Чернігівський полк

Черні́гівський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини. Створений 1648 року. Полковий центр — місто Чернігів.

Чернігівський полк
Герб полкового центру
Розташування полку на карті.
Утворено	1648
Ліквідовано	1782
Центр	Чернігів
Сотні	Сотні полку на 1782 рік Полкова Чернігівська Березнянська Білоуська Вибельська Волинська Городнянська Любецька Киселівська Менська Понорницька Роїська Седнівська Синявська Слабинська Сосницька Столинська
Полковники
1649 – 1651	Мартин Небаба
1651 – 1653	Степан Пободайло
1653 – 1657, 1661	Іван Вибельський
1657 – 1663	Оникій Силич
1663 – 1665	Степан Красна Башта
1665 – 1669	Дем'ян Многогрішний
1669 – 1671	Іван Лисенко
1671	Василь Болдаковський
1671 – 1672	Василь Многогрішний
1672 – 1685	Василь Дунін-Борковський
1685 – 1687	Іван Самойлович
1687 – 1698	Лизогуб Яків Кіндратович
1698 – 1704	Лизогуб Юхим Якович
1706 – 1722	Павло Полуботок
1723 – 1735
1736 – 1749
1749 – 1762	Іван Божич
1762 – 1782	Петро Милорадович

Не плутати з Чернігівським 29-м піхотним полком — полком російської імператорської армії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чернігівський полк (значення).

1649 року складався з 7 сотень. Полковниками за часів Б. Хмельницького були (), Мартин Небаба (1649–1651), Степан Пободайло (1651–1653), Іван Вибельський (1653–1657, 1661).

Територія полку зазнавала істотних змін. Спершу значна її частина відійшла до Ніжинського полку. У 1654 році у складі Чернігівського полку залишалися тільки міста Чернігів, Седнів, Слабин, Лоїв, Любеч. З часом територія Чернігівського полку розширилася, і на 1782 рік до його складу входили сотні: полкова Чернігівська, Вибельська, Слабинська, Білоуська, Роїська, Любецька, Городнянська, Седнівська, Березнянська, Столинська, Синявська, Киселівська, Менська, Волинська, Сосницька та Понорницька. На той час у полку було одне місто, 9 містечок і 719 сіл.

У зв'язку з ліквідацією полкового устрою в Україні Чернігівський полк 1782 року припинив своє існування, а його територія увійшла до Чернігівського намісництва.

Полковники

• Григорій Бут (1648–1649)
• Мартин Небаба (1649–1651)
• Степан Пободайло (1651–1653)
• Іван Вибельський (1653–1657, 1661)
• Оникій Силич (1657–1663)
• Степан Красна Башта (1663–1665)
• Дем'ян Многогрішний (1665–1669)
• Іван Лисенко (1669–1671)
• Василь Болдаковський (1671)
• Василь Многогрішний (1671–1672)
• Василь Дунін-Борковський (1672–1685)
• Іван Самойлович (1685–1687)
• Яків Лизогуб (1687–1698)
• Юхим Лизогуб (1698–1704)
• Павло Полуботок (1706–1722)

У XVIII столітті посаду полковника Чернігівського полку займали ставленики царського уряду:

• (1723–1735)
• (1736–1749)
• Іван Божич (1749–1762)
• Петро Милорадович (1762–1782).

Список сотень полку

•  — полкове місто Чернігів;
• Березнянська сотня — сотенне містечко Березна;
• Білоуська сотня — сотенне містечко Білоус;
• Вибельська сотня — сотенне містечко Виблі;
• Волинська сотня — сотенне містечко Волинка;
• Городнянська сотня — сотенне містечко Городня;
• Любецька сотня — сотенне містечко Любеч;
• Киселівська сотня — сотенне містечко Киселівка;
• Менська сотня — сотенне місто Мена;
• Понорницька сотня– сотенне містечко Понорниця;
• Роїська сотня — сотенне містечко Роїще;
• Седнівська сотня — сотенне містечко Седнів;
• Синявська сотня — сотенне містечко Синявка;
• Слабинська сотня — сотенне містечко Слабин;
• Сосницька сотня (1649—1654, 1668—1782) — сотенне містечко Сосниця;
• Столинська сотня — сотенне містечко Стольне.

Примітки

1. Колишній полкове місто Сосницького козацького полку (1648—1649). У 1649—1654 роках сотенне містечко Сосницької сотні Чернігівського полку. У 1654—1663 роках сотенне містечко Сосницької сотні Ніжинського полку. В 1663 гетьман Іван Брюховецький відновлює Сосницький полк, полковим містом знову стає Сосниця. При ліквідуванні в 1668 році Сосницького полку знову утворено Сосницьку сотню в складі Чернігівського полку.

Джерела

• Бодянський О. Краткое описание Малой России до 1765 года — 1848 год.
• Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — 380 с.
• Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України, (1648—1782): персон. склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ : ЛІРА, 2011. — 931 с.
• Коваленко С. Чернігівський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — К. : Стікс, 2009.
• Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене / В. Кривошея. — К. : Стилос, 2005. — 259 с.
• Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
• Панашенко В. В. Чернігівський полк [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 524. — .

Посилання

• Чернігівський полк [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
• Студьонова Л. «Черниговские князья, полковники, губернаторы» [ 14 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Студьонова Л. «Ось де, люди, наша слава» [ 14 січня 2011 у Wayback Machine.]