Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каттегат (дан. Kattegat, швед. Kattegatt) — акваторія що обмежена Ютландією на заході, островами Данських проток на півдні, шведськими ландскапами Вестерйотланд, Сконе, Галланд і Бокуслен на сході. Балтійське море має з'єднання з Каттегатом через Ересунн і Данські протоки. Протока Каттегат є продовженням Скагерраку і може розглядатися або як затока Балтійського моря, або як затока Північного моря, або згідно зі скандинавською традицією, не є жодною з них.
- Довжина близько 200 км.
- Ширина від 60 км на півночі до 122 км на півдні.
- Глибина 10—30 м, у північній частині більше 50 м.
- Площа 25 485 км².
| Каттегат | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Координати | 56°55′42″ пн. ш. 11°25′41″ сх. д. / 56.92833° пн. ш. 11.42806° сх. д.Координати: 56°55′42″ пн. ш. 11°25′41″ сх. д. / 56.92833° пн. ш. 11.42806° сх. д. |
| Прибережні країни |  Швеція,  Данія |
| Море | Балтійське море, Північне море |
| Розміри | |
| Середня глибина | 26 м |
| Довжина | 200 км |
| Ширина | 60—122 км |
| Інше | |
| Міста та поселення | Гетеборг, Гальмстад, Орхус, Ольборг, Фредеріксгавн |
 | |
| Мапа | |
Географія
Згідно з визначенням, за прикордонною конвенцією 1932 року, підписаною Данією, Норвегією та Швецією, північна межа між Каттегатом і Скагерраком прямує від півночі мису Гренен в Ютландії на південь до межі Ересунну і далі до маяка у Сконе. У протоку впадають річки Гета-Ельв, Лаган, Ніссан, Етран, Віскан з боку Швеції, а також річка Гудено з боку Данії.
Найбільші острови — Самсе, , , . Останні два нерідко називають данським «пустельним поясом», завдяки їхньому сухому літньому клімату.
У протоці є дві течії: спрямована на північ менш солона, поверхнева, і солоніша, глибинніша, направлена на південь. Прибережні води замерзають у зимовий час.
Назва Каттегата пішла від нідерландського і нижньосаксонського Kat (кішка) і Gat (дірка). Вона вживається з середньовіччя, коли капітани суден називали цю область вузькою, «як котяча діра», через наявність кількох морських мілин, що істотно ускладнюють судноплавство.
Межі
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Каттегата наступним чином:
На півночі Південно-східна межа Скагерраку [Лінія з'єднує Скаген (мис , найпівнічніша точка Данії) та Paternoster Skær (57°54′ пн. ш. 11°27′ сх. д. / 57.900° пн. ш. 11.450° сх. д.) а звідти на північний-схід через мілини до острова Черн].
На півдні межа з Балтійським морем через:
- Малий Бельт: Лінія з'єднує Нібі (Falshöft) (54°47′ пн. ш. 9°57′ сх. д. / 54.783° пн. ш. 9.9583° сх. д.) та Vejsnæs Nakke ( (Ærö): 54°49′ пн. ш. 10°26′ сх. д. / 54.817° пн. ш. 10.433° сх. д.).
- Великий Бельт: Лінія з'єднує Гулстав (найпівденніша точка острову Лангеланн) та Kappel Kirke (54°46′ пн. ш. 11°01′ сх. д. / 54.767° пн. ш. 11.017° сх. д.) на острові Лолланн.
- Ересунн: Лінія з'єднує маяк (55°17′ пн. ш. 12°27′ сх. д. / 55.283° пн. ш. 12.450° сх. д.) та (55°23′ пн. ш. 12°49′ сх. д. / 55.383° пн. ш. 12.817° сх. д.).
Історія
Контроль над Каттегатом і доступ до нього були важливі протягом всієї історії міжнародного мореплавства. До завершення будівництва Айдерканалу 1784 року Каттегат був єдиним морським шляхом до Балтійського регіону.
У Середньовіччя, починаючи з 1429 року, данська королівська сім'я, а потім і держава Данія, стягувала зундське мито за прохід кораблів через протоки, натомість офіційний Копенгаген надавав захист від піратства, можливості для ремонту кораблів і торгівлі. 1857 року мито було скасовано.
Біологія
Солоність морської води у Каттегаті має яскраво виражену двошарову структуру. Верхній шар має солоність між 18 ‰ і 26 ‰, а нижній шар, розділений сильним галоклином на глибині близько 15 м, має солоність між 32 ‰ і 34 ‰. Нижній шар складається з морської води, яка надходить зі Скагеррака з солоністю на рівні більшості інших прибережних морських вод, у той час як верхній шар складається з морської води, яка надходить з Балтійського моря і має набагато нижчу солоність, порівнянну з солонуватою водою, але все ж вищу, ніж солоність води у більшості районів Балтійського моря.
