Координати: 36°10′ пн. ш. 28°00′ сх. д. / 36.167° пн. ш. 28.000° сх. д.
Ро́дос (грец. Ρόδος, лат. Rhodus) — острів у Греції, в східній частині Егейського моря біля узбережжя півострова Мала Азія. Чисельність населення станом на 2011 рік становила 115490 мешканців. Родос є найбільшим з островів Додеканесу за площею та кількістю населення, а також є історичною столицею цієї групи островів. Адміністративний центр та головний порт острова — місто Родос. Острів Родос також називають Островом лицарів.
Родос | |
---|---|
грец. Ρόδος | |
топографічна карта | |
Карта | |
Географія | |
36°10′ пн. ш. 28°00′ сх. д. / 36.167° пн. ш. 28.000° сх. д. | |
Континент | Євразія |
Місцерозташування | Егейське море |
Акваторія | Егейське море, Середземне море |
Площа | 1 404 км² |
Найвища точка | 1 215 м |
Країна | |
Греція | |
(Адм. одиниця) | Родос[d] |
Населення | 117 007 (2001) |
Вебсайт | rhodes.gr |
Родос Родос (Греція) | |
Родос у Вікісховищі |
У світі острів Родос відомий в першу чергу Колосом Родоським, одним з семи див світу. Стара частина міста Родос об'єкт Всесвітньої спадщини. Сьогодні острів є одним з найпопулярніших туристичних напрямків у Європі.
Поверхня горба́ста, на заході — гори заввишки до 1215 м (гора ), складені головним чином з вапняку та мармуру. Ландшафти типу маквіс, ліси з сосни, кипариса, дуба. Плантації зернових, винограду, маслин, цитрусових, мигдалю. Клімат середземноморський. Рибальство, збирання губок.
Історія
Родос — один з центрів егейської культури. У VII—VIII ст. до н. е. міста Родосу брали участь у колонізації Сицилії, Північної Африки та інших територій. Під час греко-перських воєн Родос захопила Персія; згодом острів відійшов до Делоського союзу. В 408—405 рр. до н. е. міста Родосу з'єдналися в єдиний поліс. За античних часів Родос був розвинутою рабовласницькою державою на чолі з торгово-ремісничою і землевласницькою олігархією.
В 44 р. н. е. Родос був завойований Римом. У IV—XIII ст. він належав Візантії, в 1309 році захоплений духовно-лицарським орденом іоаннітів (госпітальєрів), у 1522 році — Османською імперією. В 1912—1947 роках — володіння Італії. За мирним договором з Італією (1947) перейшов до Греції.
З кінця V ст. до н. е. містобудування на острові здійснювалося за принципом регулярного планування. За часів середньовіччя на Родосі споруджено візантійські храми (XI — XV ст.), церкви і госпіталь лицарів ордену іоаннітів (XV ст.), османські мечеті й лазні (16 ст.). У XV — XVI ст. навколо м. Родос було зведено масивні мури з воротами. У III - I ст. до н. е. на Родосі сформувалася родоська школа скульптури — статуя «Ніка Самофракійська» (кін. IV ст. до н. е., Лувр, Париж) і статуя Геліоса (т.з. Колос родоський, 285 до н. е., не зберігся), композиція «Фарнезький бик» Аполлонія і Тавріска (рим.копія, Нац.музей, Неаполь), «Лаокоон» Агесандра, Полідора та Атендора (бл. 50 року до н. е., Музей Піо-Клементіно, Ватикан, Рим). Збереглися пам'ятки родоської розмальованої кераміки часів античності і середньовіччя.
Географія
Острів Родос має 79,7 км довжини та 38 км ширини, загальна площа - близько 1400 квадратних кілометрів. Довжина берегової лінії складає близько 220 км. Місто Родос, а також більша частина портів острова, перебувають у його північній частині. Головні повітряні ворота острова (аеропорт «Діагорас») розміщені за 14 км на північний захід від міста в селищі Парадіс. Дорожня мережа простягається, головним чином, від міста Родос вздовж східного і західного узбережжя.
За межами міста Родос, острів усіяний невеликими селами і курортами, серед яких Фаліракі, Ліндос, Кремасті, Харакена, Пефкос, Архангелос, Афанто, Коскінен, Ембона, Парадісі і Тріанта.
Острів лежить на віддалі 363 км на південний схід від материкової Греції і тільки 18 км від південного узбережжя Туреччини.
Відомі люди
- Леонідас Родоський — один з найвідоміших древніх олімпійських бігунів, дванадцятиразовий переможець античних Олімпіад.
- Джанібек Ґерай — хан Криму, помер тут на засланні.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 396(рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Галерея
- Аеропорт «Діагорас»
- Ворота св. Катерини в Родосі
- Ліндос і його пляж
- Пристань в Ліндосі
- Затока Харакі
- Фортеця Фераклос в Харакі
- Харакі вночі
- Пляж Харакі
- Світанок у Стегні
- Затока Стегни
- Пляж у Стегні
- Кайтсерфінг біля Парасонісі
Посилання
- Д/ф «Золотий глобус. Родос і Карпатос»[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття з географії Греції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 36 10 pn sh 28 00 sh d 36 167 pn sh 28 000 sh d 36 167 28 000 Ro dos grec Rodos lat Rhodus ostriv u Greciyi v shidnij chastini Egejskogo morya bilya uzberezhzhya pivostrova Mala Aziya Chiselnist naselennya stanom na 2011 rik stanovila 115490 meshkanciv Rodos ye najbilshim z ostroviv Dodekanesu za plosheyu ta kilkistyu naselennya a takozh ye istorichnoyu stoliceyu ciyeyi grupi ostroviv Administrativnij centr ta golovnij port ostrova misto Rodos Ostriv Rodos takozh nazivayut Ostrovom licariv Rodosgrec Rodostopografichna kartaKartaGeografiya36 10 pn sh 28 00 sh d 36 167 pn sh 28 000 sh d 36 167 28 000Kontinent YevraziyaMisceroztashuvannya Egejske moreAkvatoriya Egejske more Seredzemne morePlosha 1 404 km Najvisha tochka 1 215 mKrayinaGreciyaAdm odinicya Rodos d Naselennya 117 007 2001 Vebsajt rhodes grRodosRodos Greciya Rodos u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rodos znachennya U sviti ostriv Rodos vidomij v pershu chergu Kolosom Rodoskim odnim z semi div svitu Stara chastina mista Rodos ob yekt Vsesvitnoyi spadshini Sogodni ostriv ye odnim z najpopulyarnishih turistichnih napryamkiv u Yevropi Poverhnya gorba sta na zahodi gori zavvishki do 1215 m gora skladeni golovnim chinom z vapnyaku ta marmuru Landshafti tipu makvis lisi z sosni kiparisa duba Plantaciyi zernovih vinogradu maslin citrusovih migdalyu Klimat seredzemnomorskij Ribalstvo zbirannya gubok IstoriyaRodos odin z centriv egejskoyi kulturi U VII VIII st do n e mista Rodosu brali uchast u kolonizaciyi Siciliyi Pivnichnoyi Afriki ta inshih teritorij Pid chas greko perskih voyen Rodos zahopila Persiya zgodom ostriv vidijshov do Deloskogo soyuzu V 408 405 rr do n e mista Rodosu z yednalisya v yedinij polis Za antichnih chasiv Rodos buv rozvinutoyu rabovlasnickoyu derzhavoyu na choli z torgovo remisnichoyu i zemlevlasnickoyu oligarhiyeyu V 44 r n e Rodos buv zavojovanij Rimom U IV XIII st vin nalezhav Vizantiyi v 1309 roci zahoplenij duhovno licarskim ordenom ioannitiv gospitalyeriv u 1522 roci Osmanskoyu imperiyeyu V 1912 1947 rokah volodinnya Italiyi Za mirnim dogovorom z Italiyeyu 1947 perejshov do Greciyi Z kincya V st do n e mistobuduvannya na ostrovi zdijsnyuvalosya za principom regulyarnogo planuvannya Za chasiv serednovichchya na Rodosi sporudzheno vizantijski hrami XI XV st cerkvi i gospital licariv ordenu ioannitiv XV st osmanski mecheti j lazni 16 st U XV XVI st navkolo m Rodos bulo zvedeno masivni muri z vorotami U III I st do n e na Rodosi sformuvalasya rodoska shkola skulpturi statuya Nika Samofrakijska kin IV st do n e Luvr Parizh i statuya Geliosa t z Kolos rodoskij 285 do n e ne zberigsya kompoziciya Farnezkij bik Apolloniya i Tavriska rim kopiya Nac muzej Neapol Laokoon Agesandra Polidora ta Atendora bl 50 roku do n e Muzej Pio Klementino Vatikan Rim Zbereglisya pam yatki rodoskoyi rozmalovanoyi keramiki chasiv antichnosti i serednovichchya GeografiyaOstriv Rodos maye 79 7 km dovzhini ta 38 km shirini zagalna plosha blizko 1400 kvadratnih kilometriv Dovzhina beregovoyi liniyi skladaye blizko 220 km Misto Rodos a takozh bilsha chastina portiv ostrova perebuvayut u jogo pivnichnij chastini Golovni povitryani vorota ostrova aeroport Diagoras rozmisheni za 14 km na pivnichnij zahid vid mista v selishi Paradis Dorozhnya merezha prostyagayetsya golovnim chinom vid mista Rodos vzdovzh shidnogo i zahidnogo uzberezhzhya Za mezhami mista Rodos ostriv usiyanij nevelikimi selami i kurortami sered yakih Faliraki Lindos Kremasti Harakena Pefkos Arhangelos Afanto Koskinen Embona Paradisi i Trianta Ostriv lezhit na viddali 363 km na pivdennij shid vid materikovoyi Greciyi i tilki 18 km vid pivdennogo uzberezhzhya Turechchini Vidomi lyudiLeonidas Rodoskij odin z najvidomishih drevnih olimpijskih biguniv dvanadcyatirazovij peremozhec antichnih Olimpiad Dzhanibek Geraj han Krimu pomer tut na zaslanni LiteraturaRodos u sestrinskih VikiproyektahPortal Geografiya Rodos u Vikishovishi Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 396 ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 GalereyaAeroport Diagoras Vorota sv Katerini v Rodosi Lindos i jogo plyazh Pristan v Lindosi Zatoka Haraki Fortecya Feraklos v Haraki Haraki vnochi Plyazh Haraki Svitanok u Stegni Zatoka Stegni Plyazh u Stegni Kajtserfing bilya ParasonisiPosilannyaD f Zolotij globus Rodos i Karpatos nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Greciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi