Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жу́кля — село в Україні, у Холминській селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 510 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Жуклянська сільська рада.
| село Жукля | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Корюківський район |
| Громада | Холминська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74020090060095068 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Перша згадка | 1616 (408 років) |
| Населення | 510 |
| Площа | 3,342 км² |
| Густота населення | 152,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15334 |
| Телефонний код | +380 4657 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°48′51″ пн. ш. 32°39′37″ сх. д. / 51.81417° пн. ш. 32.66028° сх. д.Координати: 51°48′51″ пн. ш. 32°39′37″ сх. д. / 51.81417° пн. ш. 32.66028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 155 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15331, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт. Холми, вул. Миру, 1 |
| Карта | |
  Жукля | |
 Жукля | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване за 40 км від районного центру і залізничної станції Корюківка на лінії Бахмач — Гомель. Висота над рівнем моря — 155 м. Біля села розташований (з 1979 року). Реєстраційний № 9/9-578, площа 99 га, площа охоронної зони 651 га, перебуває у віданні Жуклянської сільської ради. Болотний євтрофний, місцями мезотрофний масив з рядом видів північних болотних , який має важливе водоохоронне значення.
Топоніміка
Історичні дослідження К. Тищенка та Д. Чередниченка дають підстави припускати з великою достовірністю, що Жукля (у перекладі з литовської — «рибальське поселення, рибалка, риболовля»), яка стоїть на р. Чернігівського Полісся, заснована саме литовцями, під час злитовчення до 1500 року, доки територія, де розташоване село, не перейшла від Литви під владу російських князів. Багато поколінь жуклян поряд із іншими прізвищами (Бондаренки, Васильченки, Горові, Кучми, Устименки, Прохоренки, Шавлаки та інші) мають прізвище Литвин.
Історія
Село Жукля було засноване до початку XVI ст. переселенцями із Литви. Перша згадка про Жуклю — 1616-й рік.
Першими володарями, за літописними свідченнями, є Апостоли. Сучасний дослідник В. М. Горобець повідомляє, що Апостоли походять з відомого волоського роду Апостолів-Катаржі. Павло Апостол (Катаржі), батько майбутнього гетьмана, прагнучи лицарської слави й матеріальних достатків, 1648 року вступив на службу до польського короля Владислава IV. У складі королівського війська брав участь у боях проти трансільванського князя, потім проти шведів у Курляндії. А згодом перейшов під прапори українського магната князя Яреми Вишневецького, і невдовзі — до Війська Запорозького. Досить швидко був зведений на сотницький уряд і нагороджений маєтком Хомутець, що на Миргородщині. Але вже близько 1658 року натрапляємо в документах на згадку про Павла Охрімовича Апостола як про Гадяцького, а згодом — Миргородського полковника, і тоді ж він стає власником невеличких поселень серед лісів північніше Миргорода — Жуклі та Шаболтасівки.
Після смерті Павла Апостола у 1678 році слобідки Жукля та Шаболтасівка переходять у спадок до старшого із трьох синів — Данила Апостола, який у 1682 році був обраний Миргородським полковником, а 1 жовтня 1727 року старшинська рада в Глухові обирає Данила Апостола гетьманом Війська Запорозького. Цієї ж осені новообраний гетьман почав об'їзд Лівобережної України, а заразом і своїх підданих. Перебуваючи у Жуклі Данило Апостол пообіцяв, що побудує Храм Різдва Пресвятої Богородиці.
В «Истории Малороссии» Миколи Маркевича знаходимо, що у 1728 році, коли була побудована гетьманом Данилом Апостолом у селі Жукля перша дерев'яна церква, «жителей в селе 27 дворов, все они были крестьяне Данила Апостола». Побудована народним майстром Андрієм.
У 1734 році після смерті Данила Апостола село переходить у спадок дочці покійного гетьмана Параскевії Данилівні, яка володіла селом недовго, а після її смерті до сина гетьмана Петра Даниловича. У сер. 1760-х рр. з нагоди весілля онуки Петра Даниловича Апостола Марії Данилівни із сотником з Салтикової Дівиці Іваном Яковичем Селецьким, села Жукля та Шаболтасівка переходять у власність роду Селецьких як весільний подарунок. У 1798 році, коли заміж виходила Софія Іванівна Селецька за майора Василя Івановича Синельникова, Жукля переходить у власність Синельникових. Онуки Василя Івановича та Софії Іванівни — Іван Васильович, Микола Васильович та Євдокія Василівна поєдналися шлюбом із представниками древнього шведського роду Комстадіусів. Так, Євдокія Василівна Синельникова у 1830 році вийшла заміж за Августа Федоровича (Фрідріховича) Комстадіуса, який згодом став херсонським губернатором та володарем Жуклі, яка спадком після його смерті перейшла до Євдокії Василівни, а згодом до її дітей: Варвари, Євдокії, Марії, Софії, Федора, Івана та Миколи. 1884 року Євдокія Василівна помирає, на її прохання-заповіт небіжчицю поховали біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, поруч могили її дочки Софії, де їхні останки перебувають і досі.
Протягом жовтня-грудня 1900 року жителі села вели боротьбу за право користуватися земельними ділянками, відрізаними в них під час проведення селянської реформи 1861 року. Найбільшого розмаху вона досягла 16-20 жовтня, коли понад 100 селян змусили працівників економії поміщика припинити межові роботи. З новою силою опір селян вибухнув 24 квітня 1901 року. Вони рішуче виступили проти нової спроби перемежувати землю, 30 квітня цей виступ був жорстоко придушений прибулим на місце подій загоном регулярного війська.
Наприкінці XIX століття у Жуклі згоріла дерев'яна церква й Комстадіус пообіцяв селянам збудувати таку церкву, яка не горітиме. І збудував. Для цього були запрошені будівельники із Петербургу. Будівництво велося із 1911 по 1914 роки.
До 1917 року в селі відбувалося 2 ярмарки на рік, діяв паровий млин та олійниця.
З оповідей старожилів в Жуклі до початку комуністичної окупації існувало жуклинське вище навчальне училище, у якому могли приймати дворян чи заможних дітей. Плата була 280 рублів за рік, ця сума включала вартість харчування, формений одяг та квартирування.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 2 жителів села, що загинули від голоду.
У Другій світовій війні на фронті та у партизанському русі брали участь 230 мешканці села, 167 з яких загинули.
У 1962 році встановлено надгробки на братських могилах мирних жителів, вбитих німцями у 1942 році.
У 1971 році село визнано партизанським.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Холминської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Корюківського району, увійшло до складу новоутвореного Корюківського району Чернігівської області.
Демографія
За даними сайту Верховної Ради України у Жуклі станом на початок 2012 року мешкає 510 жителів.
| 1866 | 1897 | 1988 | 2012 |
|---|---|---|---|
| 572 | 859 | 666 | 510 |
| ▲ | ▲ | ▼ | ▼ |
Історичні пам'ятки
Поблизу села були знайдені кургани часів Київської Русі.
Пам'ятки архітектури
Покровська церква (1911—1914 рр.) Була зведена у 1911 році на кошти власника Жуклі — Миколи Комстадіуса. «Я побудую вам церкву, яка не горить!» — начебто сказав він землякам, які оплакували недавно згорілу гетьманську дерев'яну церкву. І слово своє стримав.
Видатні люди
- Смаль Наталія Миколаївна (* 1983) — українська дзюдоїстка.
- Сотниченко Віра Григорівна — українська радянська діячка.
- Устименко Василь Євдокимович — генерал-майор внутрішньої служби, державний службовець 2-го рангу. Створив і очолював та . Працював коло витоків створення державної служби і Національного бюро розслідувань України. Автор книг про місцеву історію.
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жукля |
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2012.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 393. — 15 000 прим.
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 22 травня 2008.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 257.
- Корюківка — моя і наша. Упоряд. В. Устименко. — Київ: Видавничий дім «Комп'ютерпрес», 2007. — С. 220.
- Устименко В. Є. Зведи свій храм: історико-документальне дослідження. — К.: Вид-во «Академпрес», 2011. — С. 7-19.
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2012.
