Kirila D Avramovih ye nevelikim ale duzhe krasivim Vistavi tam stavili bagato pokolin svishovlyan i gosti mista Misceva amatorska trupa ye odniyeyu z najvidomishih v Bolgariyi Muzeyi Vistavka prisvyachena prohodu Dunayu rosijskih vijsk u zvilnenni Bolgariyi vid osmanskogo panuvannya Etnografichna vistavka Arheologichna vistavka Miskogo zhittya ta kulturi Budinok muzej Aleko Konstantinov Vidomi osobistostiCvetan Radoslavov avtor gimnu suchasnoyi Bolgariyi Gorda Stara planina 1878 1968 bolgarskij hudozhnik Dimitar Geshov 1860 1922 bolgarskij vijskovik general pihoti Aleko Konstantinov 1863 1897 pismennik i nacionalnij lider Konstantin Stanchov 1870 bolgarskij oficer Dragan Cankov 1828 1911 ministr politik Ivan Shishmanov 1862 1928 literaturnij kritik aktivist i etnograf 1863 1927 generalnij geroj vijni vizvolitel Pivdennoyi Dobrudzhi Dimitar Dechev 1877 1958 bolgarskij vchenij klasik filolog istorik i epigrafMizhnarodni vidnosiniSvishov ye mistom pobratimom abo partnerom z Mista pobratimi Krayina Misto Gerb mista Rumuniya Aleksandriya Teleorman Chornogoriya Biyelo Polye Pivnichna Makedoniya Veles vid 2003 Ukrayina Gluhiv vid 1996 Rumuniya Teleorman vid 1998 Franciya Kavajon Serbiya Priyepole Kitaj vid 2002 Italiya Fridzhento vid 2009 Ukrayina Kremenchuk vid 2009 Spivpracya Krayina Misto Gerb mista Portugaliya Barselush Yegipet IsmayiliyaGalereyaIstorichna budivlya v yakij bula pidpisana mirna ugoda u 1791 roci Budinok muzej Aleko Konstantinov Svishtov u minulomu Suchasna skulptura u SvishtoviPrimitki Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 24 travnya 2010 Arhiv originalu za 18 sichnya 2011 Procitovano 4 sichnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 6 lipnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2011 Arhiv originalu za 23 veresnya 2009 Procitovano 24 travnya 2010 http www uni svishtov bg 11 serpnya 2010 u Wayback Machine Sajt Akademiyi Ekonomiki Arhiv originalu za 12 grudnya 2007 Procitovano 25 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 travnya 2010 Procitovano 25 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bg Aleksandr Bozhinov bg Aleko Konstantinov bg Dragan Cankov bg Pantelej Kiselov Arhiv originalu za 27 chervnya 2009 Procitovano 24 travnya 2010 Arhiv originalu za 15 grudnya 2008 Procitovano 24 travnya 2010 PosilannyaOficijnij sajt Svishtova 6 lipnya 2011 u Wayback Machine Stattya z istoriyi Bolgariyi Miscevij sajt z korisnoyu informaciyeyu pro misto 5 travnya 2019 u Wayback Machine Biznes centr Svishtov 15 travnya 2021 u Wayback Machine Oficijnij sajt Akademiyi ekonomiki D A Cenov 11 serpnya 2010 u Wayback Machine