Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Леопард» (італ. Il Gattopardo) — історична кіноепопея Лукіно Вісконті, знята у 1962 році за мотивами роману князя Джузеппе Томазі ді Лампедуза. Дія розгортається за часів Рісорджименто. Стрічка удостоєна «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю 1963 р. і вважається однією з вершин світового кіномистецтва.
| Леопард | |
|---|---|
| Il Gattopardo | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Лукіно Вісконті |
| Продюсер | |
| Сценарист | Сузо Чеккі Д'Аміко, Паскуале Феста Кампаніле, , і Лукіно Вісконті |
| На основі | роману Джузеппе Томазі ді Лампедуза |
| У головних ролях | Берт Ланкастер Ален Делон Клаудія Кардинале |
| Оператор | Джузеппе Ротунно |
| Композитор | Ніно Рота |
| Художник | |
| Кінокомпанія | Titanus Société Nouvelle Pathé Cinéma Société Générale de Cinématographie |
| Дистриб'ютор | Titanus[d] і Netflix |
| Тривалість | 205 хв. |
| Мова | італійська, французька, німецька[1] і латина[1] |
| Країна |  Італія Франція |
| Рік | 1963 |
| IMDb | ID 0057091 |
 Леопард у Вікісховищі | |
Сюжет
Дія фільму розгортається на фоні падіння міста Палермо і всього королівства Обох Сицилій перед загонами гарібальдійців і подальшого становлення об'єднаної Італії. Князівське сімейство Саліна, як і інші сицилійські аристократи, повинні визначитися зі своїм ставленням до цих подій — оплакувати падіння Бурбонів або ж продовжити традицію вірної служби короні, але вже під прапорами Савойської династії.
Глава сімейства на прізвисько «Леопард»(Берт Ланкастер) залишається вірним девізу своїх предків — «щоб все залишилося як і раніше, все повинно змінитися» — і присягає на вірність савойцям. Досить скоро йому доводиться зіткнутися з наслідками свого рішення: світ аристократії, до якого він належить, невблаганно йде в історію, а на зміну леопардам приходять шакали — спритні ділки-буржуа на зразок нового мера — дона Калоджеро.
Окрім внутрішньої еволюції старіючого князя-прагматика, фільм простежує долю його молодого і енергійного племінника Танкреді (Ален Делон). Князь не сумнівається, що його чекає велике майбутнє на службі у новій державі. Проте замість закоханої в нього дочки князя молодий опортуніст сватається до прекрасної, хоча і дещо вульгарної дочки нувориша Калоджеро — Анджеліки (Клаудія Кардинале), і в цьому князь надає йому всіляку підтримку.
Усі нитки оповідання сходяться у 51-хвилинній сцені балу в одному з палаццо Палермо, яка, на думку режисера, повинна справляти на глядача враження нестерпної задухи. Князь не знаходить собі місця, упродовж усієї сцени балу він занепокоєно блукає з кімнати до кімнати, немов у пошуках спокою. На відміну від книги, у фільмі смерть князя не показана. Та все ж сцена балу, задумана як епілог оповіді, не залишає у глядача сумнівів у її близькості: з його вихованням і поняттями про честь князеві ніколи не пристосуватися до світу, яким правлять вискочки-нувориші.
В ролях
| Актор | Роль |
|---|---|
| Берт Ланкастер | князь дон Фабріціо Саліна |
| Клаудія Кардінале | Анджеліка Седара / Донна Бастіана |
| Ален Делон | Танкреді Фальконері |
| Паоло Стоппа | дон Калоджеро Седара |
| Ріна Мореллі | княгиня Марія Стелла Саліна |
| отець Пірроне | |
| Маріо Джіротті | граф Кавріагі |
| П'єр Клементі | Франческо Паоло |
| Джуліано Джемма | Гарібальді |
| Кароліна | |
| Оттавія Пікколо | Катерина |
| Іво Гаррані | полковник Паллавічіно |
| Серж Реджані | дон Франческо Чіччо Тумео |
Робота над фільмом
Як представник одного з прадавніх родів Італії, Вісконті завжди цікавився темами занепаду і розкладання сім'ї і того світу, в якому жили його предки. Князь Саліна був для нього певною мірою alter ego. Раніше Вісконті вже звертався до періоду Рісорджименто в байопіку «Почуття» (1954). При роботі над «Леопардом» Вісконті підтвердив свою репутацію перфекціоніста, відтворюючи світ європейської аристократії, що пішов в небуття, в усіх його найдрібніших деталях. Для цього потрібно було «обжити» декілька порожніх сицилійських палаців і повернути історичний вигляд одному з кварталів Палермо.