- Стефан Таранушенко. Лівобережні майстери-монументалісти // Дерев'яна монументальна архітектура Лівобережної України. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2014. — С. 56. — .
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2012.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — С.316.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 394. — 15 000 прим.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2012.
Література
- Устименко В. Є. Зведи свій храм: історико-документальне дослідження. — К.: Вид-во «Академпрес», 2011. — 240с.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Корюківка — моя і наша. Упоряд. В. Устименко. — Київ: Видавничий дім «Комп'ютерпрес», 2007. — 276 с.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — 1060 с.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1005 с.
Посилання
- Жукля на сайті Верховної Ради України [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Корюківський район [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в селі Жукля [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.].
 | Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhu klya selo v Ukrayini u Holminskij selishnij gromadi Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 510 osib Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Zhuklyanska silska rada selo Zhuklya Krayevid Pokrovsku cerkvu kviten 2018 roku Krayevid Pokrovsku cerkvu kviten 2018 roku Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Koryukivskij rajon Gromada Holminska selishna gromada Kod KATOTTG UA74020090060095068 Osnovni dani Zasnovane 1600 Persha zgadka 1616 408 rokiv Naselennya 510 Plosha 3 342 km Gustota naselennya 152 6 osib km Poshtovij indeks 15334 Telefonnij kod 380 4657 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 48 51 pn sh 32 39 37 sh d 51 81417 pn sh 32 66028 sh d 51 81417 32 66028 Koordinati 51 48 51 pn sh 32 39 37 sh d 51 81417 pn sh 32 66028 sh d 51 81417 32 66028 Serednya visota nad rivnem morya 155 m Misceva vlada Adresa radi 15331 Chernigivska obl Koryukivskij r n smt Holmi vul Miru 1 Karta Zhuklya Zhuklya Mapa Zhuklya u Vikishovishi Krayevid u seliGeografiyaSelo roztashovane za 40 km vid rajonnogo centru i zaliznichnoyi stanciyi Koryukivka na liniyi Bahmach Gomel Visota nad rivnem morya 155 m Bilya sela roztashovanij z 1979 roku Reyestracijnij 9 9 578 plosha 99 ga plosha ohoronnoyi zoni 651 ga perebuvaye u vidanni Zhuklyanskoyi silskoyi radi Bolotnij yevtrofnij miscyami mezotrofnij masiv z ryadom vidiv pivnichnih bolotnih yakij maye vazhlive vodoohoronne znachennya ToponimikaIstorichni doslidzhennya K Tishenka ta D Cherednichenka dayut pidstavi pripuskati z velikoyu dostovirnistyu sho Zhuklya u perekladi z litovskoyi ribalske poselennya ribalka ribolovlya yaka stoyit na r Chernigivskogo Polissya zasnovana same litovcyami pid chas zlitovchennya do 1500 roku doki teritoriya de roztashovane selo ne perejshla vid Litvi pid vladu rosijskih knyaziv Bagato pokolin zhuklyan poryad iz inshimi prizvishami Bondarenki Vasilchenki Gorovi Kuchmi Ustimenki Prohorenki Shavlaki ta inshi mayut prizvishe Litvin IstoriyaSelo Zhuklya bulo zasnovane do pochatku XVI st pereselencyami iz Litvi Persha zgadka pro Zhuklyu 1616 j rik Pershimi volodaryami za litopisnimi svidchennyami ye Apostoli Suchasnij doslidnik V M Gorobec povidomlyaye sho Apostoli pohodyat z vidomogo voloskogo rodu Apostoliv Katarzhi Pavlo Apostol Katarzhi batko majbutnogo getmana pragnuchi licarskoyi slavi j materialnih dostatkiv 1648 roku vstupiv na sluzhbu do polskogo korolya Vladislava IV U skladi korolivskogo vijska brav uchast u boyah proti transilvanskogo knyazya potim proti shvediv u Kurlyandiyi A zgodom perejshov pid prapori ukrayinskogo magnata knyazya Yaremi Vishneveckogo i nevdovzi do Vijska Zaporozkogo Dosit shvidko buv zvedenij na sotnickij uryad i nagorodzhenij mayetkom Homutec sho na Mirgorodshini Ale vzhe blizko 1658 roku natraplyayemo v dokumentah na zgadku pro Pavla Ohrimovicha Apostola yak pro Gadyackogo a zgodom Mirgorodskogo polkovnika i todi zh vin staye vlasnikom nevelichkih poselen sered lisiv pivnichnishe Mirgoroda Zhukli ta Shaboltasivki Pislya smerti Pavla Apostola u 1678 roci slobidki Zhuklya ta Shaboltasivka perehodyat u spadok do starshogo iz troh siniv Danila Apostola yakij u 1682 roci buv obranij Mirgorodskim polkovnikom a 1 zhovtnya 1727 roku starshinska rada v Gluhovi obiraye Danila Apostola getmanom Vijska Zaporozkogo Ciyeyi zh oseni novoobranij getman pochav ob yizd Livoberezhnoyi Ukrayini a zarazom i svoyih piddanih Perebuvayuchi u Zhukli Danilo Apostol poobicyav sho pobuduye Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici V Istorii Malorossii Mikoli Markevicha znahodimo sho u 1728 roci koli bula pobudovana getmanom Danilom Apostolom u seli Zhuklya persha derev yana cerkva zhitelej v sele 27 dvorov vse oni byli krestyane Danila Apostola Pobudovana narodnim majstrom Andriyem U 1734 roci pislya smerti Danila Apostola selo perehodit u spadok dochci pokijnogo getmana Paraskeviyi Danilivni yaka volodila selom nedovgo a pislya yiyi smerti do sina getmana Petra Danilovicha U ser 1760 h rr z nagodi vesillya onuki Petra Danilovicha Apostola Mariyi Danilivni iz sotnikom z Saltikovoyi Divici Ivanom Yakovichem Seleckim sela Zhuklya ta Shaboltasivka perehodyat u vlasnist rodu Seleckih yak vesilnij podarunok U 1798 roci koli zamizh vihodila Sofiya Ivanivna Selecka za majora Vasilya Ivanovicha Sinelnikova Zhuklya perehodit u vlasnist Sinelnikovih Onuki Vasilya Ivanovicha ta Sofiyi Ivanivni Ivan Vasilovich Mikola Vasilovich ta Yevdokiya Vasilivna poyednalisya shlyubom iz predstavnikami drevnogo shvedskogo rodu Komstadiusiv Tak Yevdokiya Vasilivna Sinelnikova u 1830 roci vijshla zamizh za Avgusta Fedorovicha Fridrihovicha Komstadiusa yakij zgodom stav hersonskim gubernatorom ta volodarem Zhukli yaka spadkom pislya jogo smerti perejshla do Yevdokiyi Vasilivni a zgodom do yiyi ditej Varvari Yevdokiyi Mariyi Sofiyi Fedora Ivana ta Mikoli 1884 roku Yevdokiya Vasilivna pomiraye na yiyi prohannya zapovit nebizhchicyu pohovali bilya cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici poruch mogili yiyi dochki Sofiyi de yihni ostanki perebuvayut i dosi Protyagom zhovtnya grudnya 1900 roku zhiteli sela veli borotbu za pravo koristuvatisya zemelnimi dilyankami vidrizanimi v nih pid chas provedennya selyanskoyi reformi 1861 roku Najbilshogo rozmahu vona dosyagla 16 20 zhovtnya koli ponad 100 selyan zmusili pracivnikiv ekonomiyi pomishika pripiniti mezhovi roboti Z novoyu siloyu opir selyan vibuhnuv 24 kvitnya 1901 roku Voni rishuche vistupili proti novoyi sprobi peremezhuvati zemlyu 30 kvitnya cej vistup buv zhorstoko pridushenij pribulim na misce podij zagonom regulyarnogo vijska Naprikinci XIX stolittya u Zhukli zgorila derev yana cerkva j Komstadius poobicyav selyanam zbuduvati taku cerkvu yaka ne goritime I zbuduvav Dlya cogo buli zaprosheni budivelniki iz Peterburgu Budivnictvo velosya iz 1911 po 1914 roki Do 1917 roku v seli vidbuvalosya 2 yarmarki na rik diyav parovij mlin ta olijnicya Z opovidej starozhiliv v Zhukli do pochatku komunistichnoyi okupaciyi isnuvalo zhuklinske vishe navchalne uchilishe u yakomu mogli prijmati dvoryan chi zamozhnih ditej Plata bula 280 rubliv za rik cya suma vklyuchala vartist harchuvannya formenij odyag ta kvartiruvannya U Nacionalnij knizi pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini perelicheno 2 zhiteliv sela sho zaginuli vid golodu U Drugij svitovij vijni na fronti ta u partizanskomu rusi brali uchast 230 meshkanci sela 167 z yakih zaginuli U 1962 roci vstanovleno nadgrobki na bratskih mogilah mirnih zhiteliv vbitih nimcyami u 1942 roci U 1971 roci selo viznano partizanskim 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Holminskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Koryukivskogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti DemografiyaZa danimi sajtu Verhovnoyi Radi Ukrayini u Zhukli stanom na pochatok 2012 roku meshkaye 510 zhiteliv Dinamika naselennya 1866 1897 1988 2012 572 859 666 510 Istorichni pam yatkiPoblizu sela buli znajdeni kurgani chasiv Kiyivskoyi Rusi Pam yatki arhitekturiPokrovska cerkva u 2009 roci Pokrovska cerkva 1911 1914 rr Bula zvedena u 1911 roci na koshti vlasnika Zhukli Mikoli Komstadiusa Ya pobuduyu vam cerkvu yaka ne gorit nachebto skazav vin zemlyakam yaki oplakuvali nedavno zgorilu getmansku derev yanu cerkvu I slovo svoye strimav Vidatni lyudiSmal Nataliya Mikolayivna 1983 ukrayinska dzyudoyistka Sotnichenko Vira Grigorivna ukrayinska radyanska diyachka Ustimenko Vasil Yevdokimovich general major vnutrishnoyi sluzhbi derzhavnij sluzhbovec 2 go rangu Stvoriv i ocholyuvav ta Pracyuvav kolo vitokiv stvorennya derzhavnoyi sluzhbi i Nacionalnogo byuro rozsliduvan Ukrayini Avtor knig pro miscevu istoriyu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhuklya Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 9 veresnya 2012 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR S 393 15 000 prim Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 22 travnya 2008 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 S 257 Koryukivka moya i nasha Uporyad V Ustimenko Kiyiv Vidavnichij dim Komp yuterpres 2007 S 220 Ustimenko V Ye Zvedi svij hram istoriko dokumentalne doslidzhennya K Vid vo Akadempres 2011 S 7 19 Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 9 veresnya 2012 Stefan Taranushenko Livoberezhni majsteri monumentalisti Derev yana monumentalna arhitektura Livoberezhnoyi Ukrayini Harkiv Vidavec Savchuk O O 2014 S 56 ISBN 978 966 2562 53 8 Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 9 veresnya 2012 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Chernigivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Chernigivska oblasna derzhavna administraciya Chernigivska oblasna rada Redkolegiya V M Homenko golova redkolegiyi ta in Chernigiv Desnyanska pravda 2008 S 316 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR S 394 15 000 prim Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 9 veresnya 2012 LiteraturaUstimenko V Ye Zvedi svij hram istoriko dokumentalne doslidzhennya K Vid vo Akadempres 2011 240s ISBN 978 966 7541 11 8 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Koryukivka moya i nasha Uporyad V Ustimenko Kiyiv Vidavnichij dim Komp yuterpres 2007 276 s ISBN 978 966 8846 11 3 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Chernigivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Chernigivska oblasna derzhavna administraciya Chernigivska oblasna rada Redkolegiya V M Homenko golova redkolegiyi ta in Chernigiv Desnyanska pravda 2008 1060 s ISBN 978 966 502 451 4 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1005 s ISBN 5 88500 011 5PosilannyaZhuklya na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini 19 listopada 2015 u Wayback Machine Koryukivskij rajon 19 listopada 2015 u Wayback Machine Prognoz pogodi v seli Zhuklya 19 listopada 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi