Волинська сотня військово адміністративна одиниця Чернігівського полку ГетьманщиниВолинська сотняСотня на мапі полкуОсно

Волинська сотня — військово-адміністративна одиниця, Чернігівського полку Гетьманщини

Волинська сотня

Сотня на мапі полку
Основні дані
Полк:	Чернігівський
Утворена:	1648
Ліквідована:	1784
Населені пункти
Центр:	Волинка


Сотенна влада
Сотники

Історія

Виникла ще у 1648 р. як військовий підрозділ Сосницького полку (1648–1649 pp.). Юридично ж утворена після Переяславської ради напровесні 1654 року у складі Ніжинського полку. До сотні увійшли села Волинка, Ольшане, Чорнотичі, Киселівка, Боровичі, Верба, Псарівка, Мезин, Радичів, Авдіївка, Покошичі, Хлопеники. Від 1669 р. і до кінця існування — військовий та адміністративний підрозділ Чернігівського полку.

Фундаторами сотні був рід Скот (Скоченків), близький до Красовських. В січні 1654 року склали присягу Скоченки Костянтин, Іван, Павло, Василь і сотник Григорій Іванович.

Указом Катерини II про відкриття в Малоросії намісництв сотня 1782 р. ліквідована, а її територія включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: село Волинка, тепер — село Сосницького району Чернігівської області.

Сотники

(1654)
(1669)
(1669-1672)
(1676)
Григорович (1679)
Олещенко Василь (1676-1679)
(1681)
Лобина Федір Григорович(?-1682-1684-?)
Милорадович Степан Михайлович (1691)
(1695)
(1697)
Дорошенко Василь Андрійович (?-1693-1699-?)
Демиденко Петро (?-1715-1718)
(1718–1734)
(1735–1736)
(1737–1738) - наказний
Бородавка Гнат Якович (1738) - нак.
(1738–1743)
Журба Роман (1743.10–1761)
Романович(1763.09.04 - 1774)
Лисенко Василь Васильович (1774.07.07 - 1782)

Територія

На території сотні було 13 населених пунктів:

10 сіл — Волинка, Довга Гребля, Жукля, Козляничі, Лубенці, , Самотуги, , Чорнотичі, Шаболтасівка.

3 хутори — Хрибетнівський; Ліневича Матвія, бунчукового товариша та Шафонського Филимона, сосницького сотника.

На заході сотня межувала з Киселівською, на сході з Понорницькою на півдні з Сосницькою сотнями.

Населення

Згідно ревізії 1747 р. козаки зосереджувалися в основному у с. Ольшане (209 з 431 людей були козацького стану, тобто 38%) і сотенному центрі Волинці (124, тобто 30%), крім того у с. Чорнотичах (71, тобто 16%) і с. Козляничах (27, тобто 6%). За кількістю хуторів (5) віднесена до сотень з нерозвинутою хутірською інфраструктурою, хоча в подальшому кількість хуторів стрімко зростала. 7,3% козацьких господарств – це 17 вдів (1739). Малі соціальні групи представлені 4 дворами бобровників у сс. Волинці (1) і Козляничі (3), 6 пташників у сс. Волинці (2), Чорнотич (3), Ольшане (4) (1748).

Література

Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007.
Кривошея В.В. - Українське козацтво в національній пам’яті. Чернігівський полк: монографія : у 2 т. / Кривошея В.В. – К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2012

Примітки

Володимир Кривошея. Українське козацтво в національній пам'яті. Чернігівський полк (PDF).

[1] Володимир Кривошея. Українське козацтво в національній пам'яті. Чернігівський полк (PDF).