Спочатку Вісконті планував запропонувати головну роль Лоренсу Олів'є або Миколі Черкасову. Присутність американської зірки Берта Ланкастера у головній ролі «європейського» фільму пояснюється тим, що таку масштабну постановку могла фінансувати тільки голлівудська кіностудія — в цьому випадку 20th Century Fox — яка була зацікавлена в касовому успіху в тому числі і в США, де описувана епоха мало кому відома. Ланкастер — колишній циркач із нетрів Гарлему — виступив у цьому випадку гарантом інтересу американських глядачів. Він блискуче впорався з роллю, узявши за зразок аристократичні манери самого Вісконті.
Думки і оцінки
- «Якби „Леопард“ складався тільки з сорокап'ятихвилинної сцени балу, де по дзеркальній галереї палаццо Ганджі під музику вальсу Верді млосно крутяться, стискаючи один одного в обіймах, Делон з Кардинале, фільм все одно хотілося б дивитися без кінця. Бал подається у червоному, білому, зеленому — кольорах гарібальдійського прапора; до них домішується одвічна жовтизна випаленої сицилійської землі» (Плахов Андрій Степанович, «Коммерсантъ»).
- «За часом дії, масштабності і сюжету „Леопард“ викликає в пам'яті таке ж повнокровне воскресіння світу, що обсипається, знать — „Віднесені вітром“. Проте „Леопард“ сповнений недомовленостями і споглядальності, тоді як „Віднесені вітром“ динамічні і киплять пристрастями. <.> Багато було написано з приводу не позбавленої символізму панорами запиленої і втомленої сім'ї Саліна, які після прибуття до всідаються у церкві і, здається, перетворюються на статуї (чи трупи), зливаючись із старовинним барочним декором» (Кевін Томас), Los Angeles Times).
- «Герой Ланкастера існує в особливій площині, діє виходячи з моральних догматів, які його сучасники не в змозі ні розділити, ні осягнути. Незважаючи на фізичну бадьорість, є в ньому щось віджиле, щось поминальне. Ми бачимо його родичів такими, що безмовно сидять на лавах сімейної каплиці. Їх нерухомі тіла і особи, що завмерли, ще покриті білим дорожнім пилом — як викапані надгробні статуї, що подібні до божеств у своєму безмовному спокої, безповоротно відійшли в минуле» (Дейв Кер, The New York Times).
- «Подібно до романів XIX століття (згадується „Війна і мир“), що поєднували монументальний розмах з насиченістю деталями, фільм малює великі історичні події через призму того, як вони переживаються окремими індивідами. Музика Ніно Рота — немов симфонія тих років, яку вам не довелося слухати. Якби у XIX столітті знімали кіно, то саме так воно б і виглядало» (Річард Дайєр, Британський інститут кіно).
Примітки
- Freebase Data Dumps — Google.
- Радио «Маяк» / Антон Долин и Андрей Плахов — о фильме «Леопард»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Дж. Хоберман. The Leopard[недоступне посилання].
- Ъ — Финал сценария // Умерла Сузо Чекки д'Амико
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2014.
- 'The Leopard' changes in spots, with glorious results — Los Angeles Times
- Dave Kehr. When Movies Mattered: Reviews from a Transformative Decade. University of Chicago Press, 2011. . Pages 242–246.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2011. Процитовано 1 грудня 2014.
Посилання
- «Леопард» на сайті IMDb (англ.)
![image]()
- «Леопард» на сайті AllMovie (англ.)
![image]()
- «Леопард» [ 10 березня 2015 у Wayback Machine.] на [ Listal.com]
![image]()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Leopard znachennya Leopard ital Il Gattopardo istorichna kinoepopeya Lukino Viskonti znyata u 1962 roci za motivami romanu knyazya Dzhuzeppe Tomazi di Lampeduza Diya rozgortayetsya za chasiv Risordzhimento Strichka udostoyena Zolotoyi palmovoyi gilki Kannskogo kinofestivalyu 1963 r i vvazhayetsya odniyeyu z vershin svitovogo kinomistectva LeopardIl GattopardoZhanr dramaRezhiser Lukino ViskontiProdyuserScenarist Suzo Chekki D Amiko Paskuale Festa Kampanile i Lukino ViskontiNa osnovi romanu Dzhuzeppe Tomazi di LampeduzaU golovnih rolyah Bert Lankaster Alen Delon Klaudiya KardinaleOperator Dzhuzeppe RotunnoKompozitor Nino RotaHudozhnikKinokompaniya Titanus Societe Nouvelle Pathe Cinema Societe Generale de CinematographieDistrib yutor Titanus d i NetflixTrivalist 205 hv Mova italijska francuzka nimecka 1 i latina 1 Krayina Italiya FranciyaRik 1963IMDb ID 0057091 Leopard u VikishovishiSyuzhetDiya filmu rozgortayetsya na foni padinnya mista Palermo i vsogo korolivstva Oboh Sicilij pered zagonami garibaldijciv i podalshogo stanovlennya ob yednanoyi Italiyi Knyazivske simejstvo Salina yak i inshi sicilijski aristokrati povinni viznachitisya zi svoyim stavlennyam do cih podij oplakuvati padinnya Burboniv abo zh prodovzhiti tradiciyu virnoyi sluzhbi koroni ale vzhe pid praporami Savojskoyi dinastiyi Glava simejstva na prizvisko Leopard Bert Lankaster zalishayetsya virnim devizu svoyih predkiv shob vse zalishilosya yak i ranishe vse povinno zminitisya i prisyagaye na virnist savojcyam Dosit skoro jomu dovoditsya zitknutisya z naslidkami svogo rishennya svit aristokratiyi do yakogo vin nalezhit nevblaganno jde v istoriyu a na zminu leopardam prihodyat shakali spritni dilki burzhua na zrazok novogo mera dona Kalodzhero Okrim vnutrishnoyi evolyuciyi stariyuchogo knyazya pragmatika film prostezhuye dolyu jogo molodogo i energijnogo pleminnika Tankredi Alen Delon Knyaz ne sumnivayetsya sho jogo chekaye velike majbutnye na sluzhbi u novij derzhavi Prote zamist zakohanoyi v nogo dochki knyazya molodij oportunist svatayetsya do prekrasnoyi hocha i desho vulgarnoyi dochki nuvorisha Kalodzhero Andzheliki Klaudiya Kardinale i v comu knyaz nadaye jomu vsilyaku pidtrimku Usi nitki opovidannya shodyatsya u 51 hvilinnij sceni balu v odnomu z palacco Palermo yaka na dumku rezhisera povinna spravlyati na glyadacha vrazhennya nesterpnoyi zaduhi Knyaz ne znahodit sobi miscya uprodovzh usiyeyi sceni balu vin zanepokoyeno blukaye z kimnati do kimnati nemov u poshukah spokoyu Na vidminu vid knigi u filmi smert knyazya ne pokazana Ta vse zh scena balu zadumana yak epilog opovidi ne zalishaye u glyadacha sumniviv u yiyi blizkosti z jogo vihovannyam i ponyattyami pro chest knyazevi nikoli ne pristosuvatisya do svitu yakim pravlyat viskochki nuvorishi V rolyahAktor Rol Bert Lankaster Fabricio Salina knyaz don Fabricio Salina Klaudiya Kardinale Andzhelika Sedara Donna Bastiana Andzhelika Sedara Donna Bastiana Alen Delon Tankredi Falkoneri Tankredi Falkoneri Paolo Stoppa Kalodzhero Sedara don Kalodzhero Sedara Rina Morelli Mariya Stella Salina knyaginya Mariya Stella Salina Pirrone otec Pirrone Mario Dzhirotti Kavriagi graf Kavriagi P yer Klementi Franchesko Paolo Franchesko Paolo Dzhuliano Dzhemma Garibaldi Garibaldi Karolina Karolina Ottaviya Pikkolo Katerina Katerina Ivo Garrani Pallavichino polkovnik Pallavichino Serzh Redzhani Franchesko Chichcho Tumeo don Franchesko Chichcho TumeoRobota nad filmomYak predstavnik odnogo z pradavnih rodiv Italiyi Viskonti zavzhdi cikavivsya temami zanepadu i rozkladannya sim yi i togo svitu v yakomu zhili jogo predki Knyaz Salina buv dlya nogo pevnoyu miroyu alter ego Ranishe Viskonti vzhe zvertavsya do periodu Risordzhimento v bajopiku Pochuttya 1954 Pri roboti nad Leopardom Viskonti pidtverdiv svoyu reputaciyu perfekcionista vidtvoryuyuchi svit yevropejskoyi aristokratiyi sho pishov v nebuttya v usih jogo najdribnishih detalyah Dlya cogo potribno bulo obzhiti dekilka porozhnih sicilijskih palaciv i povernuti istorichnij viglyad odnomu z kvartaliv Palermo Spochatku Viskonti planuvav zaproponuvati golovnu rol Lorensu Oliv ye abo Mikoli Cherkasovu Prisutnist amerikanskoyi zirki Berta Lankastera u golovnij roli yevropejskogo filmu poyasnyuyetsya tim sho taku masshtabnu postanovku mogla finansuvati tilki gollivudska kinostudiya v comu vipadku 20th Century Fox yaka bula zacikavlena v kasovomu uspihu v tomu chisli i v SShA de opisuvana epoha malo komu vidoma Lankaster kolishnij cirkach iz netriv Garlemu vistupiv u comu vipadku garantom interesu amerikanskih glyadachiv Vin bliskuche vporavsya z rollyu uzyavshi za zrazok aristokratichni maneri samogo Viskonti Dumki i ocinki Yakbi Leopard skladavsya tilki z sorokap yatihvilinnoyi sceni balu de po dzerkalnij galereyi palacco Gandzhi pid muziku valsu Verdi mlosno krutyatsya stiskayuchi odin odnogo v obijmah Delon z Kardinale film vse odno hotilosya b divitisya bez kincya Bal podayetsya u chervonomu bilomu zelenomu kolorah garibaldijskogo prapora do nih domishuyetsya odvichna zhovtizna vipalenoyi sicilijskoyi zemli Plahov Andrij Stepanovich Kommersant Za chasom diyi masshtabnosti i syuzhetu Leopard viklikaye v pam yati take zh povnokrovne voskresinnya svitu sho obsipayetsya znat Vidneseni vitrom Prote Leopard spovnenij nedomovlenostyami i spoglyadalnosti todi yak Vidneseni vitrom dinamichni i kiplyat pristrastyami lt gt Bagato bulo napisano z privodu ne pozbavlenoyi simvolizmu panorami zapilenoyi i vtomlenoyi sim yi Salina yaki pislya pributtya do vsidayutsya u cerkvi i zdayetsya peretvoryuyutsya na statuyi chi trupi zlivayuchis iz starovinnim barochnim dekorom Kevin Tomas Los Angeles Times Geroj Lankastera isnuye v osoblivij ploshini diye vihodyachi z moralnih dogmativ yaki jogo suchasniki ne v zmozi ni rozdiliti ni osyagnuti Nezvazhayuchi na fizichnu badorist ye v nomu shos vidzhile shos pominalne Mi bachimo jogo rodichiv takimi sho bezmovno sidyat na lavah simejnoyi kaplici Yih neruhomi tila i osobi sho zavmerli she pokriti bilim dorozhnim pilom yak vikapani nadgrobni statuyi sho podibni do bozhestv u svoyemu bezmovnomu spokoyi bezpovorotno vidijshli v minule Dejv Ker The New York Times Podibno do romaniv XIX stolittya zgaduyetsya Vijna i mir sho poyednuvali monumentalnij rozmah z nasichenistyu detalyami film malyuye veliki istorichni podiyi cherez prizmu togo yak voni perezhivayutsya okremimi individami Muzika Nino Rota nemov simfoniya tih rokiv yaku vam ne dovelosya sluhati Yakbi u XIX stolitti znimali kino to same tak vono b i viglyadalo Richard Dajyer Britanskij institut kino PrimitkiFreebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Radio Mayak Anton Dolin i Andrej Plahov o filme Leopard nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Dzh Hoberman The Leopard nedostupne posilannya Final scenariya Umerla Suzo Chekki d Amiko Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 1 grudnya 2014 The Leopard changes in spots with glorious results Los Angeles Times Dave Kehr When Movies Mattered Reviews from a Transformative Decade University of Chicago Press 2011 ISBN 978 0 226 42941 0 Pages 242 246 Arhiv originalu za 7 sichnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2014 Posilannya Leopard na sajti IMDb angl Leopard na sajti AllMovie angl Leopard 10 bereznya 2015 u Wayback Machine na Listal com