Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Краків Головний пол Kraków Główny велика вузлова залізнична станція Польських державних залізниць у Польщі місто Краків

Краків-Головний

Краків-Головний

Краків-Головний (пол. Kraków Główny) — велика вузлова залізнична станція Польських державних залізниць у Польщі, місто Краків, адміністративний район Старе Місто. Будівля, побудована у 1844—1847 роках за проєктом архітектора ), розташовано паралельно колії. Проєкт був обраний із врахуванням розширення майбутньої лінії. Станція була спочатку кінцевою зупинкою залізниці Краків — Верхня Сілезія (пол. Kolej Krakowsko-Górnośląska, нім. Obeschlesische-Krakauer Eisenbahn).

Краків-Головний
станція
image
Вокзал станції Краків-Головний
Розташування
Розташування image Польща
Адреса Краків
Координати 50°03′56″ пн. ш. 19°56′49″ сх. д. / 50.06555600002777595° пн. ш. 19.947222000028° сх. д. / 50.06555600002777595; 19.947222000028Координати: 50°03′56″ пн. ш. 19°56′49″ сх. д. / 50.06555600002777595° пн. ш. 19.947222000028° сх. д. / 50.06555600002777595; 19.947222000028
Структура
Тип платформ острівні
Послуги
Транспортні image image image image
Історія
Відкрито 13 жовтня 1847 (176 років)
Будівля
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Польські державні залізниці
Оператор Польські державні залізниці
Код Експрес-3 5108041, 5108031
Пасажиропотік понад 1 млн.
Мапа
Краків-Головний на Вікісховищі

Станція обслуговує місцеві, міжміські та міжнародні залізничні маршрути. Згідно з польською класифікацією залізничних станцій Краків-Головний належить до вищої категорії А.

Рух потягів на станції координується постом електричної централізації, який забезпечений системою «KG». Станція обслуговує тільки пасажирські потяги. Вантажні потяги не заходять до центру Кракова і обслуговуються станцією .

З 14 лютого 2014 року головний зал вокзалу розташовується безпосередньо під залізничними перонами і має вихід до Краківського швидкісного трамвая, що входить до мережі Краківського комунікативного центру.

Будівля вокзалу Краків-Головний є архітектурною пам'яткою, внесено до реєстру охоронюваних пам'яток Малопольського воєводства і є об'єктом туристичного маршруту міської інженерії під назвою «Краківський шлях техніки».

Загальна інформація

Є великим транспортним вузлом, має пасажирське сполучення з усіма воєводствами Польщі та кільканадцять маршрутів приміського сполучення.

Міжнародне сполучення представлено поїздами до Чехії, Словаччини, Німеччини, Білорусі, Росії та Литви. До України курсує швидкий поїзд Львів — Вроцлав / Варшава.

Далеке внутрішньопольське сполучення представлено денними та нічними поїздами Intercity, а також високошвидкісними ЕІС до найбільших міст Польщі.

Найбільшими приміськими перевізниками в регіоні є Малопольська залізниця та .

До вокзалу прилягає двоповерховий автовокзал та ТЦ «Galeria Krakowska». Зі станції Краків-Головний курсує електропоїзд сполученням Краків — Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце, а також автобус до аеропорту.

Історія

Рішення про будівництво головного краківського вокзалу було прийнято радою Вільного міста Кракова у першій чверті XIX століття. Спочатку планувалося побудувати вокзал в околицях села Лобзув (нині — район Кракова) або в безпосередній близькості від сучасної вулиці . У результаті міська влада ухвалила рішення будувати вокзал в районі Весола між і сучасними вулицями Любич і Павії. Земельна ділянка була придбана за 200 тисяч злотих і у 1844 році на ньому було побудовано невеликий вокзал, в якому були розміщена залізнична адміністрація, що раніше розташовувалася у будівлі Тройтлера на Головній краківській площі.