Ці два протилежних потоки транспортують чистий надлишок морської води в 475 км³ із Балтики в Скагеррак щороку. Під час сильних вітрів шари в Каттегаті в деяких місцях, наприклад, у Великому Белті, повністю перемішуються, тому загальна солоність тут сильно варіюється. Це створює деякі унікальні умови для морського життя.
Холодні просочування (місцева назва — дан. boblerev, булькаючі рифи або киплячі рифи) зустрічаються у північній частині протоки Каттегат. На відміну від холодних просочувань у більшості інших місць (включаючи Північне море і Скагеррак), киплячі рифи Каттегат знаходяться на відносно невеликих глибинах, як правило, від 0 до 30 м нижче поверхні.
Холодні просочування залежать від метану, який осідав тут в емський міжльодовиковий період, а в спокійну погоду бульбашки іноді можна побачити на поверхні води. Карбонатна цементація і літифікація утворюють стовпи висотою до 4 м і підтримують багате біорізноманіття. Через свій унікальний статус киплячі рифи Каттегата визнані Європейським Союзом середовищем існування Natura 2000.
Екологія
Протока Каттегат була однією з перших морських мертвих зон, які були виявлені в 1970-х роках, коли вчені почали вивчати, як інтенсивна промислова діяльність впливає на світ природи. Останніми роками дослідження дали змогу краще зрозуміти процеси, як-от евтрофікація, і способи боротьби з ними. Данія та ЄС ініціювали дорогі й далекосяжні проєкти, щоб зупинити процеси, які руйнують природне середовище і завдають шкоди економіці. Перший план дій по водному середовищу був прийнятий 1985 року, після цього було реалізовано ще кілька таких планів. Плани дій підсумовують широкий спектр ініціатив і містять у собі так звані директиви щодо нітратів. У цілому робота по реалізації планів оцінюється як успішна, хоча не всі завдання були вирішені повністю.
Посилання
- [. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016. Encyclopedia Britannica — Kattegat (strait, Denmark-Sweden) (англ.)]
- Convention No 3210 [ 25 лютого 2009 у Wayback Machine.]. League of Nations Treaty Series 199, 1933. Retrieved 15 April 2008.
- (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 16 травня 2017.
- Ærtebjerg, G., Andersen, J.H. and Schou Hansen (2003). . Nutrients and Eutrophication in Danish Seawaters. Danish Environmental Protection Agency and National Environmental Research Institute. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
- Matti Leppäranta nad Kai Myrberg (2009). Physical Oceanography of the Baltic Sea. Springer-Praxis. с. 72—74. ISBN . Процитовано 30 січня 2016.
- Jensen; Aagaard; Burke; Dando; Jørgensen; Kuijpers; Laier; O'Hara; Schmaljohann (1992). "Bubbling reefs" in the Kattegat: Submarine landscapes of carbonate-cemented rocks support a diverse ecosystem at methane seeps. Marine Ecology Progress Series. 83: 103—112. doi:10.3354/meps083103.
- (PDF). HELCOM. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2017. Процитовано 16 June 2017.
- (PDF). Meeting at the AgriFish Agency, Copenhagen. Minister for Food, Agriculture and Fisheries (Denmark). 20 March 2012. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2015. Процитовано 16 June 2017.
- Further Rise in Number of Marine 'Dead Zones'. UNEP. 19 жовтня 2006. Архів оригіналу за 4 жовтня 2009. Процитовано 30 січня 2016.
- Karleskint, Turner and Small (2013). Introduction to Marine Biology (вид. 4). Brooks/Cole. с. 4. ISBN . Процитовано 30 січня 2016.
- Hagerman, Lars; Josefson, Alf B.; Jensen, Jørgen N. (1996). Benthic macrofauna and demersal fish. Eutrophication in Coastal Marine Ecosystems. Coastal and Estuarine Studies. Т. 52. с. 155—178. doi:10.1029/CE052p0155. ISBN .
- Implementation of the Nitrates directive in Denmark [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Danish Ministry of the Environment
- Jesper H. Andersen; Jacob Carstensen (25 жовтня 2011). . Politiken (Danish) . Архів оригіналу за 18 липня 2015. Процитовано 24 листопада 2014.
 | Це незавершена стаття з географії Данії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Швеції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kattegat dan Kattegat shved Kattegatt akvatoriya sho obmezhena Yutlandiyeyu na zahodi ostrovami Danskih protok na pivdni shvedskimi landskapami Vesterjotland Skone Galland i Bokuslen na shodi Baltijske more maye z yednannya z Kattegatom cherez Eresunn i Danski protoki Protoka Kattegat ye prodovzhennyam Skagerraku i mozhe rozglyadatisya abo yak zatoka Baltijskogo morya abo yak zatoka Pivnichnogo morya abo zgidno zi skandinavskoyu tradiciyeyu ne ye zhodnoyu z nih Dovzhina blizko 200 km Shirina vid 60 km na pivnochi do 122 km na pivdni Glibina 10 30 m u pivnichnij chastini bilshe 50 m Plosha 25 485 km KattegatRoztashuvannyaKoordinati 56 55 42 pn sh 11 25 41 sh d 56 92833 pn sh 11 42806 sh d 56 92833 11 42806 Koordinati 56 55 42 pn sh 11 25 41 sh d 56 92833 pn sh 11 42806 sh d 56 92833 11 42806Priberezhni krayini Shveciya DaniyaMore Baltijske more Pivnichne moreRozmiriSerednya glibina 26 mDovzhina 200 kmShirina 60 122 kmInsheMista ta poselennya Geteborg Galmstad Orhus Olborg FrederiksgavnProtoki Kattegat i SkagerrakMapaMorska fortecya Elfsborg bilya suchasnogo GeteborgaPishana kosa Grenen Daniya Prirodnij zapovidnik Gofs Gallar Shveciya GeografiyaZgidno z viznachennyam za prikordonnoyu konvenciyeyu 1932 roku pidpisanoyu Daniyeyu Norvegiyeyu ta Shveciyeyu pivnichna mezha mizh Kattegatom i Skagerrakom pryamuye vid pivnochi misu Grenen v Yutlandiyi na pivden do mezhi Eresunnu i dali do mayaka u Skone U protoku vpadayut richki Geta Elv Lagan Nissan Etran Viskan z boku Shveciyi a takozh richka Gudeno z boku Daniyi Najbilshi ostrovi Samse Ostanni dva neridko nazivayut danskim pustelnim poyasom zavdyaki yihnomu suhomu litnomu klimatu U protoci ye dvi techiyi spryamovana na pivnich mensh solona poverhneva i solonisha glibinnisha napravlena na pivden Priberezhni vodi zamerzayut u zimovij chas Nazva Kattegata pishla vid niderlandskogo i nizhnosaksonskogo Kat kishka i Gat dirka Vona vzhivayetsya z serednovichchya koli kapitani suden nazivali cyu oblast vuzkoyu yak kotyacha dira cherez nayavnist kilkoh morskih milin sho istotno uskladnyuyut sudnoplavstvo Mezhi Mizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Kattegata nastupnim chinom Na pivnochi Pivdenno shidna mezha Skagerraku Liniya z yednuye Skagen mis najpivnichnisha tochka Daniyi ta Paternoster Skaer 57 54 pn sh 11 27 sh d 57 900 pn sh 11 450 sh d 57 900 11 450 a zvidti na pivnichnij shid cherez milini do ostrova Chern Na pivdni mezha z Baltijskim morem cherez Malij Belt Liniya z yednuye Nibi Falshoft 54 47 pn sh 9 57 sh d 54 783 pn sh 9 9583 sh d 54 783 9 9583 ta Vejsnaes Nakke AEro 54 49 pn sh 10 26 sh d 54 817 pn sh 10 433 sh d 54 817 10 433 Velikij Belt Liniya z yednuye Gulstav najpivdennisha tochka ostrovu Langelann ta Kappel Kirke 54 46 pn sh 11 01 sh d 54 767 pn sh 11 017 sh d 54 767 11 017 na ostrovi Lollann Eresunn Liniya z yednuye mayak 55 17 pn sh 12 27 sh d 55 283 pn sh 12 450 sh d 55 283 12 450 ta 55 23 pn sh 12 49 sh d 55 383 pn sh 12 817 sh d 55 383 12 817 IstoriyaKontrol nad Kattegatom i dostup do nogo buli vazhlivi protyagom vsiyeyi istoriyi mizhnarodnogo moreplavstva Do zavershennya budivnictva Ajderkanalu 1784 roku Kattegat buv yedinim morskim shlyahom do Baltijskogo regionu U Serednovichchya pochinayuchi z 1429 roku danska korolivska sim ya a potim i derzhava Daniya styaguvala zundske mito za prohid korabliv cherez protoki natomist oficijnij Kopengagen nadavav zahist vid piratstva mozhlivosti dlya remontu korabliv i torgivli 1857 roku mito bulo skasovano BiologiyaSolonist morskoyi vodi u Kattegati maye yaskravo virazhenu dvosharovu strukturu Verhnij shar maye solonist mizh 18 i 26 a nizhnij shar rozdilenij silnim galoklinom na glibini blizko 15 m maye solonist mizh 32 i 34 Nizhnij shar skladayetsya z morskoyi vodi yaka nadhodit zi Skagerraka z solonistyu na rivni bilshosti inshih priberezhnih morskih vod u toj chas yak verhnij shar skladayetsya z morskoyi vodi yaka nadhodit z Baltijskogo morya i maye nabagato nizhchu solonist porivnyannu z solonuvatoyu vodoyu ale vse zh vishu nizh solonist vodi u bilshosti rajoniv Baltijskogo morya Ci dva protilezhnih potoki transportuyut chistij nadlishok morskoyi vodi v 475 km iz Baltiki v Skagerrak shoroku Pid chas silnih vitriv shari v Kattegati v deyakih miscyah napriklad u Velikomu Belti povnistyu peremishuyutsya tomu zagalna solonist tut silno variyuyetsya Ce stvoryuye deyaki unikalni umovi dlya morskogo zhittya Holodni prosochuvannya misceva nazva dan boblerev bulkayuchi rifi abo kiplyachi rifi zustrichayutsya u pivnichnij chastini protoki Kattegat Na vidminu vid holodnih prosochuvan u bilshosti inshih misc vklyuchayuchi Pivnichne more i Skagerrak kiplyachi rifi Kattegat znahodyatsya na vidnosno nevelikih glibinah yak pravilo vid 0 do 30 m nizhche poverhni Holodni prosochuvannya zalezhat vid metanu yakij osidav tut v emskij mizhlodovikovij period a v spokijnu pogodu bulbashki inodi mozhna pobachiti na poverhni vodi Karbonatna cementaciya i litifikaciya utvoryuyut stovpi visotoyu do 4 m i pidtrimuyut bagate bioriznomanittya Cherez svij unikalnij status kiplyachi rifi Kattegata viznani Yevropejskim Soyuzom seredovishem isnuvannya Natura 2000 EkologiyaProtoka Kattegat bula odniyeyu z pershih morskih mertvih zon yaki buli viyavleni v 1970 h rokah koli vcheni pochali vivchati yak intensivna promislova diyalnist vplivaye na svit prirodi Ostannimi rokami doslidzhennya dali zmogu krashe zrozumiti procesi yak ot evtrofikaciya i sposobi borotbi z nimi Daniya ta YeS iniciyuvali dorogi j dalekosyazhni proyekti shob zupiniti procesi yaki rujnuyut prirodne seredovishe i zavdayut shkodi ekonomici Pershij plan dij po vodnomu seredovishu buv prijnyatij 1985 roku pislya cogo bulo realizovano she kilka takih planiv Plani dij pidsumovuyut shirokij spektr iniciativ i mistyat u sobi tak zvani direktivi shodo nitrativ U cilomu robota po realizaciyi planiv ocinyuyetsya yak uspishna hocha ne vsi zavdannya buli virisheni povnistyu Posilannya Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 Encyclopedia Britannica Kattegat strait Denmark Sweden angl Convention No 3210 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine League of Nations Treaty Series 199 1933 Retrieved 15 April 2008 PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Procitovano 16 travnya 2017 AErtebjerg G Andersen J H and Schou Hansen 2003 Nutrients and Eutrophication in Danish Seawaters Danish Environmental Protection Agency and National Environmental Research Institute Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 30 sichnya 2016 Matti Lepparanta nad Kai Myrberg 2009 Physical Oceanography of the Baltic Sea Springer Praxis s 72 74 ISBN 9783540797036 Procitovano 30 sichnya 2016 Jensen Aagaard Burke Dando Jorgensen Kuijpers Laier O Hara Schmaljohann 1992 Bubbling reefs in the Kattegat Submarine landscapes of carbonate cemented rocks support a diverse ecosystem at methane seeps Marine Ecology Progress Series 83 103 112 doi 10 3354 meps083103 PDF HELCOM 2013 Arhiv originalu PDF za 2 serpnya 2017 Procitovano 16 June 2017 PDF Meeting at the AgriFish Agency Copenhagen Minister for Food Agriculture and Fisheries Denmark 20 March 2012 Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2015 Procitovano 16 June 2017 Further Rise in Number of Marine Dead Zones UNEP 19 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2009 Procitovano 30 sichnya 2016 Karleskint Turner and Small 2013 Introduction to Marine Biology vid 4 Brooks Cole s 4 ISBN 978 1285402222 Procitovano 30 sichnya 2016 Hagerman Lars Josefson Alf B Jensen Jorgen N 1996 Benthic macrofauna and demersal fish Eutrophication in Coastal Marine Ecosystems Coastal and Estuarine Studies T 52 s 155 178 doi 10 1029 CE052p0155 ISBN 978 0 87590 266 1 Implementation of the Nitrates directive in Denmark 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Danish Ministry of the Environment Jesper H Andersen Jacob Carstensen 25 zhovtnya 2011 Politiken Danish Arhiv originalu za 18 lipnya 2015 Procitovano 24 listopada 2014 Ce nezavershena stattya z geografiyi Daniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Shveciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi