Василь Семенович Гроссман | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Василий Семёнович Гроссман | ||||
Ім'я при народженні | Йосип Соломонович Гроссман | |||
Народився | 29 листопада (12 грудня) 1905 Бердичів, Київська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 14 вересня 1964 (58 років) Москва, РРФСР ·злоякісна пухлина | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Країна | Російська імперія СРСР Росія[1] | |||
Національність | єврей | |||
Діяльність | журналіст, військовий кореспондент, прозаїк | |||
Alma mater | МДУ | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 1928 | |||
Magnum opus | Життя і доля | |||
Членство | СП СРСР | |||
Діти | d | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Гроссман Василь Семенович у Вікісховищі |
Василь Семенович Гроссман (ім'я при народженні Іо́сиф Соломо́нович Ґроссман; 29 листопада (12 грудня) 1905, Бердичів, Київська губернія, Російська імперія — †14 вересня 1964, Москва, Російська РФСР) — російський радянський письменник, фронтовий кореспондент єврейського походження.
Життєпис
Народився в родині єврейських інтелігентів: його батько був інженером-хіміком, мати — вчителька французької мови.
Навчався у вузах Києва та Москви. У 1929 році закінчив хімічний факультет Московського державного університету. Три роки працював на вугільній шахті в Донбасі інженером-хіміком. З 1933 постійно жив та працював у Москві.
У 1934 році опублікував повість з шахтарського життя «Глюкауф» та оповідання про Громадянську війну «В городе Бердичеве», темою якої стали події в Україні, спровоковані громадянською війною в більшовицькій Росії. Успіх, якого досягнули ці твори, укріпив Гроссмана в прагненні стати професійним письменником.
У 1935—1937 роках публікує збірки оповідання, а в 1937—1940 — дві частини епічної трилогії «Степан Кольчугін». Від початку німецько-радянської війни і до її кінця у 1945 році Василь Гроссман працював кореспондентом газети «Червона Зірка».
1942 року він написав повість «Народ бессмертен», що стала першим великим твором про війну. Повісті «Народ бессмертен», «Сталинградские очерки» та інші воєнні нариси були об'єднані в книзі «В роки війни». Широке визнання здобула книга Гроссмана «Треблинский ад», що відкрила тему Голокосту.
З 1946 по 1959 працював над дилогією «За праве діло» та «Життя і доля». Епічний роман «За праве діло» (1952), написаний у традиціях класика російської літератури Льва Толстого й оповідає про Сталінградську битву. Гроссман змушений був переробити його після розгромної критики в партійній пресі на скорочену версію роману (1954) (зокрема гострої критики він зазнав на сторінках радянських журналах та газетах «Коммунист», «Правда», «Красная звезда», «Литератураная газета» тощо). На Другому з'їзді Спілки письменників СРСР в 1954 у Олександр Фадєєв визнав, що його критика роману як «ідеологічно шкідливого» була несправедливою.
Рукопис продовження опублікованого в «Новому Світі» роману «За праве діло» — роману «Життя і доля», що має різко антирадянський характер, над яким письменник працював з 1950 року, автор віддав для публікації в редакцію журналу «Знамя». У лютому 1961 року КДБ конфіскував копії рукопису і чернетки під час домашнього обшуку Гроссмана. Вилучено і копію роману, що знаходилася для передруку в редакції журналу «Новий Світ». Головний редактор журналу «Знамя» Вадим Кожевников сам віддав свій примірник в КДБ. Намагаючись врятувати свою книгу, Гроссман написав листа Микиті Хрущову в якому прохав його аби дали надрукувати його книгу. Зрештою Гроссмана прийняв член політбюро Михайло Суслов, оповістивши підготовлене референтами (сам він роман не прочитав) рішення про те, що про повернення рукопису «не може бути й мови», і що роман може бути надрукований в СРСР не раніше, ніж через 200—300 років.
Іншу копія роману, яку зберіг друг, поет С. І. Липкін, у середині 1970-х, вже після смерті письменника, вивезли на Захід за допомогою А. Д. Сахарова і В. Н. Войновича. Роман врешті був опублікований в Швейцарії в 1980 році, його розшифрували з мікрофільму професори-емігранти Юхим Еткінд з Парижа і Шимон Маркіш з Женеви, останній сприяв виданню в Лозанні. У СРСР роман уперше вийшов у світ уже під час перебудови — зі скороченнями 1988 року, повністю —1991.
Разом з «Життям і долею» було конфісковано рукопис повісті «Все тече», що зачіпає заборонену тему Голодомору, над якою Гроссман працював з 1955 року. Письменник створив новий варіант повісті, який завершив у 1963 (публікація за кордоном — 1970, в СРСР — 1989).
Після арешту «антирадянських» рукописів майже втратив можливість публікуватися. Потрясіння підточило здоров'я письменника і, на думку біографів, прискорило його смерть. Помер від раку нирки після невдалої операції 14 вересня 1964. Місце поховання Москва Троєкурівський цвинтар.
Посмертно видано збірник оповідань і нарисів «Добро вам!» (1967, зі скороченнями), написаний після двомісячної поїздки у Вірменію вже після вилучення його останнього роману. Нариси та записні книжки воєнних років увійшли до збірки «Роки війни» (М.: Правда, 1989).
Бібліографія
- «Глюкауф», 1934
- «Степан Кольчугин», тт. 1-3, 1937-40, тт.1-4, 1947. У 1957 році екранізований (режисер Т. Родіонова)
- «Народ безсмертний», 1942
- «Сталінград», 1943
- «Роки війни», 1945
- «За праве діло», 1954 («Новий світ», 1952, № 7 — 10)
- «Повісті, оповідання, нариси», 1958
- «Старий учитель», 1962
- «Добро вам!», 1967
- «Все тече …», Frankfurt / M., «Посів» 1970
- «Життя і доля», Lausanne, 1980
- «На єврейські теми», В 2-х тт., Tel Aviv, 1985.
- «Степан Кольчугін», роман
- «Україна без євреїв», начерк
- «Якщо вірити піфагорійцям», п'єса
Переклади українською
- Василь Гроссман. Народ безсмертний. 1945. Переклад з російської: Антін Хуторян. Київ: Українське державне видавницво. 151 с.
- Василь Гроссман. Життя і доля. Переклад з російської: Василь Стефак. Київ: Дніпро, 1991. 831 с.
- Ілля Еренбург, Василь Гроссман. Чорна книга / пер. з рос. Мирослав Лаюк. — К. : Дух і Літера, 2020. — 520 с. — .
Екранізації творів
- «Степан Кольчугін» (1967)
- «Комісар» (1967)
- «Життя і доля» (2012)
Джерела
- Catalog of the German National Library
- Т. П. Заморій.,Гроссман Василь Семенович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.
- І. М. Дзюба Ґроссман Василь Семенович [ 15 травня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Ґроссман Василь Семенович [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Гроссман Василь Семенович [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Людмила Димерська. Томас Манн і Василь Гроссман: уроки сповідальної літератури. «Культура совісті» і принцип іманентності // Дух і літера / Ред. К. Сігов, Л. Фінберг. — К. : Дух і літера, 2010. — № 21. — С. 93–120.
- Ігор Сюндюков «Літописець пекельного сторіччя. Страшна правда Василя Гроссмана» — газета «День» № 109, субота, 7 липня 2007
- Віктор Малахов. Василь Гроссман: правда гіркоти // Дух і літера / Ред. К. Сігов, Л. Фінберг. — К. : Дух і літера, 2010. — № 21. — С. 75–82. // Особистість: Василь Гроссман. Матеріали україно-французької конференції у Києво-Могилянській Академії
- Алексіс Берелович. Тоталітарні системи у Василя Гроссмана // Дух і літера / Ред. К. Сігов, Л. Фінберг. — К. : Дух і літера, 2010. — № 21. — С. 25–40. // Особистість: Василь Гроссман. Матеріали україно-французької конференції у Києво-Могилянській Академії
- Іван Дзюба. Той, хто сказав заборонені слова // Дух і літера / Ред. К. Сігов, Л. Фінберг. — К. : Дух і літера, 2010. — № 21. — С. 48-74. // Особистість: Василь Гроссман. Матеріали україно-французької конференції у Києво-Могилянській Академії
- Василь Гроссман [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Книгоман, 2016
- Мішель Парфенов. Радикально неприпустиме. Від «Чорної книги» до «Життя і долі» // Дух і літера / Ред. К. Сігов, Л. Фінберг. — К. : Дух і літера, 2010. — № 21. — С. 41–47. // Особистість: Василь Гроссман. Матеріали україно-французької конференції у Києво-Могилянській Академії
- Володимир Панченко. Василь Гроссман і «біси». Опозиція «свобода – неволя» в повісті В. Гроссмана «Все тече» // Дух і літера / Ред. К. Сігов, Л. Фінберг. — К. : Дух і літера, 2010. — № 21. — С. 83–92. // Особистість: Василь Гроссман. Матеріали україно-французької конференції у Києво-Могилянській Академії
- . m-necropol.ru (Російська) . 1 лютого 2009 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 19 лютого 2022 року.
- Анн-Марі Пеллетьє. Проти мерзенності сила доброти // Дух і літера / Ред. К. Сігов, Л. Фінберг. — К. : Дух і літера, 2010. — № 21. — С. 7–24. // Особистість: Василь Гроссман. Матеріали україно-французької конференції у Києво-Могилянській Академії.
Посилання
- Гроссман Василь Семенович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Debyut Lib Vasil Semenovich Grossmanros Vasilij Semyonovich GrossmanIm ya pri narodzhenni Josip Solomonovich GrossmanNarodivsya 29 listopada 12 grudnya 1905 1905 12 12 Berdichiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 14 veresnya 1964 1964 09 14 58 rokiv Moskva RRFSR zloyakisna puhlinaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSR Rosiya 1 Nacionalnist yevrejDiyalnist zhurnalist vijskovij korespondent prozayikAlma mater MDUMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti z 1928Magnum opus Zhittya i dolyaChlenstvo SP SRSRDiti dUchasnik nimecko radyanska vijnaNagorodi Grossman Vasil Semenovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grossman Vasil Semenovich Grossman im ya pri narodzhenni Io sif Solomo novich Grossman 29 listopada 12 grudnya 1905 19051212 Berdichiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 14 veresnya 1964 Moskva Rosijska RFSR rosijskij radyanskij pismennik frontovij korespondent yevrejskogo pohodzhennya ZhittyepisNarodivsya v rodini yevrejskih inteligentiv jogo batko buv inzhenerom himikom mati vchitelka francuzkoyi movi Navchavsya u vuzah Kiyeva ta Moskvi U 1929 roci zakinchiv himichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu Tri roki pracyuvav na vugilnij shahti v Donbasi inzhenerom himikom Z 1933 postijno zhiv ta pracyuvav u Moskvi U 1934 roci opublikuvav povist z shahtarskogo zhittya Glyukauf ta opovidannya pro Gromadyansku vijnu V gorode Berdicheve temoyu yakoyi stali podiyi v Ukrayini sprovokovani gromadyanskoyu vijnoyu v bilshovickij Rosiyi Uspih yakogo dosyagnuli ci tvori ukripiv Grossmana v pragnenni stati profesijnim pismennikom U 1935 1937 rokah publikuye zbirki opovidannya a v 1937 1940 dvi chastini epichnoyi trilogiyi Stepan Kolchugin Vid pochatku nimecko radyanskoyi vijni i do yiyi kincya u 1945 roci Vasil Grossman pracyuvav korespondentom gazeti Chervona Zirka 1942 roku vin napisav povist Narod bessmerten sho stala pershim velikim tvorom pro vijnu Povisti Narod bessmerten Stalingradskie ocherki ta inshi voyenni narisi buli ob yednani v knizi V roki vijni Shiroke viznannya zdobula kniga Grossmana Treblinskij ad sho vidkrila temu Golokostu Z 1946 po 1959 pracyuvav nad dilogiyeyu Za prave dilo ta Zhittya i dolya Epichnij roman Za prave dilo 1952 napisanij u tradiciyah klasika rosijskoyi literaturi Lva Tolstogo j opovidaye pro Stalingradsku bitvu Grossman zmushenij buv pererobiti jogo pislya rozgromnoyi kritiki v partijnij presi na skorochenu versiyu romanu 1954 zokrema gostroyi kritiki vin zaznav na storinkah radyanskih zhurnalah ta gazetah Kommunist Pravda Krasnaya zvezda Literaturanaya gazeta tosho Na Drugomu z yizdi Spilki pismennikiv SRSR v 1954 u Oleksandr Fadyeyev viznav sho jogo kritika romanu yak ideologichno shkidlivogo bula nespravedlivoyu Rukopis prodovzhennya opublikovanogo v Novomu Sviti romanu Za prave dilo romanu Zhittya i dolya sho maye rizko antiradyanskij harakter nad yakim pismennik pracyuvav z 1950 roku avtor viddav dlya publikaciyi v redakciyu zhurnalu Znamya U lyutomu 1961 roku KDB konfiskuvav kopiyi rukopisu i chernetki pid chas domashnogo obshuku Grossmana Vilucheno i kopiyu romanu sho znahodilasya dlya peredruku v redakciyi zhurnalu Novij Svit Golovnij redaktor zhurnalu Znamya Vadim Kozhevnikov sam viddav svij primirnik v KDB Namagayuchis vryatuvati svoyu knigu Grossman napisav lista Mikiti Hrushovu v yakomu prohav jogo abi dali nadrukuvati jogo knigu Zreshtoyu Grossmana prijnyav chlen politbyuro Mihajlo Suslov opovistivshi pidgotovlene referentami sam vin roman ne prochitav rishennya pro te sho pro povernennya rukopisu ne mozhe buti j movi i sho roman mozhe buti nadrukovanij v SRSR ne ranishe nizh cherez 200 300 rokiv Inshu kopiya romanu yaku zberig drug poet S I Lipkin u seredini 1970 h vzhe pislya smerti pismennika vivezli na Zahid za dopomogoyu A D Saharova i V N Vojnovicha Roman vreshti buv opublikovanij v Shvejcariyi v 1980 roci jogo rozshifruvali z mikrofilmu profesori emigranti Yuhim Etkind z Parizha i Shimon Markish z Zhenevi ostannij spriyav vidannyu v Lozanni U SRSR roman upershe vijshov u svit uzhe pid chas perebudovi zi skorochennyami 1988 roku povnistyu 1991 Razom z Zhittyam i doleyu bulo konfiskovano rukopis povisti Vse teche sho zachipaye zaboronenu temu Golodomoru nad yakoyu Grossman pracyuvav z 1955 roku Pismennik stvoriv novij variant povisti yakij zavershiv u 1963 publikaciya za kordonom 1970 v SRSR 1989 Pislya areshtu antiradyanskih rukopisiv majzhe vtrativ mozhlivist publikuvatisya Potryasinnya pidtochilo zdorov ya pismennika i na dumku biografiv priskorilo jogo smert Pomer vid raku nirki pislya nevdaloyi operaciyi 14 veresnya 1964 Misce pohovannya Moskva Troyekurivskij cvintar Posmertno vidano zbirnik opovidan i narisiv Dobro vam 1967 zi skorochennyami napisanij pislya dvomisyachnoyi poyizdki u Virmeniyu vzhe pislya viluchennya jogo ostannogo romanu Narisi ta zapisni knizhki voyennih rokiv uvijshli do zbirki Roki vijni M Pravda 1989 BibliografiyaMemorialna doshka na budinku v yakomu pracyuvav Vasil Grossman u Donecku Glyukauf 1934 Stepan Kolchugin tt 1 3 1937 40 tt 1 4 1947 U 1957 roci ekranizovanij rezhiser T Rodionova Narod bezsmertnij 1942 Stalingrad 1943 Roki vijni 1945 Za prave dilo 1954 Novij svit 1952 7 10 Povisti opovidannya narisi 1958 Starij uchitel 1962 Dobro vam 1967 Vse teche Frankfurt M Posiv 1970 Zhittya i dolya Lausanne 1980 Na yevrejski temi V 2 h tt Tel Aviv 1985 Stepan Kolchugin roman Ukrayina bez yevreyiv nacherk Yaksho viriti pifagorijcyam p yesaPerekladi ukrayinskoyuVasil Grossman Narod bezsmertnij 1945 Pereklad z rosijskoyi Antin Hutoryan Kiyiv Ukrayinske derzhavne vidavnicvo 151 s Vasil Grossman Zhittya i dolya Pereklad z rosijskoyi Vasil Stefak Kiyiv Dnipro 1991 831 s ISBN 5 308 01027 7 Illya Erenburg Vasil Grossman Chorna kniga per z ros Miroslav Layuk K Duh i Litera 2020 520 s ISBN 978 966 378 761 9 Ekranizaciyi tvoriv Stepan Kolchugin 1967 Komisar 1967 Zhittya i dolya 2012 DzherelaCatalog of the German National Library d Track Q23833686 T P Zamorij Grossman Vasil Semenovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 1995 I M Dzyuba Grossman Vasil Semenovich 15 travnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Grossman Vasil Semenovich 14 travnya 2018 u Wayback Machine Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Grossman Vasil Semenovich 22 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Lyudmila Dimerska Tomas Mann i Vasil Grossman uroki spovidalnoyi literaturi Kultura sovisti i princip imanentnosti Duh i litera Red K Sigov L Finberg K Duh i litera 2010 21 S 93 120 Igor Syundyukov Litopisec pekelnogo storichchya Strashna pravda Vasilya Grossmana gazeta Den 109 subota 7 lipnya 2007 Viktor Malahov Vasil Grossman pravda girkoti Duh i litera Red K Sigov L Finberg K Duh i litera 2010 21 S 75 82 Osobistist Vasil Grossman Materiali ukrayino francuzkoyi konferenciyi u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi Aleksis Berelovich Totalitarni sistemi u Vasilya Grossmana Duh i litera Red K Sigov L Finberg K Duh i litera 2010 21 S 25 40 Osobistist Vasil Grossman Materiali ukrayino francuzkoyi konferenciyi u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi Ivan Dzyuba Toj hto skazav zaboroneni slova Duh i litera Red K Sigov L Finberg K Duh i litera 2010 21 S 48 74 Osobistist Vasil Grossman Materiali ukrayino francuzkoyi konferenciyi u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi Vasil Grossman 14 travnya 2018 u Wayback Machine na sajti Knigoman 2016 Mishel Parfenov Radikalno nepripustime Vid Chornoyi knigi do Zhittya i doli Duh i litera Red K Sigov L Finberg K Duh i litera 2010 21 S 41 47 Osobistist Vasil Grossman Materiali ukrayino francuzkoyi konferenciyi u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi Volodimir Panchenko Vasil Grossman i bisi Opoziciya svoboda nevolya v povisti V Grossmana Vse teche Duh i litera Red K Sigov L Finberg K Duh i litera 2010 21 S 83 92 Osobistist Vasil Grossman Materiali ukrayino francuzkoyi konferenciyi u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi m necropol ru Rosijska 1 lyutogo 2009 roku Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 19 lyutogo 2022 roku Ann Mari Pelletye Proti merzennosti sila dobroti Duh i litera Red K Sigov L Finberg K Duh i litera 2010 21 S 7 24 Osobistist Vasil Grossman Materiali ukrayino francuzkoyi konferenciyi u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi PosilannyaGrossman Vasil Semenovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 1995