12 жовтня 1844 року закладено наріжний камінь нового вокзалу для Краківського-Верхньосилезької залізниці. 13 жовтня 1847 року відбулося урочисте відкриття вокзалу і залізниці Краків — Мисловиці. Будівля вокзалу було побудовано за проєктом Петера Розенбаума в стилі неоренесанс. У XIX столітті будівля вокзалу двічі перебудовувалася між 1869—1871 та 1892—1894 роками, в результаті чого воно набуло еклектичні архітектурні елементи. Збільшення руху поїздів у східному напрямку і подальший розвиток залізничного вузла призвело до того, що площа вокзалу була розширена майже у два рази під час першої реконструкції у 1869—1871 роках внаслідок ліквідації придорожніх скверів. В результаті цієї реконструкції будівля набула сучасного вигляду. У 1894 році побудований залізобетонний тунель під залізничними перонами, який був розширений під час останньої реконструкції у 1920 році, коли були споруджена привокзальна інфраструктура.

  • Старовинні світлини
  • image
    Вокзал Краківсько-Верхньосілезької залізниці у другій половині XIX ст.
  • image
    Розклад руху поїздів станом на 1862 рік

У 1930-ті роки розпочалося будівництво залізниці в бік міст Кельці і Варшави, в результаті чого були повністю перебудовані залізничні колії, розширено зал очікування і збільшено кількість колій.

1934 року, згідно з міським архітектурним планом, планувалося будівництво нової будівлі вокзалу за 300 метрів на північ від сучасної будівлі, яке планувалося знести. За часів німецької окупації Кракова вокзал з 1939 по 1945 роки мав німецьку назву «Krakau Hauptbahnhof». Німецька влада планувала ліквідувати діаметральні залізничні колії та побудувати на їх місці нову міську алею, а будівництво нового вокзалу планувалося в західній частині міста на території сучасного адміністративного району . Аналогічні плани були озвучені у 1950-х роках через будівництво нового району Нова-Гута, коли новий вокзал планувалося побудувати у районі Могила.

12 липня 1986 року будівлю вокзалу було внесено до реєстру архітектурних пам'яток Малопольського воєводства (№ А704).

Навесні 2012 року почалося будівництво підземної частини вокзалу, яка стала називатися «Kraków Nowy Główny» (Краків-Новий-Головний). 14 лютого 2014 року підземна частина вокзалу, пов'язана з міським транспортом, була введена в експлуатацію.

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2018. Процитовано 11 березня 2017.

Література

  • Komorowski, W.: Stacja kolejowa Kraków Główny Osobowy, [w:] „Rocznik Krakowski” t. LXIII, 1997
  • Kronika Krakowa, Wydawnictwo Kronika Warszawa 1996, 527 s.

Посилання

  • Dawny krakowski dworzec w archiwach Muzeum Kolejnictwa [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.]
  • Zdjęcia dworca z l. 30. i 40. XX wieku w zbiorach NAC
  • Zdjęcie lotnicze ze zbiorów Muzeum Lotnictwa [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Подорожі залізницею. Краків [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Панорама

image

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krakiv Golovnij pol Krakow Glowny velika vuzlova zaliznichna stanciya Polskih derzhavnih zaliznic u Polshi misto Krakiv administrativnij rajon Stare Misto Budivlya pobudovana u 1844 1847 rokah za proyektom arhitektora roztashovano paralelno koliyi Proyekt buv obranij iz vrahuvannyam rozshirennya majbutnoyi liniyi Stanciya bula spochatku kincevoyu zupinkoyu zaliznici Krakiv Verhnya Sileziya pol Kolej Krakowsko Gornoslaska nim Obeschlesische Krakauer Eisenbahn Krakiv Golovnij stanciyaVokzal stanciyi Krakiv GolovnijRoztashuvannyaRoztashuvannya PolshaAdresa KrakivKoordinati 50 03 56 pn sh 19 56 49 sh d 50 06555600002777595 pn sh 19 947222000028 sh d 50 06555600002777595 19 947222000028 Koordinati 50 03 56 pn sh 19 56 49 sh d 50 06555600002777595 pn sh 19 947222000028 sh d 50 06555600002777595 19 947222000028StrukturaTip platform ostrivniPoslugiTransportniIstoriyaVidkrito 13 zhovtnya 1847 176 rokiv BudivlyaPoverhiv 2Insha informaciyaVlasnik Polski derzhavni zalizniciOperator Polski derzhavni zalizniciKod Ekspres 3 5108041 5108031Pasazhiropotik ponad 1 mln MapaKrakiv Golovnij na Vikishovishi prDilnicya Krakiv Ryashiv Legenda Katovici obhid Krakova Golovnogo Varshava Zahidna 0 Krakiv Golovnij r Visla obhid Krakova Golovnogo Osvencim Krakiv Prokochim Krakiv Byezhanuv Kokotuv Vengzhce Vyelkye ArcelorMittal Krakiv Podlenzhe Stanontki Sharuv Klaj Stanislavichi Chikovichi r Raba Bohnya Zhezhava Yasin Bzheskij Sterkovec Byadolini Bogumilovichi r Dunayec Tarniv Moshice r Bila Shuchin Tarniv Novij Sonch Tarniv Shid r Visloka Dembicya Lyubzina Ropchici r Velopolka Yaslo Tarnobzheg 157 6 Ryashiv Golovnij Peremishl Stanciya obslugovuye miscevi mizhmiski ta mizhnarodni zaliznichni marshruti Zgidno z polskoyu klasifikaciyeyu zaliznichnih stancij Krakiv Golovnij nalezhit do vishoyi kategoriyi A Ruh potyagiv na stanciyi koordinuyetsya postom elektrichnoyi centralizaciyi yakij zabezpechenij sistemoyu KG Stanciya obslugovuye tilki pasazhirski potyagi Vantazhni potyagi ne zahodyat do centru Krakova i obslugovuyutsya stanciyeyu Z 14 lyutogo 2014 roku golovnij zal vokzalu roztashovuyetsya bezposeredno pid zaliznichnimi peronami i maye vihid do Krakivskogo shvidkisnogo tramvaya sho vhodit do merezhi Krakivskogo komunikativnogo centru Budivlya vokzalu Krakiv Golovnij ye arhitekturnoyu pam yatkoyu vneseno do reyestru ohoronyuvanih pam yatok Malopolskogo voyevodstva i ye ob yektom turistichnogo marshrutu miskoyi inzheneriyi pid nazvoyu Krakivskij shlyah tehniki Zagalna informaciyaYe velikim transportnim vuzlom maye pasazhirske spoluchennya z usima voyevodstvami Polshi ta kilkanadcyat marshrutiv primiskogo spoluchennya Mizhnarodne spoluchennya predstavleno poyizdami do Chehiyi Slovachchini Nimechchini Bilorusi Rosiyi ta Litvi Do Ukrayini kursuye shvidkij poyizd Lviv Vroclav Varshava Daleke vnutrishnopolske spoluchennya predstavleno dennimi ta nichnimi poyizdami Intercity a takozh visokoshvidkisnimi EIS do najbilshih mist Polshi Najbilshimi primiskimi pereviznikami v regioni ye Malopolska zaliznicya ta Do vokzalu prilyagaye dvopoverhovij avtovokzal ta TC Galeria Krakowska Zi stanciyi Krakiv Golovnij kursuye elektropoyizd spoluchennyam Krakiv Mizhnarodnij aeroport imeni Yana Pavla II Krakiv Balice a takozh avtobus do aeroportu IstoriyaRishennya pro budivnictvo golovnogo krakivskogo vokzalu bulo prijnyato radoyu Vilnogo mista Krakova u pershij chverti XIX stolittya Spochatku planuvalosya pobuduvati vokzal v okolicyah sela Lobzuv nini rajon Krakova abo v bezposerednij blizkosti vid suchasnoyi vulici U rezultati miska vlada uhvalila rishennya buduvati vokzal v rajoni Vesola mizh i suchasnimi vulicyami Lyubich i Paviyi Zemelna dilyanka bula pridbana za 200 tisyach zlotih i u 1844 roci na nomu bulo pobudovano nevelikij vokzal v yakomu buli rozmishena zaliznichna administraciya sho ranishe roztashovuvalasya u budivli Trojtlera na Golovnij krakivskij ploshi 12 zhovtnya 1844 roku zakladeno narizhnij kamin novogo vokzalu dlya Krakivskogo Verhnosilezkoyi zaliznici 13 zhovtnya 1847 roku vidbulosya urochiste vidkrittya vokzalu i zaliznici Krakiv Mislovici Budivlya vokzalu bulo pobudovano za proyektom Petera Rozenbauma v stili neorenesans U XIX stolitti budivlya vokzalu dvichi perebudovuvalasya mizh 1869 1871 ta 1892 1894 rokami v rezultati chogo vono nabulo eklektichni arhitekturni elementi Zbilshennya ruhu poyizdiv u shidnomu napryamku i podalshij rozvitok zaliznichnogo vuzla prizvelo do togo sho plosha vokzalu bula rozshirena majzhe u dva razi pid chas pershoyi rekonstrukciyi u 1869 1871 rokah vnaslidok likvidaciyi pridorozhnih skveriv V rezultati ciyeyi rekonstrukciyi budivlya nabula suchasnogo viglyadu U 1894 roci pobudovanij zalizobetonnij tunel pid zaliznichnimi peronami yakij buv rozshirenij pid chas ostannoyi rekonstrukciyi u 1920 roci koli buli sporudzhena privokzalna infrastruktura Starovinni svitlini Vokzal Krakivsko Verhnosilezkoyi zaliznici u drugij polovini XIX st Rozklad ruhu poyizdiv stanom na 1862 rik U 1930 ti roki rozpochalosya budivnictvo zaliznici v bik mist Kelci i Varshavi v rezultati chogo buli povnistyu perebudovani zaliznichni koliyi rozshireno zal ochikuvannya i zbilsheno kilkist kolij 1934 roku zgidno z miskim arhitekturnim planom planuvalosya budivnictvo novoyi budivli vokzalu za 300 metriv na pivnich vid suchasnoyi budivli yake planuvalosya znesti Za chasiv nimeckoyi okupaciyi Krakova vokzal z 1939 po 1945 roki mav nimecku nazvu Krakau Hauptbahnhof Nimecka vlada planuvala likviduvati diametralni zaliznichni koliyi ta pobuduvati na yih misci novu misku aleyu a budivnictvo novogo vokzalu planuvalosya v zahidnij chastini mista na teritoriyi suchasnogo administrativnogo rajonu Analogichni plani buli ozvucheni u 1950 h rokah cherez budivnictvo novogo rajonu Nova Guta koli novij vokzal planuvalosya pobuduvati u rajoni Mogila 12 lipnya 1986 roku budivlyu vokzalu bulo vneseno do reyestru arhitekturnih pam yatok Malopolskogo voyevodstva A704 Navesni 2012 roku pochalosya budivnictvo pidzemnoyi chastini vokzalu yaka stala nazivatisya Krakow Nowy Glowny Krakiv Novij Golovnij 14 lyutogo 2014 roku pidzemna chastina vokzalu pov yazana z miskim transportom bula vvedena v ekspluataciyu Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2018 Procitovano 11 bereznya 2017 LiteraturaKomorowski W Stacja kolejowa Krakow Glowny Osobowy w Rocznik Krakowski t LXIII 1997 Kronika Krakowa Wydawnictwo Kronika Warszawa 1996 527 s PosilannyaDawny krakowski dworzec w archiwach Muzeum Kolejnictwa 6 travnya 2016 u Wayback Machine Zdjecia dworca z l 30 i 40 XX wieku w zbiorach NAC Zdjecie lotnicze ze zbiorow Muzeum Lotnictwa 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Podorozhi zalizniceyu Krakiv 12 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Panorama

Дата публікації:
Топ